Библия - Обещанное Восстановление

Числа

Розділ 16

1 І взяли Коре́й, син Їцгара, сина Кегата, сина Левієвого, і Дата́н, і Авіро́н, сини Еліявові, та Он, син Пелета, сини Руви́мові,

2 та й повстали проти Мойсея, а з ними двісті й п'ятдеся́т мужа Ізраїлевих синів, начальники громади, закли́кувані на збори, люди вельможні.

3 І зібра́лися вони на Мойсея та на Ааро́на, та й сказали до них: „До́сить вам, бо вся громада — усі вони святі, а серед них Госпо́дь! І чому́ ви несе́теся понад зборами Господніми?“

4 І почув це Мойсей, та й упав на обличчя своє.

5 І промовив він до Коре́я та до всієї громади його, говорячи: „Уранці Господь дасть знати, хто́ Його та хто́ святий, щоб набли́зити його до Себе; а кого вибере, того Він і набли́зить до Себе.

6 Зробіть ви оце: візьміть собі кадильниці, Коре́ю та вся громадо твоя́,

7 і дайте в них огню та покладіть на них кадила перед Господнє лице взавтра. І станеться, — той чоловік, що Господь його вибере, — він святий. До́сить вам, Левієві сини!“

8 І сказав Мойсей до Корея: „Слухайте ж, Левієві сини, —

9 чи вам мало, що Бог Ізраїлів відділив вас від Ізраїлевої громади, щоб набли́зити вас до Се́бе, і щоб ви виконували службу Господньої скинії, і стояли перед громадою, щоб служити їй?

10 І Він набли́зив тебе та всіх братів твоїх, Левієвих синів, із тобою; а ти будеш домагатися ще й свяще́нства?

11 Тому ти та вся громада твоя змовилися проти Господа. А Ааро́н, — що́ він, що ви ремствуєте проти нього?“

12 I послав Мойсей та Ааро́н закли́кати Дата́на й Авіро́на, синів Еліявових, та сказали вони: „Не ви́йдемо!

13 Чи мало того, що ти вивів нас із кра́ю, який тече́ молоком та медом, щоб повбивати нас у пустині? Хочеш ще панувати над нами, щоб бути також вельмо́жею?

14 Ти не впровадив нас ані до кра́ю, що тече молоком та медом, ані не дав нам на власність поля́ та виноградники. Чи ти ви́береш очі цим лю́дям? Не вийдемо!“

15 А Мойсей сильно запалився, та й сказав до Господа: „Не обернися до їхнього прино́шення! Я не взяв від них жодного осла, і зла не вчинив жодному з них!“

16 І сказав Мойсей до Коре́я: „Ти та вся громада твоя будьте перед Господнім лицем, ти й вони та Ааро́н узавтра.

17 І візьміть кожен свою кади́льницю, і покладіть на неї кадила та й принесе́те перед Господнє лице кожен кади́льницю свою, двісті й п'ятдеся́т кадильниць, і ти та Ааро́н, кожен кадильницю свою“.

18 І взяли кожен кадильницю свою, і поклали на них огню, і поклали на неї кадила, та й стали при вході скинії заповіту, а також Мойсей та Аарон.

19 І Коре́й зібрав на них усю громаду до входу скинії заповіту. І показалася слава Господня всій громаді!

20 І промовив Господь до Мойсея та до Аароиа, говорячи:

21 „Відділіться від цієї громади, — Я винищу їх умить!“

22 А вони попа́дали на обличчя свої та й сказали: „Боже, Боже духів і кожного тіла! Як згрішить один чоловік, чи Ти будеш гніватися на всю громаду?“

23 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

24 „Скажи до громади, говорячи: Відступіться зо всіх боків від місця ме́шкання Коре́я, Дата́на й Авіро́на!“

25 І встав Мойсей, і пішов до Датана та Авірона, і пішли за ним ста́рші Ізраїлеві.

26 І він промовляв до громади, говорячи: „Відступіть від наметів тих несправедливих людей, і не доторкніться до всьо́го, що їхнє, щоб і ви не загинули за всі їхні гріхи!“

27 І вони відступи́лися від місця ме́шкання Корея, Датана й Авірона зо всіх боків; а Дата́н та Авіро́н вийшли, і стояли при вході наметів своїх, і жінки́ їх, і сини їх, та діти їхні.

28 І сказав Мойсей: „Оцим пізнаєте, що Господь послав мене зробити всі діла́ ці, що вони не з моєї ви́гадки.

29 Якщо вони повмирають, як умирає кожна люди́на, і їх спіткає доля кожної люди́ни, то не Господь послав мене!

30 А коли Господь створить щось нове́, і земля відкриє уста свої та й поглине їх та все, що їхнє, і вони зі́йдуть живі до шео́лу, то пізнаєте, що люди обра́зили Господа“.

31 І сталося, як скінчи́в він говорити всі ці слова́, то розступи́лася та земля, що під ними!

32 А земля відкрила свої уста, та й поглинула їх, і доми́ їхні, і кожну люди́ну, що Кореєва, та ввесь їх має́ток.

33 І зійшли вони та все, що їхнє, живі до шео́лу, і накрила їх земля, і вони погинули з-посеред збору!

34 А ввесь Ізра́їль, що був навко́ло них, повтікав на їхній крик, бо казали: „Щоб земля не поглинула й нас!“

35 І вийшов огонь від Господа, та й поїв тих двісті й п'ятдеся́т чоловіка, що прино́сили кадило!

Числа

Глава 16

1 Корей, сын Ицгара, сына Каафа, сына Левия, вместе с Дафаном и Авироном, сыновьями Елиава, и Авнаном, сыном Фалефа (Дафан, Авирон и Авнан были потомками Рувима) восстали против Моисея.

2 Эти четверо, известные всему народу и избранные народом быть предводителями, собрали ещё 250 человек из Израиля и восстали против Моисея.

3 Все вместе они пришли и стали говорить против Моисея и Аарона. «Вы зашли слишком далеко! — сказали они. — Весь израильский народ свят, и Господь ещё живёт среди него! Почему вы ставите себя выше всего народа Господнего?»

4 Услышав это, Моисей пал ниц в знак покорности.

5 Затем Моисей сказал Корею и всем его сообщникам: «Завтра утром Господь покажет, кто воистину свят и принадлежит Ему, и тогда приблизит этого человека к Себе.

6 А ты, Корей, с сообщниками должны сделать следующее:

7 завтра утром положите огонь в кадильницы и всыпьте туда благовонное курение пред Господом, и Он изберёт того, кто воистину свят. Вы, левиты, зашли слишком далеко — вы неправы!»

8 И ещё сказал Моисей Корею: «Слушайте меня, левиты!

9 Радуйтесь тому, что Бог Израиля избрал вас и сделал вас святыми, отличными от всего остального народа израильского! Господь приблизил вас к Себе, чтобы вы исполняли службу при священном шатре Господнем, помогая израильскому народу чтить Его. Разве вам мало этого?

10 Господь приблизил вас, левитов, к Себе, вы же теперь домогаетесь ещё и священничества.

11 Вы и все ваши сообщники объединились против Господа! Разве Аарон сделал что-то не так? Нет! Так почему же вы жалуетесь на Аарона?»

12 Тогда Моисей послал за Дафаном и Авироном, сыновьями Елиава, но эти двое сказали: «Не пойдём!

13 Ты увёл нас из земли, изобилующей всяким добром, и привёл нас в пустыню, чтобы погубить, и теперь хочешь к тому же показать, что у тебя ещё больше власти над нами.

14 Нам не стоит следовать за тобой! Ты не привёл нас в новую землю, полную изобилия, и не дал нам землю, обещанную Богом, не дал нам поля и виноградники. Не собираешься ли ты сделать этих людей своими рабами? Мы отказываемся идти!»

15 Моисей очень рассердился и сказал Господу: «Я не сделал этим людям ничего плохого. Я не присвоил ни единой вещи, принадлежащей им, не взял ни единого осла! Господи, не принимай же от них даров!»

16 Моисей сказал Корею: «Ты и твои сообщники завтра предстанете перед Господом; Аарон также будет там.

17 Пусть каждый из вас принесёт по кадильнице, положит в неё благовонное курение и представит Господу. Всего 250 кадильниц, и ещё по одной для тебя и для Аарона».

18 Тогда каждый, взяв по кадильнице, положил в неё огонь, всыпал благовонное курение, и все они встали у входа в шатёр собрания. Моисей и Аарон тоже стояли там.

19 Корей собрал у входа в шатёр собрания весь народ, и каждому, кто там был, явилась слава Господняя.

20 Затем Господь сказал Моисею и Аарону:

21 «Отойдите от этих людей, потому что Я хочу уничтожить их тотчас же!»

22 Но Моисей и Аарон пали ниц, восклицая: «Боже, Ты знаешь, что думает народ! Просим тебя, не гневайся на весь этот народ, потому что только один человек воистину согрешил!»

23 Тогда Господь ответил Моисею:

24 «Вели народу отойти от шатров Корея, Дафана и Авирона».

25 Моисей поднялся и пошёл к Дафану и Авирону, и израильские старейшины последовали за ним.

26 Моисей предупредил народ: «Отойдите в сторону от шатров этих нечестивых людей и не прикасайтесь ни к чему, принадлежащему им, а если прикоснётесь, то погибнете за их грехи!»

27 И вот народ отошёл в сторону от шатров Корея, Дафана и Авирона, а Дафан и Авирон вышли и стояли у своих шатров вместе со своими жёнами, детьми и младенцами.

28 Тогда Моисей сказал: «Я дам вам доказательство того, что Господь послал меня исполнить всё, о чём я говорил вам, докажу, что всё это не я сам делаю.

29 Эти люди умрут; если они умрут обычной смертью, какой умирают люди, то это будет доказательством того, что Господь не посылал меня.

30 Если же Господь пошлёт этим людям иную смерть, то вы удостоверитесь, что они воистину согрешили против Господа. Земля разверзнется и поглотит этих людей, и они сойдут в могилу живыми, и всё, принадлежащее им, сойдёт вместе с ними».

31 Лишь только Моисей закончил говорить, как земля под ногами у них разверзлась,

32 как будто открыла уста свои, и поглотила их. Все мужчины из семейства Корея, их семьи и всё, что принадлежало им, ушло в землю.

33 Они сошли живыми в могилу, и всё, что принадлежало им, ушло в землю вместе с ними. Земля сомкнулась над ними, и не стало их больше в стане!

34 Израильский народ услышал вопли погибающих, и люди разбежались в разные стороны с криками: «А то земля и нас поглотит!»

35 Затем вышел огонь от Господа и уничтожил 250 человек, принёсших в дар благовонное курение.

Числа Розділ 16	Числа Глава 16
1 І взяли Коре́й, син Їцгара, сина Кегата, сина Левієвого, і Дата́н, і Авіро́н, сини Еліявові, та Он, син Пелета, сини Руви́мові,	1 Корей, сын Ицгара, сына Каафа, сына Левия, вместе с Дафаном и Авироном, сыновьями Елиава, и Авнаном, сыном Фалефа (Дафан, Авирон и Авнан были потомками Рувима) восстали против Моисея.
2 та й повстали проти Мойсея, а з ними двісті й п'ятдеся́т мужа Ізраїлевих синів, начальники громади, закли́кувані на збори, люди вельможні.	2 Эти четверо, известные всему народу и избранные народом быть предводителями, собрали ещё 250 человек из Израиля и восстали против Моисея.
3 І зібра́лися вони на Мойсея та на Ааро́на, та й сказали до них: „До́сить вам, бо вся громада — усі вони святі, а серед них Госпо́дь! І чому́ ви несе́теся понад зборами Господніми?“	3 Все вместе они пришли и стали говорить против Моисея и Аарона. «Вы зашли слишком далеко! — сказали они. — Весь израильский народ свят, и Господь ещё живёт среди него! Почему вы ставите себя выше всего народа Господнего?»
4 І почув це Мойсей, та й упав на обличчя своє.	4 Услышав это, Моисей пал ниц в знак покорности.
5 І промовив він до Коре́я та до всієї громади його, говорячи: „Уранці Господь дасть знати, хто́ Його та хто́ святий, щоб набли́зити його до Себе; а кого вибере, того Він і набли́зить до Себе.	5 Затем Моисей сказал Корею и всем его сообщникам: «Завтра утром Господь покажет, кто воистину свят и принадлежит Ему, и тогда приблизит этого человека к Себе.
6 Зробіть ви оце: візьміть собі кадильниці, Коре́ю та вся громадо твоя́,	6 А ты, Корей, с сообщниками должны сделать следующее:
7 і дайте в них огню та покладіть на них кадила перед Господнє лице взавтра. І станеться, — той чоловік, що Господь його вибере, — він святий. До́сить вам, Левієві сини!“	7 завтра утром положите огонь в кадильницы и всыпьте туда благовонное курение пред Господом, и Он изберёт того, кто воистину свят. Вы, левиты, зашли слишком далеко — вы неправы!»
8 І сказав Мойсей до Корея: „Слухайте ж, Левієві сини, —	8 И ещё сказал Моисей Корею: «Слушайте меня, левиты!
9 чи вам мало, що Бог Ізраїлів відділив вас від Ізраїлевої громади, щоб набли́зити вас до Се́бе, і щоб ви виконували службу Господньої скинії, і стояли перед громадою, щоб служити їй?	9 Радуйтесь тому, что Бог Израиля избрал вас и сделал вас святыми, отличными от всего остального народа израильского! Господь приблизил вас к Себе, чтобы вы исполняли службу при священном шатре Господнем, помогая израильскому народу чтить Его. Разве вам мало этого?
10 І Він набли́зив тебе та всіх братів твоїх, Левієвих синів, із тобою; а ти будеш домагатися ще й свяще́нства?	10 Господь приблизил вас, левитов, к Себе, вы же теперь домогаетесь ещё и священничества.
11 Тому ти та вся громада твоя змовилися проти Господа. А Ааро́н, — що́ він, що ви ремствуєте проти нього?“	11 Вы и все ваши сообщники объединились против Господа! Разве Аарон сделал что-то не так? Нет! Так почему же вы жалуетесь на Аарона?»
12 I послав Мойсей та Ааро́н закли́кати Дата́на й Авіро́на, синів Еліявових, та сказали вони: „Не ви́йдемо!	12 Тогда Моисей послал за Дафаном и Авироном, сыновьями Елиава, но эти двое сказали: «Не пойдём!
13 Чи мало того, що ти вивів нас із кра́ю, який тече́ молоком та медом, щоб повбивати нас у пустині? Хочеш ще панувати над нами, щоб бути також вельмо́жею?	13 Ты увёл нас из земли, изобилующей всяким добром, и привёл нас в пустыню, чтобы погубить, и теперь хочешь к тому же показать, что у тебя ещё больше власти над нами.
14 Ти не впровадив нас ані до кра́ю, що тече молоком та медом, ані не дав нам на власність поля́ та виноградники. Чи ти ви́береш очі цим лю́дям? Не вийдемо!“	14 Нам не стоит следовать за тобой! Ты не привёл нас в новую землю, полную изобилия, и не дал нам землю, обещанную Богом, не дал нам поля и виноградники. Не собираешься ли ты сделать этих людей своими рабами? Мы отказываемся идти!»
15 А Мойсей сильно запалився, та й сказав до Господа: „Не обернися до їхнього прино́шення! Я не взяв від них жодного осла, і зла не вчинив жодному з них!“	15 Моисей очень рассердился и сказал Господу: «Я не сделал этим людям ничего плохого. Я не присвоил ни единой вещи, принадлежащей им, не взял ни единого осла! Господи, не принимай же от них даров!»
16 І сказав Мойсей до Коре́я: „Ти та вся громада твоя будьте перед Господнім лицем, ти й вони та Ааро́н узавтра.	16 Моисей сказал Корею: «Ты и твои сообщники завтра предстанете перед Господом; Аарон также будет там.
17 І візьміть кожен свою кади́льницю, і покладіть на неї кадила та й принесе́те перед Господнє лице кожен кади́льницю свою, двісті й п'ятдеся́т кадильниць, і ти та Ааро́н, кожен кадильницю свою“.	17 Пусть каждый из вас принесёт по кадильнице, положит в неё благовонное курение и представит Господу. Всего 250 кадильниц, и ещё по одной для тебя и для Аарона».
18 І взяли кожен кадильницю свою, і поклали на них огню, і поклали на неї кадила, та й стали при вході скинії заповіту, а також Мойсей та Аарон.	18 Тогда каждый, взяв по кадильнице, положил в неё огонь, всыпал благовонное курение, и все они встали у входа в шатёр собрания. Моисей и Аарон тоже стояли там.
19 І Коре́й зібрав на них усю громаду до входу скинії заповіту. І показалася слава Господня всій громаді!	19 Корей собрал у входа в шатёр собрания весь народ, и каждому, кто там был, явилась слава Господняя.
20 І промовив Господь до Мойсея та до Аароиа, говорячи:	20 Затем Господь сказал Моисею и Аарону:
21 „Відділіться від цієї громади, — Я винищу їх умить!“	21 «Отойдите от этих людей, потому что Я хочу уничтожить их тотчас же!»
22 А вони попа́дали на обличчя свої та й сказали: „Боже, Боже духів і кожного тіла! Як згрішить один чоловік, чи Ти будеш гніватися на всю громаду?“	22 Но Моисей и Аарон пали ниц, восклицая: «Боже, Ты знаешь, что думает народ! Просим тебя, не гневайся на весь этот народ, потому что только один человек воистину согрешил!»
23 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:	23 Тогда Господь ответил Моисею:
24 „Скажи до громади, говорячи: Відступіться зо всіх боків від місця ме́шкання Коре́я, Дата́на й Авіро́на!“	24 «Вели народу отойти от шатров Корея, Дафана и Авирона».
25 І встав Мойсей, і пішов до Датана та Авірона, і пішли за ним ста́рші Ізраїлеві.	25 Моисей поднялся и пошёл к Дафану и Авирону, и израильские старейшины последовали за ним.
26 І він промовляв до громади, говорячи: „Відступіть від наметів тих несправедливих людей, і не доторкніться до всьо́го, що їхнє, щоб і ви не загинули за всі їхні гріхи!“	26 Моисей предупредил народ: «Отойдите в сторону от шатров этих нечестивых людей и не прикасайтесь ни к чему, принадлежащему им, а если прикоснётесь, то погибнете за их грехи!»
27 І вони відступи́лися від місця ме́шкання Корея, Датана й Авірона зо всіх боків; а Дата́н та Авіро́н вийшли, і стояли при вході наметів своїх, і жінки́ їх, і сини їх, та діти їхні.	27 И вот народ отошёл в сторону от шатров Корея, Дафана и Авирона, а Дафан и Авирон вышли и стояли у своих шатров вместе со своими жёнами, детьми и младенцами.
28 І сказав Мойсей: „Оцим пізнаєте, що Господь послав мене зробити всі діла́ ці, що вони не з моєї ви́гадки.	28 Тогда Моисей сказал: «Я дам вам доказательство того, что Господь послал меня исполнить всё, о чём я говорил вам, докажу, что всё это не я сам делаю.
29 Якщо вони повмирають, як умирає кожна люди́на, і їх спіткає доля кожної люди́ни, то не Господь послав мене!	29 Эти люди умрут; если они умрут обычной смертью, какой умирают люди, то это будет доказательством того, что Господь не посылал меня.
30 А коли Господь створить щось нове́, і земля відкриє уста свої та й поглине їх та все, що їхнє, і вони зі́йдуть живі до шео́лу, то пізнаєте, що люди обра́зили Господа“.	30 Если же Господь пошлёт этим людям иную смерть, то вы удостоверитесь, что они воистину согрешили против Господа. Земля разверзнется и поглотит этих людей, и они сойдут в могилу живыми, и всё, принадлежащее им, сойдёт вместе с ними».
31 І сталося, як скінчи́в він говорити всі ці слова́, то розступи́лася та земля, що під ними!	31 Лишь только Моисей закончил говорить, как земля под ногами у них разверзлась,
32 А земля відкрила свої уста, та й поглинула їх, і доми́ їхні, і кожну люди́ну, що Кореєва, та ввесь їх має́ток.	32 как будто открыла уста свои, и поглотила их. Все мужчины из семейства Корея, их семьи и всё, что принадлежало им, ушло в землю.
33 І зійшли вони та все, що їхнє, живі до шео́лу, і накрила їх земля, і вони погинули з-посеред збору!	33 Они сошли живыми в могилу, и всё, что принадлежало им, ушло в землю вместе с ними. Земля сомкнулась над ними, и не стало их больше в стане!
34 А ввесь Ізра́їль, що був навко́ло них, повтікав на їхній крик, бо казали: „Щоб земля не поглинула й нас!“	34 Израильский народ услышал вопли погибающих, и люди разбежались в разные стороны с криками: «А то земля и нас поглотит!»
35 І вийшов огонь від Господа, та й поїв тих двісті й п'ятдеся́т чоловіка, що прино́сили кадило!	35 Затем вышел огонь от Господа и уничтожил 250 человек, принёсших в дар благовонное курение.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Числа

Розділ 16

Числа

Глава 16

Числа

Розділ 16

Числа

Глава 16

Старий завіт

Новий завіт

Числа

Розділ 16

Числа

Глава 16

Числа

Розділ 16

Числа

Глава 16

Старий
завіт

Новий
завіт