Библия - Обещанное Восстановление

Вiд Iвана

Розділ 18

1 Промовивши це, Ісус вийшов із учнями Своїми на то́й бік потоку Кедро́ну, де був сад, до якого ввійшов Він та учні Його.

2 Але й Юда, що видав Його, знав те місце, бо там часто збирались Ісус й Його учні.

3 Отож Юда, узявши відділ ві́йська та службу від первосвящеників і фарисеїв, приходить туди із смолоски́пами, та з ліхтарями, та з зброєю.

4 А Ісус, усе ві́давши, що́ з Ним статися має, виходить та й каже до них: „Кого́ ви шукаєте?“

5 Йому відповіли: „Ісуса Назаряни́на“. Він говорить до них: „Це Я“! А стояв із ними й Юда, що видав Його.

6 I як тільки сказав їм: „Це Я“, вони подали́ся назад, та й на землю попа́дали.

7 І Він знов запитав їх: „Кого́ ви шукаєте?“ Вони ж відказали: „Ісуса Назаряни́на“.

8 Ісус відповів: „Я сказав вам, що це Я. Отож, як Мене ви шукаєте, то дайте оцим відійти “, —

9 щоб збулося те слово, що Він був сказав: „Я не втратив ніко́го із тих, кого дав Ти Мені“.

10 Тоді Си́мон Петро, меча мавши, його ви́хопив, і рубону́в раба́ первосвященика, — і відтя́в праве́ вухо йому́. А рабу́ на ім'я́ було Малх.

11 Та промовив Ісус до Петра: Всунь у пі́хви меча! Чи ж не мав би Я пити ту чашу, що Отець дав Мені?“

12 Відділ же війська та тисяцький і служба юдейська схопи́ли Ісуса, і зв'язали Його,

13 і повели Його перше до Анни, бо тестем доводивсь Кайяфі, що первосвящеником був того року.

14 Це ж був той Кайя́фа, що порадив юдеям, що ліпше померти люди́ні одній за наро́д.

15 А Симон Петро й інший учень ішли за Ісусом слідо́м. Той же учень відо́мий був первосвященикові, і ввійшов у двір первосвящеників із Ісусом.

16 А Петро за ворітьми стояв. Тоді вийшов той учень, що відо́мий був первосвященикові, і сказав ворота́рці, — і впровадив Петра.

17 І питає Петра ворота́рка служни́ця: „Ти хіба не з учнів Цього Чоловіка?“ Той відказує: „Ні!“

18 А раби й служба, розклавши огонь, стояли та й грілися, бо був холод. І Петро стояв із ними та грівся.

19 А первосвященик спитався Ісуса про учнів Його, і про науку Його.

20 Ісус Йому відповідь дав: „Я світові явно казав. Я постійно навчав у синагозі й у храмі, куди всі юдеї збираються, а таємно нічо́го Я не говорив.

21 Чого ти питаєш Мене? Поспитайся тих, що чули, що́ Я їм говорив. Отже, знають вони, про що Я говорив“.

22 А як Він це сказав, то один із присутньої там служби вдарив Ісуса в щоку́, говорячи: „То так відповідаєш первосвященикові?“

23 Ісус йому відповідь дав: „Якщо зле Я сказав, — покажи, що то зле; коли ж добре, — за що́ Мене б'єш?“

24 І відіслав Його Анна зв'язаним первосвященикові Кайяфі.

25 А Си́мон Петро стояв, гріючись. І сказали до нього: „Чи й ти не з учнів Його?“ Він відрікся й сказав: „Ні!“

26 Говорить один із рабів первосвященика, родич тому́, що йому Петро вухо відтя́в: „Чи тебе я не бачив у саду́ з Ним?“

27 І зно́ву відрікся Петро, — і заспівав півень хвилі тієї.

28 А Ісуса ведуть від Кайяфи в прето́рій. Був же ра́нок. Та вони не ввійшли до прето́рія, щоб не опога́нитись, а щоб їсти пасху.

29 Тоді вийшов Пилат назо́вні до них і сказав: „Яку ска́ргу приносите ви на Цього Чоловіка?“

30 Вони відповіли та й сказали йому: „Коли́ б Цей злочи́нцем не був, ми б Його тобі не видавали“.

31 А Пилат їм сказав: „Візьміть Його, та й за вашим Зако́ном судіть Його“. Юдеї сказали йому: „Нам не вільно нікого вбивати“, —

32 щоб збулося Ісусове слово, що його Він прорік, зазначаючи, якою то смертю Він має померти.

33 Тоді зно́ву Пилат увійшов у прето́рій, і покликав Ісуса, і до Нього сказав: „Чи Ти Цар Юдейський?“

34 Ісус відповів: „Чи від себе самого питаєш ти це, чи то інші тобі говорили про Мене?“

35 Пилат відповів: „Чи ж юде́янин я? Твій наро́д та первосвященики мені Тебе видали. Що таке Ти вчинив?“

36 Ісус відповів: „Моє Царство не із світу цього́. Якби із цього світу було́ Моє Царство, то служба Моя́ воювала б, щоб не ви́даний був Я юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси“.

37 Сказав же до Нього Пила́т: „Так Ти Цар?“ Ісус відповів: „Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засві́дчити правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос“.

38 Говорить до Нього Пила́т: „Що є правда?“ І сказавши оце, до юдеїв знов вийшов, та й каже до них: „Не знахо́джу Я в Ньому провини нія́кої.

39 Та ви маєте зви́чай, щоб я випустив вам одно́го на Пасху. Чи хочете отже, — відпущу́ вам Царя Юдейського?“

40 Та зно́ву вони зняли крик, вимагаючи: „Не Його, а Вара́вву!“ А Вара́вва був злочи́нець.

Евангелие по Иоанну

Глава 18

1 Сказав всё это и окончив молитву, Иисус с учениками ушел из города. Прошли они через долину Кедрон в том месте, где был сад, в который Он и вошел с учениками Своими.

2 Иуда, предающий Его, знал это место, потому что Иисус и ученики Его часто собирались там.

3 Теперь он пришел туда с отрядом римских солдат и храмовой стражей, посланной первосвященниками и фарисеями. Они были вооружены и несли фонари и факелы.

4 Зная всё, что ждет Его, Иисус вышел к ним и спросил: «Кого ищете вы?»

5 «Иисуса Назарянина», — ответили Ему. Иисус сказал: «ЭТО Я». (Иуда, предающий Его, стоял тут же вместе с пришедшими.)

6 Как только Иисус сказал: «ЭТО Я», они подались назад и пали на землю.

7 Он снова спросил их: «Кого вы ищете?» «Иисуса Назарянина», — ответили они.

8 «Я же сказал вам: „ЭТО Я“, — повторил Иисус, — потому, если Меня ищете, этих людей оставьте, пусть они идут».

9 (Так должны были исполниться Его слова: «Из тех, кого Ты дал Мне, никого не потерял Я».)

10 У Симона Петра был при себе меч. Петр извлек его, ударил слугу первосвященника (того звали Малх) и отсек ему правое ухо.

11 «Вложи меч свой в ножны, — Иисус сказал Петру. — Это та самая чаша, которую дал Мне Отец. Не должен ли Я испить ее?»

12 Тогда римские воины вместе с трибуном и стражники иудейские схватили Иисуса и, связав,

13 отвели Его поначалу к Анне, тестю Каиафы, который был первосвященником в тот год.

14 (Это был тот самый Каиафа, который убеждал иудеев, что для них будет лучше, если один человек умрет за весь народ.)

15 За Иисусом шли Симон Петр и еще один ученик. Ученик этот был знаком с первосвященником и потому вошел в его двор вместе с Иисусом.

16 Петр же остался стоять снаружи, у ворот. Тогда другой ученик, знавший первосвященника, вышел и, поговорив с привратницей, ввел Петра.

17 Та спросила Петра: «А ты не из учеников ли Того Человека?» «Нет!» — ответил он.

18 Было холодно. Слуги и стражники развели костер и грелись, стоя вокруг. Петр стоял вместе с ними и тоже грелся.

19 Тем временем первосвященник стал спрашивать Иисуса об учениках Его и о самом Его учении.

20 «Говорил Я открыто: любой мог слышать Меня, — отвечал Иисус, — Я учил всегда в синагогах или в Храме, где собираются все иудеи, и тайно не учил ничему.

21 Что ты Меня спрашиваешь? Спроси тех, кто слышал слова Мои. Они знают, что Я говорил».

22 После этих слов один из стражников, стоявший рядом, ударил Иисуса по лицу, раздраженно заметив: «Как отвечаешь Ты первосвященнику?!»

23 «Если Я что-то неверно сказал, — ответил Иисус, — скажи всем об этом. Если же верно, почему бьешь Меня?»

24 Тогда Анна послал Его связанным к первосвященнику Каиафе.

25 А Симон Петр всё еще стоял во дворе и грелся. Его спросили: «А ты не из Его ли учеников тоже?» «Нет», — отрицал он.

26 Но один из слуг первосвященника, родственник того, которому Петр отсек ухо, настаивал: «Не тебя ли я видел вместе с Ним в саду?»

27 Снова Петр стал отрицать это, и тотчас запел петух.

28 Рано утром повели Иисуса от Каиафы в преторий. Но в помещение иудеи не вошли, чтобы им не оскверниться, иначе не смогли бы они участвовать в пасхальном празднестве.

29 Тогда Пилат сам вышел к ним и спросил: «В чем вы обвиняете Этого Человека?»

30 «Не будь Он преступником, — отвечали они, — не привели бы мы Его к тебе».

31 Пилат сказал им: «Возьмите Его и сами судите по своему закону!» «У нас нет права предавать кого-либо смерти», — отвечали иудеи.

32 (Так исполнились слова Иисуса о том, какою смертью придется Ему умереть.)

33 Пилат вернулся в преторий и велел привести к нему Иисуса. «Ты и в самом деле — Царь иудейский?» — стал он допрашивать Его.

34 «Это твой вопрос, — ответил Иисус, — или так другие сказали тебе обо Мне?»

35 «Разве я иудей? — возразил Пилат. — Это твой народ и первосвященники выдали мне Тебя. Что же Ты сделал?»

36 «Царство Мое не от мира сего, — сказал Иисус. — Будь от мира оно сего, боролись бы подданные Мои, чтобы не был Я выдан иудейским властям; но Царство Мое не отсюда».

37 «Стало быть, Ты Царь!» — воскликнул Пилат. Иисус ответил: «Ты сам говоришь, что Я Царь. Я для того родился и для того в этот мир пришел, чтобы свидетельствовать об истине. Всякий, кто не глух к истине, слушает Меня».

38 «Об истине? — сказал Пилат. — А что такое истина?» С этими словами он снова вышел к иудеям и сказал им: «Не нахожу я в Нем никакой вины.

39 Вы уже привыкли к тому, что я отпускаю на Пасху одного из заключенных, так не хотите ли, чтобы я отпустил вам „Царя иудейского“?»

40 «Не Его, Варавву!» — закричали иудеи в ответ. А Варавва тот был разбойником.

Вiд Iвана Розділ 18	Евангелие по Иоанну Глава 18
1 Промовивши це, Ісус вийшов із учнями Своїми на то́й бік потоку Кедро́ну, де був сад, до якого ввійшов Він та учні Його.	1 Сказав всё это и окончив молитву, Иисус с учениками ушел из города. Прошли они через долину Кедрон в том месте, где был сад, в который Он и вошел с учениками Своими.
2 Але й Юда, що видав Його, знав те місце, бо там часто збирались Ісус й Його учні.	2 Иуда, предающий Его, знал это место, потому что Иисус и ученики Его часто собирались там.
3 Отож Юда, узявши відділ ві́йська та службу від первосвящеників і фарисеїв, приходить туди із смолоски́пами, та з ліхтарями, та з зброєю.	3 Теперь он пришел туда с отрядом римских солдат и храмовой стражей, посланной первосвященниками и фарисеями. Они были вооружены и несли фонари и факелы.
4 А Ісус, усе ві́давши, що́ з Ним статися має, виходить та й каже до них: „Кого́ ви шукаєте?“	4 Зная всё, что ждет Его, Иисус вышел к ним и спросил: «Кого ищете вы?»
5 Йому відповіли: „Ісуса Назаряни́на“. Він говорить до них: „Це Я“! А стояв із ними й Юда, що видав Його.	5 «Иисуса Назарянина», — ответили Ему. Иисус сказал: «ЭТО Я». (Иуда, предающий Его, стоял тут же вместе с пришедшими.)
6 I як тільки сказав їм: „Це Я“, вони подали́ся назад, та й на землю попа́дали.	6 Как только Иисус сказал: «ЭТО Я», они подались назад и пали на землю.
7 І Він знов запитав їх: „Кого́ ви шукаєте?“ Вони ж відказали: „Ісуса Назаряни́на“.	7 Он снова спросил их: «Кого вы ищете?» «Иисуса Назарянина», — ответили они.
8 Ісус відповів: „Я сказав вам, що це Я. Отож, як Мене ви шукаєте, то дайте оцим відійти “, —	8 «Я же сказал вам: „ЭТО Я“, — повторил Иисус, — потому, если Меня ищете, этих людей оставьте, пусть они идут».
9 щоб збулося те слово, що Він був сказав: „Я не втратив ніко́го із тих, кого дав Ти Мені“.	9 (Так должны были исполниться Его слова: «Из тех, кого Ты дал Мне, никого не потерял Я».)
10 Тоді Си́мон Петро, меча мавши, його ви́хопив, і рубону́в раба́ первосвященика, — і відтя́в праве́ вухо йому́. А рабу́ на ім'я́ було Малх.	10 У Симона Петра был при себе меч. Петр извлек его, ударил слугу первосвященника (того звали Малх) и отсек ему правое ухо.
11 Та промовив Ісус до Петра: Всунь у пі́хви меча! Чи ж не мав би Я пити ту чашу, що Отець дав Мені?“	11 «Вложи меч свой в ножны, — Иисус сказал Петру. — Это та самая чаша, которую дал Мне Отец. Не должен ли Я испить ее?»
12 Відділ же війська та тисяцький і служба юдейська схопи́ли Ісуса, і зв'язали Його,	12 Тогда римские воины вместе с трибуном и стражники иудейские схватили Иисуса и, связав,
13 і повели Його перше до Анни, бо тестем доводивсь Кайяфі, що первосвящеником був того року.	13 отвели Его поначалу к Анне, тестю Каиафы, который был первосвященником в тот год.
14 Це ж був той Кайя́фа, що порадив юдеям, що ліпше померти люди́ні одній за наро́д.	14 (Это был тот самый Каиафа, который убеждал иудеев, что для них будет лучше, если один человек умрет за весь народ.)
15 А Симон Петро й інший учень ішли за Ісусом слідо́м. Той же учень відо́мий був первосвященикові, і ввійшов у двір первосвящеників із Ісусом.	15 За Иисусом шли Симон Петр и еще один ученик. Ученик этот был знаком с первосвященником и потому вошел в его двор вместе с Иисусом.
16 А Петро за ворітьми стояв. Тоді вийшов той учень, що відо́мий був первосвященикові, і сказав ворота́рці, — і впровадив Петра.	16 Петр же остался стоять снаружи, у ворот. Тогда другой ученик, знавший первосвященника, вышел и, поговорив с привратницей, ввел Петра.
17 І питає Петра ворота́рка служни́ця: „Ти хіба не з учнів Цього Чоловіка?“ Той відказує: „Ні!“	17 Та спросила Петра: «А ты не из учеников ли Того Человека?» «Нет!» — ответил он.
18 А раби й служба, розклавши огонь, стояли та й грілися, бо був холод. І Петро стояв із ними та грівся.	18 Было холодно. Слуги и стражники развели костер и грелись, стоя вокруг. Петр стоял вместе с ними и тоже грелся.
19 А первосвященик спитався Ісуса про учнів Його, і про науку Його.	19 Тем временем первосвященник стал спрашивать Иисуса об учениках Его и о самом Его учении.
20 Ісус Йому відповідь дав: „Я світові явно казав. Я постійно навчав у синагозі й у храмі, куди всі юдеї збираються, а таємно нічо́го Я не говорив.	20 «Говорил Я открыто: любой мог слышать Меня, — отвечал Иисус, — Я учил всегда в синагогах или в Храме, где собираются все иудеи, и тайно не учил ничему.
21 Чого ти питаєш Мене? Поспитайся тих, що чули, що́ Я їм говорив. Отже, знають вони, про що Я говорив“.	21 Что ты Меня спрашиваешь? Спроси тех, кто слышал слова Мои. Они знают, что Я говорил».
22 А як Він це сказав, то один із присутньої там служби вдарив Ісуса в щоку́, говорячи: „То так відповідаєш первосвященикові?“	22 После этих слов один из стражников, стоявший рядом, ударил Иисуса по лицу, раздраженно заметив: «Как отвечаешь Ты первосвященнику?!»
23 Ісус йому відповідь дав: „Якщо зле Я сказав, — покажи, що то зле; коли ж добре, — за що́ Мене б'єш?“	23 «Если Я что-то неверно сказал, — ответил Иисус, — скажи всем об этом. Если же верно, почему бьешь Меня?»
24 І відіслав Його Анна зв'язаним первосвященикові Кайяфі.	24 Тогда Анна послал Его связанным к первосвященнику Каиафе.
25 А Си́мон Петро стояв, гріючись. І сказали до нього: „Чи й ти не з учнів Його?“ Він відрікся й сказав: „Ні!“	25 А Симон Петр всё еще стоял во дворе и грелся. Его спросили: «А ты не из Его ли учеников тоже?» «Нет», — отрицал он.
26 Говорить один із рабів первосвященика, родич тому́, що йому Петро вухо відтя́в: „Чи тебе я не бачив у саду́ з Ним?“	26 Но один из слуг первосвященника, родственник того, которому Петр отсек ухо, настаивал: «Не тебя ли я видел вместе с Ним в саду?»
27 І зно́ву відрікся Петро, — і заспівав півень хвилі тієї.	27 Снова Петр стал отрицать это, и тотчас запел петух.
28 А Ісуса ведуть від Кайяфи в прето́рій. Був же ра́нок. Та вони не ввійшли до прето́рія, щоб не опога́нитись, а щоб їсти пасху.	28 Рано утром повели Иисуса от Каиафы в преторий. Но в помещение иудеи не вошли, чтобы им не оскверниться, иначе не смогли бы они участвовать в пасхальном празднестве.
29 Тоді вийшов Пилат назо́вні до них і сказав: „Яку ска́ргу приносите ви на Цього Чоловіка?“	29 Тогда Пилат сам вышел к ним и спросил: «В чем вы обвиняете Этого Человека?»
30 Вони відповіли та й сказали йому: „Коли́ б Цей злочи́нцем не був, ми б Його тобі не видавали“.	30 «Не будь Он преступником, — отвечали они, — не привели бы мы Его к тебе».
31 А Пилат їм сказав: „Візьміть Його, та й за вашим Зако́ном судіть Його“. Юдеї сказали йому: „Нам не вільно нікого вбивати“, —	31 Пилат сказал им: «Возьмите Его и сами судите по своему закону!» «У нас нет права предавать кого-либо смерти», — отвечали иудеи.
32 щоб збулося Ісусове слово, що його Він прорік, зазначаючи, якою то смертю Він має померти.	32 (Так исполнились слова Иисуса о том, какою смертью придется Ему умереть.)
33 Тоді зно́ву Пилат увійшов у прето́рій, і покликав Ісуса, і до Нього сказав: „Чи Ти Цар Юдейський?“	33 Пилат вернулся в преторий и велел привести к нему Иисуса. «Ты и в самом деле — Царь иудейский?» — стал он допрашивать Его.
34 Ісус відповів: „Чи від себе самого питаєш ти це, чи то інші тобі говорили про Мене?“	34 «Это твой вопрос, — ответил Иисус, — или так другие сказали тебе обо Мне?»
35 Пилат відповів: „Чи ж юде́янин я? Твій наро́д та первосвященики мені Тебе видали. Що таке Ти вчинив?“	35 «Разве я иудей? — возразил Пилат. — Это твой народ и первосвященники выдали мне Тебя. Что же Ты сделал?»
36 Ісус відповів: „Моє Царство не із світу цього́. Якби із цього світу було́ Моє Царство, то служба Моя́ воювала б, щоб не ви́даний був Я юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси“.	36 «Царство Мое не от мира сего, — сказал Иисус. — Будь от мира оно сего, боролись бы подданные Мои, чтобы не был Я выдан иудейским властям; но Царство Мое не отсюда».
37 Сказав же до Нього Пила́т: „Так Ти Цар?“ Ісус відповів: „Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засві́дчити правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос“.	37 «Стало быть, Ты Царь!» — воскликнул Пилат. Иисус ответил: «Ты сам говоришь, что Я Царь. Я для того родился и для того в этот мир пришел, чтобы свидетельствовать об истине. Всякий, кто не глух к истине, слушает Меня».
38 Говорить до Нього Пила́т: „Що є правда?“ І сказавши оце, до юдеїв знов вийшов, та й каже до них: „Не знахо́джу Я в Ньому провини нія́кої.	38 «Об истине? — сказал Пилат. — А что такое истина?» С этими словами он снова вышел к иудеям и сказал им: «Не нахожу я в Нем никакой вины.
39 Та ви маєте зви́чай, щоб я випустив вам одно́го на Пасху. Чи хочете отже, — відпущу́ вам Царя Юдейського?“	39 Вы уже привыкли к тому, что я отпускаю на Пасху одного из заключенных, так не хотите ли, чтобы я отпустил вам „Царя иудейского“?»
40 Та зно́ву вони зняли крик, вимагаючи: „Не Його, а Вара́вву!“ А Вара́вва був злочи́нець.	40 «Не Его, Варавву!» — закричали иудеи в ответ. А Варавва тот был разбойником.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Вiд Iвана

Розділ 18

Евангелие по Иоанну

Глава 18

Вiд Iвана

Розділ 18

Евангелие по Иоанну

Глава 18

Старий завіт

Новий завіт

Вiд Iвана

Розділ 18

Евангелие по Иоанну

Глава 18

Вiд Iвана

Розділ 18

Евангелие по Иоанну

Глава 18

Старий
завіт

Новий
завіт