До филип'янРозділ 2 |
|
1 |
|
2 то допо́вніть радість мою: щоб ду́мали ви одне й те, щоб мали ту саму любов, одну згоду й один розум! |
|
3 Не робіть нічого пі́дступом або з чванли́вости, але в покорі майте один о́дного за більшого від себе. |
|
4 Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших. |
|
5 Нехай у вас будуть ті самі думки́, що й у Христі Ісусі! |
|
6 Він, бувши в Божій подо́бі, не вважав за захва́т бути Богові рівним, |
|
7 але Він ума́лив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до люди́ни; і подобою ставши, як люди́на, |
|
8 Він упоко́рив Себе, бувши слухня́ний аж до смерти, і то смерти хресної. |
|
9 Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я́, що вище над кожне ім'я́, |
|
10 щоб перед Ісусовим Ім'я́м вклонялося кожне коліно небесних, і зе́мних, і підзе́мних, |
|
11 і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос — то Госпо́дь, на славу Бога Отця! |
|
12 |
|
13 Бо то Бог викликає в вас і хоті́ння, і чин за доброю волею Своєю. |
|
14 Робіть усе без наріка́ння та сумніву, |
|
15 щоб були ви бездоганні та щирі, „невинні діти Божі серед лукавого та розпусного роду“, що в ньому ви сяєте, як світла в світі, |
|
16 додержуючи слово життя на похвалу́ мені в день Христа, що я біг не нада́рмо, що я працював не нада́рмо. |
|
17 Та хоч і стаю я жертвою при жертві і при службі вашої віри, я радію та тішуся ра́зом із вами всіма́. |
|
18 Тіштесь тим самим і ви, і тіштеся ра́зом зо мною! |
|
19 |
|
20 Бо я одноду́мця не маю ні о́дного, щоб щиріше подбав він про вас. |
|
21 Усі бо шукають свого́, а не Христового Ісусового. |
|
22 Та ви знаєте до́свід його, бо він, немов ба́тькові син, зо мною служив для Єва́нгелії. |
|
23 Отже, маю надію негайно послати цього́, як тільки довідаюся, що бу́де зо мною. |
|
24 Але в Господі маю надію, що й сам незаба́ром прибу́ду до вас. |
|
25 Але я вважав за потрібне послати до вас брата Епафроди́та, свого співробітника та співбойовника́, вашого апо́стола й служи́теля в потребі моїй, |
|
26 бо він побивався за вами всіма́, і сумував через те, що ви чули, що він хворува́в. |
|
27 Бо смертельно він був хворував. Але змилувався Бог над ним, і не тільки над ним, але й надо мною, щоб я смутку на смуток не мав. |
|
28 Отож, тим швидше послав я його, щоб тішились ви, його зно́ву побачивши, і щоб без смутку я був. |
|
29 Тож прийміть його в Господі з повною радістю, і майте в пошані таких, |
|
30 бо за діло Христове набли́зився був аж до смерти, наражаючи на небезпеку життя, щоб допо́внити ваш неста́ток служі́ння для мене. |
Послание к филиппийцамГлава 2 |
|
1 |
|
2 доведите мою радость до полноты, так чтобы мыслить вам одно и то же, имея одну и ту же любовь, будучи единодушны и единомысленны, |
|
3 ничего не делая из-за соперничества, ни из-за тщеславия, но в смирении почитая друг друга выше себя, |
|
4 каждый преследуя не собственную выгоду, но и выгоду других. |
|
5 Имейте между собой те же мысли, что и во Христе Иисусе, |
|
6 Который, будучи в образе Божием, не счёл для Себя хищением быть равным Богу, |
|
7 но уничижил Себя, приняв образ раба, быв в подобии человеческом и по виду став как человек. |
|
8 Он смирил Себя, быв послушным до смерти, и смерти крестной. |
|
9 Потому и Бог превознёс Его и даровал Ему Имя, которое выше всякого имени, |
|
10 чтобы во имя Иисуса преклонилось всякое колено небесных и земных и преисподних, |
|
11 и всякий язык исповедал, что Иисус Христос — Господь, во славу Бога Отца. |
|
12 |
|
13 ибо это Бог действует в вас, производя и хотение и действие, по Своему благоволению. |
|
14 Всё делайте без ропота и сомнения, |
|
15 чтобы быть вам неукоризненными и чистыми, детьми Божиими непорочными, среди рода порочного и развращенного, в котором вы сияете как светила в мире, |
|
16 содержа слово жизни мне в похвалу в день Христов, что я не впустую бежал и не впустую потрудился. |
|
17 Но, если я и становлюсь жертвенным возлиянием к жертве и служению вере вашей, то я радуюсь и радуюсь со всеми вами. |
|
18 Также и вы радуйтесь и радуйтесь со мной. |
|
19 |
|
20 Ибо у меня нет никого подобного ему, кто по-настоящему позаботится о ваших делах. |
|
21 Ибо все ищут своего, не того, что принадлежит Христу Иисусу. |
|
22 А как он показал себя, вы знаете, потому что он вместе со мной, как сын с отцом, послужил Евангелию. |
|
23 Итак я надеюсь послать его тотчас же, как только мне будет видно, как обстоят мои дела; |
|
24 но я уверен в Господе, что и сам скоро приду. |
|
25 |
|
26 так как он стремился ко всем вам и не находил себе покоя, потому что вы услышали о его болезни. |
|
27 И была ведь болезнь его к смерти; но Бог помиловал его, и не его только, но и меня, чтобы не прибавилась мне печаль к печали. |
|
28 Итак я поспешил послать его, чтобы вы, увидев его снова, возрадовались, и у меня было меньше печали. |
|
29 Примите же его в Господе со всякой радостью и таких, как он, имейте в почете, |
|
30 потому что он за дело Христово был близок к смерти, подвергая опасности жизнь, чтобы, служа мне, восполнить ваше отсутствие. |
До филип'янРозділ 2 |
Послание к филиппийцамГлава 2 |
|
1 |
1 |
|
2 то допо́вніть радість мою: щоб ду́мали ви одне й те, щоб мали ту саму любов, одну згоду й один розум! |
2 доведите мою радость до полноты, так чтобы мыслить вам одно и то же, имея одну и ту же любовь, будучи единодушны и единомысленны, |
|
3 Не робіть нічого пі́дступом або з чванли́вости, але в покорі майте один о́дного за більшого від себе. |
3 ничего не делая из-за соперничества, ни из-за тщеславия, но в смирении почитая друг друга выше себя, |
|
4 Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших. |
4 каждый преследуя не собственную выгоду, но и выгоду других. |
|
5 Нехай у вас будуть ті самі думки́, що й у Христі Ісусі! |
5 Имейте между собой те же мысли, что и во Христе Иисусе, |
|
6 Він, бувши в Божій подо́бі, не вважав за захва́т бути Богові рівним, |
6 Который, будучи в образе Божием, не счёл для Себя хищением быть равным Богу, |
|
7 але Він ума́лив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до люди́ни; і подобою ставши, як люди́на, |
7 но уничижил Себя, приняв образ раба, быв в подобии человеческом и по виду став как человек. |
|
8 Він упоко́рив Себе, бувши слухня́ний аж до смерти, і то смерти хресної. |
8 Он смирил Себя, быв послушным до смерти, и смерти крестной. |
|
9 Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я́, що вище над кожне ім'я́, |
9 Потому и Бог превознёс Его и даровал Ему Имя, которое выше всякого имени, |
|
10 щоб перед Ісусовим Ім'я́м вклонялося кожне коліно небесних, і зе́мних, і підзе́мних, |
10 чтобы во имя Иисуса преклонилось всякое колено небесных и земных и преисподних, |
|
11 і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос — то Госпо́дь, на славу Бога Отця! |
11 и всякий язык исповедал, что Иисус Христос — Господь, во славу Бога Отца. |
|
12 |
12 |
|
13 Бо то Бог викликає в вас і хоті́ння, і чин за доброю волею Своєю. |
13 ибо это Бог действует в вас, производя и хотение и действие, по Своему благоволению. |
|
14 Робіть усе без наріка́ння та сумніву, |
14 Всё делайте без ропота и сомнения, |
|
15 щоб були ви бездоганні та щирі, „невинні діти Божі серед лукавого та розпусного роду“, що в ньому ви сяєте, як світла в світі, |
15 чтобы быть вам неукоризненными и чистыми, детьми Божиими непорочными, среди рода порочного и развращенного, в котором вы сияете как светила в мире, |
|
16 додержуючи слово життя на похвалу́ мені в день Христа, що я біг не нада́рмо, що я працював не нада́рмо. |
16 содержа слово жизни мне в похвалу в день Христов, что я не впустую бежал и не впустую потрудился. |
|
17 Та хоч і стаю я жертвою при жертві і при службі вашої віри, я радію та тішуся ра́зом із вами всіма́. |
17 Но, если я и становлюсь жертвенным возлиянием к жертве и служению вере вашей, то я радуюсь и радуюсь со всеми вами. |
|
18 Тіштесь тим самим і ви, і тіштеся ра́зом зо мною! |
18 Также и вы радуйтесь и радуйтесь со мной. |
|
19 |
19 |
|
20 Бо я одноду́мця не маю ні о́дного, щоб щиріше подбав він про вас. |
20 Ибо у меня нет никого подобного ему, кто по-настоящему позаботится о ваших делах. |
|
21 Усі бо шукають свого́, а не Христового Ісусового. |
21 Ибо все ищут своего, не того, что принадлежит Христу Иисусу. |
|
22 Та ви знаєте до́свід його, бо він, немов ба́тькові син, зо мною служив для Єва́нгелії. |
22 А как он показал себя, вы знаете, потому что он вместе со мной, как сын с отцом, послужил Евангелию. |
|
23 Отже, маю надію негайно послати цього́, як тільки довідаюся, що бу́де зо мною. |
23 Итак я надеюсь послать его тотчас же, как только мне будет видно, как обстоят мои дела; |
|
24 Але в Господі маю надію, що й сам незаба́ром прибу́ду до вас. |
24 но я уверен в Господе, что и сам скоро приду. |
|
25 Але я вважав за потрібне послати до вас брата Епафроди́та, свого співробітника та співбойовника́, вашого апо́стола й служи́теля в потребі моїй, |
25 |
|
26 бо він побивався за вами всіма́, і сумував через те, що ви чули, що він хворува́в. |
26 так как он стремился ко всем вам и не находил себе покоя, потому что вы услышали о его болезни. |
|
27 Бо смертельно він був хворував. Але змилувався Бог над ним, і не тільки над ним, але й надо мною, щоб я смутку на смуток не мав. |
27 И была ведь болезнь его к смерти; но Бог помиловал его, и не его только, но и меня, чтобы не прибавилась мне печаль к печали. |
|
28 Отож, тим швидше послав я його, щоб тішились ви, його зно́ву побачивши, і щоб без смутку я був. |
28 Итак я поспешил послать его, чтобы вы, увидев его снова, возрадовались, и у меня было меньше печали. |
|
29 Тож прийміть його в Господі з повною радістю, і майте в пошані таких, |
29 Примите же его в Господе со всякой радостью и таких, как он, имейте в почете, |
|
30 бо за діло Христове набли́зився був аж до смерти, наражаючи на небезпеку життя, щоб допо́внити ваш неста́ток служі́ння для мене. |
30 потому что он за дело Христово был близок к смерти, подвергая опасности жизнь, чтобы, служа мне, восполнить ваше отсутствие. |