До римлянРозділ 14 |
|
1 |
|
2 Один бо вірує, що можна їсти все, а не́мічний споживає ярину́. |
|
3 Хто їсть, нехай не погорджує тим, хто не їсть. А хто не їсть, нехай не осуджує того, хто їсть, — Бог бо прийняв його. |
|
4 Ти хто такий, що судиш чужого раба? Він для пана свого стоїть або падає; але він усто́їть, бо має Бог силу поставити його. |
|
5 Один вирі́знює день від дня, інший же про кожен день судить одна́ково. Нехай кожен за власною думкою тримається свого переко́нання. |
|
6 Хто вважає на день, — для Господа вважає, а хто не вважає на день, — для Господа не вважає. Хто їсть, — для Господа їсть, бо дякує Богові. А хто не їсть, — для Господа не їсть, і дякує Богові. |
|
7 Бо ніхто з нас не живе сам для себе, і не вмирає ніхто сам для себе. |
|
8 Бо коли живемо́ — для Господа живемо́, і коли вмира́ємо — для Господа вмираємо. І чи живемо́, чи вмира́ємо — ми Господні! |
|
9 Бо Христос на те й умер, і ожив, щоб панувати і над мертвими, і над живими. |
|
10 А ти на́що осуджуєш брата свого́? Чи чого ти пого́рджуєш братом своїм? Бо всі станемо перед судним престолом Божим. |
|
11 Бо написано: „Я живу, каже Госпо́дь, і схи́литься кожне коліно передо Мною, і ви́знає Бога кожен язик!“ |
|
12 Тому кожен із нас сам за себе дасть відповідь Богові. |
|
13 Отож, не будемо більше осуджувати один о́дного, але краще судіть про те, щоб не давати братові спотика́ння та спокуси. |
|
14 |
|
15 Коли ж через поживу сумує твій брат, то вже не за любов'ю пово́дишся ти, — не губи своєю поживою того́, за кого Христос був умер. |
|
16 Нехай ваше добре не зневажа́ється. |
|
17 Бо Царство Боже не пожи́ва й питво́, але праведність, і мир, і радість у Дусі Святім. |
|
18 Хто цим служить Христові, той Богові милий і шано́ваний поміж людьми́. |
|
19 Отож, пильнуймо про мир, та про те, що на збудува́ння один о́дного! |
|
20 |
|
21 Добре не їсти м'яса, ані пити вина, ані робити такого, від чого брат твій гірши́ться, або споку́шується, або слабне. |
|
22 Ти маєш віру? Май її сам про себе перед Богом. Блаженний той, хто не осуджує самого себе за те, про що випробо́вується! |
|
23 А хто має сумнів, коли їсть, буде осу́джений, бо не робить із віри, а що не від віри, те гріх. |
Послание к римлянамГлава 14 |
|
1 |
|
2 Ибо |
|
3 Кто |
|
4 Кто |
|
5 Иной |
|
6 Кто |
|
7 Ибо |
|
8 |
|
9 Ибо |
|
10 А |
|
11 Ибо |
|
12 |
|
13 |
|
14 Я знаю |
|
15 Если |
|
16 Да не |
|
17 Ибо |
|
18 Кто |
|
19 Итак |
|
20 Ради |
|
21 Лучше |
|
22 |
|
23 |
До римлянРозділ 14 |
Послание к римлянамГлава 14 |
|
1 |
1 |
|
2 Один бо вірує, що можна їсти все, а не́мічний споживає ярину́. |
2 Ибо |
|
3 Хто їсть, нехай не погорджує тим, хто не їсть. А хто не їсть, нехай не осуджує того, хто їсть, — Бог бо прийняв його. |
3 Кто |
|
4 Ти хто такий, що судиш чужого раба? Він для пана свого стоїть або падає; але він усто́їть, бо має Бог силу поставити його. |
4 Кто |
|
5 Один вирі́знює день від дня, інший же про кожен день судить одна́ково. Нехай кожен за власною думкою тримається свого переко́нання. |
5 Иной |
|
6 Хто вважає на день, — для Господа вважає, а хто не вважає на день, — для Господа не вважає. Хто їсть, — для Господа їсть, бо дякує Богові. А хто не їсть, — для Господа не їсть, і дякує Богові. |
6 Кто |
|
7 Бо ніхто з нас не живе сам для себе, і не вмирає ніхто сам для себе. |
7 Ибо |
|
8 Бо коли живемо́ — для Господа живемо́, і коли вмира́ємо — для Господа вмираємо. І чи живемо́, чи вмира́ємо — ми Господні! |
8 |
|
9 Бо Христос на те й умер, і ожив, щоб панувати і над мертвими, і над живими. |
9 Ибо |
|
10 А ти на́що осуджуєш брата свого́? Чи чого ти пого́рджуєш братом своїм? Бо всі станемо перед судним престолом Божим. |
10 А |
|
11 Бо написано: „Я живу, каже Госпо́дь, і схи́литься кожне коліно передо Мною, і ви́знає Бога кожен язик!“ |
11 Ибо |
|
12 Тому кожен із нас сам за себе дасть відповідь Богові. |
12 |
|
13 Отож, не будемо більше осуджувати один о́дного, але краще судіть про те, щоб не давати братові спотика́ння та спокуси. |
13 |
|
14 |
14 Я знаю |
|
15 Коли ж через поживу сумує твій брат, то вже не за любов'ю пово́дишся ти, — не губи своєю поживою того́, за кого Христос був умер. |
15 Если |
|
16 Нехай ваше добре не зневажа́ється. |
16 Да не |
|
17 Бо Царство Боже не пожи́ва й питво́, але праведність, і мир, і радість у Дусі Святім. |
17 Ибо |
|
18 Хто цим служить Христові, той Богові милий і шано́ваний поміж людьми́. |
18 Кто |
|
19 Отож, пильнуймо про мир, та про те, що на збудува́ння один о́дного! |
19 Итак |
|
20 |
20 Ради |
|
21 Добре не їсти м'яса, ані пити вина, ані робити такого, від чого брат твій гірши́ться, або споку́шується, або слабне. |
21 Лучше |
|
22 Ти маєш віру? Май її сам про себе перед Богом. Блаженний той, хто не осуджує самого себе за те, про що випробо́вується! |
22 |
|
23 А хто має сумнів, коли їсть, буде осу́джений, бо не робить із віри, а що не від віри, те гріх. |
23 |