CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Jer. 25
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Der Prophet Jeremia

Kapitel 25

1 Dies ist das Wort1697, welches zu Jeremia3414 geschah über das ganze Volk5971 Juda3063 im vierten7243 Jahr8141 Jojakims3079, des Sohns Josias2977, des Königs4428 Judas (welches ist das erste7224 Jahr8141 Nebukadnezars5019, des Königs4428 zu Babel894),

2 welches auch der Prophet5030 Jeremia3414 redete1696 zu dem ganzen Volk5971 Juda3063 und zu allen Bürgern3427 zu Jerusalem3389 und sprach559:

3 Es ist1696 von dem dreizehnten Jahr8141 an Josias2977, des Sohns Amons526, des Königs4428 Judas, des HErrn3068 Wort1697 zu8085 mir geschehen bis auf7925 diesen Tag3117, und1121 habe1696 euch nun dreiundzwanzig6242 Jahre8141 mit Fleiß geprediget; aber ihr habt nie hören wollen.

4 So hat7971 der HErr3068 auch zu8085 euch gesandt7971 alle seine Knechte5650, die Propheten5030, fleißiglich; aber ihr habt nie hören8085 wollen noch eure Ohren241 neigen5186, daß ihr gehorchet,

5 da er sprach559: Bekehret euch7725, ein376 jeglicher von seinem bösen7451 Wege1870 und von eurem bösen7455 Wesen4611, so sollt ihr3427 in dem Lande127, das der HErr3068 euch und euren Vätern1 gegeben5414 hat, immer5769 und ewiglich5704 bleiben.

6 Folget nicht7489 andern312 Göttern, daß ihr ihnen dienet5647 und310 sie anbetet7812, auf daß ihr mich nicht erzürnet3707 durch eurer Hände3027 Werk4639, und430 ich euch3212 Unglück zufügen müsse.

7 Aber ihr wolltet mir nicht7451 gehorchen, spricht5002 der HErr3068, auf daß ihr mich ja wohl erzürnetet durch eurer Hände3027 Werk4639 zu8085 eurem eigenen Unglück.

8 Darum so spricht559 der HErr3068 Zebaoth6635: Weil ihr denn meine Worte1697 nicht hören8085 wollt,

9 siehe, so will935 ich ausschicken und5439 kommen lassen7971 alle Völker4940 gegen Mitternacht6828, spricht5002 der HErr3068, auch meinen Knecht5650 Nebukadnezar5019, den König4428 zu Babel894, und8047 will sie bringen3947 über dies Land776 und2723 über die, so drinnen wohnen3427, und über all dieses Volk1471, so umherliegen, und will sie verbannen2763 und verstören und zum Spott8322 und ewiger5769 Wüste machen7760.

10 Und6963 will herausnehmen6 allen fröhlichen8057 Gesang, die Stimme6963 des Bräutigams2860 und6963 der Braut3618, die Stimme6963 der Mühlen7347 und6963 Licht216 der Laterne,

11 daß dies ganze Land776 wüst und2723 zerstöret liegen soll. Und8047 sollen diese Völker1471 dem Könige4428 zu Babel894 dienen5647 siebenzig Jahre8141.

12 Wenn aber die siebenzig Jahre8141 um sind4390, will ich den König4428 zu Babel894 heimsuchen6485 und all dies Volk1471, spricht5002 der8077 HErr3068, um ihre Missetat5771, dazu das Land776 der Chaldäer3778, und will es zur ewigen5769 Wüste machen7760.

13 Also will935 ich über dies Land776 bringen alle meine Worte, die ich geredet habe3789 wider sie, nämlich alles, was in diesem Buch5612 geschrieben stehet, das1697 Jeremia3414 geweissaget hat1696 über alle Völker1471.

14 Und6467 sie sollen auch dienen5647, ob sie gleich große7227 Völker1471 und große1419 Könige4428 sind. Also will ich ihnen vergelten7999 nach ihrem Verdienst und nach den Werken4639 ihrer Hände3027.

15 Denn also spricht559 zu mir8248 der HErr3068, der GOtt430 Israels3478: Nimm3947 diesen Becher3563 Weins3196 voll Zorns2534 von meiner Hand3027 und schenke daraus allen Völkern1471, zu denen ich dich sende7971,

16 daß sie1984 trinken8354, taumeln1607 und toll werden vor dem Schwert2719, das ich unter6440 sie schicken7971 will.

17 Und ich nahm3947 den Becher3563 von der Hand3027 des HErrn3068 und schenkte8248 allen Völkern1471, zu denen mich7971 der HErr3068 sandte,

18 nämlich Jerusalem3389, den Städten5892 Judas, ihren Königen4428 und2723 Fürsten8269, daß sie5414 wüst und8047 zerstört liegen und ein Spott8322 und Fluch7045 sein sollen, wie es denn heutigestages3117 stehet;

19 auch Pharao6547, dem Könige4428 in Ägypten4714, samt seinen Knechten5650, seinen Fürsten8269 und seinem ganzen Volk5971;

20 allen Ländern gegen Abend6153, allen Königen4428 im Lande776 Uz5780, allen Königen4428 in der Palästiner Lande776, samt Askalon831, Gasa, Akaron und6430 den übrigen7611 zu Asdod795;

21 denen von Edom123, denen von Moab4124, den Kindern1121 Ammon5983;

22 allen Königen4428 zu Tyrus6865, allen Königen4428 zu Zidon, den Königen4428 in den Inseln339 jenseit5676 des Meers3220;

23 denen von Dedan1719, denen von Thema8485, denen von Bus938 und allen Fürsten6285 in den Örtern;

24 allen Königen4428 in Arabien6152, allen Königen4428 gegen Abend6153, die in der Wüste4057 wohnen7931;

25 allen Königen4428 in Simri2174, allen Königen4428 in Elam5867, allen Königen4428 in Medien4074;

26 allen Königen4467 gegen Mitternacht6828, beide, in der Nähe7138 und376 Ferne7350, einem mit dem andern251, und allen Königen4428 auf6440 Erden776, die auf dem Erdboden127 sind. Und König4428 Sesach8347 soll nach310 diesen trinken8354.

27 Und sprich559 zu ihnen: So spricht559 der HErr3068 Zebaoth6635, der GOtt430 Israels3478: Trinket8354, daß ihr trunken7937 werdet, speiet7006 und niederfallet und nicht6965 aufstehen möget vor dem Schwert2719, das ich unter6440 euch schicken7971 will5307.

28 Und wo sie559 den Becher3563 nicht3985 wollen von deiner Hand3027 nehmen3947 und trinken8354, so sprich559 zu ihnen: Also spricht der HErr3068 Zebaoth6635: Nun sollt ihr trinken8354!

29 Denn siehe, in der Stadt5892, die nach meinem Namen8034 genannt7121 ist5352, fahe ich an2490 zu plagen7489, und ihr3427 solltet ungestraft bleiben5352? Ihr sollt nicht ungestraft bleiben5352; denn ich rufe7121 das Schwert2719 über alle, die auf Erden776 wohnen, spricht5002 der HErr3068 Zebaoth6635.

30 Und du559 sollst alle diese Worte1697 ihnen weissagen5012 und sprich zu ihnen: Der HErr3068 wird brüllen7580 aus der Höhe4791 und seinen Donner6963 hören6030 lassen5414 aus seiner heiligen6944 Wohnung4583; er wird brüllen7580 über seine Hürden5116; er wird singen ein Lied1959, wie die Weintreter1869, über alle Einwohner3427 des Landes776, des Hall erschallen wird bis an der Welt Ende.

31 Der HErr3068 hat7379 zu rechten mit7097 den Heiden1471 und776 will935 mit allem Fleisch1320 Gericht halten; die GOttlosen7563 wird8199 er5414 dem Schwert2719 übergeben, spricht5002 der HErr3068.

32 So spricht559 der HErr3068 Zeboath: Siehe, es wird eine Plage7451 kommen3318 von einem Volk1471 zum andern, und ein groß1419 Wetter5591 wird erweckt werden5782 von der Seite3411 des Landes776.

33 Da werden622 die Erschlagenen2491 vom HErrn3068 zur selbigen Zeit3117 liegen von einem Ende7097 der Erde776 bis ans andere Ende7097; die werden6912 nicht geklaget noch aufgehoben noch begraben werden, sondern müssen auf6440 dem Felde127 liegen und776 zu Mist1828 werden.

34 Heulet3213 nun, ihr Hirten7462, und schreiet2199; wälzet6428 euch in der Asche, ihr Gewaltigen117 über die Herde6629! Denn die Zeit3117 ist4390 hie, daß5307 ihr geschlachtet2873 und zerstreuet werdet und zerfallen müsset, wie ein köstlich Gefäß3627.

35 Und die Hirten7462 werden nicht6 fliehen4498 können, und die Gewaltigen117 über die Herde6629 werden nicht entrinnen6413 können.

36 Da werden7703 die Hirten7462 schreien6963, und die Gewaltigen117 über die Herde6629 werden heulen3215, daß der HErr3068 ihre Weide4830 so verwüstet hat,

37 und ihre Auen4999, die so wohl stunden, verderbet sind1826 vor6440 dem grimmigen2740 Zorn639 des HErrn3068.

38 Er hat seine Hütte5520 verlassen5800, wie ein junger3715 Löwe; und8047 ist also ihr Land776 zerstöret vor6440 dem Zorn2740 des Tyrannen3238 und vor6440 seinem grimmigen2740 Zorn639.

Єремiя

Розділ 25

1 Слово, що було́ до Єремії про ввесь наро́д Юдин за четвертого року Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного — це перший рік Навуходоно́сора, царя вавилонського,

2 що його сказав пророк Єремія про ввесь Юдин наро́д та до всіх ме́шканців Єрусалиму, говорячи:

3 „Від тринадцятого року Йосії, Амонового сина, царя Юдиного, і аж до цього дня, це вже двадцять і три роки, було слово Господнє до ме́не. І говорив я до вас, говорячи пильно, та не слухали ви.

4 І посилав Господь до вас усіх Своїх рабів пророків, рано та пізно, та не слухали ви, і не нахилили свого уха, щоб послу́хати.

5 А вони говорили: Верніться кожен зо своєї злої дороги та зо зла ваших учи́нків, і сидіть на тій землі, яку Господь дав вам та вашим батька́м відвіку й аж навіки.

6 І не ходіть за іншими бога́ми, щоб служити їм та щоб вклоня́тися їм, і не гніві́ть Мене роботою ваших рук, — і Я не вчиню́ вам лихого.

7 Та ви не прислу́халися до Мене, — говорить Господь, — щоб не гніви́ти Мене чином рук своїх, на зло собі.

8 Тому́ так промовляє Господь Саваот: За те, що ви не слу́халися слів Моїх,

9 ось Я пошлю й позбираю всі півні́чні ро́ди, — говорить Господь, — пошлю до Навуходоно́сора, царя вавилонського, Мого раба, і наведу́ їх на край цей, і на ме́шканців його та на всіх цих наро́дів навко́ло, і вчиню їх закля́ттям, і оберну́ їх на страхі́ття, і на посміхо́вище, і на вічні руїни.

10 І Я ви́гублю в них голос радісний та голос веселий, голос молодого та голос молодої, гуркіт жо́рен та світло світи́льника...

11 І стане цей край руїною, спусто́шенням, а ці народи будуть служити вавилонському царе́ві сімдеся́т літ!

12 І станеться, як спо́вниться сімдеся́т літ, покара́ю Я вавилонського царя та цей люд, — говорить Господь, — за їхню провину, та халдейський край, — й оберну́ його на вічне спусто́шення.

13 І спрова́джу на цей край всі Мої слова́, що Я говорив був проти нього, усе, що написане в цій книзі, що пророкував Єремія про всі наро́ди.

14 Бо їх понево́лять числе́нні народи та великі царі, і Я надолу́жу їм за їхнім чином та за ді́лом їхніх рук.

15 Бо так промовляє до мене Господь, Бог Ізраїлів: Візьми з Моєї руки ке́ліха вина цього гніву, і напо́їш ним усі наро́ди, до яких посилаю тебе.

16 І будуть вони пити, і будуть хитатися, і стратять розум через меча́, що Я посилаю між них...“

17 І взяв я ке́ліха з Господньої руки, і напоїв усі наро́ди, до яких Господь висилав мене:

18 Єрусалим та міста Юди, і царів його та прави́телів його, щоб віддати їх на руїну, на страхі́ття, на посміхо́вище та на прокля́ття, як цього дня,

19 фараона, царя єгипетського, і рабів його, і правителів його, та ввесь його наро́д,

20 і всю мішани́ну народів Єгипту, і всіх царів кра́ю Уц, і всіх царів филисти́мського кра́ю, і Ашкелон, і Аззу, і Екрон, і решту Ашдоду,

21 Едома й Моава та синів Аммона,

22 і всіх царів Тиру, і всіх царів Сидону, і всіх царів острові́в, що на тому боці моря,

23 і Дедана, і Тему, і Буза, і всіх, що воло́сся довко́ла стрижуть,

24 і всіх царів Арабії, і всіх царів мішаних наро́дів, що пробува́ють у пустині,

25 і всіх царів Зімрі, і всіх царів Еламу, і всіх царів Мідії,

26 і всіх царів пі́вночі, близьки́х та далеких один від о́дного, і всі царства землі, що на земній поверхні, а цар Шешаху буде пити по них.

27 І скажеш до них: Так говорить Господь Савао́т, Бог Ізраїлів: Пийте й впива́йтеся, і виме́туйте, і падайте та не вставайте перед мече́м, що Я посилаю між вас.

28 І буде, коли не захо́чуть вони взяти ке́ліха з твоєї руки на пиття́, то промовиш до них: Так говорить Господь Савао́т: Конче бу́дете пити!

29 Бо ось у місті, що там було кликане Йме́ння Моє, зачинаю чинити лихе, а чи ви не покарані бу́дете? Покарані бу́дете, бо Я кличу меча на всіх ме́шканців краю́, говорить Господь Савао́т!

30 А ти пророкувати їм будеш усі ці слова́, й до них скажеш: Господь загрими́ть з височини́, і з мешкання святого Свого Свій голос подасть! Загримить на оселю Свою, кликне Він, мов чави́льники ті винограду, відповість усім мешканцям земним!

31 Дійде го́мін до кра́ю землі, бо в Господа пря із наро́дами, — Він буде судити кожне тіло і несправедливих віддасть їхньому мече́ві, — говорить Господь.

32 Так говорить Господь Савао́т: Ось лихо вихо́дить від люду до люду, і буря велика пробу́диться з кі́нців землі, —

33 і будуть побиті від Господа в день той лежати від кра́ю землі й аж до кра́ю землі: не будуть опла́кувані, і не будуть позби́рані, і не будуть похо́вані, — гноєм стануть вони на поверхні землі!

34 Ридайте, о па́стирі, та голосі́ть, і валяйтесь у по́пелі, проводирі́ ви ота́ри, бо ви́повнились ваші дні для зарі́зу, і вас розпоро́шу, і впаде́те, немов дорога́ та посу́дина!

35 І не матимуть па́стирі за́хисту, а проводирі́ череди́ — утіка́ння.

36 І чути крик па́стирів, і лемент тих поводирі́в череди́, бо пусто́шить Господь їхню че́реду,

37 і попусто́шені мирні пасо́виська через пала́ння Господнього гніву...

38 Він покинув, як лев свою пу́щу, бо стався страхі́ттям їхній край через меча гноби́теля, і через запал гніву Його“.

Der Prophet Jeremia

Kapitel 25

Єремiя

Розділ 25

1 Dies ist das Wort1697, welches zu Jeremia3414 geschah über das ganze Volk5971 Juda3063 im vierten7243 Jahr8141 Jojakims3079, des Sohns Josias2977, des Königs4428 Judas (welches ist das erste7224 Jahr8141 Nebukadnezars5019, des Königs4428 zu Babel894),

1 Слово, що було́ до Єремії про ввесь наро́д Юдин за четвертого року Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного — це перший рік Навуходоно́сора, царя вавилонського,

2 welches auch der Prophet5030 Jeremia3414 redete1696 zu dem ganzen Volk5971 Juda3063 und zu allen Bürgern3427 zu Jerusalem3389 und sprach559:

2 що його сказав пророк Єремія про ввесь Юдин наро́д та до всіх ме́шканців Єрусалиму, говорячи:

3 Es ist1696 von dem dreizehnten Jahr8141 an Josias2977, des Sohns Amons526, des Königs4428 Judas, des HErrn3068 Wort1697 zu8085 mir geschehen bis auf7925 diesen Tag3117, und1121 habe1696 euch nun dreiundzwanzig6242 Jahre8141 mit Fleiß geprediget; aber ihr habt nie hören wollen.

3 „Від тринадцятого року Йосії, Амонового сина, царя Юдиного, і аж до цього дня, це вже двадцять і три роки, було слово Господнє до ме́не. І говорив я до вас, говорячи пильно, та не слухали ви.

4 So hat7971 der HErr3068 auch zu8085 euch gesandt7971 alle seine Knechte5650, die Propheten5030, fleißiglich; aber ihr habt nie hören8085 wollen noch eure Ohren241 neigen5186, daß ihr gehorchet,

4 І посилав Господь до вас усіх Своїх рабів пророків, рано та пізно, та не слухали ви, і не нахилили свого уха, щоб послу́хати.

5 da er sprach559: Bekehret euch7725, ein376 jeglicher von seinem bösen7451 Wege1870 und von eurem bösen7455 Wesen4611, so sollt ihr3427 in dem Lande127, das der HErr3068 euch und euren Vätern1 gegeben5414 hat, immer5769 und ewiglich5704 bleiben.

5 А вони говорили: Верніться кожен зо своєї злої дороги та зо зла ваших учи́нків, і сидіть на тій землі, яку Господь дав вам та вашим батька́м відвіку й аж навіки.

6 Folget nicht7489 andern312 Göttern, daß ihr ihnen dienet5647 und310 sie anbetet7812, auf daß ihr mich nicht erzürnet3707 durch eurer Hände3027 Werk4639, und430 ich euch3212 Unglück zufügen müsse.

6 І не ходіть за іншими бога́ми, щоб служити їм та щоб вклоня́тися їм, і не гніві́ть Мене роботою ваших рук, — і Я не вчиню́ вам лихого.

7 Aber ihr wolltet mir nicht7451 gehorchen, spricht5002 der HErr3068, auf daß ihr mich ja wohl erzürnetet durch eurer Hände3027 Werk4639 zu8085 eurem eigenen Unglück.

7 Та ви не прислу́халися до Мене, — говорить Господь, — щоб не гніви́ти Мене чином рук своїх, на зло собі.

8 Darum so spricht559 der HErr3068 Zebaoth6635: Weil ihr denn meine Worte1697 nicht hören8085 wollt,

8 Тому́ так промовляє Господь Саваот: За те, що ви не слу́халися слів Моїх,

9 siehe, so will935 ich ausschicken und5439 kommen lassen7971 alle Völker4940 gegen Mitternacht6828, spricht5002 der HErr3068, auch meinen Knecht5650 Nebukadnezar5019, den König4428 zu Babel894, und8047 will sie bringen3947 über dies Land776 und2723 über die, so drinnen wohnen3427, und über all dieses Volk1471, so umherliegen, und will sie verbannen2763 und verstören und zum Spott8322 und ewiger5769 Wüste machen7760.

9 ось Я пошлю й позбираю всі півні́чні ро́ди, — говорить Господь, — пошлю до Навуходоно́сора, царя вавилонського, Мого раба, і наведу́ їх на край цей, і на ме́шканців його та на всіх цих наро́дів навко́ло, і вчиню їх закля́ттям, і оберну́ їх на страхі́ття, і на посміхо́вище, і на вічні руїни.

10 Und6963 will herausnehmen6 allen fröhlichen8057 Gesang, die Stimme6963 des Bräutigams2860 und6963 der Braut3618, die Stimme6963 der Mühlen7347 und6963 Licht216 der Laterne,

10 І Я ви́гублю в них голос радісний та голос веселий, голос молодого та голос молодої, гуркіт жо́рен та світло світи́льника...

11 daß dies ganze Land776 wüst und2723 zerstöret liegen soll. Und8047 sollen diese Völker1471 dem Könige4428 zu Babel894 dienen5647 siebenzig Jahre8141.

11 І стане цей край руїною, спусто́шенням, а ці народи будуть служити вавилонському царе́ві сімдеся́т літ!

12 Wenn aber die siebenzig Jahre8141 um sind4390, will ich den König4428 zu Babel894 heimsuchen6485 und all dies Volk1471, spricht5002 der8077 HErr3068, um ihre Missetat5771, dazu das Land776 der Chaldäer3778, und will es zur ewigen5769 Wüste machen7760.

12 І станеться, як спо́вниться сімдеся́т літ, покара́ю Я вавилонського царя та цей люд, — говорить Господь, — за їхню провину, та халдейський край, — й оберну́ його на вічне спусто́шення.

13 Also will935 ich über dies Land776 bringen alle meine Worte, die ich geredet habe3789 wider sie, nämlich alles, was in diesem Buch5612 geschrieben stehet, das1697 Jeremia3414 geweissaget hat1696 über alle Völker1471.

13 І спрова́джу на цей край всі Мої слова́, що Я говорив був проти нього, усе, що написане в цій книзі, що пророкував Єремія про всі наро́ди.

14 Und6467 sie sollen auch dienen5647, ob sie gleich große7227 Völker1471 und große1419 Könige4428 sind. Also will ich ihnen vergelten7999 nach ihrem Verdienst und nach den Werken4639 ihrer Hände3027.

14 Бо їх понево́лять числе́нні народи та великі царі, і Я надолу́жу їм за їхнім чином та за ді́лом їхніх рук.

15 Denn also spricht559 zu mir8248 der HErr3068, der GOtt430 Israels3478: Nimm3947 diesen Becher3563 Weins3196 voll Zorns2534 von meiner Hand3027 und schenke daraus allen Völkern1471, zu denen ich dich sende7971,

15 Бо так промовляє до мене Господь, Бог Ізраїлів: Візьми з Моєї руки ке́ліха вина цього гніву, і напо́їш ним усі наро́ди, до яких посилаю тебе.

16 daß sie1984 trinken8354, taumeln1607 und toll werden vor dem Schwert2719, das ich unter6440 sie schicken7971 will.

16 І будуть вони пити, і будуть хитатися, і стратять розум через меча́, що Я посилаю між них...“

17 Und ich nahm3947 den Becher3563 von der Hand3027 des HErrn3068 und schenkte8248 allen Völkern1471, zu denen mich7971 der HErr3068 sandte,

17 І взяв я ке́ліха з Господньої руки, і напоїв усі наро́ди, до яких Господь висилав мене:

18 nämlich Jerusalem3389, den Städten5892 Judas, ihren Königen4428 und2723 Fürsten8269, daß sie5414 wüst und8047 zerstört liegen und ein Spott8322 und Fluch7045 sein sollen, wie es denn heutigestages3117 stehet;

18 Єрусалим та міста Юди, і царів його та прави́телів його, щоб віддати їх на руїну, на страхі́ття, на посміхо́вище та на прокля́ття, як цього дня,

19 auch Pharao6547, dem Könige4428 in Ägypten4714, samt seinen Knechten5650, seinen Fürsten8269 und seinem ganzen Volk5971;

19 фараона, царя єгипетського, і рабів його, і правителів його, та ввесь його наро́д,

20 allen Ländern gegen Abend6153, allen Königen4428 im Lande776 Uz5780, allen Königen4428 in der Palästiner Lande776, samt Askalon831, Gasa, Akaron und6430 den übrigen7611 zu Asdod795;

20 і всю мішани́ну народів Єгипту, і всіх царів кра́ю Уц, і всіх царів филисти́мського кра́ю, і Ашкелон, і Аззу, і Екрон, і решту Ашдоду,

21 denen von Edom123, denen von Moab4124, den Kindern1121 Ammon5983;

21 Едома й Моава та синів Аммона,

22 allen Königen4428 zu Tyrus6865, allen Königen4428 zu Zidon, den Königen4428 in den Inseln339 jenseit5676 des Meers3220;

22 і всіх царів Тиру, і всіх царів Сидону, і всіх царів острові́в, що на тому боці моря,

23 denen von Dedan1719, denen von Thema8485, denen von Bus938 und allen Fürsten6285 in den Örtern;

23 і Дедана, і Тему, і Буза, і всіх, що воло́сся довко́ла стрижуть,

24 allen Königen4428 in Arabien6152, allen Königen4428 gegen Abend6153, die in der Wüste4057 wohnen7931;

24 і всіх царів Арабії, і всіх царів мішаних наро́дів, що пробува́ють у пустині,

25 allen Königen4428 in Simri2174, allen Königen4428 in Elam5867, allen Königen4428 in Medien4074;

25 і всіх царів Зімрі, і всіх царів Еламу, і всіх царів Мідії,

26 allen Königen4467 gegen Mitternacht6828, beide, in der Nähe7138 und376 Ferne7350, einem mit dem andern251, und allen Königen4428 auf6440 Erden776, die auf dem Erdboden127 sind. Und König4428 Sesach8347 soll nach310 diesen trinken8354.

26 і всіх царів пі́вночі, близьки́х та далеких один від о́дного, і всі царства землі, що на земній поверхні, а цар Шешаху буде пити по них.

27 Und sprich559 zu ihnen: So spricht559 der HErr3068 Zebaoth6635, der GOtt430 Israels3478: Trinket8354, daß ihr trunken7937 werdet, speiet7006 und niederfallet und nicht6965 aufstehen möget vor dem Schwert2719, das ich unter6440 euch schicken7971 will5307.

27 І скажеш до них: Так говорить Господь Савао́т, Бог Ізраїлів: Пийте й впива́йтеся, і виме́туйте, і падайте та не вставайте перед мече́м, що Я посилаю між вас.

28 Und wo sie559 den Becher3563 nicht3985 wollen von deiner Hand3027 nehmen3947 und trinken8354, so sprich559 zu ihnen: Also spricht der HErr3068 Zebaoth6635: Nun sollt ihr trinken8354!

28 І буде, коли не захо́чуть вони взяти ке́ліха з твоєї руки на пиття́, то промовиш до них: Так говорить Господь Савао́т: Конче бу́дете пити!

29 Denn siehe, in der Stadt5892, die nach meinem Namen8034 genannt7121 ist5352, fahe ich an2490 zu plagen7489, und ihr3427 solltet ungestraft bleiben5352? Ihr sollt nicht ungestraft bleiben5352; denn ich rufe7121 das Schwert2719 über alle, die auf Erden776 wohnen, spricht5002 der HErr3068 Zebaoth6635.

29 Бо ось у місті, що там було кликане Йме́ння Моє, зачинаю чинити лихе, а чи ви не покарані бу́дете? Покарані бу́дете, бо Я кличу меча на всіх ме́шканців краю́, говорить Господь Савао́т!

30 Und du559 sollst alle diese Worte1697 ihnen weissagen5012 und sprich zu ihnen: Der HErr3068 wird brüllen7580 aus der Höhe4791 und seinen Donner6963 hören6030 lassen5414 aus seiner heiligen6944 Wohnung4583; er wird brüllen7580 über seine Hürden5116; er wird singen ein Lied1959, wie die Weintreter1869, über alle Einwohner3427 des Landes776, des Hall erschallen wird bis an der Welt Ende.

30 А ти пророкувати їм будеш усі ці слова́, й до них скажеш: Господь загрими́ть з височини́, і з мешкання святого Свого Свій голос подасть! Загримить на оселю Свою, кликне Він, мов чави́льники ті винограду, відповість усім мешканцям земним!

31 Der HErr3068 hat7379 zu rechten mit7097 den Heiden1471 und776 will935 mit allem Fleisch1320 Gericht halten; die GOttlosen7563 wird8199 er5414 dem Schwert2719 übergeben, spricht5002 der HErr3068.

31 Дійде го́мін до кра́ю землі, бо в Господа пря із наро́дами, — Він буде судити кожне тіло і несправедливих віддасть їхньому мече́ві, — говорить Господь.

32 So spricht559 der HErr3068 Zeboath: Siehe, es wird eine Plage7451 kommen3318 von einem Volk1471 zum andern, und ein groß1419 Wetter5591 wird erweckt werden5782 von der Seite3411 des Landes776.

32 Так говорить Господь Савао́т: Ось лихо вихо́дить від люду до люду, і буря велика пробу́диться з кі́нців землі, —

33 Da werden622 die Erschlagenen2491 vom HErrn3068 zur selbigen Zeit3117 liegen von einem Ende7097 der Erde776 bis ans andere Ende7097; die werden6912 nicht geklaget noch aufgehoben noch begraben werden, sondern müssen auf6440 dem Felde127 liegen und776 zu Mist1828 werden.

33 і будуть побиті від Господа в день той лежати від кра́ю землі й аж до кра́ю землі: не будуть опла́кувані, і не будуть позби́рані, і не будуть похо́вані, — гноєм стануть вони на поверхні землі!

34 Heulet3213 nun, ihr Hirten7462, und schreiet2199; wälzet6428 euch in der Asche, ihr Gewaltigen117 über die Herde6629! Denn die Zeit3117 ist4390 hie, daß5307 ihr geschlachtet2873 und zerstreuet werdet und zerfallen müsset, wie ein köstlich Gefäß3627.

34 Ридайте, о па́стирі, та голосі́ть, і валяйтесь у по́пелі, проводирі́ ви ота́ри, бо ви́повнились ваші дні для зарі́зу, і вас розпоро́шу, і впаде́те, немов дорога́ та посу́дина!

35 Und die Hirten7462 werden nicht6 fliehen4498 können, und die Gewaltigen117 über die Herde6629 werden nicht entrinnen6413 können.

35 І не матимуть па́стирі за́хисту, а проводирі́ череди́ — утіка́ння.

36 Da werden7703 die Hirten7462 schreien6963, und die Gewaltigen117 über die Herde6629 werden heulen3215, daß der HErr3068 ihre Weide4830 so verwüstet hat,

36 І чути крик па́стирів, і лемент тих поводирі́в череди́, бо пусто́шить Господь їхню че́реду,

37 und ihre Auen4999, die so wohl stunden, verderbet sind1826 vor6440 dem grimmigen2740 Zorn639 des HErrn3068.

37 і попусто́шені мирні пасо́виська через пала́ння Господнього гніву...

38 Er hat seine Hütte5520 verlassen5800, wie ein junger3715 Löwe; und8047 ist also ihr Land776 zerstöret vor6440 dem Zorn2740 des Tyrannen3238 und vor6440 seinem grimmigen2740 Zorn639.

38 Він покинув, як лев свою пу́щу, бо стався страхі́ттям їхній край через меча гноби́теля, і через запал гніву Його“.

1.0x