Библия - Обещанное Восстановление

Екклезiяст

Розділ 7

1 Краще добре ім'я́ від оливи хорошої, а день смерти люди́ни — від дня її вро́дження!

2 Краще ходити до дому жало́би, ніж ходити до дому бенке́ту, бо то — кінець кожній люди́ні, і живий те до серця свого бере!

3 Кращий смуток від смі́ху, бо при обличчі сумні́м добре серце!

4 Серце мудрих — у домі жало́би, а серце безглу́здих — у домі весе́лощів.

5 Краще слухати до́кір розумного, аніж слу́хати пісні безумних,

6 бо як трі́скот терни́ни під горщиком, такий сміх нерозу́много. Теж марно́та й оце!

7 Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хаба́р губить серце.

8 Кінець ді́ла ліпший від поча́тку його; ліпший терпеливий від чванькува́того!

9 Не спіши в своїм дусі, щоб гні́ватися, бо гнів спочиває у на́драх глупці́в.

10 Не кажи: „Що́ це сталось, що перші дні були кращі за ці?“, бо не з мудрости ти запитався про це.

11 Добра мудрість з багатством, а прибу́ток для тих, хто ще сонечко бачить,

12 бо в тіні мудрости — як у тіні срі́бла, та ко́ристь пізна́ння у то́му, що мудрість життя зберігає тому́, хто має її.

13 Розваж Божий учинок, — бо хто́ може те ви́простати, що Він покриви́в?

14 За доброго дня користай із добра́, за злого ж — розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб люди́на нічо́го по собі не знайшла́!

15 В днях марно́ти своєї я всьо́го набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.

16 Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?

17 Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в неча́сі своїм?

18 Добре, щоб ти ухопи́вся за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоя́зний втече від усього того.

19 Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.

20 Немає люди́ни праведної на землі, що робила б добро́ й не грішила,

21 тому́ не клади свого серця на всякі слова́, що гово́рять, щоб не чути свого раба, коли він лихосло́вить тебе,

22 знає бо серце твоє, що багато разі́в також ти лихосло́вив на інших!

23 Усе́ це я в мудрості ви́пробував, і сказав: „Стану мудрим!“ Та дале́ка від мене вона!

24 Дале́ке оте, що було́, і глибо́ке, глибо́ке, — хто зна́йде його?

25 Звернувся я серцем своїм, щоб пізна́ти й розві́дати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність — глупо́та, а нерозум — безу́мство!

26 І знайшов я річ гіршу від смерти — то жінку, бо па́стка вона, її ж серце — тене́та, а руки її — то кайда́ни! Хто добрий у Бога — врято́ваний буде від неї, а грішного схо́пить вона!

27 Подивися, оце я знайшов, сказав Пропові́дник: рівняймо одне до одно́го, щоб знайти зрозумі́ння!

28 Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я люди́ну знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма́ не знайшов!

29 Крім то́го, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог люди́ну, та ви́гадок усяких шукають вони!

Книга Екклесиаста

Глава 7

1 Имя лучше дорогой масти, и день смерти лучше дня рождения.

2 Лучше ходить в дом плача, нежели ходить в дом пиршества: ибо там увидишь конец всех человеков, и живущий приложит это к своему сердцу.

3 Горесть лучше смеха: потому что в печали, изображающейся на лицо, сердце бывает лучше.

4 Сердце мудрых в доме плача; а сердце глупых в доме веселья.

5 Лучше слушать выговор от мудрого, нежели слушать человеку песнь глупых.

6 Ибо смех глупого есть то же, что треск терновника под котлом. И сие суета.

7 Так! притесняя ближних, мудрый делается безумным; равно и подарки портят сердце.

8 Конец дела лучше начала его; кротость духа лучше надменности духа.

9 Не будь опрометчив в духе своем на то, чтоб гневаться; ибо гнев гнездится в недре глупых.

10 Не говори: `отчего это прежние дни были лучше нынешних?` ибо ты об этом не спрашивал у Премудрости.

11 Мудрость - добро, как и наследство, и еще преимущественнее для видящих солнце.

12 Ибо находиться под тенью премудрости значит быть и под тенью серебра; но преимущество на стороне ведения: премудрость живит имеющих ее.

13 Зри Божие действование: ибо кто может выпрямить то, что в кривизне своей?

14 В день благополучия будь в благе; но смотри и в день горести: и его Бог творит после оного, чтоб человек ничего не постигал в будущем после себя.

15 Всего навиделся я во дни суетности моей. Бывает, что праведник гибнет от праведности своей; и бывает, что беззаконник в пороках своих живет долго.

16 Не будь слишком большим законником; и не выставляй себя слишком мудрым: к чему тебе губить себя?

17 Не будь и беззаконником великим, и не будь безумен: к чему тебе умирать не в свое время?

18 Хорошо, когда будешь держаться одного, но не будешь относить руки своей и от другого: ибо человек, благоговеющий пред Богом, все это пройдет благополучно.

19 Премудрость дает мудрому более силы, нежели десять властителей, находящихся в городе.

20 Поелику нет на земле человека праведного, который бы делал доброе, и не грешил:

21 То и не ко всяким словам, какие говорят, обращай сердце свое, чтобы не услышать, как раб злословит тебя.

22 Ибо сердце твое знает также много случаев, где и сам ты злословил других.

23 Все это я испытывал с премудростью; сказал: `я мудр`; и она была удалена от меня.

24 Далеко то, что было, и глубоко, глубоко, - кто постигнет его?

25 Обратился я с сердцем моим к тому, чтобы распознать, и исследовать, и определить, что есть премудрость и рассудительность, распознать также, что беззаконно, глупо, и нелепо, безумно.

26 И я нашел, что самой смерти горче женщина, коей сердце сети и мрежи, коей руки оковы; добрый пред Богом спасается от нее, а согрешающий изловлен будет ею.

27 Зри, сие нашел я, говорил Проповедник, оценивая одну вещь за другою.

28 Но есть нечто, чего ищет еще душа моя, и не находит: человека я нашел одного из тысячи, а женщины из всех их не нашел ни одной.

29 Только, зри сие, я нашел, что Бог сотворил человека правым, а они выискали помышления многие.

Екклезiяст Розділ 7	Книга Екклесиаста Глава 7
1 Краще добре ім'я́ від оливи хорошої, а день смерти люди́ни — від дня її вро́дження!	1 Имя лучше дорогой масти, и день смерти лучше дня рождения.
2 Краще ходити до дому жало́би, ніж ходити до дому бенке́ту, бо то — кінець кожній люди́ні, і живий те до серця свого бере!	2 Лучше ходить в дом плача, нежели ходить в дом пиршества: ибо там увидишь конец всех человеков, и живущий приложит это к своему сердцу.
3 Кращий смуток від смі́ху, бо при обличчі сумні́м добре серце!	3 Горесть лучше смеха: потому что в печали, изображающейся на лицо, сердце бывает лучше.
4 Серце мудрих — у домі жало́би, а серце безглу́здих — у домі весе́лощів.	4 Сердце мудрых в доме плача; а сердце глупых в доме веселья.
5 Краще слухати до́кір розумного, аніж слу́хати пісні безумних,	5 Лучше слушать выговор от мудрого, нежели слушать человеку песнь глупых.
6 бо як трі́скот терни́ни під горщиком, такий сміх нерозу́много. Теж марно́та й оце!	6 Ибо смех глупого есть то же, что треск терновника под котлом. И сие суета.
7 Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хаба́р губить серце.	7 Так! притесняя ближних, мудрый делается безумным; равно и подарки портят сердце.
8 Кінець ді́ла ліпший від поча́тку його; ліпший терпеливий від чванькува́того!	8 Конец дела лучше начала его; кротость духа лучше надменности духа.
9 Не спіши в своїм дусі, щоб гні́ватися, бо гнів спочиває у на́драх глупці́в.	9 Не будь опрометчив в духе своем на то, чтоб гневаться; ибо гнев гнездится в недре глупых.
10 Не кажи: „Що́ це сталось, що перші дні були кращі за ці?“, бо не з мудрости ти запитався про це.	10 Не говори: `отчего это прежние дни были лучше нынешних?` ибо ты об этом не спрашивал у Премудрости.
11 Добра мудрість з багатством, а прибу́ток для тих, хто ще сонечко бачить,	11 Мудрость - добро, как и наследство, и еще преимущественнее для видящих солнце.
12 бо в тіні мудрости — як у тіні срі́бла, та ко́ристь пізна́ння у то́му, що мудрість життя зберігає тому́, хто має її.	12 Ибо находиться под тенью премудрости значит быть и под тенью серебра; но преимущество на стороне ведения: премудрость живит имеющих ее.
13 Розваж Божий учинок, — бо хто́ може те ви́простати, що Він покриви́в?	13 Зри Божие действование: ибо кто может выпрямить то, что в кривизне своей?
14 За доброго дня користай із добра́, за злого ж — розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб люди́на нічо́го по собі не знайшла́!	14 В день благополучия будь в благе; но смотри и в день горести: и его Бог творит после оного, чтоб человек ничего не постигал в будущем после себя.
15 В днях марно́ти своєї я всьо́го набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.	15 Всего навиделся я во дни суетности моей. Бывает, что праведник гибнет от праведности своей; и бывает, что беззаконник в пороках своих живет долго.
16 Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?	16 Не будь слишком большим законником; и не выставляй себя слишком мудрым: к чему тебе губить себя?
17 Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в неча́сі своїм?	17 Не будь и беззаконником великим, и не будь безумен: к чему тебе умирать не в свое время?
18 Добре, щоб ти ухопи́вся за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоя́зний втече від усього того.	18 Хорошо, когда будешь держаться одного, но не будешь относить руки своей и от другого: ибо человек, благоговеющий пред Богом, все это пройдет благополучно.
19 Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.	19 Премудрость дает мудрому более силы, нежели десять властителей, находящихся в городе.
20 Немає люди́ни праведної на землі, що робила б добро́ й не грішила,	20 Поелику нет на земле человека праведного, который бы делал доброе, и не грешил:
21 тому́ не клади свого серця на всякі слова́, що гово́рять, щоб не чути свого раба, коли він лихосло́вить тебе,	21 То и не ко всяким словам, какие говорят, обращай сердце свое, чтобы не услышать, как раб злословит тебя.
22 знає бо серце твоє, що багато разі́в також ти лихосло́вив на інших!	22 Ибо сердце твое знает также много случаев, где и сам ты злословил других.
23 Усе́ це я в мудрості ви́пробував, і сказав: „Стану мудрим!“ Та дале́ка від мене вона!	23 Все это я испытывал с премудростью; сказал: `я мудр`; и она была удалена от меня.
24 Дале́ке оте, що було́, і глибо́ке, глибо́ке, — хто зна́йде його?	24 Далеко то, что было, и глубоко, глубоко, - кто постигнет его?
25 Звернувся я серцем своїм, щоб пізна́ти й розві́дати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність — глупо́та, а нерозум — безу́мство!	25 Обратился я с сердцем моим к тому, чтобы распознать, и исследовать, и определить, что есть премудрость и рассудительность, распознать также, что беззаконно, глупо, и нелепо, безумно.
26 І знайшов я річ гіршу від смерти — то жінку, бо па́стка вона, її ж серце — тене́та, а руки її — то кайда́ни! Хто добрий у Бога — врято́ваний буде від неї, а грішного схо́пить вона!	26 И я нашел, что самой смерти горче женщина, коей сердце сети и мрежи, коей руки оковы; добрый пред Богом спасается от нее, а согрешающий изловлен будет ею.
27 Подивися, оце я знайшов, сказав Пропові́дник: рівняймо одне до одно́го, щоб знайти зрозумі́ння!	27 Зри, сие нашел я, говорил Проповедник, оценивая одну вещь за другою.
28 Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я люди́ну знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма́ не знайшов!	28 Но есть нечто, чего ищет еще душа моя, и не находит: человека я нашел одного из тысячи, а женщины из всех их не нашел ни одной.
29 Крім то́го, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог люди́ну, та ви́гадок усяких шукають вони!	29 Только, зри сие, я нашел, что Бог сотворил человека правым, а они выискали помышления многие.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Екклезiяст

Розділ 7

Книга Екклесиаста

Глава 7

Екклезiяст

Розділ 7

Книга Екклесиаста

Глава 7

Старий завіт

Новий завіт

Екклезiяст

Розділ 7

Книга Екклесиаста

Глава 7

Екклезiяст

Розділ 7

Книга Екклесиаста

Глава 7

Старий
завіт

Новий
завіт