CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Бут. 28
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Буття

Розділ 28

1 І покликав Ісак Якова, і поблагословив його, і наказав йому та й промовив: „Не бери жінки з дочок ханаанських.

2 Устань, піди до Падану арамейського, до дому Бетуїла, батька твоєї матері, і візьми собі звідти жінку з дочок Лавана, брата матері твоєї.

3 А Бог Всемогутній поблагосло́вить тебе, і розплодить тебе, і розмножить тебе, — і ти станеш громадою народів.

4 І дасть тобі благослове́ння Авраамове, тобі та потомству твоєму з тобою, щоб віддати тобі землю твого́ тимчасового замешкання, що Бог дав був її Авраамові“.

5 І послав Ісак Якова, і пішов він до Падану арамейського, до Лавана, сина Бетуїлового, арамеянина, брата Ревеки, матері Якова й Ісава.

6 І побачив Ісав, що Ісак поблагословив Якова, і послав його до Падану арамейського, щоб узяв собі звідти жінку, і поблагословив його, кажучи: „Не бери жінки з дочок ханаанських“,

7 і що послухався Яків батька свого й матері своєї, та й пішов до Падану арамейського.

8 І побачив Ісав, що до́чки ханаанські недобрі в очах Ісака, батька його,

9 і пішов Ісав до Ізмаїла, і взяв Махалату, дочку Ізмаїла, сина Авраамового, сестру Невайотову, до жінок своїх за жінку.

10 І вийшов Яків із Беер-Шеви, і пішов до Харану.

11 І натрапив він був на одне місце, і ночував там, бо сонце зайшло було. І взяв він з каміння того місця, і поклав собі в голови. І він ліг на тім місці.

12 І снилось йому, — ось драбина поставлена на землю, а верх її сягав аж неба. І ось Анголи́ Божі виходили й сходили по ній.

13 І ото Господь став на ній і промовив: „Я Господь, Бог Авраама, батька твого, і Бог Ісака. Земля, на якій ти лежиш, — Я дам її тобі та наща́дкам твої́м.

14 І буде потомство твоє, немов порох землі. І поши́ришся ти на захід, і на схід, і на північ, і на південь. І благословля́ться в тобі та в наща́дках твоїх всі племе́на землі.

15 І ось Я з тобою, і буду тебе пильнувати скрізь, куди пі́деш, і верну́ тебе до цієї землі, бо Я не покину тебе, аж поки не вчиню́, що Я сказав був тобі“.

16 І прокинувся Яків зо свого сну, та й сказав: „Дійсно, Господь пробува́є на цьому місці, а того я й не знав!“

17 І злякався він і сказав: „Яке страшне́ оце місце! Це ніщо інше, як дім Божий, і це брама небесна“.

18 І встав Яків рано вранці, і взяв каменя, що поклав був собі в голови, і поставив його за пам'ятника, і вилив оливу на його верх.

19 І назвав він ім'я́ тому місцю: Бет-Ел, а ймення того міста напочатку було Луз.

20 І склав Яків обі́тницю, говорячи: „Коли Бог буде зо мною, і буде мене пильнувати на цій дорозі, якою ходжу́, і дасть мені хліба їсти та одежу вдягнутись,

21 і я з миром вернуся до дому батька свого, то Госпо́дь буде мені Богом,

22 і цей камінь, що я поставив за пам'ятника, буде домом Божим. І зо всього, що даси Ти мені, я, — щодо десятини, — дам десятину Тобі!“

Бытие

Глава 28

1 Исаак позвал Иакова, благословил его и дал ему такой наказ: — Не женись на хананеянке.

2 Немедленно отправляйся в Паддан-Арам, в дом Бетуила, отца твоей матери. Возьми там себе жену из дочерей Лавана, брата твоей матери.

3 Да благословит тебя Бог Всемогущий и сделает тебя плодовитым и размножит тебя, чтобы от тебя произошло множество народов.

4 Да наделит Он тебя и твоих потомков благословением Авраама, чтобы ты приобрел во владение землю, на которой ты ныне живешь как пришелец; землю, которую Бог дал Аврааму.

5 Потом Исаак простился с Иаковом, и тот пошел в Паддан-Арам, к Лавану, сыну арамея Бетуила, брату Ревекки, матери Иакова и Исава.

6 Исав узнал, что Исаак благословил Иакова и послал его в Паддан-Арам, чтобы взять оттуда жену, и что он, благословляя, наказал ему: «Не женись на хананеянке»,

7 и что Иаков послушался отца и мать и пошел в Паддан-Арам.

8 Тогда Исав понял, как не по душе были хананеянки его отцу Исааку.

9 И он пошел к Измаилу и взял себе в жены, помимо тех, которые у него уже были, Махалату, сестру Невайота, дочь Измаила, сына Авраама.

10 Иаков оставил Вирсавию и направился в Харран.

11 Дойдя до некоего места, он остановился на ночь, потому что солнце уже село. Он взял там один из камней, положил себе под голову и лег спать.

12 Ему приснился сон: он увидел лестницу, которая стояла на земле, а верхом достигала неба, и ангелы Бога поднимались и спускались по ней.

13 Над ней стоял Господь и говорил: — Я — Господь, Бог твоего отца Авраама и Бог Исаака; землю, на которой ты сейчас лежишь, Я дам тебе и твоим потомкам.

14 Твои потомки будут многочисленны, как земная пыль, и ты распространишься на запад и на восток, на север и на юг. Все народы на земле получат благословение через тебя и твое потомство.

15 Я с тобой и буду охранять тебя, куда бы ты ни пошел, и верну тебя в эту землю. Я не покину тебя и исполню все, что обещал тебе.

16 Проснувшись, Иаков подумал: «Истинно, на этом месте Господь, а я и не знал».

17 Ему было страшно, и он сказал: — Как устрашает это место! Не иначе, как здесь дом Бога, и это — врата небес.

18 Иаков поднялся рано утром, взял камень, который он клал себе под голову, поставил его памятным знаком и возлил на него масло.

19 Он назвал это место Вефиль, хотя в начале тот город назывался Луз.

20 Затем Иаков дал клятву, сказав: — Если Бог будет со мной и сохранит меня в этом странствии, даст мне хлеба в пищу и одежду на плечи,

21 так что я вернусь и буду жить в мире в доме моего отца, и если Господь будет моим Богом,

22 то этот камень, который я поставил, будет памятным знаком, и будет здесь Божьим домом, и от всего, что Ты даешь мне, я дам Тебе десятую часть.

Буття

Розділ 28

Бытие

Глава 28

1 І покликав Ісак Якова, і поблагословив його, і наказав йому та й промовив: „Не бери жінки з дочок ханаанських.

1 Исаак позвал Иакова, благословил его и дал ему такой наказ: — Не женись на хананеянке.

2 Устань, піди до Падану арамейського, до дому Бетуїла, батька твоєї матері, і візьми собі звідти жінку з дочок Лавана, брата матері твоєї.

2 Немедленно отправляйся в Паддан-Арам, в дом Бетуила, отца твоей матери. Возьми там себе жену из дочерей Лавана, брата твоей матери.

3 А Бог Всемогутній поблагосло́вить тебе, і розплодить тебе, і розмножить тебе, — і ти станеш громадою народів.

3 Да благословит тебя Бог Всемогущий и сделает тебя плодовитым и размножит тебя, чтобы от тебя произошло множество народов.

4 І дасть тобі благослове́ння Авраамове, тобі та потомству твоєму з тобою, щоб віддати тобі землю твого́ тимчасового замешкання, що Бог дав був її Авраамові“.

4 Да наделит Он тебя и твоих потомков благословением Авраама, чтобы ты приобрел во владение землю, на которой ты ныне живешь как пришелец; землю, которую Бог дал Аврааму.

5 І послав Ісак Якова, і пішов він до Падану арамейського, до Лавана, сина Бетуїлового, арамеянина, брата Ревеки, матері Якова й Ісава.

5 Потом Исаак простился с Иаковом, и тот пошел в Паддан-Арам, к Лавану, сыну арамея Бетуила, брату Ревекки, матери Иакова и Исава.

6 І побачив Ісав, що Ісак поблагословив Якова, і послав його до Падану арамейського, щоб узяв собі звідти жінку, і поблагословив його, кажучи: „Не бери жінки з дочок ханаанських“,

6 Исав узнал, что Исаак благословил Иакова и послал его в Паддан-Арам, чтобы взять оттуда жену, и что он, благословляя, наказал ему: «Не женись на хананеянке»,

7 і що послухався Яків батька свого й матері своєї, та й пішов до Падану арамейського.

7 и что Иаков послушался отца и мать и пошел в Паддан-Арам.

8 І побачив Ісав, що до́чки ханаанські недобрі в очах Ісака, батька його,

8 Тогда Исав понял, как не по душе были хананеянки его отцу Исааку.

9 і пішов Ісав до Ізмаїла, і взяв Махалату, дочку Ізмаїла, сина Авраамового, сестру Невайотову, до жінок своїх за жінку.

9 И он пошел к Измаилу и взял себе в жены, помимо тех, которые у него уже были, Махалату, сестру Невайота, дочь Измаила, сына Авраама.

10 І вийшов Яків із Беер-Шеви, і пішов до Харану.

10 Иаков оставил Вирсавию и направился в Харран.

11 І натрапив він був на одне місце, і ночував там, бо сонце зайшло було. І взяв він з каміння того місця, і поклав собі в голови. І він ліг на тім місці.

11 Дойдя до некоего места, он остановился на ночь, потому что солнце уже село. Он взял там один из камней, положил себе под голову и лег спать.

12 І снилось йому, — ось драбина поставлена на землю, а верх її сягав аж неба. І ось Анголи́ Божі виходили й сходили по ній.

12 Ему приснился сон: он увидел лестницу, которая стояла на земле, а верхом достигала неба, и ангелы Бога поднимались и спускались по ней.

13 І ото Господь став на ній і промовив: „Я Господь, Бог Авраама, батька твого, і Бог Ісака. Земля, на якій ти лежиш, — Я дам її тобі та наща́дкам твої́м.

13 Над ней стоял Господь и говорил: — Я — Господь, Бог твоего отца Авраама и Бог Исаака; землю, на которой ты сейчас лежишь, Я дам тебе и твоим потомкам.

14 І буде потомство твоє, немов порох землі. І поши́ришся ти на захід, і на схід, і на північ, і на південь. І благословля́ться в тобі та в наща́дках твоїх всі племе́на землі.

14 Твои потомки будут многочисленны, как земная пыль, и ты распространишься на запад и на восток, на север и на юг. Все народы на земле получат благословение через тебя и твое потомство.

15 І ось Я з тобою, і буду тебе пильнувати скрізь, куди пі́деш, і верну́ тебе до цієї землі, бо Я не покину тебе, аж поки не вчиню́, що Я сказав був тобі“.

15 Я с тобой и буду охранять тебя, куда бы ты ни пошел, и верну тебя в эту землю. Я не покину тебя и исполню все, что обещал тебе.

16 І прокинувся Яків зо свого сну, та й сказав: „Дійсно, Господь пробува́є на цьому місці, а того я й не знав!“

16 Проснувшись, Иаков подумал: «Истинно, на этом месте Господь, а я и не знал».

17 І злякався він і сказав: „Яке страшне́ оце місце! Це ніщо інше, як дім Божий, і це брама небесна“.

17 Ему было страшно, и он сказал: — Как устрашает это место! Не иначе, как здесь дом Бога, и это — врата небес.

18 І встав Яків рано вранці, і взяв каменя, що поклав був собі в голови, і поставив його за пам'ятника, і вилив оливу на його верх.

18 Иаков поднялся рано утром, взял камень, который он клал себе под голову, поставил его памятным знаком и возлил на него масло.

19 І назвав він ім'я́ тому місцю: Бет-Ел, а ймення того міста напочатку було Луз.

19 Он назвал это место Вефиль, хотя в начале тот город назывался Луз.

20 І склав Яків обі́тницю, говорячи: „Коли Бог буде зо мною, і буде мене пильнувати на цій дорозі, якою ходжу́, і дасть мені хліба їсти та одежу вдягнутись,

20 Затем Иаков дал клятву, сказав: — Если Бог будет со мной и сохранит меня в этом странствии, даст мне хлеба в пищу и одежду на плечи,

21 і я з миром вернуся до дому батька свого, то Госпо́дь буде мені Богом,

21 так что я вернусь и буду жить в мире в доме моего отца, и если Господь будет моим Богом,

22 і цей камінь, що я поставив за пам'ятника, буде домом Божим. І зо всього, що даси Ти мені, я, — щодо десятини, — дам десятину Тобі!“

22 то этот камень, который я поставил, будет памятным знаком, и будет здесь Божьим домом, и от всего, что Ты даешь мне, я дам Тебе десятую часть.

1.0x