CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Exod. 12
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Exodus

Chapter 12

1 THEN the LORD spoke to Moses and Aaron in the land of Egypt, saying,

2 This month shall be to you the beginning of months; it shall be the first month of the year to you.

3 Speak to all the congregation of Israel, saying, On the tenth day of this month they shall take to themselves every man a lamb for his own household, and a lamb for his father's household;

4 And if the household is too little for the lamb, let him and his neighbor next to his house take it according to the number of the persons; every man according to the portion of his eating shall make your count for the lamb.

5 The lamb shall be without blemish. a male of the first year; you shall take it from the lambs or from the kids:

6 And you shall keep it until the fourteenth day of this same month; and the whole assembly of the congregation of Israel shall kill it at sunset

7 And they shall take some of the blood thereof and sprinkle it on the two door posts and on the lintel and on the houses wherein they shall eat it.

8 And they shall eat the meat in that night, roasted with fire, with unleavened bread; and with bitter herbs they shall eat it.

9 You shall not eat any of it raw, nor cooked with water, but roasted with fire; its head with its legs, and the entrails thereof.

10 And you shall leave none of it remaining until morning; and that which remains of it until the morning you shall burn with fire.

11 And thus you shall eat it; with your loins girded, your shoes on your feet, and your staff in your hand; and you shall eat it in haste; for it is the LORD'S passover.

12 For I will pass through the land of Egypt this night, and all the first-born of the land of Egypt shall die, both man and beast; and against all the idols of Egypt I will execute judgment; I am the LORD.

13 And the blood shall be to you for a sign upon the houses where you are; and when I see the blood, I will make you glad, and the plague shall not be among you to destroy you when I smite the land of Egypt.

14 And this day shall be to you for a memorial; and you shall keep it a feast to the LORD, a festival throughout your generations; you shall keep it a feast by an ordinance for ever.

15 Seven days you shall eat unleavened bread; and from the first day you shall put away leaven out of your houses; for whosoever eats leavened bread from your houses from the first day until the seventh day, that person shall perish from Israel.

16 On the first day there shall be a holy convocation and on the seventh day there shall be a holy convocation to you; no manner of work shall be done in them; except that which every man must eat, that only may be prepared by you.

17 And you shall observe the feast of unleavened bread; for on this very day have I brought your hosts out of the land of Egypt; therefore you shall observe this day throughout your generations by an ordinance for ever.

18 In the first month, on the fourteenth day of the month at evening, you shall eat unleavened bread until the twenty-first day of the month at evening.

19 Seven days there shall be no leaven found in your houses; for whoever eats that which is leavened, that person shall perish from the congregation of Israel, whether he is a stranger or a native of the land.

20 You shall eat nothing leavened; in all your habitations you shall eat unleavened bread.

21 Then Moses called all the eiders of the children of Israel and said to them, Hasten, take lambs for yourselves according to your families and kill the passover lamb.

22 And you shall take a bunch of hyssop and dip it in the blood of the lamb and sprinkle the lintel and the two side posts with the blood that is in the basin; and none of you shall go out of the door of his house until the morning.

23 For the LORD will pass through to smite the Egyptians; and when he sees the blood upon the lintel and on the two side posts, the LORD will bring joy to the doors and will not suffer the destroyer to come into your houses to smite you.

24 And you shall observe this rite and this ordinance for yourselves and your sons for ever.

25 And it shall come to pass, when you come to the land which the LORD will give you, as he has promised, you shall observe this service.

26 And it shall come to pass when your children shall say to you, What is the meaning of this service?

27 You shall say, It is the sacrifice of the LORD'S passover, who brought joy to the house of the children of Israel in Egypt when he smote the Egyptians and delivered our houses. Then the people bowed their heads and worshipped the LORD.

28 And the children of Israel went away and did as the LORD had commanded Moses and Aaron; so did they.

29 And it came to pass that at midnight the LORD slew all the first-born in the land of Egypt, from the first-born of Pharaoh who sits on his throne to the first-born of the captive who was in the prison; and all the first-born of cattle.

30 And Pharaoh rose up in the night, he and all his servants and all the Egyptians; and there was a great wailing in the land of Egypt; for there was not a house where there was not one dead.

31 And Pharaoh called Moses and Aaron that night, and said to them, Rise up and get out from among my people, both you and the children of Israel; and go, serve the LORD, as you have said.

32 Also take your flocks and your herds, as you have said, and be gone; and bless me also.

33 And the Egyptians urged the people, that they might get them out of the land of Egypt in haste; for they said, We shall all die.

34 And the people took their kneading dough before it was leavened and their cold kneading dough wrapped up in their mantles upon their shoulders.

35 And the children of Israel did according to the word of Moses; and they borrowed of the Egyptians jewels of silver and jewels of gold and clothing;

36 And the LORD gave the people favor in the sight of the Egyptians, so that they lent to them whatever they asked. And thus they stripped the Egyptians.

37 Then the children of Israel journeyed from Rameses to Succoth, about six hundred thousand men on foot, besides the little ones.

38 And a mixed multitude went up also with them; and their flocks, and herds, and many cattle.

39 And they baked on a griddle unleavened bread of the dough which they had brought forth out of the land of Egypt, for it was not leavened: because the Egyptians drove them out. and they could not make it into flat loaves, neither had they prepared for themselves any provisions for the journey.

40 Now the sojourning of the children of Israel, who dwelt in Egypt, was four hundred and thirty years.

41 And it came to pass at the end of the four hundred and thirty years. on this very day that all the hosts of the LORD went out from the land of Egypt.

42 It was a night to be observed to the LORD for bringing them out of the land of Egypt; therefore, this very night is to be observed to the LORD by all the children of Israel throughout their generations.

43 Then the LORD said to Moses and Aaron, This is the ordinance of the passover; no foreigner shall eat of it;

44 But every man's servant who is bought for money, when you have circumcised him, then shall he eat of it.

45 An alien and a hired servant shall not eat thereof.

46 In one house shall it be eaten; you shall not take any of the meat outside of the house; neither shall you break a bone thereof.

47 All the congregation of Israel shall keep the feast.

48 And when a stranger shall sojourn with you who would keep the passover to the LORD, when he has circumcised every male in his household, then he may draw near to take part in it; and he shall be considered as a native of the land; for no uncircumcised person shall eat thereof.

49 There shall be one law for the natives and for the strangers who sojourn among you.

50 Thus did all the children of Israel; as the LORD had commanded Moses and Aaron, so did they.

51 And it came to pass on that very day that the LORD brought the children of Israel out of the land of Egypt with all their hosts.

Вихід

Розділ 12

1 І сказав Господь до Мойсея й до Аарона в єгипетськім краї, говорячи:

2 „Оцей місяць для вас — поча́ток місяців. Він вам перший між місяцями року.

3 Скажіть усій ізра́їльській громаді, говорячи: „У десятий день цього місяця нехай візьмуть собі кожен ягня́ за домом батьків, ягня на дім.

4 А коли буде той дім замали́й, щоб з'їсти ягня, то нехай ві́зьме він і найближчий до його дому сусід його за числом душ. Кожен згідно з їдо́ю своєю полі́читься на те ягня.

5 Ягня у вас нехай бу́де без вади, самець, однорічне. Візьміть його з овечок та з кіз.

6 І нехай буде воно для вас пильноване аж до чотирнадцятого дня цього місяця. І заколе його ці́лий збір Ізраїлевої громади на смерка́нні.

7 І нехай візьмуть тієї крови, і нехай покроплять на обидва бокові́ одві́рки, і на одві́рок верхній у тих дома́х, що бу́дуть їсти його в них.

8 І нехай їдять тієї ночі те м'ясо, спе́чене на огні, та опрі́сноки. Нехай їдять його на гірких травах.

9 Не їжте з нього сирово́го та варе́ного, зва́реного в воді, бо до їди тільки спе́чене на огні, голова його з голі́нками його та з нутро́м його.

10 І не лишайте з нього нічого до ра́нку, а полишене з нього до ра́нку спаліть на огні.

11 А їсти його бу́дете так: сте́гна ваші підпере́зані, взуття́ ваше на ногах ваших, а па́лиця ваша в руці вашій, і бу́дете ви їсти його в поспіху. Па́сха це для Господа!

12 І перейду Я тієї ночі в єгипетськім краї, і повбиваю в єгипетській землі кожного перворідного від люди́ни аж до скотини. А над усіма єгипетськими бога́ми вчиню́ Я суд. Я — Господь!

13 І буде та кров вам знаком на тих домах, що там ви, — і побачу ту кров, і обмину вас. І не буде між вами згу́бної пора́зи, коли Я вбиватиму в єгипетськім краї.

14 І стане той день для вас па́м'яткою, і бу́дете святкувати його, як свято для Господа на всі роди ваші! Як постанову вічну бу́дете святкувати його!

15 Сім днів бу́дете їсти опрі́сноки. Але́ першого дня зро́бите, щоб не було́ ква́шеного в ваших домах, бо кожен, хто їстиме ква́шене, — від дня першого аж до дня сьомого, — то буде ви́тята душа та з Ізраїля.

16 А першого дня бу́дуть у вас священні збори, і сьомого дня священні збори. Жодна праця не буде робитися в них, тільки що́ їсти кожній душі, те єдине роби́тимете ви.

17 І ви будете доде́ржувати опрі́сноків, бо саме того дня Я вивів війська ваші з єгипетського краю. І бу́дете доде́ржувати того дня в ваших родах, як постанови вічної.

18 Першого місяця, чотирна́дцятого дня місяця бу́дете їсти опрісноки аж до вечора дня двадцять першого того ж місяця.

19 Сім день ква́шене не буде знахо́дитися в ваших дома́х, бо кожен, хто їстиме квашене, то буде ви́тята душа та з Ізраїльської громади, чи то серед прихо́дьків, чи то тих, хто народився у кра́ї.

20 Жодного ква́шеного не бу́дете їсти в усіх ваших оселях, — будете їсти опрі́сноки!“

21 І покликав Мойсей усіх старши́х Ізраїлевих, та й промовив до них: „Спровадьте й візьміть собі дрібну худо́бину за роди́нами вашими, і заколіть па́сху.

22 І візьміть в'язку ісо́пу й умочіть у кров, що в посу́дині, і доторкніться горі́шнього одві́рка й двох одвірків бічни́х кров'ю, що в посудині. А ви, — ніхто не вийдете з дверей дому свого аж до ра́нку!

23 І пере́йде Господь ударити Єгипет, і побачить ту кров на одвірку горі́шнім і на двох одвірках бічни́х, — і обмине́ Господь ті двері, і не дасть згубникові ввійти до ваших домів, щоб ударити.

24 А ви бу́дете дотримувати цю річ, як постанови для себе й для синів своїх аж навіки.

25 І станеться, коли ви вві́йдете до того Кра́ю, що дасть вам Господь, як Він обіцяв був, то ви бу́дете доде́ржувати цієї служби.

26 І станеться, коли запитають вас ваші сини: „Що́ то за служба ваша?“

27 то відкажете: „Це жертва — Пасха для Господа, що обминув був доми Ізраїлевих синів в Єгипті, коли побивав Єгипет, а доми наші зберіг“. І схилився наро́д, — і вклонивсь до землі.

28 І пішли й учинили сини Ізраїля, — як наказав був Господь Мойсеєві та Ааронові, так учинили вони.

29 І сталося в половині но́чі, і вдарив Господь в єгипетськім кра́ї кожного перворідного, від перворідного фараона, що сидить на своїм престолі, аж до перворідного полоне́ного, що у в'язни́чному домі, і кожного перворідного худоби.

30 І встав фараон уночі́, він та всі раби його, та ввесь Єгипет. І зня́вся великий зойк в Єгипті, бо не було́ дому, щоб не було там померлого!...

31 І покликав фараон Мойсея та Аарона вночі́, та й сказав: „Устаньте, вийдіть з-посеред народу мого, — і ви, і сини Ізраїлеві. І йдіть, служіть Господе́ві, як ви казали!

32 І дрібну вашу худобу, і худобу вашу велику візьміть, як ви казали, та й ідіть. І поблагословіть і мене!“

33 І квапили єги́птяни наро́д той, щоб спішно відпустити їх із кра́ю, бо казали: „Усі ми помремо́!“

34 І поніс той наро́д тісто своє, поки воно вкисло, діжки́ свої, зав'язані в їхні одежі, на плечах своїх.

35 І Ізраїлеві сини вчинили за словом Мойсеєвим, і пози́чили від єги́птян посуд срібний і по́суд золотий та шати.

36 А Господь дав милість тому народові в очах Єгипту, — і вони позичили — і забрали здобич від Єгипту.

37 І вирушили Ізраїлеві сини з Рамесесу до Суккоту, близько шости сот тисяч чоловіка піхоти, крім дітей,

38 а також багато різноголюду підняли́ся з ними, і дрібна худоба й велика худоба, маєток дуже великий.

39 І пекли вони те тісто, що винесли з Єгипту, на прісні коржі́, бо не вкисло воно, бо вони були вигнані з Єгипту, і не могли бари́тися, а поживи на дорогу не пригото́вили собі.

40 А перебува́ння Ізраїлевих синів, що сиділи в Єгипті, — чотириста років і тридцять років.

41 І сталося в кінці чотирьохсот років і тридцяти років, і сталося саме того дня, — вийшли всі Господні війська з єгипетського кра́ю.

42 Це ніч сторо́жі для Господа, бо Він вивів їх з єгипетського кра́ю. Ця сама ніч — сторо́жа для Господа всім синам Ізраїля на їхні поколі́ння.

43 І сказав Господь до Мойсея й до Аарона: „Це постанова про Пасху: жоден чужи́нець не бу́де їсти її.

44 А кожен раб лю́дський, ку́плений за срібло, коли обріжеш його, тоді він буде їсти її.

45 Прихо́дько та на́ймит не бу́де їсти її.

46 В само́му домі буде вона їстися, не винесеш із дому назо́вні того м'яса, а костей його не зламаєте.

47 Уся громада Ізраїлева буде справляти її.

48 А коли буде ме́шкати з тобою прихо́дько, і схоче справляти Пасху Господе́ві, то нехай буде обрі́заний в нього кожен чоловічої статі, а тоді він приступить справляти її, і він буде, як наро́джений в краї. А кожен необрі́заний не буде їсти її.

49 Один зако́н буде для тубі́льця й для прихо́дька, що мешкає серед вас“.

50 І вчинили всі Ізраїлеві сини, — як наказав був Господь Мойсеєві та Ааронові, так учинили вони.

51 І сталося того саме дня, — вивів Господь Ізраїлевих синів з єгипетського кра́ю за їхніми відділами.

Exodus

Chapter 12

Вихід

Розділ 12

1 THEN the LORD spoke to Moses and Aaron in the land of Egypt, saying,

1 І сказав Господь до Мойсея й до Аарона в єгипетськім краї, говорячи:

2 This month shall be to you the beginning of months; it shall be the first month of the year to you.

2 „Оцей місяць для вас — поча́ток місяців. Він вам перший між місяцями року.

3 Speak to all the congregation of Israel, saying, On the tenth day of this month they shall take to themselves every man a lamb for his own household, and a lamb for his father's household;

3 Скажіть усій ізра́їльській громаді, говорячи: „У десятий день цього місяця нехай візьмуть собі кожен ягня́ за домом батьків, ягня на дім.

4 And if the household is too little for the lamb, let him and his neighbor next to his house take it according to the number of the persons; every man according to the portion of his eating shall make your count for the lamb.

4 А коли буде той дім замали́й, щоб з'їсти ягня, то нехай ві́зьме він і найближчий до його дому сусід його за числом душ. Кожен згідно з їдо́ю своєю полі́читься на те ягня.

5 The lamb shall be without blemish. a male of the first year; you shall take it from the lambs or from the kids:

5 Ягня у вас нехай бу́де без вади, самець, однорічне. Візьміть його з овечок та з кіз.

6 And you shall keep it until the fourteenth day of this same month; and the whole assembly of the congregation of Israel shall kill it at sunset

6 І нехай буде воно для вас пильноване аж до чотирнадцятого дня цього місяця. І заколе його ці́лий збір Ізраїлевої громади на смерка́нні.

7 And they shall take some of the blood thereof and sprinkle it on the two door posts and on the lintel and on the houses wherein they shall eat it.

7 І нехай візьмуть тієї крови, і нехай покроплять на обидва бокові́ одві́рки, і на одві́рок верхній у тих дома́х, що бу́дуть їсти його в них.

8 And they shall eat the meat in that night, roasted with fire, with unleavened bread; and with bitter herbs they shall eat it.

8 І нехай їдять тієї ночі те м'ясо, спе́чене на огні, та опрі́сноки. Нехай їдять його на гірких травах.

9 You shall not eat any of it raw, nor cooked with water, but roasted with fire; its head with its legs, and the entrails thereof.

9 Не їжте з нього сирово́го та варе́ного, зва́реного в воді, бо до їди тільки спе́чене на огні, голова його з голі́нками його та з нутро́м його.

10 And you shall leave none of it remaining until morning; and that which remains of it until the morning you shall burn with fire.

10 І не лишайте з нього нічого до ра́нку, а полишене з нього до ра́нку спаліть на огні.

11 And thus you shall eat it; with your loins girded, your shoes on your feet, and your staff in your hand; and you shall eat it in haste; for it is the LORD'S passover.

11 А їсти його бу́дете так: сте́гна ваші підпере́зані, взуття́ ваше на ногах ваших, а па́лиця ваша в руці вашій, і бу́дете ви їсти його в поспіху. Па́сха це для Господа!

12 For I will pass through the land of Egypt this night, and all the first-born of the land of Egypt shall die, both man and beast; and against all the idols of Egypt I will execute judgment; I am the LORD.

12 І перейду Я тієї ночі в єгипетськім краї, і повбиваю в єгипетській землі кожного перворідного від люди́ни аж до скотини. А над усіма єгипетськими бога́ми вчиню́ Я суд. Я — Господь!

13 And the blood shall be to you for a sign upon the houses where you are; and when I see the blood, I will make you glad, and the plague shall not be among you to destroy you when I smite the land of Egypt.

13 І буде та кров вам знаком на тих домах, що там ви, — і побачу ту кров, і обмину вас. І не буде між вами згу́бної пора́зи, коли Я вбиватиму в єгипетськім краї.

14 And this day shall be to you for a memorial; and you shall keep it a feast to the LORD, a festival throughout your generations; you shall keep it a feast by an ordinance for ever.

14 І стане той день для вас па́м'яткою, і бу́дете святкувати його, як свято для Господа на всі роди ваші! Як постанову вічну бу́дете святкувати його!

15 Seven days you shall eat unleavened bread; and from the first day you shall put away leaven out of your houses; for whosoever eats leavened bread from your houses from the first day until the seventh day, that person shall perish from Israel.

15 Сім днів бу́дете їсти опрі́сноки. Але́ першого дня зро́бите, щоб не було́ ква́шеного в ваших домах, бо кожен, хто їстиме ква́шене, — від дня першого аж до дня сьомого, — то буде ви́тята душа та з Ізраїля.

16 On the first day there shall be a holy convocation and on the seventh day there shall be a holy convocation to you; no manner of work shall be done in them; except that which every man must eat, that only may be prepared by you.

16 А першого дня бу́дуть у вас священні збори, і сьомого дня священні збори. Жодна праця не буде робитися в них, тільки що́ їсти кожній душі, те єдине роби́тимете ви.

17 And you shall observe the feast of unleavened bread; for on this very day have I brought your hosts out of the land of Egypt; therefore you shall observe this day throughout your generations by an ordinance for ever.

17 І ви будете доде́ржувати опрі́сноків, бо саме того дня Я вивів війська ваші з єгипетського краю. І бу́дете доде́ржувати того дня в ваших родах, як постанови вічної.

18 In the first month, on the fourteenth day of the month at evening, you shall eat unleavened bread until the twenty-first day of the month at evening.

18 Першого місяця, чотирна́дцятого дня місяця бу́дете їсти опрісноки аж до вечора дня двадцять першого того ж місяця.

19 Seven days there shall be no leaven found in your houses; for whoever eats that which is leavened, that person shall perish from the congregation of Israel, whether he is a stranger or a native of the land.

19 Сім день ква́шене не буде знахо́дитися в ваших дома́х, бо кожен, хто їстиме квашене, то буде ви́тята душа та з Ізраїльської громади, чи то серед прихо́дьків, чи то тих, хто народився у кра́ї.

20 You shall eat nothing leavened; in all your habitations you shall eat unleavened bread.

20 Жодного ква́шеного не бу́дете їсти в усіх ваших оселях, — будете їсти опрі́сноки!“

21 Then Moses called all the eiders of the children of Israel and said to them, Hasten, take lambs for yourselves according to your families and kill the passover lamb.

21 І покликав Мойсей усіх старши́х Ізраїлевих, та й промовив до них: „Спровадьте й візьміть собі дрібну худо́бину за роди́нами вашими, і заколіть па́сху.

22 And you shall take a bunch of hyssop and dip it in the blood of the lamb and sprinkle the lintel and the two side posts with the blood that is in the basin; and none of you shall go out of the door of his house until the morning.

22 І візьміть в'язку ісо́пу й умочіть у кров, що в посу́дині, і доторкніться горі́шнього одві́рка й двох одвірків бічни́х кров'ю, що в посудині. А ви, — ніхто не вийдете з дверей дому свого аж до ра́нку!

23 For the LORD will pass through to smite the Egyptians; and when he sees the blood upon the lintel and on the two side posts, the LORD will bring joy to the doors and will not suffer the destroyer to come into your houses to smite you.

23 І пере́йде Господь ударити Єгипет, і побачить ту кров на одвірку горі́шнім і на двох одвірках бічни́х, — і обмине́ Господь ті двері, і не дасть згубникові ввійти до ваших домів, щоб ударити.

24 And you shall observe this rite and this ordinance for yourselves and your sons for ever.

24 А ви бу́дете дотримувати цю річ, як постанови для себе й для синів своїх аж навіки.

25 And it shall come to pass, when you come to the land which the LORD will give you, as he has promised, you shall observe this service.

25 І станеться, коли ви вві́йдете до того Кра́ю, що дасть вам Господь, як Він обіцяв був, то ви бу́дете доде́ржувати цієї служби.

26 And it shall come to pass when your children shall say to you, What is the meaning of this service?

26 І станеться, коли запитають вас ваші сини: „Що́ то за служба ваша?“

27 You shall say, It is the sacrifice of the LORD'S passover, who brought joy to the house of the children of Israel in Egypt when he smote the Egyptians and delivered our houses. Then the people bowed their heads and worshipped the LORD.

27 то відкажете: „Це жертва — Пасха для Господа, що обминув був доми Ізраїлевих синів в Єгипті, коли побивав Єгипет, а доми наші зберіг“. І схилився наро́д, — і вклонивсь до землі.

28 And the children of Israel went away and did as the LORD had commanded Moses and Aaron; so did they.

28 І пішли й учинили сини Ізраїля, — як наказав був Господь Мойсеєві та Ааронові, так учинили вони.

29 And it came to pass that at midnight the LORD slew all the first-born in the land of Egypt, from the first-born of Pharaoh who sits on his throne to the first-born of the captive who was in the prison; and all the first-born of cattle.

29 І сталося в половині но́чі, і вдарив Господь в єгипетськім кра́ї кожного перворідного, від перворідного фараона, що сидить на своїм престолі, аж до перворідного полоне́ного, що у в'язни́чному домі, і кожного перворідного худоби.

30 And Pharaoh rose up in the night, he and all his servants and all the Egyptians; and there was a great wailing in the land of Egypt; for there was not a house where there was not one dead.

30 І встав фараон уночі́, він та всі раби його, та ввесь Єгипет. І зня́вся великий зойк в Єгипті, бо не було́ дому, щоб не було там померлого!...

31 And Pharaoh called Moses and Aaron that night, and said to them, Rise up and get out from among my people, both you and the children of Israel; and go, serve the LORD, as you have said.

31 І покликав фараон Мойсея та Аарона вночі́, та й сказав: „Устаньте, вийдіть з-посеред народу мого, — і ви, і сини Ізраїлеві. І йдіть, служіть Господе́ві, як ви казали!

32 Also take your flocks and your herds, as you have said, and be gone; and bless me also.

32 І дрібну вашу худобу, і худобу вашу велику візьміть, як ви казали, та й ідіть. І поблагословіть і мене!“

33 And the Egyptians urged the people, that they might get them out of the land of Egypt in haste; for they said, We shall all die.

33 І квапили єги́птяни наро́д той, щоб спішно відпустити їх із кра́ю, бо казали: „Усі ми помремо́!“

34 And the people took their kneading dough before it was leavened and their cold kneading dough wrapped up in their mantles upon their shoulders.

34 І поніс той наро́д тісто своє, поки воно вкисло, діжки́ свої, зав'язані в їхні одежі, на плечах своїх.

35 And the children of Israel did according to the word of Moses; and they borrowed of the Egyptians jewels of silver and jewels of gold and clothing;

35 І Ізраїлеві сини вчинили за словом Мойсеєвим, і пози́чили від єги́птян посуд срібний і по́суд золотий та шати.

36 And the LORD gave the people favor in the sight of the Egyptians, so that they lent to them whatever they asked. And thus they stripped the Egyptians.

36 А Господь дав милість тому народові в очах Єгипту, — і вони позичили — і забрали здобич від Єгипту.

37 Then the children of Israel journeyed from Rameses to Succoth, about six hundred thousand men on foot, besides the little ones.

37 І вирушили Ізраїлеві сини з Рамесесу до Суккоту, близько шости сот тисяч чоловіка піхоти, крім дітей,

38 And a mixed multitude went up also with them; and their flocks, and herds, and many cattle.

38 а також багато різноголюду підняли́ся з ними, і дрібна худоба й велика худоба, маєток дуже великий.

39 And they baked on a griddle unleavened bread of the dough which they had brought forth out of the land of Egypt, for it was not leavened: because the Egyptians drove them out. and they could not make it into flat loaves, neither had they prepared for themselves any provisions for the journey.

39 І пекли вони те тісто, що винесли з Єгипту, на прісні коржі́, бо не вкисло воно, бо вони були вигнані з Єгипту, і не могли бари́тися, а поживи на дорогу не пригото́вили собі.

40 Now the sojourning of the children of Israel, who dwelt in Egypt, was four hundred and thirty years.

40 А перебува́ння Ізраїлевих синів, що сиділи в Єгипті, — чотириста років і тридцять років.

41 And it came to pass at the end of the four hundred and thirty years. on this very day that all the hosts of the LORD went out from the land of Egypt.

41 І сталося в кінці чотирьохсот років і тридцяти років, і сталося саме того дня, — вийшли всі Господні війська з єгипетського кра́ю.

42 It was a night to be observed to the LORD for bringing them out of the land of Egypt; therefore, this very night is to be observed to the LORD by all the children of Israel throughout their generations.

42 Це ніч сторо́жі для Господа, бо Він вивів їх з єгипетського кра́ю. Ця сама ніч — сторо́жа для Господа всім синам Ізраїля на їхні поколі́ння.

43 Then the LORD said to Moses and Aaron, This is the ordinance of the passover; no foreigner shall eat of it;

43 І сказав Господь до Мойсея й до Аарона: „Це постанова про Пасху: жоден чужи́нець не бу́де їсти її.

44 But every man's servant who is bought for money, when you have circumcised him, then shall he eat of it.

44 А кожен раб лю́дський, ку́плений за срібло, коли обріжеш його, тоді він буде їсти її.

45 An alien and a hired servant shall not eat thereof.

45 Прихо́дько та на́ймит не бу́де їсти її.

46 In one house shall it be eaten; you shall not take any of the meat outside of the house; neither shall you break a bone thereof.

46 В само́му домі буде вона їстися, не винесеш із дому назо́вні того м'яса, а костей його не зламаєте.

47 All the congregation of Israel shall keep the feast.

47 Уся громада Ізраїлева буде справляти її.

48 And when a stranger shall sojourn with you who would keep the passover to the LORD, when he has circumcised every male in his household, then he may draw near to take part in it; and he shall be considered as a native of the land; for no uncircumcised person shall eat thereof.

48 А коли буде ме́шкати з тобою прихо́дько, і схоче справляти Пасху Господе́ві, то нехай буде обрі́заний в нього кожен чоловічої статі, а тоді він приступить справляти її, і він буде, як наро́джений в краї. А кожен необрі́заний не буде їсти її.

49 There shall be one law for the natives and for the strangers who sojourn among you.

49 Один зако́н буде для тубі́льця й для прихо́дька, що мешкає серед вас“.

50 Thus did all the children of Israel; as the LORD had commanded Moses and Aaron, so did they.

50 І вчинили всі Ізраїлеві сини, — як наказав був Господь Мойсеєві та Ааронові, так учинили вони.

51 And it came to pass on that very day that the LORD brought the children of Israel out of the land of Egypt with all their hosts.

51 І сталося того саме дня, — вивів Господь Ізраїлевих синів з єгипетського кра́ю за їхніми відділами.

1.0x