CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Бут. 24
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Буття

Розділ 24

1 А Авраам був старий, у літа ввійшов. І Господь Авраама поблагословив був усім.

2 І сказав Авраам до свого раба, найстаршого дому свого, що рядив над усім, що він мав: „Поклади свою руку під стегно́ моє,

3 і я заприсягну тебе Господом, Богом неба й Богом землі, що ти не ві́зьмеш жінки для сина мого з-посеред дочок ханаанеянина, серед якого я пробуваю.

4 Бо ти пі́деш до краю мого, і до місця мого наро́дження, і ві́зьмеш жінку для сина мого, для Ісака“.

5 І сказав раб до нього: „Може та жінка не схоче за мною піти до цієї землі, то чи справді поверну я твого сина до краю, звідки ти вийшов?“

6 І промовив до нього Авраам: „Стережися, — щоб ти не вернув мого сина туди!

7 Господь, що взяв мене з дому батька мого й з краю мого народження, і що промовляв був до мене, і що присягнув мені, кажучи: „Твої́м наща́дкам Я дам оцю землю“, Він пошле Свого Ангола перед обличчям твоїм, і ти візьмеш звідти жінку для сина мого!

8 А коли ота жінка не схоче піти за тобою, то ти бу́деш очищений з цієї прися́ги своєї. Тільки сина мого ти туди не вертай“.

9 І раб поклав свою руку під стегно́ Авраама, пана свого, і йому присягнув на цю спра́ву.

10 І взяв той раб десять верблюдів із верблюдів пана свого, та й пішов. І взяв різне добро свого пана в руку свою. І він устав, і пішов в Месопотамію до міста Нахора.

11 І поставив верблюди навколішки за містом при водній криниці надвечір, на час, як виходять жінки воду брати,

12 та й промовив: „Господи, Боже пана мого Авраама, — подай же сьогодні мені це, і милість вчини з паном моїм Авраамом!

13 Ось я стою над водним джерелом, а до́чки мешканців міста виходять воду брати.

14 І станеться, що дівчина, до якої скажу: Нахили но глека свого, я нап'юся, — а вона відповість: Пий, і так само верблюди твої я понапуваю, — її Ти призначив для раба Свого, для Ісака. І з цьо́го пізнаю, що Ти милість учинив з моїм паном“.

15 І сталося, поки він закінчив говорити, аж ось виходить Ревека, що була народжена Бетуїлові, синові Мілки, жінки Нахора, Авраамового брата. А її глек — на плечі в неї.

16 А дівчина та — вельми вродлива з обличчя; була дівиця, і чоловік не пізнав ще її. І зійшла вона до джерела, і напо́внила глека свого, та й вийшла.

17 І вибіг той раб назустріч їй, та й сказав: „Дай но напитись води з твого глека!“

18 А та відказала: „Напийся, мій пане!“ І вона поспішила, і зняла свого глека на руку свою, — і напоїла його.

19 А коли закінчи́ла поїти його, то сказала: „Також для верблюдів твоїх наберу́ я води, аж поки вони не нап'ються“.

20 І метнулась вона, і глека свого спорожнила до пійла. І ще до криниці побігла набрати, і набрала води всім верблюдам його.

21 А чоловік той дивувався їй та мовчав, щоб пізнати, чи Господь пощастив дорогу йому, чи ні?

22 І сталося, як перестали верблюди пити, то взяв той чоловік золоту сережку, — пів шекля вага їй, — і два на́ручні на руки її, — на десять шеклів золота вага їм, —

23 та й сказав: „Чия ти дочка? Скажи ж мені, чи в домі батька твойо́го є місце для нас ночувати?“

24 Вона відказала йому: „Я дочка Бетуїла, сина Мілки, що його породила вона для Нахора“.

25 І сказала до нього: „І соломи, і паші багато є в нас, також місце ночувати“.

26 І той чоловік нахилився, і вклонився Богові аж до землі,

27 та й сказав: „Благословенний Господь, Бог пана мого Авраама, що не опустив милости Своєї й вірности Своєї від пана мого! Я був у дорозі, Господь припровадив мене до дому братів мого пана“.

28 І побігла дівчина, і розповіла́ в домі своєї матері про цю пригоду.

29 А в Ревеки був брат, на ймення йому Лава́н. І побіг Лаван до того чоловіка надвір, до джерела.

30 І сталося, як він побачив сережку та на́ручні на руках сестри своєї, і коли почув слова Ревеки, сестри своєї, що говорила: „Отак говорив мені той чоловік“, то прибув він до того чоловіка, — а той ось стоїть при верблюдах біля джерела, —

31 і сказав: „Увійди, благословенний Господа! Чого стоятимеш надворі? А я опорожнив дім і місце для верблюдів“.

32 І ввійшов той чоловік до дому. А Лаван порозсідлував верблюди, і дав соломи й паші для верблюдів, і води, щоб умити ноги йому й ноги людям, що були з ним.

33 І поставлено перед ним, щоб він їв. А той відказав: „Не бу́ду їсти, аж поки не розкажу́ своєї справи“. А Лаван відказав: „Говори!“

34 І той став говорити: „Я раб Авраамів.

35 А Господь ще́дро поблагословив мого пана, і він став великий. І дав Він йому худобу дрібну та велику, і срібло, і золото, і рабів, і невільниць, і верблюди, й осли.

36 А Сарра, жінка пана мого, бувши старо́ю, уродила панові моєму сина. А він йому все дав, що мав.

37 І заприсяг мене пан мій, говорячи: „Не візьмеш жінки для сина мого з-посеред дочок ханаанеянина, що я пробува́ю в його краю.

38 Але підеш до дому батька мого, і до мого роду, і ві́зьмеш жінку для сина мого“.

39 І сказав я до пана свого: „Може та жінка не піде за мною?“

40 І сказав він до мене: „Господь, що ходив перед обличчям моїм, пошле Свого Ангола з тобою, і дорогу твою пощастить, і ти візьмеш жінку для сина мого з роду мого й з дому батька мого.

41 Тоді будеш очищений ти від закля́ття мого́, як при́йдеш до роду мого, а коли вони не дадуть тобі, то будеш ти чистий від закля́ття мого́.

42 І прибув я сьогодні до джерела, та й сказав: „Господи, Боже пана мого Авраама, коли б же Ти вчинив щасливою дорогу мою, що нею ходжу́ я!

43 Ось я стою над джерелом води, і станеться, що дівчина, яка вийде води брати, а я їй скажу́: Дай но мені напитися трохи води з свого глека,

44 вона ж відкаже мені: Пий і ти, і для верблюдів твоїх наберу́ я води, то вона та жінка, яку призна́чив Госпо́дь для сина пана мого.“

45 І поки скінчи́в я говорити в своїм серці, аж ось виходить Ревека, а її глек на плечі в неї. І зійшла вона до джерела, та й набрала води. І сказав я до неї: Напій же мене!

46 І метнулась вона, і свого глека з себе зняла та й сказала: Пий, а я понапуваю й верблюди твої. І я пив, а вона понапувала й ті верблюди.

47 А я запитався її та й сказав: Чия ти дочка? А вона відказала: Я дочка Бетуїла, сина Нахорового, якого породила йому Мілка. І сережку надів я до носа її, і наручні на руки її.

48 І я нахилився, і вклонився до землі Господе́ві, і поблагословив Господа, Бога пана мого Авраама, що Він провадив мене дорогою ви́значеною, щоб узяти дочку брата пана мого для сина його.

49 А тепер, якщо милосердя та правду ви чините з паном моїм, то скажіть мені; коли ж ні, — то скажіть мені, і я звернуся право́руч або ліво́руч“.

50 І відповіли Лаван і Бетуїл та й сказали: „Від Господа вийшла та річ, — ми не можем сказати тобі нічого злого чи доброго.

51 Ось перед тобою Ревека, — візьми та й іди, і нехай вона стане за жінку синові пана твого, як Господь говорив був“.

52 І сталося, коли їхні слова почув раб Авраамів, то вклонивсь до землі Господе́ві.

53 І вийняв той раб срібний по́суд, і по́суд золотий та шати, і дав Ревеці, і дав цінні речі братові її та матері її.

54 І їли й пили він та люди, що з ним, і ночували. А коли рано встали, то він сказав: „Відішліть мене до пана мого“.

55 І сказав її брат та мати її: „Нехай посидить дівчина з нами хоч днів з десять, — потім пі́деш“.

56 І сказав він до них: „Не спізняйте мене, бо Господь пощастив мою путь. Відішліть мене, і нехай я піду́ до пана свого“.

57 А вони відказали: „Покличмо дівчину, і запитаймо її саму.“

58 І покликали Ревеку, і сказали до неї: „Чи ти пі́деш з оцим чоловіком?“ А вона відказала: „Піду́“.

59 І послали вони Ревеку, сестру свою, і няньку її, і раба Авраамового, і людей його.

60 І вони поблагословили Ревеку й сказали до неї: „Ти наша сестра, — будь матір'ю для тисячі десятків тисяч, і нехай наща́дки твої́ внаслідують брами твоїх ворогів“.

61 І встала Ревека й служниці її, і посідали на верблюдів, і поїхали за тим чоловіком. І взяв раб Ревеку й відійшо́в.

62 А Ісак був вернувся з по́дорожі до криниці Лахай-Рої, і сидів у краї південному.

63 І вийшов Ісак на прогулянку в поле, як вечір наставав. І він звів свої очі, і побачив, — ось верблюди йдуть.

64 І Ревека звела́ свої очі, та й Ісака побачила, — і злізла з верблюда.

65 І сказала вона до раба: „Хто отой чоловік, що полем іде нам назустріч?“ А раб відповів: „То мій пан“. І вона покрива́ло взяла, та й накрилась.

66 І раб розповів Ісакові про всі речі, які він учинив.

67 І впровадив її Ісак до намету Сарри, матері своєї. І взяв він Ревеку, і за жінку йому вона стала, і він її покохав. І Ісак був утішений по смерті матері своєї.

Бытие

Глава 24

1 Авраам85 был2204 уже стар2204 и в летах3117 преклонных.935 Господь3068 благословил1288 Авраама85 всем.

2 И сказал559 Авраам85 рабу5650 своему, старшему2205 в доме1004 его, управлявшему4910 всем, что у него было: положи7760 руку3027 твою под стегно3409 мое

3 и клянись7650 мне Господом,3068 Богом430 неба8064 и Богом430 земли,776 что ты не возьмешь3947 сыну1121 моему жены802 из дочерей1323 Хананеев,3669 среди7130 которых я живу,3427

4 но пойдешь3212 в землю776 мою, на родину4138 мою, и возьмешь3947 жену802 сыну1121 моему Исааку.3327

5 Раб5650 сказал559 ему: может быть, не захочет14 женщина802 идти3212 со мною310 в эту землю,776 должен7725 ли я возвратить7725 сына1121 твоего в землю,776 из которой ты вышел?3318

6 Авраам85 сказал559 ему: берегись,8104 не6435 возвращай7725 сына1121 моего туда;

7 Господь,3068 Бог430 неба,8064 Который взял3947 меня из дома1004 отца1 моего и из земли776 рождения4138 моего, Который говорил1696 мне и Который клялся7650 мне, говоря:559 «потомству2233 твоему дам5414 сию землю»,776 — Он пошлет7971 Ангела4397 Своего пред3942 тобою, и ты возьмешь3947 жену802 сыну1121 моему оттуда;

8 если же не захочет14 женщина802 идти3212 с тобою,310 ты будешь5352 свободен5352 от сей клятвы7621 моей; только сына1121 моего не возвращай7725 туда.

9 И положил7760 раб5650 руку3027 свою под стегно3409 Авраама,85 господина113 своего, и клялся7650 ему в5921 сем.20881697

10 И взял3947 раб5650 из верблюдов1581 господина113 своего десять6235 верблюдов1581 и пошел.3212 В руках3027 у него были также всякие сокровища2898 господина113 его. Он встал6965 и пошел3212 в Месопотамию,763 в город5892 Нахора,5152

11 и остановил1288 верблюдов1581 вне2351 города,5892 у413 колодезя875 воды,4325 под вечер,62566153 в то время,6256 когда выходят3318 женщины черпать,7579

12 и сказал:559 Господи,3068 Боже430 господина113 моего Авраама!85 пошли7136 ее сегодня3117 навстречу3942 мне и сотвори6213 милость2617 с5973 господином113 моим Авраамом;85

13 вот, я стою5324 у источника5869 воды,4325 и дочери1323 жителей582 города5892 выходят3318 черпать7579 воду;4325

14 и девица,5291 которой я скажу:559 «наклони5186 кувшин3537 твой, я напьюсь»,8354 и которая скажет:559 «пей,8354 я и верблюдам1581 твоим дам8248 пить»,8248 — вот та, которую Ты назначил3198 рабу5650 Твоему Исааку;3327 и по сему узнаю3045 я, что Ты творишь6213 милость2617 с господином113 моим.

15 Еще не перестал3615 он говорить,1696 и вот, вышла3318 Ревекка,7259 которая834 родилась3205 от Вафуила,1328 сына1121 Милки,4435 жены802 Нахора,5152 брата251 Авраамова,85 и кувшин3537 ее на плече7926 ее;

16 девица5291 была прекрасна39662896 видом,4758 дева,1330 которой не познал3045 муж.376 Она сошла3381 к источнику,5869 наполнила4390 кувшин3537 свой и пошла5927 вверх.5927

17 И побежал7323 раб5650 навстречу7125 ей и сказал:559 дай1572 мне испить1572 немного4592 воды4325 из кувшина3537 твоего.

18 Она сказала:559 пей,8354 господин113 мой. И тотчас4116 спустила3381 кувшин3537 свой на руку3027 свою и напоила8248 его.

19 И, когда напоила36158248 его, сказала:559 я стану7579 черпать7579 и для верблюдов1581 твоих, пока не напьются.36158354

20 И тотчас4116 вылила6168 воду из кувшина3537 своего в поило8268 и побежала7323 опять к колодезю875 почерпнуть,7579 и начерпала7579 для всех верблюдов1581 его.

21 Человек376 тот смотрел7583 на нее с изумлением7583 в молчании,2790 желая уразуметь,3045 благословил6743 ли Господь3068 путь1870 его, или518 нет.518

22 Когда верблюды1581 перестали3615 пить,8354 тогда человек376 тот взял3947 золотую2091 серьгу,5141 весом4948 полсикля,1235 и два8147 запястья6781 на руки3027 ей, весом4948 в десять6235 сиклей золота;2091

23 И сказал:559 чья4310 ты859 дочь?1323 скажи5046 мне, есть3426 ли в доме1004 отца1 твоего место4725 нам ночевать?3885

24 Она сказала559 ему: я дочь1323 Вафуила,1328 сына1121 Милки,4435 которого она родила3205 Нахору.5152

25 И еще сказала559 ему: у нас много7227 соломы8401 и1571 корму,4554 и1571 есть место4725 для ночлега.3885

26 И преклонился6915 человек376 тот и поклонился7812 Господу,3068

27 и сказал:559 благословен1288 Господь3068 Бог430 господина113 моего Авраама,85 Который не оставил58005973 господина113 моего милостью2617 Своею и истиною571 Своею! Господь3068 прямым путем1870 привел5148 меня к дому1004 брата251 господина113 моего.

28 Девица5291 побежала7323 и рассказала5046 об этом1697 в доме1004 матери517 своей.

29 У Ревекки7259 был брат,251 именем8034 Лаван.3837 Лаван3837 выбежал23517323 к тому человеку,376 к источнику.5869

30 И когда он увидел7200 серьгу5141 и запястья6781 на руках3027 у сестры269 своей и услышал8085 слова1697 Ревекки,7259 сестры269 своей, которая говорила:559 так3541 говорил1696 со мною этот человек,376 — то пришел935 к человеку,376 и вот, он стоит5975 при5921 верблюдах1581 у источника;5869

31 и сказал:559 войди,935 благословенный1288 Господом;3068 зачем ты стоишь5975 вне?2351 я приготовил6437 дом1004 и место4725 для верблюдов.1581

32 И вошел935 человек.376 Лаван расседлал6605 верблюдов1581 и дал5414 соломы8401 и корму4554 верблюдам,1581 и воды4325 умыть7364 ноги7272 ему и людям,582 которые были с ним;

33 и предложена77603455 была ему пища;398 но он сказал:559 не стану398 есть,398 доколе не скажу1696 дела1697 своего. И сказали:559 говори.1696

34 Он сказал:559 я раб5650 Авраамов;85

35 Господь3068 весьма3966 благословил1288 господина113 моего, и он сделался1431 великим:1431 Он дал5414 ему овец6629 и волов,1241 серебро3701 и золото,2091 рабов5650 и рабынь,8198 верблюдов1581 и ослов;2543

36 Сарра,8283 жена802 господина113 моего, уже310 состарившись,2209 родила3205 господину113 моему сына,1121 которому он отдал5414 все, что у него;

37 и взял7650 с меня клятву7650 господин113 мой, сказав:559 не бери3947 жены802 сыну1121 моему из дочерей1323 Хананеев,3669 в земле776 которых я живу,3427

38 а518 пойди3212 в дом1004 отца1 моего и к родственникам4940 моим, и возьмешь3947 жену802 сыну1121 моему.

39 Я сказал559 господину113 моему: может быть, не пойдет3212310 женщина802 со мною.

40 Он сказал559 мне: Господь,3068 пред3942 лицем3942 Которого я хожу,1980 пошлет7971 с тобою Ангела4397 Своего и благоустроит6743 путь1870 твой, и возьмешь3947 жену802 сыну1121 моему из родных4940 моих и из дома1004 отца1 моего;

41 тогда будешь5352 ты свободен5352 от клятвы423 моей, когда сходишь935 к родственникам4940 моим; и если они не дадут5414 тебе, то будешь свободен5355 от клятвы423 моей.

42 И пришел935 я ныне3117 к источнику,5869 и сказал:559 Господи,3068 Боже430 господина113 моего Авраама!85 Если Ты благоустроишь6743 путь,1870 который я совершаю,1980

43 то вот, я стою5324 у источника5869 воды,4325 и девица,5959 которая выйдет3318 почерпать,7579 и которой я скажу:559 дай мне испить8248 немного45924325 из кувшина3537 твоего,

44 и которая скажет559 мне: «и ты пей,8354 и верблюдам1581 твоим я начерпаю»7579 — вот жена,802 которую Господь3068 назначил3198 сыну1121 господина113 моего.

45 Еще не перестал3615 я говорить1696 в уме3820 моем, и вот вышла3318 Ревекка,7259 и кувшин3537 ее на плече7926 ее, и сошла3381 к источнику5869 и почерпнула;7579 и я сказал559 ей: напой8248 меня.

46 Она тотчас4116 спустила3381 с себя кувшин3537 свой и сказала:559 пей,8354 и верблюдов1581 твоих я напою.8248 И я пил,8354 и верблюдов1581 она напоила.8248

47 Я спросил7592 ее и сказал:559 чья ты дочь?1323 Она сказала:559 дочь1323 Вафуила,1328 сына1121 Нахорова,5152 которого родила3205 ему Милка.4435 И дал7760 я серьги5141 ей639 и запястья6781 на руки3027 ее.

48 И преклонился6915 я и поклонился7812 Господу,3068 и благословил1288 Господа,3068 Бога430 господина113 моего Авраама,85 Который прямым571 путем1870 привел5148 меня, чтобы взять3947 дочь1323 брата251 господина113 моего за сына1121 его.

49 И ныне скажите5046 мне: намерены3426 ли вы оказать6213 милость2617 и правду571 господину113 моему или нет? скажите5046 мне, и я обращусь6437 направо,3225 или176 налево.8040

50 И отвечали6030 Лаван3837 и Вафуил1328 и сказали:559 от Господа3068 пришло3318 это дело;1697 мы не можем3201 сказать1696 тебе вопреки ни худого,7451 ни176 доброго;2896

51 вот Ревекка7259 пред3942 тобою; возьми3947 и пойди;3212 пусть будет она женою802 сыну1121 господина113 твоего, как сказал1696 Господь.3068

52 Когда раб5650 Авраамов85 услышал8085 слова1697 их, то поклонился7812 Господу3068 до земли.776

53 И вынул3318 раб5650 серебряные3701 вещи3627 и золотые2091 вещи3627 и одежды899 и дал5414 Ревекке;7259 также и брату251 ее и матери517 ее дал5414 богатые подарки.4030

54 И ели398 и пили8354 он и люди,582 бывшие с ним, и переночевали.3885 Когда же встали6965 поутру,1242 то он сказал:559 отпустите7971 меня к господину113 моему.

55 Но брат251 ее и мать517 ее сказали:559 пусть побудет3427 с нами девица5291 дней3117 хотя176 десять,6218 потом310 пойдешь.3212

56 Он сказал559 им: не удерживайте309 меня, ибо Господь3068 благоустроил6743 путь1870 мой; отпустите7971 меня, и я пойду3212 к господину113 моему.

57 Они сказали:559 призовем7121 девицу5291 и спросим,7592 что она скажет.6310

58 И призвали7121 Ревекку7259 и сказали559 ей: пойдешь3212 ли с этим человеком?376 Она сказала:559 пойду.3212

59 И отпустили7971 Ревекку,7259 сестру269 свою, и кормилицу3243 ее, и раба5650 Авраамова,85 и людей582 его.

60 И благословили1288 Ревекку7259 и сказали559 ей: сестра269 наша! да родятся1961 от тебя тысячи505 тысяч,7233 и да владеет3423 потомство2233 твое жилищами8179 врагов8130 твоих!

61 И встала6965 Ревекка7259 и служанки5291 ее, и сели7392 на верблюдов,1581 и поехали3212310 за тем человеком.376 И раб5650 взял3947 Ревекку7259 и пошел.3212

62 А Исаак3327 пришел935 из Беэр-лахай-рои,883 ибо жил3427 он в земле776 полуденной.5045

63 При наступлении6437 вечера6153 Исаак3327 вышел3318 в поле7704 поразмыслить,7742 и возвел5375 очи5869 свои, и увидел:7200 вот, идут935 верблюды.1581

64 Ревекка7259 взглянула,53755869 и увидела7200 Исаака,3327 и спустилась5307 с5921 верблюда.1581

65 И сказала559 рабу:5650 кто4310 этот1976 человек,376 который идет1980 по полю7704 навстречу7125 нам? Раб5650 сказал:559 это господин113 мой. И она взяла3947 покрывало6809 и покрылась.3680

66 Раб5650 же сказал5608 Исааку3327 все,1697 что сделал.6213

67 И ввел935 ее Исаак3327 в шатер168 Сарры,8283 матери517 своей, и взял3947 Ревекку,7259 и она сделалась ему женою,802 и он возлюбил157 ее; и утешился5162 Исаак3327 в печали по310 матери517 своей.

Буття

Розділ 24

Бытие

Глава 24

1 А Авраам був старий, у літа ввійшов. І Господь Авраама поблагословив був усім.

1 Авраам85 был2204 уже стар2204 и в летах3117 преклонных.935 Господь3068 благословил1288 Авраама85 всем.

2 І сказав Авраам до свого раба, найстаршого дому свого, що рядив над усім, що він мав: „Поклади свою руку під стегно́ моє,

2 И сказал559 Авраам85 рабу5650 своему, старшему2205 в доме1004 его, управлявшему4910 всем, что у него было: положи7760 руку3027 твою под стегно3409 мое

3 і я заприсягну тебе Господом, Богом неба й Богом землі, що ти не ві́зьмеш жінки для сина мого з-посеред дочок ханаанеянина, серед якого я пробуваю.

3 и клянись7650 мне Господом,3068 Богом430 неба8064 и Богом430 земли,776 что ты не возьмешь3947 сыну1121 моему жены802 из дочерей1323 Хананеев,3669 среди7130 которых я живу,3427

4 Бо ти пі́деш до краю мого, і до місця мого наро́дження, і ві́зьмеш жінку для сина мого, для Ісака“.

4 но пойдешь3212 в землю776 мою, на родину4138 мою, и возьмешь3947 жену802 сыну1121 моему Исааку.3327

5 І сказав раб до нього: „Може та жінка не схоче за мною піти до цієї землі, то чи справді поверну я твого сина до краю, звідки ти вийшов?“

5 Раб5650 сказал559 ему: может быть, не захочет14 женщина802 идти3212 со мною310 в эту землю,776 должен7725 ли я возвратить7725 сына1121 твоего в землю,776 из которой ты вышел?3318

6 І промовив до нього Авраам: „Стережися, — щоб ти не вернув мого сина туди!

6 Авраам85 сказал559 ему: берегись,8104 не6435 возвращай7725 сына1121 моего туда;

7 Господь, що взяв мене з дому батька мого й з краю мого народження, і що промовляв був до мене, і що присягнув мені, кажучи: „Твої́м наща́дкам Я дам оцю землю“, Він пошле Свого Ангола перед обличчям твоїм, і ти візьмеш звідти жінку для сина мого!

7 Господь,3068 Бог430 неба,8064 Который взял3947 меня из дома1004 отца1 моего и из земли776 рождения4138 моего, Который говорил1696 мне и Который клялся7650 мне, говоря:559 «потомству2233 твоему дам5414 сию землю»,776 — Он пошлет7971 Ангела4397 Своего пред3942 тобою, и ты возьмешь3947 жену802 сыну1121 моему оттуда;

8 А коли ота жінка не схоче піти за тобою, то ти бу́деш очищений з цієї прися́ги своєї. Тільки сина мого ти туди не вертай“.

8 если же не захочет14 женщина802 идти3212 с тобою,310 ты будешь5352 свободен5352 от сей клятвы7621 моей; только сына1121 моего не возвращай7725 туда.

9 І раб поклав свою руку під стегно́ Авраама, пана свого, і йому присягнув на цю спра́ву.

9 И положил7760 раб5650 руку3027 свою под стегно3409 Авраама,85 господина113 своего, и клялся7650 ему в5921 сем.20881697

10 І взяв той раб десять верблюдів із верблюдів пана свого, та й пішов. І взяв різне добро свого пана в руку свою. І він устав, і пішов в Месопотамію до міста Нахора.

10 И взял3947 раб5650 из верблюдов1581 господина113 своего десять6235 верблюдов1581 и пошел.3212 В руках3027 у него были также всякие сокровища2898 господина113 его. Он встал6965 и пошел3212 в Месопотамию,763 в город5892 Нахора,5152

11 І поставив верблюди навколішки за містом при водній криниці надвечір, на час, як виходять жінки воду брати,

11 и остановил1288 верблюдов1581 вне2351 города,5892 у413 колодезя875 воды,4325 под вечер,62566153 в то время,6256 когда выходят3318 женщины черпать,7579

12 та й промовив: „Господи, Боже пана мого Авраама, — подай же сьогодні мені це, і милість вчини з паном моїм Авраамом!

12 и сказал:559 Господи,3068 Боже430 господина113 моего Авраама!85 пошли7136 ее сегодня3117 навстречу3942 мне и сотвори6213 милость2617 с5973 господином113 моим Авраамом;85

13 Ось я стою над водним джерелом, а до́чки мешканців міста виходять воду брати.

13 вот, я стою5324 у источника5869 воды,4325 и дочери1323 жителей582 города5892 выходят3318 черпать7579 воду;4325

14 І станеться, що дівчина, до якої скажу: Нахили но глека свого, я нап'юся, — а вона відповість: Пий, і так само верблюди твої я понапуваю, — її Ти призначив для раба Свого, для Ісака. І з цьо́го пізнаю, що Ти милість учинив з моїм паном“.

14 и девица,5291 которой я скажу:559 «наклони5186 кувшин3537 твой, я напьюсь»,8354 и которая скажет:559 «пей,8354 я и верблюдам1581 твоим дам8248 пить»,8248 — вот та, которую Ты назначил3198 рабу5650 Твоему Исааку;3327 и по сему узнаю3045 я, что Ты творишь6213 милость2617 с господином113 моим.

15 І сталося, поки він закінчив говорити, аж ось виходить Ревека, що була народжена Бетуїлові, синові Мілки, жінки Нахора, Авраамового брата. А її глек — на плечі в неї.

15 Еще не перестал3615 он говорить,1696 и вот, вышла3318 Ревекка,7259 которая834 родилась3205 от Вафуила,1328 сына1121 Милки,4435 жены802 Нахора,5152 брата251 Авраамова,85 и кувшин3537 ее на плече7926 ее;

16 А дівчина та — вельми вродлива з обличчя; була дівиця, і чоловік не пізнав ще її. І зійшла вона до джерела, і напо́внила глека свого, та й вийшла.

16 девица5291 была прекрасна39662896 видом,4758 дева,1330 которой не познал3045 муж.376 Она сошла3381 к источнику,5869 наполнила4390 кувшин3537 свой и пошла5927 вверх.5927

17 І вибіг той раб назустріч їй, та й сказав: „Дай но напитись води з твого глека!“

17 И побежал7323 раб5650 навстречу7125 ей и сказал:559 дай1572 мне испить1572 немного4592 воды4325 из кувшина3537 твоего.

18 А та відказала: „Напийся, мій пане!“ І вона поспішила, і зняла свого глека на руку свою, — і напоїла його.

18 Она сказала:559 пей,8354 господин113 мой. И тотчас4116 спустила3381 кувшин3537 свой на руку3027 свою и напоила8248 его.

19 А коли закінчи́ла поїти його, то сказала: „Також для верблюдів твоїх наберу́ я води, аж поки вони не нап'ються“.

19 И, когда напоила36158248 его, сказала:559 я стану7579 черпать7579 и для верблюдов1581 твоих, пока не напьются.36158354

20 І метнулась вона, і глека свого спорожнила до пійла. І ще до криниці побігла набрати, і набрала води всім верблюдам його.

20 И тотчас4116 вылила6168 воду из кувшина3537 своего в поило8268 и побежала7323 опять к колодезю875 почерпнуть,7579 и начерпала7579 для всех верблюдов1581 его.

21 А чоловік той дивувався їй та мовчав, щоб пізнати, чи Господь пощастив дорогу йому, чи ні?

21 Человек376 тот смотрел7583 на нее с изумлением7583 в молчании,2790 желая уразуметь,3045 благословил6743 ли Господь3068 путь1870 его, или518 нет.518

22 І сталося, як перестали верблюди пити, то взяв той чоловік золоту сережку, — пів шекля вага їй, — і два на́ручні на руки її, — на десять шеклів золота вага їм, —

22 Когда верблюды1581 перестали3615 пить,8354 тогда человек376 тот взял3947 золотую2091 серьгу,5141 весом4948 полсикля,1235 и два8147 запястья6781 на руки3027 ей, весом4948 в десять6235 сиклей золота;2091

23 та й сказав: „Чия ти дочка? Скажи ж мені, чи в домі батька твойо́го є місце для нас ночувати?“

23 И сказал:559 чья4310 ты859 дочь?1323 скажи5046 мне, есть3426 ли в доме1004 отца1 твоего место4725 нам ночевать?3885

24 Вона відказала йому: „Я дочка Бетуїла, сина Мілки, що його породила вона для Нахора“.

24 Она сказала559 ему: я дочь1323 Вафуила,1328 сына1121 Милки,4435 которого она родила3205 Нахору.5152

25 І сказала до нього: „І соломи, і паші багато є в нас, також місце ночувати“.

25 И еще сказала559 ему: у нас много7227 соломы8401 и1571 корму,4554 и1571 есть место4725 для ночлега.3885

26 І той чоловік нахилився, і вклонився Богові аж до землі,

26 И преклонился6915 человек376 тот и поклонился7812 Господу,3068

27 та й сказав: „Благословенний Господь, Бог пана мого Авраама, що не опустив милости Своєї й вірности Своєї від пана мого! Я був у дорозі, Господь припровадив мене до дому братів мого пана“.

27 и сказал:559 благословен1288 Господь3068 Бог430 господина113 моего Авраама,85 Который не оставил58005973 господина113 моего милостью2617 Своею и истиною571 Своею! Господь3068 прямым путем1870 привел5148 меня к дому1004 брата251 господина113 моего.

28 І побігла дівчина, і розповіла́ в домі своєї матері про цю пригоду.

28 Девица5291 побежала7323 и рассказала5046 об этом1697 в доме1004 матери517 своей.

29 А в Ревеки був брат, на ймення йому Лава́н. І побіг Лаван до того чоловіка надвір, до джерела.

29 У Ревекки7259 был брат,251 именем8034 Лаван.3837 Лаван3837 выбежал23517323 к тому человеку,376 к источнику.5869

30 І сталося, як він побачив сережку та на́ручні на руках сестри своєї, і коли почув слова Ревеки, сестри своєї, що говорила: „Отак говорив мені той чоловік“, то прибув він до того чоловіка, — а той ось стоїть при верблюдах біля джерела, —

30 И когда он увидел7200 серьгу5141 и запястья6781 на руках3027 у сестры269 своей и услышал8085 слова1697 Ревекки,7259 сестры269 своей, которая говорила:559 так3541 говорил1696 со мною этот человек,376 — то пришел935 к человеку,376 и вот, он стоит5975 при5921 верблюдах1581 у источника;5869

31 і сказав: „Увійди, благословенний Господа! Чого стоятимеш надворі? А я опорожнив дім і місце для верблюдів“.

31 и сказал:559 войди,935 благословенный1288 Господом;3068 зачем ты стоишь5975 вне?2351 я приготовил6437 дом1004 и место4725 для верблюдов.1581

32 І ввійшов той чоловік до дому. А Лаван порозсідлував верблюди, і дав соломи й паші для верблюдів, і води, щоб умити ноги йому й ноги людям, що були з ним.

32 И вошел935 человек.376 Лаван расседлал6605 верблюдов1581 и дал5414 соломы8401 и корму4554 верблюдам,1581 и воды4325 умыть7364 ноги7272 ему и людям,582 которые были с ним;

33 І поставлено перед ним, щоб він їв. А той відказав: „Не бу́ду їсти, аж поки не розкажу́ своєї справи“. А Лаван відказав: „Говори!“

33 и предложена77603455 была ему пища;398 но он сказал:559 не стану398 есть,398 доколе не скажу1696 дела1697 своего. И сказали:559 говори.1696

34 І той став говорити: „Я раб Авраамів.

34 Он сказал:559 я раб5650 Авраамов;85

35 А Господь ще́дро поблагословив мого пана, і він став великий. І дав Він йому худобу дрібну та велику, і срібло, і золото, і рабів, і невільниць, і верблюди, й осли.

35 Господь3068 весьма3966 благословил1288 господина113 моего, и он сделался1431 великим:1431 Он дал5414 ему овец6629 и волов,1241 серебро3701 и золото,2091 рабов5650 и рабынь,8198 верблюдов1581 и ослов;2543

36 А Сарра, жінка пана мого, бувши старо́ю, уродила панові моєму сина. А він йому все дав, що мав.

36 Сарра,8283 жена802 господина113 моего, уже310 состарившись,2209 родила3205 господину113 моему сына,1121 которому он отдал5414 все, что у него;

37 І заприсяг мене пан мій, говорячи: „Не візьмеш жінки для сина мого з-посеред дочок ханаанеянина, що я пробува́ю в його краю.

37 и взял7650 с меня клятву7650 господин113 мой, сказав:559 не бери3947 жены802 сыну1121 моему из дочерей1323 Хананеев,3669 в земле776 которых я живу,3427

38 Але підеш до дому батька мого, і до мого роду, і ві́зьмеш жінку для сина мого“.

38 а518 пойди3212 в дом1004 отца1 моего и к родственникам4940 моим, и возьмешь3947 жену802 сыну1121 моему.

39 І сказав я до пана свого: „Може та жінка не піде за мною?“

39 Я сказал559 господину113 моему: может быть, не пойдет3212310 женщина802 со мною.

40 І сказав він до мене: „Господь, що ходив перед обличчям моїм, пошле Свого Ангола з тобою, і дорогу твою пощастить, і ти візьмеш жінку для сина мого з роду мого й з дому батька мого.

40 Он сказал559 мне: Господь,3068 пред3942 лицем3942 Которого я хожу,1980 пошлет7971 с тобою Ангела4397 Своего и благоустроит6743 путь1870 твой, и возьмешь3947 жену802 сыну1121 моему из родных4940 моих и из дома1004 отца1 моего;

41 Тоді будеш очищений ти від закля́ття мого́, як при́йдеш до роду мого, а коли вони не дадуть тобі, то будеш ти чистий від закля́ття мого́.

41 тогда будешь5352 ты свободен5352 от клятвы423 моей, когда сходишь935 к родственникам4940 моим; и если они не дадут5414 тебе, то будешь свободен5355 от клятвы423 моей.

42 І прибув я сьогодні до джерела, та й сказав: „Господи, Боже пана мого Авраама, коли б же Ти вчинив щасливою дорогу мою, що нею ходжу́ я!

42 И пришел935 я ныне3117 к источнику,5869 и сказал:559 Господи,3068 Боже430 господина113 моего Авраама!85 Если Ты благоустроишь6743 путь,1870 который я совершаю,1980

43 Ось я стою над джерелом води, і станеться, що дівчина, яка вийде води брати, а я їй скажу́: Дай но мені напитися трохи води з свого глека,

43 то вот, я стою5324 у источника5869 воды,4325 и девица,5959 которая выйдет3318 почерпать,7579 и которой я скажу:559 дай мне испить8248 немного45924325 из кувшина3537 твоего,

44 вона ж відкаже мені: Пий і ти, і для верблюдів твоїх наберу́ я води, то вона та жінка, яку призна́чив Госпо́дь для сина пана мого.“

44 и которая скажет559 мне: «и ты пей,8354 и верблюдам1581 твоим я начерпаю»7579 — вот жена,802 которую Господь3068 назначил3198 сыну1121 господина113 моего.

45 І поки скінчи́в я говорити в своїм серці, аж ось виходить Ревека, а її глек на плечі в неї. І зійшла вона до джерела, та й набрала води. І сказав я до неї: Напій же мене!

45 Еще не перестал3615 я говорить1696 в уме3820 моем, и вот вышла3318 Ревекка,7259 и кувшин3537 ее на плече7926 ее, и сошла3381 к источнику5869 и почерпнула;7579 и я сказал559 ей: напой8248 меня.

46 І метнулась вона, і свого глека з себе зняла та й сказала: Пий, а я понапуваю й верблюди твої. І я пив, а вона понапувала й ті верблюди.

46 Она тотчас4116 спустила3381 с себя кувшин3537 свой и сказала:559 пей,8354 и верблюдов1581 твоих я напою.8248 И я пил,8354 и верблюдов1581 она напоила.8248

47 А я запитався її та й сказав: Чия ти дочка? А вона відказала: Я дочка Бетуїла, сина Нахорового, якого породила йому Мілка. І сережку надів я до носа її, і наручні на руки її.

47 Я спросил7592 ее и сказал:559 чья ты дочь?1323 Она сказала:559 дочь1323 Вафуила,1328 сына1121 Нахорова,5152 которого родила3205 ему Милка.4435 И дал7760 я серьги5141 ей639 и запястья6781 на руки3027 ее.

48 І я нахилився, і вклонився до землі Господе́ві, і поблагословив Господа, Бога пана мого Авраама, що Він провадив мене дорогою ви́значеною, щоб узяти дочку брата пана мого для сина його.

48 И преклонился6915 я и поклонился7812 Господу,3068 и благословил1288 Господа,3068 Бога430 господина113 моего Авраама,85 Который прямым571 путем1870 привел5148 меня, чтобы взять3947 дочь1323 брата251 господина113 моего за сына1121 его.

49 А тепер, якщо милосердя та правду ви чините з паном моїм, то скажіть мені; коли ж ні, — то скажіть мені, і я звернуся право́руч або ліво́руч“.

49 И ныне скажите5046 мне: намерены3426 ли вы оказать6213 милость2617 и правду571 господину113 моему или нет? скажите5046 мне, и я обращусь6437 направо,3225 или176 налево.8040

50 І відповіли Лаван і Бетуїл та й сказали: „Від Господа вийшла та річ, — ми не можем сказати тобі нічого злого чи доброго.

50 И отвечали6030 Лаван3837 и Вафуил1328 и сказали:559 от Господа3068 пришло3318 это дело;1697 мы не можем3201 сказать1696 тебе вопреки ни худого,7451 ни176 доброго;2896

51 Ось перед тобою Ревека, — візьми та й іди, і нехай вона стане за жінку синові пана твого, як Господь говорив був“.

51 вот Ревекка7259 пред3942 тобою; возьми3947 и пойди;3212 пусть будет она женою802 сыну1121 господина113 твоего, как сказал1696 Господь.3068

52 І сталося, коли їхні слова почув раб Авраамів, то вклонивсь до землі Господе́ві.

52 Когда раб5650 Авраамов85 услышал8085 слова1697 их, то поклонился7812 Господу3068 до земли.776

53 І вийняв той раб срібний по́суд, і по́суд золотий та шати, і дав Ревеці, і дав цінні речі братові її та матері її.

53 И вынул3318 раб5650 серебряные3701 вещи3627 и золотые2091 вещи3627 и одежды899 и дал5414 Ревекке;7259 также и брату251 ее и матери517 ее дал5414 богатые подарки.4030

54 І їли й пили він та люди, що з ним, і ночували. А коли рано встали, то він сказав: „Відішліть мене до пана мого“.

54 И ели398 и пили8354 он и люди,582 бывшие с ним, и переночевали.3885 Когда же встали6965 поутру,1242 то он сказал:559 отпустите7971 меня к господину113 моему.

55 І сказав її брат та мати її: „Нехай посидить дівчина з нами хоч днів з десять, — потім пі́деш“.

55 Но брат251 ее и мать517 ее сказали:559 пусть побудет3427 с нами девица5291 дней3117 хотя176 десять,6218 потом310 пойдешь.3212

56 І сказав він до них: „Не спізняйте мене, бо Господь пощастив мою путь. Відішліть мене, і нехай я піду́ до пана свого“.

56 Он сказал559 им: не удерживайте309 меня, ибо Господь3068 благоустроил6743 путь1870 мой; отпустите7971 меня, и я пойду3212 к господину113 моему.

57 А вони відказали: „Покличмо дівчину, і запитаймо її саму.“

57 Они сказали:559 призовем7121 девицу5291 и спросим,7592 что она скажет.6310

58 І покликали Ревеку, і сказали до неї: „Чи ти пі́деш з оцим чоловіком?“ А вона відказала: „Піду́“.

58 И призвали7121 Ревекку7259 и сказали559 ей: пойдешь3212 ли с этим человеком?376 Она сказала:559 пойду.3212

59 І послали вони Ревеку, сестру свою, і няньку її, і раба Авраамового, і людей його.

59 И отпустили7971 Ревекку,7259 сестру269 свою, и кормилицу3243 ее, и раба5650 Авраамова,85 и людей582 его.

60 І вони поблагословили Ревеку й сказали до неї: „Ти наша сестра, — будь матір'ю для тисячі десятків тисяч, і нехай наща́дки твої́ внаслідують брами твоїх ворогів“.

60 И благословили1288 Ревекку7259 и сказали559 ей: сестра269 наша! да родятся1961 от тебя тысячи505 тысяч,7233 и да владеет3423 потомство2233 твое жилищами8179 врагов8130 твоих!

61 І встала Ревека й служниці її, і посідали на верблюдів, і поїхали за тим чоловіком. І взяв раб Ревеку й відійшо́в.

61 И встала6965 Ревекка7259 и служанки5291 ее, и сели7392 на верблюдов,1581 и поехали3212310 за тем человеком.376 И раб5650 взял3947 Ревекку7259 и пошел.3212

62 А Ісак був вернувся з по́дорожі до криниці Лахай-Рої, і сидів у краї південному.

62 А Исаак3327 пришел935 из Беэр-лахай-рои,883 ибо жил3427 он в земле776 полуденной.5045

63 І вийшов Ісак на прогулянку в поле, як вечір наставав. І він звів свої очі, і побачив, — ось верблюди йдуть.

63 При наступлении6437 вечера6153 Исаак3327 вышел3318 в поле7704 поразмыслить,7742 и возвел5375 очи5869 свои, и увидел:7200 вот, идут935 верблюды.1581

64 І Ревека звела́ свої очі, та й Ісака побачила, — і злізла з верблюда.

64 Ревекка7259 взглянула,53755869 и увидела7200 Исаака,3327 и спустилась5307 с5921 верблюда.1581

65 І сказала вона до раба: „Хто отой чоловік, що полем іде нам назустріч?“ А раб відповів: „То мій пан“. І вона покрива́ло взяла, та й накрилась.

65 И сказала559 рабу:5650 кто4310 этот1976 человек,376 который идет1980 по полю7704 навстречу7125 нам? Раб5650 сказал:559 это господин113 мой. И она взяла3947 покрывало6809 и покрылась.3680

66 І раб розповів Ісакові про всі речі, які він учинив.

66 Раб5650 же сказал5608 Исааку3327 все,1697 что сделал.6213

67 І впровадив її Ісак до намету Сарри, матері своєї. І взяв він Ревеку, і за жінку йому вона стала, і він її покохав. І Ісак був утішений по смерті матері своєї.

67 И ввел935 ее Исаак3327 в шатер168 Сарры,8283 матери517 своей, и взял3947 Ревекку,7259 и она сделалась ему женою,802 и он возлюбил157 ее; и утешился5162 Исаак3327 в печали по310 матери517 своей.

1.0x