Библия - Обещанное Восстановление

Вихід

Розділ 32

1 І побачив наро́д, що загаявся Мойсей зійти з гори. І зібрався наро́д проти Аарона, та й сказали до нього: „Устань, зроби нам богі́в, що бу́дуть ходити перед нами, бо той Мойсей, муж, що вивів був нас із єгипетського кра́ю, — ми не знаємо, що сталось йому“.

2 І сказав їм Аарон „Поздіймайте золоті сере́жки, що в ушах ваших жінок, ваших синів та дочо́к ваших, і поприносьте до мене“.

3 І ввесь наро́д поздіймав з себе золоті сережки, що в їхніх ушах, та й позно́сили до Аарона.

4 І взяв він це з їхньої руки, і вформував його в глині, і зробив із нього лите теля. А вони сказали: „Оце твої боги, Ізраїлю, що вивели тебе з єгипетського кра́ю!“

5 І побачив це Аарон, і збудував жертівника перед ним. І кликнув Аарон та й сказав: „Завтра свято для Господа!“

6 І повставали вони взавтра ра́но вранці, і принесли цілопа́лення, і привели́ мирну жертву. І засів наро́д до їди́ та до пиття́, і встали ба́витися.

7 А Господь промовляв до Мойсея: „Іди, зійди, бо зіпсувся наро́д твій, якого ти вивів із єгипетського краю.

8 Зійшли вони скоро з дороги, що наказав був Я їм, — зробили собі лите теля, і поклонились йому, і склали йому́ жертви, та й сказали: Оце твої боги, Ізраїлю, що вивели тебе з єгипетського краю!“

9 І промовив Господь до Мойсея: „Я бачив наро́д той, і ось наро́д — твердошиїй він!

10 А тепер залиши Мене, — і розпа́литься гнів Мій на них, і Я ви́нищу їх, а тебе зроблю́ великим наро́дом“.

11 І Мойсей став благати лице Господа, Бога свого, та й сказав: „На́що, Господи, розпа́люється гнів Твій на народ Твій, якого Ти випровадив з єгипетського кра́ю силою великою та міцно́ю рукою?

12 На́що будуть казати єги́птяни, говорячи: На зле ти їх вивів, щоб їх повбивати в гора́х, та щоб винищити їх з пове́рхні землі?.. Вернися з ро́зпалу гніву Свого, та й відверни́ зло від Свого́ наро́ду!

13 Згадай про Авраама, Ісака та Ізраїля, рабів Своїх, що Ти їм присягався був Собою, та говорив їм: „Помно́жу ваших наща́дків, немов зорі небесні, і всю оту землю, що про неї казав, дам вашим наща́дкам, — і вони пося́дуть навіки“.

14 І відверну́в Господь зло, про яке говорив, щоб зробити Своєму народо́ві.

15 І повернувся, і зійшов Мойсей із гори, — а в руці його дві табли́ці свідо́цтва, писані з обох їхніх сторін, — звідси й звідти вони були́ писані.

16 А табли́ці — Божа робота вони, а письмо — Боже письмо воно, ви́різьблене на табли́цях.

17 І почув Ісус голос наро́ду, як кричав він, та й сказав до Мойсея: „Крик бо́ю в табо́рі!“

18 А той відказав: „Це не крик сили перемо́жців і не крик слабости переможених, — я чую голос співу!“

19 І сталося, коли він набли́зився до табо́ру, то побачив теля те та та́нці... І розпали́вся гнів Мойсеїв, і він кинув табли́ці із рук свої́х, — та й розторо́щив їх під горою!..

20 І схопи́в він теля, що зробили вони, та й спалив на огні, та змолов, аж став порох І розси́пав на поверхні води, і напоїв тим синів Ізра́їлевих.

21 І сказав Мойсей Ааронові: „Що́ вчинив тобі наро́д цей, що ти гріх великий навів на нього?“

22 А Аарон відказав: „Нехай не запа́литься гнів мого пана! Ти знаєш наро́д цей, що він у злому.

23 І вони сказали мені: Зроби нам богів, що будуть ходити перед нами, бо той Мойсей, муж, що вивів нас із єгипетського кра́ю, — ми не знаємо, що сталось йому.

24 І сказав я до них: Хто має золото, — поздіймайте з себе. І дали вони мені, а я кинув його в огонь, — і вийшло те теля“.

25 І побачив Мойсей народ, що незагну́зданий він, бо Аарон розгнузда́в його на га́ньбу поміж їхніми ворогами.

26 І став Мойсей у брамі табо́ру й сказав: „Хто за Господа — до мене!“ І зібралися до нього всі Левіїні сини.

27 І сказав він до них: „Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Припаші́ть кожен меча свого́ на стегно́ своє, перейдіть, і верніться від брами до брами в табо́рі, — і повбивайте кожен брата свого, і кожен приятеля свого, і кожен бли́жнього свого́“.

28 І зробили Левіїні сини за словом Мойсеєвим. І впало з наро́ду того дня близько трьох тисяч чоловіка.

29 І сказав Мойсей: „Освятіть сьогодні себе для Господа, бо кожен мстився на сині своїм та на браті своїм, і щоб сьогодні Він дав вам благослове́ння“.

30 І сталося назавтра, і сказав Мойсей до народу: „Ви згрішили великим гріхом, а тепер зійду́ я до Господа, — може складу́ оку́плення за ваш гріх“.

31 І вернувся Мойсей до Господа та й сказав: „О, згрішив цей наро́д великим гріхом, — вони зробили собі золотих богі́в!

32 А тепер, коли б Ти пробачив їм їхній гріх! А як ні, — витри мене з книги Своєї, яку Ти написав“.

33 І промовив Господь до Мойсея: „Хто згрішив Мені, того витру із книги Своєї.

34 А тепер іди, провадь цей народ туди, куди казав Я тобі. Ось Мій Ангол піде перед лицем твоїм. А в день кари Моєї — покараю їх за їхній гріх!

35 І Господь ударив той народ за те, що вони зробили теля, яке Аарон учинив був.

Исход

Глава 32

1 Народ увидел, что прошло уже много времени, а Моисей всё не спускается с горы. Тогда люди собрались вокруг Аарона и сказали ему: «Моисей вывел нас из Египта, но мы не знаем, что с ним случилось, поэтому сделай нам богов, чтобы они шли впереди и вели нас».

2 Аарон сказал народу: «Принесите мне золотые серьги ваших жен, сыновей и дочерей».

3 И вот весь народ собрал свои золотые серьги и принёс их Аарону.

4 Аарон взял у народа золото и сделал из него статую тельца, придав ему форму с помощью резца. Тогда народ воскликнул: «Вот боги твои, Израиль! Вот боги, которые вывели тебя из Египетской земли!»

5 Увидев всё это, Аарон соорудил перед тельцом алтарь и объявил: «Завтра будет особый праздник в честь Господа».

6 На следующий день люди встали очень рано, закололи животных, принесли их в дар как жертвы всесожжения и приношения содружества, потом все сели и стали есть и пить, а затем встали и устроили буйное празднество.

7 И сказал Господь Моисею: «Спустись с этой горы. Твой народ, который ты вывел из Египетской земли, совершил великий грех!

8 Быстро они отвернулись от всего, что Я заповедал им: они сделали себе тельца из золота, поклоняются ему, принося ему жертвы. Народ сказал: „Вот боги твои, Израиль! Вот боги, которые вывели тебя из Египетской земли”».

9 «Я видел, что эти люди упрямы, — сказал Господь Моисею, — они всегда будут против Меня.

10 В гневе Своём, Я истреблю их, а затем произведу от тебя великий народ».

11 Но Моисей стал молить Господа: «Господи, пусть не истребит Твой гнев народ Твой! Ты вывел этот народ из Египта Своей великой силой и властью.

12 Если Ты истребишь Свой народ, то египтяне, увидев это, скажут: „Господь задумал недоброе против Своего народа. Он вывел израильтян из Египта, чтобы убить в горах, так как хотел стереть их с лица земли”. Не гневайся на Свой народ! Прошу Тебя, измени своё решение, не губи этих людей!

13 Вспомни Авраама, Исаака и Израиля — эти люди служили Тебе, и Ты Своим именем поклялся им, сказав: „Я сделаю твой народ многочисленным, подобно звёздам небесным, Я отдам твоему народу всю эту землю, как и обещал, и эта земля будет их землёй навечно”».

14 И тогда Господь пожалел их и не сделал того, что сказал, — Он не истребил народ.

15 А Моисей спустился с горы, неся с собой каменные скрижали Соглашения. Эти заповеди были написаны на обеих сторонах камня: на той и на другой стороне.

16 Сам Бог сделал те камни, и Сам Бог высек те заповеди на них.

17 Иисус Навин, услышав шум празд ника в лагере, сказал Моисею: «Судя по звукам, в стане — война!»

18 «Этот шум — не крики победившей армии и не вопль побеждённой, — ответил Моисей. — Я слышу звуки музыки !»

19 Подойдя к стану, Моисей увидел золотого тельца и танцующий народ. В сильном гневе Моисей бросил на землю плоские камни, и они раскололись на куски у подножия горы.

20 Затем Моисей уничтожил сделанного людьми тельца: он расплавил его в огне, потом истолок золото в пыль, бросил её в воду и заставил израильский народ выпить эту воду.

21 «Каким образом эти люди уговорили тебя совершить такое преступление? — спросил Моисей Аарона. — Что побудило тебя ввести их в такой великий грех?»

22 «Не гневайся, господин, — ответил Аарон. — Ты знаешь, что этот народ всегда готов совершить недоброе.

23 Люди сказали мне: „Моисей вывел нас из Египта, но мы не знаем, что с ним случилось, поэтому сделай нам богов, чтобы они вели нас”.

24 И я сказал людям: „Если у вас есть золотые кольца, то отдайте их мне”. Они дали мне своё золото, я бросил его в огонь, и из огня вышел этот телец!»

25 Моисей увидел, что Аарон позволил народу погрязнуть в распущенности, что люди стали необузданными, и все враги их видят, как глупо они себя ведут.

26 Тогда Моисей встал у входа в стан и сказал: «Те, кто хочет следовать Господу, подойдите ко мне!» И все сыны Левия поспешили к Моисею,

27 и Моисей сказал им: «Я скажу вам, что говорит Господь, Бог Израиля: пусть каждый опояшется своим мечом и пройдёт по стану из шатра в шатёр, и пусть каждый убьёт брата своего, друга своего, ближнего своего — всех, кто против Господа».

28 Сыны Левия исполнили сказанное Моисеем, и в тот день погибло около 3 000 человек из израильского народа.

29 Тогда Моисей сказал: «Сегодня вам пришлось идти против своих собственных сыновей и братьев. Так посвятите же себя Господу, чтобы Он дал вам благословение».

30 На следующее утро Моисей сказал народу: «Вы совершили страшный грех! Но я сейчас поднимусь к Господу и, может быть, смогу сделать так, чтобы Он простил вам ваш грех!»

31 Затем Моисей возвратился к Господу и взмолился: «Прошу Тебя, выслушай меня! Эти люди совершили великий грех. Они сделали себе бога из золота.

32 Так прости же им этот грех! Если Ты не простишь их, то сотри Моё имя из книги, которую Ты написал».

33 Но Господь ответил Моисею: «Я стираю из книги только имена тех, кто согрешил против Меня.

34 Спустись вниз и поведи за собой народ, куда Я тебе укажу, а Мой Ангел пойдёт перед тобой и поведёт тебя за собой. Те, кто согрешили, будут наказаны, когда придёт время наказания для тех, кто согрешил».

35 И послал Господь страшный мор на израильтян за то, что они просили Аарона сделать золотого тельца.

Вихід Розділ 32	Исход Глава 32
1 І побачив наро́д, що загаявся Мойсей зійти з гори. І зібрався наро́д проти Аарона, та й сказали до нього: „Устань, зроби нам богі́в, що бу́дуть ходити перед нами, бо той Мойсей, муж, що вивів був нас із єгипетського кра́ю, — ми не знаємо, що сталось йому“.	1 Народ увидел, что прошло уже много времени, а Моисей всё не спускается с горы. Тогда люди собрались вокруг Аарона и сказали ему: «Моисей вывел нас из Египта, но мы не знаем, что с ним случилось, поэтому сделай нам богов, чтобы они шли впереди и вели нас».
2 І сказав їм Аарон „Поздіймайте золоті сере́жки, що в ушах ваших жінок, ваших синів та дочо́к ваших, і поприносьте до мене“.	2 Аарон сказал народу: «Принесите мне золотые серьги ваших жен, сыновей и дочерей».
3 І ввесь наро́д поздіймав з себе золоті сережки, що в їхніх ушах, та й позно́сили до Аарона.	3 И вот весь народ собрал свои золотые серьги и принёс их Аарону.
4 І взяв він це з їхньої руки, і вформував його в глині, і зробив із нього лите теля. А вони сказали: „Оце твої боги, Ізраїлю, що вивели тебе з єгипетського кра́ю!“	4 Аарон взял у народа золото и сделал из него статую тельца, придав ему форму с помощью резца. Тогда народ воскликнул: «Вот боги твои, Израиль! Вот боги, которые вывели тебя из Египетской земли!»
5 І побачив це Аарон, і збудував жертівника перед ним. І кликнув Аарон та й сказав: „Завтра свято для Господа!“	5 Увидев всё это, Аарон соорудил перед тельцом алтарь и объявил: «Завтра будет особый праздник в честь Господа».
6 І повставали вони взавтра ра́но вранці, і принесли цілопа́лення, і привели́ мирну жертву. І засів наро́д до їди́ та до пиття́, і встали ба́витися.	6 На следующий день люди встали очень рано, закололи животных, принесли их в дар как жертвы всесожжения и приношения содружества, потом все сели и стали есть и пить, а затем встали и устроили буйное празднество.
7 А Господь промовляв до Мойсея: „Іди, зійди, бо зіпсувся наро́д твій, якого ти вивів із єгипетського краю.	7 И сказал Господь Моисею: «Спустись с этой горы. Твой народ, который ты вывел из Египетской земли, совершил великий грех!
8 Зійшли вони скоро з дороги, що наказав був Я їм, — зробили собі лите теля, і поклонились йому, і склали йому́ жертви, та й сказали: Оце твої боги, Ізраїлю, що вивели тебе з єгипетського краю!“	8 Быстро они отвернулись от всего, что Я заповедал им: они сделали себе тельца из золота, поклоняются ему, принося ему жертвы. Народ сказал: „Вот боги твои, Израиль! Вот боги, которые вывели тебя из Египетской земли”».
9 І промовив Господь до Мойсея: „Я бачив наро́д той, і ось наро́д — твердошиїй він!	9 «Я видел, что эти люди упрямы, — сказал Господь Моисею, — они всегда будут против Меня.
10 А тепер залиши Мене, — і розпа́литься гнів Мій на них, і Я ви́нищу їх, а тебе зроблю́ великим наро́дом“.	10 В гневе Своём, Я истреблю их, а затем произведу от тебя великий народ».
11 І Мойсей став благати лице Господа, Бога свого, та й сказав: „На́що, Господи, розпа́люється гнів Твій на народ Твій, якого Ти випровадив з єгипетського кра́ю силою великою та міцно́ю рукою?	11 Но Моисей стал молить Господа: «Господи, пусть не истребит Твой гнев народ Твой! Ты вывел этот народ из Египта Своей великой силой и властью.
12 На́що будуть казати єги́птяни, говорячи: На зле ти їх вивів, щоб їх повбивати в гора́х, та щоб винищити їх з пове́рхні землі?.. Вернися з ро́зпалу гніву Свого, та й відверни́ зло від Свого́ наро́ду!	12 Если Ты истребишь Свой народ, то египтяне, увидев это, скажут: „Господь задумал недоброе против Своего народа. Он вывел израильтян из Египта, чтобы убить в горах, так как хотел стереть их с лица земли”. Не гневайся на Свой народ! Прошу Тебя, измени своё решение, не губи этих людей!
13 Згадай про Авраама, Ісака та Ізраїля, рабів Своїх, що Ти їм присягався був Собою, та говорив їм: „Помно́жу ваших наща́дків, немов зорі небесні, і всю оту землю, що про неї казав, дам вашим наща́дкам, — і вони пося́дуть навіки“.	13 Вспомни Авраама, Исаака и Израиля — эти люди служили Тебе, и Ты Своим именем поклялся им, сказав: „Я сделаю твой народ многочисленным, подобно звёздам небесным, Я отдам твоему народу всю эту землю, как и обещал, и эта земля будет их землёй навечно”».
14 І відверну́в Господь зло, про яке говорив, щоб зробити Своєму народо́ві.	14 И тогда Господь пожалел их и не сделал того, что сказал, — Он не истребил народ.
15 І повернувся, і зійшов Мойсей із гори, — а в руці його дві табли́ці свідо́цтва, писані з обох їхніх сторін, — звідси й звідти вони були́ писані.	15 А Моисей спустился с горы, неся с собой каменные скрижали Соглашения. Эти заповеди были написаны на обеих сторонах камня: на той и на другой стороне.
16 А табли́ці — Божа робота вони, а письмо — Боже письмо воно, ви́різьблене на табли́цях.	16 Сам Бог сделал те камни, и Сам Бог высек те заповеди на них.
17 І почув Ісус голос наро́ду, як кричав він, та й сказав до Мойсея: „Крик бо́ю в табо́рі!“	17 Иисус Навин, услышав шум празд ника в лагере, сказал Моисею: «Судя по звукам, в стане — война!»
18 А той відказав: „Це не крик сили перемо́жців і не крик слабости переможених, — я чую голос співу!“	18 «Этот шум — не крики победившей армии и не вопль побеждённой, — ответил Моисей. — Я слышу звуки музыки !»
19 І сталося, коли він набли́зився до табо́ру, то побачив теля те та та́нці... І розпали́вся гнів Мойсеїв, і він кинув табли́ці із рук свої́х, — та й розторо́щив їх під горою!..	19 Подойдя к стану, Моисей увидел золотого тельца и танцующий народ. В сильном гневе Моисей бросил на землю плоские камни, и они раскололись на куски у подножия горы.
20 І схопи́в він теля, що зробили вони, та й спалив на огні, та змолов, аж став порох І розси́пав на поверхні води, і напоїв тим синів Ізра́їлевих.	20 Затем Моисей уничтожил сделанного людьми тельца: он расплавил его в огне, потом истолок золото в пыль, бросил её в воду и заставил израильский народ выпить эту воду.
21 І сказав Мойсей Ааронові: „Що́ вчинив тобі наро́д цей, що ти гріх великий навів на нього?“	21 «Каким образом эти люди уговорили тебя совершить такое преступление? — спросил Моисей Аарона. — Что побудило тебя ввести их в такой великий грех?»
22 А Аарон відказав: „Нехай не запа́литься гнів мого пана! Ти знаєш наро́д цей, що він у злому.	22 «Не гневайся, господин, — ответил Аарон. — Ты знаешь, что этот народ всегда готов совершить недоброе.
23 І вони сказали мені: Зроби нам богів, що будуть ходити перед нами, бо той Мойсей, муж, що вивів нас із єгипетського кра́ю, — ми не знаємо, що сталось йому.	23 Люди сказали мне: „Моисей вывел нас из Египта, но мы не знаем, что с ним случилось, поэтому сделай нам богов, чтобы они вели нас”.
24 І сказав я до них: Хто має золото, — поздіймайте з себе. І дали вони мені, а я кинув його в огонь, — і вийшло те теля“.	24 И я сказал людям: „Если у вас есть золотые кольца, то отдайте их мне”. Они дали мне своё золото, я бросил его в огонь, и из огня вышел этот телец!»
25 І побачив Мойсей народ, що незагну́зданий він, бо Аарон розгнузда́в його на га́ньбу поміж їхніми ворогами.	25 Моисей увидел, что Аарон позволил народу погрязнуть в распущенности, что люди стали необузданными, и все враги их видят, как глупо они себя ведут.
26 І став Мойсей у брамі табо́ру й сказав: „Хто за Господа — до мене!“ І зібралися до нього всі Левіїні сини.	26 Тогда Моисей встал у входа в стан и сказал: «Те, кто хочет следовать Господу, подойдите ко мне!» И все сыны Левия поспешили к Моисею,
27 І сказав він до них: „Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Припаші́ть кожен меча свого́ на стегно́ своє, перейдіть, і верніться від брами до брами в табо́рі, — і повбивайте кожен брата свого, і кожен приятеля свого, і кожен бли́жнього свого́“.	27 и Моисей сказал им: «Я скажу вам, что говорит Господь, Бог Израиля: пусть каждый опояшется своим мечом и пройдёт по стану из шатра в шатёр, и пусть каждый убьёт брата своего, друга своего, ближнего своего — всех, кто против Господа».
28 І зробили Левіїні сини за словом Мойсеєвим. І впало з наро́ду того дня близько трьох тисяч чоловіка.	28 Сыны Левия исполнили сказанное Моисеем, и в тот день погибло около 3 000 человек из израильского народа.
29 І сказав Мойсей: „Освятіть сьогодні себе для Господа, бо кожен мстився на сині своїм та на браті своїм, і щоб сьогодні Він дав вам благослове́ння“.	29 Тогда Моисей сказал: «Сегодня вам пришлось идти против своих собственных сыновей и братьев. Так посвятите же себя Господу, чтобы Он дал вам благословение».
30 І сталося назавтра, і сказав Мойсей до народу: „Ви згрішили великим гріхом, а тепер зійду́ я до Господа, — може складу́ оку́плення за ваш гріх“.	30 На следующее утро Моисей сказал народу: «Вы совершили страшный грех! Но я сейчас поднимусь к Господу и, может быть, смогу сделать так, чтобы Он простил вам ваш грех!»
31 І вернувся Мойсей до Господа та й сказав: „О, згрішив цей наро́д великим гріхом, — вони зробили собі золотих богі́в!	31 Затем Моисей возвратился к Господу и взмолился: «Прошу Тебя, выслушай меня! Эти люди совершили великий грех. Они сделали себе бога из золота.
32 А тепер, коли б Ти пробачив їм їхній гріх! А як ні, — витри мене з книги Своєї, яку Ти написав“.	32 Так прости же им этот грех! Если Ты не простишь их, то сотри Моё имя из книги, которую Ты написал».
33 І промовив Господь до Мойсея: „Хто згрішив Мені, того витру із книги Своєї.	33 Но Господь ответил Моисею: «Я стираю из книги только имена тех, кто согрешил против Меня.
34 А тепер іди, провадь цей народ туди, куди казав Я тобі. Ось Мій Ангол піде перед лицем твоїм. А в день кари Моєї — покараю їх за їхній гріх!	34 Спустись вниз и поведи за собой народ, куда Я тебе укажу, а Мой Ангел пойдёт перед тобой и поведёт тебя за собой. Те, кто согрешили, будут наказаны, когда придёт время наказания для тех, кто согрешил».
35 І Господь ударив той народ за те, що вони зробили теля, яке Аарон учинив був.	35 И послал Господь страшный мор на израильтян за то, что они просили Аарона сделать золотого тельца.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Вихід

Розділ 32

Исход

Глава 32

Вихід

Розділ 32

Исход

Глава 32

Старий завіт

Новий завіт

Вихід

Розділ 32

Исход

Глава 32

Вихід

Розділ 32

Исход

Глава 32

Старий
завіт

Новий
завіт