Послание к ефесянам

Глава 4

1 Итак призываю вас я, узник в Господе, ходить достойно призвания, которым вы были призваны,

2 со всяким смиренномудрием и кротостью, с долготерпением, терпя друг друга в любви,

3 стараясь сохранять единство Духа в союзе мира:

4 одно Тело и один Дух, как вы и были призваны в единой надежде вашего призвания;

5 один Господь, одна вера, одно крещение;

6 один Бог и Отец всех, Который над всеми и чрез всех и во всех.

7 Каждому же из нас дана была благодать по мере дара Христова.

8 Потому Писание говорит: Восшед на высоту, Он пленил плен, Он дал дары людям.

9 А «восшел» что означает, как не то, что Он и нисшел в преисподние части земли?

10 Нисшедший, Он же есть и восшедший превыше всех небес, чтобы наполнить всё.

11 И Сам Он даровал кого апостолами, кого пророками, кого благовестниками, кого пастырями и учителями,

12 для усовершенствования святых к делу служения, на созидание Тела Христова,

13 пока мы все не придем к единству веры и познания Сына Божия, в мужа совершенного, в меру возраста полноты Христовой,

14 чтобы не были мы больше младенцами, колеблемыми и носимыми всяким ветром учения по нечестной игре человеческой, хитростью совращающей нас в заблуждение,

15 но чтобы, говоря истину в любви, мы во всём возрастали в Того, Который есть Глава, Христос;

16 из Него всё Тело, скрепляемое и соединяемое посредством всяких живительных связей, при действии в свою меру отдельно каждой части, осуществляет рост Тела к созиданию себя в любви.

17 Итак я это говорю и свидетельствую в Господе, чтобы вы больше не поступали, как поступают язычники в суетности ума своего,

18 будучи помрачены рассудком, чужды жизни Божией, по причине присущего им неведения, по причине ожесточения сердца своего;

19 они, которые, утратив всякую чувствительность, предались распутству, делая всякую нечистоту с жадностью.

20 Но вы не так познали Христа,

21 если, однако, о Нем вы слышали и в Нем были научены, согласно истине в Иисусе:

22 отложить вам прежнее поведение ветхого человека, разлагающегося в обманчивых похотях,

23 и обновиться умом вашим в Духе,

24 и облечься в нового человека, созданного по Богу в праведности и святости истины.

25 Поэтому, отложив ложь, говорите истину каждый ближнему своему, потому что мы члены друг другу.

26 Гневайтесь и не грешите: пусть не заходит солнце в раздражении вашем;

27 и не давайте места диаволу.

28 Кто крал, пусть больше не крадет, а лучше трудится, делая доброе своими руками, чтобы было из чего уделять нуждающемуся.

29 Никакое гнилое слово да не исходит из уст ваших, но только доброе, для назидания, когда нужно, чтобы оно доставляло благодать слушающим.

30 И не опечаливайте Святого Духа Божия, Которым вы были запечатлены на день искупления.

31 Всякая горечь, и ярость, и гнев, и крик, и злоречие пусть будут удалены от вас вместе со всякой злобой.

32 Но будьте друг ко другу добрыми, милосердными, прощая друг друга, как и Бог во Христе простил вам.

До ефесян

Розділ 4

1 Отож, благаю вас я, в'я́зень у Господі, щоб ви пово́дилися гі́дно покли́кання, що до нього покликано вас,

2 зо всякою покорою та ла́гідністю, з довготерпінням, у любові те́рплячи один о́дного,

3 пильнуючи зберігати єдність Духа в союзі спокою.

4 Одне тіло, один Дух, як і були ви покликані в одній надії вашого покли́кання.

5 Один Госпо́дь, одна віра, одне хрищення,

6 один Бог і Отець усіх, що Він над усіма́, і через усіх, і в усіх.

7 А кожному з нас да́на благода́ть у міру дару Христового.

8 Тому́ й сказано: „Піднявшися на висоту́, Ти полоне́них набрав і лю́дям дав да́ри!“

9 А те, що „піднявся був“, що́ то, як не те, що перше й зійшов був до найнижчих місць землі?

10 Хто зійшов був, Той саме й піднявся ви́соко над усі небеса́, щоб напо́внити все.

11 І Він, отож, настанови́в одних за апо́столів, одних за пророків, а тих за благові́сників, а тих за па́стирів та вчителі́в,

12 щоб приготува́ти святих на ді́ло служби для збудува́ння тіла Христового,

13 аж поки ми всі не дося́гнемо з'єднання віри й пізна́ння Сина Божого, Мужа досконалого, у міру зросту Христової повноти́,

14 щоб більш не були́ ми малолі́тками, що хитаються й захоплюються від усякого вітру науки за лю́дською ома́ною та за лукавством до хитрого блу́ду,

15 щоб були ми правдомовні в любові, і в усьому зростали в Нього, а Він — Голова, Христос.

16 А з Нього все тіло, скла́дене й зв'язане всяким допомічни́м сугло́бом, у міру чинности кожного окремого члена, чи́нить зріст тіла на будува́ння самого себе любов'ю.

17 Отже, говорю я це й свідку́ю в Господі, щоб ви більш не пово́дилися, як пово́дяться погани в марно́ті свого розуму, —

18 вони запа́морочені розумом, відчу́жені від життя Божого за не́уцтво, що в них, за стверділість їхніх серде́ць,

19 вони отупіли й віддали́ся розпусті, щоб чинити всяку не́чисть із заже́рливістю.

20 Але ви не так пізнали Христа,

21 якщо ви чули про Нього, і навчилися в Нім, бо правда в Ісусі,

22 щоб відкинути, за першим поступо́ванням, старо́го чоловіка, який зотліває в звабли́вих пожадливостях,

23 та відновлятися духом вашого розуму,

24 і зодягнутися в ново́го чоловіка, ство́реного за Богом у праведності й святості правди.

25 Тому́ то, неправду відкинувши, говоріть кожен правду до свого ближнього, бо ми члени один для о́дного.

26 Гнівайтеся, та не грішіть, — сонце нехай не заходить у вашому гніві,

27 і місця дия́волові не давайте!

28 Хто крав, нехай більше не кра́де, а краще нехай працює та чинить руками своїми добро, щоб мати подати нужде́нному.

29 Нехай жодне слово гниле не виходить із уст ваших, але тільки таке, що добре на потрібне збудува́ння, щоб воно подало́ благода́ть тим, хто чує.

30 І не засму́чуйте Духа Святого Божого, Яким ви запечатані на день ви́купу.

31 Усяке подратува́ння, і гнів, і лютість, і крик, і лайка нехай буде взято від вас ра́зом із уся́кою злобо́ю.

32 А ви один до о́дного будьте ласка́ві, милости́ві, прощаючи один о́дному, як і Бог через Христа вам простив!

Послание к ефесянам

Глава 4

До ефесян

Розділ 4

1 Итак призываю вас я, узник в Господе, ходить достойно призвания, которым вы были призваны,

1 Отож, благаю вас я, в'я́зень у Господі, щоб ви пово́дилися гі́дно покли́кання, що до нього покликано вас,

2 со всяким смиренномудрием и кротостью, с долготерпением, терпя друг друга в любви,

2 зо всякою покорою та ла́гідністю, з довготерпінням, у любові те́рплячи один о́дного,

3 стараясь сохранять единство Духа в союзе мира:

3 пильнуючи зберігати єдність Духа в союзі спокою.

4 одно Тело и один Дух, как вы и были призваны в единой надежде вашего призвания;

4 Одне тіло, один Дух, як і були ви покликані в одній надії вашого покли́кання.

5 один Господь, одна вера, одно крещение;

5 Один Госпо́дь, одна віра, одне хрищення,

6 один Бог и Отец всех, Который над всеми и чрез всех и во всех.

6 один Бог і Отець усіх, що Він над усіма́, і через усіх, і в усіх.

7 Каждому же из нас дана была благодать по мере дара Христова.

7 А кожному з нас да́на благода́ть у міру дару Христового.

8 Потому Писание говорит: Восшед на высоту, Он пленил плен, Он дал дары людям.

8 Тому́ й сказано: „Піднявшися на висоту́, Ти полоне́них набрав і лю́дям дав да́ри!“

9 А «восшел» что означает, как не то, что Он и нисшел в преисподние части земли?

9 А те, що „піднявся був“, що́ то, як не те, що перше й зійшов був до найнижчих місць землі?

10 Нисшедший, Он же есть и восшедший превыше всех небес, чтобы наполнить всё.

10 Хто зійшов був, Той саме й піднявся ви́соко над усі небеса́, щоб напо́внити все.

11 И Сам Он даровал кого апостолами, кого пророками, кого благовестниками, кого пастырями и учителями,

11 І Він, отож, настанови́в одних за апо́столів, одних за пророків, а тих за благові́сників, а тих за па́стирів та вчителі́в,

12 для усовершенствования святых к делу служения, на созидание Тела Христова,

12 щоб приготува́ти святих на ді́ло служби для збудува́ння тіла Христового,

13 пока мы все не придем к единству веры и познания Сына Божия, в мужа совершенного, в меру возраста полноты Христовой,

13 аж поки ми всі не дося́гнемо з'єднання віри й пізна́ння Сина Божого, Мужа досконалого, у міру зросту Христової повноти́,

14 чтобы не были мы больше младенцами, колеблемыми и носимыми всяким ветром учения по нечестной игре человеческой, хитростью совращающей нас в заблуждение,

14 щоб більш не були́ ми малолі́тками, що хитаються й захоплюються від усякого вітру науки за лю́дською ома́ною та за лукавством до хитрого блу́ду,

15 но чтобы, говоря истину в любви, мы во всём возрастали в Того, Который есть Глава, Христос;

15 щоб були ми правдомовні в любові, і в усьому зростали в Нього, а Він — Голова, Христос.

16 из Него всё Тело, скрепляемое и соединяемое посредством всяких живительных связей, при действии в свою меру отдельно каждой части, осуществляет рост Тела к созиданию себя в любви.

16 А з Нього все тіло, скла́дене й зв'язане всяким допомічни́м сугло́бом, у міру чинности кожного окремого члена, чи́нить зріст тіла на будува́ння самого себе любов'ю.

17 Итак я это говорю и свидетельствую в Господе, чтобы вы больше не поступали, как поступают язычники в суетности ума своего,

17 Отже, говорю я це й свідку́ю в Господі, щоб ви більш не пово́дилися, як пово́дяться погани в марно́ті свого розуму, —

18 будучи помрачены рассудком, чужды жизни Божией, по причине присущего им неведения, по причине ожесточения сердца своего;

18 вони запа́морочені розумом, відчу́жені від життя Божого за не́уцтво, що в них, за стверділість їхніх серде́ць,

19 они, которые, утратив всякую чувствительность, предались распутству, делая всякую нечистоту с жадностью.

19 вони отупіли й віддали́ся розпусті, щоб чинити всяку не́чисть із заже́рливістю.

20 Но вы не так познали Христа,

20 Але ви не так пізнали Христа,

21 если, однако, о Нем вы слышали и в Нем были научены, согласно истине в Иисусе:

21 якщо ви чули про Нього, і навчилися в Нім, бо правда в Ісусі,

22 отложить вам прежнее поведение ветхого человека, разлагающегося в обманчивых похотях,

22 щоб відкинути, за першим поступо́ванням, старо́го чоловіка, який зотліває в звабли́вих пожадливостях,

23 и обновиться умом вашим в Духе,

23 та відновлятися духом вашого розуму,

24 и облечься в нового человека, созданного по Богу в праведности и святости истины.

24 і зодягнутися в ново́го чоловіка, ство́реного за Богом у праведності й святості правди.

25 Поэтому, отложив ложь, говорите истину каждый ближнему своему, потому что мы члены друг другу.

25 Тому́ то, неправду відкинувши, говоріть кожен правду до свого ближнього, бо ми члени один для о́дного.

26 Гневайтесь и не грешите: пусть не заходит солнце в раздражении вашем;

26 Гнівайтеся, та не грішіть, — сонце нехай не заходить у вашому гніві,

27 и не давайте места диаволу.

27 і місця дия́волові не давайте!

28 Кто крал, пусть больше не крадет, а лучше трудится, делая доброе своими руками, чтобы было из чего уделять нуждающемуся.

28 Хто крав, нехай більше не кра́де, а краще нехай працює та чинить руками своїми добро, щоб мати подати нужде́нному.

29 Никакое гнилое слово да не исходит из уст ваших, но только доброе, для назидания, когда нужно, чтобы оно доставляло благодать слушающим.

29 Нехай жодне слово гниле не виходить із уст ваших, але тільки таке, що добре на потрібне збудува́ння, щоб воно подало́ благода́ть тим, хто чує.

30 И не опечаливайте Святого Духа Божия, Которым вы были запечатлены на день искупления.

30 І не засму́чуйте Духа Святого Божого, Яким ви запечатані на день ви́купу.

31 Всякая горечь, и ярость, и гнев, и крик, и злоречие пусть будут удалены от вас вместе со всякой злобой.

31 Усяке подратува́ння, і гнів, і лютість, і крик, і лайка нехай буде взято від вас ра́зом із уся́кою злобо́ю.

32 Но будьте друг ко другу добрыми, милосердными, прощая друг друга, как и Бог во Христе простил вам.

32 А ви один до о́дного будьте ласка́ві, милости́ві, прощаючи один о́дному, як і Бог через Христа вам простив!

1.0x