Библия - Обещанное Восстановление

Буття

Розділ 15

1 По цих-о подіях було слово Господнє Аврамові в видінні таке: „Не бійся, Авраме, — Я тобі щит, нагорода твоя вельми велика“.

2 А Аврам відізвався: „Господи, Господи, — що́ даси Ти мені, коли я бездітний ходжу́, а керівник мого господарства — він Елі-Езеріз Дамаску“.

3 І сказав Аврам: „Отож, Ти не дав нащадка мені, і ото мій керівник — спадкоє́мець мені“.

4 І ось слово Господнє до нього таке: „Він не бу́де спадкоє́мець тобі, але той, хто вийде з твойого нутра,— він буде спадкоє́мець тобі“.

5 І Господь його вивів надвір та й сказав: „Подивися на небо, та зорі злічи, коли тільки потрапиш ти їх полічити“. І до нього прорік: „Таким буде потомство твоє!“

6 І ввірував Аврам Господе́ві, а Він залічив йому те в праведність.

7 І промовив до нього: „Я Господь, що вивів тебе з Уру халдейського, щоб дати тобі землю оцю, щоб став ти спадкоє́мець її“.

8 І промовив Аврам: „Господи, Господи, — з чого я довідаюся, що буду спадкоє́мець її?“

9 Він же промовив до нього: „Візьми трилітнє теля, і трилітню козу, і трилітнього барана, і горлицю, і пташеня голубине“.

10 І взяв він для Нього все те, і розсік його пополовині, і дав кожну частину його відповідно до другої, але птаства не розсік.

11 І зліталося хиже птаство на трупи, та Аврам відганяв його.

12 Коли ж сонце схилялось на захід, то спав сон на Аврама. І ось спадає на нього жах темний, великий.

13 І промовив Господь до Аврама: „Добре знай, що потомство твоє буде прихо́дьком в землі не своїй. І будуть служити вони, і будуть їх мучити чотири сотні літ.

14 Але наро́д, якому служити вони будуть, Я засуджу́; та вони потім вийдуть з великим маєтком.

15 А ти до своєї рідні при́йдеш у мирі, у старості добрій похований будеш.

16 А покоління четверте повернеться сюди, бо досі не повний ще гріх амореянина“.

17 І сталось, коли зайшло сонце й була те́мрява, то ось появилась мов димуюча піч, та смолоскип огняни́й перейшов поміж тими кусками жертви.

18 І того дня склав Господь заповіта з Аврамом, говорячи: „Насінню твоєму Я дав оцю землю від річки Єгипту аж до річки великої, до річки Ефрата:

19 хенеянина, і кенізеянина, і кадмонеянина,

20 і хіттеянина, і періззеянина, і рефаеянина,

21 і амореянина, і ханаанеянина, і ґірґашеянина, і евусеянина“.

Бытие

Глава 15

1 После того как всё это произошло, к Авраму в видении пришло слово Господа. Бог сказал: «Не бойся, Аврам! Я защищу тебя и дам тебе великую награду».

2 Но Аврам сказал: «Господи Боже, Ты ничего не можешь дать мне такого, что сделало бы меня счастливым, так как у меня нет сына, и потому после моей смерти мой раб Елиезер из Дамаска получит всё, чем я владею».

3 «Ты не дал мне сына, — продолжал Аврам, — и потому рождённый в моём доме раб станет моим наследником».

4 Тогда Господь Бог обратился к Авраму и сказал: «Этот раб не получит всего, чем ты владеешь. У тебя родится сын, он и будет твоим наследником».

5 Затем Бог вывел Аврама из шатра и сказал: «Посмотри на небо. Видишь, сколько там звёзд; их такое множество, что и не счесть. Вот столько и у тебя будет потомков».

6 Аврам поверил Господу и поэтому оправдался перед Ним.

7 Бог сказал Авраму: «Я — Господь, Который вывел тебя из Ура Вавилонского, и Я сделал это для того, чтобы отдать тебе эту землю. Ты будешь ею владеть».

8 Но Аврам ответил: «Владыка Господи! Как я могу быть уверен, что получу эту землю?»

9 Бог сказал Авраму: «Принеси Мне трехлетнюю тёлку, трехлетнюю козу и трехлетнего барана, принеси также горлицу и голубка».

10 Аврам принёс всё это Богу, заколол всех животных, рассёк каждое на две части и положил одну половину напротив другой. Птиц же он не рассёк на две части.

11 Немного погодя на трупы налетели хищные птицы, но Аврам отогнал их.

12 К концу дня, когда стало садиться солнце, Аврама стало клонить ко сну, и он уснул. Во сне его объяла ужасающая тьма,

13 и Господь сказал ему: «Знай, что твои потомки будут пришельцами в чужой стране, и поработят их жители той страны, и будут угнетать их 400 лет.

14 Но потом Я накажу народ, поработивший их, твой же народ покинет ту землю и унесёт с собой много ценного добра.

15 А ты отойдёшь к отцам твоим с миром и будешь похоронен в глубокой старости.

16 Пройдёт поколения, и твой народ вернётся обратно на эту землю, и тогда он победит аморреев, так как Я через твой народ накажу живущих здесь людей. Всё это произойдёт в будущем, потому что мера беззаконий аморреев ещё не исполнилась».

17 После захода солнца наступила кромешная тьма. Мёртвые животные, рассечённые на две части, всё ещё лежали на земле. И тогда между частями этих животных прошёл столб дыма и огня.

18 В тот день Господь дал обещание Авраму и заключил с ним соглашение, сказав: «Я отдам твоим потомкам эту землю, Я отдам им землю от реки Египетской до великой реки Евфрат:

19 землю кенеян, кенезеев, кедмонеев,

20 хеттеев, ферезеев, рефаимов,

21 аморреев, хананеев, гергесеев и иевусеев».

Буття Розділ 15	Бытие Глава 15
1 По цих-о подіях було слово Господнє Аврамові в видінні таке: „Не бійся, Авраме, — Я тобі щит, нагорода твоя вельми велика“.	1 После того как всё это произошло, к Авраму в видении пришло слово Господа. Бог сказал: «Не бойся, Аврам! Я защищу тебя и дам тебе великую награду».
2 А Аврам відізвався: „Господи, Господи, — що́ даси Ти мені, коли я бездітний ходжу́, а керівник мого господарства — він Елі-Езеріз Дамаску“.	2 Но Аврам сказал: «Господи Боже, Ты ничего не можешь дать мне такого, что сделало бы меня счастливым, так как у меня нет сына, и потому после моей смерти мой раб Елиезер из Дамаска получит всё, чем я владею».
3 І сказав Аврам: „Отож, Ти не дав нащадка мені, і ото мій керівник — спадкоє́мець мені“.	3 «Ты не дал мне сына, — продолжал Аврам, — и потому рождённый в моём доме раб станет моим наследником».
4 І ось слово Господнє до нього таке: „Він не бу́де спадкоє́мець тобі, але той, хто вийде з твойого нутра,— він буде спадкоє́мець тобі“.	4 Тогда Господь Бог обратился к Авраму и сказал: «Этот раб не получит всего, чем ты владеешь. У тебя родится сын, он и будет твоим наследником».
5 І Господь його вивів надвір та й сказав: „Подивися на небо, та зорі злічи, коли тільки потрапиш ти їх полічити“. І до нього прорік: „Таким буде потомство твоє!“	5 Затем Бог вывел Аврама из шатра и сказал: «Посмотри на небо. Видишь, сколько там звёзд; их такое множество, что и не счесть. Вот столько и у тебя будет потомков».
6 І ввірував Аврам Господе́ві, а Він залічив йому те в праведність.	6 Аврам поверил Господу и поэтому оправдался перед Ним.
7 І промовив до нього: „Я Господь, що вивів тебе з Уру халдейського, щоб дати тобі землю оцю, щоб став ти спадкоє́мець її“.	7 Бог сказал Авраму: «Я — Господь, Который вывел тебя из Ура Вавилонского, и Я сделал это для того, чтобы отдать тебе эту землю. Ты будешь ею владеть».
8 І промовив Аврам: „Господи, Господи, — з чого я довідаюся, що буду спадкоє́мець її?“	8 Но Аврам ответил: «Владыка Господи! Как я могу быть уверен, что получу эту землю?»
9 Він же промовив до нього: „Візьми трилітнє теля, і трилітню козу, і трилітнього барана, і горлицю, і пташеня голубине“.	9 Бог сказал Авраму: «Принеси Мне трехлетнюю тёлку, трехлетнюю козу и трехлетнего барана, принеси также горлицу и голубка».
10 І взяв він для Нього все те, і розсік його пополовині, і дав кожну частину його відповідно до другої, але птаства не розсік.	10 Аврам принёс всё это Богу, заколол всех животных, рассёк каждое на две части и положил одну половину напротив другой. Птиц же он не рассёк на две части.
11 І зліталося хиже птаство на трупи, та Аврам відганяв його.	11 Немного погодя на трупы налетели хищные птицы, но Аврам отогнал их.
12 Коли ж сонце схилялось на захід, то спав сон на Аврама. І ось спадає на нього жах темний, великий.	12 К концу дня, когда стало садиться солнце, Аврама стало клонить ко сну, и он уснул. Во сне его объяла ужасающая тьма,
13 І промовив Господь до Аврама: „Добре знай, що потомство твоє буде прихо́дьком в землі не своїй. І будуть служити вони, і будуть їх мучити чотири сотні літ.	13 и Господь сказал ему: «Знай, что твои потомки будут пришельцами в чужой стране, и поработят их жители той страны, и будут угнетать их 400 лет.
14 Але наро́д, якому служити вони будуть, Я засуджу́; та вони потім вийдуть з великим маєтком.	14 Но потом Я накажу народ, поработивший их, твой же народ покинет ту землю и унесёт с собой много ценного добра.
15 А ти до своєї рідні при́йдеш у мирі, у старості добрій похований будеш.	15 А ты отойдёшь к отцам твоим с миром и будешь похоронен в глубокой старости.
16 А покоління четверте повернеться сюди, бо досі не повний ще гріх амореянина“.	16 Пройдёт поколения, и твой народ вернётся обратно на эту землю, и тогда он победит аморреев, так как Я через твой народ накажу живущих здесь людей. Всё это произойдёт в будущем, потому что мера беззаконий аморреев ещё не исполнилась».
17 І сталось, коли зайшло сонце й була те́мрява, то ось появилась мов димуюча піч, та смолоскип огняни́й перейшов поміж тими кусками жертви.	17 После захода солнца наступила кромешная тьма. Мёртвые животные, рассечённые на две части, всё ещё лежали на земле. И тогда между частями этих животных прошёл столб дыма и огня.
18 І того дня склав Господь заповіта з Аврамом, говорячи: „Насінню твоєму Я дав оцю землю від річки Єгипту аж до річки великої, до річки Ефрата:	18 В тот день Господь дал обещание Авраму и заключил с ним соглашение, сказав: «Я отдам твоим потомкам эту землю, Я отдам им землю от реки Египетской до великой реки Евфрат:
19 хенеянина, і кенізеянина, і кадмонеянина,	19 землю кенеян, кенезеев, кедмонеев,
20 і хіттеянина, і періззеянина, і рефаеянина,	20 хеттеев, ферезеев, рефаимов,
21 і амореянина, і ханаанеянина, і ґірґашеянина, і евусеянина“.	21 аморреев, хананеев, гергесеев и иевусеев».

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Буття

Розділ 15

Бытие

Глава 15

Буття

Розділ 15

Бытие

Глава 15

Старий завіт

Новий завіт

Буття

Розділ 15

Бытие

Глава 15

Буття

Розділ 15

Бытие

Глава 15

Старий
завіт

Новий
завіт