CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Num. 22
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Numbers

Chapter 22

1 AND the children of Israel journeyed, and encamped in the plains of Moab on this side of Jordan by Jericho.

2 And Balak the son of Zippor saw all that Israel had done to the Amorites.

3 And the Moabites were in great fear of the people because they were many; and Moab was distressed at the presence of the children of Israel.

4 And Moab said to the elders of Midian, Now this multitude is licking up all that are around about us, as the ox licks up the grass of the field. And Balak the son of Zippor was king of the Moabites at that time.

5 So he sent messengers to Balaam the son of Beor, an interpreter of dreams, who dwelt by the river of the land of the children of Ammon, to call him, saying, Behold, there is a people come out from Egypt; they cover the face of the land, and they are settled over against me.

6 Come now therefore and curse this people for me, for they are too mighty for me; perhaps I shall be able to defeat some of them and destroy them out of the land; for I know that he whom you bless is blessed and he whom you curse is cursed.

7 And the elders of Moab and the elders of Midian departed with gifts for divination in their hands; and they came to Balaam and told him the words of Balak.

8 And he said to them, Lodge here this night and I will give you an answer as the LORD shall speak to me; and the princes of Moab stayed with Balaam.

9 And God came to Balaam and said to him, Who are these men that are with you?

10 And Balaam said to God, Balak the son of Zippor, king of Moab, has sent to me, saying,

11 Behold, there is a people come out of Egypt who cover the face of the earth; come now, and curse them for me; perhaps I shall be able to fight against them and destroy them.

12 And God said to Balaam, You shall not go with them; and you shall not curse the people; for they are blessed.

13 And Balaam rose up in the morning and said to the princes of Balak, Go to your land; for the LORD refuses to permit me to go with you.

14 So the princes of Moab rose up and went to Balak, and said to him, Balaam refused to come with us.

15 And again Balak sent messengers who were greater and more honorable than they.

16 And they carne to Balaam and said to him, Thus says Balak the son of Zippor, Let nothing hinder you from coming to me;

17 For I will surely honor you exceedingly, and I will do for you whatever you say to me; come therefore, curse this people for me.

18 And Balaam answered and said to the servants of Balak, If Balak would give me his house full of silver and gold, I could not transgress against the word of the LORD my God, neither concerning a small matter nor concerning a great matter.

19 Now, therefore, tarry you also here this night, that I may know what more the LORD will say to me.

20 And God came to Balaam at night and said to him, If these men have come to call you, rise up and go with them; but only the word which I shall say to you, that shall you do.

21 So Balaam rose up in the morning and saddled his ass and went with the princes of Balak.

22 And God's anger was kindled against him because he went; and the angel of the LORD stood in the way for an adversary against him. Now as he was riding on his she-ass, and his two servants with him,

23 The she-ass saw the angel of the LORD standing in the way, and his sword drawn and held in his hand; and the she-ass turned aside out of the way and went into the field; and Balaam struck the she-ass to turn her into the way.

24 But the angel of the LORD stood in a path of the vineyard, a wall being on this side and a wall on that side.

25 And when the she-ass saw the angel of the LORD, she thrust herself against the wall and pressed Balaam's foot against the wall; and he struck her again.

26 And the angel of the LORD went further, and stood in a narrow place where there was no way to turn either to the right or to the left.

27 And when the she-ass saw the angel of the LORD, she lay down under Balaam; and Balaam's anger was kindled, and he struck the she-ass with a staff.

28 And the LORD opened the mouth of the she-ass and she said to Balaam, What have I done to you that you have struck me these three times?

29 And Balaam said to the she-ass, Because you have mocked me; I would there were a sword in my hands, for now would I kill you.

30 And the she-ass said to Balaam, Am I not your she-ass upon which you have ridden from your youth even to this day? Have I ever behaved in this manner toward you? And he said to her, No.

31 Then the LORD opened the eyes of Balaam and he saw the angel of the LORD standing in the way with his sword drawn and held in his hand; and he bowed down his head and worshipped on his face.

32 And the angel of the LORD said to him, Why have you struck your she-ass these three times? Behold, I went out to be an adversary against you, because you have directed your course contrary to me;

33 And the she-ass saw me and turned aside from me these three times; and if she had not turned aside from me, surely now I would have slain you, and saved her alive.

34 And Balaam said to the angel of the LORD, I have sinned; for I did not know that thou didst stand in the way against me; now therefore, if my mission is evil in thy eyes, I will turn back again.

35 And the angel of the LORD said to Balaam, Go with the men; but only the command that I shall speak to you, that shall you do. So Balaam went with the princes of Balak.

36 And when Balak heard that Balaam was come, he went out to meet him in a town of Moab, which is in the border of Arnon at the uttermost end of the border.

37 And Balak said to Balaam, Did I not earnestly send messengers to you to call you? Why did you not come to me? Perhaps you were saying that I am not able to honor you?

38 And Balaam said to Balak, Lo, I have come to you; have I now any power at all to say anything? The word that God puts in my mouth, that shall I speak.

39 And Balaam went with Balak, and they came to Koriath-Hizroth.

40 And Balak slaughtered oxen and sheep, and sent to Balaam and to the princes who were with him.

41 And in the morning Balak took Balaam and brought him to a high place of Baal, and from there he saw the uttermost part of the people of Israel.

Числа

Розділ 22

1 І рушили Ізраїлеві сини, та й таборува́ли в моавських степах по тім боці приєрихонського Йорда́ну.

2 І побачив Бала́к, син Ціппо́рів, усе, що зробив Ізра́їль аморе́янинові.

3 І дуже злякався Моав того наро́ду, бо він був великий. І настра́шився Моав Ізра́їлевих синів.

4 І сказав Моав до мідія́нських старших: Тепер повиску́бує оця громада всі наші околиці, як виску́бує віл польову́ зелени́ну“. А Бала́к, син Ціппо́рів, був того часу моавським царем.

5 І послав він послів до Валаа́ма, Беорового сина, до Петору, що над Річкою, до кра́ю синів народу його, щоб покликати його, говорячи: „Ось вийшов народ із Єгипту, ось покрив він пове́рхню землі, і сидить навпроти мене.

6 А тепер ходи ж, прокляни́ мені цей народ, бо він міцніший за ме́не. Може я потра́плю вдарити його, і вижену його з кра́ю, бо знаю, що кого ти поблагосло́виш, той благослове́нний, а кого прокляне́ш, — прокля́тий“.

7 І пішли моавські старші та старші Мідіяну, — а дарунки за чари в руці їх, — і прийшли до Валаама, та й промовляли до нього Балакові слова́. І

8 А він їм сказав: „Ночуйте тут і цієї но́чі, і я перекажу́ вам слово, як Господь промовлятиме до мене“. І зостались моавські вельможі в Валаама.

9 І прийшов Бог до Валаама та й сказав: „Хто ці люди з тобою?“

10 І сказав Валаа́м до Бога: „Балак, син Ціппорів, цар моавський, послав до мене сказати:

11 Ось народ виходить з Єгипту, і закрив пове́рхню землі; тепер іди ж, прокляни мені його, — може я потра́плю воювати з ним, і вижену його“.

12 І сказав Бог до Валаама: „Не пі́деш ти з ними, не прокляне́ш того народу, бо благослове́нний він!“

13 І встав Валаам уранці та й сказав до Валакових вельмож: „Верта́йтесь до свого кра́ю, бо відмовив Господь позволити мені піти з вами“.

14 І встали моавські вельможі, і прийшли до Балака та й сказали: „Відмовив Валаам піти з нами“.

15 А Балак зно́ву послав вельмож, більше й поважніших від тих.

16 І прибули́ вони до Валаама та й сказали йому: „Так сказав Балак, син Ціппорів: Не стримуйся прийти до мене,

17 бо справді дуже вшаную тебе, і все, що скажеш мені, зроблю́. І ходи ж, — прокляни мені народ той!“

18 І відповів Валаам, і сказав Балаковим рабам: „Якщо Балак дасть мені повний свій дім срібла та золота, то й тоді я не зможу переступити наказу Господа, Бога мого, щоб зробити річ малу чи річ велику.

19 А тепер посидьте й ви тут цієї но́чі, а я пізна́ю, що ще Господь буде говорити мені“.

20 І прийшов Бог уночі до Валаама та й сказав йому: „Якщо ці люди прийшли покли́кати тебе, — устань, іди з ними. Але тільки те, що Я промовля́тиму до тебе, — те́ ти зробиш“.

21 І встав Валаам уранці, і осідлав свою осли́цю, та й пішов із моавськими вельмо́жами.

22 І запалився гнів Божий, що він іде. І став Ангол Господній на дорозі за перешкоду йому, а він їде на своїй ослиці, і двоє слуг його з ним.

23 І побачила та ослиця Господнього Ангола, що стоїть на дорозі, а ви́тягнений меч його в руці його. І збо́чила ослиця з дороги, і пішла полем, а Валаам ударив ослицю, щоб збочила на доро́гу.

24 І став Ангол Господній на стежці виноградників, — стіна з цієї сторони, і стіна з тієї.

25 І побачила та ослиця Господнього Ангола, і прити́снулася до стіни, та й притиснула до стіни Валаамову ногу. І він далі її бив.

26 І Ангол Господній знов перейшов, і став у тісно́му місці, де нема дороги збочити ні право́руч, ні ліво́руч.

27 І побачила та ослиця Господнього Ангола — і лягла під Валаамом. І запалився гнів Валаамів, і він ударив ослицю києм.

28 І відкрив Господь уста ослиці, і сказала вона до Валаама: „Що́ я зробила тобі, то ти оце тричі вдарив мене?“

29 І сказав Валаам до ослиці: „Бо ти виставила мене на сміх. Коли б меч був у руці моїй, то тепер я забив би тебе!“

30 І сказала осли́ця до Валаама: „Чи ж я не ослиця твоя, що ти їздив на мені, скільки живеш, аж до цього дня? Чи ж справді звикла я робити тобі так?“ І він відказав: „Ні!“

31 І відкрив Господь очі Валаамові, і побачив він Господнього Ангола, що стоїть на дорозі, а його ви́тягнений меч у руці його. І схилився він, і впав на обличчя своє.

32 І сказав до нього Ангол Господній: „На́що ти вдарив ослицю свою оце тричі? Ось я вийшов за перешкоду, бо ця дорога погибельна передо мною.

33 І побачила мене ця ослиця, і збо́чила перед лицем моїм ось власне тричі. І коли б вона не збо́чила була перед лицем моїм, то тепер я й забив би тебе, а її позоставив би живою“.

34 І сказав Валаам до Господнього Ангола: „Я згрішив, бо не знав, що ти стоїш да дорозі навпроти ме́не. А тепер, якщо це зле в оча́х твоїх, то я вернуся собі“.

35 І сказав Ангол Господній до Валаама: „Іди з цими людьми́, і те слово, що скажу́ тобі, — його тільки будеш говорити“. І пішов Валаам з Балаковими вельмо́жами.

36 І почув Балак, що прийшов Валаам, і вийшов навпроти нього до Їр-Моаву, що на границі Арнону, що на краю́ границі.

37 І сказав Балак до Валаама: „Чи ж справді не послав я до тебе, щоб покли́кати тебе, — чому ж не пішов ти до мене? Чи справді я не потра́плю вшанувати тебе?“

38 І сказав Валаам до Балака: „Ось я прибув до тебе тепер. Чи потра́плю я сказати щось? Те слово, що Бог вкладе в уста мої, його тільки я буду промовляти“.

39 І пішов Валаам із Балаком, і прибули́ вони до Кір'ят-Хуцоту.

40 І прині́с Балак на жертву худо́бу велику та худобу дрібну́, і послав Валаамові та вельможам, що з ним.

41 І сталося вранці, і взяв Балак Валаама, та й вивів його на Бамот-Баал, щоб побачив ізвідти тільки частину того народу.

Numbers

Chapter 22

Числа

Розділ 22

1 AND the children of Israel journeyed, and encamped in the plains of Moab on this side of Jordan by Jericho.

1 І рушили Ізраїлеві сини, та й таборува́ли в моавських степах по тім боці приєрихонського Йорда́ну.

2 And Balak the son of Zippor saw all that Israel had done to the Amorites.

2 І побачив Бала́к, син Ціппо́рів, усе, що зробив Ізра́їль аморе́янинові.

3 And the Moabites were in great fear of the people because they were many; and Moab was distressed at the presence of the children of Israel.

3 І дуже злякався Моав того наро́ду, бо він був великий. І настра́шився Моав Ізра́їлевих синів.

4 And Moab said to the elders of Midian, Now this multitude is licking up all that are around about us, as the ox licks up the grass of the field. And Balak the son of Zippor was king of the Moabites at that time.

4 І сказав Моав до мідія́нських старших: Тепер повиску́бує оця громада всі наші околиці, як виску́бує віл польову́ зелени́ну“. А Бала́к, син Ціппо́рів, був того часу моавським царем.

5 So he sent messengers to Balaam the son of Beor, an interpreter of dreams, who dwelt by the river of the land of the children of Ammon, to call him, saying, Behold, there is a people come out from Egypt; they cover the face of the land, and they are settled over against me.

5 І послав він послів до Валаа́ма, Беорового сина, до Петору, що над Річкою, до кра́ю синів народу його, щоб покликати його, говорячи: „Ось вийшов народ із Єгипту, ось покрив він пове́рхню землі, і сидить навпроти мене.

6 Come now therefore and curse this people for me, for they are too mighty for me; perhaps I shall be able to defeat some of them and destroy them out of the land; for I know that he whom you bless is blessed and he whom you curse is cursed.

6 А тепер ходи ж, прокляни́ мені цей народ, бо він міцніший за ме́не. Може я потра́плю вдарити його, і вижену його з кра́ю, бо знаю, що кого ти поблагосло́виш, той благослове́нний, а кого прокляне́ш, — прокля́тий“.

7 And the elders of Moab and the elders of Midian departed with gifts for divination in their hands; and they came to Balaam and told him the words of Balak.

7 І пішли моавські старші та старші Мідіяну, — а дарунки за чари в руці їх, — і прийшли до Валаама, та й промовляли до нього Балакові слова́. І

8 And he said to them, Lodge here this night and I will give you an answer as the LORD shall speak to me; and the princes of Moab stayed with Balaam.

8 А він їм сказав: „Ночуйте тут і цієї но́чі, і я перекажу́ вам слово, як Господь промовлятиме до мене“. І зостались моавські вельможі в Валаама.

9 And God came to Balaam and said to him, Who are these men that are with you?

9 І прийшов Бог до Валаама та й сказав: „Хто ці люди з тобою?“

10 And Balaam said to God, Balak the son of Zippor, king of Moab, has sent to me, saying,

10 І сказав Валаа́м до Бога: „Балак, син Ціппорів, цар моавський, послав до мене сказати:

11 Behold, there is a people come out of Egypt who cover the face of the earth; come now, and curse them for me; perhaps I shall be able to fight against them and destroy them.

11 Ось народ виходить з Єгипту, і закрив пове́рхню землі; тепер іди ж, прокляни мені його, — може я потра́плю воювати з ним, і вижену його“.

12 And God said to Balaam, You shall not go with them; and you shall not curse the people; for they are blessed.

12 І сказав Бог до Валаама: „Не пі́деш ти з ними, не прокляне́ш того народу, бо благослове́нний він!“

13 And Balaam rose up in the morning and said to the princes of Balak, Go to your land; for the LORD refuses to permit me to go with you.

13 І встав Валаам уранці та й сказав до Валакових вельмож: „Верта́йтесь до свого кра́ю, бо відмовив Господь позволити мені піти з вами“.

14 So the princes of Moab rose up and went to Balak, and said to him, Balaam refused to come with us.

14 І встали моавські вельможі, і прийшли до Балака та й сказали: „Відмовив Валаам піти з нами“.

15 And again Balak sent messengers who were greater and more honorable than they.

15 А Балак зно́ву послав вельмож, більше й поважніших від тих.

16 And they carne to Balaam and said to him, Thus says Balak the son of Zippor, Let nothing hinder you from coming to me;

16 І прибули́ вони до Валаама та й сказали йому: „Так сказав Балак, син Ціппорів: Не стримуйся прийти до мене,

17 For I will surely honor you exceedingly, and I will do for you whatever you say to me; come therefore, curse this people for me.

17 бо справді дуже вшаную тебе, і все, що скажеш мені, зроблю́. І ходи ж, — прокляни мені народ той!“

18 And Balaam answered and said to the servants of Balak, If Balak would give me his house full of silver and gold, I could not transgress against the word of the LORD my God, neither concerning a small matter nor concerning a great matter.

18 І відповів Валаам, і сказав Балаковим рабам: „Якщо Балак дасть мені повний свій дім срібла та золота, то й тоді я не зможу переступити наказу Господа, Бога мого, щоб зробити річ малу чи річ велику.

19 Now, therefore, tarry you also here this night, that I may know what more the LORD will say to me.

19 А тепер посидьте й ви тут цієї но́чі, а я пізна́ю, що ще Господь буде говорити мені“.

20 And God came to Balaam at night and said to him, If these men have come to call you, rise up and go with them; but only the word which I shall say to you, that shall you do.

20 І прийшов Бог уночі до Валаама та й сказав йому: „Якщо ці люди прийшли покли́кати тебе, — устань, іди з ними. Але тільки те, що Я промовля́тиму до тебе, — те́ ти зробиш“.

21 So Balaam rose up in the morning and saddled his ass and went with the princes of Balak.

21 І встав Валаам уранці, і осідлав свою осли́цю, та й пішов із моавськими вельмо́жами.

22 And God's anger was kindled against him because he went; and the angel of the LORD stood in the way for an adversary against him. Now as he was riding on his she-ass, and his two servants with him,

22 І запалився гнів Божий, що він іде. І став Ангол Господній на дорозі за перешкоду йому, а він їде на своїй ослиці, і двоє слуг його з ним.

23 The she-ass saw the angel of the LORD standing in the way, and his sword drawn and held in his hand; and the she-ass turned aside out of the way and went into the field; and Balaam struck the she-ass to turn her into the way.

23 І побачила та ослиця Господнього Ангола, що стоїть на дорозі, а ви́тягнений меч його в руці його. І збо́чила ослиця з дороги, і пішла полем, а Валаам ударив ослицю, щоб збочила на доро́гу.

24 But the angel of the LORD stood in a path of the vineyard, a wall being on this side and a wall on that side.

24 І став Ангол Господній на стежці виноградників, — стіна з цієї сторони, і стіна з тієї.

25 And when the she-ass saw the angel of the LORD, she thrust herself against the wall and pressed Balaam's foot against the wall; and he struck her again.

25 І побачила та ослиця Господнього Ангола, і прити́снулася до стіни, та й притиснула до стіни Валаамову ногу. І він далі її бив.

26 And the angel of the LORD went further, and stood in a narrow place where there was no way to turn either to the right or to the left.

26 І Ангол Господній знов перейшов, і став у тісно́му місці, де нема дороги збочити ні право́руч, ні ліво́руч.

27 And when the she-ass saw the angel of the LORD, she lay down under Balaam; and Balaam's anger was kindled, and he struck the she-ass with a staff.

27 І побачила та ослиця Господнього Ангола — і лягла під Валаамом. І запалився гнів Валаамів, і він ударив ослицю києм.

28 And the LORD opened the mouth of the she-ass and she said to Balaam, What have I done to you that you have struck me these three times?

28 І відкрив Господь уста ослиці, і сказала вона до Валаама: „Що́ я зробила тобі, то ти оце тричі вдарив мене?“

29 And Balaam said to the she-ass, Because you have mocked me; I would there were a sword in my hands, for now would I kill you.

29 І сказав Валаам до ослиці: „Бо ти виставила мене на сміх. Коли б меч був у руці моїй, то тепер я забив би тебе!“

30 And the she-ass said to Balaam, Am I not your she-ass upon which you have ridden from your youth even to this day? Have I ever behaved in this manner toward you? And he said to her, No.

30 І сказала осли́ця до Валаама: „Чи ж я не ослиця твоя, що ти їздив на мені, скільки живеш, аж до цього дня? Чи ж справді звикла я робити тобі так?“ І він відказав: „Ні!“

31 Then the LORD opened the eyes of Balaam and he saw the angel of the LORD standing in the way with his sword drawn and held in his hand; and he bowed down his head and worshipped on his face.

31 І відкрив Господь очі Валаамові, і побачив він Господнього Ангола, що стоїть на дорозі, а його ви́тягнений меч у руці його. І схилився він, і впав на обличчя своє.

32 And the angel of the LORD said to him, Why have you struck your she-ass these three times? Behold, I went out to be an adversary against you, because you have directed your course contrary to me;

32 І сказав до нього Ангол Господній: „На́що ти вдарив ослицю свою оце тричі? Ось я вийшов за перешкоду, бо ця дорога погибельна передо мною.

33 And the she-ass saw me and turned aside from me these three times; and if she had not turned aside from me, surely now I would have slain you, and saved her alive.

33 І побачила мене ця ослиця, і збо́чила перед лицем моїм ось власне тричі. І коли б вона не збо́чила була перед лицем моїм, то тепер я й забив би тебе, а її позоставив би живою“.

34 And Balaam said to the angel of the LORD, I have sinned; for I did not know that thou didst stand in the way against me; now therefore, if my mission is evil in thy eyes, I will turn back again.

34 І сказав Валаам до Господнього Ангола: „Я згрішив, бо не знав, що ти стоїш да дорозі навпроти ме́не. А тепер, якщо це зле в оча́х твоїх, то я вернуся собі“.

35 And the angel of the LORD said to Balaam, Go with the men; but only the command that I shall speak to you, that shall you do. So Balaam went with the princes of Balak.

35 І сказав Ангол Господній до Валаама: „Іди з цими людьми́, і те слово, що скажу́ тобі, — його тільки будеш говорити“. І пішов Валаам з Балаковими вельмо́жами.

36 And when Balak heard that Balaam was come, he went out to meet him in a town of Moab, which is in the border of Arnon at the uttermost end of the border.

36 І почув Балак, що прийшов Валаам, і вийшов навпроти нього до Їр-Моаву, що на границі Арнону, що на краю́ границі.

37 And Balak said to Balaam, Did I not earnestly send messengers to you to call you? Why did you not come to me? Perhaps you were saying that I am not able to honor you?

37 І сказав Балак до Валаама: „Чи ж справді не послав я до тебе, щоб покли́кати тебе, — чому ж не пішов ти до мене? Чи справді я не потра́плю вшанувати тебе?“

38 And Balaam said to Balak, Lo, I have come to you; have I now any power at all to say anything? The word that God puts in my mouth, that shall I speak.

38 І сказав Валаам до Балака: „Ось я прибув до тебе тепер. Чи потра́плю я сказати щось? Те слово, що Бог вкладе в уста мої, його тільки я буду промовляти“.

39 And Balaam went with Balak, and they came to Koriath-Hizroth.

39 І пішов Валаам із Балаком, і прибули́ вони до Кір'ят-Хуцоту.

40 And Balak slaughtered oxen and sheep, and sent to Balaam and to the princes who were with him.

40 І прині́с Балак на жертву худо́бу велику та худобу дрібну́, і послав Валаамові та вельможам, що з ним.

41 And in the morning Balak took Balaam and brought him to a high place of Baal, and from there he saw the uttermost part of the people of Israel.

41 І сталося вранці, і взяв Балак Валаама, та й вивів його на Бамот-Баал, щоб побачив ізвідти тільки частину того народу.

1.0x