Забур

Песнь 131

1 Вечный, вспомни Давуда и все огорчения, которые он перенёс.

2 Он поклялся Вечному и дал обет могучему Богу Якуба:

3 «Не войду в свой дом и не лягу в свою постель,

4 не дам сна своим глазам и векам своим дрёмы,

5 пока не найду места Вечному, жилища – могучему Богу Якуба».

6 Вот, мы слышали о сундуке соглашения в Ефрафе, нашли его на полях Иаара.

7 Тогда мы сказали: «Пойдём к Его жилищу и поклонимся у подножия Его.

8 Встань, Вечный, и приди на место Своего покоя, Ты и сундук могущества Твоего.

9 Пусть Твои священнослужители облекутся в праведность и воскликнут от радости верные Тебе».

10 Ради Давуда, Твоего раба, не отвергни Твоего помазанника.

11 Вечный дал Давуду твёрдую клятву, и не откажется от Своих слов: «Потомка твоего посажу на твой престол.

12 Если твои сыновья сохранят Моё соглашение и Мои заповеди, которым научу их,их дети также будут сидеть на твоём престоле вечно».

13 Ведь Вечный избрал Сион и пожелал сделать его Своим жилищем:

14 «Вот покой Мой навечно, здесь поселюсь, потому что Я возжелал его.

15 Обильно благословлю его пищей, нищих его насыщу хлебом.

16 Священнослужителей его облеку спасением, и воскликнет от радости верный народ.

17 Там дам Давуду сильного царя, . дам потомка Моему помазаннику.

18 Врагов его облеку стыдом, а на нём воссияет венец его».

Псалми

Псалом 131

1 Пісня проча́н. Згадай, Господи, про Давида, про всі його му́ки,

2 що клявсь Господе́ві, присяга́вся був Сильному Якова:

3 „Не ввійду́ я в наме́т свого дому, не зійду́ я на ложе постелі своєї,

4 не дам сну своїм о́чам, дріма́ння пові́кам своїм,

5 аж поки не знайду́ я для Господа місця, місця перебува́ння для Сильного Якова“!

6 Ось ми чули про Нього в Ефра́фі, на Яа́рських полях ми знайшли Його.

7 Увійдім же в мешка́ння Його, поклоні́мось підні́жкові ніг Його!

8 Встань же Господи, йди до Свого відпочи́нку, Ти й ковчег сили Твоєї!

9 Священики Твої хай зодя́гнуться в правду, і будуть співати Твої богобі́йні!

10 Ради Давида, Свого раба, не відве́ртай лиця́ від Свого́ помаза́нця.

11 Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: „Від пло́ду утро́би твоєї Я посаджу́ на престолі твоїм!

12 Якщо бу́дуть сино́ве твої пильнува́ти Мого́ заповіта й свідо́цтва Мого, що його Я навча́тиму їх, то й сини їхні на вічні віки́ будуть сидіти на троні твоїм!“

13 Бо вибрав Сіо́на Госпо́дь, уподо́бав його на осе́лю Собі:

14 „То місце Мого відпочинку на вічні віки́, пробуватиму тут, бо його уподо́бав, —

15 пожи́ву його щедро благословлю́, і хлібом убогих його нагоду́ю!

16 Священиків його зодягну́ у спасі́ння, а його богобійні співатимуть радісно.

17 Я там ви́рощу рога Давидового, для Свого помаза́нця вготую світи́льника, —

18 ворогів його со́ромом позодяга́ю, а на ньому корона його буде ся́яти“!

Забур

Песнь 131

Псалми

Псалом 131

1 Вечный, вспомни Давуда и все огорчения, которые он перенёс.

1 Пісня проча́н. Згадай, Господи, про Давида, про всі його му́ки,

2 Он поклялся Вечному и дал обет могучему Богу Якуба:

2 що клявсь Господе́ві, присяга́вся був Сильному Якова:

3 «Не войду в свой дом и не лягу в свою постель,

3 „Не ввійду́ я в наме́т свого дому, не зійду́ я на ложе постелі своєї,

4 не дам сна своим глазам и векам своим дрёмы,

4 не дам сну своїм о́чам, дріма́ння пові́кам своїм,

5 пока не найду места Вечному, жилища – могучему Богу Якуба».

5 аж поки не знайду́ я для Господа місця, місця перебува́ння для Сильного Якова“!

6 Вот, мы слышали о сундуке соглашения в Ефрафе, нашли его на полях Иаара.

6 Ось ми чули про Нього в Ефра́фі, на Яа́рських полях ми знайшли Його.

7 Тогда мы сказали: «Пойдём к Его жилищу и поклонимся у подножия Его.

7 Увійдім же в мешка́ння Його, поклоні́мось підні́жкові ніг Його!

8 Встань, Вечный, и приди на место Своего покоя, Ты и сундук могущества Твоего.

8 Встань же Господи, йди до Свого відпочи́нку, Ти й ковчег сили Твоєї!

9 Пусть Твои священнослужители облекутся в праведность и воскликнут от радости верные Тебе».

9 Священики Твої хай зодя́гнуться в правду, і будуть співати Твої богобі́йні!

10 Ради Давуда, Твоего раба, не отвергни Твоего помазанника.

10 Ради Давида, Свого раба, не відве́ртай лиця́ від Свого́ помаза́нця.

11 Вечный дал Давуду твёрдую клятву, и не откажется от Своих слов: «Потомка твоего посажу на твой престол.

11 Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: „Від пло́ду утро́би твоєї Я посаджу́ на престолі твоїм!

12 Если твои сыновья сохранят Моё соглашение и Мои заповеди, которым научу их,их дети также будут сидеть на твоём престоле вечно».

12 Якщо бу́дуть сино́ве твої пильнува́ти Мого́ заповіта й свідо́цтва Мого, що його Я навча́тиму їх, то й сини їхні на вічні віки́ будуть сидіти на троні твоїм!“

13 Ведь Вечный избрал Сион и пожелал сделать его Своим жилищем:

13 Бо вибрав Сіо́на Госпо́дь, уподо́бав його на осе́лю Собі:

14 «Вот покой Мой навечно, здесь поселюсь, потому что Я возжелал его.

14 „То місце Мого відпочинку на вічні віки́, пробуватиму тут, бо його уподо́бав, —

15 Обильно благословлю его пищей, нищих его насыщу хлебом.

15 пожи́ву його щедро благословлю́, і хлібом убогих його нагоду́ю!

16 Священнослужителей его облеку спасением, и воскликнет от радости верный народ.

16 Священиків його зодягну́ у спасі́ння, а його богобійні співатимуть радісно.

17 Там дам Давуду сильного царя, . дам потомка Моему помазаннику.

17 Я там ви́рощу рога Давидового, для Свого помаза́нця вготую світи́льника, —

18 Врагов его облеку стыдом, а на нём воссияет венец его».

18 ворогів його со́ромом позодяга́ю, а на ньому корона його буде ся́яти“!

1.0x