CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Неем. 13
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Книга Неемии

Глава 13

1 В тот день при всем народе читали свиток Закона Моисеева, и там было написано, что ни аммонитянин, ни моавитянин вовек не войдут в общину Божию,

2 потому что не встретили они израильтян хлебом и водой, а призвали Валаама проклинать их, — но Бог наш обратил проклятия в благословения.

3 Услышав Закон, израильтяне отделили всех иноплеменников от общины Израиля.

4 А до этого священник Эльяшив, родственник Товии, приставленный к комнатам в Храме Бога нашего,

5 отвел Товии большую комнату, куда прежде складывали хлебные дары, благовония, утварь, десятину зерном, молодым вином и оливковым маслом, по закону причитавшуюся левитам, певцам и привратникам, а также приношения священникам.

6 Когда всё это происходило, меня не было в Иерусалиме, так как в тридцать второй год правления Артаксеркса я отправился к царю в Вавилон. Некоторое время спустя, отпросившись у царя,

7 я вернулся в Иерусалим. Я увидел, как скверно поступил Эльяшив, отведя Товии комнату во дворах Храма Божьего,

8 это вовсе не понравилось мне, и я выбросил домашние вещи Товии вон из хранилища.

9 По моему приказу совершили очищение этой комнаты, и я вернул туда утварь Храма Божьего, хлебные дары и благовония.

10 Мне сообщили, что левитам не выдается их часть, что левиты и певцы, совершавшие служение, были вынуждены вернуться на свои земельные участки.

11 Я призвал к ответу начальников за то, что они оставили Храм Божий в запустении, и вернул всех на их места.

12 Все иудеи стали приносить в хранилища десятину зерном, молодым вином и оливковым маслом.

13 Над кладовыми я поставил священника Шелемью, писца Цадока и левита Педаю, а в помощь им дал Ханана, сына Заккура, сына Маттаньи. Это были надежные люди, они распределяли всё принесенное среди собратьев.

14 Помяни меня, Боже мой, за это, не сотри из памяти всего, что я усердно делал на благо Храму Божьему и служению в нем!

15 Когда я заметил, что в Иудее в субботу давят виноград, грузят на ослов зерно, вино, виноград, смоквы и прочие клади и отвозят их в Иерусалим, чтобы этим торговать, я в тот же день обличил их беззаконие.

16 Жили там и люди из Тира, они по субботам продавали рыбу и другие привозные товары иудеям в Иерусалиме.

17 Я призвал к ответу иудейскую знать: «Зачем вы творите это зло, оскверняя день субботний?

18 Разве не так поступали ваши отцы — и Бог наш навел на нас и на наш город эту беду? А вы, оскверняя субботу, призываете на Израиль еще больший Его гнев!»

19 С тех пор я велел запирать ворота Иерусалима накануне субботы, едва стемнеет, и держать их запертыми до окончания субботы. У ворот я поставил некоторых из моих слуг, чтобы в субботний день не возили кладей.

20 Несколько раз торговцы и продавцы всякого товара приезжали и ночевали у стен, вне Иерусалима.

21 Но я запретил им это делать: «Что это вы ночуете у городских стен? Еще раз так поступите — применю против вас силу!» — и больше они по субботам не приходили.

22 Левитам я велел очиститься и прийти охранять ворота, чтобы соблюсти святость субботы. И за это помяни меня, Боже мой, помилуй меня по великой любви Своей неизменной!

23 Тогда же я заметил иудеев, чьи жены были из Ашдода, Аммона и Моава.

24 Половина детей их говорила на ашдодском языке или на языках того или иного народа, а иудейского языка не знала.

25 Я призвал их к ответу и проклял их, а некоторых мужей даже бил и таскал за волосы, заставляя поклясться пред Богом: «Не должны вы отдавать дочерей своих в жены этим людям, не должны брать их дочерей в жены своим сыновьям или себе.

26 Разве не так согрешил Соломон, царь Израиля? У каких народов был царь, подобный ему, столь любимый Богом? Бог поставил его царем над всем Израилем, но и его ввели в грех иноплеменные жены.

27 А теперь и о вас известно: вы сотворили такое же великое зло, вероломно поступили против Бога нашего, взяв иноплеменных жен!»

28 Одного из сыновей Йояды, сына первосвященника Эльяшива, женатого на дочери Санваллата из Хорона, я прогнал от себя.

29 Припомни им, Боже мой, как опорочили они священство, Завет Твой, Союз со священниками и левитами!

30 Очистив их от всего иноплеменного, я распределил обязанности между священниками и левитами — каждому свое служение,

31 распорядился о своевременной доставке дров и назначил время приносить первые плоды урожая. Помяни меня, Боже мой, во благо мне!

Неемія

Розділ 13

1 Того дня читане було з Мойсеєвої книги вголос наро́ду, і було зна́йдене написане в ній, що Аммоні́тянин та Моаві́тянин не вві́йде до Божої громади, і так бу́де аж навіки,

2 бо вони не стріли були Ізраїлевих синів хлібом та водою, і найняли́ були на нього Валаама прокля́сти його, та Бог наш обернув те прокляття на благослове́ння.

3 І сталося, як почули вони Зако́н, то відділили від Ізраїля все чуже.

4 А перед тим священик Ел'яшів, призна́чений до комори дому нашого Бога, близьки́й Товійїн,

5 то зробив йому велику комору, а туди давали колись жертву хлі́бну, ла́дан, і по́суд, і десятину збіжжя, молоде вино та оливу, призначені за́повіддю для Левитів, і співаків, і придве́рних, і священичі прине́сення.

6 А за ввесь цей час не був я в Єрусалимі, бо в тридцять другому році Артаксе́ркса, царя вавилонського, я прийшов був до царя, та по певному ча́сі ви́просився я від царя.

7 І прийшов я до Єрусалиму, і розглянувся в тому злі, що зробив Єл'яшів Товійї, ро́блячи йому комору на подві́р'ях Божого дому.

8 І було мені дуже зле, й я всі домашні Товійїні речі повикида́в геть із комори.

9 І я сказав, і очи́стили комори, а я вернув туди по́суд Божого дому, хлі́бну жертву та ла́дан.

10 І дові́дався я, що левитські ча́стки не давалися, а вони повтікали кожен на поле своє, ті Левити та співаки́, що робили свою працю.

11 І докоряв я заступникам та й сказав: „Чого опу́щений дім Божий?“ І зібрав я їх, і поставив їх на їхніх місця́х.

12 І вся Юдея прино́сила десятину збіжжя, і молодого вина, і оливи до скарбни́ць.

13 І настанови́в я над скарбни́цями священика Шелемію й книжника Садока та Педаю з Левитів, а на їхню руку — Ханана, сина Заккура, сина Маттаніїного, бо вони були уважа́ні за вірних. І на них покладено — діли́ти частки для їхніх братів.

14 Пам'ятай же мене, Боже, за це, і не зітри́ моїх добродійств, які я зробив у Божому домі та в сторо́жах!

15 Тими днями бачив я в Юдеї таких, що топта́ли в суботу чави́ла, і носи́ли снопи́, і нав'ю́чували на ослів вино, виноград, і фіґі, і всілякий тяга́р, і ве́зли до Єрусалиму суботнього дня. І я при свідках остеріг їх того дня, коли вони продавали живність.

16 А тиряни ме́шкали в ньому, і постача́ли рибу й усе на про́даж, і продавали в суботу Юдиним синам та в Єрусалимі.

17 I докоряв я Юдиним шляхе́тним та й сказав їм: „Що́ це за річ, яку ви робите, і безчестите суботній день?

18 Чи ж не так робили ваші батьки, а наш Бог спровадив усе це зло на нас та на це місто? А ви побі́льшуєте жар гніву на Ізраїля зневажа́нням суботи“.

19 І бувало, як падала вечерова тінь на єрусалимські брами перед суботою, то я наказував, — і були зами́кувані брами. І звелів я, щоб не відчиняли їх, а тільки аж по суботі. А біля брам я поставив слуг своїх, — щоб тяга́р не входив суботнього дня!

20 І ночували крамарі́ та продавці всього продажного раз і два поза Єрусалимом.

21 І остеріг я їх при свідках та й сказав їм: „Чого ви ночуєте навпроти муру? Якщо ви повто́рите це, я простягну́ руку на вас!“ Від того ча́су вони не прихо́дили в суботу.

22 І сказав я Левитам, щоб вони очи́стилися й прихо́дили стерегти брами, щоб освятити суботній день. Також це запам'ятай мені, Боже мій, і змилуйся надо мною за великістю милости Твоєї!

23 Тими днями бачив я також юдеїв, що брали собі за жіно́к ашдо́дянок, аммоні́тянок, моаві́тянок.

24 А їхні сини говорили наполовину по-ашдо́дському, і не вміли говорити по-юдейському, а говорили мовою того чи того наро́ду.

25 І докоряв я їм, і проклинав їх, і бив декого з них, і рвав їм волосся, і заприсягав їх Богом, ка́жучи: „Не давайте ваших дочо́к їхнім синам, і не беріть їхніх дочо́к для ваших синів та для вас.

26 Чи ж не цим згрішив був Соломон, Ізраїлів цар, — а між багатьма́ наро́дами не було такого царя, як він, і був уподо́баний Богові своєму, і Бог настанови́в його царем над усім Ізраїлем, — і його ввели́ в гріх ті чужі жінки́?

27 І тому́ чи ж чуте було́ таке, щоб чинити все це велике лихо на спроневі́рення проти нашого Бога, щоб брати чужих жіно́к?“

28 А один із синів Йояди, сина Ел'яшіва, великого священика, був зятем хоронянина Санваллата, — і я вигнав його від себе!

29 Запам'ята́й же їм, Боже мій, за спля́млення свяще́нства та заповіту свяще́ничого та леви́тського!

30 І очистив я їх від усього чужого, і встановив че́рги для священиків та для Левитів, кожного в службі їх,

31 і для пожертви дров в озна́чених часа́х, і для первопло́дів. Запам'ятай же мене, Боже мій, на добро́!“

Книга Неемии

Глава 13

Неемія

Розділ 13

1 В тот день при всем народе читали свиток Закона Моисеева, и там было написано, что ни аммонитянин, ни моавитянин вовек не войдут в общину Божию,

1 Того дня читане було з Мойсеєвої книги вголос наро́ду, і було зна́йдене написане в ній, що Аммоні́тянин та Моаві́тянин не вві́йде до Божої громади, і так бу́де аж навіки,

2 потому что не встретили они израильтян хлебом и водой, а призвали Валаама проклинать их, — но Бог наш обратил проклятия в благословения.

2 бо вони не стріли були Ізраїлевих синів хлібом та водою, і найняли́ були на нього Валаама прокля́сти його, та Бог наш обернув те прокляття на благослове́ння.

3 Услышав Закон, израильтяне отделили всех иноплеменников от общины Израиля.

3 І сталося, як почули вони Зако́н, то відділили від Ізраїля все чуже.

4 А до этого священник Эльяшив, родственник Товии, приставленный к комнатам в Храме Бога нашего,

4 А перед тим священик Ел'яшів, призна́чений до комори дому нашого Бога, близьки́й Товійїн,

5 отвел Товии большую комнату, куда прежде складывали хлебные дары, благовония, утварь, десятину зерном, молодым вином и оливковым маслом, по закону причитавшуюся левитам, певцам и привратникам, а также приношения священникам.

5 то зробив йому велику комору, а туди давали колись жертву хлі́бну, ла́дан, і по́суд, і десятину збіжжя, молоде вино та оливу, призначені за́повіддю для Левитів, і співаків, і придве́рних, і священичі прине́сення.

6 Когда всё это происходило, меня не было в Иерусалиме, так как в тридцать второй год правления Артаксеркса я отправился к царю в Вавилон. Некоторое время спустя, отпросившись у царя,

6 А за ввесь цей час не був я в Єрусалимі, бо в тридцять другому році Артаксе́ркса, царя вавилонського, я прийшов був до царя, та по певному ча́сі ви́просився я від царя.

7 я вернулся в Иерусалим. Я увидел, как скверно поступил Эльяшив, отведя Товии комнату во дворах Храма Божьего,

7 І прийшов я до Єрусалиму, і розглянувся в тому злі, що зробив Єл'яшів Товійї, ро́блячи йому комору на подві́р'ях Божого дому.

8 это вовсе не понравилось мне, и я выбросил домашние вещи Товии вон из хранилища.

8 І було мені дуже зле, й я всі домашні Товійїні речі повикида́в геть із комори.

9 По моему приказу совершили очищение этой комнаты, и я вернул туда утварь Храма Божьего, хлебные дары и благовония.

9 І я сказав, і очи́стили комори, а я вернув туди по́суд Божого дому, хлі́бну жертву та ла́дан.

10 Мне сообщили, что левитам не выдается их часть, что левиты и певцы, совершавшие служение, были вынуждены вернуться на свои земельные участки.

10 І дові́дався я, що левитські ча́стки не давалися, а вони повтікали кожен на поле своє, ті Левити та співаки́, що робили свою працю.

11 Я призвал к ответу начальников за то, что они оставили Храм Божий в запустении, и вернул всех на их места.

11 І докоряв я заступникам та й сказав: „Чого опу́щений дім Божий?“ І зібрав я їх, і поставив їх на їхніх місця́х.

12 Все иудеи стали приносить в хранилища десятину зерном, молодым вином и оливковым маслом.

12 І вся Юдея прино́сила десятину збіжжя, і молодого вина, і оливи до скарбни́ць.

13 Над кладовыми я поставил священника Шелемью, писца Цадока и левита Педаю, а в помощь им дал Ханана, сына Заккура, сына Маттаньи. Это были надежные люди, они распределяли всё принесенное среди собратьев.

13 І настанови́в я над скарбни́цями священика Шелемію й книжника Садока та Педаю з Левитів, а на їхню руку — Ханана, сина Заккура, сина Маттаніїного, бо вони були уважа́ні за вірних. І на них покладено — діли́ти частки для їхніх братів.

14 Помяни меня, Боже мой, за это, не сотри из памяти всего, что я усердно делал на благо Храму Божьему и служению в нем!

14 Пам'ятай же мене, Боже, за це, і не зітри́ моїх добродійств, які я зробив у Божому домі та в сторо́жах!

15 Когда я заметил, что в Иудее в субботу давят виноград, грузят на ослов зерно, вино, виноград, смоквы и прочие клади и отвозят их в Иерусалим, чтобы этим торговать, я в тот же день обличил их беззаконие.

15 Тими днями бачив я в Юдеї таких, що топта́ли в суботу чави́ла, і носи́ли снопи́, і нав'ю́чували на ослів вино, виноград, і фіґі, і всілякий тяга́р, і ве́зли до Єрусалиму суботнього дня. І я при свідках остеріг їх того дня, коли вони продавали живність.

16 Жили там и люди из Тира, они по субботам продавали рыбу и другие привозные товары иудеям в Иерусалиме.

16 А тиряни ме́шкали в ньому, і постача́ли рибу й усе на про́даж, і продавали в суботу Юдиним синам та в Єрусалимі.

17 Я призвал к ответу иудейскую знать: «Зачем вы творите это зло, оскверняя день субботний?

17 I докоряв я Юдиним шляхе́тним та й сказав їм: „Що́ це за річ, яку ви робите, і безчестите суботній день?

18 Разве не так поступали ваши отцы — и Бог наш навел на нас и на наш город эту беду? А вы, оскверняя субботу, призываете на Израиль еще больший Его гнев!»

18 Чи ж не так робили ваші батьки, а наш Бог спровадив усе це зло на нас та на це місто? А ви побі́льшуєте жар гніву на Ізраїля зневажа́нням суботи“.

19 С тех пор я велел запирать ворота Иерусалима накануне субботы, едва стемнеет, и держать их запертыми до окончания субботы. У ворот я поставил некоторых из моих слуг, чтобы в субботний день не возили кладей.

19 І бувало, як падала вечерова тінь на єрусалимські брами перед суботою, то я наказував, — і були зами́кувані брами. І звелів я, щоб не відчиняли їх, а тільки аж по суботі. А біля брам я поставив слуг своїх, — щоб тяга́р не входив суботнього дня!

20 Несколько раз торговцы и продавцы всякого товара приезжали и ночевали у стен, вне Иерусалима.

20 І ночували крамарі́ та продавці всього продажного раз і два поза Єрусалимом.

21 Но я запретил им это делать: «Что это вы ночуете у городских стен? Еще раз так поступите — применю против вас силу!» — и больше они по субботам не приходили.

21 І остеріг я їх при свідках та й сказав їм: „Чого ви ночуєте навпроти муру? Якщо ви повто́рите це, я простягну́ руку на вас!“ Від того ча́су вони не прихо́дили в суботу.

22 Левитам я велел очиститься и прийти охранять ворота, чтобы соблюсти святость субботы. И за это помяни меня, Боже мой, помилуй меня по великой любви Своей неизменной!

22 І сказав я Левитам, щоб вони очи́стилися й прихо́дили стерегти брами, щоб освятити суботній день. Також це запам'ятай мені, Боже мій, і змилуйся надо мною за великістю милости Твоєї!

23 Тогда же я заметил иудеев, чьи жены были из Ашдода, Аммона и Моава.

23 Тими днями бачив я також юдеїв, що брали собі за жіно́к ашдо́дянок, аммоні́тянок, моаві́тянок.

24 Половина детей их говорила на ашдодском языке или на языках того или иного народа, а иудейского языка не знала.

24 А їхні сини говорили наполовину по-ашдо́дському, і не вміли говорити по-юдейському, а говорили мовою того чи того наро́ду.

25 Я призвал их к ответу и проклял их, а некоторых мужей даже бил и таскал за волосы, заставляя поклясться пред Богом: «Не должны вы отдавать дочерей своих в жены этим людям, не должны брать их дочерей в жены своим сыновьям или себе.

25 І докоряв я їм, і проклинав їх, і бив декого з них, і рвав їм волосся, і заприсягав їх Богом, ка́жучи: „Не давайте ваших дочо́к їхнім синам, і не беріть їхніх дочо́к для ваших синів та для вас.

26 Разве не так согрешил Соломон, царь Израиля? У каких народов был царь, подобный ему, столь любимый Богом? Бог поставил его царем над всем Израилем, но и его ввели в грех иноплеменные жены.

26 Чи ж не цим згрішив був Соломон, Ізраїлів цар, — а між багатьма́ наро́дами не було такого царя, як він, і був уподо́баний Богові своєму, і Бог настанови́в його царем над усім Ізраїлем, — і його ввели́ в гріх ті чужі жінки́?

27 А теперь и о вас известно: вы сотворили такое же великое зло, вероломно поступили против Бога нашего, взяв иноплеменных жен!»

27 І тому́ чи ж чуте було́ таке, щоб чинити все це велике лихо на спроневі́рення проти нашого Бога, щоб брати чужих жіно́к?“

28 Одного из сыновей Йояды, сына первосвященника Эльяшива, женатого на дочери Санваллата из Хорона, я прогнал от себя.

28 А один із синів Йояди, сина Ел'яшіва, великого священика, був зятем хоронянина Санваллата, — і я вигнав його від себе!

29 Припомни им, Боже мой, как опорочили они священство, Завет Твой, Союз со священниками и левитами!

29 Запам'ята́й же їм, Боже мій, за спля́млення свяще́нства та заповіту свяще́ничого та леви́тського!

30 Очистив их от всего иноплеменного, я распределил обязанности между священниками и левитами — каждому свое служение,

30 І очистив я їх від усього чужого, і встановив че́рги для священиків та для Левитів, кожного в службі їх,

31 распорядился о своевременной доставке дров и назначил время приносить первые плоды урожая. Помяни меня, Боже мой, во благо мне!

31 і для пожертви дров в озна́чених часа́х, і для первопло́дів. Запам'ятай же мене, Боже мій, на добро́!“

1.0x