Книга Иисуса Навина

Глава 10

1 Когда Адониседек, царь Иерусалимский, услышал, что Иисус взял Гай и предал его заклятию, и что также поступил с Гаем и царем его, как поступил с Иерихоном и царем его, и что жители Гаваона заключили мир [с Иисусом и ] с Израилем и остались среди их.

2 Тогда они весьма испугались, потому что Гаваон [был] город большой, как бы один из царских городов, и что он больше Гая, и все жители его люди храбрые.

3 Посему Адониседек, царь Иерусалимский, послал к Гогаму, царю Хевронскому, и к Фираму, царю Лахисскому, и к Девиру, царю Еглонскому, чтоб сказать:

4 Придите ко мне, и помогите мне поразить Гаваон, за то что он заключил мир с Иисусом и сынами Израилевыми.

5 Они собрались, и пошли пять царей Аморрейских, царь Иерусалимский, царь Хевронский, царь Иармуфский, царь Лахисский, царь Еглонский, они и все ополчение их, и расположились станом подле Гаваона, чтоб воевать против него.

6 Жители Гаваона послали к Иисусу в стан [Израильский] в Галгал, чтоб сказать: не отними руки твоей от рабов твоих: приди к нам скорее, спаси нас и подай нам помощь; ибо собрались против нас все цари Аморрейские, живущие на горе.

7 Иисус пошел из Галгала сам, и весь народ, способный к войне, с ним, и все мужи храбрые.

8 И сказал Господь Иисусу: не бойся их, ибо Я предал их в руки твои: никто из них не устоит пред лицем твоим.

9 И пришел на них Иисус внезапно, [потому что] всю ночь шел он из Галгала.

10 Господь привел их в смятение при виде Израильтян, и они поразили их в Гаваоне сильным поражением, и преследовали их по дороге к возвышенности Вефорона и поражали их даже до Азека и до Македа.

11 Когда же они бежали от Израильтян по скату горы Вефоронской: Господь бросал на них с небес большие камни [града], до самого Азека, и они умирали; больше было тех, которые умерли от камней града, нежели тех, коих умертвили сыны Израилевы мечем [на сражении].

12 Тогда говорил Иисус Господу в тот день, в который предал Иегова [Бог] Аморрея в руки Израилю; когда побил их в Гаваоне и они побиты были пред лицем сынов Израилевых, и сказал пред очами Израиля: солнце, остановись над Гаваоном, и луна, над долиною Аиалонскою!

13 И остановилось солнце, и луна стояла, доколе народ мстил врагам своим. Не сие ли написано в книге Праведного: стояло солнце среди неба и не спешило к западу почти целый день.

14 И не было такого дня прежде и после того, в который бы Господь [так] слушал гласа человеческого. Ибо Господь сражался за Израиля.

15 Потом возвратился Иисус и весь Израиль с ним в стан, в Галгал.

16 Но оные пять царей убежали и скрылись в пещере в Македе.

17 Когда донесено было Иисусу и сказано: нашлись пять царей, они скрываются в пещере в Македе,

18 Иисус сказал: привалите большие камни к отверстью пещеры и приставьте к ней людей, стеречь их.

19 А вы не останавливайтесь [здесь], но преследуйте врагов своих, и истребляйте заднюю часть их, и не давайте им уйти в города их, ибо Иегова, Бог ваш, предал их в руки ваши.

20 После того как Иисус и сыны Израилевы поразили их совершенно весьма великим поражением, и оставшиеся из них убежали в города укрепленные,

21 Весь народ возвратился в стан к Иисусу в Макед с миром, и никто на сынов Израилевых не пошевелил языком своим.

22 Тогда Иисус сказал: откройте отверстие пещеры и выведите ко мне из пещеры пятерых царей тех.

23 Так и сделали: вывели к нему из пещеры пятерых царей тех: царя Иерусалимского, царя Хевронского, царя Иармуфского, царя Лахисского и царя Еглонского.

24 Когда вывели царей сих к Иисусу, Иисус призвал всех Израильтян, и сказал вождям воинов, ходившим с ним: подойдите, наступите ногами вашими на выи царей сих; они подошли и наступили ногами своими на выи их.

25 Иисус сказал им: не бойтесь и не ужасайтесь; будьте тверды и мужественны; ибо таким образом Господь поступит со всеми врагами вашими, с которыми будете воевать.

26 Потом поразил их Иисус, и убил их и повесил их на пяти деревах; и висели они на деревах до вечера.

27 При захождении солнца приказал Иисус, и сняли их с дерев, и бросили их в пещеру, в которой они скрывались, и наложили большие камни на отверстие пещеры, которые там даже до сего дня.

28 В тот же день взял Иисус Макед, поразил [его] мечем и царя его, и предал заклятию их и все дышущее, что находилось в нем; никого не оставил, кто бы уцелел [и избежал]. И поступил с царем Македским так же, как поступил с царем Иерихонским.

29 И пошел Иисус и все Израильтяне с ним из Македа к Ливне, и воевал против Ливны.

30 И предал Господь и ее в руки Израиля; [и взяли ее] и царя ее, и истребил ее Иисус мечем и все дышущее, что находилось в ней; никого не оставил в ней, кто бы уцелел [и избежал]. И поступил с царем ее также, как поступил с царем Иерихонским.

31 Из Ливны пошел Иисус и все Израильтяне с ним к Лахису; и расположился подле него станом, и воевал против него.

32 И предал Господь Лахис в руки Израиля, и взял он его на другой день, и поразил его мечем и все дышущее, что было в нем, [и истребил его] так, как поступил с Ливною.

33 Тогда пришел на помощь Лахису Горам, царь Газерский; но Иисус поразил его и народ его [мечем] так, что никого у него не оставил, кто бы уцелел [и избежал].

34 И пошел Иисус и все Израильтяне с ним из Лахиса к Еглону, и расположились подле него станом, и воевали против него.

35 [И предал его Господь в руки Израиля.] И взяли его в тот день, и поразили его мечем, и все дышущее, что находилось в нем, в тот день предал он заклятию, так как поступил с Лахисом.

36 И пошел Иисус и все Израильтяне с ним из Еглона к Хеврону, и воевали против него.

37 И взяли его, и поразили его мечем, и царя его и все города его, и все дышущее, что находилось в нем; никого не оставил, кто бы уцелел, так как поступил он с Еглоном; предал заклятию его и все дышущее, что находилось в нем.

38 Потом обратился Иисус и весь Израиль с ним к Давиру, и воевал против него.

39 И взял его, и царя его, и все города его, и поразили их мечем, и предали заклятию [их и] все дышущее, что находилось в нем; никого не осталось, кто бы уцелел. Как поступил с Хевроном и царем его, так поступил с Давиром и царем его, и как поступил с Ливною и царем его.

40 И поразил Иисус всю землю нагорную и полуденную, и низкие места, и землю, лежащую у гор, и всех царей их; никого не оставил, кто бы уцелел, и все дышущее предал заклятию так, как повелел Иегова, Бог Израилев.

41 Поразил их Иисус от Кадес-Варни до Газы и всю землю Гошен даже до Гаваона.

42 И всех царей сих и земли их Иисус взял одним разом; ибо Иегова, Бог Израилев, сражался за Израиля.

43 Потом Иисус и все Израильтяне с ним возвратились в стан, в Галгал.

Iсус Навин

Розділ 10

1 І сталося, як почув єрусалимський цар Адоні-Цедек, що Ісус здобув Ай та вчинив його закля́ттям, і що як зробив Єрихонові й цареві його, так зробив Аєві та цареві його, і що ме́шканці Ґів'ону склали мир з Ізраїлем та були серед них,

2 то дуже налякалися, бо Ґів'он місто велике, як одне з міст царськи́х, і що він більший за Ай, а всі люди його лицарі.

3 І послав єрусалимський цар Адоні-Цедек до хевронського царя Гогама, і до ярмутського царя Пір'ама, і до лахіського царя Яфії, і до еґлонського царя Девіра, говорячи:

4 „Прийдіть до мене, і допоможіть мені, і ми поб'ємо Ґів'она, бо він замири́в з Ісусом та з Ізраїлевими синами“.

5 І вони зібралися, і пішли п'ять аморейських царів: цар єрусалимський, цар хевронський, цар ярмутський, цар лахіський, цар еґлонський, вони та всі табо́ри їхні, і розтаборува́лися при Ґів'оні, і воювали проти них.

6 І послали ґів'онські люди до Ісуса та до табо́ру в Ґілґал, говорячи: „Не стримуй своєї руки від своїх рабів! Прийди до нас скоро, і спаси нас та допоможи нам, бо зібралися на нас усі аморейські царі, що замешкують го́ри“.

7 І рушив Ісус із Ґілґалу, він та з ним усі вояки́ й військо́ві лицарі.

8 І сказав Господь до Ісуса: „Не бійся їх, бо Я віддав їх у твою руку, — ніхто з них не встоїть перед тобою“.

9 І прибув до них Ісус знена́цька, — ці́лу ніч ішов із Ґілґалу.

10 І Господь навів на них замі́шання перед Ізраїлем, і побив їх великою пора́зкою в Ґів'оні. І він гнав їх дорогою входу до Бет-Хорону, і бив їх аж до Азеки та аж до Маккеди.

11 І сталося, коли вони втікали перед Ізраїлем і були на сході від Бет-Хорону, то Господь кидав на них із неба велике каміння аж до Азеки, і вони вмирали. Тих, що повмирали від градово́го каміння, було більше від тих, що Ізраїлеві сини повбивали мече́м.

12 Тоді Ісус говорив Господе́ві того дня, коли Господь дав аморе́янина перед Ізраїлевих синів, та й сказав на оча́х Ізраїля: „Стань, сонце, в Ґів'оні, а ти, місяцю, ув айялонській долині!

13 І сонце затри́малося, а місяць спинився, аж поки народ відімстився своїм ворогам“. Чи це не написане в книзі Праведного? І сонце стало на половині неба, і не поспішалося заходити майже ці́лий день.

14 І не було такого, як день той, ані перед ним, ані по ньому, щоб Господь так слухав лю́дського голосу, — бо Господь воював для Ізраїля.

15 І вернувся Ісус, а з ним увесь Ізраїль до табо́ру в Ґілґал.

16 А ті п'ять царів повтікали, та й схова́лися в печері в Маккеді.

17 І було доне́сено Ісусові й сказано: „Зна́йдені ті п'ять царів, схо́вані в печері в Маккеді“.

18 А Ісус відказав: „Приваліть велике каміння на о́твір печери, і призначте до неї людей, щоб їх стерегти.

19 А ви не стійте, — женіться за своїми ворогами, і понищте їхні за́дні сте́жі, і не давайте їм вхо́дити до їхніх міст, бо Господь, Бог ваш, віддав їх у вашу руку“.

20 І сталося, як завдав їм Ісус та Ізраїлеві сини дуже велику пора́зку, так, що прийшов їм кінець, а врято́вані повтікали від них, і повхо́дили до тверди́нних міст,

21 то ввесь народ у споко́ї вернувся до табо́ру до Ісуса в Маккеді, і ніхто не поворушив язика свого проти кого з Ізраїлевих синів!

22 І сказав Ісус: „Відчиніть о́твір печери, і приведіть до мене з печери тих п'ятьо́х царів“.

23 І вони зробили так, і вивели до нього з печери тих п'ятьох царів: царя єрусалимського, царя хевронського, царя ярмутського, царя лахіського, царя еґлонського.

24 І сталося, як привели́ тих царів до Ісуса, то Ісус закли́кав усіх Ізраїлевих людей, і сказав військо́вим начальникам, що йшли з ним: „Підійдіть, — поста́вте свої ноги на шиї цих царів“. І вони попідхо́дили, і поста́вили свої ноги на їхні шиї.

25 І сказав до них Ісус: „Не бійтеся й не лякайтеся, будьте сильні та відважні, бо Господь зробить так усім вашим ворогам, із якими ви воюєте“.

26 А по цьому Ісус бив їх, і повбивав їх, і повісив їх на п'ятьох дере́вах. І висіли вони на тих дере́вах аж до вечора.

27 І сталося на час за́ходу сонця, Ісус наказав, і поздіймали їх із дере́в, і повкида́ли їх до печери, де вони були поховалися, і понакладали велике каміння на о́твір печери, де воно аж до цього дня.

28 А Маккеду Ісус здобув того дня, і побив ві́стрям меча її та царя її, учинив закляттям їх та кожну особу, хто був у ній, — не позоставив жодного врятованого в ній. І зробив він її цареві те саме, що зробив був цареві єрихонському.

29 А Ісус та ввесь Ізра́їль із ним перейшов з Маккеди до Лівни, та й воював проти Лівни.

30 І дав Господь в Ізра́їлеву ру́ку також її та царя її, і він побив ві́стрям меча її та кожну особу, що в ній, — не позоставив жодного врятованого в ній. І зробив він цареві її, як зробив був цареві єрихонському.

31 І перейшов Ісус та ввесь Ізраїль із ним із Лівни до Лахішу, і таборува́в при ньому та воював проти ньо́го.

32 І дав Господь в Ізраїлеву руку Лахіш, — і здобув він його другого дня, і побив ві́стрям меча його та кожну особу, що в ньому, — усе так, як зробив був Лівні.

33 Тоді прийшов ґезерський цар Горам допомогти Лахішу, та Ісус побив його й народ його, так що не позоставив жодного в ньому.

34 І перейшов Ісус та ввесь Ізра́їль із ним з Лахішу до Еґлону, і таборува́ли при ньому та воювали з ним.

35 І здобули́ його того дня, і побили його ві́стрям меча, а кожну особу, що в ньому, того дня зробили закляттям, — усе так, як зробив був Лахішу.

36 І пішов Ісус та ввесь Ізраїль із ним з Еґлону до Хеврону, і воював із ним.

37 І здобув його, і побив ві́стрям меча його та царя його, і всі міста його, і кожну особу, що в ньому, — не позоставив жодного врято́ваного, усе так, як зробив був Еґлонові. І зробив закляттям його та кожну особу, що в ньому була́.

38 І вернувся Ісус та ввесь Ізраїль із ним до Девіру, і воював із ним.

39 І він здобув його, і царя його, і всі міста його, і повбивали їх ві́стрям меча, та й зробив закляттям кожну душу, що в ньому, не позоставив жодного врято́ваного, — як зробив був Хевронові, так зробив Девірові та цареві його, і як зробив був Лівні та цареві її.

40 І побив Ісус увесь край: гору, і Неґев і Шефелу, і узбі́ччя, і всіх їхніх царів, — не зоставив жодного врятованого, а кожну особу зробив закляттям, як наказав був Господь, Бог Ізраїлів.

41 І бив їх Ісус від Кадеш-Барнеа та аж до Аззи, і ввесь ґошенський край, і аж до Ґів'ону.

42 А всіх тих царів та їхній край Ісус здобув одним ра́зом, бо Господь, Бог Ізраїлів, воював для Ізраїля.

43 І вернувся Ісус та ввесь Ізраїль із ним до табо́ру в Ґілґал.

Книга Иисуса Навина

Глава 10

Iсус Навин

Розділ 10

1 Когда Адониседек, царь Иерусалимский, услышал, что Иисус взял Гай и предал его заклятию, и что также поступил с Гаем и царем его, как поступил с Иерихоном и царем его, и что жители Гаваона заключили мир [с Иисусом и ] с Израилем и остались среди их.

1 І сталося, як почув єрусалимський цар Адоні-Цедек, що Ісус здобув Ай та вчинив його закля́ттям, і що як зробив Єрихонові й цареві його, так зробив Аєві та цареві його, і що ме́шканці Ґів'ону склали мир з Ізраїлем та були серед них,

2 Тогда они весьма испугались, потому что Гаваон [был] город большой, как бы один из царских городов, и что он больше Гая, и все жители его люди храбрые.

2 то дуже налякалися, бо Ґів'он місто велике, як одне з міст царськи́х, і що він більший за Ай, а всі люди його лицарі.

3 Посему Адониседек, царь Иерусалимский, послал к Гогаму, царю Хевронскому, и к Фираму, царю Лахисскому, и к Девиру, царю Еглонскому, чтоб сказать:

3 І послав єрусалимський цар Адоні-Цедек до хевронського царя Гогама, і до ярмутського царя Пір'ама, і до лахіського царя Яфії, і до еґлонського царя Девіра, говорячи:

4 Придите ко мне, и помогите мне поразить Гаваон, за то что он заключил мир с Иисусом и сынами Израилевыми.

4 „Прийдіть до мене, і допоможіть мені, і ми поб'ємо Ґів'она, бо він замири́в з Ісусом та з Ізраїлевими синами“.

5 Они собрались, и пошли пять царей Аморрейских, царь Иерусалимский, царь Хевронский, царь Иармуфский, царь Лахисский, царь Еглонский, они и все ополчение их, и расположились станом подле Гаваона, чтоб воевать против него.

5 І вони зібралися, і пішли п'ять аморейських царів: цар єрусалимський, цар хевронський, цар ярмутський, цар лахіський, цар еґлонський, вони та всі табо́ри їхні, і розтаборува́лися при Ґів'оні, і воювали проти них.

6 Жители Гаваона послали к Иисусу в стан [Израильский] в Галгал, чтоб сказать: не отними руки твоей от рабов твоих: приди к нам скорее, спаси нас и подай нам помощь; ибо собрались против нас все цари Аморрейские, живущие на горе.

6 І послали ґів'онські люди до Ісуса та до табо́ру в Ґілґал, говорячи: „Не стримуй своєї руки від своїх рабів! Прийди до нас скоро, і спаси нас та допоможи нам, бо зібралися на нас усі аморейські царі, що замешкують го́ри“.

7 Иисус пошел из Галгала сам, и весь народ, способный к войне, с ним, и все мужи храбрые.

7 І рушив Ісус із Ґілґалу, він та з ним усі вояки́ й військо́ві лицарі.

8 И сказал Господь Иисусу: не бойся их, ибо Я предал их в руки твои: никто из них не устоит пред лицем твоим.

8 І сказав Господь до Ісуса: „Не бійся їх, бо Я віддав їх у твою руку, — ніхто з них не встоїть перед тобою“.

9 И пришел на них Иисус внезапно, [потому что] всю ночь шел он из Галгала.

9 І прибув до них Ісус знена́цька, — ці́лу ніч ішов із Ґілґалу.

10 Господь привел их в смятение при виде Израильтян, и они поразили их в Гаваоне сильным поражением, и преследовали их по дороге к возвышенности Вефорона и поражали их даже до Азека и до Македа.

10 І Господь навів на них замі́шання перед Ізраїлем, і побив їх великою пора́зкою в Ґів'оні. І він гнав їх дорогою входу до Бет-Хорону, і бив їх аж до Азеки та аж до Маккеди.

11 Когда же они бежали от Израильтян по скату горы Вефоронской: Господь бросал на них с небес большие камни [града], до самого Азека, и они умирали; больше было тех, которые умерли от камней града, нежели тех, коих умертвили сыны Израилевы мечем [на сражении].

11 І сталося, коли вони втікали перед Ізраїлем і були на сході від Бет-Хорону, то Господь кидав на них із неба велике каміння аж до Азеки, і вони вмирали. Тих, що повмирали від градово́го каміння, було більше від тих, що Ізраїлеві сини повбивали мече́м.

12 Тогда говорил Иисус Господу в тот день, в который предал Иегова [Бог] Аморрея в руки Израилю; когда побил их в Гаваоне и они побиты были пред лицем сынов Израилевых, и сказал пред очами Израиля: солнце, остановись над Гаваоном, и луна, над долиною Аиалонскою!

12 Тоді Ісус говорив Господе́ві того дня, коли Господь дав аморе́янина перед Ізраїлевих синів, та й сказав на оча́х Ізраїля: „Стань, сонце, в Ґів'оні, а ти, місяцю, ув айялонській долині!

13 И остановилось солнце, и луна стояла, доколе народ мстил врагам своим. Не сие ли написано в книге Праведного: стояло солнце среди неба и не спешило к западу почти целый день.

13 І сонце затри́малося, а місяць спинився, аж поки народ відімстився своїм ворогам“. Чи це не написане в книзі Праведного? І сонце стало на половині неба, і не поспішалося заходити майже ці́лий день.

14 И не было такого дня прежде и после того, в который бы Господь [так] слушал гласа человеческого. Ибо Господь сражался за Израиля.

14 І не було такого, як день той, ані перед ним, ані по ньому, щоб Господь так слухав лю́дського голосу, — бо Господь воював для Ізраїля.

15 Потом возвратился Иисус и весь Израиль с ним в стан, в Галгал.

15 І вернувся Ісус, а з ним увесь Ізраїль до табо́ру в Ґілґал.

16 Но оные пять царей убежали и скрылись в пещере в Македе.

16 А ті п'ять царів повтікали, та й схова́лися в печері в Маккеді.

17 Когда донесено было Иисусу и сказано: нашлись пять царей, они скрываются в пещере в Македе,

17 І було доне́сено Ісусові й сказано: „Зна́йдені ті п'ять царів, схо́вані в печері в Маккеді“.

18 Иисус сказал: привалите большие камни к отверстью пещеры и приставьте к ней людей, стеречь их.

18 А Ісус відказав: „Приваліть велике каміння на о́твір печери, і призначте до неї людей, щоб їх стерегти.

19 А вы не останавливайтесь [здесь], но преследуйте врагов своих, и истребляйте заднюю часть их, и не давайте им уйти в города их, ибо Иегова, Бог ваш, предал их в руки ваши.

19 А ви не стійте, — женіться за своїми ворогами, і понищте їхні за́дні сте́жі, і не давайте їм вхо́дити до їхніх міст, бо Господь, Бог ваш, віддав їх у вашу руку“.

20 После того как Иисус и сыны Израилевы поразили их совершенно весьма великим поражением, и оставшиеся из них убежали в города укрепленные,

20 І сталося, як завдав їм Ісус та Ізраїлеві сини дуже велику пора́зку, так, що прийшов їм кінець, а врято́вані повтікали від них, і повхо́дили до тверди́нних міст,

21 Весь народ возвратился в стан к Иисусу в Макед с миром, и никто на сынов Израилевых не пошевелил языком своим.

21 то ввесь народ у споко́ї вернувся до табо́ру до Ісуса в Маккеді, і ніхто не поворушив язика свого проти кого з Ізраїлевих синів!

22 Тогда Иисус сказал: откройте отверстие пещеры и выведите ко мне из пещеры пятерых царей тех.

22 І сказав Ісус: „Відчиніть о́твір печери, і приведіть до мене з печери тих п'ятьо́х царів“.

23 Так и сделали: вывели к нему из пещеры пятерых царей тех: царя Иерусалимского, царя Хевронского, царя Иармуфского, царя Лахисского и царя Еглонского.

23 І вони зробили так, і вивели до нього з печери тих п'ятьох царів: царя єрусалимського, царя хевронського, царя ярмутського, царя лахіського, царя еґлонського.

24 Когда вывели царей сих к Иисусу, Иисус призвал всех Израильтян, и сказал вождям воинов, ходившим с ним: подойдите, наступите ногами вашими на выи царей сих; они подошли и наступили ногами своими на выи их.

24 І сталося, як привели́ тих царів до Ісуса, то Ісус закли́кав усіх Ізраїлевих людей, і сказав військо́вим начальникам, що йшли з ним: „Підійдіть, — поста́вте свої ноги на шиї цих царів“. І вони попідхо́дили, і поста́вили свої ноги на їхні шиї.

25 Иисус сказал им: не бойтесь и не ужасайтесь; будьте тверды и мужественны; ибо таким образом Господь поступит со всеми врагами вашими, с которыми будете воевать.

25 І сказав до них Ісус: „Не бійтеся й не лякайтеся, будьте сильні та відважні, бо Господь зробить так усім вашим ворогам, із якими ви воюєте“.

26 Потом поразил их Иисус, и убил их и повесил их на пяти деревах; и висели они на деревах до вечера.

26 А по цьому Ісус бив їх, і повбивав їх, і повісив їх на п'ятьох дере́вах. І висіли вони на тих дере́вах аж до вечора.

27 При захождении солнца приказал Иисус, и сняли их с дерев, и бросили их в пещеру, в которой они скрывались, и наложили большие камни на отверстие пещеры, которые там даже до сего дня.

27 І сталося на час за́ходу сонця, Ісус наказав, і поздіймали їх із дере́в, і повкида́ли їх до печери, де вони були поховалися, і понакладали велике каміння на о́твір печери, де воно аж до цього дня.

28 В тот же день взял Иисус Макед, поразил [его] мечем и царя его, и предал заклятию их и все дышущее, что находилось в нем; никого не оставил, кто бы уцелел [и избежал]. И поступил с царем Македским так же, как поступил с царем Иерихонским.

28 А Маккеду Ісус здобув того дня, і побив ві́стрям меча її та царя її, учинив закляттям їх та кожну особу, хто був у ній, — не позоставив жодного врятованого в ній. І зробив він її цареві те саме, що зробив був цареві єрихонському.

29 И пошел Иисус и все Израильтяне с ним из Македа к Ливне, и воевал против Ливны.

29 А Ісус та ввесь Ізра́їль із ним перейшов з Маккеди до Лівни, та й воював проти Лівни.

30 И предал Господь и ее в руки Израиля; [и взяли ее] и царя ее, и истребил ее Иисус мечем и все дышущее, что находилось в ней; никого не оставил в ней, кто бы уцелел [и избежал]. И поступил с царем ее также, как поступил с царем Иерихонским.

30 І дав Господь в Ізра́їлеву ру́ку також її та царя її, і він побив ві́стрям меча її та кожну особу, що в ній, — не позоставив жодного врятованого в ній. І зробив він цареві її, як зробив був цареві єрихонському.

31 Из Ливны пошел Иисус и все Израильтяне с ним к Лахису; и расположился подле него станом, и воевал против него.

31 І перейшов Ісус та ввесь Ізраїль із ним із Лівни до Лахішу, і таборува́в при ньому та воював проти ньо́го.

32 И предал Господь Лахис в руки Израиля, и взял он его на другой день, и поразил его мечем и все дышущее, что было в нем, [и истребил его] так, как поступил с Ливною.

32 І дав Господь в Ізраїлеву руку Лахіш, — і здобув він його другого дня, і побив ві́стрям меча його та кожну особу, що в ньому, — усе так, як зробив був Лівні.

33 Тогда пришел на помощь Лахису Горам, царь Газерский; но Иисус поразил его и народ его [мечем] так, что никого у него не оставил, кто бы уцелел [и избежал].

33 Тоді прийшов ґезерський цар Горам допомогти Лахішу, та Ісус побив його й народ його, так що не позоставив жодного в ньому.

34 И пошел Иисус и все Израильтяне с ним из Лахиса к Еглону, и расположились подле него станом, и воевали против него.

34 І перейшов Ісус та ввесь Ізра́їль із ним з Лахішу до Еґлону, і таборува́ли при ньому та воювали з ним.

35 [И предал его Господь в руки Израиля.] И взяли его в тот день, и поразили его мечем, и все дышущее, что находилось в нем, в тот день предал он заклятию, так как поступил с Лахисом.

35 І здобули́ його того дня, і побили його ві́стрям меча, а кожну особу, що в ньому, того дня зробили закляттям, — усе так, як зробив був Лахішу.

36 И пошел Иисус и все Израильтяне с ним из Еглона к Хеврону, и воевали против него.

36 І пішов Ісус та ввесь Ізраїль із ним з Еґлону до Хеврону, і воював із ним.

37 И взяли его, и поразили его мечем, и царя его и все города его, и все дышущее, что находилось в нем; никого не оставил, кто бы уцелел, так как поступил он с Еглоном; предал заклятию его и все дышущее, что находилось в нем.

37 І здобув його, і побив ві́стрям меча його та царя його, і всі міста його, і кожну особу, що в ньому, — не позоставив жодного врято́ваного, усе так, як зробив був Еґлонові. І зробив закляттям його та кожну особу, що в ньому була́.

38 Потом обратился Иисус и весь Израиль с ним к Давиру, и воевал против него.

38 І вернувся Ісус та ввесь Ізраїль із ним до Девіру, і воював із ним.

39 И взял его, и царя его, и все города его, и поразили их мечем, и предали заклятию [их и] все дышущее, что находилось в нем; никого не осталось, кто бы уцелел. Как поступил с Хевроном и царем его, так поступил с Давиром и царем его, и как поступил с Ливною и царем его.

39 І він здобув його, і царя його, і всі міста його, і повбивали їх ві́стрям меча, та й зробив закляттям кожну душу, що в ньому, не позоставив жодного врято́ваного, — як зробив був Хевронові, так зробив Девірові та цареві його, і як зробив був Лівні та цареві її.

40 И поразил Иисус всю землю нагорную и полуденную, и низкие места, и землю, лежащую у гор, и всех царей их; никого не оставил, кто бы уцелел, и все дышущее предал заклятию так, как повелел Иегова, Бог Израилев.

40 І побив Ісус увесь край: гору, і Неґев і Шефелу, і узбі́ччя, і всіх їхніх царів, — не зоставив жодного врятованого, а кожну особу зробив закляттям, як наказав був Господь, Бог Ізраїлів.

41 Поразил их Иисус от Кадес-Варни до Газы и всю землю Гошен даже до Гаваона.

41 І бив їх Ісус від Кадеш-Барнеа та аж до Аззи, і ввесь ґошенський край, і аж до Ґів'ону.

42 И всех царей сих и земли их Иисус взял одним разом; ибо Иегова, Бог Израилев, сражался за Израиля.

42 А всіх тих царів та їхній край Ісус здобув одним ра́зом, бо Господь, Бог Ізраїлів, воював для Ізраїля.

43 Потом Иисус и все Израильтяне с ним возвратились в стан, в Галгал.

43 І вернувся Ісус та ввесь Ізраїль із ним до табо́ру в Ґілґал.

1.0x