Библия - Обещанное Восстановление

Вiд Луки

Розділ 12

1 Того ча́су, як зібралися десятитисячні на́товпи наро́ду, — аж топтали вони один о́дного, — Він почав промовляти перш до учнів Своїх: „Стережіться ро́зчини фарисейської, що є лицемі́рство!

2 Бо немає нічо́го захо́ваного, що не відкриється, ні таємного, що не ви́явиться.

3 Тому все, що́ казали ви по́темки, — при світлі почується, що́ ж шептали на вухо в коморах, — на даха́х проповідане бу́де.

4 Кажу́ ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!

5 Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того́, хто має вла́ду, убивши, укинути в геє́нну. Так, кажу́ вам: Того бійтеся!

6 Чи ж не п'ять горобців продають за два гро́ші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.

7 Але навіть воло́сся вам на голові порахо́ване все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!

8 Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми́ Мене визнає, того визнає й Син Лю́дський перед Ангола́ми Божими.

9 Хто ж Мене відцурається перед людьми́, того відцурається перед ангола́ми Божими.

10 І кожному, хто скаже слово на Лю́дського Сина, йому про́ститься; а хто зневажа́тиме Духа Святого, — не про́ститься.

11 А коли вас водитимуть до синагог, і до уря́дів, і до влад, — не турбуйтеся, я́к або що́ відповідати чи що́ говорити, —

12 Дух бо Святий вас навчи́ть тієї години, що́ потрібно казати!“

13 І озвався до Нього один із наро́ду: „Учителю, скажи братові моєму, щоб він спа́дщиною поділився зо мною“.

14 А Він відказав йому: Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за поді́льника?“

15 І промовив до них: „Глядіть, остерігайтеся всякої заже́рливости, — бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його“.

16 I Він розповів їм притчу, говорячи: „В одного багача гойно нива вродила була́.

17 І міркував він про себе й казав: „Що́ робити, що не маю куди зібрати пло́дів своїх?“

18 І сказав: „Оце я зроблю́, — порозва́люю клу́ні свої, і просторні́ші поставлю, і позбираю туди пашню́ свою всю та свій достаток.

19 І скажу́ я душі своїй: „Душе́, маєш багато добра, на багато ро́ків скла́деного. Спочивай, їж та пий, і веселися!“

20 Бог же до нього прорік: „Нерозумний, — но́чі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позоста́неться те, що ти був наготовив?“

21 Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога“.

22 І промовив Він у́чням Своїм: „Через це кажу вам: Не журіться про життя, — що́ ви будете їсти, і ні про тіло, — у що́ ви зодя́гнетеся.

23 Бо більше від ї́жі життя, а тіло від одягу.

24 Погляньте на га́йвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, — проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!

25 Хто ж із вас, коли жу́риться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одно́го?

26 Тож коли ви й найменшого не подола́єте, то чого ж ви про інше клопо́четеся?

27 Погляньте на ті он ліле́ї, як вони не пряду́ть, ані тчуть. Але́ говорю́ вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!

28 І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до пе́чі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодя́гне Він вас, маловірні!

29 І не шукайте, що́ будете їсти, чи що́ будете пити, і не клопочіться.

30 Бо всього цього́ й люди світу оцьо́го шукають, Отець же ваш знає, що того́ вам потрібно.

31 Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!

32 Не лякайся, черідко мала́, бо сподо́балося Отцю вашому дати вам Царство.

33 Продавайте достатки свої та ми́лостиню подавайте. Робіть кали́тки собі не старі́ючі, — неви́черпний скарб той у небі, куди не закрадається зло́дій, і міль де не то́чить.

34 Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше!

35 Нехай підпере́зані будуть вам сте́гна, а світла ручні́ позасвічувані!

36 І будьте подібними до людей, що очікують пана свого́, коли ве́рнеться він із весі́лля, щоб, як при́йде й застукає, відчинити негайно йому́.

37 Блаженні раби ті, що пан, коли при́йде, то зна́йде, що пильнують вони! Поправді кажу́ вам: підпере́жеться він і їх посадо́вить, і, підійшовши, буде їм послуго́вувати.

38 І коли при́йде о другій чи при́йде о третій сторо́жі, та зна́йде так само, — блаженні вони!

39 Знайте ж це, що коли б знав госпо́дар, о котрі́й то годині підкра́деться злодій, то він пильнував би, і́ свого б дому не дав підкопати.

40 Тому будьте готові і ви, — бо при́йде Син Лю́дський тієї години, коли ви не ду́маєте!“

41 Озвався ж Петро: „Господи, чи до нас кажеш при́тчу оцю, чи до всіх?“

42 А Господь відказав: „Хто ж тоді вірний і мудрий домоправи́тель, що пан настано́вить його над своїми челя́дниками, щоб давати харч ви́значену своєчасно?

43 Блаженний той раб, що пан його при́йде та зна́йде, що робить він так!

44 Поправді кажу́ вам, що над всім маєтком своїм він поставить його.

45 А коли раб той скаже у серці своїм: „Заба́риться пан мій прийти“, і зачне бити слуг та служниць, їсти та пити та напиватися,

46 то при́йде раба того пан за дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає, — і розі́тне його пополовині, і визначить долю йому з невірними!

47 А раб той, що знав волю свого госпо́даря, але не приготува́в, ані не вчинив згідно волі його, буде тяжко побитий.

48 Хто ж не знав, а вчинив каригі́дне, буде мало він битий. Тож від кожного, кому да́но багато, багато від нього й жадатимуть. А кому багато пові́рено, від того ще більше жадатимуть.

49 Я прийшов огонь кинути на землю, — і як Я пра́гну, щоб він уже запала́в!

50 Я ж маю христитися хрищенням, — і як Я мучуся, поки те спо́вниться!

51 Чи ви ду́маєте, що прийшов Я мир дати на землю? Ні, кажу вам, але по́діл!

52 Віднині бо п'ятеро в домі одно́му поді́лені бу́дуть: троє супроти двох, і двоє супроти трьох.

53 Стане ба́тько на сина, а син проти батька, мати проти дочки́, а дочка́ проти матері, свекруха навпроти невістки своєї, а невістка навпроти свекрухи!“

54 Промовив же Він і до наро́ду: „Як побачите хмару, що з за́ходу суне, то кажете за́раз: Зближається дощ“, — і так і буває.

55 А коли віє вітер півде́нний, то кажете: „Буде спеко́та“, — і́ буває.

56 Лицеміри, — лице неба й землі розпізна́ти ви вмієте, чому ж не розпізна́єте часу цього?

57 Чого ж і самі по собі ви не судите, що́ справедливе?

58 Бо коли до уря́ду ти йдеш зо своїм супроти́вником, попильнуй з ним зала́годити по дорозі, щоб тебе до судді не потяг він, а суддя щоб прислужникові не віддав тебе, а прислужник щоб не посадив до в'язниці тебе.

59 Поправді кажу́ тобі: Не ви́йдеш ізвідти, поки не віддаси й останнього ше́ляга!“

Евангелие от Луки

Глава 12

1 Тем временем собрались огромные толпы, и люди теснили друг друга. Иисус начал говорить, обращаясь сначала к Своим ученикам: — Берегитесь фарисейской закваски, то есть лицемерия.

2 Нет ничего скрытого, что не открылось бы, и нет ничего тайного, что не стало бы известным.

3 Поэтому то, что вы говорите в темноте, будет услышано при свете дня, и что вы прошептали на ухо во внутренней комнате, будет провозглашено с крыш.

4 Я говорю вам, Моим друзьям: не бойтесь тех, кто убивает тело и ничего больше сделать не может.

5 Я скажу вам, Кого бояться: бойтесь Того, Кто, убив, имеет власть ввергнуть в ад. Да, говорю вам, Его бойтесь.

6 Не продают ли пять воробьев всего за две мелкие монеты? Однако ни один из них не забыт Богом.

7 А у вас даже и волосы на голове все сосчитаны! Не бойтесь — вы дороже множества воробьев!

8 — Говорю вам: каждого, кто открыто признает Меня перед людьми, того и Сын Человеческий признает перед Божьими ангелами,

9 а кто отречется от Меня перед людьми, от того и Я отрекусь перед Божьими ангелами.

10 Всякий, кто скажет что-либо против Сына Человеческого, будет прощен, но тот, кто кощунствует над Святым Духом, не будет прощен.

11 Когда вас приведут на суд в синагоги, к правителям и власть имущим, не беспокойтесь о том, как вам защитить себя или что вам говорить,

12 потому что Святой Дух в тот самый час научит вас, что вам говорить.

13 Кто-то в толпе сказал Иисусу: — Учитель, скажи моему брату, чтобы он разделил со мной наследство.

14 Иисус ответил: — Друг, кто Меня назначил судьей или посредником между вами?

15 И Он сказал им: — Смотрите, берегитесь жадности. Как бы ни был богат человек, его жизнь от этого не зависит.

16 И Он рассказал им притчу: — Земля одного богатого человека принесла ему хороший урожай.

17 «Что мне делать? Мне негде хранить весь собранный урожай, — подумал он.

18 — Вот что я сделаю, — решил он тогда, — я снесу мои хранилища и построю большие, в них будет достаточно места для моего зерна и другого имущества.

19 Тогда я смогу сказать себе: теперь у тебя полно добра на много лет. Отдыхай, ешь, пей, веселись».

20 Но Бог сказал ему: «Глупец! Сегодня же ночью твою жизнь возьмут у тебя. Кому достанется все, что ты приготовил?»

21 Так будет с каждым, кто копит богатство для себя, но не приобретает богатства для Бога.

22 Затем Иисус сказал Своим ученикам: — Поэтому Я говорю вам: не тревожьтесь о своей жизни, что вам есть, или о своем теле, во что вам одеться.

23 Ведь жизнь важнее пищи, и тело важнее одежды.

24 Посмотрите на воронов, они не сеют и не жнут, у них нет ни хранилищ, ни амбаров, однако Бог питает их. Насколько же вы ценнее этих птиц!

25 И кто из вас, беспокоясь, может продлить себе жизнь хотя бы на час?

26 Если вы не можете сделать даже этого, то зачем вам тревожиться об остальном?

27 Подумайте о том, как растут лилии. Они не трудятся и не прядут, но говорю вам, что даже Соломон во всем своем величии не одевался так, как любая из них.

28 Но если Бог так одевает траву на поле, которая сегодня есть, а завтра будет брошена в печь, то не оденет ли Он и вас, маловеры?

29 Не беспокойтесь о том, что вам есть или что пить, не тревожьтесь об этом.

30 Ведь все язычники этого мира только об этом и думают, но ваш Отец знает, что вы нуждаетесь в этом.

31 Ищите лучше Его Царства, и это тоже будет дано вам.

32 Не бойся, малое стадо, ведь вашему Отцу было угодно дать вам Царство!

33 Продавайте ваше имущество и давайте милостыню. Приобретайте себе такие кошельки, которые не изнашиваются, сокровища на небесах, где ни вор к ним не подберется, ни моль их не съест.

34 Ведь где ваше богатство, там будет и ваше сердце.

35 Будьте всегда наготове: одежды подпоясаны, а светильники горящие,

36 как у тех слуг, что ждут возвращения своего хозяина со свадебного пира. Когда хозяин придет и постучит, они смогут сразу открыть ему.

37 Блаженны те слуги, которых хозяин, возвратившись, найдет бодрствующими. Говорю вам истину, он тогда сам подпояшется, как слуга, пригласит их к столу и будет прислуживать им.

38 Блаженны те слуги, которых хозяин застанет готовыми, даже если он придет среди ночи или перед рассветом.

39 Знайте, что если бы хозяин дома знал, в котором часу придет вор, то он не позволил бы ему проникнуть в свой дом.

40 Вы тоже должны быть готовы, потому что Сын Человеческий придет в час, когда вы Его не ждете.

41 Петр спросил: — Господи, Ты говоришь эту притчу только нам или всем?

42 Господь ответил: — Кто тогда окажется верным и разумным управляющим, которого хозяин поставил над другими слугами, чтобы вовремя раздавать им пищу?

43 Блажен тот слуга, которого хозяин, когда вернется, найдет поступающим так.

44 Говорю вам истину: он доверит ему все свое имение.

45 Но если тот слуга решит: «Мой хозяин придет еще не скоро» — и станет избивать слуг и служанок, есть, пить и пьянствовать,

46 то придет его хозяин в тот день, когда он не ожидает, и в тот час, когда он не знает. Он рассечет его надвое и определит ему одну участь с неверными.

47 Тот слуга, который знал волю своего хозяина и не приготовился или не сделал того, что хотел хозяин, будет сильно бит,

48 а тот, кто делает достойное наказания по незнанию, будет бит меньше. Кому было много дано, с того много и потребуют, и кому было много доверено, с того много и спросится.

49 Я пришел принести огонь на землю, и как Я хочу, чтобы он уже разгорелся!

50 Но Мне еще предстоит пройти крещение, и как Я томлюсь, пока это не совершится!

51 Вы думаете, Я пришел, чтобы принести на землю мир? Нет, говорю вам, не мир, а разделение.

52 Семья из пяти человек разделится: трое против двоих, и двое против троих.

53 Отец будет против сына и сын против отца, мать против дочери и дочь против матери, свекровь против невестки и невестка против свекрови.

54 Иисус опять обратился к народу: — Когда вы видите облако на западе, вы сразу говорите, что будет дождь, и, действительно, идет дождь.

55 И когда дует южный ветер, вы говорите: будет жарко, и так и бывает.

56 Лицемеры! Вы знаете, что означают приметы земли и неба, так почему же вы не знаете, какое настало время?

57 Почему вы сами не рассудите, в чем истина?

58 Когда ты идешь со своим обвинителем в суд, постарайся примириться с ним еще по пути, иначе он притащит тебя к судье, а судья отдаст тебя стражнику, и тот бросит тебя в темницу.

59 Говорю тебе, что ты не выйдешь оттуда, пока не выплатишь все до самого последнего гроша.

Вiд Луки Розділ 12	Евангелие от Луки Глава 12
1 Того ча́су, як зібралися десятитисячні на́товпи наро́ду, — аж топтали вони один о́дного, — Він почав промовляти перш до учнів Своїх: „Стережіться ро́зчини фарисейської, що є лицемі́рство!	1 Тем временем собрались огромные толпы, и люди теснили друг друга. Иисус начал говорить, обращаясь сначала к Своим ученикам: — Берегитесь фарисейской закваски, то есть лицемерия.
2 Бо немає нічо́го захо́ваного, що не відкриється, ні таємного, що не ви́явиться.	2 Нет ничего скрытого, что не открылось бы, и нет ничего тайного, что не стало бы известным.
3 Тому все, що́ казали ви по́темки, — при світлі почується, що́ ж шептали на вухо в коморах, — на даха́х проповідане бу́де.	3 Поэтому то, что вы говорите в темноте, будет услышано при свете дня, и что вы прошептали на ухо во внутренней комнате, будет провозглашено с крыш.
4 Кажу́ ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!	4 Я говорю вам, Моим друзьям: не бойтесь тех, кто убивает тело и ничего больше сделать не может.
5 Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того́, хто має вла́ду, убивши, укинути в геє́нну. Так, кажу́ вам: Того бійтеся!	5 Я скажу вам, Кого бояться: бойтесь Того, Кто, убив, имеет власть ввергнуть в ад. Да, говорю вам, Его бойтесь.
6 Чи ж не п'ять горобців продають за два гро́ші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.	6 Не продают ли пять воробьев всего за две мелкие монеты? Однако ни один из них не забыт Богом.
7 Але навіть воло́сся вам на голові порахо́ване все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!	7 А у вас даже и волосы на голове все сосчитаны! Не бойтесь — вы дороже множества воробьев!
8 Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми́ Мене визнає, того визнає й Син Лю́дський перед Ангола́ми Божими.	8 — Говорю вам: каждого, кто открыто признает Меня перед людьми, того и Сын Человеческий признает перед Божьими ангелами,
9 Хто ж Мене відцурається перед людьми́, того відцурається перед ангола́ми Божими.	9 а кто отречется от Меня перед людьми, от того и Я отрекусь перед Божьими ангелами.
10 І кожному, хто скаже слово на Лю́дського Сина, йому про́ститься; а хто зневажа́тиме Духа Святого, — не про́ститься.	10 Всякий, кто скажет что-либо против Сына Человеческого, будет прощен, но тот, кто кощунствует над Святым Духом, не будет прощен.
11 А коли вас водитимуть до синагог, і до уря́дів, і до влад, — не турбуйтеся, я́к або що́ відповідати чи що́ говорити, —	11 Когда вас приведут на суд в синагоги, к правителям и власть имущим, не беспокойтесь о том, как вам защитить себя или что вам говорить,
12 Дух бо Святий вас навчи́ть тієї години, що́ потрібно казати!“	12 потому что Святой Дух в тот самый час научит вас, что вам говорить.
13 І озвався до Нього один із наро́ду: „Учителю, скажи братові моєму, щоб він спа́дщиною поділився зо мною“.	13 Кто-то в толпе сказал Иисусу: — Учитель, скажи моему брату, чтобы он разделил со мной наследство.
14 А Він відказав йому: Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за поді́льника?“	14 Иисус ответил: — Друг, кто Меня назначил судьей или посредником между вами?
15 І промовив до них: „Глядіть, остерігайтеся всякої заже́рливости, — бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його“.	15 И Он сказал им: — Смотрите, берегитесь жадности. Как бы ни был богат человек, его жизнь от этого не зависит.
16 I Він розповів їм притчу, говорячи: „В одного багача гойно нива вродила була́.	16 И Он рассказал им притчу: — Земля одного богатого человека принесла ему хороший урожай.
17 І міркував він про себе й казав: „Що́ робити, що не маю куди зібрати пло́дів своїх?“	17 «Что мне делать? Мне негде хранить весь собранный урожай, — подумал он.
18 І сказав: „Оце я зроблю́, — порозва́люю клу́ні свої, і просторні́ші поставлю, і позбираю туди пашню́ свою всю та свій достаток.	18 — Вот что я сделаю, — решил он тогда, — я снесу мои хранилища и построю большие, в них будет достаточно места для моего зерна и другого имущества.
19 І скажу́ я душі своїй: „Душе́, маєш багато добра, на багато ро́ків скла́деного. Спочивай, їж та пий, і веселися!“	19 Тогда я смогу сказать себе: теперь у тебя полно добра на много лет. Отдыхай, ешь, пей, веселись».
20 Бог же до нього прорік: „Нерозумний, — но́чі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позоста́неться те, що ти був наготовив?“	20 Но Бог сказал ему: «Глупец! Сегодня же ночью твою жизнь возьмут у тебя. Кому достанется все, что ты приготовил?»
21 Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога“.	21 Так будет с каждым, кто копит богатство для себя, но не приобретает богатства для Бога.
22 І промовив Він у́чням Своїм: „Через це кажу вам: Не журіться про життя, — що́ ви будете їсти, і ні про тіло, — у що́ ви зодя́гнетеся.	22 Затем Иисус сказал Своим ученикам: — Поэтому Я говорю вам: не тревожьтесь о своей жизни, что вам есть, или о своем теле, во что вам одеться.
23 Бо більше від ї́жі життя, а тіло від одягу.	23 Ведь жизнь важнее пищи, и тело важнее одежды.
24 Погляньте на га́йвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, — проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!	24 Посмотрите на воронов, они не сеют и не жнут, у них нет ни хранилищ, ни амбаров, однако Бог питает их. Насколько же вы ценнее этих птиц!
25 Хто ж із вас, коли жу́риться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одно́го?	25 И кто из вас, беспокоясь, может продлить себе жизнь хотя бы на час?
26 Тож коли ви й найменшого не подола́єте, то чого ж ви про інше клопо́четеся?	26 Если вы не можете сделать даже этого, то зачем вам тревожиться об остальном?
27 Погляньте на ті он ліле́ї, як вони не пряду́ть, ані тчуть. Але́ говорю́ вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!	27 Подумайте о том, как растут лилии. Они не трудятся и не прядут, но говорю вам, что даже Соломон во всем своем величии не одевался так, как любая из них.
28 І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до пе́чі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодя́гне Він вас, маловірні!	28 Но если Бог так одевает траву на поле, которая сегодня есть, а завтра будет брошена в печь, то не оденет ли Он и вас, маловеры?
29 І не шукайте, що́ будете їсти, чи що́ будете пити, і не клопочіться.	29 Не беспокойтесь о том, что вам есть или что пить, не тревожьтесь об этом.
30 Бо всього цього́ й люди світу оцьо́го шукають, Отець же ваш знає, що того́ вам потрібно.	30 Ведь все язычники этого мира только об этом и думают, но ваш Отец знает, что вы нуждаетесь в этом.
31 Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!	31 Ищите лучше Его Царства, и это тоже будет дано вам.
32 Не лякайся, черідко мала́, бо сподо́балося Отцю вашому дати вам Царство.	32 Не бойся, малое стадо, ведь вашему Отцу было угодно дать вам Царство!
33 Продавайте достатки свої та ми́лостиню подавайте. Робіть кали́тки собі не старі́ючі, — неви́черпний скарб той у небі, куди не закрадається зло́дій, і міль де не то́чить.	33 Продавайте ваше имущество и давайте милостыню. Приобретайте себе такие кошельки, которые не изнашиваются, сокровища на небесах, где ни вор к ним не подберется, ни моль их не съест.
34 Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше!	34 Ведь где ваше богатство, там будет и ваше сердце.
35 Нехай підпере́зані будуть вам сте́гна, а світла ручні́ позасвічувані!	35 Будьте всегда наготове: одежды подпоясаны, а светильники горящие,
36 І будьте подібними до людей, що очікують пана свого́, коли ве́рнеться він із весі́лля, щоб, як при́йде й застукає, відчинити негайно йому́.	36 как у тех слуг, что ждут возвращения своего хозяина со свадебного пира. Когда хозяин придет и постучит, они смогут сразу открыть ему.
37 Блаженні раби ті, що пан, коли при́йде, то зна́йде, що пильнують вони! Поправді кажу́ вам: підпере́жеться він і їх посадо́вить, і, підійшовши, буде їм послуго́вувати.	37 Блаженны те слуги, которых хозяин, возвратившись, найдет бодрствующими. Говорю вам истину, он тогда сам подпояшется, как слуга, пригласит их к столу и будет прислуживать им.
38 І коли при́йде о другій чи при́йде о третій сторо́жі, та зна́йде так само, — блаженні вони!	38 Блаженны те слуги, которых хозяин застанет готовыми, даже если он придет среди ночи или перед рассветом.
39 Знайте ж це, що коли б знав госпо́дар, о котрі́й то годині підкра́деться злодій, то він пильнував би, і́ свого б дому не дав підкопати.	39 Знайте, что если бы хозяин дома знал, в котором часу придет вор, то он не позволил бы ему проникнуть в свой дом.
40 Тому будьте готові і ви, — бо при́йде Син Лю́дський тієї години, коли ви не ду́маєте!“	40 Вы тоже должны быть готовы, потому что Сын Человеческий придет в час, когда вы Его не ждете.
41 Озвався ж Петро: „Господи, чи до нас кажеш при́тчу оцю, чи до всіх?“	41 Петр спросил: — Господи, Ты говоришь эту притчу только нам или всем?
42 А Господь відказав: „Хто ж тоді вірний і мудрий домоправи́тель, що пан настано́вить його над своїми челя́дниками, щоб давати харч ви́значену своєчасно?	42 Господь ответил: — Кто тогда окажется верным и разумным управляющим, которого хозяин поставил над другими слугами, чтобы вовремя раздавать им пищу?
43 Блаженний той раб, що пан його при́йде та зна́йде, що робить він так!	43 Блажен тот слуга, которого хозяин, когда вернется, найдет поступающим так.
44 Поправді кажу́ вам, що над всім маєтком своїм він поставить його.	44 Говорю вам истину: он доверит ему все свое имение.
45 А коли раб той скаже у серці своїм: „Заба́риться пан мій прийти“, і зачне бити слуг та служниць, їсти та пити та напиватися,	45 Но если тот слуга решит: «Мой хозяин придет еще не скоро» — и станет избивать слуг и служанок, есть, пить и пьянствовать,
46 то при́йде раба того пан за дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає, — і розі́тне його пополовині, і визначить долю йому з невірними!	46 то придет его хозяин в тот день, когда он не ожидает, и в тот час, когда он не знает. Он рассечет его надвое и определит ему одну участь с неверными.
47 А раб той, що знав волю свого госпо́даря, але не приготува́в, ані не вчинив згідно волі його, буде тяжко побитий.	47 Тот слуга, который знал волю своего хозяина и не приготовился или не сделал того, что хотел хозяин, будет сильно бит,
48 Хто ж не знав, а вчинив каригі́дне, буде мало він битий. Тож від кожного, кому да́но багато, багато від нього й жадатимуть. А кому багато пові́рено, від того ще більше жадатимуть.	48 а тот, кто делает достойное наказания по незнанию, будет бит меньше. Кому было много дано, с того много и потребуют, и кому было много доверено, с того много и спросится.
49 Я прийшов огонь кинути на землю, — і як Я пра́гну, щоб він уже запала́в!	49 Я пришел принести огонь на землю, и как Я хочу, чтобы он уже разгорелся!
50 Я ж маю христитися хрищенням, — і як Я мучуся, поки те спо́вниться!	50 Но Мне еще предстоит пройти крещение, и как Я томлюсь, пока это не совершится!
51 Чи ви ду́маєте, що прийшов Я мир дати на землю? Ні, кажу вам, але по́діл!	51 Вы думаете, Я пришел, чтобы принести на землю мир? Нет, говорю вам, не мир, а разделение.
52 Віднині бо п'ятеро в домі одно́му поді́лені бу́дуть: троє супроти двох, і двоє супроти трьох.	52 Семья из пяти человек разделится: трое против двоих, и двое против троих.
53 Стане ба́тько на сина, а син проти батька, мати проти дочки́, а дочка́ проти матері, свекруха навпроти невістки своєї, а невістка навпроти свекрухи!“	53 Отец будет против сына и сын против отца, мать против дочери и дочь против матери, свекровь против невестки и невестка против свекрови.
54 Промовив же Він і до наро́ду: „Як побачите хмару, що з за́ходу суне, то кажете за́раз: Зближається дощ“, — і так і буває.	54 Иисус опять обратился к народу: — Когда вы видите облако на западе, вы сразу говорите, что будет дождь, и, действительно, идет дождь.
55 А коли віє вітер півде́нний, то кажете: „Буде спеко́та“, — і́ буває.	55 И когда дует южный ветер, вы говорите: будет жарко, и так и бывает.
56 Лицеміри, — лице неба й землі розпізна́ти ви вмієте, чому ж не розпізна́єте часу цього?	56 Лицемеры! Вы знаете, что означают приметы земли и неба, так почему же вы не знаете, какое настало время?
57 Чого ж і самі по собі ви не судите, що́ справедливе?	57 Почему вы сами не рассудите, в чем истина?
58 Бо коли до уря́ду ти йдеш зо своїм супроти́вником, попильнуй з ним зала́годити по дорозі, щоб тебе до судді не потяг він, а суддя щоб прислужникові не віддав тебе, а прислужник щоб не посадив до в'язниці тебе.	58 Когда ты идешь со своим обвинителем в суд, постарайся примириться с ним еще по пути, иначе он притащит тебя к судье, а судья отдаст тебя стражнику, и тот бросит тебя в темницу.
59 Поправді кажу́ тобі: Не ви́йдеш ізвідти, поки не віддаси й останнього ше́ляга!“	59 Говорю тебе, что ты не выйдешь оттуда, пока не выплатишь все до самого последнего гроша.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Вiд Луки

Розділ 12

Евангелие от Луки

Глава 12

Вiд Луки

Розділ 12

Евангелие от Луки

Глава 12

Старий завіт

Новий завіт

Вiд Луки

Розділ 12

Евангелие от Луки

Глава 12

Вiд Луки

Розділ 12

Евангелие от Луки

Глава 12

Старий
завіт

Новий
завіт