ExodusChapter 11 |
|
1 AND the LORD said to Moses, Yet ill I bring one plague more upon Pharaoh, and upon the Egyptians: then I will let you go from here; when he shall let you go, then you must get out altogether. |
|
2 Speak now in the presence of the people that they ask every man of his neighbor, and every woman of her neighbor, jewels of silver and jewels of gold. |
|
3 And the LORD gave the people favor in the sight of the Egyptians. Moreover the man Moses was well honored in the land of Egypt in the sight of Pharaoh's servants and in the sight of the people. |
|
4 And Moses said, Thus says the LORD, About midnight I will go forth into the midst of Egypt; |
|
5 And all the first-born in the land of Egypt shall die, from the first-born of Pharaoh who sits on his throne even to the first-born of the maidservant who sits behind the mill; and all the first-born of the animals. |
|
6 And there shall be a great wailing throughout all the land of Egypt, such as there was none like it, nor shall there be any like it any more. |
|
7 But of the children of Israel no one shall be harmed, not even a dog shall bark against man or animals; that you may know that the LORD distinguishes between the Egyptians and Israel. |
|
8 And all these your servants shall come down to me and bow down themselves to me, saying, Get out, both you and all the people that are with you; and after that I will go out. And Moses departed from the presence of Pharaoh in a great anger. |
|
9 And the LORD said to Moses. Pharaoh shall not listen to you; that my wonders may be multiplied in the land of Egypt. |
|
10 And Moses and Aaron did all these wonders before Pharaoh; but the LORD hardened Pharaoh's heart so that he would not let the children of Israel go out of his land. |
ВихідРозділ 11 |
|
1 |
|
2 Скажи ж у ву́ха народу, і нехай пози́чить кожен від свого ближнього, а кожна від своєї ближньої по́суд срібний та по́суд золотий“, |
|
3 І дав Господь милість тому наро́дові в очах Єгипту. Також і цей муж, Мойсей, був дуже великий в єгипетськім кра́ї в очах фараонових рабів та в очах того наро́ду. |
|
4 І промовив Мойсей: „Так сказав Госпо́дь! Коло пі́вночі Я вийду посеред Єгипту. |
|
5 І помре кожен перворідний єгипетської землі від перворідного фараона, що сидить на своїм престолі, до перворідного невільниці, що за жо́рнами, і все перворідне з худо́би. |
|
6 І зді́йметься великий зойк по всій єгипетській землі, що такого, як він, не бувало, і такого, як він, більш не буде. |
|
7 А в усіх синів Ізраїлевих — від люди́ни й аж до худоби — навіть пес не висуне язика́ свого́, щоб ви знали, що відділює Господь між Єгиптом і між Ізраїлем. |
|
8 І зі́йдуть усі оці раби твої до мене, і покло́няться мені, кажучи: Вийди ти та ввесь наро́д, що слухає тебе. По цьому я вийду“. І він вийшов від фараона, розпа́лений гнівом. |
|
9 І сказав Господь до Мойсея: „Не послухав вас фараон, — щоб могли помно́житись чу́да Мої в єгипетськім краї“. |
|
10 А Мойсей та Аарон учинили всі оці чу́да перед лицем фараоновим. Та зробив запеклим Господь фараонове серце, — і він не відпустив Ізраїлевих синів із своєї землі. |
ExodusChapter 11 |
ВихідРозділ 11 |
|
1 AND the LORD said to Moses, Yet ill I bring one plague more upon Pharaoh, and upon the Egyptians: then I will let you go from here; when he shall let you go, then you must get out altogether. |
1 |
|
2 Speak now in the presence of the people that they ask every man of his neighbor, and every woman of her neighbor, jewels of silver and jewels of gold. |
2 Скажи ж у ву́ха народу, і нехай пози́чить кожен від свого ближнього, а кожна від своєї ближньої по́суд срібний та по́суд золотий“, |
|
3 And the LORD gave the people favor in the sight of the Egyptians. Moreover the man Moses was well honored in the land of Egypt in the sight of Pharaoh's servants and in the sight of the people. |
3 І дав Господь милість тому наро́дові в очах Єгипту. Також і цей муж, Мойсей, був дуже великий в єгипетськім кра́ї в очах фараонових рабів та в очах того наро́ду. |
|
4 And Moses said, Thus says the LORD, About midnight I will go forth into the midst of Egypt; |
4 І промовив Мойсей: „Так сказав Госпо́дь! Коло пі́вночі Я вийду посеред Єгипту. |
|
5 And all the first-born in the land of Egypt shall die, from the first-born of Pharaoh who sits on his throne even to the first-born of the maidservant who sits behind the mill; and all the first-born of the animals. |
5 І помре кожен перворідний єгипетської землі від перворідного фараона, що сидить на своїм престолі, до перворідного невільниці, що за жо́рнами, і все перворідне з худо́би. |
|
6 And there shall be a great wailing throughout all the land of Egypt, such as there was none like it, nor shall there be any like it any more. |
6 І зді́йметься великий зойк по всій єгипетській землі, що такого, як він, не бувало, і такого, як він, більш не буде. |
|
7 But of the children of Israel no one shall be harmed, not even a dog shall bark against man or animals; that you may know that the LORD distinguishes between the Egyptians and Israel. |
7 А в усіх синів Ізраїлевих — від люди́ни й аж до худоби — навіть пес не висуне язика́ свого́, щоб ви знали, що відділює Господь між Єгиптом і між Ізраїлем. |
|
8 And all these your servants shall come down to me and bow down themselves to me, saying, Get out, both you and all the people that are with you; and after that I will go out. And Moses departed from the presence of Pharaoh in a great anger. |
8 І зі́йдуть усі оці раби твої до мене, і покло́няться мені, кажучи: Вийди ти та ввесь наро́д, що слухає тебе. По цьому я вийду“. І він вийшов від фараона, розпа́лений гнівом. |
|
9 And the LORD said to Moses. Pharaoh shall not listen to you; that my wonders may be multiplied in the land of Egypt. |
9 І сказав Господь до Мойсея: „Не послухав вас фараон, — щоб могли помно́житись чу́да Мої в єгипетськім краї“. |
|
10 And Moses and Aaron did all these wonders before Pharaoh; but the LORD hardened Pharaoh's heart so that he would not let the children of Israel go out of his land. |
10 А Мойсей та Аарон учинили всі оці чу́да перед лицем фараоновим. Та зробив запеклим Господь фараонове серце, — і він не відпустив Ізраїлевих синів із своєї землі. |