Исход

Глава 17

1 Народ Исраила отправился в путь из пустыни Син и кочевал с места на место, как повелел Вечный. Они расположились лагерем в Рефидиме, но там не было воды, чтобы утолить жажду.

2 Они стали роптать на Мусу и говорить: – Дай нам воды. Мы хотим пить. Муса отвечал: – Почему вы обвиняете меня? Зачем искушаете Вечного?

3 Но народ страдал от жажды и роптал на Мусу. Они говорили: – Зачем ты вывел нас из Египта? Ты хочешь уморить нас, наших детей и скот жаждой?

4 Муса взмолился к Вечному: – Что мне делать с этим народом? Они готовы побить меня камнями.

5 Вечный ответил Мусе: – Возьми с собой несколько старейшин Исраила и пойди впереди народа. Возьми посох, которым ты ударил по Нилу, и иди.

6 Я встану перед тобой на скале в Хориве. Ударь по скале, из неё потечёт вода, и народ сможет утолить жажду. Муса сделал так на глазах у исраильских старейшин.

7 Он назвал то место Масса («искушение») и Мерива («ссора»), потому что исраильтяне ссорились и искушали Вечного, говоря: «С нами Вечный или нет?»

8 Амаликитяне пришли и напали на исраильтян в Рефидиме.

9 Муса сказал Иешуа: – Выбери несколько человек из народа и выйди сразиться с амаликитянами. Завтра я встану на вершине холма с посохом Всевышнего в руках.

10 Иешуа вступил в сражение с амаликитянами, как повелел Муса, а Муса, Харун и Хур поднялись на вершину холма.

11 Когда Муса поднимал руки, исраильтяне побеждали, но едва он уставал и опускал руки, побеждали амаликитяне. Тогда Харун и Хур взяли камень, подвинули его к Мусе и он сел. Они поддерживали его руки – один с одной стороны, другой с другой, – и руки до заката остались тверды.

12

13 Так Иешуа разбил войско амаликитян.

14 Вечный сказал Мусе: – Запиши, чтобы помнили, в свиток и прочитай Иешуа, что Я совершенно изглажу память об Амалике из-под небес.

15 Муса воздвиг жертвенник и назвал его «Вечный – моё знамя». .

16 Муса сказал: – Мои руки были воздеты к престолу Вечного. Вечный будет воевать против амаликитян из поколения в поколение.

Вихід

Розділ 17

1 І рушила вся громада Ізраїлевих синів із пустині Сін на похо́ди свої з нака́зу Господнього, і ота́борилася в Рефідімі. І не було води пити наро́дові.

2 І сварився наро́д із Мойсеєм, і казали вони: „Дайте нам води, і ми бу́демо пити!“ А Мойсей їм сказав: „Чого ви сваритеся зо мною? Нащо випробо́вуєте Господа?“

3 І наро́д був там спраглий води. І ре́мствував наро́д на Мойсея й говорив: „На́що це ти ви́провадив нас із Єгипту? Щоб повбивати спраглого мене та синів моїх, та ота́ри мої?“

4 І кли́кав Мойсей до Господа, кажучи: „Що я вчиню́ цьому наро́дові? Ще трохи, — і вони вкамену́ють мене!“

5 І сказав Господь до Мойсея: „Перейдися перед наро́дом, і візьми з собою декого з старши́х Ізраїлевих, а па́лицю, що нею ти вдарив був Річку, візьми в свою руку, та й іди!

6 Ось Я стану перед лицем твоїм там, на скелі в Хориві, а ти вдариш у скелю, — і вийде із неї вода, і буде пити наро́д!“ І зробив Мойсей так на оча́х старши́х Ізраїлевих.

7 І назвав він ім'я́ того місця: Масса́ та Мери́ва через колотнечу Ізраїлевих синів і через ви́пробування ними Господа, коли казали: „Чи є Господь серед нас, чи нема?“

8 І прибув Амали́к, і воював з Ізра́їлем у Рефідімі.

9 І сказав Мойсей до Ісуса: „Вибери нам людей, і вийди, воюй з Амали́ком. Узавтра я стану на верхі́в'ї гори, а Божа па́лиця буде в моїй руці“.

10 І зробив Ісус, як сказав йому́ Мойсей, щоб воювати з Амали́ком. А Мойсей, Аарон та Хур вийшли на верхі́в'я гори.

11 І сталося, коли Мойсей підіймав свої руки, то перемага́в Ізра́їль, а коли руки його опускались, то перемагав Амали́к.

12 А ру́ки Мойсеєві стали тяжкі. І взяли́ вони ка́меня, і поклали під ним. І сів він на ньому, а Аарон та Хур підтримували ру́ки йому, один із цього боку, а один із того. І були його руки ста́лі аж до за́ходу сонця.

13 І переміг Ісус Амали́ка й народ його ві́стрям меча́.

14 І сказав Господь до Мойсея: „Напиши це на пам'ятку в книзі, і поклади до вух Ісусових, що докра́ю зітру Я па́м'ять Амали́кову з-під неба.“

15 І збудував Мойсей же́ртівника, і назвав ім'я́ йому: Єгова-Ніссі.

16 І проказав він: „Бо рука на Господньому пра́порі: Господе́ві війна з Амали́ком із роду в рід!“

Исход

Глава 17

Вихід

Розділ 17

1 Народ Исраила отправился в путь из пустыни Син и кочевал с места на место, как повелел Вечный. Они расположились лагерем в Рефидиме, но там не было воды, чтобы утолить жажду.

1 І рушила вся громада Ізраїлевих синів із пустині Сін на похо́ди свої з нака́зу Господнього, і ота́борилася в Рефідімі. І не було води пити наро́дові.

2 Они стали роптать на Мусу и говорить: – Дай нам воды. Мы хотим пить. Муса отвечал: – Почему вы обвиняете меня? Зачем искушаете Вечного?

2 І сварився наро́д із Мойсеєм, і казали вони: „Дайте нам води, і ми бу́демо пити!“ А Мойсей їм сказав: „Чого ви сваритеся зо мною? Нащо випробо́вуєте Господа?“

3 Но народ страдал от жажды и роптал на Мусу. Они говорили: – Зачем ты вывел нас из Египта? Ты хочешь уморить нас, наших детей и скот жаждой?

3 І наро́д був там спраглий води. І ре́мствував наро́д на Мойсея й говорив: „На́що це ти ви́провадив нас із Єгипту? Щоб повбивати спраглого мене та синів моїх, та ота́ри мої?“

4 Муса взмолился к Вечному: – Что мне делать с этим народом? Они готовы побить меня камнями.

4 І кли́кав Мойсей до Господа, кажучи: „Що я вчиню́ цьому наро́дові? Ще трохи, — і вони вкамену́ють мене!“

5 Вечный ответил Мусе: – Возьми с собой несколько старейшин Исраила и пойди впереди народа. Возьми посох, которым ты ударил по Нилу, и иди.

5 І сказав Господь до Мойсея: „Перейдися перед наро́дом, і візьми з собою декого з старши́х Ізраїлевих, а па́лицю, що нею ти вдарив був Річку, візьми в свою руку, та й іди!

6 Я встану перед тобой на скале в Хориве. Ударь по скале, из неё потечёт вода, и народ сможет утолить жажду. Муса сделал так на глазах у исраильских старейшин.

6 Ось Я стану перед лицем твоїм там, на скелі в Хориві, а ти вдариш у скелю, — і вийде із неї вода, і буде пити наро́д!“ І зробив Мойсей так на оча́х старши́х Ізраїлевих.

7 Он назвал то место Масса («искушение») и Мерива («ссора»), потому что исраильтяне ссорились и искушали Вечного, говоря: «С нами Вечный или нет?»

7 І назвав він ім'я́ того місця: Масса́ та Мери́ва через колотнечу Ізраїлевих синів і через ви́пробування ними Господа, коли казали: „Чи є Господь серед нас, чи нема?“

8 Амаликитяне пришли и напали на исраильтян в Рефидиме.

8 І прибув Амали́к, і воював з Ізра́їлем у Рефідімі.

9 Муса сказал Иешуа: – Выбери несколько человек из народа и выйди сразиться с амаликитянами. Завтра я встану на вершине холма с посохом Всевышнего в руках.

9 І сказав Мойсей до Ісуса: „Вибери нам людей, і вийди, воюй з Амали́ком. Узавтра я стану на верхі́в'ї гори, а Божа па́лиця буде в моїй руці“.

10 Иешуа вступил в сражение с амаликитянами, как повелел Муса, а Муса, Харун и Хур поднялись на вершину холма.

10 І зробив Ісус, як сказав йому́ Мойсей, щоб воювати з Амали́ком. А Мойсей, Аарон та Хур вийшли на верхі́в'я гори.

11 Когда Муса поднимал руки, исраильтяне побеждали, но едва он уставал и опускал руки, побеждали амаликитяне. Тогда Харун и Хур взяли камень, подвинули его к Мусе и он сел. Они поддерживали его руки – один с одной стороны, другой с другой, – и руки до заката остались тверды.

11 І сталося, коли Мойсей підіймав свої руки, то перемага́в Ізра́їль, а коли руки його опускались, то перемагав Амали́к.

12

12 А ру́ки Мойсеєві стали тяжкі. І взяли́ вони ка́меня, і поклали під ним. І сів він на ньому, а Аарон та Хур підтримували ру́ки йому, один із цього боку, а один із того. І були його руки ста́лі аж до за́ходу сонця.

13 Так Иешуа разбил войско амаликитян.

13 І переміг Ісус Амали́ка й народ його ві́стрям меча́.

14 Вечный сказал Мусе: – Запиши, чтобы помнили, в свиток и прочитай Иешуа, что Я совершенно изглажу память об Амалике из-под небес.

14 І сказав Господь до Мойсея: „Напиши це на пам'ятку в книзі, і поклади до вух Ісусових, що докра́ю зітру Я па́м'ять Амали́кову з-під неба.“

15 Муса воздвиг жертвенник и назвал его «Вечный – моё знамя». .

15 І збудував Мойсей же́ртівника, і назвав ім'я́ йому: Єгова-Ніссі.

16 Муса сказал: – Мои руки были воздеты к престолу Вечного. Вечный будет воевать против амаликитян из поколения в поколение.

16 І проказав він: „Бо рука на Господньому пра́порі: Господе́ві війна з Амали́ком із роду в рід!“

1.0x