Библия - Обещанное Восстановление

Книга притчей Соломоновых

Глава 20

1 Вино к бесстыдству ведет, хмельной напиток — к буйству, всякий, кто ими прельщен, мудрым не станет.

2 Царская ярость — что львиный рык, кто гневит царя — грешит против собственной жизни.

3 Честь тому, кто не ввязывается в ссоры, а всякий глупец готов браниться.

4 Перед посевной лентяй не пашет — и в страду нечего ему собирать.

5 Совет, сокрытый в глубине сердца, — что воды глубокие, но тот, кто разумен, почерпнет его.

6 Многие заверяют ближних в своей преданности, но надежного человека кто отыщет?

7 Праведник живет непорочно — потомкам его будет благо!

8 Когда царь судит — перед взором его всё зло рассеивается.

9 Кто посмеет сказать: «Помыслы мои непорочны, очистился я от греха своего»?

10 Две разные гири да две разные меры — это мерзость для ГОСПОДА.

11 Даже ребенок по делам своим познается — чисты ли, честны его поступки.

12 Зрячее око и ухо внимающее — то и другое ГОСПОДЬ сотворил.

13 Тот, кто любит поспать, — нищим станет; не смыкай глаз — и будешь сыт.

14 Сетует покупатель: «Плохой товар», а лишь отойдет — хвастает покупкой.

15 Уста, изрекающие разумное, — дорогой сосуд, дороже золота и груды жемчугов.

16 У того, кто за чужого поручился, — отнимут последнюю одежду, возьмут ее в залог за других.

17 Сладок человеку краденый хлеб, но потом рот его камнями наполнится.

18 Будешь искать совета — задуманное осуществится; и войну веди при мудром руководстве.

19 Разболтает тайну тот, кто сплетни разносит; с тем, кто рта не закрывает, дела не имей.

20 Кто отца с матерью проклинает — угаснет его светильник в кромешной тьме.

21 Богатство, что быстро досталось вначале, благословенным не станет в конце.

22 Не говори: «Я воздам за зло!» Уповай на ГОСПОДА, и Он спасет тебя.

23 Мерзость для ГОСПОДА — две разные гири, и обманные весы — зло.

24 ГОСПОДЬ направляет шаги человека. Да и как ему понять путь свой?

25 Ловушка для человека — поспешно поклясться и лишь потом подумать, во что обет обойдется.

26 Мудрый царь развеет нечестивцев, как мякину, молотильными колесами их обмолотит.

27 Светильник ГОСПОДЕНЬ в человеке — дух его, освещает он все глубины его естества.

28 Любовь неизменная и верность царя охраняют, и милостью утверждается его престол.

29 Слава юношей — их сила, старцев украшение — их седины.

30 Рубцы и синяки очищают от зла, и удары проникают в самые глубины естества.

Приповiстi

Розділ 20

1 Вино — то насмі́шник, напій п'янки́й — галасу́н, і кожен, хто блу́дить у ньому, немудрий.

2 Страх царя — як рик лева; хто до гніву дово́дить його́, — проти свого життя прогрішає.

3 Слава люди́ні, що гнів покидає, а кожен глупа́к вибуха́є.

4 Лінивий не о́ре із о́сени, а захоче в жнива́ — і нічо́го нема.

5 Рада в серці люди́ни — глибока вода, і розумна люди́на її повиче́рпує.

6 Багато людей себе звуть милосердними, та вірну люди́ну хто зна́йде?

7 У своїй непови́нності праведний ходить, — блаженні по ньому сини його!

8 Цар сидить на судде́вім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.

9 Хто скаже: „Очи́стив я серце своє, очистився я від свого гріха́?“

10 Вага неоднакова, неоднакова міра, — обо́є вони — то оги́да для Господа.

11 Навіть юна́к буде пі́знаний з чи́нів своїх, — чи чин його чистий й чи про́стий.

12 Ухо, що слухає, й око, що бачить, — Господь учинив їх обо́є.

13 Не кохайся в спанні́, щоб не збідні́ти; розплю́щ свої очі — та хлібом наси́ться!

14 „Зле, зле!“ каже той, хто купує, а як пі́де собі, тоді хва́литься ку́пном.

15 Є золото й пе́рел багато, та розумні уста́ — найцінніший то по́суд.

16 Візьми його о́діж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку візьми його за́став.

17 Хліб з неправди солодкий люди́ні, та піско́м потім бу́дуть напо́внені у́ста її.

18 Тримаються за́міри радою, і війну прова́дь мудрими ра́дами.

19 Виявляє обмо́вник таємне, а ти не втручайся до того, ле́гко хто розту́лює уста свої.

20 Хто кляне свого батька та матір свою, — погасне світильник йому серед те́мряви!

21 Спа́док спо́чатку заскоро набу́тий, — не буде кінець його поблагосло́влений!

22 Не кажи: „Надолу́жу я зло!“ — май надію на Господа, і Він допоможе тобі.

23 Вага неоднакова — то оги́да для Господа, а ома́нливі ша́льки не добрі.

24 Від Господа — кроки люди́ни, а люди́на — як вона зрозуміє дорогу свою?

25 Тене́та люди́ні казати „святе́“ нерозважно, а зго́дом свої обітни́ці досліджувати.

26 Мудрий цар розпо́рошить безбожних, і зве́рне на них своє ко́ло для мук.

27 Дух люди́ни — світильник Господній, що все ну́тро обшукує.

28 Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.

29 Окраса юна́цтва — їхня сила, а пишність стари́х — сивина́.

30 Синяки́ від побоїв — то масть лікува́льна на злого, та вдари нутру́ живота.

Книга притчей Соломоновых Глава 20	Приповiстi Розділ 20
1 Вино к бесстыдству ведет, хмельной напиток — к буйству, всякий, кто ими прельщен, мудрым не станет.	1 Вино — то насмі́шник, напій п'янки́й — галасу́н, і кожен, хто блу́дить у ньому, немудрий.
2 Царская ярость — что львиный рык, кто гневит царя — грешит против собственной жизни.	2 Страх царя — як рик лева; хто до гніву дово́дить його́, — проти свого життя прогрішає.
3 Честь тому, кто не ввязывается в ссоры, а всякий глупец готов браниться.	3 Слава люди́ні, що гнів покидає, а кожен глупа́к вибуха́є.
4 Перед посевной лентяй не пашет — и в страду нечего ему собирать.	4 Лінивий не о́ре із о́сени, а захоче в жнива́ — і нічо́го нема.
5 Совет, сокрытый в глубине сердца, — что воды глубокие, но тот, кто разумен, почерпнет его.	5 Рада в серці люди́ни — глибока вода, і розумна люди́на її повиче́рпує.
6 Многие заверяют ближних в своей преданности, но надежного человека кто отыщет?	6 Багато людей себе звуть милосердними, та вірну люди́ну хто зна́йде?
7 Праведник живет непорочно — потомкам его будет благо!	7 У своїй непови́нності праведний ходить, — блаженні по ньому сини його!
8 Когда царь судит — перед взором его всё зло рассеивается.	8 Цар сидить на судде́вім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.
9 Кто посмеет сказать: «Помыслы мои непорочны, очистился я от греха своего»?	9 Хто скаже: „Очи́стив я серце своє, очистився я від свого гріха́?“
10 Две разные гири да две разные меры — это мерзость для ГОСПОДА.	10 Вага неоднакова, неоднакова міра, — обо́є вони — то оги́да для Господа.
11 Даже ребенок по делам своим познается — чисты ли, честны его поступки.	11 Навіть юна́к буде пі́знаний з чи́нів своїх, — чи чин його чистий й чи про́стий.
12 Зрячее око и ухо внимающее — то и другое ГОСПОДЬ сотворил.	12 Ухо, що слухає, й око, що бачить, — Господь учинив їх обо́є.
13 Тот, кто любит поспать, — нищим станет; не смыкай глаз — и будешь сыт.	13 Не кохайся в спанні́, щоб не збідні́ти; розплю́щ свої очі — та хлібом наси́ться!
14 Сетует покупатель: «Плохой товар», а лишь отойдет — хвастает покупкой.	14 „Зле, зле!“ каже той, хто купує, а як пі́де собі, тоді хва́литься ку́пном.
15 Уста, изрекающие разумное, — дорогой сосуд, дороже золота и груды жемчугов.	15 Є золото й пе́рел багато, та розумні уста́ — найцінніший то по́суд.
16 У того, кто за чужого поручился, — отнимут последнюю одежду, возьмут ее в залог за других.	16 Візьми його о́діж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку візьми його за́став.
17 Сладок человеку краденый хлеб, но потом рот его камнями наполнится.	17 Хліб з неправди солодкий люди́ні, та піско́м потім бу́дуть напо́внені у́ста її.
18 Будешь искать совета — задуманное осуществится; и войну веди при мудром руководстве.	18 Тримаються за́міри радою, і війну прова́дь мудрими ра́дами.
19 Разболтает тайну тот, кто сплетни разносит; с тем, кто рта не закрывает, дела не имей.	19 Виявляє обмо́вник таємне, а ти не втручайся до того, ле́гко хто розту́лює уста свої.
20 Кто отца с матерью проклинает — угаснет его светильник в кромешной тьме.	20 Хто кляне свого батька та матір свою, — погасне світильник йому серед те́мряви!
21 Богатство, что быстро досталось вначале, благословенным не станет в конце.	21 Спа́док спо́чатку заскоро набу́тий, — не буде кінець його поблагосло́влений!
22 Не говори: «Я воздам за зло!» Уповай на ГОСПОДА, и Он спасет тебя.	22 Не кажи: „Надолу́жу я зло!“ — май надію на Господа, і Він допоможе тобі.
23 Мерзость для ГОСПОДА — две разные гири, и обманные весы — зло.	23 Вага неоднакова — то оги́да для Господа, а ома́нливі ша́льки не добрі.
24 ГОСПОДЬ направляет шаги человека. Да и как ему понять путь свой?	24 Від Господа — кроки люди́ни, а люди́на — як вона зрозуміє дорогу свою?
25 Ловушка для человека — поспешно поклясться и лишь потом подумать, во что обет обойдется.	25 Тене́та люди́ні казати „святе́“ нерозважно, а зго́дом свої обітни́ці досліджувати.
26 Мудрый царь развеет нечестивцев, как мякину, молотильными колесами их обмолотит.	26 Мудрий цар розпо́рошить безбожних, і зве́рне на них своє ко́ло для мук.
27 Светильник ГОСПОДЕНЬ в человеке — дух его, освещает он все глубины его естества.	27 Дух люди́ни — світильник Господній, що все ну́тро обшукує.
28 Любовь неизменная и верность царя охраняют, и милостью утверждается его престол.	28 Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.
29 Слава юношей — их сила, старцев украшение — их седины.	29 Окраса юна́цтва — їхня сила, а пишність стари́х — сивина́.
30 Рубцы и синяки очищают от зла, и удары проникают в самые глубины естества.	30 Синяки́ від побоїв — то масть лікува́льна на злого, та вдари нутру́ живота.

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Книга притчей Соломоновых

Глава 20

Приповiстi

Розділ 20

Книга притчей Соломоновых

Глава 20

Приповiстi

Розділ 20

Ветхий завет

Новый завет

Книга притчей Соломоновых

Глава 20

Приповiстi

Розділ 20

Книга притчей Соломоновых

Глава 20

Приповiстi

Розділ 20

Ветхий
завет

Новый
завет