Єремiя

Розділ 23

1 Горе па́стирям тим, що розгублюють та розганяють ота́ру Мого пасови́ська, говорить Господь!

2 Тому так промовляє Господь, Бог Ізраїлів, про па́стирів тих, що пасуть Мій наро́д: Ви ота́ру Мою розпоро́шили й їх розігна́ли, та не наглядали за ними. Ось тому покараю Я вас за лихі ваші вчинки, говорить Госпо́дь!

3 А Я позбираю останок ота́ри Своєї зо всіх тих країв, куди́ Я їх повиганя́в був, і їх поверну́ на пасо́виська їхні, і вони порозпло́джуються та розмно́жаться.

4 І над ними поставлю Я па́стирів тих, які па́стимуть їх, і не будуть боятися вже й не злякаються, і не будуть загу́блені, каже Госпо́дь!

5 Ось дні наступають, — говорить Господь, — і поставлю Давидові праведну Па́рость, і Цар зацарю́є, і буде Він мудрий, — і правосу́ддя та правду в Краю́ запрова́дить.

6 За днів Його Юда спасе́ться, Ізраїль же буде безпечний. А це Його Йме́ння, яким Його кликати будуть: „Господь — праведність наша“.

7 Тому наступають ось дні, — говорить Господь, — і не будуть уже говорити: „Як живий Господь, що вивів синів Ізраїлевих із краю єгипетського“,

8 а тільки: „Як живий Господь, що вивів і ви́провадив насіння дому Ізраїлевого з півні́чного кра́ю, і зо всіх тих країв, куди їх був повиганя́в“! І ося́дуть вони на своїй землі.

9 Про пророків. Розривається серце моє в моїм нутрі, тріпо́чуть всі ко́сті мої, я став, як п'яни́й, як той муж, що по ньому вино перейшло́, через Господа й ради святих Його слів,

10 Бо земля перелю́бниками стала по́вна, бо через прокля́ття потра́пила в жало́бу земля, повисиха́ли в степа́х пасови́ська, бо стався лихим їхній біг, їхня сила — це кривда.

11 Бо й пророк та священик гріша́ть, — їхнє зло Я знайшов теж у домі Своїм, говорить Госпо́дь.

12 Тому буде для них їхня доро́га, мов ско́взанка в те́мряві, вони бу́дуть попхне́ні й впаду́ть через неї, бо зло Я спрова́джу на них ро́ку наві́щення їх, говорить Господь.

13 А в тих самарійських пророків Я бачив безглу́здя, — вони пророкували Ваа́лом собі, і вчинили блудя́чим наро́д Мій, Ізраїля!

14 А в єрусалимських пророків Я бачив гидо́ту: перелю́бство й ходіння в неправді, і руки злочинців зміцни́ли вони, щоб ніхто з свого зла не верну́вся. Всі вони Мені стали, немов той Содо́м, а мешканці його, як Гомо́ра.

15 Тому так промовляє Господь Савао́т про пророків оцих: Ось Я їх полино́м нагоду́ю, і водою отру́йною їх напо́ю, бо від єрусалимських пророків безбожність пішла для всієї землі!

16 Так говорить Госпо́дь Савао́т: Не слухайте слів цих пророків, що вам пророку́ють, — вони роблять безглу́здими вас, висло́влюють при́види серця свого́, а не слово з уст Господніх.

17 Вони справді говорять до тих, що Мене обража́ють: „Господь говорив: Мир вам бу́де!“ А кожному, хто ходить в упе́ртості серця свого, говорять вони: „Зло не при́йде на вас!“

18 А хто ж то стояв на таємній Господній нара́ді, і бачив та чув Його слово? Хто до сло́ва Його прислуха́вся й почув?

19 Ось буря Господня, як лютість, вихо́дить, а вихор крутли́вий на голову несправедливих впаде́.

20 Гнів Господній не ве́рнеться, поки не зробить, і поки не ви́конає Він за́мірів серця Свого́; напри́кінці днів зрозумієте добре все це!

21 Цих пророків Я не посилав, — вони побігли самі, Я їм не говорив, — та вони пророкують.

22 А якби́ в Моїй раді таємній стояли вони, то вони об'являли б наро́дові Моєму слова Мої, і їх відверта́ли б від їхньої злої дороги, та від зла їхніх учи́нків.

23 Чи Я Бог тільки збли́зька, — говорить Господь, — а не Бог і здале́ка?

24 Якщо заховається хто у криї́вках, то Я не побачу Його? говорить Господь. Чи Я неба й землі не напо́внюю? каже Господь.

25 Я чув, що́ говорять пророки, що Йме́нням Моїм пророкують неправду й говорять: „Мені снилося, снилось мені!“

26 Як довго це буде у серці пророків, які пророкують неправду, та пророкують ома́ну свого серця?

27 Вони замишляють зробити, щоб наро́д Мій забув Моє Йме́ння, їхніми снами, які один о́дному розповідають, як через Ваа́ла забули були́ їхні батьки́ Моє Йме́ння.

28 Той пророк, що йому снився сон, нехай розповіда́є про сон, а з яким Моє слово, хай каже про слово правдиве Моє, — що соломі до збіжжя? говорить Господь.

29 Хіба слово Моє не таке, як огонь, — говорить Господь, — і як мо́лот, що скелю розлу́пує?

30 Тому́ то ось Я на пророків, — говорить Госпо́дь, — що слова́ Мої кра́дуть один від одно́го.

31 Ось Я на пророків, — говорить Госпо́дь, — що вживають свого язика́, але кажуть: Це мова Господня!

32 Оце Я на тих, що сни неправдиві звіщають, — говорить Господь, — вони розповідають про них та впрова́джують в блуд Мій наро́д своєю неправдою й глу́мом своїм, хоч Я не посилав їх і їм не наказував, і вони помогти́ — не помо́жуть наро́дові цьому́, говорить Господь.

33 А коли запитає тебе цей наро́д, чи пророк, чи священик, говорячи: „Яке то Господнє пророцтво?“ то скажеш до них: „Ви тяга́р, — і Я вас поскида́ю“, говорить Господь.

34 А пророка й священика та той наро́д, який скаже: „Господній тяга́р“, — то Я мужа того й його дім покара́ю!

35 Отак скажете ви один о́дному й кожен до брата свого: „Що Господь відповів“, й „що Господь говорив?“

36 А про „Господній тяга́р“ не згадуйте більш, бо кожному слово його стане за тягара́, і ви перекрути́ли б слова Бога Живого, Господа Савао́та, нашого Бога.

37 Так пророкові скажеш: „Що́ Господь тобі відповів“, і „Що́ Господь говорив?“

38 Якщо ж будете ви говорити: „Господній тяга́р“, тому так промовляє Госпо́дь: За те, що ви кажете слово оце: „Господній тяга́р“, хоч Я посилав до вас, ка́жучи: Не говоріте „Господній тяга́р“,

39 тому конче Я вас підійму́, немо́в тягара́, та й викину вас і те місто, що дав був Я вам та вашим батька́м, від Свого лиця.

40 І дам Я на вас сором вічний та вічну ганьбу, що не буде забута!

Книга пророка Иеремии

Глава 23

1 «Горе пастухам Иудеи, которые губят овец и заставляют их бегать от пастбища к пастбищу, — говорит Господь, —

2 эти пастухи отвечают за овец Моих, и Господь, Бог Израиля, говорит пастухам: „Вы заставили овец Моих разбежаться, вы не заботились о них. Но Я позабочусь о том, чтобы вы были наказаны за все ваши злые дела”». Так говорит Господь:

3 «Я послал овец Моих в другие земли, но Я соберу обратно тех, кто остался в живых, и приведу их на пастбище. Когда они вернутся, у них будет много детей, и разрастётся стадо.

4 Я дам им новых пастухов, которые будут заботиться о них, чтобы овцы Мои не терялись и не боялись». Так говорит Господь. Праведная „Отрасль”

5 Вот весть от Господа: «Настанет время, когда Я выращу праведную „Отрасль” из семьи Давида. Этот царь будет править мудро и восстановит справедливость.

6 Во времена правления той праведной „Отрасли” спасётся Иуда, и будет в безопасности Израиль. Имя этого царя — „Господь — Победа Наша”.

7 Так что приходит время, — говорит Господь, — когда люди уже не будут произносить старую клятву: „Так же верно, как и то, что жив Господь, выведший народ Израиля из Египта…”,

8 а скажут по-новому: „Так же верно, как и то, что жив Господь, Единственный, Который вывел людей Израиля из северной земли, куда Он их отправил”. И тогда народ Израиля будет жить на своей земле».

9 Вот весть пророкам: «Сердце моё разбито, кости ноют, я, Иеремия, пьян от святых слов Господних,

10 потому что земля Иудеи полна прелюбодеяний, люди неверны во всём. Поэтому Господь проклял землю, и она истощилась. Трава на пастбищах высохла, в пустыни поля превратились, а пророки стремятся к злу, силу и власть свою подчинив греху.

11 Пророки и священники исполнены зла; Я видел их злодеяния в храме Моём». Так говорит Господь.

12 «Я перестану посылать им вести, и будут они ходить как в темноте по скользкой дороге и будут падать. Я им пошлю несчастья, Я накажу пророков и священников», — говорит Господь.

13 «Я видел пророков Самарии, вещавших от имени Ваала, которые от Меня уводили израильский народ.

14 Пророки Иудеи грешат в Иерусалиме, они прелюбодействуют, их жизнь погрязла во лжи. Они поддерживают злых пророков, и нет конца их грешным делам. Они словно жители Содома и Гоморры».

15 Вот что Господь говорит о тех пророках: «Я принесу страдания им: Я заставлю их есть отравленную пищу и пить отравленную воду. Наказание постигнет их, потому что от них пришла в Иерусалим духовная болезнь».

16 Господь Всемогущий говорит: «Не обращайте внимания на речи этих пророков, потому что они обманывают вас, ублажая вас видениями своего ума, а не от Господа вестями.

17 Есть люди, которые Господние вести ненавидят, и потому пророки другие вести сообщают им. Они им говорят: „Мир будет с вами”. Некоторые люди очень упрямы, они делают только то, что хотят, и поэтому пророки говорят, что с ними ничего плохого не случится.

18 Но ни один из этих пророков не стоял на небесном совете, не видел и не слышал Господа, и не внимал Его словам.

19 Но наказание Господа на них как гроза налетит. Словно смерч будет гнев Господа, он головы их сокрушит.

20 Гнев Господа не прекратится до тех пор, пока Он не совершит всё, что задумал. Когда этот день завершится, ты всё отчётливо поймёшь.

21 Не Я посылал тех пророков, сами они прибежали, пророчествуя от имени Моего.

22 Если бы они находились в Моём небесном совете, то несли бы Мои вести для Иудеи. Тогда бы они отвратили людей от грешного пути и от совершения зла».

23 Так говорит Господь: «Я — Господь, Я всегда рядом, Я повсюду.

24 Если человек попытается скрыться от Меня, то не составит Мне труда его найти, поскольку Я повсюду: и на небе, и на земле». Так сказал Господь:

25 «Есть пророки, которые именем Моим проповедуют ложь. Они говорят: „Я видел сон такой!” Я слышал, как они так говорили.

26 Долго ли будут эти пророки сами лгать и учить людей этой лжи?

27 Эти пророки стараются, чтобы народ Иудеи забыл Моё имя, они рассказывают друг другу лживые сны, чтобы люди Мои забыли Меня так же, как их предки забыли, поклоняясь Ваалу.

28 Солома — это не пшеница, так и эти сны пришли не от Меня. Если человек хочет рассказать свой сон, пусть рассказывает. Но позвольте тому, кто слышит Мою весть, честно передать её».

29 «Весть Моя словно огонь, — говорит Господь, — она словно молот, дробящий камни.

30 Я против лжепророков, — говорит Господь, — они крадут Мои слова один у другого».

31 «Я против лжепророков, — говорит Господь, — они вещают от себя и делают вид, что это Моя весть».

32 «Я против лжепророков, которые проповедуют свои сны, — говорит Господь, — они уводят людей от Меня своей ложью и лживыми поучениями. Я не посылал этих пророков, Я не повелевал им делать что-либо для Меня. Они ничем не могут помочь народу Иудеи». Так говорит Господь.

33 Так сказал Господь: «Народ Иудеи, пророк или священник могут спросить: „Иеремия, что возвестил Господь?” Ты ответишь им так: „Вы — тяжкое бремя для Него, и Я это бремя сброшу”.

34 Если пророк, священник или кто-либо из людей скажет: „Вот весть от Господа”, то этот человек лжёт, поэтому Я накажу его и всю его семью.

35 Вот о чём вы спросите друг друга: „Что Господь ответил?” или: „Что Господь сказал?”

36 Но слов „весть Господняя” никогда не произноси, потому что весть от Господа не должна быть тяжёлым бременем ни для кого, но ты изменил слова нашего Бога, Бога живого, Господа Всемогущего.

37 Если хочешь узнать весть Господа, то спроси у пророка: „Что ответил тебе Господь?” или „Что сказал Господь?”

38 Но не говори: „Бремя Господнее”, иначе Господь тебе скажет: „Ты не должен весть Мою называть тяжелым бременем Господа”. Я не велел тебе говорить такие слова.

39 Но если ты Мою весть называешь тяжким бременем, то Я подниму тебя как тяжкое бремя и от Себя отброшу. Я дал твоим предкам Иерусалим, но Я отвергну от Себя этот город.

40 Я навеки тебя опозорю, и ты никогда не забудешь своего стыда».

Єремiя

Розділ 23

Книга пророка Иеремии

Глава 23

1 Горе па́стирям тим, що розгублюють та розганяють ота́ру Мого пасови́ська, говорить Господь!

1 «Горе пастухам Иудеи, которые губят овец и заставляют их бегать от пастбища к пастбищу, — говорит Господь, —

2 Тому так промовляє Господь, Бог Ізраїлів, про па́стирів тих, що пасуть Мій наро́д: Ви ота́ру Мою розпоро́шили й їх розігна́ли, та не наглядали за ними. Ось тому покараю Я вас за лихі ваші вчинки, говорить Госпо́дь!

2 эти пастухи отвечают за овец Моих, и Господь, Бог Израиля, говорит пастухам: „Вы заставили овец Моих разбежаться, вы не заботились о них. Но Я позабочусь о том, чтобы вы были наказаны за все ваши злые дела”». Так говорит Господь:

3 А Я позбираю останок ота́ри Своєї зо всіх тих країв, куди́ Я їх повиганя́в був, і їх поверну́ на пасо́виська їхні, і вони порозпло́джуються та розмно́жаться.

3 «Я послал овец Моих в другие земли, но Я соберу обратно тех, кто остался в живых, и приведу их на пастбище. Когда они вернутся, у них будет много детей, и разрастётся стадо.

4 І над ними поставлю Я па́стирів тих, які па́стимуть їх, і не будуть боятися вже й не злякаються, і не будуть загу́блені, каже Госпо́дь!

4 Я дам им новых пастухов, которые будут заботиться о них, чтобы овцы Мои не терялись и не боялись». Так говорит Господь. Праведная „Отрасль”

5 Ось дні наступають, — говорить Господь, — і поставлю Давидові праведну Па́рость, і Цар зацарю́є, і буде Він мудрий, — і правосу́ддя та правду в Краю́ запрова́дить.

5 Вот весть от Господа: «Настанет время, когда Я выращу праведную „Отрасль” из семьи Давида. Этот царь будет править мудро и восстановит справедливость.

6 За днів Його Юда спасе́ться, Ізраїль же буде безпечний. А це Його Йме́ння, яким Його кликати будуть: „Господь — праведність наша“.

6 Во времена правления той праведной „Отрасли” спасётся Иуда, и будет в безопасности Израиль. Имя этого царя — „Господь — Победа Наша”.

7 Тому наступають ось дні, — говорить Господь, — і не будуть уже говорити: „Як живий Господь, що вивів синів Ізраїлевих із краю єгипетського“,

7 Так что приходит время, — говорит Господь, — когда люди уже не будут произносить старую клятву: „Так же верно, как и то, что жив Господь, выведший народ Израиля из Египта…”,

8 а тільки: „Як живий Господь, що вивів і ви́провадив насіння дому Ізраїлевого з півні́чного кра́ю, і зо всіх тих країв, куди їх був повиганя́в“! І ося́дуть вони на своїй землі.

8 а скажут по-новому: „Так же верно, как и то, что жив Господь, Единственный, Который вывел людей Израиля из северной земли, куда Он их отправил”. И тогда народ Израиля будет жить на своей земле».

9 Про пророків. Розривається серце моє в моїм нутрі, тріпо́чуть всі ко́сті мої, я став, як п'яни́й, як той муж, що по ньому вино перейшло́, через Господа й ради святих Його слів,

9 Вот весть пророкам: «Сердце моё разбито, кости ноют, я, Иеремия, пьян от святых слов Господних,

10 Бо земля перелю́бниками стала по́вна, бо через прокля́ття потра́пила в жало́бу земля, повисиха́ли в степа́х пасови́ська, бо стався лихим їхній біг, їхня сила — це кривда.

10 потому что земля Иудеи полна прелюбодеяний, люди неверны во всём. Поэтому Господь проклял землю, и она истощилась. Трава на пастбищах высохла, в пустыни поля превратились, а пророки стремятся к злу, силу и власть свою подчинив греху.

11 Бо й пророк та священик гріша́ть, — їхнє зло Я знайшов теж у домі Своїм, говорить Госпо́дь.

11 Пророки и священники исполнены зла; Я видел их злодеяния в храме Моём». Так говорит Господь.

12 Тому буде для них їхня доро́га, мов ско́взанка в те́мряві, вони бу́дуть попхне́ні й впаду́ть через неї, бо зло Я спрова́джу на них ро́ку наві́щення їх, говорить Господь.

12 «Я перестану посылать им вести, и будут они ходить как в темноте по скользкой дороге и будут падать. Я им пошлю несчастья, Я накажу пророков и священников», — говорит Господь.

13 А в тих самарійських пророків Я бачив безглу́здя, — вони пророкували Ваа́лом собі, і вчинили блудя́чим наро́д Мій, Ізраїля!

13 «Я видел пророков Самарии, вещавших от имени Ваала, которые от Меня уводили израильский народ.

14 А в єрусалимських пророків Я бачив гидо́ту: перелю́бство й ходіння в неправді, і руки злочинців зміцни́ли вони, щоб ніхто з свого зла не верну́вся. Всі вони Мені стали, немов той Содо́м, а мешканці його, як Гомо́ра.

14 Пророки Иудеи грешат в Иерусалиме, они прелюбодействуют, их жизнь погрязла во лжи. Они поддерживают злых пророков, и нет конца их грешным делам. Они словно жители Содома и Гоморры».

15 Тому так промовляє Господь Савао́т про пророків оцих: Ось Я їх полино́м нагоду́ю, і водою отру́йною їх напо́ю, бо від єрусалимських пророків безбожність пішла для всієї землі!

15 Вот что Господь говорит о тех пророках: «Я принесу страдания им: Я заставлю их есть отравленную пищу и пить отравленную воду. Наказание постигнет их, потому что от них пришла в Иерусалим духовная болезнь».

16 Так говорить Госпо́дь Савао́т: Не слухайте слів цих пророків, що вам пророку́ють, — вони роблять безглу́здими вас, висло́влюють при́види серця свого́, а не слово з уст Господніх.

16 Господь Всемогущий говорит: «Не обращайте внимания на речи этих пророков, потому что они обманывают вас, ублажая вас видениями своего ума, а не от Господа вестями.

17 Вони справді говорять до тих, що Мене обража́ють: „Господь говорив: Мир вам бу́де!“ А кожному, хто ходить в упе́ртості серця свого, говорять вони: „Зло не при́йде на вас!“

17 Есть люди, которые Господние вести ненавидят, и потому пророки другие вести сообщают им. Они им говорят: „Мир будет с вами”. Некоторые люди очень упрямы, они делают только то, что хотят, и поэтому пророки говорят, что с ними ничего плохого не случится.

18 А хто ж то стояв на таємній Господній нара́ді, і бачив та чув Його слово? Хто до сло́ва Його прислуха́вся й почув?

18 Но ни один из этих пророков не стоял на небесном совете, не видел и не слышал Господа, и не внимал Его словам.

19 Ось буря Господня, як лютість, вихо́дить, а вихор крутли́вий на голову несправедливих впаде́.

19 Но наказание Господа на них как гроза налетит. Словно смерч будет гнев Господа, он головы их сокрушит.

20 Гнів Господній не ве́рнеться, поки не зробить, і поки не ви́конає Він за́мірів серця Свого́; напри́кінці днів зрозумієте добре все це!

20 Гнев Господа не прекратится до тех пор, пока Он не совершит всё, что задумал. Когда этот день завершится, ты всё отчётливо поймёшь.

21 Цих пророків Я не посилав, — вони побігли самі, Я їм не говорив, — та вони пророкують.

21 Не Я посылал тех пророков, сами они прибежали, пророчествуя от имени Моего.

22 А якби́ в Моїй раді таємній стояли вони, то вони об'являли б наро́дові Моєму слова Мої, і їх відверта́ли б від їхньої злої дороги, та від зла їхніх учи́нків.

22 Если бы они находились в Моём небесном совете, то несли бы Мои вести для Иудеи. Тогда бы они отвратили людей от грешного пути и от совершения зла».

23 Чи Я Бог тільки збли́зька, — говорить Господь, — а не Бог і здале́ка?

23 Так говорит Господь: «Я — Господь, Я всегда рядом, Я повсюду.

24 Якщо заховається хто у криї́вках, то Я не побачу Його? говорить Господь. Чи Я неба й землі не напо́внюю? каже Господь.

24 Если человек попытается скрыться от Меня, то не составит Мне труда его найти, поскольку Я повсюду: и на небе, и на земле». Так сказал Господь:

25 Я чув, що́ говорять пророки, що Йме́нням Моїм пророкують неправду й говорять: „Мені снилося, снилось мені!“

25 «Есть пророки, которые именем Моим проповедуют ложь. Они говорят: „Я видел сон такой!” Я слышал, как они так говорили.

26 Як довго це буде у серці пророків, які пророкують неправду, та пророкують ома́ну свого серця?

26 Долго ли будут эти пророки сами лгать и учить людей этой лжи?

27 Вони замишляють зробити, щоб наро́д Мій забув Моє Йме́ння, їхніми снами, які один о́дному розповідають, як через Ваа́ла забули були́ їхні батьки́ Моє Йме́ння.

27 Эти пророки стараются, чтобы народ Иудеи забыл Моё имя, они рассказывают друг другу лживые сны, чтобы люди Мои забыли Меня так же, как их предки забыли, поклоняясь Ваалу.

28 Той пророк, що йому снився сон, нехай розповіда́є про сон, а з яким Моє слово, хай каже про слово правдиве Моє, — що соломі до збіжжя? говорить Господь.

28 Солома — это не пшеница, так и эти сны пришли не от Меня. Если человек хочет рассказать свой сон, пусть рассказывает. Но позвольте тому, кто слышит Мою весть, честно передать её».

29 Хіба слово Моє не таке, як огонь, — говорить Господь, — і як мо́лот, що скелю розлу́пує?

29 «Весть Моя словно огонь, — говорит Господь, — она словно молот, дробящий камни.

30 Тому́ то ось Я на пророків, — говорить Госпо́дь, — що слова́ Мої кра́дуть один від одно́го.

30 Я против лжепророков, — говорит Господь, — они крадут Мои слова один у другого».

31 Ось Я на пророків, — говорить Госпо́дь, — що вживають свого язика́, але кажуть: Це мова Господня!

31 «Я против лжепророков, — говорит Господь, — они вещают от себя и делают вид, что это Моя весть».

32 Оце Я на тих, що сни неправдиві звіщають, — говорить Господь, — вони розповідають про них та впрова́джують в блуд Мій наро́д своєю неправдою й глу́мом своїм, хоч Я не посилав їх і їм не наказував, і вони помогти́ — не помо́жуть наро́дові цьому́, говорить Господь.

32 «Я против лжепророков, которые проповедуют свои сны, — говорит Господь, — они уводят людей от Меня своей ложью и лживыми поучениями. Я не посылал этих пророков, Я не повелевал им делать что-либо для Меня. Они ничем не могут помочь народу Иудеи». Так говорит Господь.

33 А коли запитає тебе цей наро́д, чи пророк, чи священик, говорячи: „Яке то Господнє пророцтво?“ то скажеш до них: „Ви тяга́р, — і Я вас поскида́ю“, говорить Господь.

33 Так сказал Господь: «Народ Иудеи, пророк или священник могут спросить: „Иеремия, что возвестил Господь?” Ты ответишь им так: „Вы — тяжкое бремя для Него, и Я это бремя сброшу”.

34 А пророка й священика та той наро́д, який скаже: „Господній тяга́р“, — то Я мужа того й його дім покара́ю!

34 Если пророк, священник или кто-либо из людей скажет: „Вот весть от Господа”, то этот человек лжёт, поэтому Я накажу его и всю его семью.

35 Отак скажете ви один о́дному й кожен до брата свого: „Що Господь відповів“, й „що Господь говорив?“

35 Вот о чём вы спросите друг друга: „Что Господь ответил?” или: „Что Господь сказал?”

36 А про „Господній тяга́р“ не згадуйте більш, бо кожному слово його стане за тягара́, і ви перекрути́ли б слова Бога Живого, Господа Савао́та, нашого Бога.

36 Но слов „весть Господняя” никогда не произноси, потому что весть от Господа не должна быть тяжёлым бременем ни для кого, но ты изменил слова нашего Бога, Бога живого, Господа Всемогущего.

37 Так пророкові скажеш: „Що́ Господь тобі відповів“, і „Що́ Господь говорив?“

37 Если хочешь узнать весть Господа, то спроси у пророка: „Что ответил тебе Господь?” или „Что сказал Господь?”

38 Якщо ж будете ви говорити: „Господній тяга́р“, тому так промовляє Госпо́дь: За те, що ви кажете слово оце: „Господній тяга́р“, хоч Я посилав до вас, ка́жучи: Не говоріте „Господній тяга́р“,

38 Но не говори: „Бремя Господнее”, иначе Господь тебе скажет: „Ты не должен весть Мою называть тяжелым бременем Господа”. Я не велел тебе говорить такие слова.

39 тому конче Я вас підійму́, немо́в тягара́, та й викину вас і те місто, що дав був Я вам та вашим батька́м, від Свого лиця.

39 Но если ты Мою весть называешь тяжким бременем, то Я подниму тебя как тяжкое бремя и от Себя отброшу. Я дал твоим предкам Иерусалим, но Я отвергну от Себя этот город.

40 І дам Я на вас сором вічний та вічну ганьбу, що не буде забута!

40 Я навеки тебя опозорю, и ты никогда не забудешь своего стыда».

1.0x