CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Числ. 11
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Числа

Розділ 11

1 І став народ голосно нарікати до Господніх ушей. І почув Господь, і запалав Його гнів, — і загорівся між ними Господній огонь, та й пожер їх у кінці табо́ру.

2 І наро́д став кричати до Мойсея. А Мойсей помолився до Господа, — і погас той огонь.

3 І він назвав ім'я́ того місця: Тав'ера, бо між ними горів був Господній огонь.

4 А збирани́на, що була серед нього, стала вередувати, і також Ізраїлеві сини стали плакати з ними та говорити: „Хто нагодує нас м'ясом?

5 Ми згадуємо рибу, що їли в Єгипті даремно, огірки й дині, і пір, і цибулю, і часник.

6 А тепер душа наша в'яне, немає нічого, — тільки ма́нна нам перед очима“.

7 А манна — як корія́ндрове насіння вона, а вигляд її, — як вигляд кришталу.

8 Люди розхо́дилися, і збирали її та мололи жо́рнами або товкли в ступі, і варили в горшку та й робили з неї калачі. А смак її був, як смак олійного коржа́.

9 А коли роса спада́ла на та́бір, спада́ла й та манна на нього.

10 І почув Мойсей, що наро́д плаче в родинах своїх, кожен при вході наме́ту свого́. І сильно запалав гнів Господній, і в оча́х Мойсеєвих то було зле.

11 І сказав Мойсей до Господа: „На́що вчинив Ти зло своєму рабові, і чому́ я не знайшов милости в оча́х Твоїх, що Ти поклав тягара́ всього наро́ду на мене?

12 Чи я був вагітни́й усім тим наро́дом, чи я його породив, що Ти кажеш мені: Неси його на лоні своїм, як мамка носить ссунця́, до землі, яку Ти присягну́в батька́м його?

13 Звідки мені взяти м'яса, щоб дати всьому цьому наро́дові? Бо вони плачуть передо мною, говорячи: Дай же нам м'яса, і ми бу́демо їсти!

14 Не подола́ю я сам носити всього цього народа, — бо він тяжчий за мене!

15 А якщо Ти таке мені робиш, то краще забий мене, якщо я знайшов милість в очах Твоїх, щоб я не побачив нещастя свого!“

16 І сказав Господь до Мойсея: „Збери ж мені сімдесятеро люда зо старши́х Ізраїлевих, яких знаєш, що вони старші́ народу та його наглядачі, і візьми їх до скинії заповіту, і стануть вони там із тобою.

17 І Я зійду́, і буду розмовляти там із тобою, і візьму́ від Духа, що на тобі, і покладу на них, — і вони носитимуть із тобою тягара́ того народу, і не будеш носити ти сам.

18 А до наро́ду скажи: Освятіться наза́втра, і будете їсти м'ясо, бо ви плакали до Господніх ушей, говорячи: Хто дасть нам їсти м'яса, бо добре було нам в Єгипті? І дасть Господь вам м'яса, і ви будете їсти.

19 Не один день будете ви їсти, і не два дні, і не п'ять день, і не десять день, і не двадцять день,

20 але ці́лий місяць, аж поки не ви́йде воно з ваших ніздрів, і стане вам на огиду, бо ви зне́хтували собі Господа, що серед вас, і плакали перед лицем Його, говорячи: Чого це ми вийшли з Єгипту?“

21 І сказав Мойсей: „Шістсот тисяч піхоти той наро́д, що я серед нього, а Ти сказав: Я дам їм м'яса, і вони будуть їсти місяць ча́су.

22 Чи худоба дрібна та худоба велика заріжеться для них, — і ви́стачить їм? Чи також збереться для них уся морська риба, — і вистачить їм?“

23 А Господь сказав до Мойсея: „Чи Господня рука буває коротка? Тепер ти побачиш, чи спо́вниться тобі Моє слово, чи ні“.

24 І вийшов Мойсей, і промовляв до того народу Господні слова. І зібрав він сімдесятеро чоловіка зо старши́х народу, і поставив їх навколо скинії.

25 І зійшов Господь у хмарі, та й промовляв до нього, і взяв від Духа, що на ньому, і дав на сімдеся́т чоловіка старши́х. І сталося, як спочив на них Дух той, то вони стали пророкувати, та потім перестали.

26 І зоста́лося двоє людей в табо́рі, ім'я́ одному Елдад, а ймення дру́гому Медад. І спочив на них Дух; а вони були серед записаних, та не вийшли до скинії, і пророкували в табо́рі.

27 І побіг юнак, і промовив до Мойсея й сказав: „Елдад і Медад пророкують у табо́рі!“

28 І відповів Ісус, син Навинів, Мойсеїв слуга від своєї мо́лодости, та й сказав: „Пане мій Мойсею, — заборонни їм!“

29 І сказав йому Мойсей: „Чи ти за́здрісний за мене? О, якби то ввесь Господній наро́д став пророками, коли б дав Господь Духа Свого і на них!“

30 І вернувся Мойсей до табо́ру, він та старші́ Ізра́їлеві.

31 І знявся вітер від Господа, і навіяв перепелиці від моря, і опустив їх над табо́ром, — як денна дорога туди й як денна дорога сюди навко́ло табо́ру, і коло двох ліктів на поверхні землі.

32 І встав наро́д, і ці́лий той день і ці́лу ту ніч, і ці́лий день назавтра збирали перепели́цю. Хто збирав мало, той зібрав десять хомерів, і порозкладали їх собі скрізь навколо табо́ру.

33 Те м'ясо було ще між їхніми зубами, поки було пожуване, а гнів Господній запалився на народ! І вдарив Господь дуже великою пора́зкою в народ...

34 І названо ймення того місця: Ківрот-Гаттаава, бо там поховали народ пожадли́вий.

35 З Ківрот-Гаттаави рушили люди до Гацероту, і були в Гацероті.

Числа

Глава 11

1 Народ5971 стал596 роптать5967451 вслух241 Господа;3068 и Господь3068 услышал,8085 и воспламенился2734 гнев639 Его, и возгорелся1197 у них огонь784 Господень,3068 и начал398 истреблять398 край7097 стана.4264

2 И возопил6817 народ5971 к Моисею;4872 и помолился6419 Моисей4872 Господу,3068 и утих8257 огонь.784

3 И нарекли7121 имя8034 месту4725 сему:1931 Тавера,8404 потому что возгорелся1197 у них огонь784 Господень.3068

4 Пришельцы628 между7130 ними стали183 обнаруживать183 прихоти;8378 а с ними и сыны1121 Израилевы3478 сидели7725 и плакали1058 и говорили:559 кто накормит398 нас мясом?1320

5 Мы помним2142 рыбу,1710 которую в Египте4714 мы ели398 даром,2600 огурцы7180 и дыни,20 и лук,2682 и репчатый1211 лук1211 и чеснок;7762

6 а ныне душа5315 наша изнывает;3002 ничего1115 нет, только манна4478 в глазах5869 наших.

7 Манна4478 же была подобна кориандровому1407 семени,2233 видом,5869 как5869 бдолах;916

8 народ5971 ходил7751 и собирал3950 ее, и молол2912 в жерновах7347 или толок1743 в ступе,4085 и варил1310 в котле,6517 и делал6213 из нее лепешки;5692 вкус2940 же ее подобен был вкусу2940 лепешек3955 с елеем.8081

9 И когда роса2919 сходила3381 на стан4264 ночью,3915 тогда сходила3381 на него и манна.4478

10 Моисей4872 слышал,8085 что народ5971 плачет1058 в семействах4940 своих, каждый376 у дверей6607 шатра168 своего; и сильно3966 воспламенился2734 гнев639 Господень,3068 и прискорбно74895869 было74895869 для Моисея.4872

11 И сказал559 Моисей4872 Господу:3068 для чего Ты мучишь7489 раба5650 Твоего? и почему я не нашел4672 милости2580 пред очами5869 Твоими, что Ты возложил7760 на меня бремя4853 всего народа5971 сего?

12 разве я носил2029 во чреве2029 весь народ5971 сей, и разве я родил3205 его, что Ты говоришь559 мне: неси5375 его на руках2436 твоих, как нянька539 носит5375 ребенка,3243 в землю,127 которую Ты с клятвою7650 обещал7650 отцам1 его?

13 откуда370 мне взять мяса,1320 чтобы дать5414 всему народу5971 сему? ибо они плачут1058 предо мною и говорят:559 дай5414 нам есть398 мяса.1320

14 Я один905 не могу3201 нести5375 всего народа5971 сего, потому что он тяжел3515 для меня;

15 когда Ты так поступаешь6213 со мною, то лучше умертви2026 меня, если я нашел4672 милость2580 пред очами5869 Твоими, чтобы мне не видеть7200 бедствия7451 моего.

16 И сказал559 Господь3068 Моисею:4872 собери622 Мне семьдесят7657 мужей376 из старейшин2205 Израилевых,3478 которых ты знаешь,3045 что они старейшины22055971 и надзиратели7860 его, и возьми3947 их к скинии168 собрания,4150 чтобы они стали3320 там с тобою;

17 Я сойду,3381 и буду1696 говорить1696 там с тобою, и возьму680 от Духа,7307 Который на тебе, и возложу7760 на них, чтобы они несли5375 с тобою бремя4853 народа,5971 а не один ты носил.5375

18 Народу5971 же скажи:559 очиститесь6942 к завтрашнему4279 дню,4279 и будете398 есть398 мясо;1320 так как вы плакали1058 вслух241 Господа3068 и говорили:559 кто накормит398 нас мясом?1320 хорошо2895 нам было2895 в Египте,4714 — то и даст5414 вам Господь3068 мясо,1320 и будете398 есть.398

19 Не один259 день3117 будете398 есть,398 не два3117 дня,3117 не пять2568 дней,3117 не десять6235 дней3117 и не двадцать6242 дней,3117

20 но целый3117 месяц,2320 пока не пойдет3318 оно из ноздрей639 ваших и не сделается для вас отвратительным,2214 за то, что3282 вы презрели3988 Господа,3068 Который среди7130 вас, и плакали1058 пред3942 Ним, говоря:559 для чего было3318 нам выходить3318 из Египта?4714

21 И сказал559 Моисей:4872 шестьсот83373967 тысяч505 пеших7273 в народе5971 сем, среди7130 которого я нахожусь; а Ты говоришь:559 Я дам5414 им мясо,1320 и будут398 есть398 целый3117 месяц!2320

22 заколоть7819 ли всех овец6629 и волов,1241 чтобы им было4672 довольно?4672 или вся рыба1709 морская3220 соберется,622 чтобы удовлетворить4672 их?

23 И сказал559 Господь3068 Моисею:4872 разве рука3027 Господня3068 коротка?7114 ныне ты увидишь,7200 сбудется7136 ли слово1697 Мое тебе, или нет?

24 Моисей4872 вышел3318 и сказал1696 народу5971 слова1697 Господни,3068 и собрал622 семьдесят7657 мужей376 из старейшин2205 народа5971 и поставил5975 их около5439 скинии.168

25 И сошел3381 Господь3068 в облаке,6051 и говорил1696 с ним, и взял680 от Духа,7307 Который на нем, и дал5414 семидесяти7657 мужам376 старейшинам.2205 И когда почил5117 на них Дух,7307 они стали5012 пророчествовать,5012 но потом перестали.3254

26 Двое8147 из мужей582 оставались7604 в стане,4264 одному259 имя8034 Елдад,419 а другому8145 имя8034 Модад;4312 но и на них почил5117 Дух,7307 и они пророчествовали5012 в стане.4264

27 И прибежал7323 отрок5288 и донес5046 Моисею,4872 и сказал:559 Елдад419 и Модад4312 пророчествуют5012 в стане.4264

28 В6030 ответ6030 на это Иисус,3091 сын1121 Навин,5126 служитель8334 Моисея,4872 один из избранных979 его, сказал:559 господин113 мой Моисей!4872 запрети3607 им.

29 Но Моисей4872 сказал559 ему: не ревнуешь7065 ли ты за меня? о, если5414 бы все в народе5971 Господнем3068 были пророками,5030 когда бы Господь3068 послал5414 Духа7307 Своего на них!

30 И возвратился622 Моисей4872 в стан,4264 он и старейшины2205 Израилевы.3478

31 И поднялся5265 ветер7307 от Господа,3068 и принес1468 от моря3220 перепелов,7958 и набросал5203 их около стана,4264 на путь1870 дня3117 по одну сторону3541 и на путь1870 дня3117 по другую сторону3541 около5439 стана,4264 на два520 почти локтя520 от59216440 земли.776

32 И встал6965 народ,5971 и весь тот день,3117 и всю ночь,3915 и весь следующий4283 день3117 собирали622 перепелов;7958 и кто мало4591 собирал, тот собрал622 десять6235 хомеров;2563 и разложили7849 их для себя вокруг5439 стана.4264

33 Мясо1320 еще2962 было в зубах8127 их и не было3772 еще съедено,3772 как гнев639 Господень3068 возгорелся2734 на народ,5971 и поразил5221 Господь3068 народ5971 весьма3966 великою7227 язвою.4347

34 И нарекли7121 имя8034 месту4725 сему: Киброт-Гаттаава,6914 ибо там похоронили6912 прихотливый183 народ.5971

35 От Киброт-Гаттаавы6914 двинулся5265 народ5971 в Асироф,2698 и остановился в Асирофе.2698

Числа

Розділ 11

Числа

Глава 11

1 І став народ голосно нарікати до Господніх ушей. І почув Господь, і запалав Його гнів, — і загорівся між ними Господній огонь, та й пожер їх у кінці табо́ру.

1 Народ5971 стал596 роптать5967451 вслух241 Господа;3068 и Господь3068 услышал,8085 и воспламенился2734 гнев639 Его, и возгорелся1197 у них огонь784 Господень,3068 и начал398 истреблять398 край7097 стана.4264

2 І наро́д став кричати до Мойсея. А Мойсей помолився до Господа, — і погас той огонь.

2 И возопил6817 народ5971 к Моисею;4872 и помолился6419 Моисей4872 Господу,3068 и утих8257 огонь.784

3 І він назвав ім'я́ того місця: Тав'ера, бо між ними горів був Господній огонь.

3 И нарекли7121 имя8034 месту4725 сему:1931 Тавера,8404 потому что возгорелся1197 у них огонь784 Господень.3068

4 А збирани́на, що була серед нього, стала вередувати, і також Ізраїлеві сини стали плакати з ними та говорити: „Хто нагодує нас м'ясом?

4 Пришельцы628 между7130 ними стали183 обнаруживать183 прихоти;8378 а с ними и сыны1121 Израилевы3478 сидели7725 и плакали1058 и говорили:559 кто накормит398 нас мясом?1320

5 Ми згадуємо рибу, що їли в Єгипті даремно, огірки й дині, і пір, і цибулю, і часник.

5 Мы помним2142 рыбу,1710 которую в Египте4714 мы ели398 даром,2600 огурцы7180 и дыни,20 и лук,2682 и репчатый1211 лук1211 и чеснок;7762

6 А тепер душа наша в'яне, немає нічого, — тільки ма́нна нам перед очима“.

6 а ныне душа5315 наша изнывает;3002 ничего1115 нет, только манна4478 в глазах5869 наших.

7 А манна — як корія́ндрове насіння вона, а вигляд її, — як вигляд кришталу.

7 Манна4478 же была подобна кориандровому1407 семени,2233 видом,5869 как5869 бдолах;916

8 Люди розхо́дилися, і збирали її та мололи жо́рнами або товкли в ступі, і варили в горшку та й робили з неї калачі. А смак її був, як смак олійного коржа́.

8 народ5971 ходил7751 и собирал3950 ее, и молол2912 в жерновах7347 или толок1743 в ступе,4085 и варил1310 в котле,6517 и делал6213 из нее лепешки;5692 вкус2940 же ее подобен был вкусу2940 лепешек3955 с елеем.8081

9 А коли роса спада́ла на та́бір, спада́ла й та манна на нього.

9 И когда роса2919 сходила3381 на стан4264 ночью,3915 тогда сходила3381 на него и манна.4478

10 І почув Мойсей, що наро́д плаче в родинах своїх, кожен при вході наме́ту свого́. І сильно запалав гнів Господній, і в оча́х Мойсеєвих то було зле.

10 Моисей4872 слышал,8085 что народ5971 плачет1058 в семействах4940 своих, каждый376 у дверей6607 шатра168 своего; и сильно3966 воспламенился2734 гнев639 Господень,3068 и прискорбно74895869 было74895869 для Моисея.4872

11 І сказав Мойсей до Господа: „На́що вчинив Ти зло своєму рабові, і чому́ я не знайшов милости в оча́х Твоїх, що Ти поклав тягара́ всього наро́ду на мене?

11 И сказал559 Моисей4872 Господу:3068 для чего Ты мучишь7489 раба5650 Твоего? и почему я не нашел4672 милости2580 пред очами5869 Твоими, что Ты возложил7760 на меня бремя4853 всего народа5971 сего?

12 Чи я був вагітни́й усім тим наро́дом, чи я його породив, що Ти кажеш мені: Неси його на лоні своїм, як мамка носить ссунця́, до землі, яку Ти присягну́в батька́м його?

12 разве я носил2029 во чреве2029 весь народ5971 сей, и разве я родил3205 его, что Ты говоришь559 мне: неси5375 его на руках2436 твоих, как нянька539 носит5375 ребенка,3243 в землю,127 которую Ты с клятвою7650 обещал7650 отцам1 его?

13 Звідки мені взяти м'яса, щоб дати всьому цьому наро́дові? Бо вони плачуть передо мною, говорячи: Дай же нам м'яса, і ми бу́демо їсти!

13 откуда370 мне взять мяса,1320 чтобы дать5414 всему народу5971 сему? ибо они плачут1058 предо мною и говорят:559 дай5414 нам есть398 мяса.1320

14 Не подола́ю я сам носити всього цього народа, — бо він тяжчий за мене!

14 Я один905 не могу3201 нести5375 всего народа5971 сего, потому что он тяжел3515 для меня;

15 А якщо Ти таке мені робиш, то краще забий мене, якщо я знайшов милість в очах Твоїх, щоб я не побачив нещастя свого!“

15 когда Ты так поступаешь6213 со мною, то лучше умертви2026 меня, если я нашел4672 милость2580 пред очами5869 Твоими, чтобы мне не видеть7200 бедствия7451 моего.

16 І сказав Господь до Мойсея: „Збери ж мені сімдесятеро люда зо старши́х Ізраїлевих, яких знаєш, що вони старші́ народу та його наглядачі, і візьми їх до скинії заповіту, і стануть вони там із тобою.

16 И сказал559 Господь3068 Моисею:4872 собери622 Мне семьдесят7657 мужей376 из старейшин2205 Израилевых,3478 которых ты знаешь,3045 что они старейшины22055971 и надзиратели7860 его, и возьми3947 их к скинии168 собрания,4150 чтобы они стали3320 там с тобою;

17 І Я зійду́, і буду розмовляти там із тобою, і візьму́ від Духа, що на тобі, і покладу на них, — і вони носитимуть із тобою тягара́ того народу, і не будеш носити ти сам.

17 Я сойду,3381 и буду1696 говорить1696 там с тобою, и возьму680 от Духа,7307 Который на тебе, и возложу7760 на них, чтобы они несли5375 с тобою бремя4853 народа,5971 а не один ты носил.5375

18 А до наро́ду скажи: Освятіться наза́втра, і будете їсти м'ясо, бо ви плакали до Господніх ушей, говорячи: Хто дасть нам їсти м'яса, бо добре було нам в Єгипті? І дасть Господь вам м'яса, і ви будете їсти.

18 Народу5971 же скажи:559 очиститесь6942 к завтрашнему4279 дню,4279 и будете398 есть398 мясо;1320 так как вы плакали1058 вслух241 Господа3068 и говорили:559 кто накормит398 нас мясом?1320 хорошо2895 нам было2895 в Египте,4714 — то и даст5414 вам Господь3068 мясо,1320 и будете398 есть.398

19 Не один день будете ви їсти, і не два дні, і не п'ять день, і не десять день, і не двадцять день,

19 Не один259 день3117 будете398 есть,398 не два3117 дня,3117 не пять2568 дней,3117 не десять6235 дней3117 и не двадцать6242 дней,3117

20 але ці́лий місяць, аж поки не ви́йде воно з ваших ніздрів, і стане вам на огиду, бо ви зне́хтували собі Господа, що серед вас, і плакали перед лицем Його, говорячи: Чого це ми вийшли з Єгипту?“

20 но целый3117 месяц,2320 пока не пойдет3318 оно из ноздрей639 ваших и не сделается для вас отвратительным,2214 за то, что3282 вы презрели3988 Господа,3068 Который среди7130 вас, и плакали1058 пред3942 Ним, говоря:559 для чего было3318 нам выходить3318 из Египта?4714

21 І сказав Мойсей: „Шістсот тисяч піхоти той наро́д, що я серед нього, а Ти сказав: Я дам їм м'яса, і вони будуть їсти місяць ча́су.

21 И сказал559 Моисей:4872 шестьсот83373967 тысяч505 пеших7273 в народе5971 сем, среди7130 которого я нахожусь; а Ты говоришь:559 Я дам5414 им мясо,1320 и будут398 есть398 целый3117 месяц!2320

22 Чи худоба дрібна та худоба велика заріжеться для них, — і ви́стачить їм? Чи також збереться для них уся морська риба, — і вистачить їм?“

22 заколоть7819 ли всех овец6629 и волов,1241 чтобы им было4672 довольно?4672 или вся рыба1709 морская3220 соберется,622 чтобы удовлетворить4672 их?

23 А Господь сказав до Мойсея: „Чи Господня рука буває коротка? Тепер ти побачиш, чи спо́вниться тобі Моє слово, чи ні“.

23 И сказал559 Господь3068 Моисею:4872 разве рука3027 Господня3068 коротка?7114 ныне ты увидишь,7200 сбудется7136 ли слово1697 Мое тебе, или нет?

24 І вийшов Мойсей, і промовляв до того народу Господні слова. І зібрав він сімдесятеро чоловіка зо старши́х народу, і поставив їх навколо скинії.

24 Моисей4872 вышел3318 и сказал1696 народу5971 слова1697 Господни,3068 и собрал622 семьдесят7657 мужей376 из старейшин2205 народа5971 и поставил5975 их около5439 скинии.168

25 І зійшов Господь у хмарі, та й промовляв до нього, і взяв від Духа, що на ньому, і дав на сімдеся́т чоловіка старши́х. І сталося, як спочив на них Дух той, то вони стали пророкувати, та потім перестали.

25 И сошел3381 Господь3068 в облаке,6051 и говорил1696 с ним, и взял680 от Духа,7307 Который на нем, и дал5414 семидесяти7657 мужам376 старейшинам.2205 И когда почил5117 на них Дух,7307 они стали5012 пророчествовать,5012 но потом перестали.3254

26 І зоста́лося двоє людей в табо́рі, ім'я́ одному Елдад, а ймення дру́гому Медад. І спочив на них Дух; а вони були серед записаних, та не вийшли до скинії, і пророкували в табо́рі.

26 Двое8147 из мужей582 оставались7604 в стане,4264 одному259 имя8034 Елдад,419 а другому8145 имя8034 Модад;4312 но и на них почил5117 Дух,7307 и они пророчествовали5012 в стане.4264

27 І побіг юнак, і промовив до Мойсея й сказав: „Елдад і Медад пророкують у табо́рі!“

27 И прибежал7323 отрок5288 и донес5046 Моисею,4872 и сказал:559 Елдад419 и Модад4312 пророчествуют5012 в стане.4264

28 І відповів Ісус, син Навинів, Мойсеїв слуга від своєї мо́лодости, та й сказав: „Пане мій Мойсею, — заборонни їм!“

28 В6030 ответ6030 на это Иисус,3091 сын1121 Навин,5126 служитель8334 Моисея,4872 один из избранных979 его, сказал:559 господин113 мой Моисей!4872 запрети3607 им.

29 І сказав йому Мойсей: „Чи ти за́здрісний за мене? О, якби то ввесь Господній наро́д став пророками, коли б дав Господь Духа Свого і на них!“

29 Но Моисей4872 сказал559 ему: не ревнуешь7065 ли ты за меня? о, если5414 бы все в народе5971 Господнем3068 были пророками,5030 когда бы Господь3068 послал5414 Духа7307 Своего на них!

30 І вернувся Мойсей до табо́ру, він та старші́ Ізра́їлеві.

30 И возвратился622 Моисей4872 в стан,4264 он и старейшины2205 Израилевы.3478

31 І знявся вітер від Господа, і навіяв перепелиці від моря, і опустив їх над табо́ром, — як денна дорога туди й як денна дорога сюди навко́ло табо́ру, і коло двох ліктів на поверхні землі.

31 И поднялся5265 ветер7307 от Господа,3068 и принес1468 от моря3220 перепелов,7958 и набросал5203 их около стана,4264 на путь1870 дня3117 по одну сторону3541 и на путь1870 дня3117 по другую сторону3541 около5439 стана,4264 на два520 почти локтя520 от59216440 земли.776

32 І встав наро́д, і ці́лий той день і ці́лу ту ніч, і ці́лий день назавтра збирали перепели́цю. Хто збирав мало, той зібрав десять хомерів, і порозкладали їх собі скрізь навколо табо́ру.

32 И встал6965 народ,5971 и весь тот день,3117 и всю ночь,3915 и весь следующий4283 день3117 собирали622 перепелов;7958 и кто мало4591 собирал, тот собрал622 десять6235 хомеров;2563 и разложили7849 их для себя вокруг5439 стана.4264

33 Те м'ясо було ще між їхніми зубами, поки було пожуване, а гнів Господній запалився на народ! І вдарив Господь дуже великою пора́зкою в народ...

33 Мясо1320 еще2962 было в зубах8127 их и не было3772 еще съедено,3772 как гнев639 Господень3068 возгорелся2734 на народ,5971 и поразил5221 Господь3068 народ5971 весьма3966 великою7227 язвою.4347

34 І названо ймення того місця: Ківрот-Гаттаава, бо там поховали народ пожадли́вий.

34 И нарекли7121 имя8034 месту4725 сему: Киброт-Гаттаава,6914 ибо там похоронили6912 прихотливый183 народ.5971

35 З Ківрот-Гаттаави рушили люди до Гацероту, і були в Гацероті.

35 От Киброт-Гаттаавы6914 двинулся5265 народ5971 в Асироф,2698 и остановился в Асирофе.2698

1.0x