Мудрые изречения Сулеймана

Глава 22

1 Доброе имя желаннее великих богатств; добрая слава лучше серебра и золота.

2 Богач и нищий вот чем сродни: их обоих создал Вечный.

3 Разумный увидит опасность – и скроется, а простаки пойдут дальше – и пострадают.

4 Награда за смирение и страх перед Вечным – богатство, и слава, и жизнь.

5 На пути коварных – колючки да западни: дорожащий жизнью к ним и не подойдёт.

6 Наставь ребёнка на верный путь он и в старости не собьётся с него.

7 Богатые властвуют над бедными, и должник заимодавцу раб.

8 Сеющий беззаконие пожнёт беду, и его жестокой власти придёт конец.

9 Человек щедрый будет благословен, так как пищей делится с бедным.

10 Прогони глумливого – уйдёт и вражда, и утихнут раздоры и ругань.

11 Кто любит чистоту сердца и говорит любезно, тому царь будет другом.

12 Очи Вечного охраняют знание, а слова вероломного Он опровергает.

13 Лентяй говорит: «На улице лев! Смерть мне, ежели выйду!»

14 Ласковая речь чужой жены – глубокая яма; прогневавший Вечного упадёт туда.

15 Глупость привязана к сердцу ребёнка, но прогонит её исправляющая розга.

16 Притесняющий бедных, чтобы обогатиться, и дающий богатым подарки обнищают.

17 Послушай и внемли словам мудрецов; сердце к учению моему обрати.

18 Тебе будет приятно, если сохранишь их в себе, если все они будут у тебя на устах.

19 Чтобы ты мог надеяться на Вечного, я сегодня учу им тебя, да, тебя.

20 Разве я не написал для тебя тридцать изречений, изречений увещевания и знания,

21 чтобы ты научился верным словам истины и смог принести верный ответ посылавшим тебя?

22 Не обирай бедных лишь потому, что они бедны; не притесняй нуждающихся на суде:

23 дело их защитит Вечный, жизнь отберёт у тех, кто их обирает.

24 Не дружи с гневливым, с раздражительным не общайся,

25 чтобы не научиться его путям и не попасть в западню.

26 Не будь одним из тех, кто даёт залог и поручается за долги;

27 когда не найдёшь ты чем заплатить, даже постель из-под тебя заберут.

28 Не посягай на чужую землю, передвигая древнюю межу, которую поставили твои предки.

29 Видишь искусного в деле своём? Он будет служить царям, простым он служить не будет.

Приповiстi

Розділ 22

1 Ліпше добре ім'я́ за багатство велике, і ліпша милість за срі́бло та золото.

2 Багатий та вбогий стрічаються, — Господь їх обох створив.

3 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть і кара́ються.

4 Заплата покори і стра́ху Господнього, — це багатство, і слава, й життя.

5 Терни́на й пастки́ на дорозі лукавого, а хто стереже́ свою душу, віді́йде далеко від них.

6 Привчай юнака́ до дороги його, і він, як поста́ріється, не усту́питься з неї.

7 Багатий панує над бідними, а боржни́к — раб позича́льника.

8 Хто сіє кри́вду, той жа́тиме лихо, а бич гніву його покінчи́ться.

9 Хто доброго ока, той поблагосло́влений буде, бо дає він убогому з хліба свого́.

10 Глумли́вого вижени, — й вийде з ним сварка, і суперечка та га́ньба припи́няться.

11 Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.

12 Очі Господа оберігають знання́, а лукаві слова́ Він відкине.

13 Лінивий говорить: „На вулиці лев, — серед майда́ну я буду забитий!“

14 Уста коха́нки — яма глибока: на ко́го Господь має гнів, той впадає туди.

15 До юнако́вого серця глупо́та прив'язана, та різка карта́ння відда́лить від нього її.

16 Хто тисне убогого, щоб собі́ збагати́тись, і хто багаче́ві дає, — той певно збідніє.

17 Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання́,

18 бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі́ стерегти́, — хай стануть на устах твоїх вони ра́зом!

19 Щоб надія твоя була в Го́споді, я й сьогодні навчаю тебе.

20 Хіба ж не писав тобі три́чі з порадами та із знання́м,

21 щоб тобі завідо́мити правду, правдиві слова́, щоб ти істину міг відпові́сти тому, хто тебе запитає.

22 Не грабу́й незамо́жнього, бо він незамо́жній, і не тисни убогого в брамі,

23 бо Господь за їхню справу суди́тиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.

24 Не дружись із чоловіком гнівли́вим, і не ходи із люди́ною лютою,

25 щоб доріг її ти не навчи́вся, і тене́та не взяв для своєї душі.

26 Не будь серед тих, хто пору́ку дає́, серед тих, хто пору́чується за борги́:

27 коли ти не матимеш чим заплатити, — нащо ві́зьмуть з-під тебе посте́лю твою?

28 Не пересува́й віково́ї границі, яку встановили батьки́ твої.

29 Ти бачив люди́ну, мото́рну в занятті своїм? Вона перед царя́ми спокійно стоятиме, та не всто́їть вона перед про́стими.

Мудрые изречения Сулеймана

Глава 22

Приповiстi

Розділ 22

1 Доброе имя желаннее великих богатств; добрая слава лучше серебра и золота.

1 Ліпше добре ім'я́ за багатство велике, і ліпша милість за срі́бло та золото.

2 Богач и нищий вот чем сродни: их обоих создал Вечный.

2 Багатий та вбогий стрічаються, — Господь їх обох створив.

3 Разумный увидит опасность – и скроется, а простаки пойдут дальше – и пострадают.

3 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть і кара́ються.

4 Награда за смирение и страх перед Вечным – богатство, и слава, и жизнь.

4 Заплата покори і стра́ху Господнього, — це багатство, і слава, й життя.

5 На пути коварных – колючки да западни: дорожащий жизнью к ним и не подойдёт.

5 Терни́на й пастки́ на дорозі лукавого, а хто стереже́ свою душу, віді́йде далеко від них.

6 Наставь ребёнка на верный путь он и в старости не собьётся с него.

6 Привчай юнака́ до дороги його, і він, як поста́ріється, не усту́питься з неї.

7 Богатые властвуют над бедными, и должник заимодавцу раб.

7 Багатий панує над бідними, а боржни́к — раб позича́льника.

8 Сеющий беззаконие пожнёт беду, и его жестокой власти придёт конец.

8 Хто сіє кри́вду, той жа́тиме лихо, а бич гніву його покінчи́ться.

9 Человек щедрый будет благословен, так как пищей делится с бедным.

9 Хто доброго ока, той поблагосло́влений буде, бо дає він убогому з хліба свого́.

10 Прогони глумливого – уйдёт и вражда, и утихнут раздоры и ругань.

10 Глумли́вого вижени, — й вийде з ним сварка, і суперечка та га́ньба припи́няться.

11 Кто любит чистоту сердца и говорит любезно, тому царь будет другом.

11 Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.

12 Очи Вечного охраняют знание, а слова вероломного Он опровергает.

12 Очі Господа оберігають знання́, а лукаві слова́ Він відкине.

13 Лентяй говорит: «На улице лев! Смерть мне, ежели выйду!»

13 Лінивий говорить: „На вулиці лев, — серед майда́ну я буду забитий!“

14 Ласковая речь чужой жены – глубокая яма; прогневавший Вечного упадёт туда.

14 Уста коха́нки — яма глибока: на ко́го Господь має гнів, той впадає туди.

15 Глупость привязана к сердцу ребёнка, но прогонит её исправляющая розга.

15 До юнако́вого серця глупо́та прив'язана, та різка карта́ння відда́лить від нього її.

16 Притесняющий бедных, чтобы обогатиться, и дающий богатым подарки обнищают.

16 Хто тисне убогого, щоб собі́ збагати́тись, і хто багаче́ві дає, — той певно збідніє.

17 Послушай и внемли словам мудрецов; сердце к учению моему обрати.

17 Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання́,

18 Тебе будет приятно, если сохранишь их в себе, если все они будут у тебя на устах.

18 бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі́ стерегти́, — хай стануть на устах твоїх вони ра́зом!

19 Чтобы ты мог надеяться на Вечного, я сегодня учу им тебя, да, тебя.

19 Щоб надія твоя була в Го́споді, я й сьогодні навчаю тебе.

20 Разве я не написал для тебя тридцать изречений, изречений увещевания и знания,

20 Хіба ж не писав тобі три́чі з порадами та із знання́м,

21 чтобы ты научился верным словам истины и смог принести верный ответ посылавшим тебя?

21 щоб тобі завідо́мити правду, правдиві слова́, щоб ти істину міг відпові́сти тому, хто тебе запитає.

22 Не обирай бедных лишь потому, что они бедны; не притесняй нуждающихся на суде:

22 Не грабу́й незамо́жнього, бо він незамо́жній, і не тисни убогого в брамі,

23 дело их защитит Вечный, жизнь отберёт у тех, кто их обирает.

23 бо Господь за їхню справу суди́тиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.

24 Не дружи с гневливым, с раздражительным не общайся,

24 Не дружись із чоловіком гнівли́вим, і не ходи із люди́ною лютою,

25 чтобы не научиться его путям и не попасть в западню.

25 щоб доріг її ти не навчи́вся, і тене́та не взяв для своєї душі.

26 Не будь одним из тех, кто даёт залог и поручается за долги;

26 Не будь серед тих, хто пору́ку дає́, серед тих, хто пору́чується за борги́:

27 когда не найдёшь ты чем заплатить, даже постель из-под тебя заберут.

27 коли ти не матимеш чим заплатити, — нащо ві́зьмуть з-під тебе посте́лю твою?

28 Не посягай на чужую землю, передвигая древнюю межу, которую поставили твои предки.

28 Не пересува́й віково́ї границі, яку встановили батьки́ твої.

29 Видишь искусного в деле своём? Он будет служить царям, простым он служить не будет.

29 Ти бачив люди́ну, мото́рну в занятті своїм? Вона перед царя́ми спокійно стоятиме, та не всто́їть вона перед про́стими.

1.0x