CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Ів. 18
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Вiд Iвана

Розділ 18

1 Промовивши це, Ісус вийшов із учнями Своїми на то́й бік потоку Кедро́ну, де був сад, до якого ввійшов Він та учні Його.

2 Але й Юда, що видав Його, знав те місце, бо там часто збирались Ісус й Його учні.

3 Отож Юда, узявши відділ ві́йська та службу від первосвящеників і фарисеїв, приходить туди із смолоски́пами, та з ліхтарями, та з зброєю.

4 А Ісус, усе ві́давши, що́ з Ним статися має, виходить та й каже до них: „Кого́ ви шукаєте?“

5 Йому відповіли: „Ісуса Назаряни́на“. Він говорить до них: „Це Я“! А стояв із ними й Юда, що видав Його.

6 I як тільки сказав їм: „Це Я“, вони подали́ся назад, та й на землю попа́дали.

7 І Він знов запитав їх: „Кого́ ви шукаєте?“ Вони ж відказали: „Ісуса Назаряни́на“.

8 Ісус відповів: „Я сказав вам, що це Я. Отож, як Мене ви шукаєте, то дайте оцим відійти “, —

9 щоб збулося те слово, що Він був сказав: „Я не втратив ніко́го із тих, кого дав Ти Мені“.

10 Тоді Си́мон Петро, меча мавши, його ви́хопив, і рубону́в раба́ первосвященика, — і відтя́в праве́ вухо йому́. А рабу́ на ім'я́ було Малх.

11 Та промовив Ісус до Петра: Всунь у пі́хви меча! Чи ж не мав би Я пити ту чашу, що Отець дав Мені?“

12 Відділ же війська та тисяцький і служба юдейська схопи́ли Ісуса, і зв'язали Його,

13 і повели Його перше до Анни, бо тестем доводивсь Кайяфі, що первосвящеником був того року.

14 Це ж був той Кайя́фа, що порадив юдеям, що ліпше померти люди́ні одній за наро́д.

15 А Симон Петро й інший учень ішли за Ісусом слідо́м. Той же учень відо́мий був первосвященикові, і ввійшов у двір первосвящеників із Ісусом.

16 А Петро за ворітьми стояв. Тоді вийшов той учень, що відо́мий був первосвященикові, і сказав ворота́рці, — і впровадив Петра.

17 І питає Петра ворота́рка служни́ця: „Ти хіба не з учнів Цього Чоловіка?“ Той відказує: „Ні!“

18 А раби й служба, розклавши огонь, стояли та й грілися, бо був холод. І Петро стояв із ними та грівся.

19 А первосвященик спитався Ісуса про учнів Його, і про науку Його.

20 Ісус Йому відповідь дав: „Я світові явно казав. Я постійно навчав у синагозі й у храмі, куди всі юдеї збираються, а таємно нічо́го Я не говорив.

21 Чого ти питаєш Мене? Поспитайся тих, що чули, що́ Я їм говорив. Отже, знають вони, про що Я говорив“.

22 А як Він це сказав, то один із присутньої там служби вдарив Ісуса в щоку́, говорячи: „То так відповідаєш первосвященикові?“

23 Ісус йому відповідь дав: „Якщо зле Я сказав, — покажи, що то зле; коли ж добре, — за що́ Мене б'єш?“

24 І відіслав Його Анна зв'язаним первосвященикові Кайяфі.

25 А Си́мон Петро стояв, гріючись. І сказали до нього: „Чи й ти не з учнів Його?“ Він відрікся й сказав: „Ні!“

26 Говорить один із рабів первосвященика, родич тому́, що йому Петро вухо відтя́в: „Чи тебе я не бачив у саду́ з Ним?“

27 І зно́ву відрікся Петро, — і заспівав півень хвилі тієї.

28 А Ісуса ведуть від Кайяфи в прето́рій. Був же ра́нок. Та вони не ввійшли до прето́рія, щоб не опога́нитись, а щоб їсти пасху.

29 Тоді вийшов Пилат назо́вні до них і сказав: „Яку ска́ргу приносите ви на Цього Чоловіка?“

30 Вони відповіли та й сказали йому: „Коли́ б Цей злочи́нцем не був, ми б Його тобі не видавали“.

31 А Пилат їм сказав: „Візьміть Його, та й за вашим Зако́ном судіть Його“. Юдеї сказали йому: „Нам не вільно нікого вбивати“, —

32 щоб збулося Ісусове слово, що його Він прорік, зазначаючи, якою то смертю Він має померти.

33 Тоді зно́ву Пилат увійшов у прето́рій, і покликав Ісуса, і до Нього сказав: „Чи Ти Цар Юдейський?“

34 Ісус відповів: „Чи від себе самого питаєш ти це, чи то інші тобі говорили про Мене?“

35 Пилат відповів: „Чи ж юде́янин я? Твій наро́д та первосвященики мені Тебе видали. Що таке Ти вчинив?“

36 Ісус відповів: „Моє Царство не із світу цього́. Якби із цього світу було́ Моє Царство, то служба Моя́ воювала б, щоб не ви́даний був Я юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси“.

37 Сказав же до Нього Пила́т: „Так Ти Цар?“ Ісус відповів: „Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засві́дчити правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос“.

38 Говорить до Нього Пила́т: „Що є правда?“ І сказавши оце, до юдеїв знов вийшов, та й каже до них: „Не знахо́джу Я в Ньому провини нія́кої.

39 Та ви маєте зви́чай, щоб я випустив вам одно́го на Пасху. Чи хочете отже, — відпущу́ вам Царя Юдейського?“

40 Та зно́ву вони зняли крик, вимагаючи: „Не Його, а Вара́вву!“ А Вара́вва був злочи́нець.

Евангелие от Иоанна

Глава 18

1 Сказав это, Иисус вышел с учениками Своими на ту сторону потока Кедрона, где был сад, в который вошел Сам и ученики Его.

2 Знал же и Иуда, предававший Его, это место, потому что часто собирался там Иисус с учениками Своими.

3 Итак, Иуда, взяв когорту, а от первосвященников и фарисеев — служителей, приходит туда с фонарями и факелами и оружием.

4 Иисус же, зная всё предстоящее Ему, вышел и говорит им: кого ищете?

5 Ответили Ему: Иисуса Назорея. Говорит им Иисус: Я есмь. Стоял же и Иуда, предававший Его, с ними.

6 Итак, когда Он сказал им: Я есмь, они отступили назад и упали на землю.

7 Тогда Он снова спросил их: кого ищете? Они сказали: Иисуса Назорея.

8 Ответил Иисус: Я сказал вам, что Я есмь. Итак, если Меня ищете, оставьте этих, пусть идут.

9 Да исполнится слово, которое Он сказал: из тех, кого Ты даровал Мне, Я не погубил никого.

10 Симон же Петр, у которого был меч, обнажил его и ударил первосвященникова раба, и отсек ему правое ухо; было же имя рабу Малх.

11 Сказал Иисус Петру: вложи меч в ножны. Чашу, которую дал Мне Отец, неужели Я не стану пить ее?

12 Итак, когорта и трибун и служители Иудейские взяли Иисуса и связали Его,

13 и отвели Его сперва к Анне, ибо он был тесть Каиафы, который был на тот год первосвященником.

14 Был же Каиафа тот, кто дал совет Иудеям, что лучше одному человеку умереть за народ.

15 Следовал за Иисусом Симон Петр и другой ученик. Ученик же тот был известен первосвященнику и вошел вместе с Иисусом во двор первосвященника;

16 а Петр стоял у двери снаружи. Вышел тогда тот ученик, другой, известный первосвященнику, и сказал привратнице и ввел Петра.

17 Говорит тогда Петру служанка-привратница: и ты не из учеников ли Этого Человека? Говорит он: нет.

18 И стояли рабы и служители: они разожгли уголья, потому что было холодно, и грелись. А с ними и Петр стоял и грелся.

19 Первосвященник же спросил Иисуса об учениках Его и об учении Его.

20 Ответил ему Иисус: Я всё открыто сказал миру; Я всегда учил в синагогах и в храме, где все Иудеи собираются, и тайно не говорил ничего.

21 Почему ты Меня спрашиваешь? Спроси слышавших, что Я говорил им. Они знают, что сказал Я.

22 Когда же Он сказал это, один из служителей, стоявший поблизости, ударил Иисуса в лицо и сказал: так-то отвечаешь Ты первосвященнику?

23 Ответил ему Иисус: если Я плохо сказал, свидетельствуй о том, что плохо. Если хорошо, почему ты Меня бьешь?

24 Тогда послал Его Анна связанным к Каиафе, первосвященнику.

25 А Симон Петр всё стоял и грелся. Сказали тогда ему: и ты не из учеников ли Его? Он отрекся и сказал: нет.

26 Говорит один из рабов первосвященника, родственник того, кому Петр отсек ухо: не я ли тебя видел в саду с Ним?

27 Тогда снова отрекся Петр, и тотчас пропел петух.

28 Итак, ведут Иисуса от Каиафы в преторию. Было утро, и сами они не вошли в преторию, чтобы не оскверниться, но есть пасху.

29 Вышел к ним Пилат наружу и говорит: какое обвинение выставляете вы против Этого Человека?

30 Ответили они и сказали ему: если бы Он не делал зла, мы не предали бы Его тебе.

31 Сказал им тогда Пилат: возьмите Его вы и по закону вашему судите Его. Сказали ему Иудеи: нам не разрешается казнить никого;

32 да исполнится слово Иисуса, которое Он сказал, давая понять, какою смертью предстояло Ему умирать.

33 Тогда Пилат вошел снова в преторию и призвал Иисуса и сказал Ему: Ты — Царь Иудейский?

34 Ответил Иисус: от себя ли ты это говоришь, или другие сказали тебе о Мне?

35 Ответил Пилат: разве я Иудей? Народ Твой и первосвященники предали Тебя мне. Что Ты сделал?

36 Ответил Иисус: Царство Мое не от мира сего. Если бы от мира сего было Царство Мое, служители Мои боролись бы за то, чтобы Я не был предан Иудеям. Теперь же Царство Мое не отсюда.

37 Сказал Ему тогда Пилат: значит, Ты, всё-таки, Царь? Ответил Иисус: ты говоришь, что Я Царь. Я на то родился и на то пришел в мир, чтобы свидетельствовать об истине. Всякий, кто от истины, слушает Моего голоса.

38 Говорит Ему Пилат: что есть истина? И сказав это, он снова вышел к Иудеям и говорит им: я никакой не нахожу в Нем вины.

39 Есть же обыкновение у вас, чтобы я одного отпускал вам на Пасху. Итак, хотите, чтобы я отпустил вам Царя Иудейского?

40 Тогда закричали они снова, говоря: не Этого, но Варавву. Был же Варавва разбойник.

Вiд Iвана

Розділ 18

Евангелие от Иоанна

Глава 18

1 Промовивши це, Ісус вийшов із учнями Своїми на то́й бік потоку Кедро́ну, де був сад, до якого ввійшов Він та учні Його.

1 Сказав это, Иисус вышел с учениками Своими на ту сторону потока Кедрона, где был сад, в который вошел Сам и ученики Его.

2 Але й Юда, що видав Його, знав те місце, бо там часто збирались Ісус й Його учні.

2 Знал же и Иуда, предававший Его, это место, потому что часто собирался там Иисус с учениками Своими.

3 Отож Юда, узявши відділ ві́йська та службу від первосвящеників і фарисеїв, приходить туди із смолоски́пами, та з ліхтарями, та з зброєю.

3 Итак, Иуда, взяв когорту, а от первосвященников и фарисеев — служителей, приходит туда с фонарями и факелами и оружием.

4 А Ісус, усе ві́давши, що́ з Ним статися має, виходить та й каже до них: „Кого́ ви шукаєте?“

4 Иисус же, зная всё предстоящее Ему, вышел и говорит им: кого ищете?

5 Йому відповіли: „Ісуса Назаряни́на“. Він говорить до них: „Це Я“! А стояв із ними й Юда, що видав Його.

5 Ответили Ему: Иисуса Назорея. Говорит им Иисус: Я есмь. Стоял же и Иуда, предававший Его, с ними.

6 I як тільки сказав їм: „Це Я“, вони подали́ся назад, та й на землю попа́дали.

6 Итак, когда Он сказал им: Я есмь, они отступили назад и упали на землю.

7 І Він знов запитав їх: „Кого́ ви шукаєте?“ Вони ж відказали: „Ісуса Назаряни́на“.

7 Тогда Он снова спросил их: кого ищете? Они сказали: Иисуса Назорея.

8 Ісус відповів: „Я сказав вам, що це Я. Отож, як Мене ви шукаєте, то дайте оцим відійти “, —

8 Ответил Иисус: Я сказал вам, что Я есмь. Итак, если Меня ищете, оставьте этих, пусть идут.

9 щоб збулося те слово, що Він був сказав: „Я не втратив ніко́го із тих, кого дав Ти Мені“.

9 Да исполнится слово, которое Он сказал: из тех, кого Ты даровал Мне, Я не погубил никого.

10 Тоді Си́мон Петро, меча мавши, його ви́хопив, і рубону́в раба́ первосвященика, — і відтя́в праве́ вухо йому́. А рабу́ на ім'я́ було Малх.

10 Симон же Петр, у которого был меч, обнажил его и ударил первосвященникова раба, и отсек ему правое ухо; было же имя рабу Малх.

11 Та промовив Ісус до Петра: Всунь у пі́хви меча! Чи ж не мав би Я пити ту чашу, що Отець дав Мені?“

11 Сказал Иисус Петру: вложи меч в ножны. Чашу, которую дал Мне Отец, неужели Я не стану пить ее?

12 Відділ же війська та тисяцький і служба юдейська схопи́ли Ісуса, і зв'язали Його,

12 Итак, когорта и трибун и служители Иудейские взяли Иисуса и связали Его,

13 і повели Його перше до Анни, бо тестем доводивсь Кайяфі, що первосвящеником був того року.

13 и отвели Его сперва к Анне, ибо он был тесть Каиафы, который был на тот год первосвященником.

14 Це ж був той Кайя́фа, що порадив юдеям, що ліпше померти люди́ні одній за наро́д.

14 Был же Каиафа тот, кто дал совет Иудеям, что лучше одному человеку умереть за народ.

15 А Симон Петро й інший учень ішли за Ісусом слідо́м. Той же учень відо́мий був первосвященикові, і ввійшов у двір первосвящеників із Ісусом.

15 Следовал за Иисусом Симон Петр и другой ученик. Ученик же тот был известен первосвященнику и вошел вместе с Иисусом во двор первосвященника;

16 А Петро за ворітьми стояв. Тоді вийшов той учень, що відо́мий був первосвященикові, і сказав ворота́рці, — і впровадив Петра.

16 а Петр стоял у двери снаружи. Вышел тогда тот ученик, другой, известный первосвященнику, и сказал привратнице и ввел Петра.

17 І питає Петра ворота́рка служни́ця: „Ти хіба не з учнів Цього Чоловіка?“ Той відказує: „Ні!“

17 Говорит тогда Петру служанка-привратница: и ты не из учеников ли Этого Человека? Говорит он: нет.

18 А раби й служба, розклавши огонь, стояли та й грілися, бо був холод. І Петро стояв із ними та грівся.

18 И стояли рабы и служители: они разожгли уголья, потому что было холодно, и грелись. А с ними и Петр стоял и грелся.

19 А первосвященик спитався Ісуса про учнів Його, і про науку Його.

19 Первосвященник же спросил Иисуса об учениках Его и об учении Его.

20 Ісус Йому відповідь дав: „Я світові явно казав. Я постійно навчав у синагозі й у храмі, куди всі юдеї збираються, а таємно нічо́го Я не говорив.

20 Ответил ему Иисус: Я всё открыто сказал миру; Я всегда учил в синагогах и в храме, где все Иудеи собираются, и тайно не говорил ничего.

21 Чого ти питаєш Мене? Поспитайся тих, що чули, що́ Я їм говорив. Отже, знають вони, про що Я говорив“.

21 Почему ты Меня спрашиваешь? Спроси слышавших, что Я говорил им. Они знают, что сказал Я.

22 А як Він це сказав, то один із присутньої там служби вдарив Ісуса в щоку́, говорячи: „То так відповідаєш первосвященикові?“

22 Когда же Он сказал это, один из служителей, стоявший поблизости, ударил Иисуса в лицо и сказал: так-то отвечаешь Ты первосвященнику?

23 Ісус йому відповідь дав: „Якщо зле Я сказав, — покажи, що то зле; коли ж добре, — за що́ Мене б'єш?“

23 Ответил ему Иисус: если Я плохо сказал, свидетельствуй о том, что плохо. Если хорошо, почему ты Меня бьешь?

24 І відіслав Його Анна зв'язаним первосвященикові Кайяфі.

24 Тогда послал Его Анна связанным к Каиафе, первосвященнику.

25 А Си́мон Петро стояв, гріючись. І сказали до нього: „Чи й ти не з учнів Його?“ Він відрікся й сказав: „Ні!“

25 А Симон Петр всё стоял и грелся. Сказали тогда ему: и ты не из учеников ли Его? Он отрекся и сказал: нет.

26 Говорить один із рабів первосвященика, родич тому́, що йому Петро вухо відтя́в: „Чи тебе я не бачив у саду́ з Ним?“

26 Говорит один из рабов первосвященника, родственник того, кому Петр отсек ухо: не я ли тебя видел в саду с Ним?

27 І зно́ву відрікся Петро, — і заспівав півень хвилі тієї.

27 Тогда снова отрекся Петр, и тотчас пропел петух.

28 А Ісуса ведуть від Кайяфи в прето́рій. Був же ра́нок. Та вони не ввійшли до прето́рія, щоб не опога́нитись, а щоб їсти пасху.

28 Итак, ведут Иисуса от Каиафы в преторию. Было утро, и сами они не вошли в преторию, чтобы не оскверниться, но есть пасху.

29 Тоді вийшов Пилат назо́вні до них і сказав: „Яку ска́ргу приносите ви на Цього Чоловіка?“

29 Вышел к ним Пилат наружу и говорит: какое обвинение выставляете вы против Этого Человека?

30 Вони відповіли та й сказали йому: „Коли́ б Цей злочи́нцем не був, ми б Його тобі не видавали“.

30 Ответили они и сказали ему: если бы Он не делал зла, мы не предали бы Его тебе.

31 А Пилат їм сказав: „Візьміть Його, та й за вашим Зако́ном судіть Його“. Юдеї сказали йому: „Нам не вільно нікого вбивати“, —

31 Сказал им тогда Пилат: возьмите Его вы и по закону вашему судите Его. Сказали ему Иудеи: нам не разрешается казнить никого;

32 щоб збулося Ісусове слово, що його Він прорік, зазначаючи, якою то смертю Він має померти.

32 да исполнится слово Иисуса, которое Он сказал, давая понять, какою смертью предстояло Ему умирать.

33 Тоді зно́ву Пилат увійшов у прето́рій, і покликав Ісуса, і до Нього сказав: „Чи Ти Цар Юдейський?“

33 Тогда Пилат вошел снова в преторию и призвал Иисуса и сказал Ему: Ты — Царь Иудейский?

34 Ісус відповів: „Чи від себе самого питаєш ти це, чи то інші тобі говорили про Мене?“

34 Ответил Иисус: от себя ли ты это говоришь, или другие сказали тебе о Мне?

35 Пилат відповів: „Чи ж юде́янин я? Твій наро́д та первосвященики мені Тебе видали. Що таке Ти вчинив?“

35 Ответил Пилат: разве я Иудей? Народ Твой и первосвященники предали Тебя мне. Что Ты сделал?

36 Ісус відповів: „Моє Царство не із світу цього́. Якби із цього світу було́ Моє Царство, то служба Моя́ воювала б, щоб не ви́даний був Я юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси“.

36 Ответил Иисус: Царство Мое не от мира сего. Если бы от мира сего было Царство Мое, служители Мои боролись бы за то, чтобы Я не был предан Иудеям. Теперь же Царство Мое не отсюда.

37 Сказав же до Нього Пила́т: „Так Ти Цар?“ Ісус відповів: „Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засві́дчити правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос“.

37 Сказал Ему тогда Пилат: значит, Ты, всё-таки, Царь? Ответил Иисус: ты говоришь, что Я Царь. Я на то родился и на то пришел в мир, чтобы свидетельствовать об истине. Всякий, кто от истины, слушает Моего голоса.

38 Говорить до Нього Пила́т: „Що є правда?“ І сказавши оце, до юдеїв знов вийшов, та й каже до них: „Не знахо́джу Я в Ньому провини нія́кої.

38 Говорит Ему Пилат: что есть истина? И сказав это, он снова вышел к Иудеям и говорит им: я никакой не нахожу в Нем вины.

39 Та ви маєте зви́чай, щоб я випустив вам одно́го на Пасху. Чи хочете отже, — відпущу́ вам Царя Юдейського?“

39 Есть же обыкновение у вас, чтобы я одного отпускал вам на Пасху. Итак, хотите, чтобы я отпустил вам Царя Иудейского?

40 Та зно́ву вони зняли крик, вимагаючи: „Не Його, а Вара́вву!“ А Вара́вва був злочи́нець.

40 Тогда закричали они снова, говоря: не Этого, но Варавву. Был же Варавва разбойник.

1.0x