ВторозакониеГлава 10 |
|
1 |
|
2 На этих скрижалях Я напишу те же слова, что были на прежних, разбитых тобою, а ты положишь их в ковчег“. |
|
3 Изготовив из акации ковчег и вытесав из камня две скрижали, подобные прежним, я с ними в руках поднялся на гору. |
|
4 ГОСПОДЬ написал на этих скрижалях всё то же самое, что и в прошлый раз, — те Десять заповедей, которые Он провозгласил вам из огня, когда собрались вы у горы. Скрижали Он отдал мне. |
|
5 Я вернулся, сойдя с горы, и, как повелел ГОСПОДЬ, положил их в сделанный мной ковчег. С того времени они там и хранятся. |
|
6 |
|
7 Оттуда они ушли в Гудгоду, а из Гудгоды в Йотвату, местность с непересыхающими ручьями. |
|
8 В то время из всех потомков Иакова ГОСПОДЬ выделил колено Левия, доверив сему колену носить ковчег Завета ГОСПОДНЕГО и предстоять пред ГОСПОДОМ — отправлять службы ГОСПОДУ при Святилище и приходящих туда благословлять Его именем, как это делается и поныне. |
|
9 Вот почему левиты не получили и пяди земли в наследие среди своих братьев израильтян: Сам ГОСПОДЬ — их наследство, как и обещал им. |
|
10 |
|
11 Он сказал мне: „Поднимайся и иди во главе сего народа, чтобы они могли, совершив свой путь, овладеть той землей, которую Я обещал отдать им, поклявшись в том их праотцам“. |
|
12 |
|
13 чтобы ради твоего же благополучия ты во всем следовал заповедям ГОСПОДА и установлениям Его, которые ныне возвещаю тебе? |
|
14 |
|
15 однако благоугодно было Ему явить особую любовь к праотцам твоим, и из всех народов Он избрал вас, их потомков, как это и есть ныне. |
|
16 А посему обрежьте сердца ваши необрезанные и впредь не будьте строптивы, |
|
17 потому что ГОСПОДЬ, Бог ваш, — всех богов Бог, Владыка всех владык; Бог великий, могучий и всех в трепет благоговейный повергающий. Чужд Он пристрастий людских и неподкупен. |
|
18 Заботится Он о том, чтобы с вдовой и сиротой справедливо обходились. Любовь Свою являет Он и к живущим среди вас переселенцам, даруя им хлеб и одежду. |
|
19 Потому-то и вы должны любить переселенцев, помня, что и сами вы были когда-то переселенцами в Египте. |
|
20 Так что благоговей пред ГОСПОДОМ, Богом своим, Ему служи, твердо держись Его и только Его именем клятвы свои подтверждай. |
|
21 Он — похвала твоя! Он — Бог твой! Дела великие, дела, в трепет повергающие, Он у тебя на виду совершил. |
|
22 Всего-то семьдесят человек, праотцев ваших, когда-то переселились в Египет, а ныне стало вас так много, будто звезд на небе. И всё это сделал ГОСПОДЬ, Бог ваш! |
Повторення ЗаконуРозділ 10 |
|
1 |
|
2 А Я напишу на тих табли́цях слова́, що були на перших табли́цях, які ти побив, і покладеш їх у ковче́зі.“ |
|
3 І зробив я ковче́га з акаці́йного дерева, і витесав я дві камінні табли́ці, як перші, та й зійшов на го́ру, а оби́дві табли́ці в руці моїй. |
|
4 І Він написав на тих табли́цях, як перше письмо́, Десять Заповідей, що Господь говорив був до вас на горі з сере́дини огню в день зборів. І Господь дав їх мені. |
|
5 І обернувся я, та й зійшов із гори, і поклав ті табли́ці, що зробив, до ковче́гу. І були вони там, як наказав був Господь. |
|
6 А Ізраїлеві сини рушили з Беероту Яаканових синів до Мосери. Там помер Ааро́н, і був там похо́ваний, а священиком став замість нього його син Елеаза́р. |
|
7 А звідти рушили до Ґудґоди, а з Ґудґоди до Йотвати, до кра́ю водних потоків. |
|
8 Того ча́су Господь відділив був Левієве пле́м'я, щоб носило ковчега Господнього заповіту, щоб стояло перед Господнім лицем, щоб служило Йому, і щоб благословля́ло Його Йменням аж до цього дня. |
|
9 Тому́ не було Левієві частки та спа́дку з братами. Господь — Він спа́дщина його, як промовляв був Господь, Бог твій, йому. |
|
10 А я стояв на горі, як за тих перших днів, сорок день і сорок ноче́й. І вислухав Господь мене також цього ра́зу, — не захотів Господь погубити тебе. |
|
11 І сказав був до мене Господь: „Устань, іди в по́хід перед народом. І вві́йдуть вони, і посядуть той край, що Я присягнув був їхнім батькам дати їм“ |
|
12 |
|
13 виконувати заповіді Господа та постанови Його, що я наказую тобі сьогодні, щоб було тобі добре. |
|
14 Тож належить Господе́ві, Богу твоєму, небо, і небо небе́с, земля й усе, що на ній. |
|
15 Тільки батьків твоїх уподо́бав Господь, щоб любити їх, і вибрав вас, їхнє насіння по них, зо всіх наро́дів, як ба́чиш цього дня. |
|
16 І ви обріжете кра́йню плоть свого серця, а шиї своєї не зробите більше твердо́ю, |
|
17 бо Господь, Бог ваш — Він Бог богі́в і Пан панів, Бог великий, сильний та страшни́й, що не подивиться на обличчя, і пі́дкупу не ві́зьме. |
|
18 Він чинить суд сироті та вдові, і любить прихо́дька, щоб дати йому хліба й одежу. |
|
19 І будете ви любити прихо́дька, бо прихо́дьками були ви самі в єгипетськім кра́ї. |
|
20 Господа, Бога свого, будеш любити, Йому будеш служити, і до Нього будеш горну́тись, а Йменням Його будеш присягати. |
|
21 Він хвала́ твоя, і Він Бог твій, що з тобою зробив був великі та страшні́ діла́, які бачили очі твої. |
|
22 Сімдесятьма́ душами зійшли були твої батьки до Єгипту, а тепер, щодо численности, Господь, Бог твій, зробив тебе, як зо́рі на небі! |
ВторозакониеГлава 10 |
Повторення ЗаконуРозділ 10 |
|
1 |
1 |
|
2 На этих скрижалях Я напишу те же слова, что были на прежних, разбитых тобою, а ты положишь их в ковчег“. |
2 А Я напишу на тих табли́цях слова́, що були на перших табли́цях, які ти побив, і покладеш їх у ковче́зі.“ |
|
3 Изготовив из акации ковчег и вытесав из камня две скрижали, подобные прежним, я с ними в руках поднялся на гору. |
3 І зробив я ковче́га з акаці́йного дерева, і витесав я дві камінні табли́ці, як перші, та й зійшов на го́ру, а оби́дві табли́ці в руці моїй. |
|
4 ГОСПОДЬ написал на этих скрижалях всё то же самое, что и в прошлый раз, — те Десять заповедей, которые Он провозгласил вам из огня, когда собрались вы у горы. Скрижали Он отдал мне. |
4 І Він написав на тих табли́цях, як перше письмо́, Десять Заповідей, що Господь говорив був до вас на горі з сере́дини огню в день зборів. І Господь дав їх мені. |
|
5 Я вернулся, сойдя с горы, и, как повелел ГОСПОДЬ, положил их в сделанный мной ковчег. С того времени они там и хранятся. |
5 І обернувся я, та й зійшов із гори, і поклав ті табли́ці, що зробив, до ковче́гу. І були вони там, як наказав був Господь. |
|
6 |
6 А Ізраїлеві сини рушили з Беероту Яаканових синів до Мосери. Там помер Ааро́н, і був там похо́ваний, а священиком став замість нього його син Елеаза́р. |
|
7 Оттуда они ушли в Гудгоду, а из Гудгоды в Йотвату, местность с непересыхающими ручьями. |
7 А звідти рушили до Ґудґоди, а з Ґудґоди до Йотвати, до кра́ю водних потоків. |
|
8 В то время из всех потомков Иакова ГОСПОДЬ выделил колено Левия, доверив сему колену носить ковчег Завета ГОСПОДНЕГО и предстоять пред ГОСПОДОМ — отправлять службы ГОСПОДУ при Святилище и приходящих туда благословлять Его именем, как это делается и поныне. |
8 Того ча́су Господь відділив був Левієве пле́м'я, щоб носило ковчега Господнього заповіту, щоб стояло перед Господнім лицем, щоб служило Йому, і щоб благословля́ло Його Йменням аж до цього дня. |
|
9 Вот почему левиты не получили и пяди земли в наследие среди своих братьев израильтян: Сам ГОСПОДЬ — их наследство, как и обещал им. |
9 Тому́ не було Левієві частки та спа́дку з братами. Господь — Він спа́дщина його, як промовляв був Господь, Бог твій, йому. |
|
10 |
10 А я стояв на горі, як за тих перших днів, сорок день і сорок ноче́й. І вислухав Господь мене також цього ра́зу, — не захотів Господь погубити тебе. |
|
11 Он сказал мне: „Поднимайся и иди во главе сего народа, чтобы они могли, совершив свой путь, овладеть той землей, которую Я обещал отдать им, поклявшись в том их праотцам“. |
11 І сказав був до мене Господь: „Устань, іди в по́хід перед народом. І вві́йдуть вони, і посядуть той край, що Я присягнув був їхнім батькам дати їм“ |
|
12 |
12 |
|
13 чтобы ради твоего же благополучия ты во всем следовал заповедям ГОСПОДА и установлениям Его, которые ныне возвещаю тебе? |
13 виконувати заповіді Господа та постанови Його, що я наказую тобі сьогодні, щоб було тобі добре. |
|
14 |
14 Тож належить Господе́ві, Богу твоєму, небо, і небо небе́с, земля й усе, що на ній. |
|
15 однако благоугодно было Ему явить особую любовь к праотцам твоим, и из всех народов Он избрал вас, их потомков, как это и есть ныне. |
15 Тільки батьків твоїх уподо́бав Господь, щоб любити їх, і вибрав вас, їхнє насіння по них, зо всіх наро́дів, як ба́чиш цього дня. |
|
16 А посему обрежьте сердца ваши необрезанные и впредь не будьте строптивы, |
16 І ви обріжете кра́йню плоть свого серця, а шиї своєї не зробите більше твердо́ю, |
|
17 потому что ГОСПОДЬ, Бог ваш, — всех богов Бог, Владыка всех владык; Бог великий, могучий и всех в трепет благоговейный повергающий. Чужд Он пристрастий людских и неподкупен. |
17 бо Господь, Бог ваш — Він Бог богі́в і Пан панів, Бог великий, сильний та страшни́й, що не подивиться на обличчя, і пі́дкупу не ві́зьме. |
|
18 Заботится Он о том, чтобы с вдовой и сиротой справедливо обходились. Любовь Свою являет Он и к живущим среди вас переселенцам, даруя им хлеб и одежду. |
18 Він чинить суд сироті та вдові, і любить прихо́дька, щоб дати йому хліба й одежу. |
|
19 Потому-то и вы должны любить переселенцев, помня, что и сами вы были когда-то переселенцами в Египте. |
19 І будете ви любити прихо́дька, бо прихо́дьками були ви самі в єгипетськім кра́ї. |
|
20 Так что благоговей пред ГОСПОДОМ, Богом своим, Ему служи, твердо держись Его и только Его именем клятвы свои подтверждай. |
20 Господа, Бога свого, будеш любити, Йому будеш служити, і до Нього будеш горну́тись, а Йменням Його будеш присягати. |
|
21 Он — похвала твоя! Он — Бог твой! Дела великие, дела, в трепет повергающие, Он у тебя на виду совершил. |
21 Він хвала́ твоя, і Він Бог твій, що з тобою зробив був великі та страшні́ діла́, які бачили очі твої. |
|
22 Всего-то семьдесят человек, праотцев ваших, когда-то переселились в Египет, а ныне стало вас так много, будто звезд на небе. И всё это сделал ГОСПОДЬ, Бог ваш! |
22 Сімдесятьма́ душами зійшли були твої батьки до Єгипту, а тепер, щодо численности, Господь, Бог твій, зробив тебе, як зо́рі на небі! |