Библия - Обещанное Восстановление

Книга пророка Иеремии

Глава 49

1 На сынов Аммоновых. Так говорит Иегова: разве нет сыновей у Израиля? разве нет у него наследника? Отчего же Малхом завладел Гадом, и народ его живет в городах его?

2 За то вот идут дни, говорит Иегова, когда Раббе сынов Аммоновых повелю слушать военный крик, и сделается она бугром опустошения, и дочери ее сгорят в огне, и овладеет Израиль владевшими им, говорит Иегова.

3 Рыдай, Есевон, ибо опустошен Ай; стенайте, дочери Раббы, облекитесь во власяницы, сетуйте, и бегайте туда и сюда между заборами; ибо Малхом идет в плен, священники его и князья его вместе.

4 Что величаешься долинами? Заплывет кровью долина твоя, отпадшая дочь, надеющаяся на сокровища свои, и говорящая: `кто придет ко мне?`

5 Се, Я наведу на тебя ужас, говорит Господь, Иегова воинств, со всех окрестностей твоих; и разогнаны будете всяк в свою сторону, и некому будет собрать разбежавшихся.

6 Но после того возвращу плен сынов Аммоновых, говорит Иегова.

7 На Едома. Так говорит Иегова воинств: разве не стало уже мудрости в Фемане? Разве у разумных истощилась прозорливость? разве иссякла у них мудрость?

8 Бегите, обратите хребет, в глубине ищите себе места, жители Дедана; ибо гибель Исава веду на него, время посещения Моего.

9 Если бы обиратели винограда пришли к тебе, то верно оставили бы недобранное; если бы воры ночью, то и они расхитили бы, сколько им надобно.

10 А Я донага оберу Исава, раскрою потаенные места его, и сокрыться не может. Истреблено будет племя его, и братья его, и соседи его; и он уже не будет существовать.

11 Оставь сирот своих, Я буду кормить, и вдовы твои пусть на Меня надеются.

12 Ибо так говорит Иегова: вот и те, которым не надлежало бы пить чашу, будут пить ее, и ты ли останешься ненаказанным? нет, не останешься ненаказанным, но будешь пить.

13 Ибо Мною клянусь, говорит Иегова, что предметом ужаса, посмешищем, пустынею, и примером проклятия будет Боцра, и все города ее сделаются пустынями вечными.

14 Слышу известие от Иеговы, и вестник послан по народам: `собирайтесь, и идите против него, и вставайте на войну.

15 Ибо вот, Я маловажным сделал тебя среди народов, презренным среди людей.

16 Робость других пред тобою, гордость сердца твоего обольстила тебя, о, поселившийся на утесах скалы, занявший вершину холма! Хотя бы ты, как орел, высоко поставил гнездо свое, и оттуда низрину тебя, говорит Иегова.

17 И будет Идумея предметом ужаса; всяк проходящий мимо нее ужаснется, и свистнет, смотря на все раны ее.

18 Как ниспровержены Содом и Гоморра, и соседи их, говорит Иегова, так и тут ни один человек не будет жить, и не будет пребывать в ней сын человеческий.

19 Вот он идет, как лев с прекрасных берегов Иордана на скотный двор, на твердыню: так Я заставлю их торопливо бежать из нее, и кто избран, тому вверю ее; ибо кто как Я? и кто позовет Меня к ответу? и кто пастырь такой, который бы устоял предо Мною?

20 Итак выслушайте определение Иеговы, какое Он положил о Едоме, и мысли Его, какие Он намерен выполнить над жителями Фемана: истинно говорю, повлекут их, как самых слабых овец; истинно говорю, пошедший на них опустошит скотный двор их.

21 От звука падения их потрясется земля, от воплей их отголосок слышен будет у Чермного моря.

22 Се, подымется как орел, и полетит, и расширит крылья свои над Боцрою, и сердце храбрых идумеян в тот день будет, как сердце женщины, мучимой родами.

23 На Дамаск. В смущении Емаф и Арпад; ибо, услышав злую весть, расслабели; грусть пошла по морю, успокоиться оно не может.

24 Оробел Дамаск, обратился в бегство; и дрожь взяла, боль и муки схватили его, как родильницу.

25 Как не уцелел город славимый, крепость, радовавшая Меня?

26 Итак падут юноши его на стогнах его, и все воины истреблены будут в тот день, говорит Иегова воинств;

27 И зажгу огонь на стене Дамаска, и пожрет чертоги Бен-Адада.

28 На Кидара и царства Гацорские, которые поразил Невухаднецар, царь вавилонский. Так говорит Иегова: вставайте, выступайте на Кидара, и опустошайте сынов востока!

29 Шатры их и овец их пусть поберут, кожи с палаток их, и все вещи их, и верблюдов их пусть возьмут себе, и пусть созовут на них ужас отовсюду.

30 Бегите, скитайтесь жалким образом, в глубине ищите себе места, жители Гацора, говорит Иегова; ибо в уме своем сделал решение о вас Невухаднецар, царь вавилонский, и имеет на вас замысл.

31 Вставайте, выступайте на народ мирный, живущий беспечно, говорит Иегова; ни дверей, ни запоров нет у него, живут уединенно.

32 Верблюды их отданы будут в добычу, и множество стад их на расхищение; и развею их на все ветры, сих бритоусых; и со всех сторон их приведу гибель их, говорит Иегова.

33 И будет Гацор жилищем шакалов, вечною пустынею; человек не будет жить там, и не будет пребывать в нем сын человеческий.

34 Слово Иеговы, которое было к Иеремии пророку на Елама, в начале царствования Седекии, царя иудейского. Ему сказано:

35 так говорит Иегова воинств: се, Я сокрушаю лук Елама, основание могущества их.

36 И пущу на Елама четыре ветра с четырех краев неба; и развею их на все ветры сии, и не будет такого народа, к которому бы не пришли прогнанные еламитяне.

37 И повергну еламитян пред врагами их, и пред ищущими души их; и пущу на них зло, жар гнева Моего, говорит Иегова, и пошлю за ними меч, пока не истреблю их.

38 И поставлю престол Мой у Елама, и истреблю там царя и князей, говорит Иегова.

39 Но в последние дни возвращу плен Елама, говорит Иегова.

Єремiя

Розділ 49

1 На Аммонових синів. „Так говорить Господь: Чи немає синів у Ізраїля? Чи немає спадкоє́мця в нього? Чому Ґада Мілком одіди́чив й осівся наро́д його по містах його?

2 Тому́ настаю́ть ось дні, — говорить Господь, — і Я розголошу́ крик військо́вий на Раббу Аммонових синів, — і вона стане за купу руїн, а підлеглі міста її спа́лені будуть огнем, і знов одіди́чить Ізраїль спа́док сві́й, говорить Господь.

3 Ридай, о Хешбо́не, бо місто зруйноване! Кричіть, до́чки Рабби, опережі́ться вере́тою, лементу́йте й блукайте по обійстя́х, бо Мілком до поло́ну іде, його священики й його зверхники ра́зом!

4 Чого ти долинами хва́лишся? Долина твоя розпливається кров'ю, о до́чко невірна, що на скарби свої покладаєш надію та кажеш: „Хто при́йде до мене?“

5 Ось Я страх припрова́джу на тебе, — говорить Господь, Бог Саваот, — із усього довкі́лля твого, і ви повтікаєте кожен напе́ред себе, — і не буде кому втікачів позбира́ти!

6 А потім верну́ Я долю Аммонових синів, говорить Господь“.

7 На Едома. „Так говорить Господь Саваот: Чи в Темані немає вже мудрости? Чи згинула рада розумних? Хіба зіпсувалась їхня мудрість?

8 Утікайте, оберні́ться плечи́ма, сядьте глибше, мешка́нці Дедану, бо привів Я нещастя Ісава на нього, — той час, коли покараю його!

9 Якщо при́йдуть до тебе збирачі́ винограду, вони не полишать останків, якщо ж при́йдуть злоді́ї вночі, напсую́ть, скільки схо́чуть.

10 Бо обнажи́в Я Ісава, повідкривав усі криївки його, і він сховатись не зможе, — спусто́шене буде насіння його, й його браття, і сусіди його, — і не буде його!

11 Залиши́ свої си́роти, — Я утри́маю їх при житті, а вдови твої хай наді́ю на Мене кладу́ть!

12 Бо так промовляє Господь: Ось і ті, що не мали б пити чаші ціє́ї, пити будуть напе́вне, а ти непока́раним будеш? Не будеш без кари, бо справді ти пи́тимеш чашу!

13 Бо Собою присяг Я, — говорить Господь, — що Боцра́ за спусто́шення стане, за га́ньбу, пустиню й прокляття, і руїнами вічними стануть міста́ її всі!

14 Я звістку від Господа чув, і відправлений ві́сник між люди: Зберіться й прийдіть проти неї, і встаньте на бій,

15 бо тебе Я зробив ось мали́м між наро́дами, погордженим серед людей!

16 Страхіття твоє обманило тебе й гордість серця твого, тебе, що в розщі́линах скелі живеш, що високих підгі́рків тримаєшся. Та коли б ти кубло́ своє й ви́соко звив, мов орел, то й ізвідти Я скину тебе, промовляє Господь.

17 І стане Едо́м за страхі́ття, — кожен, хто буде прохо́дити ним, остовпі́є й засвище, як пора́зи його всі побачить.

18 Як Содо́м та Гомо́рру й сусідів її поруйно́вано, каже Господь, — так ніхто там не буде сидіти, і не буде в нім ме́шкати чужи́нцем син лю́дський.

19 Ось піді́йметься він, немов лев, із темного лісу Йорда́ну на во́дяні луки, і Я вмент зроблю́, що він побіжить геть від них, а хто ви́браний буде, того Я поставлю над ними. Бо хто є подібний Мені, і хто покличе Мене перед суд, і хто па́стир такий, що перед обличчям Моїм устоїть?

20 Тому то послухайте за́дум Господній, що Він на Едома заду́мав, і думки́ Його ті, які Він на мешка́нців Теману замислив: Направду, — найменших з отари потя́гнуть, і попусто́шать пасо́висько їхнє при них!

21 Від гуку упадку їхнього буде тремтіти земля, буде зойк, аж на морі Червоному чути їхній голос.

22 Ось піді́йметься він, як орел, і літатиме, й крила свої над Боцро́ю розго́рне: і стане серце хоробрих едо́млян в той день, немов серце жони-породі́ллі“.

23 На Дамаск. „Засоро́мивсь Хамаш та Арпал, бо злу звістку почули; в неспоко́ї тривожнім вони, як те море, що не може вспоко́їтись.

24 Дама́ск сторопі́в, обернувся втікати, і страх його міцно охопи́в, біль та му́ки його обгорну́ли, немов породі́ллю.

25 Як спорожні́ло славне це місто, місто вті́хи Моєї!

26 Тому́ юнаки́ його падати будуть на пло́щах його, і всі військо́ві погинуть того дня, говорить Господь Саваот.

27 І під муром Дама́ску огонь запалю́, і він пожере Бен-Гада́дські пала́ци!“

28 На Кедар та на царства Хацору, що їх побив Навуходоносор, цар вавилонський. „Так говорить Господь: Уставайте, ідіть на Кеда́р, і нехай попусто́шать війська́ синів сходу!

29 Заберуть їхні наме́ти та їхню отару, їхні покро́ви та всі їхні речі, та їхніх верблю́дів собі заберуть, і над ними кричатимуть: Жах звідусі́ль!

30 Утікайте, мандруйте скоріш, сховайтесь в глибоке, мешка́нці Хацору, — говорить Господь, — бо раду нарадив на вас Навуходоно́сор, цар вавилонський, і за́дум заду́мав на вас!

31 Уставайте, ідіть на наро́д, що спокійно, безпечно живе, — промовляє Господь, — немає воріт, і нема в нього за́сувів, самітно живуть.

32 І стануть верблю́ди їхні здо́биччю, а їхні череда́ — грабеже́м, і на всі ві́три розвію Я їх, хто воло́сся довко́ла стриже, і зо всіх їхніх сторін припрова́джу на них їхню поги́біль, говорить Господь.

33 І стане Хацо́р за мешка́ння шака́лів, за вічне спусто́шення, — не заме́шкає там люди́на, і син лю́дський не спи́ниться в ньо́му!“

34 Слово Господнє, що було пророкові Єремії на Елам на початку царюва́ння Седекії, Юдиного царя, таке:

35 „Так говорить Госпо́дь Савао́т: Ось Я злама́ю ела́мського лука, головну́ їхню силу!

36 І з чотирьо́х кінців неба спрова́джу чотири вітри́ до Еламу, і їх розпоро́шу на всі ці вітри́, і не бу́де такого наро́ду, куди б не прийшли ці вигна́нці з Ела́му.

37 І настра́шу Ела́м перед їхніми ворога́ми та перед всіма́, хто їхню душу шукає, і лихо на них наведу́, лютість гніву Мого, говорить Господь, — і пошлю́ Я за ними меча, аж поки не ви́гублю їх!

38 І поставлю Престо́ла Свого в Еламі, і ви́гублю звідти царя й його зверхників, каже Господь.

39 Але бу́де напри́кінці днів, поверну́ Я Ела́мові долю, говорить Господь“.

Книга пророка Иеремии Глава 49	Єремiя Розділ 49
1 На сынов Аммоновых. Так говорит Иегова: разве нет сыновей у Израиля? разве нет у него наследника? Отчего же Малхом завладел Гадом, и народ его живет в городах его?	1 На Аммонових синів. „Так говорить Господь: Чи немає синів у Ізраїля? Чи немає спадкоє́мця в нього? Чому Ґада Мілком одіди́чив й осівся наро́д його по містах його?
2 За то вот идут дни, говорит Иегова, когда Раббе сынов Аммоновых повелю слушать военный крик, и сделается она бугром опустошения, и дочери ее сгорят в огне, и овладеет Израиль владевшими им, говорит Иегова.	2 Тому́ настаю́ть ось дні, — говорить Господь, — і Я розголошу́ крик військо́вий на Раббу Аммонових синів, — і вона стане за купу руїн, а підлеглі міста її спа́лені будуть огнем, і знов одіди́чить Ізраїль спа́док сві́й, говорить Господь.
3 Рыдай, Есевон, ибо опустошен Ай; стенайте, дочери Раббы, облекитесь во власяницы, сетуйте, и бегайте туда и сюда между заборами; ибо Малхом идет в плен, священники его и князья его вместе.	3 Ридай, о Хешбо́не, бо місто зруйноване! Кричіть, до́чки Рабби, опережі́ться вере́тою, лементу́йте й блукайте по обійстя́х, бо Мілком до поло́ну іде, його священики й його зверхники ра́зом!
4 Что величаешься долинами? Заплывет кровью долина твоя, отпадшая дочь, надеющаяся на сокровища свои, и говорящая: `кто придет ко мне?`	4 Чого ти долинами хва́лишся? Долина твоя розпливається кров'ю, о до́чко невірна, що на скарби свої покладаєш надію та кажеш: „Хто при́йде до мене?“
5 Се, Я наведу на тебя ужас, говорит Господь, Иегова воинств, со всех окрестностей твоих; и разогнаны будете всяк в свою сторону, и некому будет собрать разбежавшихся.	5 Ось Я страх припрова́джу на тебе, — говорить Господь, Бог Саваот, — із усього довкі́лля твого, і ви повтікаєте кожен напе́ред себе, — і не буде кому втікачів позбира́ти!
6 Но после того возвращу плен сынов Аммоновых, говорит Иегова.	6 А потім верну́ Я долю Аммонових синів, говорить Господь“.
7 На Едома. Так говорит Иегова воинств: разве не стало уже мудрости в Фемане? Разве у разумных истощилась прозорливость? разве иссякла у них мудрость?	7 На Едома. „Так говорить Господь Саваот: Чи в Темані немає вже мудрости? Чи згинула рада розумних? Хіба зіпсувалась їхня мудрість?
8 Бегите, обратите хребет, в глубине ищите себе места, жители Дедана; ибо гибель Исава веду на него, время посещения Моего.	8 Утікайте, оберні́ться плечи́ма, сядьте глибше, мешка́нці Дедану, бо привів Я нещастя Ісава на нього, — той час, коли покараю його!
9 Если бы обиратели винограда пришли к тебе, то верно оставили бы недобранное; если бы воры ночью, то и они расхитили бы, сколько им надобно.	9 Якщо при́йдуть до тебе збирачі́ винограду, вони не полишать останків, якщо ж при́йдуть злоді́ї вночі, напсую́ть, скільки схо́чуть.
10 А Я донага оберу Исава, раскрою потаенные места его, и сокрыться не может. Истреблено будет племя его, и братья его, и соседи его; и он уже не будет существовать.	10 Бо обнажи́в Я Ісава, повідкривав усі криївки його, і він сховатись не зможе, — спусто́шене буде насіння його, й його браття, і сусіди його, — і не буде його!
11 Оставь сирот своих, Я буду кормить, и вдовы твои пусть на Меня надеются.	11 Залиши́ свої си́роти, — Я утри́маю їх при житті, а вдови твої хай наді́ю на Мене кладу́ть!
12 Ибо так говорит Иегова: вот и те, которым не надлежало бы пить чашу, будут пить ее, и ты ли останешься ненаказанным? нет, не останешься ненаказанным, но будешь пить.	12 Бо так промовляє Господь: Ось і ті, що не мали б пити чаші ціє́ї, пити будуть напе́вне, а ти непока́раним будеш? Не будеш без кари, бо справді ти пи́тимеш чашу!
13 Ибо Мною клянусь, говорит Иегова, что предметом ужаса, посмешищем, пустынею, и примером проклятия будет Боцра, и все города ее сделаются пустынями вечными.	13 Бо Собою присяг Я, — говорить Господь, — що Боцра́ за спусто́шення стане, за га́ньбу, пустиню й прокляття, і руїнами вічними стануть міста́ її всі!
14 Слышу известие от Иеговы, и вестник послан по народам: `собирайтесь, и идите против него, и вставайте на войну.	14 Я звістку від Господа чув, і відправлений ві́сник між люди: Зберіться й прийдіть проти неї, і встаньте на бій,
15 Ибо вот, Я маловажным сделал тебя среди народов, презренным среди людей.	15 бо тебе Я зробив ось мали́м між наро́дами, погордженим серед людей!
16 Робость других пред тобою, гордость сердца твоего обольстила тебя, о, поселившийся на утесах скалы, занявший вершину холма! Хотя бы ты, как орел, высоко поставил гнездо свое, и оттуда низрину тебя, говорит Иегова.	16 Страхіття твоє обманило тебе й гордість серця твого, тебе, що в розщі́линах скелі живеш, що високих підгі́рків тримаєшся. Та коли б ти кубло́ своє й ви́соко звив, мов орел, то й ізвідти Я скину тебе, промовляє Господь.
17 И будет Идумея предметом ужаса; всяк проходящий мимо нее ужаснется, и свистнет, смотря на все раны ее.	17 І стане Едо́м за страхі́ття, — кожен, хто буде прохо́дити ним, остовпі́є й засвище, як пора́зи його всі побачить.
18 Как ниспровержены Содом и Гоморра, и соседи их, говорит Иегова, так и тут ни один человек не будет жить, и не будет пребывать в ней сын человеческий.	18 Як Содо́м та Гомо́рру й сусідів її поруйно́вано, каже Господь, — так ніхто там не буде сидіти, і не буде в нім ме́шкати чужи́нцем син лю́дський.
19 Вот он идет, как лев с прекрасных берегов Иордана на скотный двор, на твердыню: так Я заставлю их торопливо бежать из нее, и кто избран, тому вверю ее; ибо кто как Я? и кто позовет Меня к ответу? и кто пастырь такой, который бы устоял предо Мною?	19 Ось піді́йметься він, немов лев, із темного лісу Йорда́ну на во́дяні луки, і Я вмент зроблю́, що він побіжить геть від них, а хто ви́браний буде, того Я поставлю над ними. Бо хто є подібний Мені, і хто покличе Мене перед суд, і хто па́стир такий, що перед обличчям Моїм устоїть?
20 Итак выслушайте определение Иеговы, какое Он положил о Едоме, и мысли Его, какие Он намерен выполнить над жителями Фемана: истинно говорю, повлекут их, как самых слабых овец; истинно говорю, пошедший на них опустошит скотный двор их.	20 Тому то послухайте за́дум Господній, що Він на Едома заду́мав, і думки́ Його ті, які Він на мешка́нців Теману замислив: Направду, — найменших з отари потя́гнуть, і попусто́шать пасо́висько їхнє при них!
21 От звука падения их потрясется земля, от воплей их отголосок слышен будет у Чермного моря.	21 Від гуку упадку їхнього буде тремтіти земля, буде зойк, аж на морі Червоному чути їхній голос.
22 Се, подымется как орел, и полетит, и расширит крылья свои над Боцрою, и сердце храбрых идумеян в тот день будет, как сердце женщины, мучимой родами.	22 Ось піді́йметься він, як орел, і літатиме, й крила свої над Боцро́ю розго́рне: і стане серце хоробрих едо́млян в той день, немов серце жони-породі́ллі“.
23 На Дамаск. В смущении Емаф и Арпад; ибо, услышав злую весть, расслабели; грусть пошла по морю, успокоиться оно не может.	23 На Дамаск. „Засоро́мивсь Хамаш та Арпал, бо злу звістку почули; в неспоко́ї тривожнім вони, як те море, що не може вспоко́їтись.
24 Оробел Дамаск, обратился в бегство; и дрожь взяла, боль и муки схватили его, как родильницу.	24 Дама́ск сторопі́в, обернувся втікати, і страх його міцно охопи́в, біль та му́ки його обгорну́ли, немов породі́ллю.
25 Как не уцелел город славимый, крепость, радовавшая Меня?	25 Як спорожні́ло славне це місто, місто вті́хи Моєї!
26 Итак падут юноши его на стогнах его, и все воины истреблены будут в тот день, говорит Иегова воинств;	26 Тому́ юнаки́ його падати будуть на пло́щах його, і всі військо́ві погинуть того дня, говорить Господь Саваот.
27 И зажгу огонь на стене Дамаска, и пожрет чертоги Бен-Адада.	27 І під муром Дама́ску огонь запалю́, і він пожере Бен-Гада́дські пала́ци!“
28 На Кидара и царства Гацорские, которые поразил Невухаднецар, царь вавилонский. Так говорит Иегова: вставайте, выступайте на Кидара, и опустошайте сынов востока!	28 На Кедар та на царства Хацору, що їх побив Навуходоносор, цар вавилонський. „Так говорить Господь: Уставайте, ідіть на Кеда́р, і нехай попусто́шать війська́ синів сходу!
29 Шатры их и овец их пусть поберут, кожи с палаток их, и все вещи их, и верблюдов их пусть возьмут себе, и пусть созовут на них ужас отовсюду.	29 Заберуть їхні наме́ти та їхню отару, їхні покро́ви та всі їхні речі, та їхніх верблю́дів собі заберуть, і над ними кричатимуть: Жах звідусі́ль!
30 Бегите, скитайтесь жалким образом, в глубине ищите себе места, жители Гацора, говорит Иегова; ибо в уме своем сделал решение о вас Невухаднецар, царь вавилонский, и имеет на вас замысл.	30 Утікайте, мандруйте скоріш, сховайтесь в глибоке, мешка́нці Хацору, — говорить Господь, — бо раду нарадив на вас Навуходоно́сор, цар вавилонський, і за́дум заду́мав на вас!
31 Вставайте, выступайте на народ мирный, живущий беспечно, говорит Иегова; ни дверей, ни запоров нет у него, живут уединенно.	31 Уставайте, ідіть на наро́д, що спокійно, безпечно живе, — промовляє Господь, — немає воріт, і нема в нього за́сувів, самітно живуть.
32 Верблюды их отданы будут в добычу, и множество стад их на расхищение; и развею их на все ветры, сих бритоусых; и со всех сторон их приведу гибель их, говорит Иегова.	32 І стануть верблю́ди їхні здо́биччю, а їхні череда́ — грабеже́м, і на всі ві́три розвію Я їх, хто воло́сся довко́ла стриже, і зо всіх їхніх сторін припрова́джу на них їхню поги́біль, говорить Господь.
33 И будет Гацор жилищем шакалов, вечною пустынею; человек не будет жить там, и не будет пребывать в нем сын человеческий.	33 І стане Хацо́р за мешка́ння шака́лів, за вічне спусто́шення, — не заме́шкає там люди́на, і син лю́дський не спи́ниться в ньо́му!“
34 Слово Иеговы, которое было к Иеремии пророку на Елама, в начале царствования Седекии, царя иудейского. Ему сказано:	34 Слово Господнє, що було пророкові Єремії на Елам на початку царюва́ння Седекії, Юдиного царя, таке:
35 так говорит Иегова воинств: се, Я сокрушаю лук Елама, основание могущества их.	35 „Так говорить Госпо́дь Савао́т: Ось Я злама́ю ела́мського лука, головну́ їхню силу!
36 И пущу на Елама четыре ветра с четырех краев неба; и развею их на все ветры сии, и не будет такого народа, к которому бы не пришли прогнанные еламитяне.	36 І з чотирьо́х кінців неба спрова́джу чотири вітри́ до Еламу, і їх розпоро́шу на всі ці вітри́, і не бу́де такого наро́ду, куди б не прийшли ці вигна́нці з Ела́му.
37 И повергну еламитян пред врагами их, и пред ищущими души их; и пущу на них зло, жар гнева Моего, говорит Иегова, и пошлю за ними меч, пока не истреблю их.	37 І настра́шу Ела́м перед їхніми ворога́ми та перед всіма́, хто їхню душу шукає, і лихо на них наведу́, лютість гніву Мого, говорить Господь, — і пошлю́ Я за ними меча, аж поки не ви́гублю їх!
38 И поставлю престол Мой у Елама, и истреблю там царя и князей, говорит Иегова.	38 І поставлю Престо́ла Свого в Еламі, і ви́гублю звідти царя й його зверхників, каже Господь.
39 Но в последние дни возвращу плен Елама, говорит Иегова.	39 Але бу́де напри́кінці днів, поверну́ Я Ела́мові долю, говорить Господь“.

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Книга пророка Иеремии

Глава 49

Єремiя

Розділ 49

Книга пророка Иеремии

Глава 49

Єремiя

Розділ 49

Ветхий завет

Новый завет

Книга пророка Иеремии

Глава 49

Єремiя

Розділ 49

Книга пророка Иеремии

Глава 49

Єремiя

Розділ 49

Ветхий
завет

Новый
завет