Библия - Обещанное Восстановление

До євреїв

Розділ 4

1 Отже, біймося, коли зостається обітниця вхо́ду до Його́ відпочинку, щоб не виявилось, що хтось із вас опізни́вся.

2 Бо Єва́нгелія була звіщена нам, як і тим. Але не прине́сло пожитку їм слово почуте, бо воно не злучилося з вірою слухачів.

3 Бо до Його́ відпочинку вхо́димо ми, що ввірували, як Він провістив: „Я присяг був у гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не вві́йдуть вони“, хоч діла Його були вчи́нені від закла́дин світу.

4 Бо колись про день сьомий сказав Він отак: „І Бог відпочив сьомого дня від усієї праці Своєї“.

5 А ще тут: „До Мого відпочинку не вві́йдуть вони“!

6 Коли ж залиша́ється ото, що деякі ввійдуть до нього, а ті, кому Єва́нгелія була перше зві́щена, не ввійшли за непо́слух,

7 то ще призначає Він деякий день, — „сьогодні“, бо через Давида говорить по такім довгім ча́сі, як вище вже сказано: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверді́лими ваших серде́ць“!

8 Бо коли б Ісус (Навин) дав їм відпочинок, то про інший день не казав би по цьо́му.

9 Отож, людові Божому залиша́ється субо́тство, спочи́нок.

10 Хто бо ввійшов був у Його відпочинок, то й той відпочив від учинків своїх, як і Бог від Своїх.

11 Отож, попильнуймо ввійти до того відпочинку, щоб ніхто не потра́пив у непо́слух за при́кладом тим.

12 Бо Боже Слово живе та дія́льне, гостріше від усякого меча обосічного, — прохо́дить воно аж до поділу душі й духа, сугло́бів та мо́зків, і спосібне судити думки́ та на́міри се́рця.

13 I немає створі́ння, щоб сховалось перед Ним, але́ все наге́ та відкрите перед очима Його, — Йому дамо звіт!

14 Отож, мавши великого Первосвященика, що небо перейшов, Ісуса, Сина Божого, трима́ймося визнання нашого!

15 Бо ми маємо не такого Первосвященика, що не міг би співчувати слабостям нашим, але ви́пробуваного в усьому, подібно до нас, окрім гріха.

16 Отож, приступаймо з відвагою до престолу благода́ті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомо́ги знайти благода́ть.

Послание евреям

Глава 4

1 Но еще не поздно, и обещание Бога о входе в Его покой остается в силе, и давайте поэтому будем очень внимательны, чтобы никто из вас не оказался недостигшим этого покоя.

2 Ведь нам так же, как и этим восставшим, была возвещена Радостная Весть, но им эта весть никакой пользы не принесла, потому что они не приняли ее верой.

3 Но мы, поверившие, входим в Его покой, так как Бог сказал: «Поэтому Я поклялся в гневе Моем: они не войдут в Мой покой!» Он сказал это, несмотря на то что Он уже закончил сотворение мира еще в самом начале.

4 В другом месте Он сказал о седьмом дне так: «На седьмой день Бог отдыхал от всех Своих дел».

5 Но выше было сказано: «Они не войдут в Мой покой!»

6 Так как некоторым еще остается войти в него, ну а те, кому Радостная Весть была возвещена прежде, не вошли по причине своего непослушания,

7 то Бог опять назначил определенный день, «сегодня», спустя долгое время провозгласив об этом через Давида, как уже было процитировано выше: «Сегодня, если услышите Его голос, то не ожесточайте ваших сердец».

8 Если бы имелся в виду тот покой, который им дал Иисус Навин, то Бог больше не говорил бы о каком-то другом дне после этого.

9 Поэтому субботний покой остается для народа Божьего.

10 Кто входит в покой Божий, тот отдыхает от своих трудов точно так же, как и Бог от Своих.

11 Поэтому будем делать все возможное, чтобы нам войти в тот покой; чтобы никто не пал, последовав тому же примеру непослушания.

12 Ведь слово Божье живет и действует, оно острее, чем любой обоюдоострый меч и проникает в самые глубины нашей сущности, туда, где проходит граница между душой и духом, до суставов и костного мозга. Оно судит мысли и сердечные побуждения.

13 Ничто во всем творении не скрыто от Него. Перед Ним все обнажено, и глаза Его видят все. Ему мы дадим отчет.

14 У нас есть великий Первосвященник, прошедший небеса, — Иисус, Сын Божий. Поэтому давайте твердо держаться истины, которую мы и исповедуем.

15 Наш Первосвященник не из тех, кто не может сочувствовать нам в наших слабостях. Он был искушен во всем, как и мы, за исключением греха.

16 Поэтому давайте приблизимся смело к престолу благодати, чтобы получить милость и обрести благодать для своевременной помощи.

До євреїв Розділ 4	Послание евреям Глава 4
1 Отже, біймося, коли зостається обітниця вхо́ду до Його́ відпочинку, щоб не виявилось, що хтось із вас опізни́вся.	1 Но еще не поздно, и обещание Бога о входе в Его покой остается в силе, и давайте поэтому будем очень внимательны, чтобы никто из вас не оказался недостигшим этого покоя.
2 Бо Єва́нгелія була звіщена нам, як і тим. Але не прине́сло пожитку їм слово почуте, бо воно не злучилося з вірою слухачів.	2 Ведь нам так же, как и этим восставшим, была возвещена Радостная Весть, но им эта весть никакой пользы не принесла, потому что они не приняли ее верой.
3 Бо до Його́ відпочинку вхо́димо ми, що ввірували, як Він провістив: „Я присяг був у гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не вві́йдуть вони“, хоч діла Його були вчи́нені від закла́дин світу.	3 Но мы, поверившие, входим в Его покой, так как Бог сказал: «Поэтому Я поклялся в гневе Моем: они не войдут в Мой покой!» Он сказал это, несмотря на то что Он уже закончил сотворение мира еще в самом начале.
4 Бо колись про день сьомий сказав Він отак: „І Бог відпочив сьомого дня від усієї праці Своєї“.	4 В другом месте Он сказал о седьмом дне так: «На седьмой день Бог отдыхал от всех Своих дел».
5 А ще тут: „До Мого відпочинку не вві́йдуть вони“!	5 Но выше было сказано: «Они не войдут в Мой покой!»
6 Коли ж залиша́ється ото, що деякі ввійдуть до нього, а ті, кому Єва́нгелія була перше зві́щена, не ввійшли за непо́слух,	6 Так как некоторым еще остается войти в него, ну а те, кому Радостная Весть была возвещена прежде, не вошли по причине своего непослушания,
7 то ще призначає Він деякий день, — „сьогодні“, бо через Давида говорить по такім довгім ча́сі, як вище вже сказано: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверді́лими ваших серде́ць“!	7 то Бог опять назначил определенный день, «сегодня», спустя долгое время провозгласив об этом через Давида, как уже было процитировано выше: «Сегодня, если услышите Его голос, то не ожесточайте ваших сердец».
8 Бо коли б Ісус (Навин) дав їм відпочинок, то про інший день не казав би по цьо́му.	8 Если бы имелся в виду тот покой, который им дал Иисус Навин, то Бог больше не говорил бы о каком-то другом дне после этого.
9 Отож, людові Божому залиша́ється субо́тство, спочи́нок.	9 Поэтому субботний покой остается для народа Божьего.
10 Хто бо ввійшов був у Його відпочинок, то й той відпочив від учинків своїх, як і Бог від Своїх.	10 Кто входит в покой Божий, тот отдыхает от своих трудов точно так же, как и Бог от Своих.
11 Отож, попильнуймо ввійти до того відпочинку, щоб ніхто не потра́пив у непо́слух за при́кладом тим.	11 Поэтому будем делать все возможное, чтобы нам войти в тот покой; чтобы никто не пал, последовав тому же примеру непослушания.
12 Бо Боже Слово живе та дія́льне, гостріше від усякого меча обосічного, — прохо́дить воно аж до поділу душі й духа, сугло́бів та мо́зків, і спосібне судити думки́ та на́міри се́рця.	12 Ведь слово Божье живет и действует, оно острее, чем любой обоюдоострый меч и проникает в самые глубины нашей сущности, туда, где проходит граница между душой и духом, до суставов и костного мозга. Оно судит мысли и сердечные побуждения.
13 I немає створі́ння, щоб сховалось перед Ним, але́ все наге́ та відкрите перед очима Його, — Йому дамо звіт!	13 Ничто во всем творении не скрыто от Него. Перед Ним все обнажено, и глаза Его видят все. Ему мы дадим отчет.
14 Отож, мавши великого Первосвященика, що небо перейшов, Ісуса, Сина Божого, трима́ймося визнання нашого!	14 У нас есть великий Первосвященник, прошедший небеса, — Иисус, Сын Божий. Поэтому давайте твердо держаться истины, которую мы и исповедуем.
15 Бо ми маємо не такого Первосвященика, що не міг би співчувати слабостям нашим, але ви́пробуваного в усьому, подібно до нас, окрім гріха.	15 Наш Первосвященник не из тех, кто не может сочувствовать нам в наших слабостях. Он был искушен во всем, как и мы, за исключением греха.
16 Отож, приступаймо з відвагою до престолу благода́ті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомо́ги знайти благода́ть.	16 Поэтому давайте приблизимся смело к престолу благодати, чтобы получить милость и обрести благодать для своевременной помощи.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

До євреїв

Розділ 4

Послание евреям

Глава 4

До євреїв

Розділ 4

Послание евреям

Глава 4

Старий завіт

Новий завіт

До євреїв

Розділ 4

Послание евреям

Глава 4

До євреїв

Розділ 4

Послание евреям

Глава 4

Старий
завіт

Новий
завіт