Буття

Розділ 28

1 І покликав Ісак Якова, і поблагословив його, і наказав йому та й промовив: „Не бери жінки з дочок ханаанських.

2 Устань, піди до Падану арамейського, до дому Бетуїла, батька твоєї матері, і візьми собі звідти жінку з дочок Лавана, брата матері твоєї.

3 А Бог Всемогутній поблагосло́вить тебе, і розплодить тебе, і розмножить тебе, — і ти станеш громадою народів.

4 І дасть тобі благослове́ння Авраамове, тобі та потомству твоєму з тобою, щоб віддати тобі землю твого́ тимчасового замешкання, що Бог дав був її Авраамові“.

5 І послав Ісак Якова, і пішов він до Падану арамейського, до Лавана, сина Бетуїлового, арамеянина, брата Ревеки, матері Якова й Ісава.

6 І побачив Ісав, що Ісак поблагословив Якова, і послав його до Падану арамейського, щоб узяв собі звідти жінку, і поблагословив його, кажучи: „Не бери жінки з дочок ханаанських“,

7 і що послухався Яків батька свого й матері своєї, та й пішов до Падану арамейського.

8 І побачив Ісав, що до́чки ханаанські недобрі в очах Ісака, батька його,

9 і пішов Ісав до Ізмаїла, і взяв Махалату, дочку Ізмаїла, сина Авраамового, сестру Невайотову, до жінок своїх за жінку.

10 І вийшов Яків із Беер-Шеви, і пішов до Харану.

11 І натрапив він був на одне місце, і ночував там, бо сонце зайшло було. І взяв він з каміння того місця, і поклав собі в голови. І він ліг на тім місці.

12 І снилось йому, — ось драбина поставлена на землю, а верх її сягав аж неба. І ось Анголи́ Божі виходили й сходили по ній.

13 І ото Господь став на ній і промовив: „Я Господь, Бог Авраама, батька твого, і Бог Ісака. Земля, на якій ти лежиш, — Я дам її тобі та наща́дкам твої́м.

14 І буде потомство твоє, немов порох землі. І поши́ришся ти на захід, і на схід, і на північ, і на південь. І благословля́ться в тобі та в наща́дках твоїх всі племе́на землі.

15 І ось Я з тобою, і буду тебе пильнувати скрізь, куди пі́деш, і верну́ тебе до цієї землі, бо Я не покину тебе, аж поки не вчиню́, що Я сказав був тобі“.

16 І прокинувся Яків зо свого сну, та й сказав: „Дійсно, Господь пробува́є на цьому місці, а того я й не знав!“

17 І злякався він і сказав: „Яке страшне́ оце місце! Це ніщо інше, як дім Божий, і це брама небесна“.

18 І встав Яків рано вранці, і взяв каменя, що поклав був собі в голови, і поставив його за пам'ятника, і вилив оливу на його верх.

19 І назвав він ім'я́ тому місцю: Бет-Ел, а ймення того міста напочатку було Луз.

20 І склав Яків обі́тницю, говорячи: „Коли Бог буде зо мною, і буде мене пильнувати на цій дорозі, якою ходжу́, і дасть мені хліба їсти та одежу вдягнутись,

21 і я з миром вернуся до дому батька свого, то Госпо́дь буде мені Богом,

22 і цей камінь, що я поставив за пам'ятника, буде домом Божим. І зо всього, що даси Ти мені, я, — щодо десятини, — дам десятину Тобі!“

Бытие

Глава 28

1 Исаак позвал к себе Иакова, благословил его и дал ему такой наказ: «Ханаанеянку в жены не бери,

2 а отправляйся поскорее в Паддан-Арам, в дом Бетуэля, к отцу твоей матери; там и возьми себе жену из дочерей Лавана, брата ее.

3 Бог Всесильный да благословит тебя! Да сделает Он тебя плодовитым и потомство твое многочисленным, дабы ты стал отцом множества народов!

4 Да дарует Он тебе и потомству твоему с тобою благословение, которое Он дал Аврааму, чтобы ты овладел землею, на которой живешь человеком пришлым, овладел той землею, которую Бог обещал дать Аврааму!»

5 Так Исаак отправил Иакова в Паддан-Арам, и тот пошел туда, чтобы жить у Лавана, сына Бетуэля-арамея, брата Ревекки, матери Иакова и Исава.

6 Исав узнал, что Исаак благословил Иакова и послал его в Паддан-Арам, чтобы тот нашел там себе жену, и что, благословляя, отец обязал Иакова не брать в жены ханаанеянку.

7 Узнал он и то, что Иаков послушался родителей и пошел в Паддан-Арам.

8 Видя, что невестки из ханаанеянок не угодны его отцу Исааку,

9 Исав пошел к своему дяде Измаилу, сыну Авраама, и (хотя у Исава уже были жены) взял себе еще одну жену Махалат, дочь Измаила, сестру Невайота.

10 Иаков покинул Беэр-Шеву и направился в Харан.

11 Дошел он до некоего места и, так как солнце уже зашло, остался там на ночь под открытым небом. Нашел он на том месте камень, положил его себе в изголовье и лег спать.

12 И увидел Иаков во сне лестницу, основание которой покоилось на земле, а верхние ступени достигали неба. Ангелы Божии поднимались и спускались по этой лестнице.

13 ГОСПОДЬ стоял перед ним и говорил ему: «Я ГОСПОДЬ, Бог Авраама, праотца твоего, и Бог Исаака. Землю, на которой ты лежишь, Я дарую тебе и потомкам твоим.

14 Они неисчислимы будут, словно песок на земле. Распространятся поселения их на запад и на восток, на север и на юг. Благословением для всех народов земли будешь ты и потомки твои.

15 Знай же, Я — с тобою и буду всюду хранить тебя, куда бы ты ни пошел, и верну тебя в эту страну. Я не оставлю тебя, не исполнив того, что обещал тебе».

16 Пробудившись ото сна, Иаков сказал: «Поистине ГОСПОДЬ пребывает на этом месте, а я и не знал!»

17 Охваченный страхом, он воскликнул: «Какой трепет во мне вызывает святое место сие! Это не что иное, как дом Божий, это врата небес!»

18 Встав рано утром, Иаков взял камень, который клал себе в изголовье, поставил его памятником и возлил на него елей.

19 Он назвал то место Бет-Эль. (Прежнее название расположенного вблизи города было Луз.)

20 И дал Иаков такой обет: «Если Бог будет со мной, оградит меня от бед в пути и дарует мне хлеб и одежду,

21 если благополучно вернусь я в отчий дом, то будет ГОСПОДЬ моим Богом, как никогда прежде,

22 а на этом месте, где камень сей я памятником поставил, будет дом Божий; и из всего, что Ты, Боже, даруешь мне, я обязательно буду отдавать Тебе десятую часть».

Буття

Розділ 28

Бытие

Глава 28

1 І покликав Ісак Якова, і поблагословив його, і наказав йому та й промовив: „Не бери жінки з дочок ханаанських.

1 Исаак позвал к себе Иакова, благословил его и дал ему такой наказ: «Ханаанеянку в жены не бери,

2 Устань, піди до Падану арамейського, до дому Бетуїла, батька твоєї матері, і візьми собі звідти жінку з дочок Лавана, брата матері твоєї.

2 а отправляйся поскорее в Паддан-Арам, в дом Бетуэля, к отцу твоей матери; там и возьми себе жену из дочерей Лавана, брата ее.

3 А Бог Всемогутній поблагосло́вить тебе, і розплодить тебе, і розмножить тебе, — і ти станеш громадою народів.

3 Бог Всесильный да благословит тебя! Да сделает Он тебя плодовитым и потомство твое многочисленным, дабы ты стал отцом множества народов!

4 І дасть тобі благослове́ння Авраамове, тобі та потомству твоєму з тобою, щоб віддати тобі землю твого́ тимчасового замешкання, що Бог дав був її Авраамові“.

4 Да дарует Он тебе и потомству твоему с тобою благословение, которое Он дал Аврааму, чтобы ты овладел землею, на которой живешь человеком пришлым, овладел той землею, которую Бог обещал дать Аврааму!»

5 І послав Ісак Якова, і пішов він до Падану арамейського, до Лавана, сина Бетуїлового, арамеянина, брата Ревеки, матері Якова й Ісава.

5 Так Исаак отправил Иакова в Паддан-Арам, и тот пошел туда, чтобы жить у Лавана, сына Бетуэля-арамея, брата Ревекки, матери Иакова и Исава.

6 І побачив Ісав, що Ісак поблагословив Якова, і послав його до Падану арамейського, щоб узяв собі звідти жінку, і поблагословив його, кажучи: „Не бери жінки з дочок ханаанських“,

6 Исав узнал, что Исаак благословил Иакова и послал его в Паддан-Арам, чтобы тот нашел там себе жену, и что, благословляя, отец обязал Иакова не брать в жены ханаанеянку.

7 і що послухався Яків батька свого й матері своєї, та й пішов до Падану арамейського.

7 Узнал он и то, что Иаков послушался родителей и пошел в Паддан-Арам.

8 І побачив Ісав, що до́чки ханаанські недобрі в очах Ісака, батька його,

8 Видя, что невестки из ханаанеянок не угодны его отцу Исааку,

9 і пішов Ісав до Ізмаїла, і взяв Махалату, дочку Ізмаїла, сина Авраамового, сестру Невайотову, до жінок своїх за жінку.

9 Исав пошел к своему дяде Измаилу, сыну Авраама, и (хотя у Исава уже были жены) взял себе еще одну жену Махалат, дочь Измаила, сестру Невайота.

10 І вийшов Яків із Беер-Шеви, і пішов до Харану.

10 Иаков покинул Беэр-Шеву и направился в Харан.

11 І натрапив він був на одне місце, і ночував там, бо сонце зайшло було. І взяв він з каміння того місця, і поклав собі в голови. І він ліг на тім місці.

11 Дошел он до некоего места и, так как солнце уже зашло, остался там на ночь под открытым небом. Нашел он на том месте камень, положил его себе в изголовье и лег спать.

12 І снилось йому, — ось драбина поставлена на землю, а верх її сягав аж неба. І ось Анголи́ Божі виходили й сходили по ній.

12 И увидел Иаков во сне лестницу, основание которой покоилось на земле, а верхние ступени достигали неба. Ангелы Божии поднимались и спускались по этой лестнице.

13 І ото Господь став на ній і промовив: „Я Господь, Бог Авраама, батька твого, і Бог Ісака. Земля, на якій ти лежиш, — Я дам її тобі та наща́дкам твої́м.

13 ГОСПОДЬ стоял перед ним и говорил ему: «Я ГОСПОДЬ, Бог Авраама, праотца твоего, и Бог Исаака. Землю, на которой ты лежишь, Я дарую тебе и потомкам твоим.

14 І буде потомство твоє, немов порох землі. І поши́ришся ти на захід, і на схід, і на північ, і на південь. І благословля́ться в тобі та в наща́дках твоїх всі племе́на землі.

14 Они неисчислимы будут, словно песок на земле. Распространятся поселения их на запад и на восток, на север и на юг. Благословением для всех народов земли будешь ты и потомки твои.

15 І ось Я з тобою, і буду тебе пильнувати скрізь, куди пі́деш, і верну́ тебе до цієї землі, бо Я не покину тебе, аж поки не вчиню́, що Я сказав був тобі“.

15 Знай же, Я — с тобою и буду всюду хранить тебя, куда бы ты ни пошел, и верну тебя в эту страну. Я не оставлю тебя, не исполнив того, что обещал тебе».

16 І прокинувся Яків зо свого сну, та й сказав: „Дійсно, Господь пробува́є на цьому місці, а того я й не знав!“

16 Пробудившись ото сна, Иаков сказал: «Поистине ГОСПОДЬ пребывает на этом месте, а я и не знал!»

17 І злякався він і сказав: „Яке страшне́ оце місце! Це ніщо інше, як дім Божий, і це брама небесна“.

17 Охваченный страхом, он воскликнул: «Какой трепет во мне вызывает святое место сие! Это не что иное, как дом Божий, это врата небес!»

18 І встав Яків рано вранці, і взяв каменя, що поклав був собі в голови, і поставив його за пам'ятника, і вилив оливу на його верх.

18 Встав рано утром, Иаков взял камень, который клал себе в изголовье, поставил его памятником и возлил на него елей.

19 І назвав він ім'я́ тому місцю: Бет-Ел, а ймення того міста напочатку було Луз.

19 Он назвал то место Бет-Эль. (Прежнее название расположенного вблизи города было Луз.)

20 І склав Яків обі́тницю, говорячи: „Коли Бог буде зо мною, і буде мене пильнувати на цій дорозі, якою ходжу́, і дасть мені хліба їсти та одежу вдягнутись,

20 И дал Иаков такой обет: «Если Бог будет со мной, оградит меня от бед в пути и дарует мне хлеб и одежду,

21 і я з миром вернуся до дому батька свого, то Госпо́дь буде мені Богом,

21 если благополучно вернусь я в отчий дом, то будет ГОСПОДЬ моим Богом, как никогда прежде,

22 і цей камінь, що я поставив за пам'ятника, буде домом Божим. І зо всього, що даси Ти мені, я, — щодо десятини, — дам десятину Тобі!“

22 а на этом месте, где камень сей я памятником поставил, будет дом Божий; и из всего, что Ты, Боже, даруешь мне, я обязательно буду отдавать Тебе десятую часть».

1.0x