CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Jer. 2
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Der Prophet Jeremia

Kapitel 2

1 Und des HErrn3068 Wort1697 geschah zu mir und sprach559:

2 Gehe1980 hin3212 und predige öffentlich241 zu Jerusalem3389 und sprich: So spricht der HErr3068: Ich gedenke2142, da310 du559 eine freundliche junge Dirne5271 und eine liebe2617 Braut warest, da du559 mir folgtest in der Wüste4057, im Lande776, da man7121 nichts säet2232,

3 da Israel3478 des HErrn3068 eigen war6944 und seine erste7225 Frucht. Wer sie fressen398 wollte, mußte Schuld haben8393 und Unglück7451 über ihn kommen935, spricht5002 der HErr3068.

4 Höret8085 des HErrn3068 Wort1697, ihr vom Hause1004 Jakob3290 und alle Geschlechter4940 vom Hause1004 Israel3478!

5 So spricht der HErr3068: Was haben4672 doch eure Väter1 Fehls an mir7368 gehabt, daß sie559 von mir wichen und hingen3212 an den unnützen Götzen, da310 sie doch nichts1892 erlangeten,

6 und559 dachten nie keinmal: Wo ist der120 HErr3068, der uns aus5927 Ägyptenland4714 führete und776 leitete uns in5674 der Wüste4057, im wilden6160, ungebahnten7745 Lande776, im dürren6723, und finstern6757 Lande776, im Lande776, da niemand wandelte, noch3212 kein Mensch376 wohnete?

7 Und7760 ich brachte935 euch in ein gut Land776, daß ihr935 äßet398 seine Früchte6529 und Güter2898 Und da ihr hineinkamet, verunreinigtet2930 ihr mein Land776 und machtet mir mein Erbe5159 zum Greuel8441.

8 Die Priester gedachten nicht3045: Wo ist8451 der HErr3068? und3548 die Gelehrten achteten mein nicht3276, und559 die Hirten7462 führeten die Leute von mir310, und1980 die Propheten5030 weissagten5012 vom Baal1168 und hingen an den unnützen Götzen.

9 Ich muß mich immer mit euch7378 und1121 mit euren Kindeskindern1121 schelten, spricht5002 der HErr3068.

10 Gehet5674 hin in die Inseln339 Chittim3794 und schauet7200 und sendet7971 in Kedar6938 und merket mit995 Fleiß und schauet7200, ob‘s daselbst so3966 zugehet,

11 ob die Heiden1471 ihre Götter430 ändern3235, wiewohl sie doch nicht3276 Götter430 sind? Und mein Volk5971 hat doch seine Herrlichkeit3519 verändert4171 um einen unnützen Götzen.

12 Sollte sich8074 doch der Himmel8064 davor entsetzen, erschrecken8175 und sehr3966 erbeben2717, spricht5002 der HErr3068.

13 Denn mein Volk5971 tut eine zwiefache Sünde7451: mich, die4325 lebendige2416 Quelle, verlassen5800 sie8147 und machen6213 sich3557 hie und da ausgehauene2672 Brunnen4726, die doch löcherig7665 sind und kein Wasser4325 geben.

14 Ist denn Israel3478 ein Knecht5650 oder leibeigen3211, daß4069 er jedermanns Raub957 sein muß?

15 Denn die3427 Löwen3715 brüllen7580 über ihn und5414 schreien6963 und8047 verwüsten sein Land776 und verbrennen3341 seine Städte5892, daß niemand drinnen wohnet.

16 Dazu so zerschlagen7462 die von Noph5297 und1121 Thachpanhes8471 dir den Kopf6936.

17 Solches machst du6213 dir5800 selbst, daß du den HErrn3068, deinen GOtt430, verlässest, so oft6256 er dich3212 den rechten Weg1870 leiten will.

18 Was hilft‘s dir1870, daß du nach Ägypten4714 ziehst und5104 willst des Wassers4325 Sihor7883 trinken8354? Und was hilft‘s dir1870, daß du gen Assyrien804 ziehst und willst des Wassers4325 Phrath trinken8354?

19 Es ist deiner Bosheit7451 Schuld3256, daß du so gestäupet wirst, und deines Ungehorsams4878, daß du so gestraft3198 wirst: Also mußt du inne werden7200 und erfahren3045, was für Jammer und Herzeleid4751 bringet, den HErrn3069, deinen GOtt430, verlassen5800 und ihn nicht7451 fürchten6345, spricht5002 der HErr3068 HErr136 Zebaoth6635.

20 Denn du6808 hast7665 immerdar5769 dein Joch5923 zerbrochen und deine Bande4147 zerrissen5423 und gesagt559: Ich will nicht so unterworfen5674 sein, sondern auf allen hohen1364 Hügeln1389 und unter5647 allen grünen7488 Bäumen6086 liefest du der Hurerei2181 nach.

21 Ich aber hatte dich5237 gepflanzt5193 zu einem süßen Weinstock8321, einen ganz rechtschaffenen571 Samen2233. Wie bist du mir denn geraten2015 zu einem bittern, wilden Weinstock1612?

22 Und wenn du dich3526 gleich mit Lauge5427 wüschest und nähmest viel7235 Seife1287 dazu, so gleißt3799 doch deine Untugend5771 desto mehr vor mir6440, spricht5002 der HErr136 HErr3069.

23 Wie3045 darfst du denn sagen559: Ich bin1980 nicht unrein2930, ich hänge nicht an7200 Baalim1168? Siehe an, wie1870 du es treibest im1870 Tal1516, und310 bedenke, wie du es ausgerichtet hast6213!

24 Du1245 läufst umher wie eine Kamelin in der Brunst, und wie ein Wild6501 in der Wüste4057 pflegt3928, wenn es vor großer Brunst lechzet und läuft7602, daß niemand8385 aufhalten kann. Wer5315 es wissen will7725, darf nicht7307 weit laufen3286; am Feiertage2320 sieht man4672 es wohl.

25 Lieber, halte doch und7272 lauf dich4513 nicht3212 so hellig! Aber du559 sprichst: Das lasse ich; ich muß mit den Fremden2114 buhlen157 und310 ihnen nachlaufen.

26 Wie ein Dieb1590 zuschanden wird4672, wenn er ergriffen wird, also wird das Haus1004 Israel3478 zuschanden werden3001 samt ihren Königen4428, Fürsten8269, Priestern3548 und1322 Propheten5030,

27 die zum Holz6086 sagen559: Du bist mein Vater1; und6256 zum Stein68: Du hast3205 mich gezeuget. Denn sie559 kehren mir den Rücken6203 zu und nicht7451 das Angesicht6437. Aber wenn die Not hergehet, sprechen sie6965: Auf6440, und hilf3467 uns!

28 Wo sind aber denn deine Götter430, die4557 du dir gemacht6213 hast? Heiß sie6965 aufstehen; laß sehen, ob sie dir helfen3467 können in6256 der Not7451! Denn so manche Stadt5892, so manchen GOtt430 hast du, Juda3063.

29 Was wollt ihr7378 noch recht haben wider mich? Ihr seid alle von mir abgefallen6586, spricht5002 der HErr3068.

30 Alle Schläge5221 sind verloren an euren Kindern1121, sie3947 lassen sich doch nicht7723 ziehen4148. Denn euer Schwert2719 frißt398 gleichwohl eure Propheten5030 wie ein wütiger7843 Löwe738.

31 Du7200 böse Art1755; merke auf des HErrn3068 Wort1697! Bin ich denn Israel3478 eine Wüste4057 oder ödes3991 Land776? Warum spricht559 denn mein Volk5971: Wir sind935 die Herren7300 und müssen dir nicht nachlaufen?

32 Vergisset doch eine Jungfrau1330 ihres Schmucks nicht7911 noch3117 eine Braut ihres Schleiers7196; aber3618 mein Volk5971 vergisset mein ewiglich4557.

33 Was schmückest du1245 viel dein Tun3190, daß ich dir1870 gnädig160 sein soll? Unter solchem Schein treibest du je mehr und mehr Bosheit7451.

34 Über das findet4672 man Blut1818 der armen34 und3671 unschuldigen5355 Seelen5315 bei dir an allen Orten, und ist4672 nicht heimlich4290, sondern offenbar an denselben Orten.

35 Noch sprichst du559: Ich bin unschuldig5352; er wende seinen Zorn639 von mir! Siehe, ich will7725 mit dir rechten8199, daß du559 sprichst: Ich habe2398 nicht gesündiget.

36 Wie1870 weichst du doch so3966 gerne und fällst jetzt dahin235, jetzt hieher! Aber du wirst an Ägypten4714 zuschanden werden954, wie du an Assyrien804 zuschanden worden bist.

37 Denn du mußt von3318 dannen auch wegziehen und deine Hände3027 über dem Haupt7218 zusammenschlagen; denn der HErr3068 wird deine Hoffnung4009 fehlen lassen und wird dir bei ihnen nichts gelingen6743.

Єремiя

Розділ 2

1 І було мені слово Господнє, гово́рячи:

2 „Іди, і проголоси до вух дочки Єрусалиму, говорячи: Так говорить Госпо́дь: Я згадав тобі ласку юна́цтва твого, ту любов, коли ти нарече́на була та за Мною ходила в пустині, в землі незасі́яній.

3 Ізраїль — то святість для Господа, поча́ток врожа́ю Його. Всі, що їли його, завини́ли, — зло при́йде на них, говорить Господь.

4 Послухайте слова Господнього, доме Яковів та всі ро́ди дому Ізраїля!

5 Так говорить Госпо́дь: яку кривду знайшли батьки ваші в Мені, що вони віддали́лись від Мене й пішли за марно́тою, і стали марни́ми?

6 І не спита́ли вони: де Госпо́дь, що нас ви́вів із кра́ю єгипетського, що прова́див Він нас по пустині, по землі степові́й, повній ям, по кра́ю сухому та те́мному, по кра́ю, що в ньому ніхто не ходив, і що там не осі́лась люди́на?

7 І впрова́див Я вас до родю́чого Кра́ю, щоб їсти плоди́ його й до́бра його. І ви прибули́ й занечи́стили землю Мою, і зробили гидотою спа́дщину Мою.

8 Священики не повіли́: де Господь? А ті, хто тримає Зако́на, Мене не пізна́ли, і па́стирі повідпада́ли від Мене, а пророки Ваа́лом пророкува́ли, та за тими пішли, хто вам не допомо́же,

9 Тому́ то судитися буду ще з вами, — говорить Госпо́дь, — і з синами синів ваших бу́ду суди́тись!

10 Бо перейді́ть острови́ хітте́ян, і побачте, і до Кеда́ру пошліть, та пригля́ньтеся добре й побачте, чи було там таке, як оце?

11 Чи змінив люд богі́в, хоч не Бо́г вони? А наро́д Мій змінив свою славу на те, що не помагає!

12 Здивуйтеся цим, небеса́, і затремтіть, і злякайтесь над міру, говорить Господь!

13 Бо дві речі лихі Мій наро́д учинив: поки́нули Мене, джерело живої води, щоб собі подовба́ти водозбо́ри, водозбо́ри пола́мані, що води не тримають.

14 Чи Ізраїль Мій раб? Чи він теж кріпак, наро́джений вдо́ма? Чому ж здо́биччю він?

15 На нього ревуть левчуки́, видають голос свій, і його Край оберну́ли в пустиню, спалили міста́ його, так що немає мешка́нця.

16 Також сини Мемфіса й Тахпенеса на че́репі па́слися в те́бе.

17 Чи ж зробило тобі це не те, що покинув ти Господа, Бога свого́, що прова́див тебе по дорозі?

18 І тепер що́ тобі до дороги в Єгипет? Щоб пити воду з Шіхо́ру? І що тобі до дороги в Ашшу́р? Щоб пити воду з Ріки́?

19 Хай карає тебе твоє зло, і відсту́пства твої хай карта́ють тебе, і пізнай та побач, що лихе та гірке́ це, що кинув ти Господа, Бога свого, і стра́ху Мого́ над тобою нема, говорить Господь, Бог Саваот.

20 Бо віддавна зламала ти, до́чко Сіону, ярмо своє, пірвала свої поворо́зки й сказала: Не бу́ду служити! Бо на кожному взгі́р'ї високому, і під кожним зеленим деревом ти кла́лась блудни́цею.

21 А Я ж посадив був тебе виноградом добі́рним, уве́сь він — насіння правди́ве! І я́к ти змінилась Мені на ви́родка винограду чужого?

22 Тому то хоч би ти й поми́лася лу́гом, і ми́ла багато собі зажила́ б, проте пля́мою буде вина твоя перед обличчям Моїм, говорить Господь Бог!

23 Як ти зможеш сказати: „Я не стала нечистою, за Ваалами я не ходила?“ Подивись на дорогу свою, у долині, чого ти нароби́ла, пустотли́ва верблю́дко, що кру́тиш дороги свої!

24 Ти — як дика осли́ця, яка до пустині привикла, що вітер втягає в жада́нні своєї душі, — хто заве́рне її в час її похотли́вости? Усі, хто шукає її, не пому́чаться, — зна́йдуть її в її місяці!

25 Стримуй но́гу свою, щоб не бути їй бо́сою, і від пра́гнення горло своє. А ти кажеш: „Пропало, вже ні, бо я покохала чужих — і за ними піду́“.

26 Як для зло́дія сором, коли буде зло́влений, так себе осоро́мив Ізра́їлів дім, вони та царі їхні, їхні зве́рхники, й їхні священики, й їхні пророки,

27 що гово́рять до дерева: „Ти батько мій“, а до каменя: „Ти мене породив“. Бо до Мене вони повернулись плечи́ма, а не обличчям, а за час свого лиха говорять: „Устань та спаси нас!“

28 А де ж твої бо́ги, яких наробив ти собі? Хай устануть вони, якщо можуть спасти́ тебе в час твого лиха, бож в тебе богі́в, скільки міст твоїх, Юдо!

29 Чого вам зо Мною змага́тися? Усі ви відпа́ли від Мене, говорить Господь.

30 Нада́рмо Я бив синів ваших, — науки вони не взяли́, а ваших пророків ваш меч поз'їда́в, немов лев той вини́щувач!

31 О ви, поколі́ння, — почуйтеце слово Господнє: Чи пустинею був для Ізра́їля Я? Чи може землею великої те́мряви? Чому ж каже наро́д Мій: „Ми вільно буя́ємо, — вже не прийдемо до Тебе?“

32 Чи панна забуде оздо́бу свою, нарече́на — про стрі́чки свої? А наро́д Мій про Мене забув незчисле́нні вже дні!

33 Як ти вправно дорогу свою повела́, щоб шукати коха́ння! Тому́ то дороги свої призвича́їла ти до злочи́нства,

34 і навіть на по́лах одежі твоєї знахо́диться кров душ убогих невинних, яких не зловила на вчинку гаря́чому, але понад усім тим

35 ти кажеш: „Невинна я, — Його гнів відверну́вся від мене направду“. Ось Я буду змага́тись з тобою за те, що ти кажеш: „Я не прогрішила“!

36 На́що тиня́єшся ти, і міняєш дорогу свою́? Таж ти посоро́млена будеш Єгиптом, як ти посоро́млена від Асирі́ї!

37 І звідти ти ви́йдеш, зала́муючи свої руки на своїй голові, бо повідкида́в Господь тих, на кого ти наді́ялася, і не будеш ти мати в них у́спіху“.

Der Prophet Jeremia

Kapitel 2

Єремiя

Розділ 2

1 Und des HErrn3068 Wort1697 geschah zu mir und sprach559:

1 І було мені слово Господнє, гово́рячи:

2 Gehe1980 hin3212 und predige öffentlich241 zu Jerusalem3389 und sprich: So spricht der HErr3068: Ich gedenke2142, da310 du559 eine freundliche junge Dirne5271 und eine liebe2617 Braut warest, da du559 mir folgtest in der Wüste4057, im Lande776, da man7121 nichts säet2232,

2 „Іди, і проголоси до вух дочки Єрусалиму, говорячи: Так говорить Госпо́дь: Я згадав тобі ласку юна́цтва твого, ту любов, коли ти нарече́на була та за Мною ходила в пустині, в землі незасі́яній.

3 da Israel3478 des HErrn3068 eigen war6944 und seine erste7225 Frucht. Wer sie fressen398 wollte, mußte Schuld haben8393 und Unglück7451 über ihn kommen935, spricht5002 der HErr3068.

3 Ізраїль — то святість для Господа, поча́ток врожа́ю Його. Всі, що їли його, завини́ли, — зло при́йде на них, говорить Господь.

4 Höret8085 des HErrn3068 Wort1697, ihr vom Hause1004 Jakob3290 und alle Geschlechter4940 vom Hause1004 Israel3478!

4 Послухайте слова Господнього, доме Яковів та всі ро́ди дому Ізраїля!

5 So spricht der HErr3068: Was haben4672 doch eure Väter1 Fehls an mir7368 gehabt, daß sie559 von mir wichen und hingen3212 an den unnützen Götzen, da310 sie doch nichts1892 erlangeten,

5 Так говорить Госпо́дь: яку кривду знайшли батьки ваші в Мені, що вони віддали́лись від Мене й пішли за марно́тою, і стали марни́ми?

6 und559 dachten nie keinmal: Wo ist der120 HErr3068, der uns aus5927 Ägyptenland4714 führete und776 leitete uns in5674 der Wüste4057, im wilden6160, ungebahnten7745 Lande776, im dürren6723, und finstern6757 Lande776, im Lande776, da niemand wandelte, noch3212 kein Mensch376 wohnete?

6 І не спита́ли вони: де Госпо́дь, що нас ви́вів із кра́ю єгипетського, що прова́див Він нас по пустині, по землі степові́й, повній ям, по кра́ю сухому та те́мному, по кра́ю, що в ньому ніхто не ходив, і що там не осі́лась люди́на?

7 Und7760 ich brachte935 euch in ein gut Land776, daß ihr935 äßet398 seine Früchte6529 und Güter2898 Und da ihr hineinkamet, verunreinigtet2930 ihr mein Land776 und machtet mir mein Erbe5159 zum Greuel8441.

7 І впрова́див Я вас до родю́чого Кра́ю, щоб їсти плоди́ його й до́бра його. І ви прибули́ й занечи́стили землю Мою, і зробили гидотою спа́дщину Мою.

8 Die Priester gedachten nicht3045: Wo ist8451 der HErr3068? und3548 die Gelehrten achteten mein nicht3276, und559 die Hirten7462 führeten die Leute von mir310, und1980 die Propheten5030 weissagten5012 vom Baal1168 und hingen an den unnützen Götzen.

8 Священики не повіли́: де Господь? А ті, хто тримає Зако́на, Мене не пізна́ли, і па́стирі повідпада́ли від Мене, а пророки Ваа́лом пророкува́ли, та за тими пішли, хто вам не допомо́же,

9 Ich muß mich immer mit euch7378 und1121 mit euren Kindeskindern1121 schelten, spricht5002 der HErr3068.

9 Тому́ то судитися буду ще з вами, — говорить Госпо́дь, — і з синами синів ваших бу́ду суди́тись!

10 Gehet5674 hin in die Inseln339 Chittim3794 und schauet7200 und sendet7971 in Kedar6938 und merket mit995 Fleiß und schauet7200, ob‘s daselbst so3966 zugehet,

10 Бо перейді́ть острови́ хітте́ян, і побачте, і до Кеда́ру пошліть, та пригля́ньтеся добре й побачте, чи було там таке, як оце?

11 ob die Heiden1471 ihre Götter430 ändern3235, wiewohl sie doch nicht3276 Götter430 sind? Und mein Volk5971 hat doch seine Herrlichkeit3519 verändert4171 um einen unnützen Götzen.

11 Чи змінив люд богі́в, хоч не Бо́г вони? А наро́д Мій змінив свою славу на те, що не помагає!

12 Sollte sich8074 doch der Himmel8064 davor entsetzen, erschrecken8175 und sehr3966 erbeben2717, spricht5002 der HErr3068.

12 Здивуйтеся цим, небеса́, і затремтіть, і злякайтесь над міру, говорить Господь!

13 Denn mein Volk5971 tut eine zwiefache Sünde7451: mich, die4325 lebendige2416 Quelle, verlassen5800 sie8147 und machen6213 sich3557 hie und da ausgehauene2672 Brunnen4726, die doch löcherig7665 sind und kein Wasser4325 geben.

13 Бо дві речі лихі Мій наро́д учинив: поки́нули Мене, джерело живої води, щоб собі подовба́ти водозбо́ри, водозбо́ри пола́мані, що води не тримають.

14 Ist denn Israel3478 ein Knecht5650 oder leibeigen3211, daß4069 er jedermanns Raub957 sein muß?

14 Чи Ізраїль Мій раб? Чи він теж кріпак, наро́джений вдо́ма? Чому ж здо́биччю він?

15 Denn die3427 Löwen3715 brüllen7580 über ihn und5414 schreien6963 und8047 verwüsten sein Land776 und verbrennen3341 seine Städte5892, daß niemand drinnen wohnet.

15 На нього ревуть левчуки́, видають голос свій, і його Край оберну́ли в пустиню, спалили міста́ його, так що немає мешка́нця.

16 Dazu so zerschlagen7462 die von Noph5297 und1121 Thachpanhes8471 dir den Kopf6936.

16 Також сини Мемфіса й Тахпенеса на че́репі па́слися в те́бе.

17 Solches machst du6213 dir5800 selbst, daß du den HErrn3068, deinen GOtt430, verlässest, so oft6256 er dich3212 den rechten Weg1870 leiten will.

17 Чи ж зробило тобі це не те, що покинув ти Господа, Бога свого́, що прова́див тебе по дорозі?

18 Was hilft‘s dir1870, daß du nach Ägypten4714 ziehst und5104 willst des Wassers4325 Sihor7883 trinken8354? Und was hilft‘s dir1870, daß du gen Assyrien804 ziehst und willst des Wassers4325 Phrath trinken8354?

18 І тепер що́ тобі до дороги в Єгипет? Щоб пити воду з Шіхо́ру? І що тобі до дороги в Ашшу́р? Щоб пити воду з Ріки́?

19 Es ist deiner Bosheit7451 Schuld3256, daß du so gestäupet wirst, und deines Ungehorsams4878, daß du so gestraft3198 wirst: Also mußt du inne werden7200 und erfahren3045, was für Jammer und Herzeleid4751 bringet, den HErrn3069, deinen GOtt430, verlassen5800 und ihn nicht7451 fürchten6345, spricht5002 der HErr3068 HErr136 Zebaoth6635.

19 Хай карає тебе твоє зло, і відсту́пства твої хай карта́ють тебе, і пізнай та побач, що лихе та гірке́ це, що кинув ти Господа, Бога свого, і стра́ху Мого́ над тобою нема, говорить Господь, Бог Саваот.

20 Denn du6808 hast7665 immerdar5769 dein Joch5923 zerbrochen und deine Bande4147 zerrissen5423 und gesagt559: Ich will nicht so unterworfen5674 sein, sondern auf allen hohen1364 Hügeln1389 und unter5647 allen grünen7488 Bäumen6086 liefest du der Hurerei2181 nach.

20 Бо віддавна зламала ти, до́чко Сіону, ярмо своє, пірвала свої поворо́зки й сказала: Не бу́ду служити! Бо на кожному взгі́р'ї високому, і під кожним зеленим деревом ти кла́лась блудни́цею.

21 Ich aber hatte dich5237 gepflanzt5193 zu einem süßen Weinstock8321, einen ganz rechtschaffenen571 Samen2233. Wie bist du mir denn geraten2015 zu einem bittern, wilden Weinstock1612?

21 А Я ж посадив був тебе виноградом добі́рним, уве́сь він — насіння правди́ве! І я́к ти змінилась Мені на ви́родка винограду чужого?

22 Und wenn du dich3526 gleich mit Lauge5427 wüschest und nähmest viel7235 Seife1287 dazu, so gleißt3799 doch deine Untugend5771 desto mehr vor mir6440, spricht5002 der HErr136 HErr3069.

22 Тому то хоч би ти й поми́лася лу́гом, і ми́ла багато собі зажила́ б, проте пля́мою буде вина твоя перед обличчям Моїм, говорить Господь Бог!

23 Wie3045 darfst du denn sagen559: Ich bin1980 nicht unrein2930, ich hänge nicht an7200 Baalim1168? Siehe an, wie1870 du es treibest im1870 Tal1516, und310 bedenke, wie du es ausgerichtet hast6213!

23 Як ти зможеш сказати: „Я не стала нечистою, за Ваалами я не ходила?“ Подивись на дорогу свою, у долині, чого ти нароби́ла, пустотли́ва верблю́дко, що кру́тиш дороги свої!

24 Du1245 läufst umher wie eine Kamelin in der Brunst, und wie ein Wild6501 in der Wüste4057 pflegt3928, wenn es vor großer Brunst lechzet und läuft7602, daß niemand8385 aufhalten kann. Wer5315 es wissen will7725, darf nicht7307 weit laufen3286; am Feiertage2320 sieht man4672 es wohl.

24 Ти — як дика осли́ця, яка до пустині привикла, що вітер втягає в жада́нні своєї душі, — хто заве́рне її в час її похотли́вости? Усі, хто шукає її, не пому́чаться, — зна́йдуть її в її місяці!

25 Lieber, halte doch und7272 lauf dich4513 nicht3212 so hellig! Aber du559 sprichst: Das lasse ich; ich muß mit den Fremden2114 buhlen157 und310 ihnen nachlaufen.

25 Стримуй но́гу свою, щоб не бути їй бо́сою, і від пра́гнення горло своє. А ти кажеш: „Пропало, вже ні, бо я покохала чужих — і за ними піду́“.

26 Wie ein Dieb1590 zuschanden wird4672, wenn er ergriffen wird, also wird das Haus1004 Israel3478 zuschanden werden3001 samt ihren Königen4428, Fürsten8269, Priestern3548 und1322 Propheten5030,

26 Як для зло́дія сором, коли буде зло́влений, так себе осоро́мив Ізра́їлів дім, вони та царі їхні, їхні зве́рхники, й їхні священики, й їхні пророки,

27 die zum Holz6086 sagen559: Du bist mein Vater1; und6256 zum Stein68: Du hast3205 mich gezeuget. Denn sie559 kehren mir den Rücken6203 zu und nicht7451 das Angesicht6437. Aber wenn die Not hergehet, sprechen sie6965: Auf6440, und hilf3467 uns!

27 що гово́рять до дерева: „Ти батько мій“, а до каменя: „Ти мене породив“. Бо до Мене вони повернулись плечи́ма, а не обличчям, а за час свого лиха говорять: „Устань та спаси нас!“

28 Wo sind aber denn deine Götter430, die4557 du dir gemacht6213 hast? Heiß sie6965 aufstehen; laß sehen, ob sie dir helfen3467 können in6256 der Not7451! Denn so manche Stadt5892, so manchen GOtt430 hast du, Juda3063.

28 А де ж твої бо́ги, яких наробив ти собі? Хай устануть вони, якщо можуть спасти́ тебе в час твого лиха, бож в тебе богі́в, скільки міст твоїх, Юдо!

29 Was wollt ihr7378 noch recht haben wider mich? Ihr seid alle von mir abgefallen6586, spricht5002 der HErr3068.

29 Чого вам зо Мною змага́тися? Усі ви відпа́ли від Мене, говорить Господь.

30 Alle Schläge5221 sind verloren an euren Kindern1121, sie3947 lassen sich doch nicht7723 ziehen4148. Denn euer Schwert2719 frißt398 gleichwohl eure Propheten5030 wie ein wütiger7843 Löwe738.

30 Нада́рмо Я бив синів ваших, — науки вони не взяли́, а ваших пророків ваш меч поз'їда́в, немов лев той вини́щувач!

31 Du7200 böse Art1755; merke auf des HErrn3068 Wort1697! Bin ich denn Israel3478 eine Wüste4057 oder ödes3991 Land776? Warum spricht559 denn mein Volk5971: Wir sind935 die Herren7300 und müssen dir nicht nachlaufen?

31 О ви, поколі́ння, — почуйтеце слово Господнє: Чи пустинею був для Ізра́їля Я? Чи може землею великої те́мряви? Чому ж каже наро́д Мій: „Ми вільно буя́ємо, — вже не прийдемо до Тебе?“

32 Vergisset doch eine Jungfrau1330 ihres Schmucks nicht7911 noch3117 eine Braut ihres Schleiers7196; aber3618 mein Volk5971 vergisset mein ewiglich4557.

32 Чи панна забуде оздо́бу свою, нарече́на — про стрі́чки свої? А наро́д Мій про Мене забув незчисле́нні вже дні!

33 Was schmückest du1245 viel dein Tun3190, daß ich dir1870 gnädig160 sein soll? Unter solchem Schein treibest du je mehr und mehr Bosheit7451.

33 Як ти вправно дорогу свою повела́, щоб шукати коха́ння! Тому́ то дороги свої призвича́їла ти до злочи́нства,

34 Über das findet4672 man Blut1818 der armen34 und3671 unschuldigen5355 Seelen5315 bei dir an allen Orten, und ist4672 nicht heimlich4290, sondern offenbar an denselben Orten.

34 і навіть на по́лах одежі твоєї знахо́диться кров душ убогих невинних, яких не зловила на вчинку гаря́чому, але понад усім тим

35 Noch sprichst du559: Ich bin unschuldig5352; er wende seinen Zorn639 von mir! Siehe, ich will7725 mit dir rechten8199, daß du559 sprichst: Ich habe2398 nicht gesündiget.

35 ти кажеш: „Невинна я, — Його гнів відверну́вся від мене направду“. Ось Я буду змага́тись з тобою за те, що ти кажеш: „Я не прогрішила“!

36 Wie1870 weichst du doch so3966 gerne und fällst jetzt dahin235, jetzt hieher! Aber du wirst an Ägypten4714 zuschanden werden954, wie du an Assyrien804 zuschanden worden bist.

36 На́що тиня́єшся ти, і міняєш дорогу свою́? Таж ти посоро́млена будеш Єгиптом, як ти посоро́млена від Асирі́ї!

37 Denn du mußt von3318 dannen auch wegziehen und deine Hände3027 über dem Haupt7218 zusammenschlagen; denn der HErr3068 wird deine Hoffnung4009 fehlen lassen und wird dir bei ihnen nichts gelingen6743.

37 І звідти ти ви́йдеш, зала́муючи свої руки на своїй голові, бо повідкида́в Господь тих, на кого ти наді́ялася, і не будеш ти мати в них у́спіху“.

1.0x