Библия - Обещанное Восстановление

Вiд Матвiя

Розділ 12

1 Того ча́су Ісус перехо́див лана́ми в суботу. А у́чні Його зголодніли були, і стали зривати колосся та їсти.

2 Побачили ж це фарисеї, та й кажуть Йому: „Он учні Твої роблять те, чого не годиться робити в суботу“.

3 А Він відповів їм: „Чи ж ви не читали, що́ зробив був Давид, коли сам зголоднів і ті, хто був із ним?

4 Як він увійшов до Божого дому, і спожив хліби́ показні́, яких їсти не можна було ні йому, ані тим, хто був із ним, а тільки самим священикам?

5 Або ви не читали в Зако́ні що в суботу священики пору́шують суботу у храмі, — і невинні вони?

6 А Я вам кажу́, що тут Більший, як храм!

7 Коли б знали ви, що́ то є: „Милости хо́чу, а не жертви“, то ви не судили б невинних.

8 Бо Син Лю́дський Госпо́дь і суботі“!

9 І, вийшовши звідти, прибув Він до їхньої синагоги.

10 І ото, був там чоловік, що мав суху руку. І, щоб обвини́ти Ісуса, запитали Його: „Чи вздоровляти годи́ться в суботу?“

11 А Він їм сказав: „Чи зна́йде́ться між вами люди́на, яка, одну мавши вівцю́, не пі́де по неї, і не врятує її, як вона впаде в яму в суботу?

12 А скільки ж люди́на вартніша за тую овечку! Тому́ можна чинити добро й у суботу“!

13 І каже тоді чоловікові: „Простягни свою руку!“ Той простяг, — і стала здорова вона, як і друга.

14 Фарисеї ж пішли, і зібрали нараду на Нього, — я́к би Його погубити?

15 А Ісус, розізнавши, пішов Собі звідти. Ісус уздоровля́є недужих І багато пішло вслід за Ним, — і Він їх уздоро́вив усіх.

16 А Він наказав їм суво́ро Його не виявляти,

17 щоб спра́вдилось те, що́ сказав був Ісая пророк, промовляючи:

18 „Ото Мій Слуга, що Я вибрав Його, Мій Улю́блений, що Його полюбила душа Моя! Вкладу́ Свого Духа в Нього, — і Він суд проголо́сить поганам.

19 Він не буде змагатися, ані кричати, і на вулицях чути не буде ніхто Його голосу.

20 Він очерети́ни надло́мленої не доло́мить, і ґнота́ догасаючого не пога́сить, поки не допровадить при́суду до перемоги.

21 І погани наді́ятись будуть на Йме́ння Його“!

22 Тоді привели́ до Ньо́го німого сліпця́, що був біснуватий, — і Він уздоро́вив його, так що німий став говорити та бачити.

23 І дивувались усі люди й казали: „Чи ж не Син це Давидів?“

24 Фарисеї ж, почувши, сказали: „Він де́монів не виганяє інакше, тільки як Вельзеву́лом, князем де́монів“.

25 А Він знав думки їхні, і промовив до них: „Кожне царство, поділене супроти себе, запусті́є. І кожне місто чи дім, поділені супроти себе, не втри́маються.

26 І коли сатана́ сатану́ виганяє, то ділиться супроти себе; як же втри́мається царство його?

27 І коли Вельзевулом виганя́ю Я де́монів, то ким виганя́ють сини ваші? Тому́ вони стануть вам су́ддями.

28 А коли ж Духом Божим виго́ню Я де́монів, то настало для вас Царство Боже.

29 Або я́к то хто може вде́ртися в дім дужого, та пограбувати добро́ його, якщо перше не зв'яже дужого? І аж тоді він госпо́ду його пограбує.

30 Хто не зо Мною, той супроти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкида́є.

31 Тому́ то кажу́ вам: усякий гріх, навіть богозневага, про́ститься лю́дям, але богозневага на Духа не про́ститься!

32 І як скаже хто слово на Лю́дського Сина, то йому́ проститься те; а коли скаже проти Духа Святого, — не про́ститься того йому ані в цім віці, ані в майбу́тнім!

33 Або ви́ростіть дерево добре, то й плід його добрий, або ви́ростіть дерево зле, то й плід його злий. Пізнається бо дерево з пло́ду!

34 Ро́де змії́ний! Як ви можете мовити добре, бувши злі? Бо чим серце напо́внене, те говорять уста́.

35 Добра люди́на з доброго ска́рбу добре виносить, а лукава люди́на зо скарбу лихого виносить лихе́.

36 Кажу́ ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня!

37 Бо зо слів своїх будеш випра́вданий, і зо слів своїх будеш засу́джений“.

38 Тоді дехто із книжників та фарисеїв озвались до Нього й сказали: „Учителю, — хочемо побачити озна́ку від Те́бе“.

39 А Ісус відповів їм: „Рід лукавий і перелю́бний шукає ознаки, — та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йо́ни.

40 Як Йо́на перебув у сере́дині китовій три дні і три ночі, так перебу́де три дні та три ночі й Син Лю́дський у серці землі.

41 Ніневі́тяни стануть на суд із цим родом, — і осудять його, вони бо покаялися через Йо́нину проповідь. А тут ото Більший, ніж Йо́на!

42 Цариця з пі́вдня на суд стане з родом оцим, — і засу́дить його, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послу́хати. А тут ото Більший, аніж Соломон!

43 А коли дух нечистий виходить із люди́ни, то блукає місцями безвідними, відпочинку шукаючи, та не знахо́дить.

44 Тоді він говорить: „Вернуся до дому свого́, звідки вийшов“. А як ве́рнеться він, то хату знахо́дить порожню, заметену й при́брану.

45 Тоді він іде, та й приводить сімох духів інших, лютіших за себе, — і входять вони та й живуть тут. І буде останнє люди́ні тій гірше за перше... Так буде й лукавому родові цьому́!“

46 Коли Він іще промовляв до наро́ду, аж ось мати й брати Його о́сторонь стали, бажаючи з Ним говорити.

47 І сказав хтось Йому́: „Ото мати Твоя й Твої бра́ття стоять онде о́сторонь, і говорити з Тобою бажають“.

48 А Він відповів тому́, хто Йому говорив, і сказав: „Хто́ мати Моя? І хто́ браття Мої?“

49 І, показавши рукою Своєю на у́чнів Своїх, Він промовив: „Ото Моя мати та браття Мої!

50 Бо хто волю Мого Отця, що на небі, чини́тиме, той Мені брат, і сестра, і мати!“

Евангелие от Матфея

Глава 12

1 В то время шел Иисус в субботу засеянными полями. Ученики Его проголодались и начали срывать колосья и есть.

2 Фарисеи же увидели и сказали Ему: вот, ученики Твои делают, чего нельзя делать в субботу.

3 А Он сказал им: не читали вы, что сделал Давид, когда проголодался он и сопровождавшие его?

4 Как он вошел в дом Божий, и они съели хлебы предложения, которых нельзя было ни ему есть, ни сопровождавшим его, а одним только священникам?

5 Или не читали вы в Законе, что в субботу священники нарушают субботу в храме и вины не несут?

6 Но говорю вам: то, что здесь, — больше храма.

7 Если бы вы понимали, что значит: «Милости хочу, а не жертвы», то не осудили бы невиновных.

8 Ибо Сын Человеческий есть господин субботы.

9 И перейдя оттуда в другое место, Он пришел в синагогу их.

10 И вот человек с сухою рукой. И спросили Его, чтобы обвинить Его: дозволяется ли исцелять в субботу?

11 Он же сказал им: если у кого из вас его единственная овца упадет в субботу в яму, неужели он не возьмет ее и не поднимет?

12 Насколько же лучше человек овцы! Итак, дозволяется делать добро в субботу.

13 Тогда говорит человеку: протяни твою руку; и он протянул; и стала она вновь здоровой, как другая.

14 Фарисеи же, выйдя, приняли против Него решение, чтобы погубить Его. Но Иисус, узнав, удалился оттуда.

15 И последовали за Ним многие, и Он исцелил их всех.

16 И строго приказал им не разглашать о Нем,

17 чтобы исполнилось сказанное чрез пророка Исаию, который говорит:

18 Вот Отрок Мой, Которого Я избрал, Возлюбленный Мой, к Которому благоволит душа Моя. Положу Дух Мой на Него, и возвестит язычникам правосудие.

19 Он не вступит в спор и не подымет крика, и не услышит никто на улицах голоса Его.

20 Он тростника надломленного не переломит и фитиля тлеющего не погасит, доколе не даст торжества правосудию;

21 и на имя Его язычники будут уповать.

22 Тогда приведен был к Нему бесноватый слепой и немой; и Он исцелил его, так что слепой и немой стал говорить и видеть.

23 И изумлялся весь народ и говорил: уж не Сын ли Он Давидов?

24 Фарисеи же, услышав это, сказали: Он изгоняет бесов не иначе, как Веельзевулом, князем бесовским.

25 Зная помышления их, Он сказал им: всякое царство, разделенное внутреннею враждой, обращается в пустыню: и ни один город или дом, разделенный внутреннею враждой, не устоит.

26 И если сатана сатану изгоняет, то он в самом себе разделился: как же устоит царство его?

27 И если Я Веельзевулом изгоняю бесов, сыновья ваши кем изгоняют? Поэтому они вам будут судьями.

28 Если же Я Духом Божиим изгоняю бесов, значит, достигло до вас Царство Божие.

29 Или как может кто войти в дом сильного и похитить его вещи, если прежде не свяжет сильного? И тогда он расхитит дом его.

30 Кто не со Мною, тот против Меня; и кто не собирает со Мною, тот расточает.

31 Поэтому говорю вам: всякий грех и хула будут прощены людям; но хула на Духа не будет прощена людям.

32 И кто скажет слово против Сына Человеческого, будет прощено ему; кто же скажет против Духа Святого, не будет прощено ему ни в этом веке, ни в будущем.

33 Или назовите дерево добрым и плод его добрым, или назовите дерево плохим и плод его плохим; ведь по плоду познается дерево.

34 Отродье змеиное, как можете вы говорить доброе, будучи злы? Ибо от избытка сердца говорят уста.

35 Добрый человек из доброго сокровища выносит доброе; и злой человек из злого сокровища выносит злое.

36 Говорю же вам, что за всякое слово праздное, какое скажут люди, дадут они отчет в день суда;

37 ибо по словам твоим будешь ты оправдан, и по словам твоим будешь ты осужден.

38 Тогда ответили Ему некоторые из книжников и фарисеев: Учитель, мы хотим видеть от Тебя знамение.

39 И Он ответил им: род лукавый и прелюбодейный знамения ищет; и не будет дано ему знамения, кроме знамения Ионы пророка;

40 ибо, как был Иона во чреве кита три дня и три ночи, так будет Сын Человеческий в сердце земли три дня и три ночи.

41 Люди Ниневийские восстанут во время суда вместе с родом этим и осудят его, потому что они покаялись от проповеди Ионы; и вот, то, что здесь, — больше Ионы.

42 Царица Юга будет воздвигнута во время суда вместе с родом этим и осудит его, потому что она пришла от пределов земли послушать мудрость Соломонову; и вот, то, что здесь, — больше Соломона.

43 Когда же нечистый дух выйдет из человека, то бродит по безводным местам, ища покоя, и не находит.

44 Тогда говорит он: «в дом мой возвращусь, откуда я вышел». И придя, находит его незанятым, выметенным и убранным.

45 Тогда он идет и берет с собой семь других духов, злейших себя, и, войдя, они поселяются там; и становится для человека того последнее хуже первого. Так будет и с этим лукавым родом.

46 Пока еще Он говорил народу, вот, Матерь и братья Его пришли и стояли снаружи, стараясь поговорить с Ним.

47 И сказал Ему кто-то: вот, Матерь Твоя и братья Твои пришли и стоят снаружи, стараясь с Тобою поговорить.

48 Он же ответил говорившему Ему: кто матерь Моя, и кто братья Мои?

49 И протянув руку Свою к ученикам Своим, сказал: вот матерь Моя и братья Мои;

50 ибо кто исполнит волю Отца Моего, Который на небесах, тот Мой брат и сестра и матерь.

Вiд Матвiя Розділ 12	Евангелие от Матфея Глава 12
1 Того ча́су Ісус перехо́див лана́ми в суботу. А у́чні Його зголодніли були, і стали зривати колосся та їсти.	1 В то время шел Иисус в субботу засеянными полями. Ученики Его проголодались и начали срывать колосья и есть.
2 Побачили ж це фарисеї, та й кажуть Йому: „Он учні Твої роблять те, чого не годиться робити в суботу“.	2 Фарисеи же увидели и сказали Ему: вот, ученики Твои делают, чего нельзя делать в субботу.
3 А Він відповів їм: „Чи ж ви не читали, що́ зробив був Давид, коли сам зголоднів і ті, хто був із ним?	3 А Он сказал им: не читали вы, что сделал Давид, когда проголодался он и сопровождавшие его?
4 Як він увійшов до Божого дому, і спожив хліби́ показні́, яких їсти не можна було ні йому, ані тим, хто був із ним, а тільки самим священикам?	4 Как он вошел в дом Божий, и они съели хлебы предложения, которых нельзя было ни ему есть, ни сопровождавшим его, а одним только священникам?
5 Або ви не читали в Зако́ні що в суботу священики пору́шують суботу у храмі, — і невинні вони?	5 Или не читали вы в Законе, что в субботу священники нарушают субботу в храме и вины не несут?
6 А Я вам кажу́, що тут Більший, як храм!	6 Но говорю вам: то, что здесь, — больше храма.
7 Коли б знали ви, що́ то є: „Милости хо́чу, а не жертви“, то ви не судили б невинних.	7 Если бы вы понимали, что значит: «Милости хочу, а не жертвы», то не осудили бы невиновных.
8 Бо Син Лю́дський Госпо́дь і суботі“!	8 Ибо Сын Человеческий есть господин субботы.
9 І, вийшовши звідти, прибув Він до їхньої синагоги.	9 И перейдя оттуда в другое место, Он пришел в синагогу их.
10 І ото, був там чоловік, що мав суху руку. І, щоб обвини́ти Ісуса, запитали Його: „Чи вздоровляти годи́ться в суботу?“	10 И вот человек с сухою рукой. И спросили Его, чтобы обвинить Его: дозволяется ли исцелять в субботу?
11 А Він їм сказав: „Чи зна́йде́ться між вами люди́на, яка, одну мавши вівцю́, не пі́де по неї, і не врятує її, як вона впаде в яму в суботу?	11 Он же сказал им: если у кого из вас его единственная овца упадет в субботу в яму, неужели он не возьмет ее и не поднимет?
12 А скільки ж люди́на вартніша за тую овечку! Тому́ можна чинити добро й у суботу“!	12 Насколько же лучше человек овцы! Итак, дозволяется делать добро в субботу.
13 І каже тоді чоловікові: „Простягни свою руку!“ Той простяг, — і стала здорова вона, як і друга.	13 Тогда говорит человеку: протяни твою руку; и он протянул; и стала она вновь здоровой, как другая.
14 Фарисеї ж пішли, і зібрали нараду на Нього, — я́к би Його погубити?	14 Фарисеи же, выйдя, приняли против Него решение, чтобы погубить Его. Но Иисус, узнав, удалился оттуда.
15 А Ісус, розізнавши, пішов Собі звідти. Ісус уздоровля́є недужих І багато пішло вслід за Ним, — і Він їх уздоро́вив усіх.	15 И последовали за Ним многие, и Он исцелил их всех.
16 А Він наказав їм суво́ро Його не виявляти,	16 И строго приказал им не разглашать о Нем,
17 щоб спра́вдилось те, що́ сказав був Ісая пророк, промовляючи:	17 чтобы исполнилось сказанное чрез пророка Исаию, который говорит:
18 „Ото Мій Слуга, що Я вибрав Його, Мій Улю́блений, що Його полюбила душа Моя! Вкладу́ Свого Духа в Нього, — і Він суд проголо́сить поганам.	18 Вот Отрок Мой, Которого Я избрал, Возлюбленный Мой, к Которому благоволит душа Моя. Положу Дух Мой на Него, и возвестит язычникам правосудие.
19 Він не буде змагатися, ані кричати, і на вулицях чути не буде ніхто Його голосу.	19 Он не вступит в спор и не подымет крика, и не услышит никто на улицах голоса Его.
20 Він очерети́ни надло́мленої не доло́мить, і ґнота́ догасаючого не пога́сить, поки не допровадить при́суду до перемоги.	20 Он тростника надломленного не переломит и фитиля тлеющего не погасит, доколе не даст торжества правосудию;
21 І погани наді́ятись будуть на Йме́ння Його“!	21 и на имя Его язычники будут уповать.
22 Тоді привели́ до Ньо́го німого сліпця́, що був біснуватий, — і Він уздоро́вив його, так що німий став говорити та бачити.	22 Тогда приведен был к Нему бесноватый слепой и немой; и Он исцелил его, так что слепой и немой стал говорить и видеть.
23 І дивувались усі люди й казали: „Чи ж не Син це Давидів?“	23 И изумлялся весь народ и говорил: уж не Сын ли Он Давидов?
24 Фарисеї ж, почувши, сказали: „Він де́монів не виганяє інакше, тільки як Вельзеву́лом, князем де́монів“.	24 Фарисеи же, услышав это, сказали: Он изгоняет бесов не иначе, как Веельзевулом, князем бесовским.
25 А Він знав думки їхні, і промовив до них: „Кожне царство, поділене супроти себе, запусті́є. І кожне місто чи дім, поділені супроти себе, не втри́маються.	25 Зная помышления их, Он сказал им: всякое царство, разделенное внутреннею враждой, обращается в пустыню: и ни один город или дом, разделенный внутреннею враждой, не устоит.
26 І коли сатана́ сатану́ виганяє, то ділиться супроти себе; як же втри́мається царство його?	26 И если сатана сатану изгоняет, то он в самом себе разделился: как же устоит царство его?
27 І коли Вельзевулом виганя́ю Я де́монів, то ким виганя́ють сини ваші? Тому́ вони стануть вам су́ддями.	27 И если Я Веельзевулом изгоняю бесов, сыновья ваши кем изгоняют? Поэтому они вам будут судьями.
28 А коли ж Духом Божим виго́ню Я де́монів, то настало для вас Царство Боже.	28 Если же Я Духом Божиим изгоняю бесов, значит, достигло до вас Царство Божие.
29 Або я́к то хто може вде́ртися в дім дужого, та пограбувати добро́ його, якщо перше не зв'яже дужого? І аж тоді він госпо́ду його пограбує.	29 Или как может кто войти в дом сильного и похитить его вещи, если прежде не свяжет сильного? И тогда он расхитит дом его.
30 Хто не зо Мною, той супроти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкида́є.	30 Кто не со Мною, тот против Меня; и кто не собирает со Мною, тот расточает.
31 Тому́ то кажу́ вам: усякий гріх, навіть богозневага, про́ститься лю́дям, але богозневага на Духа не про́ститься!	31 Поэтому говорю вам: всякий грех и хула будут прощены людям; но хула на Духа не будет прощена людям.
32 І як скаже хто слово на Лю́дського Сина, то йому́ проститься те; а коли скаже проти Духа Святого, — не про́ститься того йому ані в цім віці, ані в майбу́тнім!	32 И кто скажет слово против Сына Человеческого, будет прощено ему; кто же скажет против Духа Святого, не будет прощено ему ни в этом веке, ни в будущем.
33 Або ви́ростіть дерево добре, то й плід його добрий, або ви́ростіть дерево зле, то й плід його злий. Пізнається бо дерево з пло́ду!	33 Или назовите дерево добрым и плод его добрым, или назовите дерево плохим и плод его плохим; ведь по плоду познается дерево.
34 Ро́де змії́ний! Як ви можете мовити добре, бувши злі? Бо чим серце напо́внене, те говорять уста́.	34 Отродье змеиное, как можете вы говорить доброе, будучи злы? Ибо от избытка сердца говорят уста.
35 Добра люди́на з доброго ска́рбу добре виносить, а лукава люди́на зо скарбу лихого виносить лихе́.	35 Добрый человек из доброго сокровища выносит доброе; и злой человек из злого сокровища выносит злое.
36 Кажу́ ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня!	36 Говорю же вам, что за всякое слово праздное, какое скажут люди, дадут они отчет в день суда;
37 Бо зо слів своїх будеш випра́вданий, і зо слів своїх будеш засу́джений“.	37 ибо по словам твоим будешь ты оправдан, и по словам твоим будешь ты осужден.
38 Тоді дехто із книжників та фарисеїв озвались до Нього й сказали: „Учителю, — хочемо побачити озна́ку від Те́бе“.	38 Тогда ответили Ему некоторые из книжников и фарисеев: Учитель, мы хотим видеть от Тебя знамение.
39 А Ісус відповів їм: „Рід лукавий і перелю́бний шукає ознаки, — та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йо́ни.	39 И Он ответил им: род лукавый и прелюбодейный знамения ищет; и не будет дано ему знамения, кроме знамения Ионы пророка;
40 Як Йо́на перебув у сере́дині китовій три дні і три ночі, так перебу́де три дні та три ночі й Син Лю́дський у серці землі.	40 ибо, как был Иона во чреве кита три дня и три ночи, так будет Сын Человеческий в сердце земли три дня и три ночи.
41 Ніневі́тяни стануть на суд із цим родом, — і осудять його, вони бо покаялися через Йо́нину проповідь. А тут ото Більший, ніж Йо́на!	41 Люди Ниневийские восстанут во время суда вместе с родом этим и осудят его, потому что они покаялись от проповеди Ионы; и вот, то, что здесь, — больше Ионы.
42 Цариця з пі́вдня на суд стане з родом оцим, — і засу́дить його, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послу́хати. А тут ото Більший, аніж Соломон!	42 Царица Юга будет воздвигнута во время суда вместе с родом этим и осудит его, потому что она пришла от пределов земли послушать мудрость Соломонову; и вот, то, что здесь, — больше Соломона.
43 А коли дух нечистий виходить із люди́ни, то блукає місцями безвідними, відпочинку шукаючи, та не знахо́дить.	43 Когда же нечистый дух выйдет из человека, то бродит по безводным местам, ища покоя, и не находит.
44 Тоді він говорить: „Вернуся до дому свого́, звідки вийшов“. А як ве́рнеться він, то хату знахо́дить порожню, заметену й при́брану.	44 Тогда говорит он: «в дом мой возвращусь, откуда я вышел». И придя, находит его незанятым, выметенным и убранным.
45 Тоді він іде, та й приводить сімох духів інших, лютіших за себе, — і входять вони та й живуть тут. І буде останнє люди́ні тій гірше за перше... Так буде й лукавому родові цьому́!“	45 Тогда он идет и берет с собой семь других духов, злейших себя, и, войдя, они поселяются там; и становится для человека того последнее хуже первого. Так будет и с этим лукавым родом.
46 Коли Він іще промовляв до наро́ду, аж ось мати й брати Його о́сторонь стали, бажаючи з Ним говорити.	46 Пока еще Он говорил народу, вот, Матерь и братья Его пришли и стояли снаружи, стараясь поговорить с Ним.
47 І сказав хтось Йому́: „Ото мати Твоя й Твої бра́ття стоять онде о́сторонь, і говорити з Тобою бажають“.	47 И сказал Ему кто-то: вот, Матерь Твоя и братья Твои пришли и стоят снаружи, стараясь с Тобою поговорить.
48 А Він відповів тому́, хто Йому говорив, і сказав: „Хто́ мати Моя? І хто́ браття Мої?“	48 Он же ответил говорившему Ему: кто матерь Моя, и кто братья Мои?
49 І, показавши рукою Своєю на у́чнів Своїх, Він промовив: „Ото Моя мати та браття Мої!	49 И протянув руку Свою к ученикам Своим, сказал: вот матерь Моя и братья Мои;
50 Бо хто волю Мого Отця, що на небі, чини́тиме, той Мені брат, і сестра, і мати!“	50 ибо кто исполнит волю Отца Моего, Который на небесах, тот Мой брат и сестра и матерь.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Вiд Матвiя

Розділ 12

Евангелие от Матфея

Глава 12

Вiд Матвiя

Розділ 12

Евангелие от Матфея

Глава 12

Старий завіт

Новий завіт

Вiд Матвiя

Розділ 12

Евангелие от Матфея

Глава 12

Вiд Матвiя

Розділ 12

Евангелие от Матфея

Глава 12

Старий
завіт

Новий
завіт