ЧислаГлава 20 |
1 |
2 |
3 стали они укорять Моисея: «Лучше бы и мы умерли, когда братья наши мертвыми пали перед ГОСПОДОМ! |
4 Зачем привели вы всё собрание ГОСПОДНЕ в пустыню эту на погибель и людям, и скоту нашему? |
5 Зачем из Египта в места эти несчастные нас привели? И сеять здесь нельзя, не растут тут ни смоковница, ни виноград, ни деревья гранатовые. Даже воды для питья здесь нет». |
6 |
7 Тогда сказал ГОСПОДЬ Моисею: |
8 «Возьми посох свой и вместе с Аароном, братом твоим, собери весь народ; и дай повеление той скале, что у них перед глазами, воду из себя источать. Так ты из скалы добудешь для них воду и напоишь весь народ и скот его». |
9 |
10 созвали они с Аароном весь народ у скалы, и Моисей сказал им: «Слушайте же, мятежники! Не из этой ли скалы мы должны добыть для вас воду?» |
11 При этом Моисей поднял руку свою с посохом и ударил им по скале — и раз, и два. И потекла вода сильным потоком, пили ее все: и люди, и скот. |
12 |
13 И стал этот оазис называться Мерива, раздор, ибо здесь сыны Израилевы обрушились с укорами на ГОСПОДА, а Он явил им святость Свою. |
14 |
15 знаешь о том, что отцам нашим пришлось уйти в Египет и долго жить там; ведомо тебе, как жестоко обходились египтяне с нами, да и с отцами нашими в прошлом. |
16 Когда мы воззвали к ГОСПОДУ, Он услышал вопль наш, послал нам Ангела и вывел нас из Египта. И вот мы в Кадеше теперь, в городе у границы твоей. |
17 Позволь нам пройти через земли твои. По полям и виноградникам мы не пойдем, воду из колодцев пить не будем; мы царской дорогой пойдем и не свернем с нее ни вправо, ни влево, пока не выйдем за пределы земли твоей». |
18 Но из Эдома последовало: «Не пройдешь через меня — мечом тебя встречу!» |
19 Израильтяне пытались убедить эдомитян: «Мы пойдем по проторенной дороге. А если будем пить воду твою — сами мы или скот наш, заплатим за нее. Ничего больше и не нужно нам, путникам пешим!» |
20 И всё же эдомитяне отказали им и вышли против них с многочисленным и вооруженным войском своим. |
21 И так как эдомитяне не позволили сынам Израилевым пройти по их земле, последним пришлось отступиться. |
22 |
23 И здесь, у этой горы, на границе с землями Эдома, ГОСПОДЬ сказал Моисею и Аарону: |
24 «Пришло время Аарону отойти к праотцам своим. Не войдет он в землю, которую определил Я сынам Израилевым, потому что оба вы ослушались Моих указаний у вод Меривы. |
25 А посему ты, Моисей, возьми Аарона с Элеазаром, сыном его, и взойди с ними на гору Хор [на глазах у всего народа]. |
26 Там снимешь ты с Аарона одежды его священнические и наденешь их на Элеазара, ибо Аарон отойдет к праотцам, он умрет там». |
27 |
28 где снял Моисей с Аарона одежды его и надел их на Элеазара. И почил Аарон там, на вершине горы. Когда Моисей с Элеазаром сошли с горы, |
29 все поняли, что умер Аарон. И оплакивал весь Израиль Аарона тридцать дней. |
ЧислаРозділ 20 |
1 |
2 І не було води для громади, і вони зібра́лися проти Мойсея та проти Аарона. |
3 І сварився той наро́д із Мойсеєм, та й сказали, говорячи: „О, якби ми повмирали були́, коли наші брати вмирали перед Господнім лицем! |
4 І на́що ви привели́ Господню громаду на цю пустиню, щоб повмирали тут ми та худо́ба наша? |
5 І на́що ви ви́вели нас із Єгипту, щоб приве́сти нас на це зле місце? Тут не родить збіжжя, ані фіґи, ані виноград, ані грана́тове яблуко, і навіть немає напитись води!“ |
6 І ввійшли Мойсей та Аарон від громади до входу скинії заповіту, та й попа́дали на обличчя свої. І слава Господня появилася їм! |
7 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: |
8 „Візьми же́зло, та збери громаду ти та брат твій Ааро́н, і скажете до тієї скелі на їхніх оча́х, — і вона дасть свою воду. І виведеш для них во́ду з тієї ске́лі, та й напо́їш ту громаду та їхню худо́бу“. |
9 І взяв Мойсей те же́зло з-перед Господнього лиця, як Він наказав був йому. |
10 І зібрали Мойсей та Аарон громаду перед тією скелею. І сказав він до них: „Послухайте ж, неслухня́ні, чи з цієї скелі ми виведемо для вас воду?“ |
11 І підніс Мойсей руку свою, та й ударив ту скелю своїм жезлом два ра́зи, — і вийшло багато води! І пила́ громада та їхня худоба! |
12 І сказав Господь до Мойсея та до Аарона: „За те, що ви не вві́рували в Мене, щоб явилася святість Моя на оча́х Ізраїлевих синів, ви не введе́те цієї громади до кра́ю, що Я дав їм.“ |
13 Це вода Меріви, де сварилися Ізраїлеві сини з Господом, і святість Його явилася їм. |
14 |
15 І зійшли були наші батьки́ до Єгипту, і сиділи ми в Єгипті багато ча́су, а Єгипет чинив зло нам та батька́м нашим. |
16 І голосили ми до Господа, і Він почув наш голос, та й послав Ангола, і вивів нас із Єгипту, а оце ми в Каде́ші, що при самім кінці твоєї границі. |
17 Нехай же ми пере́йдемо через твій край! Ми не підемо полем та виноградником, і не бу́демо пити води з криниці, — ми підемо дорогою царсько́ю, не збо́чимо ні право́руч, ні ліво́руч, аж поки не пере́йдемо границі твоєї“. |
18 І сказав до нього Едо́м: „Ти не пере́йдеш у мене, бо інакше я з мечем вийду проти те́бе!“ |
19 І сказали йому Ізраїлеві сини: „Ми пі́демо битою дорогою, а якщо бу́демо пити воду твою я та худоба моя, то я дам заплату за неї. Нічого більше, — тільки нехай перейду́ я своїми ногами!“ |
20 А той відказав: „Не пере́йдеш!“ І вийшов Едом навпроти нього з числе́нним народом та з сильною рукою. |
21 І відмовив Едом дати Ізраїлеві перейти його границі, і Ізра́їль збо́чив від нього. |
22 І ру́шили з Каде́шу, і вийшли Ізраїлеві сини, уся громада, до Гор-гори. |
23 |
24 „Нехай прилучиться Аарон до своєї рідні, бо він не ввійде до того Краю, що Я дав Ізраїлевим синам, через те, що ви були неслухня́ні наказу Моєму при воді Мері́ви. |
25 Візьми Аарона та сина його Елеаза́ра, та й виведи їх на Гор-го́ру. |
26 І нехай Ааро́н зді́йме шати свої, і зодягне в них сина свого Елеазара, — і Ааро́н буде за́браний, та й помре там“. |
27 І зробив Мойсей, як Господь наказав був, і вийшли вони на Гор-го́ру на оча́х усієї громади. |
28 І зняв Мойсей з Аарона шати його, і зодягнув у них сина його Елеаза́ра, — і Ааро́н помер там на верхів'ї гори. І зійшов Мойсей та Елеаза́р із гори. |
29 І бачила вся громада, що помер Аарон, і оплакував Ааро́на ввесь Ізраїлів дім тридцять день. |
ЧислаГлава 20 |
ЧислаРозділ 20 |
1 |
1 |
2 |
2 І не було води для громади, і вони зібра́лися проти Мойсея та проти Аарона. |
3 стали они укорять Моисея: «Лучше бы и мы умерли, когда братья наши мертвыми пали перед ГОСПОДОМ! |
3 І сварився той наро́д із Мойсеєм, та й сказали, говорячи: „О, якби ми повмирали були́, коли наші брати вмирали перед Господнім лицем! |
4 Зачем привели вы всё собрание ГОСПОДНЕ в пустыню эту на погибель и людям, и скоту нашему? |
4 І на́що ви привели́ Господню громаду на цю пустиню, щоб повмирали тут ми та худо́ба наша? |
5 Зачем из Египта в места эти несчастные нас привели? И сеять здесь нельзя, не растут тут ни смоковница, ни виноград, ни деревья гранатовые. Даже воды для питья здесь нет». |
5 І на́що ви ви́вели нас із Єгипту, щоб приве́сти нас на це зле місце? Тут не родить збіжжя, ані фіґи, ані виноград, ані грана́тове яблуко, і навіть немає напитись води!“ |
6 |
6 І ввійшли Мойсей та Аарон від громади до входу скинії заповіту, та й попа́дали на обличчя свої. І слава Господня появилася їм! |
7 Тогда сказал ГОСПОДЬ Моисею: |
7 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: |
8 «Возьми посох свой и вместе с Аароном, братом твоим, собери весь народ; и дай повеление той скале, что у них перед глазами, воду из себя источать. Так ты из скалы добудешь для них воду и напоишь весь народ и скот его». |
8 „Візьми же́зло, та збери громаду ти та брат твій Ааро́н, і скажете до тієї скелі на їхніх оча́х, — і вона дасть свою воду. І виведеш для них во́ду з тієї ске́лі, та й напо́їш ту громаду та їхню худо́бу“. |
9 |
9 І взяв Мойсей те же́зло з-перед Господнього лиця, як Він наказав був йому. |
10 созвали они с Аароном весь народ у скалы, и Моисей сказал им: «Слушайте же, мятежники! Не из этой ли скалы мы должны добыть для вас воду?» |
10 І зібрали Мойсей та Аарон громаду перед тією скелею. І сказав він до них: „Послухайте ж, неслухня́ні, чи з цієї скелі ми виведемо для вас воду?“ |
11 При этом Моисей поднял руку свою с посохом и ударил им по скале — и раз, и два. И потекла вода сильным потоком, пили ее все: и люди, и скот. |
11 І підніс Мойсей руку свою, та й ударив ту скелю своїм жезлом два ра́зи, — і вийшло багато води! І пила́ громада та їхня худоба! |
12 |
12 І сказав Господь до Мойсея та до Аарона: „За те, що ви не вві́рували в Мене, щоб явилася святість Моя на оча́х Ізраїлевих синів, ви не введе́те цієї громади до кра́ю, що Я дав їм.“ |
13 И стал этот оазис называться Мерива, раздор, ибо здесь сыны Израилевы обрушились с укорами на ГОСПОДА, а Он явил им святость Свою. |
13 Це вода Меріви, де сварилися Ізраїлеві сини з Господом, і святість Його явилася їм. |
14 |
14 |
15 знаешь о том, что отцам нашим пришлось уйти в Египет и долго жить там; ведомо тебе, как жестоко обходились египтяне с нами, да и с отцами нашими в прошлом. |
15 І зійшли були наші батьки́ до Єгипту, і сиділи ми в Єгипті багато ча́су, а Єгипет чинив зло нам та батька́м нашим. |
16 Когда мы воззвали к ГОСПОДУ, Он услышал вопль наш, послал нам Ангела и вывел нас из Египта. И вот мы в Кадеше теперь, в городе у границы твоей. |
16 І голосили ми до Господа, і Він почув наш голос, та й послав Ангола, і вивів нас із Єгипту, а оце ми в Каде́ші, що при самім кінці твоєї границі. |
17 Позволь нам пройти через земли твои. По полям и виноградникам мы не пойдем, воду из колодцев пить не будем; мы царской дорогой пойдем и не свернем с нее ни вправо, ни влево, пока не выйдем за пределы земли твоей». |
17 Нехай же ми пере́йдемо через твій край! Ми не підемо полем та виноградником, і не бу́демо пити води з криниці, — ми підемо дорогою царсько́ю, не збо́чимо ні право́руч, ні ліво́руч, аж поки не пере́йдемо границі твоєї“. |
18 Но из Эдома последовало: «Не пройдешь через меня — мечом тебя встречу!» |
18 І сказав до нього Едо́м: „Ти не пере́йдеш у мене, бо інакше я з мечем вийду проти те́бе!“ |
19 Израильтяне пытались убедить эдомитян: «Мы пойдем по проторенной дороге. А если будем пить воду твою — сами мы или скот наш, заплатим за нее. Ничего больше и не нужно нам, путникам пешим!» |
19 І сказали йому Ізраїлеві сини: „Ми пі́демо битою дорогою, а якщо бу́демо пити воду твою я та худоба моя, то я дам заплату за неї. Нічого більше, — тільки нехай перейду́ я своїми ногами!“ |
20 И всё же эдомитяне отказали им и вышли против них с многочисленным и вооруженным войском своим. |
20 А той відказав: „Не пере́йдеш!“ І вийшов Едом навпроти нього з числе́нним народом та з сильною рукою. |
21 И так как эдомитяне не позволили сынам Израилевым пройти по их земле, последним пришлось отступиться. |
21 І відмовив Едом дати Ізраїлеві перейти його границі, і Ізра́їль збо́чив від нього. |
22 |
22 І ру́шили з Каде́шу, і вийшли Ізраїлеві сини, уся громада, до Гор-гори. |
23 И здесь, у этой горы, на границе с землями Эдома, ГОСПОДЬ сказал Моисею и Аарону: |
23 |
24 «Пришло время Аарону отойти к праотцам своим. Не войдет он в землю, которую определил Я сынам Израилевым, потому что оба вы ослушались Моих указаний у вод Меривы. |
24 „Нехай прилучиться Аарон до своєї рідні, бо він не ввійде до того Краю, що Я дав Ізраїлевим синам, через те, що ви були неслухня́ні наказу Моєму при воді Мері́ви. |
25 А посему ты, Моисей, возьми Аарона с Элеазаром, сыном его, и взойди с ними на гору Хор [на глазах у всего народа]. |
25 Візьми Аарона та сина його Елеаза́ра, та й виведи їх на Гор-го́ру. |
26 Там снимешь ты с Аарона одежды его священнические и наденешь их на Элеазара, ибо Аарон отойдет к праотцам, он умрет там». |
26 І нехай Ааро́н зді́йме шати свої, і зодягне в них сина свого Елеазара, — і Ааро́н буде за́браний, та й помре там“. |
27 |
27 І зробив Мойсей, як Господь наказав був, і вийшли вони на Гор-го́ру на оча́х усієї громади. |
28 где снял Моисей с Аарона одежды его и надел их на Элеазара. И почил Аарон там, на вершине горы. Когда Моисей с Элеазаром сошли с горы, |
28 І зняв Мойсей з Аарона шати його, і зодягнув у них сина його Елеаза́ра, — і Ааро́н помер там на верхів'ї гори. І зійшов Мойсей та Елеаза́р із гори. |
29 все поняли, что умер Аарон. И оплакивал весь Израиль Аарона тридцать дней. |
29 І бачила вся громада, що помер Аарон, і оплакував Ааро́на ввесь Ізраїлів дім тридцять день. |