Числа

Глава 20

1 В первый месяц сорокового года со дня ухода из Египта вся община израильтян достигла пустыни Цин, и остановились они в Кадеше. Здесь умерла Мариам, и здесь же предана она была земле.

2 И так как на месте стоянки общины воды для нее не было вдоволь, люди объединились против Моисея и Аарона;

3 стали они укорять Моисея: «Лучше бы и мы умерли, когда братья наши мертвыми пали перед ГОСПОДОМ!

4 Зачем привели вы всё собрание ГОСПОДНЕ в пустыню эту на погибель и людям, и скоту нашему?

5 Зачем из Египта в места эти несчастные нас привели? И сеять здесь нельзя, не растут тут ни смоковница, ни виноград, ни деревья гранатовые. Даже воды для питья здесь нет».

6 Покинув то собрание, Моисей и Аарон пришли ко входу в Шатер Откровения, где они пали ниц, и тут же слава ГОСПОДНЯ явилась им.

7 Тогда сказал ГОСПОДЬ Моисею:

8 «Возьми посох свой и вместе с Аароном, братом твоим, собери весь народ; и дай повеление той скале, что у них перед глазами, воду из себя источать. Так ты из скалы добудешь для них воду и напоишь весь народ и скот его».

9 Моисей взял, как ему было указано, посох, что хранился пред лицом ГОСПОДА;

10 созвали они с Аароном весь народ у скалы, и Моисей сказал им: «Слушайте же, мятежники! Не из этой ли скалы мы должны добыть для вас воду?»

11 При этом Моисей поднял руку свою с посохом и ударил им по скале — и раз, и два. И потекла вода сильным потоком, пили ее все: и люди, и скот.

12 ГОСПОДЬ, однако, сказал Моисею и Аарону: «За то, что вы не доверились Мне настолько, чтобы явить пред глазами сынов Израилевых святость Мою, не вам ввести народ в землю, которую Я определил ему».

13 И стал этот оазис называться Мерива, раздор, ибо здесь сыны Израилевы обрушились с укорами на ГОСПОДА, а Он явил им святость Свою.

14 Моисей после того направил из Кадеша послов к царю Эдома с такими словами: «Это весть от твоего брата Израиля. Ты знаешь о бедах, которые постигли нас:

15 знаешь о том, что отцам нашим пришлось уйти в Египет и долго жить там; ведомо тебе, как жестоко обходились египтяне с нами, да и с отцами нашими в прошлом.

16 Когда мы воззвали к ГОСПОДУ, Он услышал вопль наш, послал нам Ангела и вывел нас из Египта. И вот мы в Кадеше теперь, в городе у границы твоей.

17 Позволь нам пройти через земли твои. По полям и виноградникам мы не пойдем, воду из колодцев пить не будем; мы царской дорогой пойдем и не свернем с нее ни вправо, ни влево, пока не выйдем за пределы земли твоей».

18 Но из Эдома последовало: «Не пройдешь через меня — мечом тебя встречу!»

19 Израильтяне пытались убедить эдомитян: «Мы пойдем по проторенной дороге. А если будем пить воду твою — сами мы или скот наш, заплатим за нее. Ничего больше и не нужно нам, путникам пешим!»

20 И всё же эдомитяне отказали им и вышли против них с многочисленным и вооруженным войском своим.

21 И так как эдомитяне не позволили сынам Израилевым пройти по их земле, последним пришлось отступиться.

22 Покинув Кадеш, пришли израильтяне всей общиной к горе Хор.

23 И здесь, у этой горы, на границе с землями Эдома, ГОСПОДЬ сказал Моисею и Аарону:

24 «Пришло время Аарону отойти к праотцам своим. Не войдет он в землю, которую определил Я сынам Израилевым, потому что оба вы ослушались Моих указаний у вод Меривы.

25 А посему ты, Моисей, возьми Аарона с Элеазаром, сыном его, и взойди с ними на гору Хор [на глазах у всего народа].

26 Там снимешь ты с Аарона одежды его священнические и наденешь их на Элеазара, ибо Аарон отойдет к праотцам, он умрет там».

27 Моисей исполнил всё, что ГОСПОДЬ заповедал ему: на глазах у всей общины взошел он с Аароном и сыном его на гору Хор,

28 где снял Моисей с Аарона одежды его и надел их на Элеазара. И почил Аарон там, на вершине горы. Когда Моисей с Элеазаром сошли с горы,

29 все поняли, что умер Аарон. И оплакивал весь Израиль Аарона тридцать дней.

Числа

Розділ 20

1 І ввійшли Ізраїлеві сини, уся громада, до пустині Цін першого місяця, та й засів наро́д у Кадеші. І померла там Марія́м, і була́ там похо́вана.

2 І не було води для громади, і вони зібра́лися проти Мойсея та проти Аарона.

3 І сварився той наро́д із Мойсеєм, та й сказали, говорячи: „О, якби ми повмирали були́, коли наші брати вмирали перед Господнім лицем!

4 І на́що ви привели́ Господню громаду на цю пустиню, щоб повмирали тут ми та худо́ба наша?

5 І на́що ви ви́вели нас із Єгипту, щоб приве́сти нас на це зле місце? Тут не родить збіжжя, ані фіґи, ані виноград, ані грана́тове яблуко, і навіть немає напитись води!“

6 І ввійшли Мойсей та Аарон від громади до входу скинії заповіту, та й попа́дали на обличчя свої. І слава Господня появилася їм!

7 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

8 „Візьми же́зло, та збери громаду ти та брат твій Ааро́н, і скажете до тієї скелі на їхніх оча́х, — і вона дасть свою воду. І виведеш для них во́ду з тієї ске́лі, та й напо́їш ту громаду та їхню худо́бу“.

9 І взяв Мойсей те же́зло з-перед Господнього лиця, як Він наказав був йому.

10 І зібрали Мойсей та Аарон громаду перед тією скелею. І сказав він до них: „Послухайте ж, неслухня́ні, чи з цієї скелі ми виведемо для вас воду?“

11 І підніс Мойсей руку свою, та й ударив ту скелю своїм жезлом два ра́зи, — і вийшло багато води! І пила́ громада та їхня худоба!

12 І сказав Господь до Мойсея та до Аарона: „За те, що ви не вві́рували в Мене, щоб явилася святість Моя на оча́х Ізраїлевих синів, ви не введе́те цієї громади до кра́ю, що Я дав їм.“

13 Це вода Меріви, де сварилися Ізраїлеві сини з Господом, і святість Його явилася їм.

14 І послав Мойсей послів із Каде́шу до царя едо́мського сказати: „Так каже брат твій Ізра́їль: Ти знаєш усю тяготу́, що впала на нас.

15 І зійшли були наші батьки́ до Єгипту, і сиділи ми в Єгипті багато ча́су, а Єгипет чинив зло нам та батька́м нашим.

16 І голосили ми до Господа, і Він почув наш голос, та й послав Ангола, і вивів нас із Єгипту, а оце ми в Каде́ші, що при самім кінці твоєї границі.

17 Нехай же ми пере́йдемо через твій край! Ми не підемо полем та виноградником, і не бу́демо пити води з криниці, — ми підемо дорогою царсько́ю, не збо́чимо ні право́руч, ні ліво́руч, аж поки не пере́йдемо границі твоєї“.

18 І сказав до нього Едо́м: „Ти не пере́йдеш у мене, бо інакше я з мечем вийду проти те́бе!“

19 І сказали йому Ізраїлеві сини: „Ми пі́демо битою дорогою, а якщо бу́демо пити воду твою я та худоба моя, то я дам заплату за неї. Нічого більше, — тільки нехай перейду́ я своїми ногами!“

20 А той відказав: „Не пере́йдеш!“ І вийшов Едом навпроти нього з числе́нним народом та з сильною рукою.

21 І відмовив Едом дати Ізраїлеві перейти його границі, і Ізра́їль збо́чив від нього.

22 І ру́шили з Каде́шу, і вийшли Ізраїлеві сини, уся громада, до Гор-гори.

23 І сказав Господь до Мойсея та до Аарона на Гор-горі, на границі едо́мського кра́ю, говорячи:

24 „Нехай прилучиться Аарон до своєї рідні, бо він не ввійде до того Краю, що Я дав Ізраїлевим синам, через те, що ви були неслухня́ні наказу Моєму при воді Мері́ви.

25 Візьми Аарона та сина його Елеаза́ра, та й виведи їх на Гор-го́ру.

26 І нехай Ааро́н зді́йме шати свої, і зодягне в них сина свого Елеазара, — і Ааро́н буде за́браний, та й помре там“.

27 І зробив Мойсей, як Господь наказав був, і вийшли вони на Гор-го́ру на оча́х усієї громади.

28 І зняв Мойсей з Аарона шати його, і зодягнув у них сина його Елеаза́ра, — і Ааро́н помер там на верхів'ї гори. І зійшов Мойсей та Елеаза́р із гори.

29 І бачила вся громада, що помер Аарон, і оплакував Ааро́на ввесь Ізраїлів дім тридцять день.

Числа

Глава 20

Числа

Розділ 20

1 В первый месяц сорокового года со дня ухода из Египта вся община израильтян достигла пустыни Цин, и остановились они в Кадеше. Здесь умерла Мариам, и здесь же предана она была земле.

1 І ввійшли Ізраїлеві сини, уся громада, до пустині Цін першого місяця, та й засів наро́д у Кадеші. І померла там Марія́м, і була́ там похо́вана.

2 И так как на месте стоянки общины воды для нее не было вдоволь, люди объединились против Моисея и Аарона;

2 І не було води для громади, і вони зібра́лися проти Мойсея та проти Аарона.

3 стали они укорять Моисея: «Лучше бы и мы умерли, когда братья наши мертвыми пали перед ГОСПОДОМ!

3 І сварився той наро́д із Мойсеєм, та й сказали, говорячи: „О, якби ми повмирали були́, коли наші брати вмирали перед Господнім лицем!

4 Зачем привели вы всё собрание ГОСПОДНЕ в пустыню эту на погибель и людям, и скоту нашему?

4 І на́що ви привели́ Господню громаду на цю пустиню, щоб повмирали тут ми та худо́ба наша?

5 Зачем из Египта в места эти несчастные нас привели? И сеять здесь нельзя, не растут тут ни смоковница, ни виноград, ни деревья гранатовые. Даже воды для питья здесь нет».

5 І на́що ви ви́вели нас із Єгипту, щоб приве́сти нас на це зле місце? Тут не родить збіжжя, ані фіґи, ані виноград, ані грана́тове яблуко, і навіть немає напитись води!“

6 Покинув то собрание, Моисей и Аарон пришли ко входу в Шатер Откровения, где они пали ниц, и тут же слава ГОСПОДНЯ явилась им.

6 І ввійшли Мойсей та Аарон від громади до входу скинії заповіту, та й попа́дали на обличчя свої. І слава Господня появилася їм!

7 Тогда сказал ГОСПОДЬ Моисею:

7 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

8 «Возьми посох свой и вместе с Аароном, братом твоим, собери весь народ; и дай повеление той скале, что у них перед глазами, воду из себя источать. Так ты из скалы добудешь для них воду и напоишь весь народ и скот его».

8 „Візьми же́зло, та збери громаду ти та брат твій Ааро́н, і скажете до тієї скелі на їхніх оча́х, — і вона дасть свою воду. І виведеш для них во́ду з тієї ске́лі, та й напо́їш ту громаду та їхню худо́бу“.

9 Моисей взял, как ему было указано, посох, что хранился пред лицом ГОСПОДА;

9 І взяв Мойсей те же́зло з-перед Господнього лиця, як Він наказав був йому.

10 созвали они с Аароном весь народ у скалы, и Моисей сказал им: «Слушайте же, мятежники! Не из этой ли скалы мы должны добыть для вас воду?»

10 І зібрали Мойсей та Аарон громаду перед тією скелею. І сказав він до них: „Послухайте ж, неслухня́ні, чи з цієї скелі ми виведемо для вас воду?“

11 При этом Моисей поднял руку свою с посохом и ударил им по скале — и раз, и два. И потекла вода сильным потоком, пили ее все: и люди, и скот.

11 І підніс Мойсей руку свою, та й ударив ту скелю своїм жезлом два ра́зи, — і вийшло багато води! І пила́ громада та їхня худоба!

12 ГОСПОДЬ, однако, сказал Моисею и Аарону: «За то, что вы не доверились Мне настолько, чтобы явить пред глазами сынов Израилевых святость Мою, не вам ввести народ в землю, которую Я определил ему».

12 І сказав Господь до Мойсея та до Аарона: „За те, що ви не вві́рували в Мене, щоб явилася святість Моя на оча́х Ізраїлевих синів, ви не введе́те цієї громади до кра́ю, що Я дав їм.“

13 И стал этот оазис называться Мерива, раздор, ибо здесь сыны Израилевы обрушились с укорами на ГОСПОДА, а Он явил им святость Свою.

13 Це вода Меріви, де сварилися Ізраїлеві сини з Господом, і святість Його явилася їм.

14 Моисей после того направил из Кадеша послов к царю Эдома с такими словами: «Это весть от твоего брата Израиля. Ты знаешь о бедах, которые постигли нас:

14 І послав Мойсей послів із Каде́шу до царя едо́мського сказати: „Так каже брат твій Ізра́їль: Ти знаєш усю тяготу́, що впала на нас.

15 знаешь о том, что отцам нашим пришлось уйти в Египет и долго жить там; ведомо тебе, как жестоко обходились египтяне с нами, да и с отцами нашими в прошлом.

15 І зійшли були наші батьки́ до Єгипту, і сиділи ми в Єгипті багато ча́су, а Єгипет чинив зло нам та батька́м нашим.

16 Когда мы воззвали к ГОСПОДУ, Он услышал вопль наш, послал нам Ангела и вывел нас из Египта. И вот мы в Кадеше теперь, в городе у границы твоей.

16 І голосили ми до Господа, і Він почув наш голос, та й послав Ангола, і вивів нас із Єгипту, а оце ми в Каде́ші, що при самім кінці твоєї границі.

17 Позволь нам пройти через земли твои. По полям и виноградникам мы не пойдем, воду из колодцев пить не будем; мы царской дорогой пойдем и не свернем с нее ни вправо, ни влево, пока не выйдем за пределы земли твоей».

17 Нехай же ми пере́йдемо через твій край! Ми не підемо полем та виноградником, і не бу́демо пити води з криниці, — ми підемо дорогою царсько́ю, не збо́чимо ні право́руч, ні ліво́руч, аж поки не пере́йдемо границі твоєї“.

18 Но из Эдома последовало: «Не пройдешь через меня — мечом тебя встречу!»

18 І сказав до нього Едо́м: „Ти не пере́йдеш у мене, бо інакше я з мечем вийду проти те́бе!“

19 Израильтяне пытались убедить эдомитян: «Мы пойдем по проторенной дороге. А если будем пить воду твою — сами мы или скот наш, заплатим за нее. Ничего больше и не нужно нам, путникам пешим!»

19 І сказали йому Ізраїлеві сини: „Ми пі́демо битою дорогою, а якщо бу́демо пити воду твою я та худоба моя, то я дам заплату за неї. Нічого більше, — тільки нехай перейду́ я своїми ногами!“

20 И всё же эдомитяне отказали им и вышли против них с многочисленным и вооруженным войском своим.

20 А той відказав: „Не пере́йдеш!“ І вийшов Едом навпроти нього з числе́нним народом та з сильною рукою.

21 И так как эдомитяне не позволили сынам Израилевым пройти по их земле, последним пришлось отступиться.

21 І відмовив Едом дати Ізраїлеві перейти його границі, і Ізра́їль збо́чив від нього.

22 Покинув Кадеш, пришли израильтяне всей общиной к горе Хор.

22 І ру́шили з Каде́шу, і вийшли Ізраїлеві сини, уся громада, до Гор-гори.

23 И здесь, у этой горы, на границе с землями Эдома, ГОСПОДЬ сказал Моисею и Аарону:

23 І сказав Господь до Мойсея та до Аарона на Гор-горі, на границі едо́мського кра́ю, говорячи:

24 «Пришло время Аарону отойти к праотцам своим. Не войдет он в землю, которую определил Я сынам Израилевым, потому что оба вы ослушались Моих указаний у вод Меривы.

24 „Нехай прилучиться Аарон до своєї рідні, бо він не ввійде до того Краю, що Я дав Ізраїлевим синам, через те, що ви були неслухня́ні наказу Моєму при воді Мері́ви.

25 А посему ты, Моисей, возьми Аарона с Элеазаром, сыном его, и взойди с ними на гору Хор [на глазах у всего народа].

25 Візьми Аарона та сина його Елеаза́ра, та й виведи їх на Гор-го́ру.

26 Там снимешь ты с Аарона одежды его священнические и наденешь их на Элеазара, ибо Аарон отойдет к праотцам, он умрет там».

26 І нехай Ааро́н зді́йме шати свої, і зодягне в них сина свого Елеазара, — і Ааро́н буде за́браний, та й помре там“.

27 Моисей исполнил всё, что ГОСПОДЬ заповедал ему: на глазах у всей общины взошел он с Аароном и сыном его на гору Хор,

27 І зробив Мойсей, як Господь наказав був, і вийшли вони на Гор-го́ру на оча́х усієї громади.

28 где снял Моисей с Аарона одежды его и надел их на Элеазара. И почил Аарон там, на вершине горы. Когда Моисей с Элеазаром сошли с горы,

28 І зняв Мойсей з Аарона шати його, і зодягнув у них сина його Елеаза́ра, — і Ааро́н помер там на верхів'ї гори. І зійшов Мойсей та Елеаза́р із гори.

29 все поняли, что умер Аарон. И оплакивал весь Израиль Аарона тридцать дней.

29 І бачила вся громада, що помер Аарон, і оплакував Ааро́на ввесь Ізраїлів дім тридцять день.

1.0x