PsalmsPsalm 36 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
ПсалмиПсалом 36 |
1 |
2 бо вони, як трава, будуть скоро поко́шені, і мов та зелена били́на — пов'я́нуть! |
3 Надійся на Господа й добре чини, землю заме́шкуй та правди дотримуй! |
4 Хай Господь буде розкіш твоя, — і Він спо́внить тобі твого серця бажа́ння! |
5 На Господа здай доро́гу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить, |
6 і Він ви́провадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою — немов пі́вдень. |
7 Жди Господа мо́вчки й на Нього наді́йся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на люди́ну, що виконує за́думи злі. |
8 Повстри́майсь від гніву й покинь пересе́рдя, не розпа́люйся лютістю, щоб чини́ти лиш зло, |
9 бо ви́тяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа — землю вспадку́ють! |
10 А ще тро́хи — й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його — і не буде його, |
11 а покірні вспадку́ють землю, — і зарозкошу́ють ми́ром великим! |
12 Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрего́че на нього своїми зубами, |
PsalmsPsalm 36 |
ПсалмиПсалом 36 |
1 |
1 |
2 |
2 бо вони, як трава, будуть скоро поко́шені, і мов та зелена били́на — пов'я́нуть! |
3 |
3 Надійся на Господа й добре чини, землю заме́шкуй та правди дотримуй! |
4 |
4 Хай Господь буде розкіш твоя, — і Він спо́внить тобі твого серця бажа́ння! |
5 |
5 На Господа здай доро́гу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить, |
6 |
6 і Він ви́провадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою — немов пі́вдень. |
7 |
7 Жди Господа мо́вчки й на Нього наді́йся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на люди́ну, що виконує за́думи злі. |
8 |
8 Повстри́майсь від гніву й покинь пересе́рдя, не розпа́люйся лютістю, щоб чини́ти лиш зло, |
9 |
9 бо ви́тяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа — землю вспадку́ють! |
10 |
10 А ще тро́хи — й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його — і не буде його, |
11 |
11 а покірні вспадку́ють землю, — і зарозкошу́ють ми́ром великим! |
12 |
12 Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрего́че на нього своїми зубами, |