GenesisChapter 23 |
|
1 AND Sarah was a hundred and twenty-seven years old; these were the years of the life of Sarah. |
|
2 And Sarah died at Koriath Gabarey (the Town of the Giants); that is Hebron in the land of Canaan; and Abraham came to mourn for Sarah and to weep for her. |
|
3 And Abraham rose up from before the bier of his dead and spoke to the sons of Heth, saying, |
|
4 I am a stranger and a sojourner with you; give me the possession of a burial ground with you that I may bury my dead out of my sight. |
|
5 And the sons of Heth answered and said to Abraham, |
|
6 Hear us, our lord; you are a prince of God among us; bury your dead in the choicest of our sepulchres; none of us will withhold from you his sepulchre for the burial of your dead. |
|
7 And Abraham stood up and bowed himself to the people of the land, that is, to the Hittites. |
|
8 And he discussed the matter with them and said to them, If you consent that I may bury my dead out of my sight, hear me and entreat for me to Ephron the son of Zohar, |
|
9 That he may give me the double cave which belongs to him, which is by the side of his field; let him give it to me for a full price as a possession for a burial ground among you. |
|
10 And Ephron dwelt among the Hittites; and Ephron the Hittite answered Abraham in the presence of the Hittites and in the presence of all that went in at the gate of his city, saying, |
|
11 No, my lord, listen to me; I will give you the field and the cave which is in it, I will give it to you; in the presence of my people I give it to you; bury your dead. |
|
12 And Abraham bowed down before the people of the land. |
|
13 Then he said to Ephron in the presence of the people of the land, If you are willing, then hearken to me; I will give you money for the price of the field; take it from me, and I will bury my dead there. |
|
14 And Ephron answered Abraham and said, |
|
15 My lord, hearken to me; the land is worth four hundred shekels of silver; what is that between me and you? You may bury your dead. |
|
16 And Abraham hearkened to Ephron; and Abraham weighed to Ephron the sum of money which he had named in the presence of the Hittites, four hundred shekels of silver, legal tender with the merchants. |
|
17 Thus the field of Ephron, which was by the side of the double cave which was before Mamre, that is, the Field of the Cave and the cave which was in it and all the trees that were in the field that were on its borders round about were made sure |
|
18 And sold to Abraham in the presence of the Hittites and in the presence of all that went in at the gate of his city. |
|
19 And after this, Abraham buried Sarah his wife in the double cave which is in the field before Mamre; the same is Hebron in the land of Canaan. |
|
20 Thus the field and the cave that is in it were deeded to Abraham for a possession of a burial ground by the Hittites. |
БуттяРозділ 23 |
|
1 |
|
2 І вмерла Сарра в Кіріят-Арбі, — це Хеврон у кра́ї ханаанському. І прибув Авраам голосити над Саррою та плакати за нею. |
|
3 І встав Авраам від обличчя небіжки своєї, та й сказав синам Хетовим, говорячи: |
|
4 „Я прихо́дько й захо́жий між вами. Дайте в себе мені власність для гробу, і нехай я поховаю свою небіжку з-перед обличчя свого“. |
|
5 І відповіли́ сини Хетові Авраамові, та й сказали йому: |
|
6 Послухай нас, пане мій, — ти Божий князь серед нас! У добірнім із наших гробів поховай небіжку свою. Ніхто з нас не затримає гробу свого від тебе, щоб поховати небіжку твою“. |
|
7 І встав Авраам, і вклонився наро́ду тієї землі, синам Хетовим, |
|
8 та й промовив до них і сказав: „Коли ви згідні поховати небіжку мою з-перед обличчя мого, то послухайте мене, і настирливо просіть для мене Ефрона, сина Цохарового, |
|
9 і нехай мені дасть він печеру Махпелу, що його, що в кінці його поля, за гроші повної ваги, — хай мені її дасть поміж вами на власність для гробу“. |
|
10 А Ефрон пробува́в серед Хетових синів. І відповів хіттеянин Ефрон Авраамові, так що чули сини Хетові й усі, хто входив у браму його міста, говорячи: |
|
11 „Ні, пане мій, послухай мене! Поле віддав я тобі, і печеру, що на нім, віддав я тобі, — на очах синів народу мого я віддав її тобі. Поховай небіжку свою“. |
|
12 І вклонивсь Авраам перед народом тієї землі, |
|
13 та й сказав до Ефрона, так що чув був наро́д тієї землі, говорячи: „Коли б тільки мене ти послухав! Я дам срібло за поле, — візьми ти від мене, і хай поховаю небіжку свою“. |
|
14 А Ефрон відповів Авраамові, говорячи йому: |
|
15 „Пане мій, послухай мене! Земля чотирьох сотень шеклів срібла, — що вона поміж мною та поміж тобою? А небіжку свою поховай!“ |
|
16 І послухав Авраам Ефрона. І відважив Авраам Ефронові срібло, про яке той був сказав, так що чули сини Хетові, — чотири сотні шеклів срібла купецької ваги. |
|
17 І стало поле Ефронове, що в Махпелі воно, що перед Мамре, поле й печера, що на ньому, і кожне дерево, що в полі, що в усій границі його навколо, |
|
18 купном Авраамові в присутності синів Хетових, усіх, хто входив до брами міста його. |
|
19 І по цьому Авраам поховав Сарру, жінку свою, в печері поля Махпели, перед Мамре, — це Хеврон у землі ханаанській. |
|
20 І стало поле й печера, що на нім, Авраамові на власність для гробу від синів Хетових. |
GenesisChapter 23 |
БуттяРозділ 23 |
|
1 AND Sarah was a hundred and twenty-seven years old; these were the years of the life of Sarah. |
1 |
|
2 And Sarah died at Koriath Gabarey (the Town of the Giants); that is Hebron in the land of Canaan; and Abraham came to mourn for Sarah and to weep for her. |
2 І вмерла Сарра в Кіріят-Арбі, — це Хеврон у кра́ї ханаанському. І прибув Авраам голосити над Саррою та плакати за нею. |
|
3 And Abraham rose up from before the bier of his dead and spoke to the sons of Heth, saying, |
3 І встав Авраам від обличчя небіжки своєї, та й сказав синам Хетовим, говорячи: |
|
4 I am a stranger and a sojourner with you; give me the possession of a burial ground with you that I may bury my dead out of my sight. |
4 „Я прихо́дько й захо́жий між вами. Дайте в себе мені власність для гробу, і нехай я поховаю свою небіжку з-перед обличчя свого“. |
|
5 And the sons of Heth answered and said to Abraham, |
5 І відповіли́ сини Хетові Авраамові, та й сказали йому: |
|
6 Hear us, our lord; you are a prince of God among us; bury your dead in the choicest of our sepulchres; none of us will withhold from you his sepulchre for the burial of your dead. |
6 Послухай нас, пане мій, — ти Божий князь серед нас! У добірнім із наших гробів поховай небіжку свою. Ніхто з нас не затримає гробу свого від тебе, щоб поховати небіжку твою“. |
|
7 And Abraham stood up and bowed himself to the people of the land, that is, to the Hittites. |
7 І встав Авраам, і вклонився наро́ду тієї землі, синам Хетовим, |
|
8 And he discussed the matter with them and said to them, If you consent that I may bury my dead out of my sight, hear me and entreat for me to Ephron the son of Zohar, |
8 та й промовив до них і сказав: „Коли ви згідні поховати небіжку мою з-перед обличчя мого, то послухайте мене, і настирливо просіть для мене Ефрона, сина Цохарового, |
|
9 That he may give me the double cave which belongs to him, which is by the side of his field; let him give it to me for a full price as a possession for a burial ground among you. |
9 і нехай мені дасть він печеру Махпелу, що його, що в кінці його поля, за гроші повної ваги, — хай мені її дасть поміж вами на власність для гробу“. |
|
10 And Ephron dwelt among the Hittites; and Ephron the Hittite answered Abraham in the presence of the Hittites and in the presence of all that went in at the gate of his city, saying, |
10 А Ефрон пробува́в серед Хетових синів. І відповів хіттеянин Ефрон Авраамові, так що чули сини Хетові й усі, хто входив у браму його міста, говорячи: |
|
11 No, my lord, listen to me; I will give you the field and the cave which is in it, I will give it to you; in the presence of my people I give it to you; bury your dead. |
11 „Ні, пане мій, послухай мене! Поле віддав я тобі, і печеру, що на нім, віддав я тобі, — на очах синів народу мого я віддав її тобі. Поховай небіжку свою“. |
|
12 And Abraham bowed down before the people of the land. |
12 І вклонивсь Авраам перед народом тієї землі, |
|
13 Then he said to Ephron in the presence of the people of the land, If you are willing, then hearken to me; I will give you money for the price of the field; take it from me, and I will bury my dead there. |
13 та й сказав до Ефрона, так що чув був наро́д тієї землі, говорячи: „Коли б тільки мене ти послухав! Я дам срібло за поле, — візьми ти від мене, і хай поховаю небіжку свою“. |
|
14 And Ephron answered Abraham and said, |
14 А Ефрон відповів Авраамові, говорячи йому: |
|
15 My lord, hearken to me; the land is worth four hundred shekels of silver; what is that between me and you? You may bury your dead. |
15 „Пане мій, послухай мене! Земля чотирьох сотень шеклів срібла, — що вона поміж мною та поміж тобою? А небіжку свою поховай!“ |
|
16 And Abraham hearkened to Ephron; and Abraham weighed to Ephron the sum of money which he had named in the presence of the Hittites, four hundred shekels of silver, legal tender with the merchants. |
16 І послухав Авраам Ефрона. І відважив Авраам Ефронові срібло, про яке той був сказав, так що чули сини Хетові, — чотири сотні шеклів срібла купецької ваги. |
|
17 Thus the field of Ephron, which was by the side of the double cave which was before Mamre, that is, the Field of the Cave and the cave which was in it and all the trees that were in the field that were on its borders round about were made sure |
17 І стало поле Ефронове, що в Махпелі воно, що перед Мамре, поле й печера, що на ньому, і кожне дерево, що в полі, що в усій границі його навколо, |
|
18 And sold to Abraham in the presence of the Hittites and in the presence of all that went in at the gate of his city. |
18 купном Авраамові в присутності синів Хетових, усіх, хто входив до брами міста його. |
|
19 And after this, Abraham buried Sarah his wife in the double cave which is in the field before Mamre; the same is Hebron in the land of Canaan. |
19 І по цьому Авраам поховав Сарру, жінку свою, в печері поля Махпели, перед Мамре, — це Хеврон у землі ханаанській. |
|
20 Thus the field and the cave that is in it were deeded to Abraham for a possession of a burial ground by the Hittites. |
20 І стало поле й печера, що на нім, Авраамові на власність для гробу від синів Хетових. |