Библия - Обещанное Восстановление

Книга притчей Соломоновых

Глава 26

1 Как снег среди лета, как в жатву дождь, так и почет глупцу не подобает.

2 Как воробей пролетит, как ласточка промелькнет, так и проклятье беспричинное не сбудется.

3 Плеть — для коня, узда — для осла, а палка — для спины глупцов.

4 Не отвечай невежде по глупости его, а то сам ему уподобишься.

5 Ответь невежде по глупости его, иначе он возомнит себя мудрым.

6 Кто дело глупцу поручит, тот с ног собьется и хлебнет горя.

7 Как ноги хромому не служат — так бесполезна притча на устах глупца.

8 Оказывать почет глупцу — что камень вкладывать в пращу.

9 Что пьяный, хватающийся за колючую ветку, — то и глупец, изрекающий притчи.

10 Как из лука стрелять не целясь, так и глупца нанимать, что нанимать бродягу.

11 Как пес возвращается к изблеванному им, так глупец свою глупость повторяет.

12 Видел ты человека, что мудр в собственных глазах? Даже у глупца не всё так безнадежно, как у него!

13 Говорит лентяй: «Лев на улице! Царь зверей на площади!»

14 Вертится дверь на петлях, а лентяй — на своей кровати.

15 Запустит лентяй руку в чашку, а до рта трудно еду донести.

16 В собственных глазах лентяй мудрее семерых, отвечающих разумно.

17 Что бродячего пса хватать за уши, то встревать в чужую ссору.

18 Безумцу, что горящие головешки разбрасывает и пускает смертоносные стрелы,

19 подобен тот, кто ближнего своего обманул, а потом сказал: «Я лишь пошутил!»

20 Без дров — огонь погаснет, без сплетника — раздор утихнет.

21 От углей — жаркая зола, от дров — огонь, от вздорного человека — ссора.

22 Слова сплетника — что лакомый кусочек, глубоко, до нутра они проникают.

23 Как изгарь, что покрывает глиняный сосуд, так речи льстивые при злобном сердце.

24 Речи врага притворно любезны, но в сердце он таит коварство.

25 Хоть и любезно говорит он, не верь ему! Семь мерзостей в сердце у него!

26 Скрывает он свою ненависть обманом, но откроется его злоба перед всеми!

27 Кто роет яму — сам в нее попадет, кто толкает камень — по тому он и прокатится.

28 Лживый язык ненавидит тех, кто им повержен, льстивые уста готовят погибель.

Приповiстi

Розділ 26

1 Як літом той сніг, і як дощ у жнива́, — та́к не лицю́є глупце́ві пошана.

2 Як пташка літає, як ла́стівка лине, так невинне прокля́ття не спо́вниться.

3 Батіг на коня, обро́ть на осла, а різка на спи́ну глупці́в.

4 Нерозумному відповіді не дава́й за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.

5 Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в о́чах своїх не став мудрим.

6 Хто через глупця́ посилає слова́, той ноги собі обтинає, отру́ту він п'є.

7 Як воло́чаться но́ги в кульга́вого, так у безумних уста́х припові́стка.

8 Як прив'я́зувати камінь коштовний до пра́щі, так глупце́ві пошану давати.

9 Як те́рен, що влізе у руку, отак припові́стка в уста́х нерозумного.

10 Як стрілець, що все ра́нить, так і той, хто наймає глупця́, і наймає усяких прохо́жих.

11 Як вертається пес до своєї блюво́тини, так глупо́ту свою повторяє глупа́к.

12 Чи ти бачив люди́ну, що мудра в очах своїх? Більша надія глупце́ві, ніж їй.

13 Лінивий говорить: „Лев на дорозі! Лев на майда́ні!“

14 Двері обе́ртаються на своєму чопі́, а лінивий — на лі́жку своїм.

15 Свою руку лінивий стромля́є до миски, — та підне́сти до рота її йому тяжко.

16 Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.

17 Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.

18 Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть,

19 так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“

20 З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.

21 Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.

22 Слова́ обмо́вника — мов ті присма́ки, й у нутро́ живота вони схо́дять.

23 Як срі́бло з жу́желицею, на горшкові накла́дене, так полу́м'яні уста, а серце лихе, —

24 устами своїми маску́ється ворог, і ховає оману в своє́му нутрі́:

25 коли він говорить лагі́дно — не вір ти йому, бо в серці його сім оги́д!

26 Як нена́висть прикрита ома́ною, — її зло відкривається в зборі.

27 Хто яму копа́є, той в неї впаде́, а хто ко́тить камі́ння — на нього воно поверта́ється.

28 Брехливий язик нена́видить своїх ути́скуваних, і уста гладе́нькі до згуби прова́дять.

Книга притчей Соломоновых Глава 26	Приповiстi Розділ 26
1 Как снег среди лета, как в жатву дождь, так и почет глупцу не подобает.	1 Як літом той сніг, і як дощ у жнива́, — та́к не лицю́є глупце́ві пошана.
2 Как воробей пролетит, как ласточка промелькнет, так и проклятье беспричинное не сбудется.	2 Як пташка літає, як ла́стівка лине, так невинне прокля́ття не спо́вниться.
3 Плеть — для коня, узда — для осла, а палка — для спины глупцов.	3 Батіг на коня, обро́ть на осла, а різка на спи́ну глупці́в.
4 Не отвечай невежде по глупости его, а то сам ему уподобишься.	4 Нерозумному відповіді не дава́й за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.
5 Ответь невежде по глупости его, иначе он возомнит себя мудрым.	5 Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в о́чах своїх не став мудрим.
6 Кто дело глупцу поручит, тот с ног собьется и хлебнет горя.	6 Хто через глупця́ посилає слова́, той ноги собі обтинає, отру́ту він п'є.
7 Как ноги хромому не служат — так бесполезна притча на устах глупца.	7 Як воло́чаться но́ги в кульга́вого, так у безумних уста́х припові́стка.
8 Оказывать почет глупцу — что камень вкладывать в пращу.	8 Як прив'я́зувати камінь коштовний до пра́щі, так глупце́ві пошану давати.
9 Что пьяный, хватающийся за колючую ветку, — то и глупец, изрекающий притчи.	9 Як те́рен, що влізе у руку, отак припові́стка в уста́х нерозумного.
10 Как из лука стрелять не целясь, так и глупца нанимать, что нанимать бродягу.	10 Як стрілець, що все ра́нить, так і той, хто наймає глупця́, і наймає усяких прохо́жих.
11 Как пес возвращается к изблеванному им, так глупец свою глупость повторяет.	11 Як вертається пес до своєї блюво́тини, так глупо́ту свою повторяє глупа́к.
12 Видел ты человека, что мудр в собственных глазах? Даже у глупца не всё так безнадежно, как у него!	12 Чи ти бачив люди́ну, що мудра в очах своїх? Більша надія глупце́ві, ніж їй.
13 Говорит лентяй: «Лев на улице! Царь зверей на площади!»	13 Лінивий говорить: „Лев на дорозі! Лев на майда́ні!“
14 Вертится дверь на петлях, а лентяй — на своей кровати.	14 Двері обе́ртаються на своєму чопі́, а лінивий — на лі́жку своїм.
15 Запустит лентяй руку в чашку, а до рта трудно еду донести.	15 Свою руку лінивий стромля́є до миски, — та підне́сти до рота її йому тяжко.
16 В собственных глазах лентяй мудрее семерых, отвечающих разумно.	16 Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.
17 Что бродячего пса хватать за уши, то встревать в чужую ссору.	17 Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.
18 Безумцу, что горящие головешки разбрасывает и пускает смертоносные стрелы,	18 Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть,
19 подобен тот, кто ближнего своего обманул, а потом сказал: «Я лишь пошутил!»	19 так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“
20 Без дров — огонь погаснет, без сплетника — раздор утихнет.	20 З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.
21 От углей — жаркая зола, от дров — огонь, от вздорного человека — ссора.	21 Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.
22 Слова сплетника — что лакомый кусочек, глубоко, до нутра они проникают.	22 Слова́ обмо́вника — мов ті присма́ки, й у нутро́ живота вони схо́дять.
23 Как изгарь, что покрывает глиняный сосуд, так речи льстивые при злобном сердце.	23 Як срі́бло з жу́желицею, на горшкові накла́дене, так полу́м'яні уста, а серце лихе, —
24 Речи врага притворно любезны, но в сердце он таит коварство.	24 устами своїми маску́ється ворог, і ховає оману в своє́му нутрі́:
25 Хоть и любезно говорит он, не верь ему! Семь мерзостей в сердце у него!	25 коли він говорить лагі́дно — не вір ти йому, бо в серці його сім оги́д!
26 Скрывает он свою ненависть обманом, но откроется его злоба перед всеми!	26 Як нена́висть прикрита ома́ною, — її зло відкривається в зборі.
27 Кто роет яму — сам в нее попадет, кто толкает камень — по тому он и прокатится.	27 Хто яму копа́є, той в неї впаде́, а хто ко́тить камі́ння — на нього воно поверта́ється.
28 Лживый язык ненавидит тех, кто им повержен, льстивые уста готовят погибель.	28 Брехливий язик нена́видить своїх ути́скуваних, і уста гладе́нькі до згуби прова́дять.

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Книга притчей Соломоновых

Глава 26

Приповiстi

Розділ 26

Книга притчей Соломоновых

Глава 26

Приповiстi

Розділ 26

Ветхий завет

Новый завет

Книга притчей Соломоновых

Глава 26

Приповiстi

Розділ 26

Книга притчей Соломоновых

Глава 26

Приповiстi

Розділ 26

Ветхий
завет

Новый
завет