ProverbsChapter 27 |
|
1 BOAST not for tomorrow; for you know not what a day may bring forth. |
|
2 Let a stranger praise you, and not your own mouth; another, and not your own lips. |
|
3 A stone is heavy and sand is weighty; but a fool's wrath is heavier than both. |
|
4 Wrath is cruel and anger is outrageous; but who can stand before envy? |
|
5 Open rebuke is better than deceitful friendship. |
|
6 Better are the wounds of a friend than the kisses of an enemy. |
|
7 A person who is full loathes a honeycomb; but to a hungry person even a bitter thing is sweet. |
|
8 Like a bird that wanders from its nest, so is a man who is moved from his place. |
|
9 As oil and perfume rejoice the heart, so does the sweetness of a man's friend by hearty counsel. |
|
10 Your own friend and your father's friend forsake not; neither go into your brother's house in the day of your calamity; for better is a neighbor who is near than a brother far off. |
|
11 My son, be wise, and make my heart glad, and remove from me the reproach of those who reproach me. |
|
12 A prudent man foresees the evil and hides himself; but the fools pass on and suffer loss. |
|
13 He who is surety for a stranger, his cloak will be taken away from him and held in pledge for the stranger. |
|
14 He who blesses his friend with a flattering loud voice is not different from him who curses. |
|
15 Like a continual dripping on a rainy day, so is a quarrelsome woman. |
|
16 The north wind is severe, but it is called the right wind. |
|
17 Iron sharpens iron; so a man enlightens the face of his friend. |
|
18 He who guards his fig tree shall eat its fruit; and he who is careful of his master shall be honored. |
|
19 As faces do not resemble faces, so hearts do not resemble hearts. |
|
20 Sheol and destruction are never full; so the eyes of man are never satisfied. |
|
21 As the refining pot is for silver, and the furnace for gold, so is a man tested by the mouth of those who praise him. The heart of the wicked desires evil, and the heart of the pious desires knowledge. |
|
22 Though you should beat a fool in the midst of an assembly, you will not do him any good, nor will you cause his foolishness to depart from him. |
|
23 When you are feeding the sheep, know their faces and set your mind on the flock. |
|
24 Possessions are not for ever; nor can riches be handed down from one generation to another. |
|
25 The grass springs up, the tender growth shows itself, and the herbs of the mountains are gathered. |
|
26 The lambs are for your clothing and the kids are for your sustenance; |
|
27 And the goats' milk is for your food and for the food of your household. |
ПриповiстiРозділ 27 |
|
1 |
|
2 Нехай інший тебе вихваля́є, а не уста твої, чужий, а не губи твої. |
|
3 Камі́ння — тяга́р, і пісок — важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох. |
|
4 Лютість — жорстокість, а гнів — то зато́плення, та хто перед заздрістю всто́їть? |
|
5 Ліпше відкрите карта́ння, ніж таємна любов. |
|
6 Побої коханого вірність показують, а в нена́висника поцілу́нки числе́нні. |
|
7 Сита душа топче й мед щільнико́вий, а голодній душі все гірке́ — то солодке. |
|
8 Як птах, що гніздо́ своє кинув, так і люди́на, що з місця свого мандру́є. |
|
9 Олива й кадило поті́шують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду. |
|
10 Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не прихо́дь в день нещастя свого́, — ліпший сусіда близьки́й за далекого брата! |
|
11 Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти́, як мені докоря́тиме хто. |
|
12 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть — і караються. |
|
13 Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку заста́ву візьми. |
|
14 Хто сильним голосом благословляє із ра́ннього ранку свого товариша, — за прокля́ття залічується це йому. |
|
15 Ри́нва, постійно теку́ча слотли́вого дня та жінка сварли́ва — одна́кове: |
|
16 хто хоче сховати її — той вітра ховає, чи оливу паху́чу правиці своєї, що видасть себе. |
|
17 Як гострить залізо залізо, так гострить люди́на лице свого друга. |
|
18 Сторож фіґо́вниці пло́ди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований. |
|
19 Як лице до лиця у воді, так серце люди́ни до серця люди́ни. |
|
20 Шео́л й Аваддо́н не наси́тяться, — не наси́тяться й очі люди́ни. |
|
21 Що для срі́бла топи́льна посу́дина, і го́рно — для золота, те для людини уста́, які хвалять її. |
|
22 Хоч нерозумного будеш товкти́ товкаче́м поміж зе́рнами в сту́пі, — не віді́йде від нього глупо́та його! |
|
23 До́бре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на че́реди, |
|
24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід? |
|
25 Появилася зе́лень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, — |
|
26 будуть ві́вці тобі на вбрання́, і козли́ — ціна поля, |
|
27 і молока твоїх кіз буде до́сить на ї́жу тобі, на їду́ твого дому, і на життя для служни́ць твоїх. |
ProverbsChapter 27 |
ПриповiстiРозділ 27 |
|
1 BOAST not for tomorrow; for you know not what a day may bring forth. |
1 |
|
2 Let a stranger praise you, and not your own mouth; another, and not your own lips. |
2 Нехай інший тебе вихваля́є, а не уста твої, чужий, а не губи твої. |
|
3 A stone is heavy and sand is weighty; but a fool's wrath is heavier than both. |
3 Камі́ння — тяга́р, і пісок — важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох. |
|
4 Wrath is cruel and anger is outrageous; but who can stand before envy? |
4 Лютість — жорстокість, а гнів — то зато́плення, та хто перед заздрістю всто́їть? |
|
5 Open rebuke is better than deceitful friendship. |
5 Ліпше відкрите карта́ння, ніж таємна любов. |
|
6 Better are the wounds of a friend than the kisses of an enemy. |
6 Побої коханого вірність показують, а в нена́висника поцілу́нки числе́нні. |
|
7 A person who is full loathes a honeycomb; but to a hungry person even a bitter thing is sweet. |
7 Сита душа топче й мед щільнико́вий, а голодній душі все гірке́ — то солодке. |
|
8 Like a bird that wanders from its nest, so is a man who is moved from his place. |
8 Як птах, що гніздо́ своє кинув, так і люди́на, що з місця свого мандру́є. |
|
9 As oil and perfume rejoice the heart, so does the sweetness of a man's friend by hearty counsel. |
9 Олива й кадило поті́шують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду. |
|
10 Your own friend and your father's friend forsake not; neither go into your brother's house in the day of your calamity; for better is a neighbor who is near than a brother far off. |
10 Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не прихо́дь в день нещастя свого́, — ліпший сусіда близьки́й за далекого брата! |
|
11 My son, be wise, and make my heart glad, and remove from me the reproach of those who reproach me. |
11 Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти́, як мені докоря́тиме хто. |
|
12 A prudent man foresees the evil and hides himself; but the fools pass on and suffer loss. |
12 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть — і караються. |
|
13 He who is surety for a stranger, his cloak will be taken away from him and held in pledge for the stranger. |
13 Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку заста́ву візьми. |
|
14 He who blesses his friend with a flattering loud voice is not different from him who curses. |
14 Хто сильним голосом благословляє із ра́ннього ранку свого товариша, — за прокля́ття залічується це йому. |
|
15 Like a continual dripping on a rainy day, so is a quarrelsome woman. |
15 Ри́нва, постійно теку́ча слотли́вого дня та жінка сварли́ва — одна́кове: |
|
16 The north wind is severe, but it is called the right wind. |
16 хто хоче сховати її — той вітра ховає, чи оливу паху́чу правиці своєї, що видасть себе. |
|
17 Iron sharpens iron; so a man enlightens the face of his friend. |
17 Як гострить залізо залізо, так гострить люди́на лице свого друга. |
|
18 He who guards his fig tree shall eat its fruit; and he who is careful of his master shall be honored. |
18 Сторож фіґо́вниці пло́ди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований. |
|
19 As faces do not resemble faces, so hearts do not resemble hearts. |
19 Як лице до лиця у воді, так серце люди́ни до серця люди́ни. |
|
20 Sheol and destruction are never full; so the eyes of man are never satisfied. |
20 Шео́л й Аваддо́н не наси́тяться, — не наси́тяться й очі люди́ни. |
|
21 As the refining pot is for silver, and the furnace for gold, so is a man tested by the mouth of those who praise him. The heart of the wicked desires evil, and the heart of the pious desires knowledge. |
21 Що для срі́бла топи́льна посу́дина, і го́рно — для золота, те для людини уста́, які хвалять її. |
|
22 Though you should beat a fool in the midst of an assembly, you will not do him any good, nor will you cause his foolishness to depart from him. |
22 Хоч нерозумного будеш товкти́ товкаче́м поміж зе́рнами в сту́пі, — не віді́йде від нього глупо́та його! |
|
23 When you are feeding the sheep, know their faces and set your mind on the flock. |
23 До́бре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на че́реди, |
|
24 Possessions are not for ever; nor can riches be handed down from one generation to another. |
24 бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід? |
|
25 The grass springs up, the tender growth shows itself, and the herbs of the mountains are gathered. |
25 Появилася зе́лень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, — |
|
26 The lambs are for your clothing and the kids are for your sustenance; |
26 будуть ві́вці тобі на вбрання́, і козли́ — ціна поля, |
|
27 And the goats' milk is for your food and for the food of your household. |
27 і молока твоїх кіз буде до́сить на ї́жу тобі, на їду́ твого дому, і на життя для служни́ць твоїх. |