CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Exod. 33
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Exodus

Chapter 33

1 AND the LORD said to Moses, Depart, and go up hence, you and the people whom you have brought up out of the land of Egypt, to the land which I swore to Abraham, Isaac, and Jacob, saying, To your descendants will I give it;

2 And I will send an angel before you; and he will destroy the Canaanites, the Amorites, the Hittites, the Perizzites, the Hivites, and the Jebusites;

3 Go to a land flowing with milk and honey; for I will not go up among you; for you are a stiff-necked people; lest I consume you on the way.

4 And when the people heard this bad news, they mourned; and no man did put on him his armor.

5 Then the LORD said to Moses, Say to the children of Israel, You are a stiff-necked people; I will come up among you in a moment, and consume you; therefore now put off your armor from you, that I may know what to do to you.

6 And the children of Israel stripped themselves of their armor by mount Horeb.

7 And Moses took his tent and pitched it outside the camp, afar off from the camp, and called it the tabernacle of the congregation. And it came to pass that every one who sought to inquire of the LORD went out to the tabernacle of the congregation, which was outside the camp.

8 And it came to pass when Moses went out to the tabernacle that all the people rose up and stood every man at his tent door and looked after Moses until he entered the tabernacle.

9 And it came to pass as Moses entered into the tabernacle the pillar of cloud descended and stood at the door of the tabernacle and the LORD talked with Moses.

10 And all the people saw the pillar of cloud standing at the door of the tabernacle; and all the people rose up and worshipped, every man in his tent door.

11 And the LORD spoke to Moses face to face, as a man speaks to his friend. And he returned to the camp; but his servant Joshua, the son of Nun, a young man, departed not from the tabernacle.

12 And Moses said to the LORD, See, thou sayest to me, Bring up this people; and thou hast not let me know whom thou wilt send with me. Yet thou hast said, I know you by name, and thou hast also found favor in my sight.

13 Now therefore, if I have found favor in thy sight, show me now the way that I may know thee, that I may find favor in thy sight; and consider that this thy people is a great nation.

14 And the LORD said to Moses, Go ahead of me, and I will give you rest.

15 And he said to him, If thou thyself will not go with us, let us not leave this place.

16 For wherein shall it be known here that I and thy people have found mercy in thy sight? Is it not in that thou goest with us? So that we be distinguished, I and thy people, from all the people that are upon the face of the earth.

17 And the LORD said to Moses, I will do this thing also that you have spoken; for you have found grace in my sight, and I know you by your name.

18 And Moses said, Show me thy glory.

19 And he said. I will make all my goodness pass before you, and I will proclaim the name of the LORD before you; and I will be gracious to whom I will be gracious, and will show mercy on whom I will show mercy.

20 And he said, You cannot see my face; for no man can see me and live.

21 And the LORD said to Moses, Behold, there is a place in front of me, and you shall stand upon the rock;

22 And it shall come to pass when my glory passes by that I will put you in a cave of the rock and will rest my hand upon you till I pass by;

23 And I will take away my hand, and you shall see my back; but my face shall not be seen.

Вихід

Розділ 33

1 І говорив Господь до Мойсея: „Іди, вийди звідси ти та той народ, що ти вивів його з єгипетського кра́ю до того Краю, що Я присяг був його Авраамові, Ісакові та Якову, говорячи: Наща́дкам твоїм дам його,

2 і пошлю перед лицем твоїм Ангола, і попроганяю ханаанеянина, амореянина, і хіттеянина, і періззеянина, хіввеянина, і євусеянина, —

3 до кра́ю, що тече молоком та медом, бо Я не піду́ серед тебе, — бо ти народ твердошиїй, — щоб Я не вигубив тебе в дорозі“.

4 І почув народ ту лиху вістку, та й засмутився, і ніхто не поклав на себе своєї оздо́би.

5 Бо промовив Господь до Мойсея: „Скажи Ізраїлевим синам: Ви народ твердошиїй, — якщо одну хвилину піду́ серед тебе, то ви́гублю тебе! Тож тепер здійми оздобу свою з себе, — Я знатиму, що вчиню́ тобі“.

6 І поздіймали Ізраїлеві сини свої оздоби під горою Хори́в.

7 А Мойсей узяв наме́та, та й нап'я́в його поза табо́ром, далеко від табо́ру, і назвав його: скинія заповіту. І бувало, — кожен, хто шукав Господа, входив до скинії заповіту, що поза табо́ром.

8 І бувало, коли вихо́див Мойсей до скинії, то підво́дився ввесь народ, і ставали кожен при вході свого намету, і дивилися за Мойсеєм, аж поки він не входив до скинії.

9 І бувало, коли входив Мойсей до скинії, то сходив стовп хмари, і ставав при вході скинії, та й говорив Бог із Мойсеєм.

10 І ввесь наро́д бачив стовпа хмари, що стояв при вході скинії. І ввесь народ підво́дився, та й вклонялися, кожен при вході намету свого.

11 І говорив Господь до Мойсея лице в лице, як говорить хто до друга свого́. І вертався він до табо́ру, а слуга його, юнак Ісус, син Нави́нів, не вихо́див із сере́дини скинії.

12 І сказав Мойсей до Господа: „Дивися, — Ти гово́риш мені: Випровади цей наро́д, а Ти не дав мені знати, кого зо мною пошлеш. А Ти сказав був: Я знаю тебе на ім'я́, а також знайшов ти милість в оча́х Моїх.

13 Тож тепер, коли знайшов я милість в оча́х Твоїх, об'яви ж мені доро́гу Свою, і я пізнаю, я́к знайти милість в очах Твоїх. І побач, бо цей люд — то народ Твій“.

14 А Він відказав: „Сам Я піду́, — і введу́ тебе до відпочинку“.

15 І сказав він до Нього: „Коли Сам Ти не пі́деш, то не виводь нас ізвідси.

16 Бож чим тоді пізна́ється, що знайшов милість в очах Твоїх я та наро́д Твій? Чи ж не тим, що Ти пі́деш із нами? І бу́демо ви́різнені я та народ Твій від кожного народу, що на поверхні землі“.

17 І промовив Госпо́дь до Мойсея: „Також цю річ, про яку говорив ти, зроблю́, бо ти знайшов милість в оча́х Моїх, і Я знаю на ім'я́ тебе“.

18 А він відказав: „Покажи мені славу Свою!“

19 І Він промовив: „Я переведу́ все добро Своє перед тобою, і покличу Господнім Ім'я́м перед тобою. І Я помилую, до кого милости́вий, і змилосе́рджуся, до кого милосе́рдний“.

20 І Він промовив: „Ти не зможеш побачити лиця Мого́, — бо люди́на не може побачити Мене — і жити“.

21 І промовив Господь: „Ось місце при Мені, — і ти станеш на скелі.

22 І станеться, коли буде переходити слава Моя, то Я вміщу́ Тебе в щілині скелі, і закрию тебе рукою Своєю, аж поки Я перейду́.

23 А здійму руку Свою, — і ти побачиш Мене ззаду, а обличчя Моє не буде види́ме“.

Exodus

Chapter 33

Вихід

Розділ 33

1 AND the LORD said to Moses, Depart, and go up hence, you and the people whom you have brought up out of the land of Egypt, to the land which I swore to Abraham, Isaac, and Jacob, saying, To your descendants will I give it;

1 І говорив Господь до Мойсея: „Іди, вийди звідси ти та той народ, що ти вивів його з єгипетського кра́ю до того Краю, що Я присяг був його Авраамові, Ісакові та Якову, говорячи: Наща́дкам твоїм дам його,

2 And I will send an angel before you; and he will destroy the Canaanites, the Amorites, the Hittites, the Perizzites, the Hivites, and the Jebusites;

2 і пошлю перед лицем твоїм Ангола, і попроганяю ханаанеянина, амореянина, і хіттеянина, і періззеянина, хіввеянина, і євусеянина, —

3 Go to a land flowing with milk and honey; for I will not go up among you; for you are a stiff-necked people; lest I consume you on the way.

3 до кра́ю, що тече молоком та медом, бо Я не піду́ серед тебе, — бо ти народ твердошиїй, — щоб Я не вигубив тебе в дорозі“.

4 And when the people heard this bad news, they mourned; and no man did put on him his armor.

4 І почув народ ту лиху вістку, та й засмутився, і ніхто не поклав на себе своєї оздо́би.

5 Then the LORD said to Moses, Say to the children of Israel, You are a stiff-necked people; I will come up among you in a moment, and consume you; therefore now put off your armor from you, that I may know what to do to you.

5 Бо промовив Господь до Мойсея: „Скажи Ізраїлевим синам: Ви народ твердошиїй, — якщо одну хвилину піду́ серед тебе, то ви́гублю тебе! Тож тепер здійми оздобу свою з себе, — Я знатиму, що вчиню́ тобі“.

6 And the children of Israel stripped themselves of their armor by mount Horeb.

6 І поздіймали Ізраїлеві сини свої оздоби під горою Хори́в.

7 And Moses took his tent and pitched it outside the camp, afar off from the camp, and called it the tabernacle of the congregation. And it came to pass that every one who sought to inquire of the LORD went out to the tabernacle of the congregation, which was outside the camp.

7 А Мойсей узяв наме́та, та й нап'я́в його поза табо́ром, далеко від табо́ру, і назвав його: скинія заповіту. І бувало, — кожен, хто шукав Господа, входив до скинії заповіту, що поза табо́ром.

8 And it came to pass when Moses went out to the tabernacle that all the people rose up and stood every man at his tent door and looked after Moses until he entered the tabernacle.

8 І бувало, коли вихо́див Мойсей до скинії, то підво́дився ввесь народ, і ставали кожен при вході свого намету, і дивилися за Мойсеєм, аж поки він не входив до скинії.

9 And it came to pass as Moses entered into the tabernacle the pillar of cloud descended and stood at the door of the tabernacle and the LORD talked with Moses.

9 І бувало, коли входив Мойсей до скинії, то сходив стовп хмари, і ставав при вході скинії, та й говорив Бог із Мойсеєм.

10 And all the people saw the pillar of cloud standing at the door of the tabernacle; and all the people rose up and worshipped, every man in his tent door.

10 І ввесь наро́д бачив стовпа хмари, що стояв при вході скинії. І ввесь народ підво́дився, та й вклонялися, кожен при вході намету свого.

11 And the LORD spoke to Moses face to face, as a man speaks to his friend. And he returned to the camp; but his servant Joshua, the son of Nun, a young man, departed not from the tabernacle.

11 І говорив Господь до Мойсея лице в лице, як говорить хто до друга свого́. І вертався він до табо́ру, а слуга його, юнак Ісус, син Нави́нів, не вихо́див із сере́дини скинії.

12 And Moses said to the LORD, See, thou sayest to me, Bring up this people; and thou hast not let me know whom thou wilt send with me. Yet thou hast said, I know you by name, and thou hast also found favor in my sight.

12 І сказав Мойсей до Господа: „Дивися, — Ти гово́риш мені: Випровади цей наро́д, а Ти не дав мені знати, кого зо мною пошлеш. А Ти сказав був: Я знаю тебе на ім'я́, а також знайшов ти милість в оча́х Моїх.

13 Now therefore, if I have found favor in thy sight, show me now the way that I may know thee, that I may find favor in thy sight; and consider that this thy people is a great nation.

13 Тож тепер, коли знайшов я милість в оча́х Твоїх, об'яви ж мені доро́гу Свою, і я пізнаю, я́к знайти милість в очах Твоїх. І побач, бо цей люд — то народ Твій“.

14 And the LORD said to Moses, Go ahead of me, and I will give you rest.

14 А Він відказав: „Сам Я піду́, — і введу́ тебе до відпочинку“.

15 And he said to him, If thou thyself will not go with us, let us not leave this place.

15 І сказав він до Нього: „Коли Сам Ти не пі́деш, то не виводь нас ізвідси.

16 For wherein shall it be known here that I and thy people have found mercy in thy sight? Is it not in that thou goest with us? So that we be distinguished, I and thy people, from all the people that are upon the face of the earth.

16 Бож чим тоді пізна́ється, що знайшов милість в очах Твоїх я та наро́д Твій? Чи ж не тим, що Ти пі́деш із нами? І бу́демо ви́різнені я та народ Твій від кожного народу, що на поверхні землі“.

17 And the LORD said to Moses, I will do this thing also that you have spoken; for you have found grace in my sight, and I know you by your name.

17 І промовив Госпо́дь до Мойсея: „Також цю річ, про яку говорив ти, зроблю́, бо ти знайшов милість в оча́х Моїх, і Я знаю на ім'я́ тебе“.

18 And Moses said, Show me thy glory.

18 А він відказав: „Покажи мені славу Свою!“

19 And he said. I will make all my goodness pass before you, and I will proclaim the name of the LORD before you; and I will be gracious to whom I will be gracious, and will show mercy on whom I will show mercy.

19 І Він промовив: „Я переведу́ все добро Своє перед тобою, і покличу Господнім Ім'я́м перед тобою. І Я помилую, до кого милости́вий, і змилосе́рджуся, до кого милосе́рдний“.

20 And he said, You cannot see my face; for no man can see me and live.

20 І Він промовив: „Ти не зможеш побачити лиця Мого́, — бо люди́на не може побачити Мене — і жити“.

21 And the LORD said to Moses, Behold, there is a place in front of me, and you shall stand upon the rock;

21 І промовив Господь: „Ось місце при Мені, — і ти станеш на скелі.

22 And it shall come to pass when my glory passes by that I will put you in a cave of the rock and will rest my hand upon you till I pass by;

22 І станеться, коли буде переходити слава Моя, то Я вміщу́ Тебе в щілині скелі, і закрию тебе рукою Своєю, аж поки Я перейду́.

23 And I will take away my hand, and you shall see my back; but my face shall not be seen.

23 А здійму руку Свою, — і ти побачиш Мене ззаду, а обличчя Моє не буде види́ме“.

1.0x