Числа

Глава 9

1 В первый месяц второго года после ухода сынов Израилевых из Египта ГОСПОДЬ сказал Моисею в пустыне Синайской:

2 «Пусть совершат Пасху сыны Израилевы в установленное время.

3 В четырнадцатый день сего месяца пусть совершают ее вечером, перед наступлением темноты, по всем установлениям и указаниям о ней».

4 Потому повелел Моисей сынам Израилевым исполнить Пасхальный обряд.

5 И вот в четырнадцатый день первого месяца, вечером, перед наступлением темноты, совершили сыны Израилевы Пасху в Синайской пустыне. Как повелел ГОСПОДЬ Моисею, так всё и сделали они.

6 Но случилось, что некоторые люди не смогли в тот день соблюсти Пасхальный обряд, из-за покойника лишившись ритуальной чистоты. Пришли они тогда же к Моисею с Аароном

7 и сказали: «Мы оказались нечисты из-за покойника. Но зачем отстранять нас от жертвоприношений ГОСПОДУ вместе с другими израильтянами в установленное время?»

8 Моисей на это ответил: «Подождите, я узнаю, что повелит ГОСПОДЬ вам делать».

9 [9-10] ГОСПОДЬ дал Моисею такое указание для сынов Израилевых: «Всякий из вас и потомков ваших, любой, кто нечистым станет из-за покойника или окажется в пути, сможет, однако, совершить Пасху.

10

11 Но сделает он это в четырнадцатый день второго месяца перед наступлением темноты. Пусть он ест пасхального ягненка с пресным хлебом и горькими травами.

12 Ничего от трапезы не оставляйте до утра и костей ягненка не ломайте. Пусть совершают Пасху по всем правилам.

13 Но человека, который не совершал Пасхи, пренебрег ею, хотя и был чист и не в пути, такого должно исторгнуть из народа своего, ибо он не принес жертву ГОСПОДУ в установленное для этого время. Человек этот ответит за грех свой.

14 И переселенец, живущий среди вас, если захочет участвовать в Пасхе ГОСПОДНЕЙ, может это сделать, но и он должен следовать всем указаниям и установлениям о Пасхе. Для всех тут одно установление: и для переселенцев, и для исконных жителей».

15 В тот день, когда поставили Скинию, этот Шатер, хранящий в себе Свидетельство о воле Господней, окутало облако. И с вечера до утра это облако над Скинией выглядело как свечение огня.

16 Так это и продолжалось всё время: облако, что покрывало Скинию, ночью было подобно огню.

17 Всякий раз, когда поднималось облако над Шатром, сыны Израилевы снимались с места и трогались в путь, а где облако останавливалось, там они разбивали свой стан.

18 По повелению ГОСПОДА снимались сыновья Израилевы с места и трогались в путь и по Его повелению снова разбивали стан и продолжали стоять станом, пока облако покоилось над Скинией.

19 Даже когда подолгу оставалось облако над Скинией, сыны Израилевы повиновались указаниям ГОСПОДНИМ и не трогались с места.

20 Так было и когда облако только несколько дней стояло над Скинией: по повелению ГОСПОДА они оставались в стане и по Его же повелению отправлялись в путь.

21 Случалось, что всего лишь с вечера до утра не двигалось облако, но стоило ему только подняться утром вновь — они снимались с места. Днем или ночью, они трогались в путь, как только оно поднималось.

22 Так что на два ли дня, на месяц или дольше задерживалось облако над Скинией — всякий раз разбивали стан сыны Израилевы и с места не двигались. А когда оно поднималось, и они отправлялись в путь.

23 По повелению ГОСПОДА снимались сыны Израилевы с места и трогались в путь и по Его повелению разбивали стан. Они повиновались повелениям ГОСПОДА, которые Он передавал им через Моисея.

Числа

Розділ 9

1 І Господь промовляв до Мойсея в Сінайській пустині другого року по ви́ході з єгипетського кра́ю, першого місяця, говорячи:

2 „І нехай справлять Ізраїлеві сини Па́сху в означений час.

3 Чотирнадцятого дня цього місяця надвечір справите її означеного часу його, — за всіма постановами її та за всіма уста́вами її спорядите́ її“.

4 І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів, щоб справили Па́сху.

5 І справили вони Пасху першого місяця, чотирнадцятого дня місяця на́двечір у Сінайській пустині, — усе, як Господь наказав був Мойсеєві, так зробили Ізраїлеві сини.

6 Та були люди, що були нечисті від дотику до тіла померлої люди́ни, і не могли справити Пасху того дня. І прийшли вони того дня до Мойсея й до Аарона,

7 та й сказали ті люди до нього: „Ми нечисті через дотик до тіла померлої людини. Чому ми бу́демо позбавлені ласки прине́сти жертву Господню означеного ча́су серед Ізраїлевих синів?“

8 І сказав до них Мойсей: „Постійте, а я послухаю, що Господь накаже про вас“.

9 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

10 „Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Кожен чоловік із вас, або з ваших наща́дків, коли буде нечистий через дотик до мертвого тіла, або буде в далекій дорозі, то й він справить Па́сху для Господа.

11 Місяця другого, чотирна́дцятого дня надвечір спорядять вони її, — з опрісноками та з гірки́м зіллям будуть їсти її.

12 Не позоставлять із неї до ра́нку, а костей не зламають у ній, — за повною постановою Пасхи справлять її.

13 А чоловік, який чистий, а в дорозі не є, і стримається споряджа́ти Пасху, то буде винищена душа та з наро́ду її, бо Господньої жертви він не приніс означеного ча́су її. Гріх свій понесе той чоловік!

14 А коли перебуватиме з вами прихо́дько, то справить він Пасху для Господа, — за постановою про Пасху та за уста́вом про неї, так зробить. Постанова одна буде для вас, — і для прихо́дька, і для тубі́льця землі. Госпо́дь у хма́рі — провідник Ізраїлів

15 А того дня, коли поставлено скинію, хмара покрила скинію над ковче́гом свідо́цтва. А ввечорі було́ над скинією, як подоба огню, аж до ранку.

16 Так за́вжди бувало: удень покривала його та хмара, а вночі — подо́ба огню́.

17 І коли підіймалася хмара з-над скинії, то потому руша́ли Ізраїлеві сини, а на тому́ місці, на якому хмара ставала, там таборува́ли Ізраїлеві сини.

18 На Господній наказ рушали Ізраїлеві сини, і на Господній нака́з таборува́ли. Усі ті дні, коли хмара перебувала над скинією, вони таборува́ли.

19 А коли хмара багато днів позоставалася над скинією, то Ізраїлеві сини виконували Господню сторо́жу, — і не руша́ли.

20 І бувало, що хмара була́ над скинією полічені дні, то вони на Господній нака́з таборува́ли, і на Господній наказ руша́ли.

21 І бувало, що хмара була від вечора аж до ра́нку, а підіймалася хмара вранці, то рушали вони. Або день і ніч була, і підіймалася хмара, то рушали вони.

22 Або два дні, або місяць, або рік хмара була́ над нею, над скинією, — Ізраїлеві сини таборува́ли, і не рушали, а коли вона підіймалась, — рушали вони.

23 На Господній наказ таборува́ли вони, і на Господній наказ рушали вони. Вони виконували Господню сторожу на Господній наказ через Мойсея.

Числа

Глава 9

Числа

Розділ 9

1 В первый месяц второго года после ухода сынов Израилевых из Египта ГОСПОДЬ сказал Моисею в пустыне Синайской:

1 І Господь промовляв до Мойсея в Сінайській пустині другого року по ви́ході з єгипетського кра́ю, першого місяця, говорячи:

2 «Пусть совершат Пасху сыны Израилевы в установленное время.

2 „І нехай справлять Ізраїлеві сини Па́сху в означений час.

3 В четырнадцатый день сего месяца пусть совершают ее вечером, перед наступлением темноты, по всем установлениям и указаниям о ней».

3 Чотирнадцятого дня цього місяця надвечір справите її означеного часу його, — за всіма постановами її та за всіма уста́вами її спорядите́ її“.

4 Потому повелел Моисей сынам Израилевым исполнить Пасхальный обряд.

4 І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів, щоб справили Па́сху.

5 И вот в четырнадцатый день первого месяца, вечером, перед наступлением темноты, совершили сыны Израилевы Пасху в Синайской пустыне. Как повелел ГОСПОДЬ Моисею, так всё и сделали они.

5 І справили вони Пасху першого місяця, чотирнадцятого дня місяця на́двечір у Сінайській пустині, — усе, як Господь наказав був Мойсеєві, так зробили Ізраїлеві сини.

6 Но случилось, что некоторые люди не смогли в тот день соблюсти Пасхальный обряд, из-за покойника лишившись ритуальной чистоты. Пришли они тогда же к Моисею с Аароном

6 Та були люди, що були нечисті від дотику до тіла померлої люди́ни, і не могли справити Пасху того дня. І прийшли вони того дня до Мойсея й до Аарона,

7 и сказали: «Мы оказались нечисты из-за покойника. Но зачем отстранять нас от жертвоприношений ГОСПОДУ вместе с другими израильтянами в установленное время?»

7 та й сказали ті люди до нього: „Ми нечисті через дотик до тіла померлої людини. Чому ми бу́демо позбавлені ласки прине́сти жертву Господню означеного ча́су серед Ізраїлевих синів?“

8 Моисей на это ответил: «Подождите, я узнаю, что повелит ГОСПОДЬ вам делать».

8 І сказав до них Мойсей: „Постійте, а я послухаю, що Господь накаже про вас“.

9 [9-10] ГОСПОДЬ дал Моисею такое указание для сынов Израилевых: «Всякий из вас и потомков ваших, любой, кто нечистым станет из-за покойника или окажется в пути, сможет, однако, совершить Пасху.

9 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

10

10 „Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Кожен чоловік із вас, або з ваших наща́дків, коли буде нечистий через дотик до мертвого тіла, або буде в далекій дорозі, то й він справить Па́сху для Господа.

11 Но сделает он это в четырнадцатый день второго месяца перед наступлением темноты. Пусть он ест пасхального ягненка с пресным хлебом и горькими травами.

11 Місяця другого, чотирна́дцятого дня надвечір спорядять вони її, — з опрісноками та з гірки́м зіллям будуть їсти її.

12 Ничего от трапезы не оставляйте до утра и костей ягненка не ломайте. Пусть совершают Пасху по всем правилам.

12 Не позоставлять із неї до ра́нку, а костей не зламають у ній, — за повною постановою Пасхи справлять її.

13 Но человека, который не совершал Пасхи, пренебрег ею, хотя и был чист и не в пути, такого должно исторгнуть из народа своего, ибо он не принес жертву ГОСПОДУ в установленное для этого время. Человек этот ответит за грех свой.

13 А чоловік, який чистий, а в дорозі не є, і стримається споряджа́ти Пасху, то буде винищена душа та з наро́ду її, бо Господньої жертви він не приніс означеного ча́су її. Гріх свій понесе той чоловік!

14 И переселенец, живущий среди вас, если захочет участвовать в Пасхе ГОСПОДНЕЙ, может это сделать, но и он должен следовать всем указаниям и установлениям о Пасхе. Для всех тут одно установление: и для переселенцев, и для исконных жителей».

14 А коли перебуватиме з вами прихо́дько, то справить він Пасху для Господа, — за постановою про Пасху та за уста́вом про неї, так зробить. Постанова одна буде для вас, — і для прихо́дька, і для тубі́льця землі. Госпо́дь у хма́рі — провідник Ізраїлів

15 В тот день, когда поставили Скинию, этот Шатер, хранящий в себе Свидетельство о воле Господней, окутало облако. И с вечера до утра это облако над Скинией выглядело как свечение огня.

15 А того дня, коли поставлено скинію, хмара покрила скинію над ковче́гом свідо́цтва. А ввечорі було́ над скинією, як подоба огню, аж до ранку.

16 Так это и продолжалось всё время: облако, что покрывало Скинию, ночью было подобно огню.

16 Так за́вжди бувало: удень покривала його та хмара, а вночі — подо́ба огню́.

17 Всякий раз, когда поднималось облако над Шатром, сыны Израилевы снимались с места и трогались в путь, а где облако останавливалось, там они разбивали свой стан.

17 І коли підіймалася хмара з-над скинії, то потому руша́ли Ізраїлеві сини, а на тому́ місці, на якому хмара ставала, там таборува́ли Ізраїлеві сини.

18 По повелению ГОСПОДА снимались сыновья Израилевы с места и трогались в путь и по Его повелению снова разбивали стан и продолжали стоять станом, пока облако покоилось над Скинией.

18 На Господній наказ рушали Ізраїлеві сини, і на Господній нака́з таборува́ли. Усі ті дні, коли хмара перебувала над скинією, вони таборува́ли.

19 Даже когда подолгу оставалось облако над Скинией, сыны Израилевы повиновались указаниям ГОСПОДНИМ и не трогались с места.

19 А коли хмара багато днів позоставалася над скинією, то Ізраїлеві сини виконували Господню сторо́жу, — і не руша́ли.

20 Так было и когда облако только несколько дней стояло над Скинией: по повелению ГОСПОДА они оставались в стане и по Его же повелению отправлялись в путь.

20 І бувало, що хмара була́ над скинією полічені дні, то вони на Господній нака́з таборува́ли, і на Господній наказ руша́ли.

21 Случалось, что всего лишь с вечера до утра не двигалось облако, но стоило ему только подняться утром вновь — они снимались с места. Днем или ночью, они трогались в путь, как только оно поднималось.

21 І бувало, що хмара була від вечора аж до ра́нку, а підіймалася хмара вранці, то рушали вони. Або день і ніч була, і підіймалася хмара, то рушали вони.

22 Так что на два ли дня, на месяц или дольше задерживалось облако над Скинией — всякий раз разбивали стан сыны Израилевы и с места не двигались. А когда оно поднималось, и они отправлялись в путь.

22 Або два дні, або місяць, або рік хмара була́ над нею, над скинією, — Ізраїлеві сини таборува́ли, і не рушали, а коли вона підіймалась, — рушали вони.

23 По повелению ГОСПОДА снимались сыны Израилевы с места и трогались в путь и по Его повелению разбивали стан. Они повиновались повелениям ГОСПОДА, которые Он передавал им через Моисея.

23 На Господній наказ таборува́ли вони, і на Господній наказ рушали вони. Вони виконували Господню сторожу на Господній наказ через Мойсея.

1.0x