CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Бут. 24
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Буття

Розділ 24

1 А Авраам був старий, у літа ввійшов. І Господь Авраама поблагословив був усім.

2 І сказав Авраам до свого раба, найстаршого дому свого, що рядив над усім, що він мав: „Поклади свою руку під стегно́ моє,

3 і я заприсягну тебе Господом, Богом неба й Богом землі, що ти не ві́зьмеш жінки для сина мого з-посеред дочок ханаанеянина, серед якого я пробуваю.

4 Бо ти пі́деш до краю мого, і до місця мого наро́дження, і ві́зьмеш жінку для сина мого, для Ісака“.

5 І сказав раб до нього: „Може та жінка не схоче за мною піти до цієї землі, то чи справді поверну я твого сина до краю, звідки ти вийшов?“

6 І промовив до нього Авраам: „Стережися, — щоб ти не вернув мого сина туди!

7 Господь, що взяв мене з дому батька мого й з краю мого народження, і що промовляв був до мене, і що присягнув мені, кажучи: „Твої́м наща́дкам Я дам оцю землю“, Він пошле Свого Ангола перед обличчям твоїм, і ти візьмеш звідти жінку для сина мого!

8 А коли ота жінка не схоче піти за тобою, то ти бу́деш очищений з цієї прися́ги своєї. Тільки сина мого ти туди не вертай“.

9 І раб поклав свою руку під стегно́ Авраама, пана свого, і йому присягнув на цю спра́ву.

10 І взяв той раб десять верблюдів із верблюдів пана свого, та й пішов. І взяв різне добро свого пана в руку свою. І він устав, і пішов в Месопотамію до міста Нахора.

11 І поставив верблюди навколішки за містом при водній криниці надвечір, на час, як виходять жінки воду брати,

12 та й промовив: „Господи, Боже пана мого Авраама, — подай же сьогодні мені це, і милість вчини з паном моїм Авраамом!

13 Ось я стою над водним джерелом, а до́чки мешканців міста виходять воду брати.

14 І станеться, що дівчина, до якої скажу: Нахили но глека свого, я нап'юся, — а вона відповість: Пий, і так само верблюди твої я понапуваю, — її Ти призначив для раба Свого, для Ісака. І з цьо́го пізнаю, що Ти милість учинив з моїм паном“.

15 І сталося, поки він закінчив говорити, аж ось виходить Ревека, що була народжена Бетуїлові, синові Мілки, жінки Нахора, Авраамового брата. А її глек — на плечі в неї.

16 А дівчина та — вельми вродлива з обличчя; була дівиця, і чоловік не пізнав ще її. І зійшла вона до джерела, і напо́внила глека свого, та й вийшла.

17 І вибіг той раб назустріч їй, та й сказав: „Дай но напитись води з твого глека!“

18 А та відказала: „Напийся, мій пане!“ І вона поспішила, і зняла свого глека на руку свою, — і напоїла його.

19 А коли закінчи́ла поїти його, то сказала: „Також для верблюдів твоїх наберу́ я води, аж поки вони не нап'ються“.

20 І метнулась вона, і глека свого спорожнила до пійла. І ще до криниці побігла набрати, і набрала води всім верблюдам його.

21 А чоловік той дивувався їй та мовчав, щоб пізнати, чи Господь пощастив дорогу йому, чи ні?

22 І сталося, як перестали верблюди пити, то взяв той чоловік золоту сережку, — пів шекля вага їй, — і два на́ручні на руки її, — на десять шеклів золота вага їм, —

23 та й сказав: „Чия ти дочка? Скажи ж мені, чи в домі батька твойо́го є місце для нас ночувати?“

24 Вона відказала йому: „Я дочка Бетуїла, сина Мілки, що його породила вона для Нахора“.

25 І сказала до нього: „І соломи, і паші багато є в нас, також місце ночувати“.

26 І той чоловік нахилився, і вклонився Богові аж до землі,

27 та й сказав: „Благословенний Господь, Бог пана мого Авраама, що не опустив милости Своєї й вірности Своєї від пана мого! Я був у дорозі, Господь припровадив мене до дому братів мого пана“.

28 І побігла дівчина, і розповіла́ в домі своєї матері про цю пригоду.

29 А в Ревеки був брат, на ймення йому Лава́н. І побіг Лаван до того чоловіка надвір, до джерела.

30 І сталося, як він побачив сережку та на́ручні на руках сестри своєї, і коли почув слова Ревеки, сестри своєї, що говорила: „Отак говорив мені той чоловік“, то прибув він до того чоловіка, — а той ось стоїть при верблюдах біля джерела, —

31 і сказав: „Увійди, благословенний Господа! Чого стоятимеш надворі? А я опорожнив дім і місце для верблюдів“.

32 І ввійшов той чоловік до дому. А Лаван порозсідлував верблюди, і дав соломи й паші для верблюдів, і води, щоб умити ноги йому й ноги людям, що були з ним.

33 І поставлено перед ним, щоб він їв. А той відказав: „Не бу́ду їсти, аж поки не розкажу́ своєї справи“. А Лаван відказав: „Говори!“

34 І той став говорити: „Я раб Авраамів.

35 А Господь ще́дро поблагословив мого пана, і він став великий. І дав Він йому худобу дрібну та велику, і срібло, і золото, і рабів, і невільниць, і верблюди, й осли.

36 А Сарра, жінка пана мого, бувши старо́ю, уродила панові моєму сина. А він йому все дав, що мав.

37 І заприсяг мене пан мій, говорячи: „Не візьмеш жінки для сина мого з-посеред дочок ханаанеянина, що я пробува́ю в його краю.

38 Але підеш до дому батька мого, і до мого роду, і ві́зьмеш жінку для сина мого“.

39 І сказав я до пана свого: „Може та жінка не піде за мною?“

40 І сказав він до мене: „Господь, що ходив перед обличчям моїм, пошле Свого Ангола з тобою, і дорогу твою пощастить, і ти візьмеш жінку для сина мого з роду мого й з дому батька мого.

41 Тоді будеш очищений ти від закля́ття мого́, як при́йдеш до роду мого, а коли вони не дадуть тобі, то будеш ти чистий від закля́ття мого́.

42 І прибув я сьогодні до джерела, та й сказав: „Господи, Боже пана мого Авраама, коли б же Ти вчинив щасливою дорогу мою, що нею ходжу́ я!

43 Ось я стою над джерелом води, і станеться, що дівчина, яка вийде води брати, а я їй скажу́: Дай но мені напитися трохи води з свого глека,

44 вона ж відкаже мені: Пий і ти, і для верблюдів твоїх наберу́ я води, то вона та жінка, яку призна́чив Госпо́дь для сина пана мого.“

45 І поки скінчи́в я говорити в своїм серці, аж ось виходить Ревека, а її глек на плечі в неї. І зійшла вона до джерела, та й набрала води. І сказав я до неї: Напій же мене!

46 І метнулась вона, і свого глека з себе зняла та й сказала: Пий, а я понапуваю й верблюди твої. І я пив, а вона понапувала й ті верблюди.

47 А я запитався її та й сказав: Чия ти дочка? А вона відказала: Я дочка Бетуїла, сина Нахорового, якого породила йому Мілка. І сережку надів я до носа її, і наручні на руки її.

48 І я нахилився, і вклонився до землі Господе́ві, і поблагословив Господа, Бога пана мого Авраама, що Він провадив мене дорогою ви́значеною, щоб узяти дочку брата пана мого для сина його.

49 А тепер, якщо милосердя та правду ви чините з паном моїм, то скажіть мені; коли ж ні, — то скажіть мені, і я звернуся право́руч або ліво́руч“.

50 І відповіли Лаван і Бетуїл та й сказали: „Від Господа вийшла та річ, — ми не можем сказати тобі нічого злого чи доброго.

51 Ось перед тобою Ревека, — візьми та й іди, і нехай вона стане за жінку синові пана твого, як Господь говорив був“.

52 І сталося, коли їхні слова почув раб Авраамів, то вклонивсь до землі Господе́ві.

53 І вийняв той раб срібний по́суд, і по́суд золотий та шати, і дав Ревеці, і дав цінні речі братові її та матері її.

54 І їли й пили він та люди, що з ним, і ночували. А коли рано встали, то він сказав: „Відішліть мене до пана мого“.

55 І сказав її брат та мати її: „Нехай посидить дівчина з нами хоч днів з десять, — потім пі́деш“.

56 І сказав він до них: „Не спізняйте мене, бо Господь пощастив мою путь. Відішліть мене, і нехай я піду́ до пана свого“.

57 А вони відказали: „Покличмо дівчину, і запитаймо її саму.“

58 І покликали Ревеку, і сказали до неї: „Чи ти пі́деш з оцим чоловіком?“ А вона відказала: „Піду́“.

59 І послали вони Ревеку, сестру свою, і няньку її, і раба Авраамового, і людей його.

60 І вони поблагословили Ревеку й сказали до неї: „Ти наша сестра, — будь матір'ю для тисячі десятків тисяч, і нехай наща́дки твої́ внаслідують брами твоїх ворогів“.

61 І встала Ревека й служниці її, і посідали на верблюдів, і поїхали за тим чоловіком. І взяв раб Ревеку й відійшо́в.

62 А Ісак був вернувся з по́дорожі до криниці Лахай-Рої, і сидів у краї південному.

63 І вийшов Ісак на прогулянку в поле, як вечір наставав. І він звів свої очі, і побачив, — ось верблюди йдуть.

64 І Ревека звела́ свої очі, та й Ісака побачила, — і злізла з верблюда.

65 І сказала вона до раба: „Хто отой чоловік, що полем іде нам назустріч?“ А раб відповів: „То мій пан“. І вона покрива́ло взяла, та й накрилась.

66 І раб розповів Ісакові про всі речі, які він учинив.

67 І впровадив її Ісак до намету Сарри, матері своєї. І взяв він Ревеку, і за жінку йому вона стала, і він її покохав. І Ісак був утішений по смерті матері своєї.

Бытие

Глава 24

1 Авраам дожил до глубокой старости, и благословение Господнее пребывало на Аврааме во всех его делах.

2 У Авраама был старший слуга, управлявший всем, что было у Авраама. Однажды, призвав к себе этого слугу, Авраам сказал: «Положи руку мне под ногу

3 и поклянись мне перед Господом, Богом неба и земли, что не допустишь, чтобы мой сын женился на девушке из Ханаана. Мы живём среди этого народа, но не допусти, чтобы он женился на хананеянке.

4 Отправляйся в мою страну, к моему народу, найди там жену для моего сына Исаака и приведи её к нему сюда».

5 Слуга ответил: «Может быть, эта женщина не захочет пойти со мной в эту страну; в таком случае, должен ли я возвратиться вместе с твоим сыном в твою родную землю?»

6 «Нет! — возразил Авраам. — Не веди туда моего сына.

7 Господь, Бог неба, привел меня в эту страну из моей родной земли. Та земля была родиной моего отца и моей семьи. Пусть Господь, Который обещал, что эта новая земля будет принадлежать моей семье, пошлёт Своего Ангела перед тобой, чтобы ты мог выбрать жену моему сыну.

8 Если девушка откажется следовать за тобой, ты свободен от своей клятвы, только ни в коем случае не веди моего сына обратно туда».

9 И слуга, положив свою руку под ногу хозяину, поклялся ему в этом.

10 Взяв у Авраама десять верблюдов и захватив с собой множество разных дорогих подарков, он ушёл оттуда и отправился в город Нахор, в Месопотамию.

11 Перед наступлением вечера, в то время, когда женщины выходят за водой, он остановил верблюдов перед городской стеной у колодца.

12 «Господи, — сказал слуга, — Ты — Бог моего господина Авраама, так позволь же мне найти сегодня жену для его сына, будь милостив к моему господину Аврааму.

13 Вот я стою здесь у колодца с водой, и молодые женщины из города приходят сюда за водой.

14 Я жду знака, который укажет мне, какая из этих молодых женщин предназначена Исааку. Я скажу девушке: „Прошу тебя, поставь на землю свой кувшин, чтобы я мог напиться”, и если она ответит: „Пей, я и верблюдам твоим дам воды”, то я буду знать, что она и есть та, которая предназначена Исааку, а также доказательство того, что Ты милостив к моему господину».

15 Слуга ещё не закончил молиться, как молодая женщина по имени Ревекка, дочь Вафуила, сына Милки и Нахора, брата Авраама, пришла к колодцу, неся на плече кувшин для воды.

16 Ревекка была очень хороша собой, а также была девственницей. Подойдя к колодцу, она наполнила свой кувшин.

17 Слуга тотчас же подбежал к ней и сказал: «Прошу тебя, дай мне напиться воды из твоего кувшина».

18 Ревекка тотчас же сняла кувшин с плеча и дала ему пить, сказав: «Пей, господин».

19 Напоив его, она сказала: «Я налью воды и твоим верблюдам»,

20 и тотчас вылила всю воду из своего кувшина в верблюжье пойло, а потом побежала, набрала из колодца ещё воды и напоила всех верблюдов.

21 Слуга же молча наблюдал за ней, желая удостовериться, что Господь дал ему ответ и сделал его путешествие успешным.

22 Когда верблюды напились, он дал Ревекке золотое кольцо, весившее 6 граммов, и два золотых браслета, каждый из которых весил по 60 граммов,

23 и спросил: «Кто твой отец? Не найдётся ли у него в доме места нам всем переночевать?»

24 «Мой отец Вафуил, — ответила Ревекка, — сын Милки и Нахора»,

25 и добавила: «Конечно, у нас есть солома для твоих верблюдов и место для тебя, чтобы переночевать».

26 Слуга склонился и поклонился Господу.

27 Он произнёс такие слова: «Благословен Господь, Бог моего господина Авраама, милостивый и верный ему, приведший меня к девушке из семьи моего господина».

28 Ревекка побежала и рассказала обо всём случившемся своей семье.

29 У неё был брат по имени Лаван. Услышав слова Ревекки и увидев кольцо и браслеты у неё на руках, Лаван побежал к колодцу. Слуга Авраама стоял у колодца около своих верблюдов.

30

31 Лаван сказал: «Добро пожаловать к нам, господин! Не стой снаружи. Я приготовил для тебя комнату и место для твоих верблюдов».

32 Слуга Авраама вошёл в дом, а Лаван помог ему с верблюдами, дал соломы накормить их и воды, чтобы он и его люди могли омыть ноги.

33 Потом Лаван дал им поесть, но слуга отказался, сказав: «Я не буду есть, пока не расскажу, зачем пришёл». «Не медли, говори скорей», — сказал Лаван.

34 «Я слуга Авраама, — сказал слуга. —

35 Господь щедро благословил во всём моего господина, и стал он великим человеком. Господь дал Аврааму многочисленные стада овец и крупного скота, у него много серебра и золота, слуг, верблюдов и ослов.

36 Сарра, жена моего господина, в глубокой старости родила сына, и мой господин отдал ему всё, чем владеет.

37 Мой господин заставил меня поклясться ему: „Не допусти, чтобы мой сын женился на хананеянке. Я не хочу, чтобы он женился на одной из дочерей хананеев, хотя мы и живём среди этого народа.

38 Поклянись, что отправишься в землю моего отца, к моей семье, и выберешь жену моему сыну”.

39 Я сказал господину: „Может быть, та женщина не захочет пойти со мной”.

40 Но господин ответил мне: „Я служу Господу. Он пошлёт тебе в помощь Своего Ангела, и ты найдёшь жену моему сыну среди моего народа.

41 Но если тебе откажутся дать жену для моего сына, придя в землю моего отца, то ты будешь свободен от своей клятвы”.

42 Сегодня я пришёл к тому колодцу с молитвой: „Господи, Бог моего господина Авраама, сделай так, чтобы моё путешествие оказалось успешным.

43 Я буду стоять у колодца и дожидаться. Когда за водой придёт девушка, я скажу: „Прошу тебя, дай мне напиться воды из твоего кувшина”.

44 Девушка, которая ответит мне: „Пей, а я дам воды твоим верблюдам”, и будет той, которая избрана Господом в жены сыну моего господина”.

45 Едва я закончил молиться, как Ревекка пришла к колодцу за водой. На плече у неё был кувшин, и она шла набрать воды из колодца. Когда я попросил у неё напиться,

46 она тотчас же сняла кувшин с плеча и налила мне воды, а потом сказала: „Пей, а я дам воды твоим верблюдам”. И в то время, когда я утолял жажду, она напоила моих верблюдов.

47 Я спросил у неё: „Кто твой отец?” — и она ответила: „Мой отец — Вафуил, сын Милки и Нахора”. Тогда я дал ей кольцо и браслеты на руки

48 и, преклонив голову, возблагодарил Господа, Бога господина моего Авраама, за то, что Он привёл меня прямо к внучке брата моего господина.

49 А теперь скажите мне, будете ли вы милостивы и верны моему господину и отдадите ли ему свою дочь? Скажите, чтобы я знал, что мне делать».

50 Тогда Лаван и Вафуил сказали: «Мы видим, что всё произошедшее — от Господа, так что же мы можем сказать против этого?

51 Вот тебе Ревекка, забирай её и иди, и пусть она выходит замуж за сына твоего господина, если это угодно Богу».

52 Услышав такие слова, слуга Авраама поклонился Господу до земли

53 и отдал Ревекке дары, которые принёс с собой: красивые одежды, золотые и серебряные украшения, а также дал дорогие подарки её матери и брату.

54 После этого слуга Авраама и его люди утолили голод и жажду и остались там ночевать. Рано утром следующего дня они встали и сказали: «Теперь мы должны возвратиться к господину».

55 Мать и брат Ревекки попросили: «Пусть Ревекка побудет с нами ещё немного, дней десять, а потом она может идти».

56 Но слуга ответил: «Не заставляйте меня ждать. Господь сделал так, что моё путешествие оказалось успешным, так дайте же мне возвратиться к господину».

57 Мать и брат Ревекки сказали: «Позовём Ревекку и спросим, что она хочет».

58 Они позвали Ревекку и спросили у неё: «Хочешь пойти с этим человеком прямо сейчас?» «Да, хочу», — ответила она.

59 И они разрешили Ревекке пойти со слугой Авраама и его людьми; с ними пошла также и кормилица Ревекки.

60 Когда Ревекка уходила, мать и брат пожелали ей: «Сестра наша, да родятся от тебя миллионы, и да победят твои потомки своих врагов и захватят их города».

61 Ревекка с кормилицей сели на верблюдов и последовали за слугой и его людьми; и слуга, взяв с собой Ревекку, отправился в обратный путь.

62 К тому времени Исаак ушёл из Беер-Лахай-Рои и жил в Негеве.

63 Однажды вечером, когда Исаак вышел в поле прогуляться, он, подняв глаза, увидел, что издалека приближаются верблюды.

64 Ревекка посмотрела и, увидев Исаака, спрыгнула с верблюда,

65 и спросила у слуги: «Что это за юноша идёт по полю навстречу нам?» «Сын моего хозяина», — ответил слуга. Ревекка взяла покрывало и покрыла им лицо.

66 Слуга рассказал Исааку обо всём случившемся.

67 Исаак отвёл Ревекку в шатёр своей матери, и в тот день Ревекка стала женой Исаака. Он очень полюбил её и утешился в своей печали после смерти матери.

Буття

Розділ 24

Бытие

Глава 24

1 А Авраам був старий, у літа ввійшов. І Господь Авраама поблагословив був усім.

1 Авраам дожил до глубокой старости, и благословение Господнее пребывало на Аврааме во всех его делах.

2 І сказав Авраам до свого раба, найстаршого дому свого, що рядив над усім, що він мав: „Поклади свою руку під стегно́ моє,

2 У Авраама был старший слуга, управлявший всем, что было у Авраама. Однажды, призвав к себе этого слугу, Авраам сказал: «Положи руку мне под ногу

3 і я заприсягну тебе Господом, Богом неба й Богом землі, що ти не ві́зьмеш жінки для сина мого з-посеред дочок ханаанеянина, серед якого я пробуваю.

3 и поклянись мне перед Господом, Богом неба и земли, что не допустишь, чтобы мой сын женился на девушке из Ханаана. Мы живём среди этого народа, но не допусти, чтобы он женился на хананеянке.

4 Бо ти пі́деш до краю мого, і до місця мого наро́дження, і ві́зьмеш жінку для сина мого, для Ісака“.

4 Отправляйся в мою страну, к моему народу, найди там жену для моего сына Исаака и приведи её к нему сюда».

5 І сказав раб до нього: „Може та жінка не схоче за мною піти до цієї землі, то чи справді поверну я твого сина до краю, звідки ти вийшов?“

5 Слуга ответил: «Может быть, эта женщина не захочет пойти со мной в эту страну; в таком случае, должен ли я возвратиться вместе с твоим сыном в твою родную землю?»

6 І промовив до нього Авраам: „Стережися, — щоб ти не вернув мого сина туди!

6 «Нет! — возразил Авраам. — Не веди туда моего сына.

7 Господь, що взяв мене з дому батька мого й з краю мого народження, і що промовляв був до мене, і що присягнув мені, кажучи: „Твої́м наща́дкам Я дам оцю землю“, Він пошле Свого Ангола перед обличчям твоїм, і ти візьмеш звідти жінку для сина мого!

7 Господь, Бог неба, привел меня в эту страну из моей родной земли. Та земля была родиной моего отца и моей семьи. Пусть Господь, Который обещал, что эта новая земля будет принадлежать моей семье, пошлёт Своего Ангела перед тобой, чтобы ты мог выбрать жену моему сыну.

8 А коли ота жінка не схоче піти за тобою, то ти бу́деш очищений з цієї прися́ги своєї. Тільки сина мого ти туди не вертай“.

8 Если девушка откажется следовать за тобой, ты свободен от своей клятвы, только ни в коем случае не веди моего сына обратно туда».

9 І раб поклав свою руку під стегно́ Авраама, пана свого, і йому присягнув на цю спра́ву.

9 И слуга, положив свою руку под ногу хозяину, поклялся ему в этом.

10 І взяв той раб десять верблюдів із верблюдів пана свого, та й пішов. І взяв різне добро свого пана в руку свою. І він устав, і пішов в Месопотамію до міста Нахора.

10 Взяв у Авраама десять верблюдов и захватив с собой множество разных дорогих подарков, он ушёл оттуда и отправился в город Нахор, в Месопотамию.

11 І поставив верблюди навколішки за містом при водній криниці надвечір, на час, як виходять жінки воду брати,

11 Перед наступлением вечера, в то время, когда женщины выходят за водой, он остановил верблюдов перед городской стеной у колодца.

12 та й промовив: „Господи, Боже пана мого Авраама, — подай же сьогодні мені це, і милість вчини з паном моїм Авраамом!

12 «Господи, — сказал слуга, — Ты — Бог моего господина Авраама, так позволь же мне найти сегодня жену для его сына, будь милостив к моему господину Аврааму.

13 Ось я стою над водним джерелом, а до́чки мешканців міста виходять воду брати.

13 Вот я стою здесь у колодца с водой, и молодые женщины из города приходят сюда за водой.

14 І станеться, що дівчина, до якої скажу: Нахили но глека свого, я нап'юся, — а вона відповість: Пий, і так само верблюди твої я понапуваю, — її Ти призначив для раба Свого, для Ісака. І з цьо́го пізнаю, що Ти милість учинив з моїм паном“.

14 Я жду знака, который укажет мне, какая из этих молодых женщин предназначена Исааку. Я скажу девушке: „Прошу тебя, поставь на землю свой кувшин, чтобы я мог напиться”, и если она ответит: „Пей, я и верблюдам твоим дам воды”, то я буду знать, что она и есть та, которая предназначена Исааку, а также доказательство того, что Ты милостив к моему господину».

15 І сталося, поки він закінчив говорити, аж ось виходить Ревека, що була народжена Бетуїлові, синові Мілки, жінки Нахора, Авраамового брата. А її глек — на плечі в неї.

15 Слуга ещё не закончил молиться, как молодая женщина по имени Ревекка, дочь Вафуила, сына Милки и Нахора, брата Авраама, пришла к колодцу, неся на плече кувшин для воды.

16 А дівчина та — вельми вродлива з обличчя; була дівиця, і чоловік не пізнав ще її. І зійшла вона до джерела, і напо́внила глека свого, та й вийшла.

16 Ревекка была очень хороша собой, а также была девственницей. Подойдя к колодцу, она наполнила свой кувшин.

17 І вибіг той раб назустріч їй, та й сказав: „Дай но напитись води з твого глека!“

17 Слуга тотчас же подбежал к ней и сказал: «Прошу тебя, дай мне напиться воды из твоего кувшина».

18 А та відказала: „Напийся, мій пане!“ І вона поспішила, і зняла свого глека на руку свою, — і напоїла його.

18 Ревекка тотчас же сняла кувшин с плеча и дала ему пить, сказав: «Пей, господин».

19 А коли закінчи́ла поїти його, то сказала: „Також для верблюдів твоїх наберу́ я води, аж поки вони не нап'ються“.

19 Напоив его, она сказала: «Я налью воды и твоим верблюдам»,

20 І метнулась вона, і глека свого спорожнила до пійла. І ще до криниці побігла набрати, і набрала води всім верблюдам його.

20 и тотчас вылила всю воду из своего кувшина в верблюжье пойло, а потом побежала, набрала из колодца ещё воды и напоила всех верблюдов.

21 А чоловік той дивувався їй та мовчав, щоб пізнати, чи Господь пощастив дорогу йому, чи ні?

21 Слуга же молча наблюдал за ней, желая удостовериться, что Господь дал ему ответ и сделал его путешествие успешным.

22 І сталося, як перестали верблюди пити, то взяв той чоловік золоту сережку, — пів шекля вага їй, — і два на́ручні на руки її, — на десять шеклів золота вага їм, —

22 Когда верблюды напились, он дал Ревекке золотое кольцо, весившее 6 граммов, и два золотых браслета, каждый из которых весил по 60 граммов,

23 та й сказав: „Чия ти дочка? Скажи ж мені, чи в домі батька твойо́го є місце для нас ночувати?“

23 и спросил: «Кто твой отец? Не найдётся ли у него в доме места нам всем переночевать?»

24 Вона відказала йому: „Я дочка Бетуїла, сина Мілки, що його породила вона для Нахора“.

24 «Мой отец Вафуил, — ответила Ревекка, — сын Милки и Нахора»,

25 І сказала до нього: „І соломи, і паші багато є в нас, також місце ночувати“.

25 и добавила: «Конечно, у нас есть солома для твоих верблюдов и место для тебя, чтобы переночевать».

26 І той чоловік нахилився, і вклонився Богові аж до землі,

26 Слуга склонился и поклонился Господу.

27 та й сказав: „Благословенний Господь, Бог пана мого Авраама, що не опустив милости Своєї й вірности Своєї від пана мого! Я був у дорозі, Господь припровадив мене до дому братів мого пана“.

27 Он произнёс такие слова: «Благословен Господь, Бог моего господина Авраама, милостивый и верный ему, приведший меня к девушке из семьи моего господина».

28 І побігла дівчина, і розповіла́ в домі своєї матері про цю пригоду.

28 Ревекка побежала и рассказала обо всём случившемся своей семье.

29 А в Ревеки був брат, на ймення йому Лава́н. І побіг Лаван до того чоловіка надвір, до джерела.

29 У неё был брат по имени Лаван. Услышав слова Ревекки и увидев кольцо и браслеты у неё на руках, Лаван побежал к колодцу. Слуга Авраама стоял у колодца около своих верблюдов.

30 І сталося, як він побачив сережку та на́ручні на руках сестри своєї, і коли почув слова Ревеки, сестри своєї, що говорила: „Отак говорив мені той чоловік“, то прибув він до того чоловіка, — а той ось стоїть при верблюдах біля джерела, —

30

31 і сказав: „Увійди, благословенний Господа! Чого стоятимеш надворі? А я опорожнив дім і місце для верблюдів“.

31 Лаван сказал: «Добро пожаловать к нам, господин! Не стой снаружи. Я приготовил для тебя комнату и место для твоих верблюдов».

32 І ввійшов той чоловік до дому. А Лаван порозсідлував верблюди, і дав соломи й паші для верблюдів, і води, щоб умити ноги йому й ноги людям, що були з ним.

32 Слуга Авраама вошёл в дом, а Лаван помог ему с верблюдами, дал соломы накормить их и воды, чтобы он и его люди могли омыть ноги.

33 І поставлено перед ним, щоб він їв. А той відказав: „Не бу́ду їсти, аж поки не розкажу́ своєї справи“. А Лаван відказав: „Говори!“

33 Потом Лаван дал им поесть, но слуга отказался, сказав: «Я не буду есть, пока не расскажу, зачем пришёл». «Не медли, говори скорей», — сказал Лаван.

34 І той став говорити: „Я раб Авраамів.

34 «Я слуга Авраама, — сказал слуга. —

35 А Господь ще́дро поблагословив мого пана, і він став великий. І дав Він йому худобу дрібну та велику, і срібло, і золото, і рабів, і невільниць, і верблюди, й осли.

35 Господь щедро благословил во всём моего господина, и стал он великим человеком. Господь дал Аврааму многочисленные стада овец и крупного скота, у него много серебра и золота, слуг, верблюдов и ослов.

36 А Сарра, жінка пана мого, бувши старо́ю, уродила панові моєму сина. А він йому все дав, що мав.

36 Сарра, жена моего господина, в глубокой старости родила сына, и мой господин отдал ему всё, чем владеет.

37 І заприсяг мене пан мій, говорячи: „Не візьмеш жінки для сина мого з-посеред дочок ханаанеянина, що я пробува́ю в його краю.

37 Мой господин заставил меня поклясться ему: „Не допусти, чтобы мой сын женился на хананеянке. Я не хочу, чтобы он женился на одной из дочерей хананеев, хотя мы и живём среди этого народа.

38 Але підеш до дому батька мого, і до мого роду, і ві́зьмеш жінку для сина мого“.

38 Поклянись, что отправишься в землю моего отца, к моей семье, и выберешь жену моему сыну”.

39 І сказав я до пана свого: „Може та жінка не піде за мною?“

39 Я сказал господину: „Может быть, та женщина не захочет пойти со мной”.

40 І сказав він до мене: „Господь, що ходив перед обличчям моїм, пошле Свого Ангола з тобою, і дорогу твою пощастить, і ти візьмеш жінку для сина мого з роду мого й з дому батька мого.

40 Но господин ответил мне: „Я служу Господу. Он пошлёт тебе в помощь Своего Ангела, и ты найдёшь жену моему сыну среди моего народа.

41 Тоді будеш очищений ти від закля́ття мого́, як при́йдеш до роду мого, а коли вони не дадуть тобі, то будеш ти чистий від закля́ття мого́.

41 Но если тебе откажутся дать жену для моего сына, придя в землю моего отца, то ты будешь свободен от своей клятвы”.

42 І прибув я сьогодні до джерела, та й сказав: „Господи, Боже пана мого Авраама, коли б же Ти вчинив щасливою дорогу мою, що нею ходжу́ я!

42 Сегодня я пришёл к тому колодцу с молитвой: „Господи, Бог моего господина Авраама, сделай так, чтобы моё путешествие оказалось успешным.

43 Ось я стою над джерелом води, і станеться, що дівчина, яка вийде води брати, а я їй скажу́: Дай но мені напитися трохи води з свого глека,

43 Я буду стоять у колодца и дожидаться. Когда за водой придёт девушка, я скажу: „Прошу тебя, дай мне напиться воды из твоего кувшина”.

44 вона ж відкаже мені: Пий і ти, і для верблюдів твоїх наберу́ я води, то вона та жінка, яку призна́чив Госпо́дь для сина пана мого.“

44 Девушка, которая ответит мне: „Пей, а я дам воды твоим верблюдам”, и будет той, которая избрана Господом в жены сыну моего господина”.

45 І поки скінчи́в я говорити в своїм серці, аж ось виходить Ревека, а її глек на плечі в неї. І зійшла вона до джерела, та й набрала води. І сказав я до неї: Напій же мене!

45 Едва я закончил молиться, как Ревекка пришла к колодцу за водой. На плече у неё был кувшин, и она шла набрать воды из колодца. Когда я попросил у неё напиться,

46 І метнулась вона, і свого глека з себе зняла та й сказала: Пий, а я понапуваю й верблюди твої. І я пив, а вона понапувала й ті верблюди.

46 она тотчас же сняла кувшин с плеча и налила мне воды, а потом сказала: „Пей, а я дам воды твоим верблюдам”. И в то время, когда я утолял жажду, она напоила моих верблюдов.

47 А я запитався її та й сказав: Чия ти дочка? А вона відказала: Я дочка Бетуїла, сина Нахорового, якого породила йому Мілка. І сережку надів я до носа її, і наручні на руки її.

47 Я спросил у неё: „Кто твой отец?” — и она ответила: „Мой отец — Вафуил, сын Милки и Нахора”. Тогда я дал ей кольцо и браслеты на руки

48 І я нахилився, і вклонився до землі Господе́ві, і поблагословив Господа, Бога пана мого Авраама, що Він провадив мене дорогою ви́значеною, щоб узяти дочку брата пана мого для сина його.

48 и, преклонив голову, возблагодарил Господа, Бога господина моего Авраама, за то, что Он привёл меня прямо к внучке брата моего господина.

49 А тепер, якщо милосердя та правду ви чините з паном моїм, то скажіть мені; коли ж ні, — то скажіть мені, і я звернуся право́руч або ліво́руч“.

49 А теперь скажите мне, будете ли вы милостивы и верны моему господину и отдадите ли ему свою дочь? Скажите, чтобы я знал, что мне делать».

50 І відповіли Лаван і Бетуїл та й сказали: „Від Господа вийшла та річ, — ми не можем сказати тобі нічого злого чи доброго.

50 Тогда Лаван и Вафуил сказали: «Мы видим, что всё произошедшее — от Господа, так что же мы можем сказать против этого?

51 Ось перед тобою Ревека, — візьми та й іди, і нехай вона стане за жінку синові пана твого, як Господь говорив був“.

51 Вот тебе Ревекка, забирай её и иди, и пусть она выходит замуж за сына твоего господина, если это угодно Богу».

52 І сталося, коли їхні слова почув раб Авраамів, то вклонивсь до землі Господе́ві.

52 Услышав такие слова, слуга Авраама поклонился Господу до земли

53 І вийняв той раб срібний по́суд, і по́суд золотий та шати, і дав Ревеці, і дав цінні речі братові її та матері її.

53 и отдал Ревекке дары, которые принёс с собой: красивые одежды, золотые и серебряные украшения, а также дал дорогие подарки её матери и брату.

54 І їли й пили він та люди, що з ним, і ночували. А коли рано встали, то він сказав: „Відішліть мене до пана мого“.

54 После этого слуга Авраама и его люди утолили голод и жажду и остались там ночевать. Рано утром следующего дня они встали и сказали: «Теперь мы должны возвратиться к господину».

55 І сказав її брат та мати її: „Нехай посидить дівчина з нами хоч днів з десять, — потім пі́деш“.

55 Мать и брат Ревекки попросили: «Пусть Ревекка побудет с нами ещё немного, дней десять, а потом она может идти».

56 І сказав він до них: „Не спізняйте мене, бо Господь пощастив мою путь. Відішліть мене, і нехай я піду́ до пана свого“.

56 Но слуга ответил: «Не заставляйте меня ждать. Господь сделал так, что моё путешествие оказалось успешным, так дайте же мне возвратиться к господину».

57 А вони відказали: „Покличмо дівчину, і запитаймо її саму.“

57 Мать и брат Ревекки сказали: «Позовём Ревекку и спросим, что она хочет».

58 І покликали Ревеку, і сказали до неї: „Чи ти пі́деш з оцим чоловіком?“ А вона відказала: „Піду́“.

58 Они позвали Ревекку и спросили у неё: «Хочешь пойти с этим человеком прямо сейчас?» «Да, хочу», — ответила она.

59 І послали вони Ревеку, сестру свою, і няньку її, і раба Авраамового, і людей його.

59 И они разрешили Ревекке пойти со слугой Авраама и его людьми; с ними пошла также и кормилица Ревекки.

60 І вони поблагословили Ревеку й сказали до неї: „Ти наша сестра, — будь матір'ю для тисячі десятків тисяч, і нехай наща́дки твої́ внаслідують брами твоїх ворогів“.

60 Когда Ревекка уходила, мать и брат пожелали ей: «Сестра наша, да родятся от тебя миллионы, и да победят твои потомки своих врагов и захватят их города».

61 І встала Ревека й служниці її, і посідали на верблюдів, і поїхали за тим чоловіком. І взяв раб Ревеку й відійшо́в.

61 Ревекка с кормилицей сели на верблюдов и последовали за слугой и его людьми; и слуга, взяв с собой Ревекку, отправился в обратный путь.

62 А Ісак був вернувся з по́дорожі до криниці Лахай-Рої, і сидів у краї південному.

62 К тому времени Исаак ушёл из Беер-Лахай-Рои и жил в Негеве.

63 І вийшов Ісак на прогулянку в поле, як вечір наставав. І він звів свої очі, і побачив, — ось верблюди йдуть.

63 Однажды вечером, когда Исаак вышел в поле прогуляться, он, подняв глаза, увидел, что издалека приближаются верблюды.

64 І Ревека звела́ свої очі, та й Ісака побачила, — і злізла з верблюда.

64 Ревекка посмотрела и, увидев Исаака, спрыгнула с верблюда,

65 І сказала вона до раба: „Хто отой чоловік, що полем іде нам назустріч?“ А раб відповів: „То мій пан“. І вона покрива́ло взяла, та й накрилась.

65 и спросила у слуги: «Что это за юноша идёт по полю навстречу нам?» «Сын моего хозяина», — ответил слуга. Ревекка взяла покрывало и покрыла им лицо.

66 І раб розповів Ісакові про всі речі, які він учинив.

66 Слуга рассказал Исааку обо всём случившемся.

67 І впровадив її Ісак до намету Сарри, матері своєї. І взяв він Ревеку, і за жінку йому вона стала, і він її покохав. І Ісак був утішений по смерті матері своєї.

67 Исаак отвёл Ревекку в шатёр своей матери, и в тот день Ревекка стала женой Исаака. Он очень полюбил её и утешился в своей печали после смерти матери.

1.0x