Библия - Обещанное Восстановление

Буття

Розділ 15

1 По цих-о подіях було слово Господнє Аврамові в видінні таке: „Не бійся, Авраме, — Я тобі щит, нагорода твоя вельми велика“.

2 А Аврам відізвався: „Господи, Господи, — що́ даси Ти мені, коли я бездітний ходжу́, а керівник мого господарства — він Елі-Езеріз Дамаску“.

3 І сказав Аврам: „Отож, Ти не дав нащадка мені, і ото мій керівник — спадкоє́мець мені“.

4 І ось слово Господнє до нього таке: „Він не бу́де спадкоє́мець тобі, але той, хто вийде з твойого нутра,— він буде спадкоє́мець тобі“.

5 І Господь його вивів надвір та й сказав: „Подивися на небо, та зорі злічи, коли тільки потрапиш ти їх полічити“. І до нього прорік: „Таким буде потомство твоє!“

6 І ввірував Аврам Господе́ві, а Він залічив йому те в праведність.

7 І промовив до нього: „Я Господь, що вивів тебе з Уру халдейського, щоб дати тобі землю оцю, щоб став ти спадкоє́мець її“.

8 І промовив Аврам: „Господи, Господи, — з чого я довідаюся, що буду спадкоє́мець її?“

9 Він же промовив до нього: „Візьми трилітнє теля, і трилітню козу, і трилітнього барана, і горлицю, і пташеня голубине“.

10 І взяв він для Нього все те, і розсік його пополовині, і дав кожну частину його відповідно до другої, але птаства не розсік.

11 І зліталося хиже птаство на трупи, та Аврам відганяв його.

12 Коли ж сонце схилялось на захід, то спав сон на Аврама. І ось спадає на нього жах темний, великий.

13 І промовив Господь до Аврама: „Добре знай, що потомство твоє буде прихо́дьком в землі не своїй. І будуть служити вони, і будуть їх мучити чотири сотні літ.

14 Але наро́д, якому служити вони будуть, Я засуджу́; та вони потім вийдуть з великим маєтком.

15 А ти до своєї рідні при́йдеш у мирі, у старості добрій похований будеш.

16 А покоління четверте повернеться сюди, бо досі не повний ще гріх амореянина“.

17 І сталось, коли зайшло сонце й була те́мрява, то ось появилась мов димуюча піч, та смолоскип огняни́й перейшов поміж тими кусками жертви.

18 І того дня склав Господь заповіта з Аврамом, говорячи: „Насінню твоєму Я дав оцю землю від річки Єгипту аж до річки великої, до річки Ефрата:

19 хенеянина, і кенізеянина, і кадмонеянина,

20 і хіттеянина, і періззеянина, і рефаеянина,

21 і амореянина, і ханаанеянина, і ґірґашеянина, і евусеянина“.

Бытие

Глава 15

1 Некоторое время спустя видение посетило Аврама — в том видении было к нему слово ГОСПОДНЕ: «Не бойся, Аврам! Я — твой щит. Я и вознагражу тебя щедро».

2 «Владыка мой, ГОСПОДИ! — ответил Аврам. — Что можешь Ты дать мне, если я ухожу из мира сего бездетным? Наследник дома моего — Элиэзер из Дамаска».

3 И со скорбью добавил: «Увы! Не дал Ты мне потомка, и вот мой домочадец — наследник мой».

4 Но ему тогда же словом ГОСПОДНИМ был дан ответ: «Не ему быть твоим наследником. Зачатый от семени твоего будет наследником твоим!»

5 ГОСПОДЬ вывел Аврама из шатра и сказал ему: «Посмотри на небо и сосчитай звезды, если счесть их можешь! Столь многочисленным будет потомство твое!»

6 Аврам поверил ГОСПОДУ, и ГОСПОДЬ вменил ему это в праведность.

7 И сказал ГОСПОДЬ Авраму: «Я ГОСПОДЬ, Который вывел тебя из Ура Халдейского, чтобы отдать тебе землю эту как наследство, тебе завещанное».

8 «Владыка мой, ГОСПОДИ! — воскликнул Аврам. — Как подтвердится то, что я буду владеть ею?»

9 «Приведи Мне сюда, — ответил ему ГОСПОДЬ, — ни разу не телившуюся трехлетнюю корову, трехлетнюю козу, барана трехлетнего, принеси горлицу и голубя-птенца оперившегося».

10 Аврам исполнил всё, как было велено ему: рассек животных пополам и положил одну часть против другой, только птиц не рассек.

11 Слетались хищные птицы, но Аврам отгонял их.

12 При заходе солнца впал Аврам в глубокий сон, и мрак великий и ужас объяли его.

13 Тогда сказал Господь Авраму: «Знай же, что потомки твои будут людьми пришлыми в земле чужой; четыреста лет они будут жить в порабощении и угнетении.

14 Но суды Мои постигнут народ, поработивший их, — и твои потомки уйдут оттуда с большим имуществом.

15 А ты с миром отойдешь к праотцам твоим и погребен будешь в старости глубокой.

16 Лишь в четвертом поколении твои потомки возвратятся сюда, ибо преступления амореев еще не достигли своего предела».

17 Когда зашло солнце и наступила тьма, внезапно словно дым из печи и факел пылающий прошли между рассеченными животными.

18 В тот день в Своем Завете, Союзе, что заключил ГОСПОДЬ с Аврамом, Он заверил его: «Потомству твоему отдаю Я землю эту, от реки Египетской до великой реки, реки Евфрат, —

19 землю кенеев, кениззеев, кадмонеев,

20 хеттов, периззеев, рефаимов,

21 амореев, ханаанеев, гиргашеев и евусеев».

Буття Розділ 15	Бытие Глава 15
1 По цих-о подіях було слово Господнє Аврамові в видінні таке: „Не бійся, Авраме, — Я тобі щит, нагорода твоя вельми велика“.	1 Некоторое время спустя видение посетило Аврама — в том видении было к нему слово ГОСПОДНЕ: «Не бойся, Аврам! Я — твой щит. Я и вознагражу тебя щедро».
2 А Аврам відізвався: „Господи, Господи, — що́ даси Ти мені, коли я бездітний ходжу́, а керівник мого господарства — він Елі-Езеріз Дамаску“.	2 «Владыка мой, ГОСПОДИ! — ответил Аврам. — Что можешь Ты дать мне, если я ухожу из мира сего бездетным? Наследник дома моего — Элиэзер из Дамаска».
3 І сказав Аврам: „Отож, Ти не дав нащадка мені, і ото мій керівник — спадкоє́мець мені“.	3 И со скорбью добавил: «Увы! Не дал Ты мне потомка, и вот мой домочадец — наследник мой».
4 І ось слово Господнє до нього таке: „Він не бу́де спадкоє́мець тобі, але той, хто вийде з твойого нутра,— він буде спадкоє́мець тобі“.	4 Но ему тогда же словом ГОСПОДНИМ был дан ответ: «Не ему быть твоим наследником. Зачатый от семени твоего будет наследником твоим!»
5 І Господь його вивів надвір та й сказав: „Подивися на небо, та зорі злічи, коли тільки потрапиш ти їх полічити“. І до нього прорік: „Таким буде потомство твоє!“	5 ГОСПОДЬ вывел Аврама из шатра и сказал ему: «Посмотри на небо и сосчитай звезды, если счесть их можешь! Столь многочисленным будет потомство твое!»
6 І ввірував Аврам Господе́ві, а Він залічив йому те в праведність.	6 Аврам поверил ГОСПОДУ, и ГОСПОДЬ вменил ему это в праведность.
7 І промовив до нього: „Я Господь, що вивів тебе з Уру халдейського, щоб дати тобі землю оцю, щоб став ти спадкоє́мець її“.	7 И сказал ГОСПОДЬ Авраму: «Я ГОСПОДЬ, Который вывел тебя из Ура Халдейского, чтобы отдать тебе землю эту как наследство, тебе завещанное».
8 І промовив Аврам: „Господи, Господи, — з чого я довідаюся, що буду спадкоє́мець її?“	8 «Владыка мой, ГОСПОДИ! — воскликнул Аврам. — Как подтвердится то, что я буду владеть ею?»
9 Він же промовив до нього: „Візьми трилітнє теля, і трилітню козу, і трилітнього барана, і горлицю, і пташеня голубине“.	9 «Приведи Мне сюда, — ответил ему ГОСПОДЬ, — ни разу не телившуюся трехлетнюю корову, трехлетнюю козу, барана трехлетнего, принеси горлицу и голубя-птенца оперившегося».
10 І взяв він для Нього все те, і розсік його пополовині, і дав кожну частину його відповідно до другої, але птаства не розсік.	10 Аврам исполнил всё, как было велено ему: рассек животных пополам и положил одну часть против другой, только птиц не рассек.
11 І зліталося хиже птаство на трупи, та Аврам відганяв його.	11 Слетались хищные птицы, но Аврам отгонял их.
12 Коли ж сонце схилялось на захід, то спав сон на Аврама. І ось спадає на нього жах темний, великий.	12 При заходе солнца впал Аврам в глубокий сон, и мрак великий и ужас объяли его.
13 І промовив Господь до Аврама: „Добре знай, що потомство твоє буде прихо́дьком в землі не своїй. І будуть служити вони, і будуть їх мучити чотири сотні літ.	13 Тогда сказал Господь Авраму: «Знай же, что потомки твои будут людьми пришлыми в земле чужой; четыреста лет они будут жить в порабощении и угнетении.
14 Але наро́д, якому служити вони будуть, Я засуджу́; та вони потім вийдуть з великим маєтком.	14 Но суды Мои постигнут народ, поработивший их, — и твои потомки уйдут оттуда с большим имуществом.
15 А ти до своєї рідні при́йдеш у мирі, у старості добрій похований будеш.	15 А ты с миром отойдешь к праотцам твоим и погребен будешь в старости глубокой.
16 А покоління четверте повернеться сюди, бо досі не повний ще гріх амореянина“.	16 Лишь в четвертом поколении твои потомки возвратятся сюда, ибо преступления амореев еще не достигли своего предела».
17 І сталось, коли зайшло сонце й була те́мрява, то ось появилась мов димуюча піч, та смолоскип огняни́й перейшов поміж тими кусками жертви.	17 Когда зашло солнце и наступила тьма, внезапно словно дым из печи и факел пылающий прошли между рассеченными животными.
18 І того дня склав Господь заповіта з Аврамом, говорячи: „Насінню твоєму Я дав оцю землю від річки Єгипту аж до річки великої, до річки Ефрата:	18 В тот день в Своем Завете, Союзе, что заключил ГОСПОДЬ с Аврамом, Он заверил его: «Потомству твоему отдаю Я землю эту, от реки Египетской до великой реки, реки Евфрат, —
19 хенеянина, і кенізеянина, і кадмонеянина,	19 землю кенеев, кениззеев, кадмонеев,
20 і хіттеянина, і періззеянина, і рефаеянина,	20 хеттов, периззеев, рефаимов,
21 і амореянина, і ханаанеянина, і ґірґашеянина, і евусеянина“.	21 амореев, ханаанеев, гиргашеев и евусеев».

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Буття

Розділ 15

Бытие

Глава 15

Буття

Розділ 15

Бытие

Глава 15

Старий завіт

Новий завіт

Буття

Розділ 15

Бытие

Глава 15

Буття

Розділ 15

Бытие

Глава 15

Старий
завіт

Новий
завіт