Библия - Обещанное Восстановление

Єремiя

Розділ 38

1 І почув Шефатія, син Маттанів, і Ґедалія, син Пашхурів, і Юхал, син Шелемеїн, і Пашхур, син Малкійїн, ті слова́, що Єремія говорив до всьо́го наро́ду, кажучи:

2 „Так говорить Господь: Хто сидітиме в цьому місті, той помре від меча, голоду та від морови́ці, а хто вийде до халдеїв, той буде жити, і стане йому душа його за здо́бич, — і він житиме!

3 Так говорить Господь: Напевно буде да́не це місто в руку ві́йська вавилонського царя, — і він здобуде його́!“

4 І сказали зверхники до царя: „Нехай же уб'ють цього чоловіка, бо він осла́блює руки воякі́в, позосталих у цьому місті, та руки всього народу, говорячи їм слова́, як оці. Бо цей чоловік не шукає для цього наро́ду добра, а тільки зла!“

5 І сказав цар Седекія: „Ось він у ваших руках, бо цар нічо́го не вдіє супроти вас“.

6 І взяли́ Єремію та й кинули його до ями Малкійї, царе́вого сина, що в подвір'ї в'язни́ці, і спустили Єремію шну́рами. А в ямі була не вода, а тільки багно́, — і загруз Єремія в багні́!

7 І почув мурин Евед-Мелех, е́внух, який був у царсько́му домі, що Єремію кинули до ями, а цар сидів у Веніяминовій брамі.

8 І вийшов Евед-Мелех з царсько́го дому, та й сказав цареві, говорячи:

9 „Пане мій ца́рю, ці люди вчинили зло в усьо́му, що зробили пророкові Єремії, якого кинули до ями, — і помре він на своєму місці через голод, бо в місті нема вже хліба“.

10 І наказав цар му́ринові Евед-Мелехові, говорячи: „Візьми з собою звідси троє люда, і ви́тягнеш пророка Єремію з ями, поки він ще не вмер!“

11 І взяв Евед-Мелех тих людей з собою, і прийшов до царсько́го дому під скарбни́цею, і набрав ізвідти подертого шмаття́ та непотрібних ла́хів, і спустив їх до Єремії до ями шну́рами.

12 І сказав му́рин Евед-Мелех до Єремії: „Поклади це подерте шмаття́ та лахи попід пахи своїх рук під шну́ри!“ І зробив Єремія так.

13 І потягнули Єремію шну́рами, і витягли його з ями. І сидів Єремія в подвір'ї в'язни́ці.

14 І послав цар Седекія, і взяв пророка Єремію до се́бе, до третього входу, що в домі Господньому. І сказав цар до Єремії: „Запитаю я тебе про щось, — не заховуй від ме́не нічо́го!“

15 І сказав Єремія до Седекії: „Коли я провіщу́ тобі, то чи справді не вб'єш ти мене? А коли пора́джу тобі, то мене не послухаєш“.

16 I присягнув цар Седекія Єремії таємно, говорячи: „Як живий Господь, що створив нам цю душу: не вб'ю тебе, і не дам тебе в руку тих людей, що шукають твоєї душі!“

17 І сказав Єремія до Седекії: „Так говорить Господь, Бог Савао́т, Бог Ізраїлів: Якщо справді ви́йдеш ти до зверхників вавилонського царя, то житиме душа твоя, а місто це не буде спа́лене огнем, і бу́деш жити ти та дім твій.

18 А якщо ти не ви́йдеш до вавилонського царя, то це місто буде да́не в руку халдеїв, і вони спа́лять його огнем, — і ти не втечеш з їхньої руки“.

19 І сказав цар Седекія до Єремії: „Я боюся юдеїв, що перейшли до халдеїв, — щоб не дали мене́ в їхню руку, і щоб не насміялися з ме́не“.

20 І сказав Єремія: „Не дадуть! Послухай Господнього голосу до того, що я говорю́ тобі, — і буде добре тобі, і буде жити душа твоя!

21 А якщо ти не схочеш вийти, то ось слово, що Господь мені виявив:

22 І ось усі жінки́, що залиши́лися в домі Юдиного царя, будуть відве́дені до зверхників вавилонського царя, і вони скажуть: „Підмовили тебе й перемогли тебе твої при́ятелі; погрузи́ли в багно́ твої но́ги, та вони назад відійшли́“.

23 А всі жінки́ твої та всі сини твої будуть відве́дені до халдеїв, і ти не втечеш з їхньої руки, бо рукою вавилонського царя будеш схо́плений, а місто це буде спа́лене огнем“.

24 І сказав Седекія до Єремії: „Нехай ніхто не знає про ці слова́, і ти не помреш.

25 Бо коли почують зверхники, що я говорив з тобою, то при́йдуть до тебе та й скажуть тобі: „Розкажи но нам, що́ говорив ти цареві! Не ховай перед нами, і не вб'ємо тебе. І що́ ж говорив тобі цар?“

26 то скажеш до них: „Я склав своє блага́ння перед царське́ обличчя, щоб не вертали мене до Єгонатанового дому, щоб там не поме́рти“.

27 І прийшли всі зверхники до Єремії й запиталися його, і він розказав їм згідно зо всіма́ тими словами, що звелів був цар. І вони мо́вчки відійшли від нього, бо не довідались про обгово́рену річ.

28 І сидів Єремія на подвір'ї в'язни́ці аж до дня, коли був здобутий Єрусалим. І сталося, як був здобутий Єрусалим:

Книга пророка Иеремии

Глава 38

1 Некоторые царские правители слышали то, о чём проповедовал Иеремия. Среди них были Сафатия, сын Матфана, Годолия, сын Пашхура, Юхал, сын Шелемии, и Пашхур, сын Малхии. Иеремия проповедовал для всех людей.

2 Вот что говорит Господь: «Каждый, кто останется в Иерусалиме, умрёт от меча, от голода или от страшной болезни. Но каждый, кто покорится армии Вавилона, останется в живых».

3 И вот что ещё говорит Господь: «Город Иерусалим будет отдан армии вавилонского царя. Он захватит этот город».

4 Услышав, что говорит Иеремия, царские правители пошли к царю и сказали: «Иеремия должен умереть, потому что его речи лишают мужества воинов и всех, оставшихся в городе. Он не хочет нам добра и мечтает погубить жителей Иерусалима».

5 И царь Седекия ответил правителям: «Иеремия в ваших руках, я не в силах остановить вас».

6 И тогда эти правители схватили Иеремию и бросили в яму Малхии, сына царя. Яма находилась во дворе храма, где находились царские охранники. Иеремию опустили в яму на верёвках. Воды в яме не было, а была только грязь, в которую глубоко погрузился Иеремия.

7 Но человек по имени Авдемелех услышал, что Иеремию посадили в эту яму. Авдемелех был евнухом в царском доме, родом из Эфиопии. Царь Седекия сидел в то время у ворот Вениамина.

8 Авдемелех вышел из царского дома и направился к воротам, чтобы поговорить с царём.

9 Авдемелех сказал: «Мой господин и царь, правители поступили плохо, они бросили Иеремию в яму, чтобы он там умер».

10 Тогда царь Седекия приказал эфиопу Авдемелеху: «Возьми с собой трёх человек из царского дома и вытащи Иеремию, пока он ещё жив».

11 Взяв с собой людей, Авдемелех сначала пошёл в подвал, находившийся под кладовой царского дворца, где он взял старые ковры и поношенную одежду. Потом он опустил эти ковры на верёвке Иеремии.

12 Эфиоп Авдемелех сказал Иеремии: «Подложи это тряпьё себе под мышки, чтобы верёвки не поранили тебя, и мы вытащим тебя». Иеремия сделал так, как ему посоветовал Авдемелех,

13 и его вытащили на верёвках из ямы. После этого Иеремия оставался под охраной во дворе храма.

14 Царь Седекия послал за пророком Иеремией, которого привели к третьему входу в Господний храм. И царь сказал: «Иеремия, я хочу спросить тебя, но не скрывай от меня ничего и говори мне честно обо всём».

15 Иеремия ответил: «Если я дам тебе честный ответ, то ты, вероятно, меня убьёшь; если я дам тебе совет, ты всё равно не послушаешься меня».

16 Но Седекия тайно поклялся Иеремии: «Господь даёт нам и дыхание, и жизнь. И так же верно, как то, что Господь жив, я не убью тебя, Иеремия, и обещаю не отдавать тебя тем правителям, которые хотят тебя убить».

17 Тогда Иеремия сказал царю: «Господь, Бог Всемогущий, Бог Израиля, говорит: „Если ты сдашься царю Вавилона, твоя жизнь будет спасена, Иерусалим не будет сожжён, и тогда ты и твоя семья останетесь живы.

18 Но, если ты не сдашься вавилонской армии, они сожгут Иерусалим дотла, и тогда тебе жизнь свою не спасти”».

19 Но царь ответил Иеремии: «Я боюсь, что солдаты отдадут меня иудеям, уже перешедшим на сторону вавилонской армии, и те будут плохо со мной обращаться».

20 Но Иеремия ответил: «Воины Вавилона не отдадут тебя перебежчикам-иудеям. Царь Седекия, подчинись Господу, сделай то, что я тебе сказал, тогда всё сложится удачно, и жизнь твоя будет спасена.

21 Но, если ты откажешься сдаться армии Вавилона, Господь сказал мне, что тогда случится:

22 „Все женщины, которые остались в доме царя Иудеи, будут пленены и отведены к знатным правителям царя Вавилона. Твои женщины будут смеяться над тобой в своих песнях: „Наш царь, твои друзья сильнее тебя, они вели тебя неправильным путём. Ты доверял им, но когда ноги твои увязли в грязи, то друзья от тебя отступились”.

23 Все женщины и дети будут уведены и отданы вавилонской армии. Ты сам не избежишь их рук и будешь пленён царём Вавилона, а Иерусалим будет сожжён дотла”».

24 Тогда Седекия сказал Иеремии: «Не говори никому, что я говорил с тобой, иначе ты умрёшь.

25 Мои правители могут узнать, что я говорил с тобой, и тогда они придут к тебе с таким вопросом: „Что ты сказал царю Седекии? Будь с нами честен и скажи нам всё, иначе мы тебя убьём”.

26 Если они тебя об этом спросят, то ответь им: „Я просил царя не посылать меня снова в подвальную камеру, находящуюся под домом Ионафана, иначе я умру там”».

27 И так случилось, что правители пришли к Иеремии и стали его расспрашивать. Когда Иеремия сказал им то, о чём просил его царь, то правители оставили его в покое. Никто не узнал, о чём они говорили.

28 И Иеремия оставался под охраной во дворе храма до того самого дня, когда был захвачен Иерусалим.

Єремiя Розділ 38	Книга пророка Иеремии Глава 38
1 І почув Шефатія, син Маттанів, і Ґедалія, син Пашхурів, і Юхал, син Шелемеїн, і Пашхур, син Малкійїн, ті слова́, що Єремія говорив до всьо́го наро́ду, кажучи:	1 Некоторые царские правители слышали то, о чём проповедовал Иеремия. Среди них были Сафатия, сын Матфана, Годолия, сын Пашхура, Юхал, сын Шелемии, и Пашхур, сын Малхии. Иеремия проповедовал для всех людей.
2 „Так говорить Господь: Хто сидітиме в цьому місті, той помре від меча, голоду та від морови́ці, а хто вийде до халдеїв, той буде жити, і стане йому душа його за здо́бич, — і він житиме!	2 Вот что говорит Господь: «Каждый, кто останется в Иерусалиме, умрёт от меча, от голода или от страшной болезни. Но каждый, кто покорится армии Вавилона, останется в живых».
3 Так говорить Господь: Напевно буде да́не це місто в руку ві́йська вавилонського царя, — і він здобуде його́!“	3 И вот что ещё говорит Господь: «Город Иерусалим будет отдан армии вавилонского царя. Он захватит этот город».
4 І сказали зверхники до царя: „Нехай же уб'ють цього чоловіка, бо він осла́блює руки воякі́в, позосталих у цьому місті, та руки всього народу, говорячи їм слова́, як оці. Бо цей чоловік не шукає для цього наро́ду добра, а тільки зла!“	4 Услышав, что говорит Иеремия, царские правители пошли к царю и сказали: «Иеремия должен умереть, потому что его речи лишают мужества воинов и всех, оставшихся в городе. Он не хочет нам добра и мечтает погубить жителей Иерусалима».
5 І сказав цар Седекія: „Ось він у ваших руках, бо цар нічо́го не вдіє супроти вас“.	5 И царь Седекия ответил правителям: «Иеремия в ваших руках, я не в силах остановить вас».
6 І взяли́ Єремію та й кинули його до ями Малкійї, царе́вого сина, що в подвір'ї в'язни́ці, і спустили Єремію шну́рами. А в ямі була не вода, а тільки багно́, — і загруз Єремія в багні́!	6 И тогда эти правители схватили Иеремию и бросили в яму Малхии, сына царя. Яма находилась во дворе храма, где находились царские охранники. Иеремию опустили в яму на верёвках. Воды в яме не было, а была только грязь, в которую глубоко погрузился Иеремия.
7 І почув мурин Евед-Мелех, е́внух, який був у царсько́му домі, що Єремію кинули до ями, а цар сидів у Веніяминовій брамі.	7 Но человек по имени Авдемелех услышал, что Иеремию посадили в эту яму. Авдемелех был евнухом в царском доме, родом из Эфиопии. Царь Седекия сидел в то время у ворот Вениамина.
8 І вийшов Евед-Мелех з царсько́го дому, та й сказав цареві, говорячи:	8 Авдемелех вышел из царского дома и направился к воротам, чтобы поговорить с царём.
9 „Пане мій ца́рю, ці люди вчинили зло в усьо́му, що зробили пророкові Єремії, якого кинули до ями, — і помре він на своєму місці через голод, бо в місті нема вже хліба“.	9 Авдемелех сказал: «Мой господин и царь, правители поступили плохо, они бросили Иеремию в яму, чтобы он там умер».
10 І наказав цар му́ринові Евед-Мелехові, говорячи: „Візьми з собою звідси троє люда, і ви́тягнеш пророка Єремію з ями, поки він ще не вмер!“	10 Тогда царь Седекия приказал эфиопу Авдемелеху: «Возьми с собой трёх человек из царского дома и вытащи Иеремию, пока он ещё жив».
11 І взяв Евед-Мелех тих людей з собою, і прийшов до царсько́го дому під скарбни́цею, і набрав ізвідти подертого шмаття́ та непотрібних ла́хів, і спустив їх до Єремії до ями шну́рами.	11 Взяв с собой людей, Авдемелех сначала пошёл в подвал, находившийся под кладовой царского дворца, где он взял старые ковры и поношенную одежду. Потом он опустил эти ковры на верёвке Иеремии.
12 І сказав му́рин Евед-Мелех до Єремії: „Поклади це подерте шмаття́ та лахи попід пахи своїх рук під шну́ри!“ І зробив Єремія так.	12 Эфиоп Авдемелех сказал Иеремии: «Подложи это тряпьё себе под мышки, чтобы верёвки не поранили тебя, и мы вытащим тебя». Иеремия сделал так, как ему посоветовал Авдемелех,
13 І потягнули Єремію шну́рами, і витягли його з ями. І сидів Єремія в подвір'ї в'язни́ці.	13 и его вытащили на верёвках из ямы. После этого Иеремия оставался под охраной во дворе храма.
14 І послав цар Седекія, і взяв пророка Єремію до се́бе, до третього входу, що в домі Господньому. І сказав цар до Єремії: „Запитаю я тебе про щось, — не заховуй від ме́не нічо́го!“	14 Царь Седекия послал за пророком Иеремией, которого привели к третьему входу в Господний храм. И царь сказал: «Иеремия, я хочу спросить тебя, но не скрывай от меня ничего и говори мне честно обо всём».
15 І сказав Єремія до Седекії: „Коли я провіщу́ тобі, то чи справді не вб'єш ти мене? А коли пора́джу тобі, то мене не послухаєш“.	15 Иеремия ответил: «Если я дам тебе честный ответ, то ты, вероятно, меня убьёшь; если я дам тебе совет, ты всё равно не послушаешься меня».
16 I присягнув цар Седекія Єремії таємно, говорячи: „Як живий Господь, що створив нам цю душу: не вб'ю тебе, і не дам тебе в руку тих людей, що шукають твоєї душі!“	16 Но Седекия тайно поклялся Иеремии: «Господь даёт нам и дыхание, и жизнь. И так же верно, как то, что Господь жив, я не убью тебя, Иеремия, и обещаю не отдавать тебя тем правителям, которые хотят тебя убить».
17 І сказав Єремія до Седекії: „Так говорить Господь, Бог Савао́т, Бог Ізраїлів: Якщо справді ви́йдеш ти до зверхників вавилонського царя, то житиме душа твоя, а місто це не буде спа́лене огнем, і бу́деш жити ти та дім твій.	17 Тогда Иеремия сказал царю: «Господь, Бог Всемогущий, Бог Израиля, говорит: „Если ты сдашься царю Вавилона, твоя жизнь будет спасена, Иерусалим не будет сожжён, и тогда ты и твоя семья останетесь живы.
18 А якщо ти не ви́йдеш до вавилонського царя, то це місто буде да́не в руку халдеїв, і вони спа́лять його огнем, — і ти не втечеш з їхньої руки“.	18 Но, если ты не сдашься вавилонской армии, они сожгут Иерусалим дотла, и тогда тебе жизнь свою не спасти”».
19 І сказав цар Седекія до Єремії: „Я боюся юдеїв, що перейшли до халдеїв, — щоб не дали мене́ в їхню руку, і щоб не насміялися з ме́не“.	19 Но царь ответил Иеремии: «Я боюсь, что солдаты отдадут меня иудеям, уже перешедшим на сторону вавилонской армии, и те будут плохо со мной обращаться».
20 І сказав Єремія: „Не дадуть! Послухай Господнього голосу до того, що я говорю́ тобі, — і буде добре тобі, і буде жити душа твоя!	20 Но Иеремия ответил: «Воины Вавилона не отдадут тебя перебежчикам-иудеям. Царь Седекия, подчинись Господу, сделай то, что я тебе сказал, тогда всё сложится удачно, и жизнь твоя будет спасена.
21 А якщо ти не схочеш вийти, то ось слово, що Господь мені виявив:	21 Но, если ты откажешься сдаться армии Вавилона, Господь сказал мне, что тогда случится:
22 І ось усі жінки́, що залиши́лися в домі Юдиного царя, будуть відве́дені до зверхників вавилонського царя, і вони скажуть: „Підмовили тебе й перемогли тебе твої при́ятелі; погрузи́ли в багно́ твої но́ги, та вони назад відійшли́“.	22 „Все женщины, которые остались в доме царя Иудеи, будут пленены и отведены к знатным правителям царя Вавилона. Твои женщины будут смеяться над тобой в своих песнях: „Наш царь, твои друзья сильнее тебя, они вели тебя неправильным путём. Ты доверял им, но когда ноги твои увязли в грязи, то друзья от тебя отступились”.
23 А всі жінки́ твої та всі сини твої будуть відве́дені до халдеїв, і ти не втечеш з їхньої руки, бо рукою вавилонського царя будеш схо́плений, а місто це буде спа́лене огнем“.	23 Все женщины и дети будут уведены и отданы вавилонской армии. Ты сам не избежишь их рук и будешь пленён царём Вавилона, а Иерусалим будет сожжён дотла”».
24 І сказав Седекія до Єремії: „Нехай ніхто не знає про ці слова́, і ти не помреш.	24 Тогда Седекия сказал Иеремии: «Не говори никому, что я говорил с тобой, иначе ты умрёшь.
25 Бо коли почують зверхники, що я говорив з тобою, то при́йдуть до тебе та й скажуть тобі: „Розкажи но нам, що́ говорив ти цареві! Не ховай перед нами, і не вб'ємо тебе. І що́ ж говорив тобі цар?“	25 Мои правители могут узнать, что я говорил с тобой, и тогда они придут к тебе с таким вопросом: „Что ты сказал царю Седекии? Будь с нами честен и скажи нам всё, иначе мы тебя убьём”.
26 то скажеш до них: „Я склав своє блага́ння перед царське́ обличчя, щоб не вертали мене до Єгонатанового дому, щоб там не поме́рти“.	26 Если они тебя об этом спросят, то ответь им: „Я просил царя не посылать меня снова в подвальную камеру, находящуюся под домом Ионафана, иначе я умру там”».
27 І прийшли всі зверхники до Єремії й запиталися його, і він розказав їм згідно зо всіма́ тими словами, що звелів був цар. І вони мо́вчки відійшли від нього, бо не довідались про обгово́рену річ.	27 И так случилось, что правители пришли к Иеремии и стали его расспрашивать. Когда Иеремия сказал им то, о чём просил его царь, то правители оставили его в покое. Никто не узнал, о чём они говорили.
28 І сидів Єремія на подвір'ї в'язни́ці аж до дня, коли був здобутий Єрусалим. І сталося, як був здобутий Єрусалим:	28 И Иеремия оставался под охраной во дворе храма до того самого дня, когда был захвачен Иерусалим.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Єремiя

Розділ 38

Книга пророка Иеремии

Глава 38

Єремiя

Розділ 38

Книга пророка Иеремии

Глава 38

Старий завіт

Новий завіт

Єремiя

Розділ 38

Книга пророка Иеремии

Глава 38

Єремiя

Розділ 38

Книга пророка Иеремии

Глава 38

Старий
завіт

Новий
завіт