Библия - Обещанное Восстановление

Евангелие от Матфея

Глава 5

1 Увидев же народ, Он поднялся на гору; и когда сел, подошли к Нему ученики Его.

2 И отверзши уста Свои, Он учил их так:

3 Блаженны нищие духом, ибо их есть Царство Небесное.

4 Блаженны скорбящие, ибо они будут утешены.

5 Блаженны кроткие, ибо они наследуют землю.

6 Блаженны алчущие и жаждущие правды, ибо они будут насыщены.

7 Блаженны милостивые, ибо они будут помилованы.

8 Блаженны чистые сердцем, ибо они увидят Бога.

9 Блаженны миротворцы, ибо они будут названы сынами Божиими.

10 Блаженны гонимые за правду, ибо их есть Царство Небесное.

11 Блаженны вы, когда будут поносить вас и гнать и злословить и лгать на вас из-за Меня.

12 Радуйтесь и веселитесь, ибо награда ваша велика на небесах: так гнали пророков, бывших прежде вас.

13 Вы соль земли. Если же соль станет пресной, чем сделать ее соленой? Ни на что она больше не годна, разве только выбросить ее вон, чтобы топтали ее люди.

14 Вы свет мира. Не может укрыться город, расположенный наверху горы.

15 И когда зажигают светильник, не ставят его под сосуд, но на подсвечник, и светит всем в доме.

16 Так да воссияет свет ваш пред людьми, чтобы увидели они ваши добрые дела и прославили Отца вашего, Который на небесах.

17 Не подумайте, что Я пришел упразднить Закон или Пророков. Я пришел не упразднить, но исполнить.

18 Ибо истинно говорю вам: пока не пройдут небо и земля, ни одна иота или ни одна черта не пройдет в Законе, пока всё не сбудется.

19 Поэтому, кто упразднит одну из заповедей этих малейших и научит так людей, малейшим будет назван в Царстве Небесном; а кто исполнит и научит, тот великим будет назван в Царстве Небесном.

20 Ибо говорю вам: если ваша праведность не будет больше праведности книжников и фарисеев, не войдете вы в Царство Небесное.

21 Вы слышали, что было сказано древним: «Не убивай; кто же убьет, будет подлежать суду».

22 А Я говорю вам, что всякий гневающийся на брата своего, будет подлежать суду; кто же скажет брату своему: «рака», будет подлежать синедриону, кто же скажет: «глупец», будет повинен геенне огненной.

23 Поэтому, если ты принесешь дар твой к жертвеннику и там вспомнишь, что брат твой имеет что-нибудь против тебя, —

24 оставь там дар твой перед жертвенником, и иди, прежде помирись с братом твоим, и тогда приди и принеси дар твой.

25 Мирись с противником твоим без промедления, пока ты с ним на пути, чтобы не предал тебя противник судье, а судья служителю, и не был ты брошен в тюрьму.

26 Истинно говорю тебе: не выйдешь оттуда, доколе не отдашь последнего кодранта.

27 Вы слышали, что было сказано: «Не прелюбодействуй».

28 А Я говорю вам, что всякий, кто смотрит на женщину с вожделением, уже прелюбодействовал с нею в сердце своем.

29 Если же глаз твой правый соблазняет тебя, вырви его и брось от себя; ибо лучше тебе, чтобы погиб один из членов твоих, а не всё тело твое было брошено в геенну.

30 И если правая рука твоя соблазняет тебя, отруби ее и брось от себя; ибо лучше тебе, чтобы погиб один из членов твоих, а не всё тело твое пошло в геенну.

31 Было сказано: «Если кто отпустит жену свою, пусть даст ей разводную».

32 А Я говорю вам, что всякий, отпускающий жену свою, кроме как по причине блуда, подвергает ее опасности прелюбодеяния, и кто женится на отпущенной, прелюбодействует.

33 Еще слышали вы, что было сказано древним: «Не приноси ложной клятвы, но исполняй пред Господом клятвы твои».

34 А Я говорю вам: не клянись вовсе: ни небом, потому что оно Престол Божий;

35 ни землею, потому что она подножие ног Его; ни Иерусалимом, потому что он город великого Царя;

36 ни головою твоей не клянись, потому что не можешь ни одного волоса сделать белым или черным.

37 Да будет же слово ваше: «да, да», «нет, нет»; а что сверх этого — от лукавого.

38 Вы слышали, что было сказано: «Око за око, и зуб за зуб».

39 А Я говорю вам: не противься злому. Но кто ударит тебя в правую щеку, обрати к нему и другую;

40 и желающему с тобою судиться и взять рубашку твою, оставь ему и верхнюю одежду.

41 И кто принудит тебя идти с ним тысячу шагов, иди с ним две.

42 Просящему у тебя дай и от хотящего занять у тебя не отворачивайся.

43 Вы слышали, что было сказано: «Возлюби ближнего твоего и возненавидь врага твоего».

44 А Я говорю вам: любите врагов ваших и молитесь за гонящих вас,

45 чтобы стать вам сынами Отца вашего, Который на небесах, потому что солнце Свое Он возводит над злыми и добрыми и изливает дождь на праведных и неправедных.

46 Ибо, если возлюбите любящих вас, какая вам награда? Не то же ли самое делают и мытари?

47 И если приветствуете только братьев ваших, что особенного делаете? Не то же ли самое делают и язычники?

48 Итак, будьте совершенны, как совершен Отец ваш Небесный.

Вiд Матвiя

Розділ 5

1 І, побачивши на́товп, Він вийшов на го́ру. А як сів, підійшли Його у́чні до Нього.

2 І, відкривши уста́ Свої, Він навчати їх став, промовляючи:

3 „Блаже́нні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне.

4 Блаженні засму́чені, бо вони будуть утішені.

5 Блаженні ла́гідні, бо землю вспадку́ють вони.

6 Блаженні голодні та спра́гнені праведности, бо вони нагодо́вані будуть.

7 Блаженні милости́ві, бо помилувані вони будуть.

8 Блаженні чисті́ серцем, бо вони будуть бачити Бога.

9 Блаженні миротво́рці, бо вони синами Божими стануть.

10 Блаженні ви́гнані за праведність, бо їхнє Ца́рство Небесне.

11 Блаженні ви, як ганьби́ти та гнати вас бу́дуть, і будуть облу́дно на вас нагово́рювати всяке слово лихе ради Мене.

12 Радійте та веселі́ться, — нагорода бо ваша велика на небеса́х! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.

13 Ви — сіль землі. Коли сіль ізвітрі́є, то чим насолити її? Не придасться вона вже ніна́що, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми.

14 Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верхови́ні гори.

15 І не запалюють світла, щоб поставити його під посу́дину, але на світи́льник, — і світить воно всім у домі.

16 Отак ваше світло нехай світить перед людьми́, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.

17 Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, — Я не руйнувати прийшов, але ви́конати.

18 Попра́вді ж кажу́ вам: доки небо й земля не мине́ться, — ані йота єдина, ані жоден значок із Зако́ну не мине́ться, аж поки не збудеться все.

19 Хто ж порушить одну з найменших цих заповідей, та й людей так навчи́ть, той буде найменшим у Царстві Небеснім; а хто виконає та й навчи́ть, той стане великим у Царстві Небеснім.

20 Кажу́ бо Я вам: коли праведність ваша не буде рясніша, як книжників та фарисеїв, то не вві́йдете в Царство Небесне!

21 Ви чули, що було́ стародавнім наказане: „Не вбивай, а хто вб'є, підпадає він су́дові“.

22 А Я вам кажу́, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові. А хто скаже на брата свого: „рака́“, підпадає верховному су́дові, а хто скаже „дурний“, підпадає геєнні огне́нній.

23 Тому́, коли принесеш ти до же́ртівника свого да́ра, та тут ізгадаєш, що брат твій щось має на тебе, —

24 залиши́ отут да́ра свого перед же́ртівником, і піди, примирись перше з братом своїм, — і тоді поверта́йся, і принось свого да́ра.

25 Зо своїм супроти́вником швидко мирися, доки з ним на дорозі ще ти, щоб тебе супроти́вник судді́ не віддав, а суддя́ щоб прислужникові тебе не передав, і щоб тебе до в'язни́ці не вкинули.

26 Поправді кажу́ тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси́ ти й останнього ше́ляга!

27 Ви чули, що сказано: „Не чини пере́любу“.

28 А Я вам кажу́, що кожен, хто на жінку поди́виться із пожадли́вістю, той уже вчинив із нею пере́люб у серці своїм.

29 Коли праве око твоє спокуша́є тебе, — його ви́бери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вки́нене.

30 І як прави́ця твоя спокуша́є тебе, — відітни́ її й кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вки́нене.

31 Також сказано: „Хто дружи́ну свою відпускає, нехай дасть їй листа розводо́вого“.

32 А Я вам кажу́, що кожен, хто пускає дружи́ну свою, крім провини розпу́сти, той доводить її до пере́любу. І хто з відпущеною побере́ться, той чинить пере́люб.

33 Ще ви чули, що було́ стародавнім наказане: „Не клянись неправдиво“, але „вико́нуй клятви свої перед Господом“.

34 А Я вам кажу́ не клясти́ся зовсі́м: ані небом, бо воно престол Божий;

35 ні землею, бо підні́жок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого;

36 не клянись головою своєю́, — бо навіть однієї волоси́нки ти не можеш учинити білою чи чорною.

37 Ваше ж слово хай бу́де: „так-так“, „ні-ні“. А що більше над це, то те від лукавого.

38 Ви чули, що сказано: „Око за око, і зуб за зуба“.

39 А Я вам кажу́ не проти́витись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку́ твою, — підстав йому й другу.

40 А хто хоче тебе позива́ти й забрати сорочку твою, — віддай і плаща йому.

41 А хто силувати тебе бу́де відбу́ти подорожнє на милю одну, — іди з ним навіть дві.

42 Хто просить у тебе — то дай, а хто хоче пози́чити в тебе — не відве́ртайсь від нього.

43 Ви чули, що сказано: „Люби свого ближнього, і нена́видь свого ворога“.

44 А Я вам кажу́: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто нена́видить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує,

45 щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує схо́дити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних.

46 Коли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й ми́тники роблять?

47 І коли ви вітаєте тільки братів своїх, то що́ ж особливого робите? Чи й пога́ни не чинять отак?

48 Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!

Евангелие от Матфея Глава 5	Вiд Матвiя Розділ 5
1 Увидев же народ, Он поднялся на гору; и когда сел, подошли к Нему ученики Его.	1 І, побачивши на́товп, Він вийшов на го́ру. А як сів, підійшли Його у́чні до Нього.
2 И отверзши уста Свои, Он учил их так:	2 І, відкривши уста́ Свої, Він навчати їх став, промовляючи:
3 Блаженны нищие духом, ибо их есть Царство Небесное.	3 „Блаже́нні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне.
4 Блаженны скорбящие, ибо они будут утешены.	4 Блаженні засму́чені, бо вони будуть утішені.
5 Блаженны кроткие, ибо они наследуют землю.	5 Блаженні ла́гідні, бо землю вспадку́ють вони.
6 Блаженны алчущие и жаждущие правды, ибо они будут насыщены.	6 Блаженні голодні та спра́гнені праведности, бо вони нагодо́вані будуть.
7 Блаженны милостивые, ибо они будут помилованы.	7 Блаженні милости́ві, бо помилувані вони будуть.
8 Блаженны чистые сердцем, ибо они увидят Бога.	8 Блаженні чисті́ серцем, бо вони будуть бачити Бога.
9 Блаженны миротворцы, ибо они будут названы сынами Божиими.	9 Блаженні миротво́рці, бо вони синами Божими стануть.
10 Блаженны гонимые за правду, ибо их есть Царство Небесное.	10 Блаженні ви́гнані за праведність, бо їхнє Ца́рство Небесне.
11 Блаженны вы, когда будут поносить вас и гнать и злословить и лгать на вас из-за Меня.	11 Блаженні ви, як ганьби́ти та гнати вас бу́дуть, і будуть облу́дно на вас нагово́рювати всяке слово лихе ради Мене.
12 Радуйтесь и веселитесь, ибо награда ваша велика на небесах: так гнали пророков, бывших прежде вас.	12 Радійте та веселі́ться, — нагорода бо ваша велика на небеса́х! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.
13 Вы соль земли. Если же соль станет пресной, чем сделать ее соленой? Ни на что она больше не годна, разве только выбросить ее вон, чтобы топтали ее люди.	13 Ви — сіль землі. Коли сіль ізвітрі́є, то чим насолити її? Не придасться вона вже ніна́що, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми.
14 Вы свет мира. Не может укрыться город, расположенный наверху горы.	14 Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верхови́ні гори.
15 И когда зажигают светильник, не ставят его под сосуд, но на подсвечник, и светит всем в доме.	15 І не запалюють світла, щоб поставити його під посу́дину, але на світи́льник, — і світить воно всім у домі.
16 Так да воссияет свет ваш пред людьми, чтобы увидели они ваши добрые дела и прославили Отца вашего, Который на небесах.	16 Отак ваше світло нехай світить перед людьми́, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.
17 Не подумайте, что Я пришел упразднить Закон или Пророков. Я пришел не упразднить, но исполнить.	17 Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, — Я не руйнувати прийшов, але ви́конати.
18 Ибо истинно говорю вам: пока не пройдут небо и земля, ни одна иота или ни одна черта не пройдет в Законе, пока всё не сбудется.	18 Попра́вді ж кажу́ вам: доки небо й земля не мине́ться, — ані йота єдина, ані жоден значок із Зако́ну не мине́ться, аж поки не збудеться все.
19 Поэтому, кто упразднит одну из заповедей этих малейших и научит так людей, малейшим будет назван в Царстве Небесном; а кто исполнит и научит, тот великим будет назван в Царстве Небесном.	19 Хто ж порушить одну з найменших цих заповідей, та й людей так навчи́ть, той буде найменшим у Царстві Небеснім; а хто виконає та й навчи́ть, той стане великим у Царстві Небеснім.
20 Ибо говорю вам: если ваша праведность не будет больше праведности книжников и фарисеев, не войдете вы в Царство Небесное.	20 Кажу́ бо Я вам: коли праведність ваша не буде рясніша, як книжників та фарисеїв, то не вві́йдете в Царство Небесне!
21 Вы слышали, что было сказано древним: «Не убивай; кто же убьет, будет подлежать суду».	21 Ви чули, що було́ стародавнім наказане: „Не вбивай, а хто вб'є, підпадає він су́дові“.
22 А Я говорю вам, что всякий гневающийся на брата своего, будет подлежать суду; кто же скажет брату своему: «рака», будет подлежать синедриону, кто же скажет: «глупец», будет повинен геенне огненной.	22 А Я вам кажу́, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові. А хто скаже на брата свого: „рака́“, підпадає верховному су́дові, а хто скаже „дурний“, підпадає геєнні огне́нній.
23 Поэтому, если ты принесешь дар твой к жертвеннику и там вспомнишь, что брат твой имеет что-нибудь против тебя, —	23 Тому́, коли принесеш ти до же́ртівника свого да́ра, та тут ізгадаєш, що брат твій щось має на тебе, —
24 оставь там дар твой перед жертвенником, и иди, прежде помирись с братом твоим, и тогда приди и принеси дар твой.	24 залиши́ отут да́ра свого перед же́ртівником, і піди, примирись перше з братом своїм, — і тоді поверта́йся, і принось свого да́ра.
25 Мирись с противником твоим без промедления, пока ты с ним на пути, чтобы не предал тебя противник судье, а судья служителю, и не был ты брошен в тюрьму.	25 Зо своїм супроти́вником швидко мирися, доки з ним на дорозі ще ти, щоб тебе супроти́вник судді́ не віддав, а суддя́ щоб прислужникові тебе не передав, і щоб тебе до в'язни́ці не вкинули.
26 Истинно говорю тебе: не выйдешь оттуда, доколе не отдашь последнего кодранта.	26 Поправді кажу́ тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси́ ти й останнього ше́ляга!
27 Вы слышали, что было сказано: «Не прелюбодействуй».	27 Ви чули, що сказано: „Не чини пере́любу“.
28 А Я говорю вам, что всякий, кто смотрит на женщину с вожделением, уже прелюбодействовал с нею в сердце своем.	28 А Я вам кажу́, що кожен, хто на жінку поди́виться із пожадли́вістю, той уже вчинив із нею пере́люб у серці своїм.
29 Если же глаз твой правый соблазняет тебя, вырви его и брось от себя; ибо лучше тебе, чтобы погиб один из членов твоих, а не всё тело твое было брошено в геенну.	29 Коли праве око твоє спокуша́є тебе, — його ви́бери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вки́нене.
30 И если правая рука твоя соблазняет тебя, отруби ее и брось от себя; ибо лучше тебе, чтобы погиб один из членов твоих, а не всё тело твое пошло в геенну.	30 І як прави́ця твоя спокуша́є тебе, — відітни́ її й кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вки́нене.
31 Было сказано: «Если кто отпустит жену свою, пусть даст ей разводную».	31 Також сказано: „Хто дружи́ну свою відпускає, нехай дасть їй листа розводо́вого“.
32 А Я говорю вам, что всякий, отпускающий жену свою, кроме как по причине блуда, подвергает ее опасности прелюбодеяния, и кто женится на отпущенной, прелюбодействует.	32 А Я вам кажу́, що кожен, хто пускає дружи́ну свою, крім провини розпу́сти, той доводить її до пере́любу. І хто з відпущеною побере́ться, той чинить пере́люб.
33 Еще слышали вы, что было сказано древним: «Не приноси ложной клятвы, но исполняй пред Господом клятвы твои».	33 Ще ви чули, що було́ стародавнім наказане: „Не клянись неправдиво“, але „вико́нуй клятви свої перед Господом“.
34 А Я говорю вам: не клянись вовсе: ни небом, потому что оно Престол Божий;	34 А Я вам кажу́ не клясти́ся зовсі́м: ані небом, бо воно престол Божий;
35 ни землею, потому что она подножие ног Его; ни Иерусалимом, потому что он город великого Царя;	35 ні землею, бо підні́жок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого;
36 ни головою твоей не клянись, потому что не можешь ни одного волоса сделать белым или черным.	36 не клянись головою своєю́, — бо навіть однієї волоси́нки ти не можеш учинити білою чи чорною.
37 Да будет же слово ваше: «да, да», «нет, нет»; а что сверх этого — от лукавого.	37 Ваше ж слово хай бу́де: „так-так“, „ні-ні“. А що більше над це, то те від лукавого.
38 Вы слышали, что было сказано: «Око за око, и зуб за зуб».	38 Ви чули, що сказано: „Око за око, і зуб за зуба“.
39 А Я говорю вам: не противься злому. Но кто ударит тебя в правую щеку, обрати к нему и другую;	39 А Я вам кажу́ не проти́витись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку́ твою, — підстав йому й другу.
40 и желающему с тобою судиться и взять рубашку твою, оставь ему и верхнюю одежду.	40 А хто хоче тебе позива́ти й забрати сорочку твою, — віддай і плаща йому.
41 И кто принудит тебя идти с ним тысячу шагов, иди с ним две.	41 А хто силувати тебе бу́де відбу́ти подорожнє на милю одну, — іди з ним навіть дві.
42 Просящему у тебя дай и от хотящего занять у тебя не отворачивайся.	42 Хто просить у тебе — то дай, а хто хоче пози́чити в тебе — не відве́ртайсь від нього.
43 Вы слышали, что было сказано: «Возлюби ближнего твоего и возненавидь врага твоего».	43 Ви чули, що сказано: „Люби свого ближнього, і нена́видь свого ворога“.
44 А Я говорю вам: любите врагов ваших и молитесь за гонящих вас,	44 А Я вам кажу́: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто нена́видить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує,
45 чтобы стать вам сынами Отца вашего, Который на небесах, потому что солнце Свое Он возводит над злыми и добрыми и изливает дождь на праведных и неправедных.	45 щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує схо́дити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних.
46 Ибо, если возлюбите любящих вас, какая вам награда? Не то же ли самое делают и мытари?	46 Коли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й ми́тники роблять?
47 И если приветствуете только братьев ваших, что особенного делаете? Не то же ли самое делают и язычники?	47 І коли ви вітаєте тільки братів своїх, то що́ ж особливого робите? Чи й пога́ни не чинять отак?
48 Итак, будьте совершенны, как совершен Отец ваш Небесный.	48 Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Евангелие от Матфея

Глава 5

Вiд Матвiя

Розділ 5

Евангелие от Матфея

Глава 5

Вiд Матвiя

Розділ 5

Ветхий завет

Новый завет

Евангелие от Матфея

Глава 5

Вiд Матвiя

Розділ 5

Евангелие от Матфея

Глава 5

Вiд Матвiя

Розділ 5

Ветхий
завет

Новый
завет