До римлян

Розділ 10

1 Браття, бажа́ння мого серця й молитва до Бога за Ізраїля на спасі́ння.

2 Бо я свідчу їм, що вони мають ре́вність про Бога, але не за розумом.

3 Вони бо, не розуміючи праведности Божої, і силкуючись поставити власну праведність, не покорились праведності Божій.

4 Бо кінець Зако́ну — Христос на праведність кожному, хто вірує.

5 Мойсей бо пише про праведність, що від Закону, що „люди́на, яка його виконує, буде ним жити“.

6 А про праведність, що від віри, говорить так: „Не кажи в своїм серці: Хто вийде на небо?“ цебто зве́сти додолу Христа,

7 або: „Хто зі́йде в безодню?“ цебто ви́вести з мертвих Христа.

8 Але що каже ще? „Бли́зько тебе слово, — в устах твоїх і в серці твоїм“, цебто слово віри, що його проповідуємо.

9 Бо коли ти уста́ми своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся,

10 бо серцем віруємо для праведности, а устами іспові́дуємо для спасі́ння.

11 Каже бо Писа́ння: „Кожен, хто вірує в Нього, не буде засоро́млений“.

12 Бо нема різниці поміж юдеєм та ге́лленом, бо той же Госпо́дь є Господом усіх, багатий для всіх, хто кличе Його.

13 Бо „кожен, хто покличе Господнє Ім'я, буде спасе́ний“.

14 Але як покличуть Того, в Кого не ввірували? А як увірують у Того, що про Нього не чули? А як почують без проповідника?

15 І як будуть проповідувати, коли не будуть по́слані? Як написано: „Які гарні ноги благовіссників миру, благовісників добра́“.

16 Але не всі послухались Єва́нгелії. Бо Ісая каже: „Господи, хто повірив тому, що почув був від нас?“

17 Тож віра від слу́хання, а слу́хання через Слово Христо́ве.

18 Та кажу́: Чи не чули вони? Отож: „По всій землі їхній голос пішов, і їхні слова́ в кінці світу!“

19 Але кажу́: Чи Ізраїль не знав? Перший Мойсей говорить: „Я викличу заздрість у вас ненаро́дом, — роздражню́ вас нерозумним народом“.

20 А Ісая сміли́во говорить: „Знайшли Мене ті, хто Мене не шукав, відкрився Я тим, хто не питався про Мене!“

21 А про Ізраїля каже: „Я руки Свої цілий день простягав до людей неслухня́них і суперечних!“

До римлян

Розділ 10

1 Браття, бажа́ння мого серця й молитва до Бога за Ізраїля на спасі́ння.

2 Бо я свідчу їм, що вони мають ре́вність про Бога, але не за розумом.

3 Вони бо, не розуміючи праведности Божої, і силкуючись поставити власну праведність, не покорились праведності Божій.

4 Бо кінець Зако́ну — Христос на праведність кожному, хто вірує.

5 Мойсей бо пише про праведність, що від Закону, що „люди́на, яка його виконує, буде ним жити“.

6 А про праведність, що від віри, говорить так: „Не кажи в своїм серці: Хто вийде на небо?“ цебто зве́сти додолу Христа,

7 або: „Хто зі́йде в безодню?“ цебто ви́вести з мертвих Христа.

8 Але що каже ще? „Бли́зько тебе слово, — в устах твоїх і в серці твоїм“, цебто слово віри, що його проповідуємо.

9 Бо коли ти уста́ми своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся,

10 бо серцем віруємо для праведности, а устами іспові́дуємо для спасі́ння.

11 Каже бо Писа́ння: „Кожен, хто вірує в Нього, не буде засоро́млений“.

12 Бо нема різниці поміж юдеєм та ге́лленом, бо той же Госпо́дь є Господом усіх, багатий для всіх, хто кличе Його.

13 Бо „кожен, хто покличе Господнє Ім'я, буде спасе́ний“.

14 Але як покличуть Того, в Кого не ввірували? А як увірують у Того, що про Нього не чули? А як почують без проповідника?

15 І як будуть проповідувати, коли не будуть по́слані? Як написано: „Які гарні ноги благовіссників миру, благовісників добра́“.

16 Але не всі послухались Єва́нгелії. Бо Ісая каже: „Господи, хто повірив тому, що почув був від нас?“

17 Тож віра від слу́хання, а слу́хання через Слово Христо́ве.

18 Та кажу́: Чи не чули вони? Отож: „По всій землі їхній голос пішов, і їхні слова́ в кінці світу!“

19 Але кажу́: Чи Ізраїль не знав? Перший Мойсей говорить: „Я викличу заздрість у вас ненаро́дом, — роздражню́ вас нерозумним народом“.

20 А Ісая сміли́во говорить: „Знайшли Мене ті, хто Мене не шукав, відкрився Я тим, хто не питався про Мене!“

21 А про Ізраїля каже: „Я руки Свої цілий день простягав до людей неслухня́них і суперечних!“

До римлян

Розділ 10

До римлян

Розділ 10

1 Браття, бажа́ння мого серця й молитва до Бога за Ізраїля на спасі́ння.

1 Браття, бажа́ння мого серця й молитва до Бога за Ізраїля на спасі́ння.

2 Бо я свідчу їм, що вони мають ре́вність про Бога, але не за розумом.

2 Бо я свідчу їм, що вони мають ре́вність про Бога, але не за розумом.

3 Вони бо, не розуміючи праведности Божої, і силкуючись поставити власну праведність, не покорились праведності Божій.

3 Вони бо, не розуміючи праведности Божої, і силкуючись поставити власну праведність, не покорились праведності Божій.

4 Бо кінець Зако́ну — Христос на праведність кожному, хто вірує.

4 Бо кінець Зако́ну — Христос на праведність кожному, хто вірує.

5 Мойсей бо пише про праведність, що від Закону, що „люди́на, яка його виконує, буде ним жити“.

5 Мойсей бо пише про праведність, що від Закону, що „люди́на, яка його виконує, буде ним жити“.

6 А про праведність, що від віри, говорить так: „Не кажи в своїм серці: Хто вийде на небо?“ цебто зве́сти додолу Христа,

6 А про праведність, що від віри, говорить так: „Не кажи в своїм серці: Хто вийде на небо?“ цебто зве́сти додолу Христа,

7 або: „Хто зі́йде в безодню?“ цебто ви́вести з мертвих Христа.

7 або: „Хто зі́йде в безодню?“ цебто ви́вести з мертвих Христа.

8 Але що каже ще? „Бли́зько тебе слово, — в устах твоїх і в серці твоїм“, цебто слово віри, що його проповідуємо.

8 Але що каже ще? „Бли́зько тебе слово, — в устах твоїх і в серці твоїм“, цебто слово віри, що його проповідуємо.

9 Бо коли ти уста́ми своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся,

9 Бо коли ти уста́ми своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся,

10 бо серцем віруємо для праведности, а устами іспові́дуємо для спасі́ння.

10 бо серцем віруємо для праведности, а устами іспові́дуємо для спасі́ння.

11 Каже бо Писа́ння: „Кожен, хто вірує в Нього, не буде засоро́млений“.

11 Каже бо Писа́ння: „Кожен, хто вірує в Нього, не буде засоро́млений“.

12 Бо нема різниці поміж юдеєм та ге́лленом, бо той же Госпо́дь є Господом усіх, багатий для всіх, хто кличе Його.

12 Бо нема різниці поміж юдеєм та ге́лленом, бо той же Госпо́дь є Господом усіх, багатий для всіх, хто кличе Його.

13 Бо „кожен, хто покличе Господнє Ім'я, буде спасе́ний“.

13 Бо „кожен, хто покличе Господнє Ім'я, буде спасе́ний“.

14 Але як покличуть Того, в Кого не ввірували? А як увірують у Того, що про Нього не чули? А як почують без проповідника?

14 Але як покличуть Того, в Кого не ввірували? А як увірують у Того, що про Нього не чули? А як почують без проповідника?

15 І як будуть проповідувати, коли не будуть по́слані? Як написано: „Які гарні ноги благовіссників миру, благовісників добра́“.

15 І як будуть проповідувати, коли не будуть по́слані? Як написано: „Які гарні ноги благовіссників миру, благовісників добра́“.

16 Але не всі послухались Єва́нгелії. Бо Ісая каже: „Господи, хто повірив тому, що почув був від нас?“

16 Але не всі послухались Єва́нгелії. Бо Ісая каже: „Господи, хто повірив тому, що почув був від нас?“

17 Тож віра від слу́хання, а слу́хання через Слово Христо́ве.

17 Тож віра від слу́хання, а слу́хання через Слово Христо́ве.

18 Та кажу́: Чи не чули вони? Отож: „По всій землі їхній голос пішов, і їхні слова́ в кінці світу!“

18 Та кажу́: Чи не чули вони? Отож: „По всій землі їхній голос пішов, і їхні слова́ в кінці світу!“

19 Але кажу́: Чи Ізраїль не знав? Перший Мойсей говорить: „Я викличу заздрість у вас ненаро́дом, — роздражню́ вас нерозумним народом“.

19 Але кажу́: Чи Ізраїль не знав? Перший Мойсей говорить: „Я викличу заздрість у вас ненаро́дом, — роздражню́ вас нерозумним народом“.

20 А Ісая сміли́во говорить: „Знайшли Мене ті, хто Мене не шукав, відкрився Я тим, хто не питався про Мене!“

20 А Ісая сміли́во говорить: „Знайшли Мене ті, хто Мене не шукав, відкрився Я тим, хто не питався про Мене!“

21 А про Ізраїля каже: „Я руки Свої цілий день простягав до людей неслухня́них і суперечних!“

21 А про Ізраїля каже: „Я руки Свої цілий день простягав до людей неслухня́них і суперечних!“

1.0x