ExodusChapter 13 |
|
1 AND the LORD spoke to Moses, saying, |
|
2 Sanctify to me every first-born that opens the womb among the children of Israel, both of men and of animals; for they are mine. |
|
3 And Moses said to the people, Remember this day in which you came out from Egypt, out of the house of bondage; for by a strong hand the LORD brought you out from this place; there shall no leavened bread be eaten on this day. |
|
4 In this day you are going forth in the month of Abib. |
|
5 And it shall be when the LORD shall bring you into the land of the Canaanites, the Hittites, the Amorites, the Hivites, the Jebusites, and the Perizzites, which he swore to your fathers to give you, a land flowing with milk and honey, therefore you shall keep this service in this month. |
|
6 Seven days you shall eat unleavened bread, and on the seventh day there shall be a festival to the LORD. |
|
7 Unleavened bread shall you eat for seven days; and there shall no leavened bread be seen with you throughout all your territory. |
|
8 And you shall tell your son on that day, This is done because of what my God did for me when I came forth out of Egypt. |
|
9 And it shall be to you for a sign. a token of remembrance upon your hand, and for a memorial between your eyes, so that the law of the LORD may be in your mouth; for with a strong hand has the LORD brought you out of Egypt. |
|
10 You must therefore keep this ordinance and this law at its appointed time from year to year. |
|
11 And it shall be when the LORD brings you into the land of the Canaanites, as he swore to you and to your fathers, and shall give it to you, |
|
12 You shall set apart to the LORD every first-born that opens the womb and every firstling that comes of the animals that you have; the males shall be the LORD'S. |
|
13 And every firstling male of the cattle you shall redeem with a lamb; but if you do not wish to redeem it, then you must kill it: and every first-born of men among your sons you shall redeem. |
|
14 And it shall be when your son asks you in time to come, saying, What is this? You shall say to him, By a strong hand the LORD brought us out of Egypt from the house of bondage; |
|
15 And it came to pass, when Pharaoh was stubborn, and would not let us go, the LORD slew all the first-born in the land of Egypt, from the first-born of man to the first-born of animals; that is why I sacrifice to the LORD all that open the womb, being males; but all the first-born of my sons I redeem. |
|
16 And it shall be as a token on your hand and as a memorial between your eyes; for by a strong hand the LORD brought you out of Egypt. |
|
17 land it came to pass when Pharaoh had let the people go, God did not lead them by the way of the land of the Philistines, although that was near; for God said, Lest the people be afraid when they see war, and return to Egypt: |
|
18 But God led the people by the way of the wilderness by the Red Sea; and the children of Israel went up armed out of the land of Egypt. |
|
19 And Moses took the bones of Joseph with him; for he had solemnly made the children of Israel to swear, saying, God will surely remember you; and you must carry up my bones from here with you. |
|
20 And they journeyed from Succoth and encamped at Etham, on the edge of the wilderness. |
|
21 And the LORD went before them by day in a pillar of cloud, to lead them on the way; and by night in a pillar of fire, to give them light; so that they might travel by day and by night; |
|
22 The pillar of cloud by day and the pillar of fire by night never failed to go before the people. |
ВихідРозділ 13 |
|
1 |
|
2 „Посвяти Мені кожного перворідного, що розкриває всяку утро́бу серед Ізраїлевих синів, серед люди́ни й серед худоби, — для Мене воно!“ |
|
3 І сказав Мойсей до народу: „Пам'ятайте той день, коли ви вийшли з Єгипту, із дому ра́бства! Бо силою руки Господь вивів вас ізвідти; і не будете їсти ква́шеного. |
|
4 Ви виходите сьогодні, у місяці авіві. |
|
5 І станеться, коли Господь уведе тебе до краю ханаанеянина, і хіттеянина, й амореянина, і хіввеянина, й євусеянина, що про нього присягнув був батькам твоїм, щоб дати тобі край, який тече молоком та медом, то ти бу́деш служити ту службу того місяця. |
|
6 Сім день бу́деш їсти опрісноки, а дня сьомого — свято для Господа! |
|
7 Опрі́сноки будуть їстися сім тих день, і не побачиться в тебе квашене, і не побачиться в тебе квашене в усім кра́ї твоїм! |
|
8 І оповіси́ синові своєму того дня, говорячи: це для того, що вчинив мені Господь, коли я виходив із Єгипту“. |
|
9 І буде тобі це за знака на руці твоїй, і за па́м'ятку між очима твоїми, щоб Господній Зако́н був в устах твоїх, бо сильною рукою Господь вивів тебе із Єгипту. |
|
10 І будеш доде́ржуватися цієї постано́ви в означенім ча́сі її з року в рік. |
|
11 |
|
12 то відділиш усе, що розкриває утро́бу, для Господа, і все перворідне худоби, що буде в тебе, — самці́ для Господа! |
|
13 А кожного віслюка́, що розкриває утробу, викупиш овечкою; а коли не викупиш, то зламай йому шию. І кожного перворідного лю́дського серед синів твоїх викупиш. |
|
14 І станеться, коли взавтра запитає тебе син твій, говорячи: Що́ то? то відповіси йому: Силою Своєї руки вивів нас Господь із Єгипту, із дому рабства. |
|
15 І сталося, коли фараон учинив запеклим своє серце, щоб не відпустити нас, то Господь повбивав усіх перворідних в єгипетськім краї, від перворідного лю́дського й аж до перворідного худоби. Тому то я прино́шу в жертву Господе́ві все чоловічої статі, що розкриває утро́бу, а кожного перворідного синів своїх викупляю. |
|
16 І станеться це за знака на руці твоїй, і за пов'я́зку поміж очима твоїми, бо силою Своєї руки вивів нас Господь із Єгипту“. |
|
17 |
|
18 І повів Бог той народ окружно́ю дорогою пустині аж до Червоного моря. І вийшли Ізраїлеві сини з єгипетського краю узбро́єні. |
|
19 А Мойсей забрав із собою кості Йо́сипа, бо присягою той закляв був Ізраїлевих синів, кажучи: „Напевно згадає Бог вас, і ви винесете з собою кості мої звідси“. |
|
20 І вони ру́шили з Суккоту, і розта́борилися в Етам, на границі пустині. |
|
21 А Господь ішов перед ними вдень у стовпі хмари, щоб провадити їх дорогою, а вночі́ в стовпі огню́, щоб світити їм, щоб ішли вдень та вночі. |
|
22 Не відступав удень стовп хмари тієї, а вночі стовп огню з-перед обличчя народу! |
ExodusChapter 13 |
ВихідРозділ 13 |
|
1 AND the LORD spoke to Moses, saying, |
1 |
|
2 Sanctify to me every first-born that opens the womb among the children of Israel, both of men and of animals; for they are mine. |
2 „Посвяти Мені кожного перворідного, що розкриває всяку утро́бу серед Ізраїлевих синів, серед люди́ни й серед худоби, — для Мене воно!“ |
|
3 And Moses said to the people, Remember this day in which you came out from Egypt, out of the house of bondage; for by a strong hand the LORD brought you out from this place; there shall no leavened bread be eaten on this day. |
3 І сказав Мойсей до народу: „Пам'ятайте той день, коли ви вийшли з Єгипту, із дому ра́бства! Бо силою руки Господь вивів вас ізвідти; і не будете їсти ква́шеного. |
|
4 In this day you are going forth in the month of Abib. |
4 Ви виходите сьогодні, у місяці авіві. |
|
5 And it shall be when the LORD shall bring you into the land of the Canaanites, the Hittites, the Amorites, the Hivites, the Jebusites, and the Perizzites, which he swore to your fathers to give you, a land flowing with milk and honey, therefore you shall keep this service in this month. |
5 І станеться, коли Господь уведе тебе до краю ханаанеянина, і хіттеянина, й амореянина, і хіввеянина, й євусеянина, що про нього присягнув був батькам твоїм, щоб дати тобі край, який тече молоком та медом, то ти бу́деш служити ту службу того місяця. |
|
6 Seven days you shall eat unleavened bread, and on the seventh day there shall be a festival to the LORD. |
6 Сім день бу́деш їсти опрісноки, а дня сьомого — свято для Господа! |
|
7 Unleavened bread shall you eat for seven days; and there shall no leavened bread be seen with you throughout all your territory. |
7 Опрі́сноки будуть їстися сім тих день, і не побачиться в тебе квашене, і не побачиться в тебе квашене в усім кра́ї твоїм! |
|
8 And you shall tell your son on that day, This is done because of what my God did for me when I came forth out of Egypt. |
8 І оповіси́ синові своєму того дня, говорячи: це для того, що вчинив мені Господь, коли я виходив із Єгипту“. |
|
9 And it shall be to you for a sign. a token of remembrance upon your hand, and for a memorial between your eyes, so that the law of the LORD may be in your mouth; for with a strong hand has the LORD brought you out of Egypt. |
9 І буде тобі це за знака на руці твоїй, і за па́м'ятку між очима твоїми, щоб Господній Зако́н був в устах твоїх, бо сильною рукою Господь вивів тебе із Єгипту. |
|
10 You must therefore keep this ordinance and this law at its appointed time from year to year. |
10 І будеш доде́ржуватися цієї постано́ви в означенім ча́сі її з року в рік. |
|
11 And it shall be when the LORD brings you into the land of the Canaanites, as he swore to you and to your fathers, and shall give it to you, |
11 |
|
12 You shall set apart to the LORD every first-born that opens the womb and every firstling that comes of the animals that you have; the males shall be the LORD'S. |
12 то відділиш усе, що розкриває утро́бу, для Господа, і все перворідне худоби, що буде в тебе, — самці́ для Господа! |
|
13 And every firstling male of the cattle you shall redeem with a lamb; but if you do not wish to redeem it, then you must kill it: and every first-born of men among your sons you shall redeem. |
13 А кожного віслюка́, що розкриває утробу, викупиш овечкою; а коли не викупиш, то зламай йому шию. І кожного перворідного лю́дського серед синів твоїх викупиш. |
|
14 And it shall be when your son asks you in time to come, saying, What is this? You shall say to him, By a strong hand the LORD brought us out of Egypt from the house of bondage; |
14 І станеться, коли взавтра запитає тебе син твій, говорячи: Що́ то? то відповіси йому: Силою Своєї руки вивів нас Господь із Єгипту, із дому рабства. |
|
15 And it came to pass, when Pharaoh was stubborn, and would not let us go, the LORD slew all the first-born in the land of Egypt, from the first-born of man to the first-born of animals; that is why I sacrifice to the LORD all that open the womb, being males; but all the first-born of my sons I redeem. |
15 І сталося, коли фараон учинив запеклим своє серце, щоб не відпустити нас, то Господь повбивав усіх перворідних в єгипетськім краї, від перворідного лю́дського й аж до перворідного худоби. Тому то я прино́шу в жертву Господе́ві все чоловічої статі, що розкриває утро́бу, а кожного перворідного синів своїх викупляю. |
|
16 And it shall be as a token on your hand and as a memorial between your eyes; for by a strong hand the LORD brought you out of Egypt. |
16 І станеться це за знака на руці твоїй, і за пов'я́зку поміж очима твоїми, бо силою Своєї руки вивів нас Господь із Єгипту“. |
|
17 land it came to pass when Pharaoh had let the people go, God did not lead them by the way of the land of the Philistines, although that was near; for God said, Lest the people be afraid when they see war, and return to Egypt: |
17 |
|
18 But God led the people by the way of the wilderness by the Red Sea; and the children of Israel went up armed out of the land of Egypt. |
18 І повів Бог той народ окружно́ю дорогою пустині аж до Червоного моря. І вийшли Ізраїлеві сини з єгипетського краю узбро́єні. |
|
19 And Moses took the bones of Joseph with him; for he had solemnly made the children of Israel to swear, saying, God will surely remember you; and you must carry up my bones from here with you. |
19 А Мойсей забрав із собою кості Йо́сипа, бо присягою той закляв був Ізраїлевих синів, кажучи: „Напевно згадає Бог вас, і ви винесете з собою кості мої звідси“. |
|
20 And they journeyed from Succoth and encamped at Etham, on the edge of the wilderness. |
20 І вони ру́шили з Суккоту, і розта́борилися в Етам, на границі пустині. |
|
21 And the LORD went before them by day in a pillar of cloud, to lead them on the way; and by night in a pillar of fire, to give them light; so that they might travel by day and by night; |
21 А Господь ішов перед ними вдень у стовпі хмари, щоб провадити їх дорогою, а вночі́ в стовпі огню́, щоб світити їм, щоб ішли вдень та вночі. |
|
22 The pillar of cloud by day and the pillar of fire by night never failed to go before the people. |
22 Не відступав удень стовп хмари тієї, а вночі стовп огню з-перед обличчя народу! |