Библия - Обещанное Восстановление

Єремiя

Розділ 25

1 Слово, що було́ до Єремії про ввесь наро́д Юдин за четвертого року Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного — це перший рік Навуходоно́сора, царя вавилонського,

2 що його сказав пророк Єремія про ввесь Юдин наро́д та до всіх ме́шканців Єрусалиму, говорячи:

3 „Від тринадцятого року Йосії, Амонового сина, царя Юдиного, і аж до цього дня, це вже двадцять і три роки, було слово Господнє до ме́не. І говорив я до вас, говорячи пильно, та не слухали ви.

4 І посилав Господь до вас усіх Своїх рабів пророків, рано та пізно, та не слухали ви, і не нахилили свого уха, щоб послу́хати.

5 А вони говорили: Верніться кожен зо своєї злої дороги та зо зла ваших учи́нків, і сидіть на тій землі, яку Господь дав вам та вашим батька́м відвіку й аж навіки.

6 І не ходіть за іншими бога́ми, щоб служити їм та щоб вклоня́тися їм, і не гніві́ть Мене роботою ваших рук, — і Я не вчиню́ вам лихого.

7 Та ви не прислу́халися до Мене, — говорить Господь, — щоб не гніви́ти Мене чином рук своїх, на зло собі.

8 Тому́ так промовляє Господь Саваот: За те, що ви не слу́халися слів Моїх,

9 ось Я пошлю й позбираю всі півні́чні ро́ди, — говорить Господь, — пошлю до Навуходоно́сора, царя вавилонського, Мого раба, і наведу́ їх на край цей, і на ме́шканців його та на всіх цих наро́дів навко́ло, і вчиню їх закля́ттям, і оберну́ їх на страхі́ття, і на посміхо́вище, і на вічні руїни.

10 І Я ви́гублю в них голос радісний та голос веселий, голос молодого та голос молодої, гуркіт жо́рен та світло світи́льника...

11 І стане цей край руїною, спусто́шенням, а ці народи будуть служити вавилонському царе́ві сімдеся́т літ!

12 І станеться, як спо́вниться сімдеся́т літ, покара́ю Я вавилонського царя та цей люд, — говорить Господь, — за їхню провину, та халдейський край, — й оберну́ його на вічне спусто́шення.

13 І спрова́джу на цей край всі Мої слова́, що Я говорив був проти нього, усе, що написане в цій книзі, що пророкував Єремія про всі наро́ди.

14 Бо їх понево́лять числе́нні народи та великі царі, і Я надолу́жу їм за їхнім чином та за ді́лом їхніх рук.

15 Бо так промовляє до мене Господь, Бог Ізраїлів: Візьми з Моєї руки ке́ліха вина цього гніву, і напо́їш ним усі наро́ди, до яких посилаю тебе.

16 І будуть вони пити, і будуть хитатися, і стратять розум через меча́, що Я посилаю між них...“

17 І взяв я ке́ліха з Господньої руки, і напоїв усі наро́ди, до яких Господь висилав мене:

18 Єрусалим та міста Юди, і царів його та прави́телів його, щоб віддати їх на руїну, на страхі́ття, на посміхо́вище та на прокля́ття, як цього дня,

19 фараона, царя єгипетського, і рабів його, і правителів його, та ввесь його наро́д,

20 і всю мішани́ну народів Єгипту, і всіх царів кра́ю Уц, і всіх царів филисти́мського кра́ю, і Ашкелон, і Аззу, і Екрон, і решту Ашдоду,

21 Едома й Моава та синів Аммона,

22 і всіх царів Тиру, і всіх царів Сидону, і всіх царів острові́в, що на тому боці моря,

23 і Дедана, і Тему, і Буза, і всіх, що воло́сся довко́ла стрижуть,

24 і всіх царів Арабії, і всіх царів мішаних наро́дів, що пробува́ють у пустині,

25 і всіх царів Зімрі, і всіх царів Еламу, і всіх царів Мідії,

26 і всіх царів пі́вночі, близьки́х та далеких один від о́дного, і всі царства землі, що на земній поверхні, а цар Шешаху буде пити по них.

27 І скажеш до них: Так говорить Господь Савао́т, Бог Ізраїлів: Пийте й впива́йтеся, і виме́туйте, і падайте та не вставайте перед мече́м, що Я посилаю між вас.

28 І буде, коли не захо́чуть вони взяти ке́ліха з твоєї руки на пиття́, то промовиш до них: Так говорить Господь Савао́т: Конче бу́дете пити!

29 Бо ось у місті, що там було кликане Йме́ння Моє, зачинаю чинити лихе, а чи ви не покарані бу́дете? Покарані бу́дете, бо Я кличу меча на всіх ме́шканців краю́, говорить Господь Савао́т!

30 А ти пророкувати їм будеш усі ці слова́, й до них скажеш: Господь загрими́ть з височини́, і з мешкання святого Свого Свій голос подасть! Загримить на оселю Свою, кликне Він, мов чави́льники ті винограду, відповість усім мешканцям земним!

31 Дійде го́мін до кра́ю землі, бо в Господа пря із наро́дами, — Він буде судити кожне тіло і несправедливих віддасть їхньому мече́ві, — говорить Господь.

32 Так говорить Господь Савао́т: Ось лихо вихо́дить від люду до люду, і буря велика пробу́диться з кі́нців землі, —

33 і будуть побиті від Господа в день той лежати від кра́ю землі й аж до кра́ю землі: не будуть опла́кувані, і не будуть позби́рані, і не будуть похо́вані, — гноєм стануть вони на поверхні землі!

34 Ридайте, о па́стирі, та голосі́ть, і валяйтесь у по́пелі, проводирі́ ви ота́ри, бо ви́повнились ваші дні для зарі́зу, і вас розпоро́шу, і впаде́те, немов дорога́ та посу́дина!

35 І не матимуть па́стирі за́хисту, а проводирі́ череди́ — утіка́ння.

36 І чути крик па́стирів, і лемент тих поводирі́в череди́, бо пусто́шить Господь їхню че́реду,

37 і попусто́шені мирні пасо́виська через пала́ння Господнього гніву...

38 Він покинув, як лев свою пу́щу, бо стався страхі́ттям їхній край через меча гноби́теля, і через запал гніву Його“.

Книга пророка Иеремии

Глава 25

1 Вот весть, пришедшая к Иеремии о людях Иудеи. Она пришла на четвёртый год царствования Иоакима, сына Иосии. Этот год был первым годом царствования Навуходоносора, царя Вавилона.

2 Эту весть пророк Иеремия передал всему народу Иудеи и всем жителям Иерусалима:

3 «Я двадцать три года передавал вам Господние вести, я был пророком с тринадцатого года царствования Иосии, сына Амона, я передавал вам вести с тех времен и до сегодняшнего дня, но вы не слушали их.

4 Господь посылал к вам своих слуг, пророков, снова и снова, но вы их не слушали, не обращали на них никакого внимания.

5 Те пророки говорили: „Измените свою жизнь, перестаньте творить зло. Тогда вы сможете вернуться на землю, которую Господь дал вам и вашим предкам много лет назад. Он дал вам эту землю, чтобы вы вечно жили на ней.

6 Не следуйте другим богам, не служите им, не поклоняйтесь идолам, сделанным руками человека, не гневите Меня. Делая так, вы наносите себе вред.

7 Но вы Меня не слушали, — говорит Господь. — Вы продолжали поклоняться рукотворным идолам и тем самым прогневали Меня, и только причинили вред самим себе”».

8 Поэтому Господь Всемогущий говорит: «За то, что вы не слушали Мои вести,

9 Я скоро пошлю за всеми северными племенами. Я скоро пошлю за Навуходоносором, царём вавилонским, слугой Моим. Я приведу северные племена против народа Иудеи и против земли Иудейской. Я приведу их против всех народов, живущих рядом с вами, и сделаю все эти земли бесплодными пустынями навечно. И люди присвистнут от удивления, увидев, как разрушены эти страны.

10 Я заставлю умолкнуть голоса радости и счастья в этих местах: больше не будет счастливых голосов невест и женихов, Я прекращу звук мельничных жерновов и потушу свет светильников.

11 Вся эта земля станет пустыней, и эти люди семьдесят лет будут в рабстве у царя Вавилона.

12 Но по истечении семидесяти лет, Я накажу царя Вавилона и его народ, — говорит Господь, — накажу за их грехи и сделаю пустыней эту землю.

13 Я сказал, что много бед случится с Вавилоном, и всё это именно так и произойдёт. Иеремия проповедовал об этом всем народам, и все эти проповеди записаны в этой книге.

14 Да, вавилоняне будут служить многим народам и многим великим царям. Я накажу их так, как они того заслужили».

15 Господь, Бог Израиля, сказал мне: «Иеремия, возьми эту чашу вина из Моих рук — это вино Моего гнева. Я посылаю тебя ко всем народам, чтобы ты напоил их из этой чаши.

16 Они выпьют, и их затошнит, они будут вести себя словно безумцы. С ними всё это произойдёт, потому что Я уничтожу их войной».

17 Я взял из рук Господа чашу вина и напоил из этой чаши разные народы, к которым меня послал Господь.

18 Я наливал это вино жителям Иерусалима и Иудеи, я заставил царей и правителей Иудеи выпить из этой чаши, чтобы их земля стала вечной пустыней, чтобы люди присвистывали и проклинали это место. Всё именно так и произошло, и с Иудеей всё так и случилось.

19 Я заставил и фараона, царя Египта, и его правителей, и всех людей отпить из этой чаши.

20 Я заставил арабов и царей земли Уц выпить из этой чаши. Я заставил царей Филистимской земли выпить из чаши. Это были цари Аскалона, Газы, Екрона, а также разрушенного города Азот.

21 Затем я заставил выпить из этой чаши народы Едома, Моава и Аммона.

22 Царей Тира и Сидона заставил пить из этой чаши. Царей далёких стран заставил её испить.

23 Я заставил выпить из этой чаши людей Дедана, Фемы и Бузы, а также всех тех, кто стрижёт волосы на висках.

24 Всех царей Аравии я заставил пить из этой чаши, всех живущих в пустыне царей.

25 Царей Зимврии, Елама и Мидии заставил я выпить из этой чаши.

26 Всех царей севера, ближних и дальних, заставил я пить из этой чаши. Я заставил их выпить одного за другим. Я заставил все царства земные выпить из чаши гнева Господнего, но царь Вавилона будет пить последним.

27 «Иеремия, скажи народам то, что говорит Господь Всемогущий, Бог Израиля: „Пейте из чаши гнева Моего, пьянейте и изрыгайте, падайте и не вставайте, потому что Я посылаю меч, чтобы вас всех убить”.

28 Эти люди откажутся взять чашу из рук твоих, они не захотят пить, но ты скажешь: „Господь Всемогущий так говорит: „Вы выпьете из этой чаши!

29 Я уже начинаю совершать то, что случится с Иерусалимом, городом, названным именем Моим. Может быть, вы думаете, что не будете наказаны? Вы ошибаетесь, Я призываю меч, чтобы наказать всех людей земли, — говорит Господь. —

30 Иеремия, скажи им: „Господь с небес грохочет, Он из храма могучий голос против Своей земли подаёт. Громок голос Его, словно песня виноделов, выжимающих из винограда сок. Он восклицает против всех людей земли.

31 Шум этот раздаётся по всей земле, так как Господь народы осудил, и теперь злодеев мечом наказывать Он будет”». Вот весть от Господа.

32 Так говорит Господь: «Бедствия обрушатся на одну страну за другой, во все далёкие места они придут как страшная гроза.

33 Тела мёртвых покроют землю от одного конца до другого. Никто о них не будет плакать, и никто не подберёт их и не похоронит. Они останутся лежать на земле как навоз.

34 Вы, пастыри, стенайте и рыдайте! Вы, вожди, катайтесь на земле от боли, потому что настало время воздаяния. Я разбросаю вас повсюду словно осколки разбитого сосуда.

35 Нет места, где могли бы укрыться пастухи, и предводителям спасения нет.

36 Я слышу вопли пастухов, Я слышу, как плачут предводители, потому что Господь их пастбища уничтожает.

37 От гнева Господа пустыней стали мирные пастбища.

38 Господь опасен, как лев, выходящий из пещеры, и гнев Его несёт опустошение и превращает земли их в пустыни».

Єремiя Розділ 25	Книга пророка Иеремии Глава 25
1 Слово, що було́ до Єремії про ввесь наро́д Юдин за четвертого року Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного — це перший рік Навуходоно́сора, царя вавилонського,	1 Вот весть, пришедшая к Иеремии о людях Иудеи. Она пришла на четвёртый год царствования Иоакима, сына Иосии. Этот год был первым годом царствования Навуходоносора, царя Вавилона.
2 що його сказав пророк Єремія про ввесь Юдин наро́д та до всіх ме́шканців Єрусалиму, говорячи:	2 Эту весть пророк Иеремия передал всему народу Иудеи и всем жителям Иерусалима:
3 „Від тринадцятого року Йосії, Амонового сина, царя Юдиного, і аж до цього дня, це вже двадцять і три роки, було слово Господнє до ме́не. І говорив я до вас, говорячи пильно, та не слухали ви.	3 «Я двадцать три года передавал вам Господние вести, я был пророком с тринадцатого года царствования Иосии, сына Амона, я передавал вам вести с тех времен и до сегодняшнего дня, но вы не слушали их.
4 І посилав Господь до вас усіх Своїх рабів пророків, рано та пізно, та не слухали ви, і не нахилили свого уха, щоб послу́хати.	4 Господь посылал к вам своих слуг, пророков, снова и снова, но вы их не слушали, не обращали на них никакого внимания.
5 А вони говорили: Верніться кожен зо своєї злої дороги та зо зла ваших учи́нків, і сидіть на тій землі, яку Господь дав вам та вашим батька́м відвіку й аж навіки.	5 Те пророки говорили: „Измените свою жизнь, перестаньте творить зло. Тогда вы сможете вернуться на землю, которую Господь дал вам и вашим предкам много лет назад. Он дал вам эту землю, чтобы вы вечно жили на ней.
6 І не ходіть за іншими бога́ми, щоб служити їм та щоб вклоня́тися їм, і не гніві́ть Мене роботою ваших рук, — і Я не вчиню́ вам лихого.	6 Не следуйте другим богам, не служите им, не поклоняйтесь идолам, сделанным руками человека, не гневите Меня. Делая так, вы наносите себе вред.
7 Та ви не прислу́халися до Мене, — говорить Господь, — щоб не гніви́ти Мене чином рук своїх, на зло собі.	7 Но вы Меня не слушали, — говорит Господь. — Вы продолжали поклоняться рукотворным идолам и тем самым прогневали Меня, и только причинили вред самим себе”».
8 Тому́ так промовляє Господь Саваот: За те, що ви не слу́халися слів Моїх,	8 Поэтому Господь Всемогущий говорит: «За то, что вы не слушали Мои вести,
9 ось Я пошлю й позбираю всі півні́чні ро́ди, — говорить Господь, — пошлю до Навуходоно́сора, царя вавилонського, Мого раба, і наведу́ їх на край цей, і на ме́шканців його та на всіх цих наро́дів навко́ло, і вчиню їх закля́ттям, і оберну́ їх на страхі́ття, і на посміхо́вище, і на вічні руїни.	9 Я скоро пошлю за всеми северными племенами. Я скоро пошлю за Навуходоносором, царём вавилонским, слугой Моим. Я приведу северные племена против народа Иудеи и против земли Иудейской. Я приведу их против всех народов, живущих рядом с вами, и сделаю все эти земли бесплодными пустынями навечно. И люди присвистнут от удивления, увидев, как разрушены эти страны.
10 І Я ви́гублю в них голос радісний та голос веселий, голос молодого та голос молодої, гуркіт жо́рен та світло світи́льника...	10 Я заставлю умолкнуть голоса радости и счастья в этих местах: больше не будет счастливых голосов невест и женихов, Я прекращу звук мельничных жерновов и потушу свет светильников.
11 І стане цей край руїною, спусто́шенням, а ці народи будуть служити вавилонському царе́ві сімдеся́т літ!	11 Вся эта земля станет пустыней, и эти люди семьдесят лет будут в рабстве у царя Вавилона.
12 І станеться, як спо́вниться сімдеся́т літ, покара́ю Я вавилонського царя та цей люд, — говорить Господь, — за їхню провину, та халдейський край, — й оберну́ його на вічне спусто́шення.	12 Но по истечении семидесяти лет, Я накажу царя Вавилона и его народ, — говорит Господь, — накажу за их грехи и сделаю пустыней эту землю.
13 І спрова́джу на цей край всі Мої слова́, що Я говорив був проти нього, усе, що написане в цій книзі, що пророкував Єремія про всі наро́ди.	13 Я сказал, что много бед случится с Вавилоном, и всё это именно так и произойдёт. Иеремия проповедовал об этом всем народам, и все эти проповеди записаны в этой книге.
14 Бо їх понево́лять числе́нні народи та великі царі, і Я надолу́жу їм за їхнім чином та за ді́лом їхніх рук.	14 Да, вавилоняне будут служить многим народам и многим великим царям. Я накажу их так, как они того заслужили».
15 Бо так промовляє до мене Господь, Бог Ізраїлів: Візьми з Моєї руки ке́ліха вина цього гніву, і напо́їш ним усі наро́ди, до яких посилаю тебе.	15 Господь, Бог Израиля, сказал мне: «Иеремия, возьми эту чашу вина из Моих рук — это вино Моего гнева. Я посылаю тебя ко всем народам, чтобы ты напоил их из этой чаши.
16 І будуть вони пити, і будуть хитатися, і стратять розум через меча́, що Я посилаю між них...“	16 Они выпьют, и их затошнит, они будут вести себя словно безумцы. С ними всё это произойдёт, потому что Я уничтожу их войной».
17 І взяв я ке́ліха з Господньої руки, і напоїв усі наро́ди, до яких Господь висилав мене:	17 Я взял из рук Господа чашу вина и напоил из этой чаши разные народы, к которым меня послал Господь.
18 Єрусалим та міста Юди, і царів його та прави́телів його, щоб віддати їх на руїну, на страхі́ття, на посміхо́вище та на прокля́ття, як цього дня,	18 Я наливал это вино жителям Иерусалима и Иудеи, я заставил царей и правителей Иудеи выпить из этой чаши, чтобы их земля стала вечной пустыней, чтобы люди присвистывали и проклинали это место. Всё именно так и произошло, и с Иудеей всё так и случилось.
19 фараона, царя єгипетського, і рабів його, і правителів його, та ввесь його наро́д,	19 Я заставил и фараона, царя Египта, и его правителей, и всех людей отпить из этой чаши.
20 і всю мішани́ну народів Єгипту, і всіх царів кра́ю Уц, і всіх царів филисти́мського кра́ю, і Ашкелон, і Аззу, і Екрон, і решту Ашдоду,	20 Я заставил арабов и царей земли Уц выпить из этой чаши. Я заставил царей Филистимской земли выпить из чаши. Это были цари Аскалона, Газы, Екрона, а также разрушенного города Азот.
21 Едома й Моава та синів Аммона,	21 Затем я заставил выпить из этой чаши народы Едома, Моава и Аммона.
22 і всіх царів Тиру, і всіх царів Сидону, і всіх царів острові́в, що на тому боці моря,	22 Царей Тира и Сидона заставил пить из этой чаши. Царей далёких стран заставил её испить.
23 і Дедана, і Тему, і Буза, і всіх, що воло́сся довко́ла стрижуть,	23 Я заставил выпить из этой чаши людей Дедана, Фемы и Бузы, а также всех тех, кто стрижёт волосы на висках.
24 і всіх царів Арабії, і всіх царів мішаних наро́дів, що пробува́ють у пустині,	24 Всех царей Аравии я заставил пить из этой чаши, всех живущих в пустыне царей.
25 і всіх царів Зімрі, і всіх царів Еламу, і всіх царів Мідії,	25 Царей Зимврии, Елама и Мидии заставил я выпить из этой чаши.
26 і всіх царів пі́вночі, близьки́х та далеких один від о́дного, і всі царства землі, що на земній поверхні, а цар Шешаху буде пити по них.	26 Всех царей севера, ближних и дальних, заставил я пить из этой чаши. Я заставил их выпить одного за другим. Я заставил все царства земные выпить из чаши гнева Господнего, но царь Вавилона будет пить последним.
27 І скажеш до них: Так говорить Господь Савао́т, Бог Ізраїлів: Пийте й впива́йтеся, і виме́туйте, і падайте та не вставайте перед мече́м, що Я посилаю між вас.	27 «Иеремия, скажи народам то, что говорит Господь Всемогущий, Бог Израиля: „Пейте из чаши гнева Моего, пьянейте и изрыгайте, падайте и не вставайте, потому что Я посылаю меч, чтобы вас всех убить”.
28 І буде, коли не захо́чуть вони взяти ке́ліха з твоєї руки на пиття́, то промовиш до них: Так говорить Господь Савао́т: Конче бу́дете пити!	28 Эти люди откажутся взять чашу из рук твоих, они не захотят пить, но ты скажешь: „Господь Всемогущий так говорит: „Вы выпьете из этой чаши!
29 Бо ось у місті, що там було кликане Йме́ння Моє, зачинаю чинити лихе, а чи ви не покарані бу́дете? Покарані бу́дете, бо Я кличу меча на всіх ме́шканців краю́, говорить Господь Савао́т!	29 Я уже начинаю совершать то, что случится с Иерусалимом, городом, названным именем Моим. Может быть, вы думаете, что не будете наказаны? Вы ошибаетесь, Я призываю меч, чтобы наказать всех людей земли, — говорит Господь. —
30 А ти пророкувати їм будеш усі ці слова́, й до них скажеш: Господь загрими́ть з височини́, і з мешкання святого Свого Свій голос подасть! Загримить на оселю Свою, кликне Він, мов чави́льники ті винограду, відповість усім мешканцям земним!	30 Иеремия, скажи им: „Господь с небес грохочет, Он из храма могучий голос против Своей земли подаёт. Громок голос Его, словно песня виноделов, выжимающих из винограда сок. Он восклицает против всех людей земли.
31 Дійде го́мін до кра́ю землі, бо в Господа пря із наро́дами, — Він буде судити кожне тіло і несправедливих віддасть їхньому мече́ві, — говорить Господь.	31 Шум этот раздаётся по всей земле, так как Господь народы осудил, и теперь злодеев мечом наказывать Он будет”». Вот весть от Господа.
32 Так говорить Господь Савао́т: Ось лихо вихо́дить від люду до люду, і буря велика пробу́диться з кі́нців землі, —	32 Так говорит Господь: «Бедствия обрушатся на одну страну за другой, во все далёкие места они придут как страшная гроза.
33 і будуть побиті від Господа в день той лежати від кра́ю землі й аж до кра́ю землі: не будуть опла́кувані, і не будуть позби́рані, і не будуть похо́вані, — гноєм стануть вони на поверхні землі!	33 Тела мёртвых покроют землю от одного конца до другого. Никто о них не будет плакать, и никто не подберёт их и не похоронит. Они останутся лежать на земле как навоз.
34 Ридайте, о па́стирі, та голосі́ть, і валяйтесь у по́пелі, проводирі́ ви ота́ри, бо ви́повнились ваші дні для зарі́зу, і вас розпоро́шу, і впаде́те, немов дорога́ та посу́дина!	34 Вы, пастыри, стенайте и рыдайте! Вы, вожди, катайтесь на земле от боли, потому что настало время воздаяния. Я разбросаю вас повсюду словно осколки разбитого сосуда.
35 І не матимуть па́стирі за́хисту, а проводирі́ череди́ — утіка́ння.	35 Нет места, где могли бы укрыться пастухи, и предводителям спасения нет.
36 І чути крик па́стирів, і лемент тих поводирі́в череди́, бо пусто́шить Господь їхню че́реду,	36 Я слышу вопли пастухов, Я слышу, как плачут предводители, потому что Господь их пастбища уничтожает.
37 і попусто́шені мирні пасо́виська через пала́ння Господнього гніву...	37 От гнева Господа пустыней стали мирные пастбища.
38 Він покинув, як лев свою пу́щу, бо стався страхі́ттям їхній край через меча гноби́теля, і через запал гніву Його“.	38 Господь опасен, как лев, выходящий из пещеры, и гнев Его несёт опустошение и превращает земли их в пустыни».

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Єремiя

Розділ 25

Книга пророка Иеремии

Глава 25

Єремiя

Розділ 25

Книга пророка Иеремии

Глава 25

Старий завіт

Новий завіт

Єремiя

Розділ 25

Книга пророка Иеремии

Глава 25

Єремiя

Розділ 25

Книга пророка Иеремии

Глава 25

Старий
завіт

Новий
завіт