ЧислаГлава 9 |
1 |
2 «Пусть совершат Пасху сыны Израилевы в установленное время. |
3 В четырнадцатый день сего месяца пусть совершают ее вечером, перед наступлением темноты, по всем установлениям и указаниям о ней». |
4 |
5 И вот в четырнадцатый день первого месяца, вечером, перед наступлением темноты, совершили сыны Израилевы Пасху в Синайской пустыне. Как повелел ГОСПОДЬ Моисею, так всё и сделали они. |
6 |
7 и сказали: «Мы оказались нечисты из-за покойника. Но зачем отстранять нас от жертвоприношений ГОСПОДУ вместе с другими израильтянами в установленное время?» |
8 Моисей на это ответил: «Подождите, я узнаю, что повелит ГОСПОДЬ вам делать». |
9 |
10 |
11 Но сделает он это в четырнадцатый день второго месяца перед наступлением темноты. Пусть он ест пасхального ягненка с пресным хлебом и горькими травами. |
12 Ничего от трапезы не оставляйте до утра и костей ягненка не ломайте. Пусть совершают Пасху по всем правилам. |
13 Но человека, который не совершал Пасхи, пренебрег ею, хотя и был чист и не в пути, такого должно исторгнуть из народа своего, ибо он не принес жертву ГОСПОДУ в установленное для этого время. Человек этот ответит за грех свой. |
14 |
15 |
16 Так это и продолжалось всё время: облако, что покрывало Скинию, ночью было подобно огню. |
17 |
18 По повелению ГОСПОДА снимались сыновья Израилевы с места и трогались в путь и по Его повелению снова разбивали стан и продолжали стоять станом, пока облако покоилось над Скинией. |
19 Даже когда подолгу оставалось облако над Скинией, сыны Израилевы повиновались указаниям ГОСПОДНИМ и не трогались с места. |
20 Так было и когда облако только несколько дней стояло над Скинией: по повелению ГОСПОДА они оставались в стане и по Его же повелению отправлялись в путь. |
21 Случалось, что всего лишь с вечера до утра не двигалось облако, но стоило ему только подняться утром вновь — они снимались с места. Днем или ночью, они трогались в путь, как только оно поднималось. |
22 Так что на два ли дня, на месяц или дольше задерживалось облако над Скинией — всякий раз разбивали стан сыны Израилевы и с места не двигались. А когда оно поднималось, и они отправлялись в путь. |
23 По повелению ГОСПОДА снимались сыны Израилевы с места и трогались в путь и по Его повелению разбивали стан. Они повиновались повелениям ГОСПОДА, которые Он передавал им через Моисея. |
ЧислаРозділ 9 |
1 |
2 „І нехай справлять Ізраїлеві сини Па́сху в означений час. |
3 Чотирнадцятого дня цього місяця надвечір справите її означеного часу його, — за всіма постановами її та за всіма уста́вами її спорядите́ її“. |
4 І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів, щоб справили Па́сху. |
5 І справили вони Пасху першого місяця, чотирнадцятого дня місяця на́двечір у Сінайській пустині, — усе, як Господь наказав був Мойсеєві, так зробили Ізраїлеві сини. |
6 Та були люди, що були нечисті від дотику до тіла померлої люди́ни, і не могли справити Пасху того дня. І прийшли вони того дня до Мойсея й до Аарона, |
7 та й сказали ті люди до нього: „Ми нечисті через дотик до тіла померлої людини. Чому ми бу́демо позбавлені ласки прине́сти жертву Господню означеного ча́су серед Ізраїлевих синів?“ |
8 І сказав до них Мойсей: „Постійте, а я послухаю, що Господь накаже про вас“. |
9 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: |
10 „Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Кожен чоловік із вас, або з ваших наща́дків, коли буде нечистий через дотик до мертвого тіла, або буде в далекій дорозі, то й він справить Па́сху для Господа. |
11 Місяця другого, чотирна́дцятого дня надвечір спорядять вони її, — з опрісноками та з гірки́м зіллям будуть їсти її. |
12 Не позоставлять із неї до ра́нку, а костей не зламають у ній, — за повною постановою Пасхи справлять її. |
13 А чоловік, який чистий, а в дорозі не є, і стримається споряджа́ти Пасху, то буде винищена душа та з наро́ду її, бо Господньої жертви він не приніс означеного ча́су її. Гріх свій понесе той чоловік! |
14 А коли перебуватиме з вами прихо́дько, то справить він Пасху для Господа, — за постановою про Пасху та за уста́вом про неї, так зробить. Постанова одна буде для вас, — і для прихо́дька, і для тубі́льця землі. Госпо́дь у хма́рі — провідник Ізраїлів |
15 А того дня, коли поставлено скинію, хмара покрила скинію над ковче́гом свідо́цтва. А ввечорі було́ над скинією, як подоба огню, аж до ранку. |
16 Так за́вжди бувало: удень покривала його та хмара, а вночі — подо́ба огню́. |
17 І коли підіймалася хмара з-над скинії, то потому руша́ли Ізраїлеві сини, а на тому́ місці, на якому хмара ставала, там таборува́ли Ізраїлеві сини. |
18 На Господній наказ рушали Ізраїлеві сини, і на Господній нака́з таборува́ли. Усі ті дні, коли хмара перебувала над скинією, вони таборува́ли. |
19 А коли хмара багато днів позоставалася над скинією, то Ізраїлеві сини виконували Господню сторо́жу, — і не руша́ли. |
20 І бувало, що хмара була́ над скинією полічені дні, то вони на Господній нака́з таборува́ли, і на Господній наказ руша́ли. |
21 І бувало, що хмара була від вечора аж до ра́нку, а підіймалася хмара вранці, то рушали вони. Або день і ніч була, і підіймалася хмара, то рушали вони. |
22 Або два дні, або місяць, або рік хмара була́ над нею, над скинією, — Ізраїлеві сини таборува́ли, і не рушали, а коли вона підіймалась, — рушали вони. |
23 На Господній наказ таборува́ли вони, і на Господній наказ рушали вони. Вони виконували Господню сторожу на Господній наказ через Мойсея. |
ЧислаГлава 9 |
ЧислаРозділ 9 |
1 |
1 |
2 «Пусть совершат Пасху сыны Израилевы в установленное время. |
2 „І нехай справлять Ізраїлеві сини Па́сху в означений час. |
3 В четырнадцатый день сего месяца пусть совершают ее вечером, перед наступлением темноты, по всем установлениям и указаниям о ней». |
3 Чотирнадцятого дня цього місяця надвечір справите її означеного часу його, — за всіма постановами її та за всіма уста́вами її спорядите́ її“. |
4 |
4 І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів, щоб справили Па́сху. |
5 И вот в четырнадцатый день первого месяца, вечером, перед наступлением темноты, совершили сыны Израилевы Пасху в Синайской пустыне. Как повелел ГОСПОДЬ Моисею, так всё и сделали они. |
5 І справили вони Пасху першого місяця, чотирнадцятого дня місяця на́двечір у Сінайській пустині, — усе, як Господь наказав був Мойсеєві, так зробили Ізраїлеві сини. |
6 |
6 Та були люди, що були нечисті від дотику до тіла померлої люди́ни, і не могли справити Пасху того дня. І прийшли вони того дня до Мойсея й до Аарона, |
7 и сказали: «Мы оказались нечисты из-за покойника. Но зачем отстранять нас от жертвоприношений ГОСПОДУ вместе с другими израильтянами в установленное время?» |
7 та й сказали ті люди до нього: „Ми нечисті через дотик до тіла померлої людини. Чому ми бу́демо позбавлені ласки прине́сти жертву Господню означеного ча́су серед Ізраїлевих синів?“ |
8 Моисей на это ответил: «Подождите, я узнаю, что повелит ГОСПОДЬ вам делать». |
8 І сказав до них Мойсей: „Постійте, а я послухаю, що Господь накаже про вас“. |
9 |
9 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: |
10 |
10 „Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Кожен чоловік із вас, або з ваших наща́дків, коли буде нечистий через дотик до мертвого тіла, або буде в далекій дорозі, то й він справить Па́сху для Господа. |
11 Но сделает он это в четырнадцатый день второго месяца перед наступлением темноты. Пусть он ест пасхального ягненка с пресным хлебом и горькими травами. |
11 Місяця другого, чотирна́дцятого дня надвечір спорядять вони її, — з опрісноками та з гірки́м зіллям будуть їсти її. |
12 Ничего от трапезы не оставляйте до утра и костей ягненка не ломайте. Пусть совершают Пасху по всем правилам. |
12 Не позоставлять із неї до ра́нку, а костей не зламають у ній, — за повною постановою Пасхи справлять її. |
13 Но человека, который не совершал Пасхи, пренебрег ею, хотя и был чист и не в пути, такого должно исторгнуть из народа своего, ибо он не принес жертву ГОСПОДУ в установленное для этого время. Человек этот ответит за грех свой. |
13 А чоловік, який чистий, а в дорозі не є, і стримається споряджа́ти Пасху, то буде винищена душа та з наро́ду її, бо Господньої жертви він не приніс означеного ча́су її. Гріх свій понесе той чоловік! |
14 |
14 А коли перебуватиме з вами прихо́дько, то справить він Пасху для Господа, — за постановою про Пасху та за уста́вом про неї, так зробить. Постанова одна буде для вас, — і для прихо́дька, і для тубі́льця землі. Госпо́дь у хма́рі — провідник Ізраїлів |
15 |
15 А того дня, коли поставлено скинію, хмара покрила скинію над ковче́гом свідо́цтва. А ввечорі було́ над скинією, як подоба огню, аж до ранку. |
16 Так это и продолжалось всё время: облако, что покрывало Скинию, ночью было подобно огню. |
16 Так за́вжди бувало: удень покривала його та хмара, а вночі — подо́ба огню́. |
17 |
17 І коли підіймалася хмара з-над скинії, то потому руша́ли Ізраїлеві сини, а на тому́ місці, на якому хмара ставала, там таборува́ли Ізраїлеві сини. |
18 По повелению ГОСПОДА снимались сыновья Израилевы с места и трогались в путь и по Его повелению снова разбивали стан и продолжали стоять станом, пока облако покоилось над Скинией. |
18 На Господній наказ рушали Ізраїлеві сини, і на Господній нака́з таборува́ли. Усі ті дні, коли хмара перебувала над скинією, вони таборува́ли. |
19 Даже когда подолгу оставалось облако над Скинией, сыны Израилевы повиновались указаниям ГОСПОДНИМ и не трогались с места. |
19 А коли хмара багато днів позоставалася над скинією, то Ізраїлеві сини виконували Господню сторо́жу, — і не руша́ли. |
20 Так было и когда облако только несколько дней стояло над Скинией: по повелению ГОСПОДА они оставались в стане и по Его же повелению отправлялись в путь. |
20 І бувало, що хмара була́ над скинією полічені дні, то вони на Господній нака́з таборува́ли, і на Господній наказ руша́ли. |
21 Случалось, что всего лишь с вечера до утра не двигалось облако, но стоило ему только подняться утром вновь — они снимались с места. Днем или ночью, они трогались в путь, как только оно поднималось. |
21 І бувало, що хмара була від вечора аж до ра́нку, а підіймалася хмара вранці, то рушали вони. Або день і ніч була, і підіймалася хмара, то рушали вони. |
22 Так что на два ли дня, на месяц или дольше задерживалось облако над Скинией — всякий раз разбивали стан сыны Израилевы и с места не двигались. А когда оно поднималось, и они отправлялись в путь. |
22 Або два дні, або місяць, або рік хмара була́ над нею, над скинією, — Ізраїлеві сини таборува́ли, і не рушали, а коли вона підіймалась, — рушали вони. |
23 По повелению ГОСПОДА снимались сыны Израилевы с места и трогались в путь и по Его повелению разбивали стан. Они повиновались повелениям ГОСПОДА, которые Он передавал им через Моисея. |
23 На Господній наказ таборува́ли вони, і на Господній наказ рушали вони. Вони виконували Господню сторожу на Господній наказ через Мойсея. |