Библия - Обещанное Восстановление

Книга Суддiв

Розділ 8

1 І сказали йому му́жі Єфремові: „Що́ це за річ зробив ти нам, що не покликав нас, коли йшов воювати з Мідія́ном?“ І вони сильно спереча́лися з ним.

2 І сказав він до них: „Що я зробив тепер таке, як ви? Чи не ліпше пізні виноградини Єфремові від авіезерового винобра́ння?

3 У вашу руку Бог дав мідіянітянських князі́в, — Орева та Зеева, — і що́ міг я зробити, як ви?“ Тоді заспоко́ївся їхній дух проти нього, як він сказав оце сло́во.

4 І прийшов Гедеон до Йорда́ну, і перейшов він та три сотні мужів, що з ним, зму́чені в пого́ні.

5 І сказав він до людей Сукко́ту: „Дайте но буханці́в хліба наро́дові, що за мною, бо вони зму́чені, а я женуся за Зевахом та Цалмунною, царями мідіянітянськими“.

6 І сказали суккотські князі: „Чи рука Зеваха та Цалмунна вже в твоїй руці, щоб давати хліб твоєму ві́йську?“

7 І сказав Гедео́н: „Тому́ то, коли Господь дасть у мою руку Зеваха та Цалмунну, то я буду молотити ваше тіло пустинними те́рнями та колючка́ми!“

8 І пішов він звідти до Пенуїлу, і говорив до них те саме. А люди Пеиуїлу відповіли́ йому, як відповіли́ люди Сукко́ту.

9 І він сказав також до людей Пенуїлу, говорячи: „Коли я верта́тимусь у ми́рі, — розіб'ю́ оцю ве́жу“.

10 А Зевах та Цалмунна були в Каркорі, і з ними їхні табо́ри, близько п'ятнадцяти тисяч, — усі позосталі з усього табо́ру синів Кедему. А тих, що впали, — було сто й двадцять тисяч чоловіка, що витяга́ли меча.

11 А Гедеон пішов дорогою Шехуне-Боголіму зо сходу до Коваху й Йоґбеги. І розбив він табо́ра, коли та́бір був безпечний.

12 І втікали Зевах та Цалмунна, а він гнався за ними. І він схопи́в обох мідіянітянських царів, Зеваха та Цалмунну, а на ввесь та́бір нагнав жаху.

13 І вернувся Гедео́н, син Йоашів, із війни з Маале-Гахересу.

14 І захопи́в він юнака́ з людей Суккоту, та й запита́вся його. І той написав йому ймення князів Суккоту та старши́х його, — сімдеся́т і сім чоловіка.

15 І прийшов він до людей Сукко́ту та й сказав їм: „Ось Зе́вах та Цалму́нна, що ви ображали мене, говорячи: Чи рука Зеваха та Цалмунни тепер у твоїй руці, що дамо́ хліба твоїм змученим лю́дям?“

16 І схопи́в він старши́х того міста, і пустинне те́рня та колючки́, і побив ними суккотських людей.

17 А пенуїльську ве́жу розбив, і позабивав людей того міста.

18 І сказав він до Зе́ваха та до Цалму́нни: „Які ті люди, що ви повбивали на Фаво́рі?“ А ті сказали: „Як ти, так вони — одне, мають вигляд царськи́х синів“.

19 А він сказав: „То брати мої, сини моєї матері. Як живий Господь, — коли б ви були позоста́вили їх при житті, не повбивав би я вас!“

20 І сказав він до Єтера, свого пе́рвенця: „Устань, — забий їх!“ Та той юна́к не витяг свого меча, бо боявся, — бо він був ще мали́й.

21 І сказав Зевах та Цалмунна: „Устань ти, і кинься на нас, бо по чоловікові сила його“. І встав Гедеон, і вбив Зеваха та Цалмунну, і забрав оздо́бні мі́сяці, що були на шиях їхніх верблю́дів.

22 І сказали Ізраїлеві мужі до Гедеона: „Пануй над нами і ти, і син твій, і син твого сина, бо ти спас нас від руки Мідія́на“.

23 І сказав до них Гедеон: „Не буду панувати над вами я, і не буде панувати над вами син мій, — Господь панува́тиме над вами“.

24 І сказав до них Гедеон: „Попрошу́ від вас проха́ння, — і дайте мені кожен носову́ сере́жку зо своєї здо́бичі“, — бо в них, мідіянітян, були золоті носові сере́жки, бо ізмаїльтя́ни вони.

25 І сказали вони: „Дати — дамо́“. І розтягнули одежу, і кидали туди кожен носову сере́жку зо своєї здо́бичі.

26 І була вага золотих носових сере́жок, що він просив, тисяча й сімсо́т шеклів золота, крім оздобних місяців, і сере́жок, і пу́рпурових шат, що були на мідіянітянських царях, і окрім наши́йників, що на шиях їхніх верблю́дів.

27 А Гедеон зробив із того ефо́да, і поставив його́ у своєму місті, в Офрі. І за ним чинив там пере́люб увесь Ізра́їль, і це стало па́сткою для Гедеона та для дому його.

28 І був упоко́рений Мідіян перед Ізраїлевими синами, і він більш не підіймав своєї голови́. І Край мав мир сорок літ за Гедеонових днів.

29 І пішов Єруббаа́л, син Йоашів, та й осівся в своїм домі.

30 А в Гедеона було сімдеся́т синів, що походили зо сте́гон його, бо він мав багато жіно́к.

31 А нало́жниця його, що в Сихемі, — породила йому сина й вона, а він назвав ім'я́ йому: Авімелех.

32 І помер Гедео́н, син Йоашів, у добрій сивизні́, і був похо́ваний у гробі Йоаша, батька свого, в Офрі авіезеровій.

33 І сталося, як помер Гедео́н, то Ізра́їлеві сини́ зно́ву чинили пере́люб і́з Ваа́лами, і поставили собі Ваал-Берита за бога.

34 І Ізраїлеві сини не пам'ятали Господа, Бога свого, що спасав їх від руки всіх їхніх навко́лишніх ворогів.

35 І не зроби́ли вони ми́лости з домом Єруббаа́ла-Гедеона такої, як усе те добро, яке він зробив для Ізраїля.

Книга Судей

Глава 8

1 Ефремляне разозлились на Гедеона. Когда они нашли его, то спросили: «Почему ты так поступил с нами? Почему не позвал нас, когда вышел воевать с мадиамитянами?»

2 Гедеон ответил им: «У вас гораздо больше добра, чем у меня! Разве вы, ефремляне, не собираете лучший урожай, чем моя семья, семья Авиезера? После сбора урожая на ваших полях остаётся больше винограда, чем моя семья собирает с наших виноградников!

3 Так и сейчас — ваш урожай лучше! Господь отдал в ваши руки мадиамских вождей Орива и Зива. Как же я могу сравнивать свой успех с тем, что сделали вы?» Когда ефремляне услышали ответ Гедеона, они уже так не сердились, как раньше.

4 Затем Гедеон и с ним триста человек пришли к реке Иордан и переправились на другой берег. Они были уставшие и голодные.

5 Гедеон сказал жителям Сокхофа: «Накормите моих солдат. Они очень устали, а мы преследуем Зевея и Салмана, мадиамских царей».

6 Но правители города Сокхоф сказали Гедеону: «Почему мы должны кормить твоих воинов? Вы ещё не поймали Зевея и Салмана».

7 Тогда Гедеон сказал: «За то, что вы не дали нам хлеба, я вернусь сюда, когда Господь отдаст мне в руки Зевея и Салмана, и растерзаю ваше тело пустынными колючками и иглами шиповника».

8 Гедеон ушёл из Сокхофа и пришёл в город Пенуэл, и там попросил у жителей хлеба, но они ответили ему так же, как ответили жители Сокхофа.

9 Гедеон сказал им: «Одержав победу, я вернусь сюда и разрушу эту башню».

10 Зевей и Салман находились в городе Каркор со своим войском. Их войско состояло из пятнадцати тысяч человек, оставшихся из всего войска жителей востока. Сто двадцать тысяч сильных солдат этого войска были уже убиты.

11 Гедеон пошёл по дороге к востоку от городов Новаха и Иогбеги, пришёл к городу Каркор и напал на врагов, когда они не ожидали атаки.

12 Зевей и Салман бежали, но Гедеон погнался за ними и пленил мадиамских царей. Так Гедеон и его люди разбили войско врага.

13 Затем Гедеон, сын Иоаса, вернулся с войны. Он возвращался через горный перевал, который назывался перевалом Хереса.

14 Гедеон захватил юношу из города Сокхоф и стал его допрашивать, и юноша написал для Гедеона семьдесят семь имён вождей и старейшин Сокхофа.

15 Гедеон пришёл в Сокхоф и сказал жителям: «Вот Зевей и Салман! А вы смеялись надо мной и говорили: „Почему мы должны давать еду твоим уставшим солдатам? Вы ведь ещё не поймали Зевея и Салмана”».

16 Он взял старейшин Сокхофа и в наказание бил их колючками пустынными и шиповником.

17 Гедеон разрушил Пенуэльскую башню и перебил жителей города.

18 Затем он спросил Зевея и Салмана: «Как выглядели те люди, которых вы убили на горе Фавор?» Зевей и Салман ответили: «Они были похожи на тебя. Каждый из них был похож на принца».

19 Гедеон сказал: «Это были мои братья, сыновья моей матери! Клянусь Живым Господом, если бы вы не убили их, я не убил бы вас сейчас».

20 Повернувшись к Иеферу, своему старшему сыну, он приказал: «Убей этих царей». Но Иефер был ещё молод и боялся, и поэтому не вынул свой меч.

21 Тогда Зевей и Салман сказали Гедеону: «Иди и убей нас сам. У тебя для этого достаточно силы». Тогда Гедеон убил Зевея и Салмана и снял с шей их верблюдов украшения, имеющие форму серповидной луны.

22 Народ Израиля сказал Гедеону: «Ты спас нас от мадиамитян. Властвуй над нами, и пусть твой сын и правнук властвуют над нами».

23 Но Гедеон ответил израильтянам: «Ни я, ни мой сын не будем властвовать над вами. Пусть Господь владеет вами».

24 Среди побеждённых народов были и измаильтяне, чьи мужчины носили золотые серьги. Гедеон сказал народу Израиля: «Прошу вас об одном: пусть каждый из вас даст мне по одной золотой серьге из своей добычи».

25 Они ответили, что с радостью отдадут ему то, о чём он просит. Они разложили одежду на дороге, и каждый бросил туда по серьге из своей добычи.

26 Когда они собрали эти серьги, то они весили 1 700 золотых шекелей. Кроме того, ему дали в подарок золотые серпы, подвески и пурпурные одежды, которые носили мадиамские цари. И ещё дали ему золотые цепи, которые были на шее у их верблюдов.

27 Из этого золота Гедеон сделал ефод и положил его в Офре, городе, который принадлежал ему, и израильтяне стали поклоняться этому ефоду. Они не были верны Богу и поклонялись ефоду, и он стал ловушкой для Гедеона и всей его семьи.

28 И смирились мадиамитяне перед израильским народом, и не причиняли больше хлопот. Пока Гедеон был жив, земля покоилась в мире на протяжении сорока лет.

29 Иероваал же (Гедеон), сын Иоаса, возвратился домой.

30 У Гедеона было семьдесят сыновей. Их было так много, потому что у него было много жён.

31 И была у него также наложница, которая жила в городе Сихем. Она родила ему сына, которого назвали Авимелех.

32 Гедеон, сын Иоаса, умер в глубокой старости и был похоронен в могиле своего отца в городе Офра, где жила вся семья Авиезера.

33 Как только Гедеон умер, народ Израиля снова изменил Богу и стал поклоняться Ваалу, сделав своим богом Ваалверифа.

34 Израильтяне не помнили Господа, Бога своего, Который избавил их от всех врагов, окружавших Израиль.

35 Народ Израиля не проявил преданности к семье Иероваала (Гедеона), который сделал для них так много хорошего.

Книга Суддiв Розділ 8	Книга Судей Глава 8
1 І сказали йому му́жі Єфремові: „Що́ це за річ зробив ти нам, що не покликав нас, коли йшов воювати з Мідія́ном?“ І вони сильно спереча́лися з ним.	1 Ефремляне разозлились на Гедеона. Когда они нашли его, то спросили: «Почему ты так поступил с нами? Почему не позвал нас, когда вышел воевать с мадиамитянами?»
2 І сказав він до них: „Що я зробив тепер таке, як ви? Чи не ліпше пізні виноградини Єфремові від авіезерового винобра́ння?	2 Гедеон ответил им: «У вас гораздо больше добра, чем у меня! Разве вы, ефремляне, не собираете лучший урожай, чем моя семья, семья Авиезера? После сбора урожая на ваших полях остаётся больше винограда, чем моя семья собирает с наших виноградников!
3 У вашу руку Бог дав мідіянітянських князі́в, — Орева та Зеева, — і що́ міг я зробити, як ви?“ Тоді заспоко́ївся їхній дух проти нього, як він сказав оце сло́во.	3 Так и сейчас — ваш урожай лучше! Господь отдал в ваши руки мадиамских вождей Орива и Зива. Как же я могу сравнивать свой успех с тем, что сделали вы?» Когда ефремляне услышали ответ Гедеона, они уже так не сердились, как раньше.
4 І прийшов Гедеон до Йорда́ну, і перейшов він та три сотні мужів, що з ним, зму́чені в пого́ні.	4 Затем Гедеон и с ним триста человек пришли к реке Иордан и переправились на другой берег. Они были уставшие и голодные.
5 І сказав він до людей Сукко́ту: „Дайте но буханці́в хліба наро́дові, що за мною, бо вони зму́чені, а я женуся за Зевахом та Цалмунною, царями мідіянітянськими“.	5 Гедеон сказал жителям Сокхофа: «Накормите моих солдат. Они очень устали, а мы преследуем Зевея и Салмана, мадиамских царей».
6 І сказали суккотські князі: „Чи рука Зеваха та Цалмунна вже в твоїй руці, щоб давати хліб твоєму ві́йську?“	6 Но правители города Сокхоф сказали Гедеону: «Почему мы должны кормить твоих воинов? Вы ещё не поймали Зевея и Салмана».
7 І сказав Гедео́н: „Тому́ то, коли Господь дасть у мою руку Зеваха та Цалмунну, то я буду молотити ваше тіло пустинними те́рнями та колючка́ми!“	7 Тогда Гедеон сказал: «За то, что вы не дали нам хлеба, я вернусь сюда, когда Господь отдаст мне в руки Зевея и Салмана, и растерзаю ваше тело пустынными колючками и иглами шиповника».
8 І пішов він звідти до Пенуїлу, і говорив до них те саме. А люди Пеиуїлу відповіли́ йому, як відповіли́ люди Сукко́ту.	8 Гедеон ушёл из Сокхофа и пришёл в город Пенуэл, и там попросил у жителей хлеба, но они ответили ему так же, как ответили жители Сокхофа.
9 І він сказав також до людей Пенуїлу, говорячи: „Коли я верта́тимусь у ми́рі, — розіб'ю́ оцю ве́жу“.	9 Гедеон сказал им: «Одержав победу, я вернусь сюда и разрушу эту башню».
10 А Зевах та Цалмунна були в Каркорі, і з ними їхні табо́ри, близько п'ятнадцяти тисяч, — усі позосталі з усього табо́ру синів Кедему. А тих, що впали, — було сто й двадцять тисяч чоловіка, що витяга́ли меча.	10 Зевей и Салман находились в городе Каркор со своим войском. Их войско состояло из пятнадцати тысяч человек, оставшихся из всего войска жителей востока. Сто двадцать тысяч сильных солдат этого войска были уже убиты.
11 А Гедеон пішов дорогою Шехуне-Боголіму зо сходу до Коваху й Йоґбеги. І розбив він табо́ра, коли та́бір був безпечний.	11 Гедеон пошёл по дороге к востоку от городов Новаха и Иогбеги, пришёл к городу Каркор и напал на врагов, когда они не ожидали атаки.
12 І втікали Зевах та Цалмунна, а він гнався за ними. І він схопи́в обох мідіянітянських царів, Зеваха та Цалмунну, а на ввесь та́бір нагнав жаху.	12 Зевей и Салман бежали, но Гедеон погнался за ними и пленил мадиамских царей. Так Гедеон и его люди разбили войско врага.
13 І вернувся Гедео́н, син Йоашів, із війни з Маале-Гахересу.	13 Затем Гедеон, сын Иоаса, вернулся с войны. Он возвращался через горный перевал, который назывался перевалом Хереса.
14 І захопи́в він юнака́ з людей Суккоту, та й запита́вся його. І той написав йому ймення князів Суккоту та старши́х його, — сімдеся́т і сім чоловіка.	14 Гедеон захватил юношу из города Сокхоф и стал его допрашивать, и юноша написал для Гедеона семьдесят семь имён вождей и старейшин Сокхофа.
15 І прийшов він до людей Сукко́ту та й сказав їм: „Ось Зе́вах та Цалму́нна, що ви ображали мене, говорячи: Чи рука Зеваха та Цалмунни тепер у твоїй руці, що дамо́ хліба твоїм змученим лю́дям?“	15 Гедеон пришёл в Сокхоф и сказал жителям: «Вот Зевей и Салман! А вы смеялись надо мной и говорили: „Почему мы должны давать еду твоим уставшим солдатам? Вы ведь ещё не поймали Зевея и Салмана”».
16 І схопи́в він старши́х того міста, і пустинне те́рня та колючки́, і побив ними суккотських людей.	16 Он взял старейшин Сокхофа и в наказание бил их колючками пустынными и шиповником.
17 А пенуїльську ве́жу розбив, і позабивав людей того міста.	17 Гедеон разрушил Пенуэльскую башню и перебил жителей города.
18 І сказав він до Зе́ваха та до Цалму́нни: „Які ті люди, що ви повбивали на Фаво́рі?“ А ті сказали: „Як ти, так вони — одне, мають вигляд царськи́х синів“.	18 Затем он спросил Зевея и Салмана: «Как выглядели те люди, которых вы убили на горе Фавор?» Зевей и Салман ответили: «Они были похожи на тебя. Каждый из них был похож на принца».
19 А він сказав: „То брати мої, сини моєї матері. Як живий Господь, — коли б ви були позоста́вили їх при житті, не повбивав би я вас!“	19 Гедеон сказал: «Это были мои братья, сыновья моей матери! Клянусь Живым Господом, если бы вы не убили их, я не убил бы вас сейчас».
20 І сказав він до Єтера, свого пе́рвенця: „Устань, — забий їх!“ Та той юна́к не витяг свого меча, бо боявся, — бо він був ще мали́й.	20 Повернувшись к Иеферу, своему старшему сыну, он приказал: «Убей этих царей». Но Иефер был ещё молод и боялся, и поэтому не вынул свой меч.
21 І сказав Зевах та Цалмунна: „Устань ти, і кинься на нас, бо по чоловікові сила його“. І встав Гедеон, і вбив Зеваха та Цалмунну, і забрав оздо́бні мі́сяці, що були на шиях їхніх верблю́дів.	21 Тогда Зевей и Салман сказали Гедеону: «Иди и убей нас сам. У тебя для этого достаточно силы». Тогда Гедеон убил Зевея и Салмана и снял с шей их верблюдов украшения, имеющие форму серповидной луны.
22 І сказали Ізраїлеві мужі до Гедеона: „Пануй над нами і ти, і син твій, і син твого сина, бо ти спас нас від руки Мідія́на“.	22 Народ Израиля сказал Гедеону: «Ты спас нас от мадиамитян. Властвуй над нами, и пусть твой сын и правнук властвуют над нами».
23 І сказав до них Гедеон: „Не буду панувати над вами я, і не буде панувати над вами син мій, — Господь панува́тиме над вами“.	23 Но Гедеон ответил израильтянам: «Ни я, ни мой сын не будем властвовать над вами. Пусть Господь владеет вами».
24 І сказав до них Гедеон: „Попрошу́ від вас проха́ння, — і дайте мені кожен носову́ сере́жку зо своєї здо́бичі“, — бо в них, мідіянітян, були золоті носові сере́жки, бо ізмаїльтя́ни вони.	24 Среди побеждённых народов были и измаильтяне, чьи мужчины носили золотые серьги. Гедеон сказал народу Израиля: «Прошу вас об одном: пусть каждый из вас даст мне по одной золотой серьге из своей добычи».
25 І сказали вони: „Дати — дамо́“. І розтягнули одежу, і кидали туди кожен носову сере́жку зо своєї здо́бичі.	25 Они ответили, что с радостью отдадут ему то, о чём он просит. Они разложили одежду на дороге, и каждый бросил туда по серьге из своей добычи.
26 І була вага золотих носових сере́жок, що він просив, тисяча й сімсо́т шеклів золота, крім оздобних місяців, і сере́жок, і пу́рпурових шат, що були на мідіянітянських царях, і окрім наши́йників, що на шиях їхніх верблю́дів.	26 Когда они собрали эти серьги, то они весили 1 700 золотых шекелей. Кроме того, ему дали в подарок золотые серпы, подвески и пурпурные одежды, которые носили мадиамские цари. И ещё дали ему золотые цепи, которые были на шее у их верблюдов.
27 А Гедеон зробив із того ефо́да, і поставив його́ у своєму місті, в Офрі. І за ним чинив там пере́люб увесь Ізра́їль, і це стало па́сткою для Гедеона та для дому його.	27 Из этого золота Гедеон сделал ефод и положил его в Офре, городе, который принадлежал ему, и израильтяне стали поклоняться этому ефоду. Они не были верны Богу и поклонялись ефоду, и он стал ловушкой для Гедеона и всей его семьи.
28 І був упоко́рений Мідіян перед Ізраїлевими синами, і він більш не підіймав своєї голови́. І Край мав мир сорок літ за Гедеонових днів.	28 И смирились мадиамитяне перед израильским народом, и не причиняли больше хлопот. Пока Гедеон был жив, земля покоилась в мире на протяжении сорока лет.
29 І пішов Єруббаа́л, син Йоашів, та й осівся в своїм домі.	29 Иероваал же (Гедеон), сын Иоаса, возвратился домой.
30 А в Гедеона було сімдеся́т синів, що походили зо сте́гон його, бо він мав багато жіно́к.	30 У Гедеона было семьдесят сыновей. Их было так много, потому что у него было много жён.
31 А нало́жниця його, що в Сихемі, — породила йому сина й вона, а він назвав ім'я́ йому: Авімелех.	31 И была у него также наложница, которая жила в городе Сихем. Она родила ему сына, которого назвали Авимелех.
32 І помер Гедео́н, син Йоашів, у добрій сивизні́, і був похо́ваний у гробі Йоаша, батька свого, в Офрі авіезеровій.	32 Гедеон, сын Иоаса, умер в глубокой старости и был похоронен в могиле своего отца в городе Офра, где жила вся семья Авиезера.
33 І сталося, як помер Гедео́н, то Ізра́їлеві сини́ зно́ву чинили пере́люб і́з Ваа́лами, і поставили собі Ваал-Берита за бога.	33 Как только Гедеон умер, народ Израиля снова изменил Богу и стал поклоняться Ваалу, сделав своим богом Ваалверифа.
34 І Ізраїлеві сини не пам'ятали Господа, Бога свого, що спасав їх від руки всіх їхніх навко́лишніх ворогів.	34 Израильтяне не помнили Господа, Бога своего, Который избавил их от всех врагов, окружавших Израиль.
35 І не зроби́ли вони ми́лости з домом Єруббаа́ла-Гедеона такої, як усе те добро, яке він зробив для Ізраїля.	35 Народ Израиля не проявил преданности к семье Иероваала (Гедеона), который сделал для них так много хорошего.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Книга Суддiв

Розділ 8

Книга Судей

Глава 8

Книга Суддiв

Розділ 8

Книга Судей

Глава 8

Старий завіт

Новий завіт

Книга Суддiв

Розділ 8

Книга Судей

Глава 8

Книга Суддiв

Розділ 8

Книга Судей

Глава 8

Старий
завіт

Новий
завіт