Библия - Обещанное Восстановление

Вiд Iвана

Розділ 18

1 Промовивши це, Ісус вийшов із учнями Своїми на то́й бік потоку Кедро́ну, де був сад, до якого ввійшов Він та учні Його.

2 Але й Юда, що видав Його, знав те місце, бо там часто збирались Ісус й Його учні.

3 Отож Юда, узявши відділ ві́йська та службу від первосвящеників і фарисеїв, приходить туди із смолоски́пами, та з ліхтарями, та з зброєю.

4 А Ісус, усе ві́давши, що́ з Ним статися має, виходить та й каже до них: „Кого́ ви шукаєте?“

5 Йому відповіли: „Ісуса Назаряни́на“. Він говорить до них: „Це Я“! А стояв із ними й Юда, що видав Його.

6 I як тільки сказав їм: „Це Я“, вони подали́ся назад, та й на землю попа́дали.

7 І Він знов запитав їх: „Кого́ ви шукаєте?“ Вони ж відказали: „Ісуса Назаряни́на“.

8 Ісус відповів: „Я сказав вам, що це Я. Отож, як Мене ви шукаєте, то дайте оцим відійти “, —

9 щоб збулося те слово, що Він був сказав: „Я не втратив ніко́го із тих, кого дав Ти Мені“.

10 Тоді Си́мон Петро, меча мавши, його ви́хопив, і рубону́в раба́ первосвященика, — і відтя́в праве́ вухо йому́. А рабу́ на ім'я́ було Малх.

11 Та промовив Ісус до Петра: Всунь у пі́хви меча! Чи ж не мав би Я пити ту чашу, що Отець дав Мені?“

12 Відділ же війська та тисяцький і служба юдейська схопи́ли Ісуса, і зв'язали Його,

13 і повели Його перше до Анни, бо тестем доводивсь Кайяфі, що первосвящеником був того року.

14 Це ж був той Кайя́фа, що порадив юдеям, що ліпше померти люди́ні одній за наро́д.

15 А Симон Петро й інший учень ішли за Ісусом слідо́м. Той же учень відо́мий був первосвященикові, і ввійшов у двір первосвящеників із Ісусом.

16 А Петро за ворітьми стояв. Тоді вийшов той учень, що відо́мий був первосвященикові, і сказав ворота́рці, — і впровадив Петра.

17 І питає Петра ворота́рка служни́ця: „Ти хіба не з учнів Цього Чоловіка?“ Той відказує: „Ні!“

18 А раби й служба, розклавши огонь, стояли та й грілися, бо був холод. І Петро стояв із ними та грівся.

19 А первосвященик спитався Ісуса про учнів Його, і про науку Його.

20 Ісус Йому відповідь дав: „Я світові явно казав. Я постійно навчав у синагозі й у храмі, куди всі юдеї збираються, а таємно нічо́го Я не говорив.

21 Чого ти питаєш Мене? Поспитайся тих, що чули, що́ Я їм говорив. Отже, знають вони, про що Я говорив“.

22 А як Він це сказав, то один із присутньої там служби вдарив Ісуса в щоку́, говорячи: „То так відповідаєш первосвященикові?“

23 Ісус йому відповідь дав: „Якщо зле Я сказав, — покажи, що то зле; коли ж добре, — за що́ Мене б'єш?“

24 І відіслав Його Анна зв'язаним первосвященикові Кайяфі.

25 А Си́мон Петро стояв, гріючись. І сказали до нього: „Чи й ти не з учнів Його?“ Він відрікся й сказав: „Ні!“

26 Говорить один із рабів первосвященика, родич тому́, що йому Петро вухо відтя́в: „Чи тебе я не бачив у саду́ з Ним?“

27 І зно́ву відрікся Петро, — і заспівав півень хвилі тієї.

28 А Ісуса ведуть від Кайяфи в прето́рій. Був же ра́нок. Та вони не ввійшли до прето́рія, щоб не опога́нитись, а щоб їсти пасху.

29 Тоді вийшов Пилат назо́вні до них і сказав: „Яку ска́ргу приносите ви на Цього Чоловіка?“

30 Вони відповіли та й сказали йому: „Коли́ б Цей злочи́нцем не був, ми б Його тобі не видавали“.

31 А Пилат їм сказав: „Візьміть Його, та й за вашим Зако́ном судіть Його“. Юдеї сказали йому: „Нам не вільно нікого вбивати“, —

32 щоб збулося Ісусове слово, що його Він прорік, зазначаючи, якою то смертю Він має померти.

33 Тоді зно́ву Пилат увійшов у прето́рій, і покликав Ісуса, і до Нього сказав: „Чи Ти Цар Юдейський?“

34 Ісус відповів: „Чи від себе самого питаєш ти це, чи то інші тобі говорили про Мене?“

35 Пилат відповів: „Чи ж юде́янин я? Твій наро́д та первосвященики мені Тебе видали. Що таке Ти вчинив?“

36 Ісус відповів: „Моє Царство не із світу цього́. Якби із цього світу було́ Моє Царство, то служба Моя́ воювала б, щоб не ви́даний був Я юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси“.

37 Сказав же до Нього Пила́т: „Так Ти Цар?“ Ісус відповів: „Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засві́дчити правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос“.

38 Говорить до Нього Пила́т: „Що є правда?“ І сказавши оце, до юдеїв знов вийшов, та й каже до них: „Не знахо́джу Я в Ньому провини нія́кої.

39 Та ви маєте зви́чай, щоб я випустив вам одно́го на Пасху. Чи хочете отже, — відпущу́ вам Царя Юдейського?“

40 Та зно́ву вони зняли крик, вимагаючи: „Не Його, а Вара́вву!“ А Вара́вва був злочи́нець.

Евангелие от Иоанна

Глава 18

1 Сказав это, Иисус пошел со Своими учениками на другую сторону Кедронской долины, где был сад, в который они и вошли.

2 Предатель Иуда знал это место, так как Иисус часто собирался там со Своими учениками.

3 Поэтому Иуда привел туда с собой отряд римских воинов, а также слуг, посланных первосвященниками и фарисеями. Они пришли с фонарями, факелами и оружием.

4 Иисус знал все, что должно было с Ним произойти. Он вышел вперед и спросил: — Кого вы ищете?

5 — Иисуса из Назарета, — ответили те. — Это Я, — сказал Иисус. Предатель Иуда тоже стоял с ними.

6 Когда Иисус сказал: «Это Я», они отступили назад и упали на землю.

7 Он опять спросил их: — Кого вы ищете? — Иисуса из Назарета, — сказали они.

8 — Я же вам сказал, что это Я, — ответил Иисус. — Если вы ищете Меня, то отпустите остальных.

9 Он сказал это, чтобы исполнились Его слова: «Я не потерял никого из тех, кого Ты дал Мне».

10 У Симона Петра был меч, он выхватил его, ударил слугу первосвященника и отсек ему правое ухо. Слугу звали Малх.

11 Тогда Иисус сказал Петру: — Вложи меч в ножны! Разве Я не должен выпить чашу, которую дал Мне Отец?

12 Отряд римских воинов, их командир и иудейские стражники арестовали Иисуса и связали Его.

13 Они привели Его вначале к Анне. Анна был тестем Кайафы, который был в тот год первосвященником.

14 Это был Кайафа, который убеждал иудеев, что будет лучше, если один человек умрет за народ.

15 Симон Петр и еще один ученик шли следом за Иисусом. Первосвященник знал этого ученика, и поэтому тот смог пройти с Иисусом во двор,

16 а Петр остался снаружи у ворот. Ученик, который был знаком первосвященнику, вышел, поговорил с привратницей и провел Петра внутрь.

17 — Ты случайно не один из учеников Этого Человека? — спросила привратница. — Нет, — ответил Петр.

18 Было холодно. Слуги и стражники разложили костер и грелись у него. Петр тоже стоял у костра и грелся.

19 Тем временем первосвященник допрашивал Иисуса о Его учениках и учении.

20 — Я открыто говорил миру, — отвечал Иисус, — Я всегда учил в синагогах или в храме, там, где собираются все иудеи. Тайного Я ничего не говорил.

21 Зачем ты Меня допрашиваешь? Спроси тех, кто Меня слушал, они наверняка знают, что Я говорил.

22 Когда Иисус это сказал, один из стоявших поблизости служителей ударил Иисуса по лицу. — Ты как разговариваешь с первосвященником! — возмутился он.

23 — Если Я сказал что-то не так, то укажи, что не так, — ответил Иисус. — Если же Я прав, то зачем ты бьешь Меня?

24 Анна отослал Иисуса связанным к первосвященнику Кайафе.

25 Симон Петр все стоял и грелся у костра, когда его еще раз спросили: — Ты случайно не один из Его учеников? Петр отрицал. — Нет, — сказал он.

26 Тогда один из слуг первосвященника, родственник того, которому Петр отсек ухо, сказал: — Разве не тебя я видел с Ним в саду?

27 Петр снова стал все отрицать, и в этот момент пропел петух.

28 От Кайафы Иисуса повели в резиденцию наместника. Было раннее утро, и иудеи, опасаясь оскверниться, не вошли в здание, иначе они не смогли бы потом есть пасхальный ужин.

29 Поэтому Пилат вышел к ним. — В чем вы обвиняете Этого Человека? — спросил он.

30 — Не будь Он преступником, мы бы не привели Его к тебе, — ответили они.

31 Пилат сказал: — Берите Его сами и судите по вашему Закону. — Но у нас нет права никого казнить, — возразили иудеи.

32 Так должны были исполниться слова Иисуса о том, какой смертью Он умрет.

33 Тогда Пилат вошел внутрь своей резиденции, вызвал Иисуса и спросил Его: — Ты Царь иудеев?

34 — Ты это от себя говоришь, или тебе обо Мне сказали другие? — спросил в ответ Иисус.

35 — Я что, иудей? — ответил Пилат. — Это Твой народ и первосвященники передали Тебя мне. Что Ты сделал?

36 Иисус сказал: — Царство Мое — не одно из царств этого мира. Если бы оно было таким, то Мои подданные сражались бы за Меня, чтобы Я не был передан иудеям. Но сейчас Мое Царство не отсюда.

37 — Так значит, Ты все-таки Царь? — спросил Пилат. — Ты сам говоришь, что Я Царь, — ответил Иисус. — Я родился и пришел в мир, чтобы свидетельствовать об истине. Всякий, кто на стороне истины, слушает Меня.

38 Пилат спросил: — Что есть истина? Потом он опять вышел к иудеям и сказал: — Я не нахожу в Нем никакой вины.

39 — У вас есть обычай, чтобы я на Пасху отпускал на свободу одного из заключенных. Хотите, чтобы я отпустил вам «Царя иудеев»?

40 Они в ответ закричали: — Нет! Не Его! Отпусти нам Варавву! Варавва же был мятежником.

Вiд Iвана Розділ 18	Евангелие от Иоанна Глава 18
1 Промовивши це, Ісус вийшов із учнями Своїми на то́й бік потоку Кедро́ну, де був сад, до якого ввійшов Він та учні Його.	1 Сказав это, Иисус пошел со Своими учениками на другую сторону Кедронской долины, где был сад, в который они и вошли.
2 Але й Юда, що видав Його, знав те місце, бо там часто збирались Ісус й Його учні.	2 Предатель Иуда знал это место, так как Иисус часто собирался там со Своими учениками.
3 Отож Юда, узявши відділ ві́йська та службу від первосвящеників і фарисеїв, приходить туди із смолоски́пами, та з ліхтарями, та з зброєю.	3 Поэтому Иуда привел туда с собой отряд римских воинов, а также слуг, посланных первосвященниками и фарисеями. Они пришли с фонарями, факелами и оружием.
4 А Ісус, усе ві́давши, що́ з Ним статися має, виходить та й каже до них: „Кого́ ви шукаєте?“	4 Иисус знал все, что должно было с Ним произойти. Он вышел вперед и спросил: — Кого вы ищете?
5 Йому відповіли: „Ісуса Назаряни́на“. Він говорить до них: „Це Я“! А стояв із ними й Юда, що видав Його.	5 — Иисуса из Назарета, — ответили те. — Это Я, — сказал Иисус. Предатель Иуда тоже стоял с ними.
6 I як тільки сказав їм: „Це Я“, вони подали́ся назад, та й на землю попа́дали.	6 Когда Иисус сказал: «Это Я», они отступили назад и упали на землю.
7 І Він знов запитав їх: „Кого́ ви шукаєте?“ Вони ж відказали: „Ісуса Назаряни́на“.	7 Он опять спросил их: — Кого вы ищете? — Иисуса из Назарета, — сказали они.
8 Ісус відповів: „Я сказав вам, що це Я. Отож, як Мене ви шукаєте, то дайте оцим відійти “, —	8 — Я же вам сказал, что это Я, — ответил Иисус. — Если вы ищете Меня, то отпустите остальных.
9 щоб збулося те слово, що Він був сказав: „Я не втратив ніко́го із тих, кого дав Ти Мені“.	9 Он сказал это, чтобы исполнились Его слова: «Я не потерял никого из тех, кого Ты дал Мне».
10 Тоді Си́мон Петро, меча мавши, його ви́хопив, і рубону́в раба́ первосвященика, — і відтя́в праве́ вухо йому́. А рабу́ на ім'я́ було Малх.	10 У Симона Петра был меч, он выхватил его, ударил слугу первосвященника и отсек ему правое ухо. Слугу звали Малх.
11 Та промовив Ісус до Петра: Всунь у пі́хви меча! Чи ж не мав би Я пити ту чашу, що Отець дав Мені?“	11 Тогда Иисус сказал Петру: — Вложи меч в ножны! Разве Я не должен выпить чашу, которую дал Мне Отец?
12 Відділ же війська та тисяцький і служба юдейська схопи́ли Ісуса, і зв'язали Його,	12 Отряд римских воинов, их командир и иудейские стражники арестовали Иисуса и связали Его.
13 і повели Його перше до Анни, бо тестем доводивсь Кайяфі, що первосвящеником був того року.	13 Они привели Его вначале к Анне. Анна был тестем Кайафы, который был в тот год первосвященником.
14 Це ж був той Кайя́фа, що порадив юдеям, що ліпше померти люди́ні одній за наро́д.	14 Это был Кайафа, который убеждал иудеев, что будет лучше, если один человек умрет за народ.
15 А Симон Петро й інший учень ішли за Ісусом слідо́м. Той же учень відо́мий був первосвященикові, і ввійшов у двір первосвящеників із Ісусом.	15 Симон Петр и еще один ученик шли следом за Иисусом. Первосвященник знал этого ученика, и поэтому тот смог пройти с Иисусом во двор,
16 А Петро за ворітьми стояв. Тоді вийшов той учень, що відо́мий був первосвященикові, і сказав ворота́рці, — і впровадив Петра.	16 а Петр остался снаружи у ворот. Ученик, который был знаком первосвященнику, вышел, поговорил с привратницей и провел Петра внутрь.
17 І питає Петра ворота́рка служни́ця: „Ти хіба не з учнів Цього Чоловіка?“ Той відказує: „Ні!“	17 — Ты случайно не один из учеников Этого Человека? — спросила привратница. — Нет, — ответил Петр.
18 А раби й служба, розклавши огонь, стояли та й грілися, бо був холод. І Петро стояв із ними та грівся.	18 Было холодно. Слуги и стражники разложили костер и грелись у него. Петр тоже стоял у костра и грелся.
19 А первосвященик спитався Ісуса про учнів Його, і про науку Його.	19 Тем временем первосвященник допрашивал Иисуса о Его учениках и учении.
20 Ісус Йому відповідь дав: „Я світові явно казав. Я постійно навчав у синагозі й у храмі, куди всі юдеї збираються, а таємно нічо́го Я не говорив.	20 — Я открыто говорил миру, — отвечал Иисус, — Я всегда учил в синагогах или в храме, там, где собираются все иудеи. Тайного Я ничего не говорил.
21 Чого ти питаєш Мене? Поспитайся тих, що чули, що́ Я їм говорив. Отже, знають вони, про що Я говорив“.	21 Зачем ты Меня допрашиваешь? Спроси тех, кто Меня слушал, они наверняка знают, что Я говорил.
22 А як Він це сказав, то один із присутньої там служби вдарив Ісуса в щоку́, говорячи: „То так відповідаєш первосвященикові?“	22 Когда Иисус это сказал, один из стоявших поблизости служителей ударил Иисуса по лицу. — Ты как разговариваешь с первосвященником! — возмутился он.
23 Ісус йому відповідь дав: „Якщо зле Я сказав, — покажи, що то зле; коли ж добре, — за що́ Мене б'єш?“	23 — Если Я сказал что-то не так, то укажи, что не так, — ответил Иисус. — Если же Я прав, то зачем ты бьешь Меня?
24 І відіслав Його Анна зв'язаним первосвященикові Кайяфі.	24 Анна отослал Иисуса связанным к первосвященнику Кайафе.
25 А Си́мон Петро стояв, гріючись. І сказали до нього: „Чи й ти не з учнів Його?“ Він відрікся й сказав: „Ні!“	25 Симон Петр все стоял и грелся у костра, когда его еще раз спросили: — Ты случайно не один из Его учеников? Петр отрицал. — Нет, — сказал он.
26 Говорить один із рабів первосвященика, родич тому́, що йому Петро вухо відтя́в: „Чи тебе я не бачив у саду́ з Ним?“	26 Тогда один из слуг первосвященника, родственник того, которому Петр отсек ухо, сказал: — Разве не тебя я видел с Ним в саду?
27 І зно́ву відрікся Петро, — і заспівав півень хвилі тієї.	27 Петр снова стал все отрицать, и в этот момент пропел петух.
28 А Ісуса ведуть від Кайяфи в прето́рій. Був же ра́нок. Та вони не ввійшли до прето́рія, щоб не опога́нитись, а щоб їсти пасху.	28 От Кайафы Иисуса повели в резиденцию наместника. Было раннее утро, и иудеи, опасаясь оскверниться, не вошли в здание, иначе они не смогли бы потом есть пасхальный ужин.
29 Тоді вийшов Пилат назо́вні до них і сказав: „Яку ска́ргу приносите ви на Цього Чоловіка?“	29 Поэтому Пилат вышел к ним. — В чем вы обвиняете Этого Человека? — спросил он.
30 Вони відповіли та й сказали йому: „Коли́ б Цей злочи́нцем не був, ми б Його тобі не видавали“.	30 — Не будь Он преступником, мы бы не привели Его к тебе, — ответили они.
31 А Пилат їм сказав: „Візьміть Його, та й за вашим Зако́ном судіть Його“. Юдеї сказали йому: „Нам не вільно нікого вбивати“, —	31 Пилат сказал: — Берите Его сами и судите по вашему Закону. — Но у нас нет права никого казнить, — возразили иудеи.
32 щоб збулося Ісусове слово, що його Він прорік, зазначаючи, якою то смертю Він має померти.	32 Так должны были исполниться слова Иисуса о том, какой смертью Он умрет.
33 Тоді зно́ву Пилат увійшов у прето́рій, і покликав Ісуса, і до Нього сказав: „Чи Ти Цар Юдейський?“	33 Тогда Пилат вошел внутрь своей резиденции, вызвал Иисуса и спросил Его: — Ты Царь иудеев?
34 Ісус відповів: „Чи від себе самого питаєш ти це, чи то інші тобі говорили про Мене?“	34 — Ты это от себя говоришь, или тебе обо Мне сказали другие? — спросил в ответ Иисус.
35 Пилат відповів: „Чи ж юде́янин я? Твій наро́д та первосвященики мені Тебе видали. Що таке Ти вчинив?“	35 — Я что, иудей? — ответил Пилат. — Это Твой народ и первосвященники передали Тебя мне. Что Ты сделал?
36 Ісус відповів: „Моє Царство не із світу цього́. Якби із цього світу було́ Моє Царство, то служба Моя́ воювала б, щоб не ви́даний був Я юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси“.	36 Иисус сказал: — Царство Мое — не одно из царств этого мира. Если бы оно было таким, то Мои подданные сражались бы за Меня, чтобы Я не был передан иудеям. Но сейчас Мое Царство не отсюда.
37 Сказав же до Нього Пила́т: „Так Ти Цар?“ Ісус відповів: „Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засві́дчити правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос“.	37 — Так значит, Ты все-таки Царь? — спросил Пилат. — Ты сам говоришь, что Я Царь, — ответил Иисус. — Я родился и пришел в мир, чтобы свидетельствовать об истине. Всякий, кто на стороне истины, слушает Меня.
38 Говорить до Нього Пила́т: „Що є правда?“ І сказавши оце, до юдеїв знов вийшов, та й каже до них: „Не знахо́джу Я в Ньому провини нія́кої.	38 Пилат спросил: — Что есть истина? Потом он опять вышел к иудеям и сказал: — Я не нахожу в Нем никакой вины.
39 Та ви маєте зви́чай, щоб я випустив вам одно́го на Пасху. Чи хочете отже, — відпущу́ вам Царя Юдейського?“	39 — У вас есть обычай, чтобы я на Пасху отпускал на свободу одного из заключенных. Хотите, чтобы я отпустил вам «Царя иудеев»?
40 Та зно́ву вони зняли крик, вимагаючи: „Не Його, а Вара́вву!“ А Вара́вва був злочи́нець.	40 Они в ответ закричали: — Нет! Не Его! Отпусти нам Варавву! Варавва же был мятежником.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Вiд Iвана

Розділ 18

Евангелие от Иоанна

Глава 18

Вiд Iвана

Розділ 18

Евангелие от Иоанна

Глава 18

Старий завіт

Новий завіт

Вiд Iвана

Розділ 18

Евангелие от Иоанна

Глава 18

Вiд Iвана

Розділ 18

Евангелие от Иоанна

Глава 18

Старий
завіт

Новий
завіт