Левит

Глава 26

1 Не делайте себе истуканов бездушных, изваяний идолов и столбов священных. Не ставьте в землях ваших резных изображений каменных, чтобы повергаться пред ними для поклонения, ведь Я — ГОСПОДЬ, Бог ваш.

2 Непреложно соблюдайте субботы Мои и Святилище Мое чтите. Я — ГОСПОДЬ.

3 Если будете следовать установлениям Моим и неукоснительно соблюдать заповеди Мои,

4 то буду посылать вам дожди в свое время — земля ваша будет давать урожай, и деревья станут изобиловать плодами.

5 У вас молотьба будет идти до сбора винограда, а сбор винограда — до нового сева. Есть будете вдоволь и спокойно жить на своей земле.

6 Я дам мир земле вашей, и сон ваш никто не потревожит. Зверей лютых изгоню с земель ваших, и на землю вашу ничей меч не посягнет.

7 В бегство обратите врагов ваших — от меча падут они перед вами.

8 Пятеро будут преследовать сотню, а сто из вас смогут преследовать десятки тысяч. И полягут враги от меча вашего.

9 Явлю вам расположение Мое, плодовитыми сделаю вас и многочисленными; и Завет Мой, Мой Союз с вами, сохраню.

10 Не съев еще старые запасы пищи, вы будете избавляться от них ради новых.

11 А Я поставлю Скинию Мою среди вас и не отвергну вас от Себя.

12 Буду пребывать среди вас и вашим Богом буду, а вы народом Моим.

13 Я — ГОСПОДЬ, Бог ваш, Тот, Кто вывел вас из Египта, чтобы не были вы там рабами, освободил вас из-под ига вашего и с поднятой головой дал ходить вам.

14 Если же ослушаетесь Меня и не исполните все эти заповеди,

15 если установлениями Моими пренебрежете и указания отвергнете, так что не исполните заповеди Мои и Мой Завет, Союз с вами, нарушите,

16 тогда вот что Я сделаю вам: нашлю ужас на вас — чахотку с горячкой. Потускнеют тогда ваши взоры, изнемогут в страданиях души. Понапрасну будете сеять: урожай ваш врагу достанется.

17 Суд Свой свершу над вами — и сокрушат вас враги ваши; ненавидящие вас станут править вами, и страх так овладеет вами, что вы убегать будете, когда за вами никто и не гонится.

18 Ну а если и после того вы не станете слушать Меня, ждет вас кара страшнее всемеро за грехи ваши.

19 Сломлю Я упрямство гордыни вашей. Небо над вами железным сделаю — дождя не будет, а землю сухой и твердой — меди подобной,

20 так что сила ваша будет впустую истощаться: земля урожая вам не даст, и деревья на ней перестанут плодоносить.

21 Если будете противиться Мне и не захотите слушать, Я прибавлю вам всемеро всяких бед за грехи ваши:

22 диких зверей нашлю на вас, и они лишат вас детей ваших и весь ваш скот уничтожат, да и вас самих сделают столь малочисленными, что и дороги ваши опустеют.

23 А если это вас не исправит и вы во враждебности своей будете всё еще идти против Меня,

24 то и Я сделаю то же: пойду и еще вам прибавлю всемеро всяких бед.

25 Меч отмщения пошлю на вас, возмездие за нарушенный вами Завет Мой. Если попытаетесь в городах укрыться, поражу вас там смертельной болезнью — беспомощными окажетесь вы перед силой врага.

26 Когда истощу Я у вас хлеба запасы, десять женщин всего лишь в одной печи для вас будут хлеб выпекать, выдавать вам его порциями малыми, так что съедите, а сыты не будете.

27 И если, несмотря на это, вы не станете слушать Меня и по-прежнему будете Меня отвергать,

28 Я в ярости выступлю против вас и Сам не перестану наказывать вас всемеро за грехи ваши.

29 Вы будете есть своих сыновей и дочерей.

30 Все ваши холмы, где вы идолам поклоняетесь, Я разрушу; жертвенники для воскурений богам ложным сокрушу; а трупы ваши на обломки идолов брошу так отвратительны во грехах своих вы станете Мне.

31 Обращу города ваши в развалины и святилища ваши опустошу: отвернусь и не стану больше вдыхать отрадных благоуханий ваших жертвоприношений.

32 Землю эту Я так опустошу, что даже ваши враги, явившись сюда, придут в ужас —

33 Рассеивать буду вас средь народов, подгоняя острием меча в спину, до тех пор пока земля ваша не превратится в пустыню, а города — в развалины.

34 И вот тогда земля воспользуется своими субботами — во всё то время ее запустения, пока вы будете изгнанниками в стране врагов ваших, земля ваша отдохнет и насладится субботним покоем.

35 Во все дни ее запустения ей будет предоставлен субботний покой, которого она не имела, пока вы жили на ней.

36 А тех из вас, кто уцелеет на земле врагов их, Я в робость такую повергну, что от шелеста листа, ветром гонимого, они побегут, как от меча убегают, и будут падать, когда за ними никто и не гонится.

37 Будут натыкаться друг на друга, как от меча спасающиеся, хоть и преследующего их не будет. Сил недостанет у вас противостоять врагам вашим.

38 Так и сгинете средь народов — поглотит вас земля врагов ваших.

39 А те из вас, кто уцелеет, будут чахнуть за свои беззакония на земле врагов ваших и за беззакония отцов своих чахнуть.

40 Однако когда осознают они свое беззаконие и отцов своих прегрешения — их вероломство и враждебность ко Мне,

41 побудившие Меня стать их противником и изгнать их в землю их врагов, — если произойдет такое, что смиренными станут необрезанные их сердца и они возжелают восстановить утраченное в их жизни из-за грехов их тяжких,

42 вот тогда Я покажу им, что помню про Завет Мой с Иаковом, и Завет с Исааком, и с Авраамом Завет, про землю Я вспомню.

43 Ведь земля будет ими оставлена, дабы насладиться ей субботним покоем, оказавшись пустующей после их удаления. А они должны будут восполнить утраченное из-за своих беззаконий, из-за того, что предписаниями Моими пренебрегали и установления Мои отвергали.

44 Но даже когда они будут жить в земле врагов своих, не пренебрегу ими и не отвергну их окончательно и уничтожить их не захочу; не расторгну Завет Свой с ними, потому что Я — ГОСПОДЬ, их Бог.

45 Ради них Я вспомню Завет Мой с их предками, коих Я из Египта на виду у народов других вывел, чтобы стать для них Богом. Я — ГОСПОДЬ».

46 Таковы установления, предписания и указания, что ГОСПОДЬ дал чрез Моисея на горе Синай, утверждая Союз, Завет, меж Собой и сынами Израилевыми.

Левит

Розділ 26

1 Не зробите собі божкі́в та ідола, і кам'яного стовпа́ не поставите собі, і ка́меня з фіґурами не покладете в вашім кра́ї, щоб кла́нятися перед ними. Бо Я — Господь, Бог ваш!

2 Субі́т Моїх будете доде́ржувати, а святиню Мою будете шанувати. Я — Господь!

3 Якщо будете ходити згідно з постановами Моїми, а за́повідей Моїх будете додержувати й будете виконувати їх,

4 то дам ваші дощі в їхнім часі, і земля дасть свій урожай, а польове́ дерево дасть плід свій.

5 І моло́чення досягне вам виноградобра́ння, а виноградобра́ння досягне сіяння, і ви будете їсти хліб свій доси́та, і будете сидіти безпечно в вашому кра́ї.

6 І дам мир у краю́, і ви будете лежати, і ніхто не вчинить, щоб ви тремтіли, — бо злу звірину́ винищу з землі, а меч не перейде через край ваш.

7 І ви будете гнати ворогів своїх, а вони попа́дають перед вами від меча.

8 І п'ятеро з вас поженуть сотню, а сотня з вас пожене десять тисяч, — і попадають вороги ваші перед вами від меча.

9 І оберну́сь Я до вас, і розплоджу́ вас, і розмно́жу вас, і виконаю Свого заповіта з вами.

10 І ви будете їсти старе-перестаріле, і повикидаєте старе перед нови́м.

11 І поставлю місце перебува́ння Свого серед вас, — і душа Моя не обри́дить вами.

12 І Я буду ходити серед вас, і буду вам Богом, а ви будете Мені наро́дом.

13 Я — Господь, Бог ваш, що вивів вас з єгипетського кра́ю, щоб ви не були їм рабами. І Я поламав зано́зи вашого ярма́, — і вивів вас із підне́сеною головою.

14 А коли ви не будете слухня́ні Мені, і не вико́нуватиме всіх тих за́повідей,

15 і якщо постановами Моїми будете пого́рджувати, і якщо душа ваша бри́дитиметься зако́нами Моїми, щоб не виконувати всіх за́повідей Моїх, щоб ламати вам заповіта Мого, —

16 то й Я зроблю́ вам оце: поставлю над вами пере́страх, сухоти й пропасницю, що винищують очі й обезсилюють душу. І ви надаремно сі́ятимете насіння своє, — бо поїдять його вороги ваші.

17 І зверну Я лице Своє на вас, — і ви будете вдарені перед своїми ворогами. І будуть панувати над вами нена́висники ваші, — і ви будете втікати, хоч ніхто вас не гнатиме.

18 А якщо й при тому не будете слухняні Мені, то Я семикра́тно побільшу́ кару на вас за ваші гріхи́.

19 І зломлю́ пиху́ вашої сили, і зроблю́ ваше небо як залізо, а землю вашу як мідь!

20 І надаремно буде виче́рпуватися ваша сила: земля ваша не дасть свого врожаю, а дерево на землі не дасть свого пло́ду.

21 А якщо й тоді пі́дете проти Мене, і не схочете бути слухня́ними Мені, то Я семикратно збільшу́ над вами удара Свого згідно з вашими гріхами.

22 І пошлю́ на вас пі́льну звірину, а вона винищить вам дітей, і вигубить вашу худобу, і зменшить кількість вашу, і попустошить ваші дороги.

23 А якщо цими карами не бу́дете на́вчені, і будете ходити проти Ме́не,

24 то й Я піду́ проти вас, і вда́рю вас і Я семикра́тно за ваші гріхи.

25 І приведу́ на вас меча, що помстить пімсту за заповіта, — і ви будете зі́брані до ваших міст, і Я пошлю морови́цю на вас, і ви будете ві́ддані в руку ворога.

26 Коли Я знищу вам хліб, підпору вашу, то десять жіно́к будуть пекти хліб вам в одній печі́, і вернуть хліб ваш вагою, а ви будете їсти — і не наси́титеся.

27 А якщо й тим не станете слухня́ні Мені, і будете ходити проти Ме́не,

28 то й Я з лютістю піду́ проти вас, і також Я семикра́тно покараю вас за ваші гріхи, —

29 і ви тіло своїх синів бу́дете їсти, і тіло дочок своїх бу́дете поїда́ти...

30 І поруйную ваші висо́ти, і повитинаю ваші стовпи́ сонця, і поскладаю трупи ваші на трупах божків ваших, — і обри́дить душа Моя вас!

31 І вчиню́ міста ваші руїною, і поспусто́шую ваші святині, — і не прийму́ ваших пахощів любих.

32 І спусто́шу Я край той, — і будуть дивуватися з то́го ваші вороги, що мешкають у ньому.

33 А вас порозпоро́шую поміж наро́дів, і вийму за вами меча, — і стане край ваш спусто́шенням, а міста́ ваші будуть руїною...

34 Тоді земля та надолу́жить собі за суботні роки по всі дні спусто́шення її. Коли будете в краї ваших ворогів, тоді ваша земля святкуватиме відпочинок, і надолу́жить собі за свої суботні роки.

35 По всі дні спусто́шення святкува́тиме вона відпочинок, чого не святкувала в суботні роки, коли ви сиділи на ній.

36 А щодо позосталих серед вас, то впрова́джу в їхні серця полохли́вість в края́х їхніх ворогів, — і буде їх гнати навіть шелест подму́хненого вітром листу, і будуть вони втікати, як утікають перед мече́м, та й попа́дають, хоч ніхто не женеться...

37 І будуть вони спотика́тися один об о́дного, ніби від меча́, хоч ніхто не женеться за ними. І ви не зможете стати проти ваших ворогів.

38 І погинете серед поганів, і пожере́ вас земля ваших ворогів.

39 А позосталі серед вас помарніють у края́х ворогів ваших за гріх свій, а також за гріхи батьків своїх помарні́ють із ними.

40 І ви́знають вони гріх свій та гріх батькі́в своїх, що ними спроневі́рилися були Мені, а також, що ходили проти Ме́не.

41 Також і Я піду́ проти них, і впрова́джу їх до кра́ю ї́хніх ворогів. Якщо тоді впоко́риться їхнє необрізане серце, то тоді понесу́ть кару за свої гріхи.

42 І Я згадаю заповіта Свого з Яковом, а також заповіта Свого з Ісаком, і також заповіта Свого з Авраамом згадаю, і згадаю той край.

43 А край той буде позбавлений їх, і надолу́жить собі свої суботні роки, опустілий від них, а вони понесуть кару за свої гріхи, а то для то́го, що зако́нами Моїми пого́рджували, а постанови Мої оги́дила була їхня душа.

44 А проте, коли вони пробува́ли в краю́ своїх ворогів, то Я не пого́рджував ними, і не збри́див їх, щоб винищити їх, щоб зламати заповіта Свого з ними. Бо Я — Господь, Бог їх!

45 І Я пам'ятатиму їм заповіта з предками, що Я вивів їх з єгипетського кра́ю на оча́х поган, щоб бути їм Богом. Я — Господь!“

46 Оце постанови, і уста́ви та зако́ни, що дав Госпо́дь між Собою та між Ізраїлевими синами на Сіна́йській горі через Мойсея.

Левит

Глава 26

Левит

Розділ 26

1 Не делайте себе истуканов бездушных, изваяний идолов и столбов священных. Не ставьте в землях ваших резных изображений каменных, чтобы повергаться пред ними для поклонения, ведь Я — ГОСПОДЬ, Бог ваш.

1 Не зробите собі божкі́в та ідола, і кам'яного стовпа́ не поставите собі, і ка́меня з фіґурами не покладете в вашім кра́ї, щоб кла́нятися перед ними. Бо Я — Господь, Бог ваш!

2 Непреложно соблюдайте субботы Мои и Святилище Мое чтите. Я — ГОСПОДЬ.

2 Субі́т Моїх будете доде́ржувати, а святиню Мою будете шанувати. Я — Господь!

3 Если будете следовать установлениям Моим и неукоснительно соблюдать заповеди Мои,

3 Якщо будете ходити згідно з постановами Моїми, а за́повідей Моїх будете додержувати й будете виконувати їх,

4 то буду посылать вам дожди в свое время — земля ваша будет давать урожай, и деревья станут изобиловать плодами.

4 то дам ваші дощі в їхнім часі, і земля дасть свій урожай, а польове́ дерево дасть плід свій.

5 У вас молотьба будет идти до сбора винограда, а сбор винограда — до нового сева. Есть будете вдоволь и спокойно жить на своей земле.

5 І моло́чення досягне вам виноградобра́ння, а виноградобра́ння досягне сіяння, і ви будете їсти хліб свій доси́та, і будете сидіти безпечно в вашому кра́ї.

6 Я дам мир земле вашей, и сон ваш никто не потревожит. Зверей лютых изгоню с земель ваших, и на землю вашу ничей меч не посягнет.

6 І дам мир у краю́, і ви будете лежати, і ніхто не вчинить, щоб ви тремтіли, — бо злу звірину́ винищу з землі, а меч не перейде через край ваш.

7 В бегство обратите врагов ваших — от меча падут они перед вами.

7 І ви будете гнати ворогів своїх, а вони попа́дають перед вами від меча.

8 Пятеро будут преследовать сотню, а сто из вас смогут преследовать десятки тысяч. И полягут враги от меча вашего.

8 І п'ятеро з вас поженуть сотню, а сотня з вас пожене десять тисяч, — і попадають вороги ваші перед вами від меча.

9 Явлю вам расположение Мое, плодовитыми сделаю вас и многочисленными; и Завет Мой, Мой Союз с вами, сохраню.

9 І оберну́сь Я до вас, і розплоджу́ вас, і розмно́жу вас, і виконаю Свого заповіта з вами.

10 Не съев еще старые запасы пищи, вы будете избавляться от них ради новых.

10 І ви будете їсти старе-перестаріле, і повикидаєте старе перед нови́м.

11 А Я поставлю Скинию Мою среди вас и не отвергну вас от Себя.

11 І поставлю місце перебува́ння Свого серед вас, — і душа Моя не обри́дить вами.

12 Буду пребывать среди вас и вашим Богом буду, а вы народом Моим.

12 І Я буду ходити серед вас, і буду вам Богом, а ви будете Мені наро́дом.

13 Я — ГОСПОДЬ, Бог ваш, Тот, Кто вывел вас из Египта, чтобы не были вы там рабами, освободил вас из-под ига вашего и с поднятой головой дал ходить вам.

13 Я — Господь, Бог ваш, що вивів вас з єгипетського кра́ю, щоб ви не були їм рабами. І Я поламав зано́зи вашого ярма́, — і вивів вас із підне́сеною головою.

14 Если же ослушаетесь Меня и не исполните все эти заповеди,

14 А коли ви не будете слухня́ні Мені, і не вико́нуватиме всіх тих за́повідей,

15 если установлениями Моими пренебрежете и указания отвергнете, так что не исполните заповеди Мои и Мой Завет, Союз с вами, нарушите,

15 і якщо постановами Моїми будете пого́рджувати, і якщо душа ваша бри́дитиметься зако́нами Моїми, щоб не виконувати всіх за́повідей Моїх, щоб ламати вам заповіта Мого, —

16 тогда вот что Я сделаю вам: нашлю ужас на вас — чахотку с горячкой. Потускнеют тогда ваши взоры, изнемогут в страданиях души. Понапрасну будете сеять: урожай ваш врагу достанется.

16 то й Я зроблю́ вам оце: поставлю над вами пере́страх, сухоти й пропасницю, що винищують очі й обезсилюють душу. І ви надаремно сі́ятимете насіння своє, — бо поїдять його вороги ваші.

17 Суд Свой свершу над вами — и сокрушат вас враги ваши; ненавидящие вас станут править вами, и страх так овладеет вами, что вы убегать будете, когда за вами никто и не гонится.

17 І зверну Я лице Своє на вас, — і ви будете вдарені перед своїми ворогами. І будуть панувати над вами нена́висники ваші, — і ви будете втікати, хоч ніхто вас не гнатиме.

18 Ну а если и после того вы не станете слушать Меня, ждет вас кара страшнее всемеро за грехи ваши.

18 А якщо й при тому не будете слухняні Мені, то Я семикра́тно побільшу́ кару на вас за ваші гріхи́.

19 Сломлю Я упрямство гордыни вашей. Небо над вами железным сделаю — дождя не будет, а землю сухой и твердой — меди подобной,

19 І зломлю́ пиху́ вашої сили, і зроблю́ ваше небо як залізо, а землю вашу як мідь!

20 так что сила ваша будет впустую истощаться: земля урожая вам не даст, и деревья на ней перестанут плодоносить.

20 І надаремно буде виче́рпуватися ваша сила: земля ваша не дасть свого врожаю, а дерево на землі не дасть свого пло́ду.

21 Если будете противиться Мне и не захотите слушать, Я прибавлю вам всемеро всяких бед за грехи ваши:

21 А якщо й тоді пі́дете проти Мене, і не схочете бути слухня́ними Мені, то Я семикратно збільшу́ над вами удара Свого згідно з вашими гріхами.

22 диких зверей нашлю на вас, и они лишат вас детей ваших и весь ваш скот уничтожат, да и вас самих сделают столь малочисленными, что и дороги ваши опустеют.

22 І пошлю́ на вас пі́льну звірину, а вона винищить вам дітей, і вигубить вашу худобу, і зменшить кількість вашу, і попустошить ваші дороги.

23 А если это вас не исправит и вы во враждебности своей будете всё еще идти против Меня,

23 А якщо цими карами не бу́дете на́вчені, і будете ходити проти Ме́не,

24 то и Я сделаю то же: пойду и еще вам прибавлю всемеро всяких бед.

24 то й Я піду́ проти вас, і вда́рю вас і Я семикра́тно за ваші гріхи.

25 Меч отмщения пошлю на вас, возмездие за нарушенный вами Завет Мой. Если попытаетесь в городах укрыться, поражу вас там смертельной болезнью — беспомощными окажетесь вы перед силой врага.

25 І приведу́ на вас меча, що помстить пімсту за заповіта, — і ви будете зі́брані до ваших міст, і Я пошлю морови́цю на вас, і ви будете ві́ддані в руку ворога.

26 Когда истощу Я у вас хлеба запасы, десять женщин всего лишь в одной печи для вас будут хлеб выпекать, выдавать вам его порциями малыми, так что съедите, а сыты не будете.

26 Коли Я знищу вам хліб, підпору вашу, то десять жіно́к будуть пекти хліб вам в одній печі́, і вернуть хліб ваш вагою, а ви будете їсти — і не наси́титеся.

27 И если, несмотря на это, вы не станете слушать Меня и по-прежнему будете Меня отвергать,

27 А якщо й тим не станете слухня́ні Мені, і будете ходити проти Ме́не,

28 Я в ярости выступлю против вас и Сам не перестану наказывать вас всемеро за грехи ваши.

28 то й Я з лютістю піду́ проти вас, і також Я семикра́тно покараю вас за ваші гріхи, —

29 Вы будете есть своих сыновей и дочерей.

29 і ви тіло своїх синів бу́дете їсти, і тіло дочок своїх бу́дете поїда́ти...

30 Все ваши холмы, где вы идолам поклоняетесь, Я разрушу; жертвенники для воскурений богам ложным сокрушу; а трупы ваши на обломки идолов брошу так отвратительны во грехах своих вы станете Мне.

30 І поруйную ваші висо́ти, і повитинаю ваші стовпи́ сонця, і поскладаю трупи ваші на трупах божків ваших, — і обри́дить душа Моя вас!

31 Обращу города ваши в развалины и святилища ваши опустошу: отвернусь и не стану больше вдыхать отрадных благоуханий ваших жертвоприношений.

31 І вчиню́ міста ваші руїною, і поспусто́шую ваші святині, — і не прийму́ ваших пахощів любих.

32 Землю эту Я так опустошу, что даже ваши враги, явившись сюда, придут в ужас —

32 І спусто́шу Я край той, — і будуть дивуватися з то́го ваші вороги, що мешкають у ньому.

33 Рассеивать буду вас средь народов, подгоняя острием меча в спину, до тех пор пока земля ваша не превратится в пустыню, а города — в развалины.

33 А вас порозпоро́шую поміж наро́дів, і вийму за вами меча, — і стане край ваш спусто́шенням, а міста́ ваші будуть руїною...

34 И вот тогда земля воспользуется своими субботами — во всё то время ее запустения, пока вы будете изгнанниками в стране врагов ваших, земля ваша отдохнет и насладится субботним покоем.

34 Тоді земля та надолу́жить собі за суботні роки по всі дні спусто́шення її. Коли будете в краї ваших ворогів, тоді ваша земля святкуватиме відпочинок, і надолу́жить собі за свої суботні роки.

35 Во все дни ее запустения ей будет предоставлен субботний покой, которого она не имела, пока вы жили на ней.

35 По всі дні спусто́шення святкува́тиме вона відпочинок, чого не святкувала в суботні роки, коли ви сиділи на ній.

36 А тех из вас, кто уцелеет на земле врагов их, Я в робость такую повергну, что от шелеста листа, ветром гонимого, они побегут, как от меча убегают, и будут падать, когда за ними никто и не гонится.

36 А щодо позосталих серед вас, то впрова́джу в їхні серця полохли́вість в края́х їхніх ворогів, — і буде їх гнати навіть шелест подму́хненого вітром листу, і будуть вони втікати, як утікають перед мече́м, та й попа́дають, хоч ніхто не женеться...

37 Будут натыкаться друг на друга, как от меча спасающиеся, хоть и преследующего их не будет. Сил недостанет у вас противостоять врагам вашим.

37 І будуть вони спотика́тися один об о́дного, ніби від меча́, хоч ніхто не женеться за ними. І ви не зможете стати проти ваших ворогів.

38 Так и сгинете средь народов — поглотит вас земля врагов ваших.

38 І погинете серед поганів, і пожере́ вас земля ваших ворогів.

39 А те из вас, кто уцелеет, будут чахнуть за свои беззакония на земле врагов ваших и за беззакония отцов своих чахнуть.

39 А позосталі серед вас помарніють у края́х ворогів ваших за гріх свій, а також за гріхи батьків своїх помарні́ють із ними.

40 Однако когда осознают они свое беззаконие и отцов своих прегрешения — их вероломство и враждебность ко Мне,

40 І ви́знають вони гріх свій та гріх батькі́в своїх, що ними спроневі́рилися були Мені, а також, що ходили проти Ме́не.

41 побудившие Меня стать их противником и изгнать их в землю их врагов, — если произойдет такое, что смиренными станут необрезанные их сердца и они возжелают восстановить утраченное в их жизни из-за грехов их тяжких,

41 Також і Я піду́ проти них, і впрова́джу їх до кра́ю ї́хніх ворогів. Якщо тоді впоко́риться їхнє необрізане серце, то тоді понесу́ть кару за свої гріхи.

42 вот тогда Я покажу им, что помню про Завет Мой с Иаковом, и Завет с Исааком, и с Авраамом Завет, про землю Я вспомню.

42 І Я згадаю заповіта Свого з Яковом, а також заповіта Свого з Ісаком, і також заповіта Свого з Авраамом згадаю, і згадаю той край.

43 Ведь земля будет ими оставлена, дабы насладиться ей субботним покоем, оказавшись пустующей после их удаления. А они должны будут восполнить утраченное из-за своих беззаконий, из-за того, что предписаниями Моими пренебрегали и установления Мои отвергали.

43 А край той буде позбавлений їх, і надолу́жить собі свої суботні роки, опустілий від них, а вони понесуть кару за свої гріхи, а то для то́го, що зако́нами Моїми пого́рджували, а постанови Мої оги́дила була їхня душа.

44 Но даже когда они будут жить в земле врагов своих, не пренебрегу ими и не отвергну их окончательно и уничтожить их не захочу; не расторгну Завет Свой с ними, потому что Я — ГОСПОДЬ, их Бог.

44 А проте, коли вони пробува́ли в краю́ своїх ворогів, то Я не пого́рджував ними, і не збри́див їх, щоб винищити їх, щоб зламати заповіта Свого з ними. Бо Я — Господь, Бог їх!

45 Ради них Я вспомню Завет Мой с их предками, коих Я из Египта на виду у народов других вывел, чтобы стать для них Богом. Я — ГОСПОДЬ».

45 І Я пам'ятатиму їм заповіта з предками, що Я вивів їх з єгипетського кра́ю на оча́х поган, щоб бути їм Богом. Я — Господь!“

46 Таковы установления, предписания и указания, что ГОСПОДЬ дал чрез Моисея на горе Синай, утверждая Союз, Завет, меж Собой и сынами Израилевыми.

46 Оце постанови, і уста́ви та зако́ни, що дав Госпо́дь між Собою та між Ізраїлевими синами на Сіна́йській горі через Мойсея.

1.0x