Послание к евреямГлава 3 |
|
1 |
|
2 Который верен Поставившему Его, как и Моисей, во всём доме Его. |
|
3 Ибо Он был удостоен большей славы по сравнению с Моисеем, поскольку построивший дом имеет большую честь, чем сам дом. |
|
4 Ибо всякий дом имеет строителя, а строитель всего — Бог. |
|
5 Ибо если Моисей верен во всем доме Его, как служитель для свидетельства о том, что должно было быть сказано, |
|
6 то Христос, как Сын — над домом Его. И дом Его — мы, если сохраним твёрдыми до конца дерзновение и похвалу надежды. |
|
7 |
|
8 |
|
9 |
|
10 |
|
11 |
|
12 |
|
13 но увещайте друг друга каждый день до тех пор, пока говорится «сегодня», чтобы не был ожесточён кто из вас обольщением греха. |
|
14 Ибо мы сделались общниками Христа, если только основу нашей уверенности мы сохраним твёрдой до конца, |
|
15 по сказанному: |
|
16 |
|
17 На кого негодовал Он сорок лет? Не на согрешивших ли, которых кости пали в пустыне? |
|
18 Кому поклялся Он, что не войдут в покой Его, как не оказавшим непокорность? |
|
19 И мы видим, что не могли они войти из-за неверия. |
До євреївРозділ 3 |
|
1 |
|
2 що вірний Тому́, Хто настанови́в Його, як був і Мойсей у всім домі Його, |
|
3 бо гідний Він вищої слави понад Мойсея, поскільки будівни́чий має більшу честь, аніж дім. |
|
4 Усякий бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував, — то Бог. |
|
5 І Мойсей вірний був у всім домі Його, як слуга, на свідоцтво того, що сказати повинно було́. |
|
6 Христос же, як Син, у Його домі. А дім Його — ми, коли тільки відвагу й похвалу́ надії доде́ржимо певними аж до кінця. |
|
7 Тому́ то, як каже Дух Святий: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте, |
|
8 не робіть затверді́лими ваших серде́ць, як під час наріка́нь, за дня випробо́вування на пустині, |
|
9 де Мене випробо́вували отці ваші, Мене випробо́вували, і бачили працю Мою сорок років. |
|
10 Через це Я розгнівався був на той рід і сказав: Постійно вони блу́дять серцем, вони не пізнали доріг Моїх, |
|
11 тому́ Я присягнув у гніві Своїм, що вони до Мого́ відпочинку не вві́йдуть“! |
|
12 Стережіться, брати́, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого! |
|
13 Але кожного дня заохочуйте один о́дного, доки зветься „Сьогодні“, щоб запеклим не став котри́й з вас через підступ гріха. |
|
14 Бо ми стали учасниками Христа, коли тільки почате життя ми затри́маємо певним аж до кінця, |
|
15 аж поки говориться: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших серде́ць, як під час наріка́нь“! |
|
16 Котрі бо, почувши, розгнівали Бога? Чи не всі, хто з Єгипту вийшов з Мойсеєм? |
|
17 На ко́го ж Він „гнівався був сорок ро́ків?“ Хіба не на тих, хто згрішив, що їхні „кості в пустині полягли?“ |
|
18 Проти ко́го Він „був присягався, що не вві́йдуть вони до Його відпочинку, „як не проти неслухняних? |
|
19 І ми бачимо, що вони не змогли ввійти за невірство. |
Послание к евреямГлава 3 |
До євреївРозділ 3 |
|
1 |
1 |
|
2 Который верен Поставившему Его, как и Моисей, во всём доме Его. |
2 що вірний Тому́, Хто настанови́в Його, як був і Мойсей у всім домі Його, |
|
3 Ибо Он был удостоен большей славы по сравнению с Моисеем, поскольку построивший дом имеет большую честь, чем сам дом. |
3 бо гідний Він вищої слави понад Мойсея, поскільки будівни́чий має більшу честь, аніж дім. |
|
4 Ибо всякий дом имеет строителя, а строитель всего — Бог. |
4 Усякий бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував, — то Бог. |
|
5 Ибо если Моисей верен во всем доме Его, как служитель для свидетельства о том, что должно было быть сказано, |
5 І Мойсей вірний був у всім домі Його, як слуга, на свідоцтво того, що сказати повинно було́. |
|
6 то Христос, как Сын — над домом Его. И дом Его — мы, если сохраним твёрдыми до конца дерзновение и похвалу надежды. |
6 Христос же, як Син, у Його домі. А дім Його — ми, коли тільки відвагу й похвалу́ надії доде́ржимо певними аж до кінця. |
|
7 |
7 Тому́ то, як каже Дух Святий: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте, |
|
8 |
8 не робіть затверді́лими ваших серде́ць, як під час наріка́нь, за дня випробо́вування на пустині, |
|
9 |
9 де Мене випробо́вували отці ваші, Мене випробо́вували, і бачили працю Мою сорок років. |
|
10 |
10 Через це Я розгнівався був на той рід і сказав: Постійно вони блу́дять серцем, вони не пізнали доріг Моїх, |
|
11 |
11 тому́ Я присягнув у гніві Своїм, що вони до Мого́ відпочинку не вві́йдуть“! |
|
12 |
12 Стережіться, брати́, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого! |
|
13 но увещайте друг друга каждый день до тех пор, пока говорится «сегодня», чтобы не был ожесточён кто из вас обольщением греха. |
13 Але кожного дня заохочуйте один о́дного, доки зветься „Сьогодні“, щоб запеклим не став котри́й з вас через підступ гріха. |
|
14 Ибо мы сделались общниками Христа, если только основу нашей уверенности мы сохраним твёрдой до конца, |
14 Бо ми стали учасниками Христа, коли тільки почате життя ми затри́маємо певним аж до кінця, |
|
15 по сказанному: |
15 аж поки говориться: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших серде́ць, як під час наріка́нь“! |
|
16 |
16 Котрі бо, почувши, розгнівали Бога? Чи не всі, хто з Єгипту вийшов з Мойсеєм? |
|
17 На кого негодовал Он сорок лет? Не на согрешивших ли, которых кости пали в пустыне? |
17 На ко́го ж Він „гнівався був сорок ро́ків?“ Хіба не на тих, хто згрішив, що їхні „кості в пустині полягли?“ |
|
18 Кому поклялся Он, что не войдут в покой Его, как не оказавшим непокорность? |
18 Проти ко́го Він „був присягався, що не вві́йдуть вони до Його відпочинку, „як не проти неслухняних? |
|
19 И мы видим, что не могли они войти из-за неверия. |
19 І ми бачимо, що вони не змогли ввійти за невірство. |