Библия - Обещанное Восстановление

Екклезiяст

Розділ 7

1 Краще добре ім'я́ від оливи хорошої, а день смерти люди́ни — від дня її вро́дження!

2 Краще ходити до дому жало́би, ніж ходити до дому бенке́ту, бо то — кінець кожній люди́ні, і живий те до серця свого бере!

3 Кращий смуток від смі́ху, бо при обличчі сумні́м добре серце!

4 Серце мудрих — у домі жало́би, а серце безглу́здих — у домі весе́лощів.

5 Краще слухати до́кір розумного, аніж слу́хати пісні безумних,

6 бо як трі́скот терни́ни під горщиком, такий сміх нерозу́много. Теж марно́та й оце!

7 Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хаба́р губить серце.

8 Кінець ді́ла ліпший від поча́тку його; ліпший терпеливий від чванькува́того!

9 Не спіши в своїм дусі, щоб гні́ватися, бо гнів спочиває у на́драх глупці́в.

10 Не кажи: „Що́ це сталось, що перші дні були кращі за ці?“, бо не з мудрости ти запитався про це.

11 Добра мудрість з багатством, а прибу́ток для тих, хто ще сонечко бачить,

12 бо в тіні мудрости — як у тіні срі́бла, та ко́ристь пізна́ння у то́му, що мудрість життя зберігає тому́, хто має її.

13 Розваж Божий учинок, — бо хто́ може те ви́простати, що Він покриви́в?

14 За доброго дня користай із добра́, за злого ж — розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб люди́на нічо́го по собі не знайшла́!

15 В днях марно́ти своєї я всьо́го набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.

16 Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?

17 Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в неча́сі своїм?

18 Добре, щоб ти ухопи́вся за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоя́зний втече від усього того.

19 Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.

20 Немає люди́ни праведної на землі, що робила б добро́ й не грішила,

21 тому́ не клади свого серця на всякі слова́, що гово́рять, щоб не чути свого раба, коли він лихосло́вить тебе,

22 знає бо серце твоє, що багато разі́в також ти лихосло́вив на інших!

23 Усе́ це я в мудрості ви́пробував, і сказав: „Стану мудрим!“ Та дале́ка від мене вона!

24 Дале́ке оте, що було́, і глибо́ке, глибо́ке, — хто зна́йде його?

25 Звернувся я серцем своїм, щоб пізна́ти й розві́дати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність — глупо́та, а нерозум — безу́мство!

26 І знайшов я річ гіршу від смерти — то жінку, бо па́стка вона, її ж серце — тене́та, а руки її — то кайда́ни! Хто добрий у Бога — врято́ваний буде від неї, а грішного схо́пить вона!

27 Подивися, оце я знайшов, сказав Пропові́дник: рівняймо одне до одно́го, щоб знайти зрозумі́ння!

28 Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я люди́ну знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма́ не знайшов!

29 Крім то́го, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог люди́ну, та ви́гадок усяких шукають вони!

Книга Экклезиаста, или Проповедника

Глава 7

1 Доброе имя дороже изысканного аромата, как день смерти лучше дня рождения.

2 Лучше идти туда, где оплакивают умерших, чем туда, где пируют, ибо смерть ожидает каждого человека, и живому стоит задумываться об этом.

3 Лучше невзгоды, чем смех, ибо печаль на лице — во благо сердцу.

4 Сердце мудрых — там, где плач, а сердце глупцов — в местах веселья.

5 Лучше от мудрого упрек, чем от глупца славословье,

6 ибо восторги глупца — что треск горящих сучьев под котлом! И это тщета!

7 Притесняя других, и мудрый глупеет, а взятки развращают сердце.

8 Конец дела лучше его начала, терпеливый лучше надменного.

9 Не торопись сердиться, ибо сердиться свойственно глупцам.

10 И не сетуй: „Почему прежде было лучше, чем в нынешние дни?“, потому что не мудрость задает такой вопрос.

11 Хороша мудрость вместе с наследством — на пользу всем, кто видит солнце.

12 Под сенью мудрости как под сенью серебра. Польза знания в том, что мудрость хранит тебя в живых.

13 Взгляни на дела Божьи. То, что Он искривил, — кто выправит?

14 В день счастливый наслаждайся счастьем, а в день беды присмотрись: и то, и это сотворил Бог, чтобы не мог человек понять, что будет впереди.

15 Всякого насмотрелся я в тщетной этой жизни: бывает, что праведник гибнет по праведности своей, а бывает, что и нечестивый благоденствует в нечестии своем.

16 В праведности и в мудрствовании не перестарайся: зачем причинять себе вред?

17 Не злодействуй и не безумствуй: зачем сокращать свою жизнь?

18 Хорошо с одним делом справляться и другого не забывать: кто пред Богом благоговеет — избежит крайностей.

19 Мудрость придает больше силы мудрому, чем покровительство десяти градоначальников.

20 Нет такого праведника на земле, который творил бы только доброе и не согрешил.

21 Каждое слово людское близко к сердцу не принимай, иначе услышишь, как злословит тебя твой же слуга —

22 не раз доходило до сердца твоего, что и сам ты злословил других!..

23 Всё это мудростью я проверял и говорил: „Стану мудрее!“, но мудрость всё равно была далека от меня.

24 Былое — далеко да глубоко, кому откроется глубина?

25 И обратил я сердце мое к тому, чтобы познать, искать и исследовать мудрость и смысл всего, чтобы понять, в чем глупость нечестивых и безумие глупцов.

26 И убедился я, что горше смерти — женщина, которая устраивает западню, чье сердце — сеть, а руки — оковы. Человек, угодный Богу, вырвется, но грешник попадется!

27 Сказал Экклезиаст: „Шаг за шагом рассуждая, искал я ответы, и вот к чему пришел в итоге:

28 искала душа моя человека и не находила, среди мужчин — один на тысячу, а среди женщин так и не нашел.

29 А уж если что нашел — то нашел, что создал Бог человека честным, а люди пустились во всяческие хитросплетения“.

Екклезiяст Розділ 7	Книга Экклезиаста, или Проповедника Глава 7
1 Краще добре ім'я́ від оливи хорошої, а день смерти люди́ни — від дня її вро́дження!	1 Доброе имя дороже изысканного аромата, как день смерти лучше дня рождения.
2 Краще ходити до дому жало́би, ніж ходити до дому бенке́ту, бо то — кінець кожній люди́ні, і живий те до серця свого бере!	2 Лучше идти туда, где оплакивают умерших, чем туда, где пируют, ибо смерть ожидает каждого человека, и живому стоит задумываться об этом.
3 Кращий смуток від смі́ху, бо при обличчі сумні́м добре серце!	3 Лучше невзгоды, чем смех, ибо печаль на лице — во благо сердцу.
4 Серце мудрих — у домі жало́би, а серце безглу́здих — у домі весе́лощів.	4 Сердце мудрых — там, где плач, а сердце глупцов — в местах веселья.
5 Краще слухати до́кір розумного, аніж слу́хати пісні безумних,	5 Лучше от мудрого упрек, чем от глупца славословье,
6 бо як трі́скот терни́ни під горщиком, такий сміх нерозу́много. Теж марно́та й оце!	6 ибо восторги глупца — что треск горящих сучьев под котлом! И это тщета!
7 Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хаба́р губить серце.	7 Притесняя других, и мудрый глупеет, а взятки развращают сердце.
8 Кінець ді́ла ліпший від поча́тку його; ліпший терпеливий від чванькува́того!	8 Конец дела лучше его начала, терпеливый лучше надменного.
9 Не спіши в своїм дусі, щоб гні́ватися, бо гнів спочиває у на́драх глупці́в.	9 Не торопись сердиться, ибо сердиться свойственно глупцам.
10 Не кажи: „Що́ це сталось, що перші дні були кращі за ці?“, бо не з мудрости ти запитався про це.	10 И не сетуй: „Почему прежде было лучше, чем в нынешние дни?“, потому что не мудрость задает такой вопрос.
11 Добра мудрість з багатством, а прибу́ток для тих, хто ще сонечко бачить,	11 Хороша мудрость вместе с наследством — на пользу всем, кто видит солнце.
12 бо в тіні мудрости — як у тіні срі́бла, та ко́ристь пізна́ння у то́му, що мудрість життя зберігає тому́, хто має її.	12 Под сенью мудрости как под сенью серебра. Польза знания в том, что мудрость хранит тебя в живых.
13 Розваж Божий учинок, — бо хто́ може те ви́простати, що Він покриви́в?	13 Взгляни на дела Божьи. То, что Он искривил, — кто выправит?
14 За доброго дня користай із добра́, за злого ж — розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб люди́на нічо́го по собі не знайшла́!	14 В день счастливый наслаждайся счастьем, а в день беды присмотрись: и то, и это сотворил Бог, чтобы не мог человек понять, что будет впереди.
15 В днях марно́ти своєї я всьо́го набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.	15 Всякого насмотрелся я в тщетной этой жизни: бывает, что праведник гибнет по праведности своей, а бывает, что и нечестивый благоденствует в нечестии своем.
16 Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?	16 В праведности и в мудрствовании не перестарайся: зачем причинять себе вред?
17 Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в неча́сі своїм?	17 Не злодействуй и не безумствуй: зачем сокращать свою жизнь?
18 Добре, щоб ти ухопи́вся за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоя́зний втече від усього того.	18 Хорошо с одним делом справляться и другого не забывать: кто пред Богом благоговеет — избежит крайностей.
19 Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.	19 Мудрость придает больше силы мудрому, чем покровительство десяти градоначальников.
20 Немає люди́ни праведної на землі, що робила б добро́ й не грішила,	20 Нет такого праведника на земле, который творил бы только доброе и не согрешил.
21 тому́ не клади свого серця на всякі слова́, що гово́рять, щоб не чути свого раба, коли він лихосло́вить тебе,	21 Каждое слово людское близко к сердцу не принимай, иначе услышишь, как злословит тебя твой же слуга —
22 знає бо серце твоє, що багато разі́в також ти лихосло́вив на інших!	22 не раз доходило до сердца твоего, что и сам ты злословил других!..
23 Усе́ це я в мудрості ви́пробував, і сказав: „Стану мудрим!“ Та дале́ка від мене вона!	23 Всё это мудростью я проверял и говорил: „Стану мудрее!“, но мудрость всё равно была далека от меня.
24 Дале́ке оте, що було́, і глибо́ке, глибо́ке, — хто зна́йде його?	24 Былое — далеко да глубоко, кому откроется глубина?
25 Звернувся я серцем своїм, щоб пізна́ти й розві́дати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність — глупо́та, а нерозум — безу́мство!	25 И обратил я сердце мое к тому, чтобы познать, искать и исследовать мудрость и смысл всего, чтобы понять, в чем глупость нечестивых и безумие глупцов.
26 І знайшов я річ гіршу від смерти — то жінку, бо па́стка вона, її ж серце — тене́та, а руки її — то кайда́ни! Хто добрий у Бога — врято́ваний буде від неї, а грішного схо́пить вона!	26 И убедился я, что горше смерти — женщина, которая устраивает западню, чье сердце — сеть, а руки — оковы. Человек, угодный Богу, вырвется, но грешник попадется!
27 Подивися, оце я знайшов, сказав Пропові́дник: рівняймо одне до одно́го, щоб знайти зрозумі́ння!	27 Сказал Экклезиаст: „Шаг за шагом рассуждая, искал я ответы, и вот к чему пришел в итоге:
28 Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я люди́ну знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма́ не знайшов!	28 искала душа моя человека и не находила, среди мужчин — один на тысячу, а среди женщин так и не нашел.
29 Крім то́го, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог люди́ну, та ви́гадок усяких шукають вони!	29 А уж если что нашел — то нашел, что создал Бог человека честным, а люди пустились во всяческие хитросплетения“.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Екклезiяст

Розділ 7

Книга Экклезиаста, или Проповедника

Глава 7

Екклезiяст

Розділ 7

Книга Экклезиаста, или Проповедника

Глава 7

Старий завіт

Новий завіт

Екклезiяст

Розділ 7

Книга Экклезиаста, или Проповедника

Глава 7

Екклезiяст

Розділ 7

Книга Экклезиаста, или Проповедника

Глава 7

Старий
завіт

Новий
завіт